Регламентація безпеки косметичних засобів в країнах ЄС та Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регламентація безпеки косметичних засобів в країнах ЄС та Україні

О.І. Передрій

Луцький національний технічний університет

Анотація

Метою статті вивчення основних вимог щодо експорту косметичних засобів в країни Європи з метою забезпечення просування вітчизняних виробників на світовому ринку.

Методика. Використано методи теоретичного пошуку, системного підходу та логічного узагальнення.

Результати. У зв'язку з можливостями виходу вітчизняних виробників на європейські ринки постає питання широкого розгляду процедури технічного регулювання експорту в ці країни та внесення змін в процедури оцінювання якості косметичних засобів відповідно до вимог регламентів різних держав. У статті проаналізовано основні вимоги нормативних документів країн Європи, США та Канади щодо експорту даної товарної групи, на прикладі губних помад. Встановлено, що стандарти сертифікації косметичних засобів значно різняться залежно від регіону. Найбільш жорсткими є стандарти США та Великобританії. Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення: посилені вимоги безпеки до косметичної продукції; введення поняття "відповідальна особа"; централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (CPNP); введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE); нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах. Для виконання своїх зобов'язань, передбачених Регламентом ЄС про косметику, компанії повинні виконувати конкретні обов'язки перед тим, як розміщувати товар на ринку, включаючи: оцінка безпеки; надання інформації про товар; відповідність інгредієнтів; достовірність товарної інформації. Крім європейських стандартів виробники часто звертаються до американських стандартів безпечності FDA, який проводить велику кількість досліджень щодо безпечності певного виду косметичних засобів. Українська косметична галузь не лише не відповідає вимогам європейських директив щодо якості та безпеки косметичної продукції та викликає недовіру споживачів, а й не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Рівень розвитку українського ринку і непрозорість правил торгівлі у парфумерно-косметичній галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства.

Практична значимість. Визначено основні вимоги щодо якості, безпечності та маркування косметичних засобів відповідно до вимог європейських нормативних документів. Виокремлення таких вимог значно спростить процедуру підготовки товаросупровідних документів при експортів даної товарної групи вітчизняними виробниками.

Ключові слова: косметичні засоби, губна помада, безпечність, експорт, технічне регулювання.

O. PEREDRIY

Lutsk National Technical University

REGULATIONS OF SAFETY OF COSMETIC GOODS IN EU COUNTRIES AND UKRAINE

The purpose of the article is to study the basic requirements for the export of cosmetics to European countries in order to ensure the promotion of domestic manufacturers on the world market.

Method. Methods of theoretical search, systematic approach and logical generalization are used.

Results. Due to the possibilities of domestic producers to enter European markets, there is a question of broad consideration of the procedure of technical regulation of exports to these countries and changes in the procedure of assessing the quality of cosmetics in accordance with the regulations of different countries. The article analyzes the main requirements of regulatory documents of Europe, the United States and Canada for the export of this product group, on the example of lipsticks. It has been established that the standards of certification of cosmetics differ significantly depending on the region. The strictest standards are in the United States and the United Kingdom. The EUs control over the safety of make-up mainly concerns the regulatory framework for market access, international trade relations and regulatory convergence. The most important regulations of this regulation include the following provisions: enhanced safety requirements for cosmetic products; introduction of the concept of "responsible person"; centralized notification of all cosmetic products on the EU market (CPNP); introduction of reports of serious adverse reactions (SUE); new rules for the use of nanomaterials in cosmetic products. In order to fulfill their obligations under the EU Cosmetics Regulation, companies must fulfill specific responsibilities before placing a product on the market, including: safety assessment; providing information about the product; compliance of ingredients; reliability of product information. In addition to European standards, manufacturers often turn to American safety standards of the FDA, which conducts a large number of studies on the safety of certain types of cosmetics. The Ukrainian cosmetics industry not only does not meet the requirements of European directives on the quality and safety of cosmetic products and causes consumer distrust, but also lacks modern regulatory and technical support, which provokes a lack of proper control and stagnation in production. The level of development of the Ukrainian market and the non-transparency of trade rules in the perfume and cosmetics industry contribute to the chaotic distribution of any brands and counterfeit products. This is, in particular, due to outdated norms and requirements of current legislation.

Practical significance. The basic requirements for the quality, safety and labeling of cosmetics in accordance with the requirements of European regulations have been identified. The separation of such requirements will greatly simplify the procedure for preparing accompanying documents for exports of this product group by domestic producers.

Key words: cosmetics, lipstick, safety, export, technical regulation.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Проблему дослідження безпечності використання та якості косметичних засобів досліджували небагато вчених - товарознавців. Артюх Т.М. досліджувала проблематику ринкового нагляду за косметичною продукцією. Котенко О.М., Тихонов О.І. досліджували різні рецептури помад та вплив інгредієнтів на безпечність виробу в цілому. Можна виділити роботи Шаповалової Н.П., яка розглядала питання, пов'язані з технічним регулюванням косметичних товарів. Цікавими є роботи Верещинської Я.В., яка досліджувала психологічні аспекти використання губної помади. Сучасні наукові товарознавчі дослідження щодо косметичних товарів стосуються виключно встановлення технічних показників за нормативною документацією та не дають повної та достовірної оцінки рівня їх якості.

Мета роботи: дослідження вітчизняного та європейського законодавства щодо вимог безпечності до декоративної косметики, зокрема, губних помад.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Європа є світовим лідером у галузі косметики та домінуючим експортером косметики. Цей сектор є надзвичайно інноваційним та забезпечує значну зайнятість у Європі. На початку 1970 -х рр. держави-члени Європейського економічного співтовариства (нині його називають Європейським Союзом - ЄС) вирішили гармонізувати своє національне косметичне законодавство, щоб забезпечити вільний обіг косметичної продукції всередині Співтовариства на основі загально узгоджених стандартів безпеки. Регламент (ЄС) №1223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 30.11.2009 року на косметичну продукцію набув чинності в липні 2013 року ^[1].

Філософія Регламенту про косметику полягає в тому, що вся продукція, яка відповідає вимогам Регламенту, повинна мати рівний та негайний доступ до ринку та мати можливість вільно розповсюджуватися по всьому Європейському Союзу. Основний принцип Регламенту про косметику полягає в тому, що особа або компанія, яка розміщує косметичний продукт на ринку, несе відповідальність за цей продукт і її обов'язком є забезпечення безпеки продукту та відповідність всім вимогам Регламенту про косметику.

Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. Усі вони мають на меті забезпечити найвищий рівень безпеки споживачів, одночасно сприяючи інноваціям та конкурентоспроможності цього сектора.

Незалежно від виробничих процесів чи каналів розповсюдження, косметичні товари, розміщені на ринку ЄС, повинні бути безпечними. Виробник несе відповідальність за безпеку своєї продукції і повинен гарантувати, що вони проходять експертну наукову оцінку безпеки перед їх продажем. Спеціальна база даних з інформацією про косметичні речовини та інгредієнти під назвою CosIng дозволяє легко отримати доступ до даних про ці речовини, включаючи юридичні вимоги та обмеження. Регламент (ЄС) №1223/2009 про косметичну продукцію є основною регуляторною базою готових косметичних товарів при їх розміщенні на ринку ЄС. Це підвищує безпеку косметичних товарів та впорядковує рамки для всіх операторів у секторі. Він забезпечує надійний, міжнародно визнаний режим, який підвищує безпеку продукції, беручи до уваги новітні технологічні розробки, включаючи можливе використання наноматеріалів. Попередні правила заборони випробувань на тваринах не були змінені.

До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення:

- посилені вимоги безпеки до косметичної продукції;

- введення поняття "відповідальна особа";

- централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (виробники зобов'язані повідомити про свою продукцію через портал повідомлень про косметичні засоби ЄС (CPNP);

- введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE) - відповідальна особа зобов'язана повідомляти про серйозні небажані ефекти національним органам щодо оцінки якості та безпечності;

- нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах - барвники (пігменти), консерванти та УФ-фільтри, включаючи ті, що є наноматеріалами, повинні бути чітко дозволені. Наноматеріали повинні бути марковані у списку інгредієнтів, що у дужках має назву "нано", яке має назву речовини, наприклад "діоксид титану (нано)".

Також законодавство про косметику на рівні ЄС

- вимагає, щоб всі продукти, що продаються в ЄС, повинні бути зареєстровані на порталі оповіщення про косметичні продукти (CPNP), перш ніж бути поставленими на ринок;

- забезпечує заборону на випробування на тваринах;

- робить країни ЄС відповідальними за нагляд за ринком на національному рівні;

- вимагає, щоб деяким косметичним засобам приділяли особливу увагу з боку регуляторів через їх наукову складність або більший потенційний ризик для здоров'я споживачів.

Вибір інгредієнтів, який продиктований Косметичним регламентом ЄС, встановлює всі правила оцінки безпеки продуктів та інгредієнтів. У ньому перераховані всі речовини, які не повинні використовуватися через їх токсичність, речовини, які можна використовувати лише за певних обставин, і речовини, дозволені для використання в косметиці, такі як барвники (пігменти), консерванти та УФ-фільтри. Особливу увагу у Регламенті приділено таки складникам губних помад:

- ендокринні руйнівники (ЕД) - це хімічні речовини, які можуть порушувати гормональну систему і, як наслідок, спричиняють шкідливий вплив як для людини, так і для природи; - канцерогенні, мутагенні або токсичні для репродукції речовини (речовин CMR), використання яких заборонено за винятком виняткових випадків;

- консерванти - це інгредієнти / речовини, які здатні запобігати або зменшувати ріст мікробів у косметичному засобі, захищаючи їх від зараження мікроорганізмами, такими як бактерії та грибки, і продовжуючи термін зберігання косметичних засобів. Консерванти повинні пройти сувору оцінку, включаючи оцінку безпеки та перевірку якості, щоб гарантувати їх безпечність у використанні.

Безпека споживачів є головною метою виробництва та продажу косметики в Європі, і головна відповідальність за безпеку продукції покладається на виробників.

Для виконання своїх зобов'язань, передбачених Регламентом ЄС про косметику, компанії повинні виконувати конкретні обов'язки перед тим, як розміщувати товар на ринку, включаючи:

- оцінка безпеки;

- надання інформації про товар;

- відповідність інгредієнтів;

- достовірність товарної інформації.

При оцінювання безпеки губних помад необхідно враховувати склад та хімічну структуру продукту, рівень впливу. Особа, яка здійснює оцінку безпеки, повинна мати відповідну кваліфікацію та відповідний досвід, а також мати визнаний диплом з фармації, токсикології, дерматології, медицини або подібної дисципліни. В оцінці безпеки використовуються доступні звіти про випробування, літературні дані, структурно-активні зв'язки та нормативні тексти для визначення безпечних рівнів косметичних інгредієнтів у новій рецептурі.

При оцінці безпеки в першу чергу оцінюють дію компонентів Rx (ті, які допускаються до використання виключно за дозволами системи охорони здоров'я), які швидше викликають несприятливі побічні ефекти, ніж препарати безрецептурної терапії. Це очевидний результат природи та системи розподілу цих продуктів. Препарати, що відпускаються за рецептом, призначаються під наглядом лікаря, який несе відповідальність та моральний обов'язок контролювати хід пацієнта.

Однак безрецептурні препарати можуть застосовуватися або необізнаними, які не завжди можуть бути компетентними діагностувати основне захворювання або визначити несприятливі побічні ефекти. У цьому відношенні косметика нагадує безрецептурні препарати, за винятком того, що косметика використовується повторно і протягом тривалого періоду часу. Таким чином, вимоги щодо безпеки косметики повинні бути, фактично, набагато суворішими, ніж вимоги до багатьох лікарських засобів. Рівень побічних ефектів або несприятливих наслідків, які можуть допустити виробники косметики, практично нульовий.

Особливу стурбованість викликає сенсибілізуючий потенціал компонентів під час тривалого та повторного використання. Фотосенсибілізація - ще одне явище, яке призвело до вилучення деяких косметичних інгредієнтів зі списку речовин, які можна використовувати регулярно [2].

Інгредієнти в косметичних продуктах маркуються відповідно до законодавства ЄС і застосовують однакові терміни маркування по всьому ЄС та в багатьох країнах світу. Це означає, що споживачі можуть перевірити список інгредієнтів перед покупкою, щоб переконатися, що продукт не містить інгредієнтів, на які у них діагностовано алергію.

Особливу увагу законодавство ЄС приділяє питанню тестуванню косметичних засобів на тваринах. Відповідно до Регламенту 2009 року тестування косметичних продуктів, їх інгредієнтів на тваринах заборонено. Також, починаючи з 2019 року заборонено продаж тестованих на тваринах косметичних товарів.

Однак, оскільки європейська косметологічна індустрія підпадає під заборони, пов'язані з випробуваннями на тваринах, необхідно знайти альтернативи, які замінюють випробування на тваринах. Усі косметичні товари, які наявні на європейському ринку, повинні бути занесені до централізованої бази даних, Порталу повідомлень про косметичні продукти (CPNP), що керується Європейською Комісією.

Регламент щодо косметичних продуктів ЄС встановлює принципи претензій, які виробники можуть подавати на упаковку та маркування. Маркування косметичних засобів повинно бути присутнім на контейнері, упаковці або, якщо неможливо, з обмеженням простору, у доданій листівці. Без належного маркування продукт не дозволений до продажу. Вимоги до маркування включають:

- найменування та адреса відповідальної особи;

- номінальний вміст на момент упаковки, за масою або об'ємом;

- кінцевий термін зберігання;

- дата мінімальної довговічності з моменту відкриття (якщо менше 30 місяців);

- особливі запобіжні заходи, яких слід дотримуватися при використанні;

- номер партії виробництва або посилання на ідентифікацію косметичного продукту;

- функція косметичного засобу, якщо це не зрозуміло з його представлення;

- список інгредієнтів;

- список інгредієнтів встановлюється у порядку зменшення ваги.

Крім виробників, які є відповідальними особами, і несуть повну і беззастережну відповідальність за безпеку косметичного продукту, певні обов'язки покладаються і на дистриб'юторів. Вони повинні переконатися, що інформація щодо маркування є правильною. Крім того, якщо вони вважають, що косметичний засіб не відповідає вимогам, викладеним у Регламенті, вони не можуть продавати його, і якщо вони вважають, що продукт становить небезпеку для здоров'я, вони повинні повідомити про це відповідальній особі та компетентній особі національні органи своєї держави -члена. Нарешті, вони повинні забезпечити відповідні умови зберігання та розповсюдження.

Компанії та компетентні органи також займаються моніторингом безпеки продукції на ринку, проводячи відповідні перевірки косметичної продукції та компанії, що виробляють та продають ці товари. Огляди та оцінка роботи органів з ринкового нагляду повинні проводитися не рідше ніж кожні чотири роки.

Особливі перестороги наявні для безпечності губних помад. По -перше, засоби для макіяжу губ потрапляють в організм під час їжі, пиття води та навіть руху губ. По-друге, протягом дня жінки декілька разів (від 4 до 16) поправляють макіяж, поновлюючи шар губної помади. І таким чином збільшуючи кількість засобу, який потрапляє в організм. По-третє, шкіра губ тонша, ніж шкіра інших частин тіла, кількість кератиноцитарних шарів в ній значно менше, бар'єрна здатність гірша, і часто на поверхні з'являються невеликі рани та мікротріщини. Також варто враховувати, що засоби для макіяжу губ, незалежно від об'єктивного поліпшення зовнішнього вигляду або суб'єктивних психологічних потреб споживачів, є найбільш затребуваними та найчастіше використовуваними з усіх засобів для макіяжу.

Крім європейських стандартів виробники помад часто звертаються до стандартів безпечності FDA, який проводить велику кількість досліджень щодо безпечності саме цього виду декоративних косметичних засобів. Зокрема, багато результатів щодо впливу свинцю. Норма вмісту свинцю в косметичних засобах становить не більше 10 ppm, порівняно з продуктами харчування - не більше 0,1 ppm. FDA вважає, що незалежно чи свинець потрапляє в організм через продукти харчування, чи через косметичний засіб, якщо його залишок нижче цієї концентрації - це безпечно для споживача. FDA досліджувала звичайні помади на ринку: майже 100% продуктів, які були перевірені точково, містили сліди свинцю (в основному від залишків свинцю, приєднаних до якоїсь сировини, особливо барвників), але вміст був дуже низьким (середній показник становить 1.11 ppm, найнижчий 0,026 ppm, найвищий 7,19 ppm, все в межах вказаного значення). FDA не вважає, що це становить небезпеку для здоров'я. При визначенні безпечності варто враховувати, що свинець не проходить легко через шкірний бар'єр, особливо для дорослих (дитячий організм засвоює до 50 % свинцю, який попадає в організм будь-яким шляхом, а дорослий лише 8 %).

Відповідно FDA стверджує: якщо вміст свинцю контролюється в межах встановлених стандартів, використання помади не можу спричинити отруєння свинцем [3].

Українська косметична галузь не лише не відповідає вимогам європейських директив щодо якості та безпеки косметичної продукції та викликає недовіру споживачів, а й не має сучасного нормативно-технічного забезпечення, що провокує відсутність належного контролю та застій розвитку виробництва. Рівень розвитку українського ринку і непрозорість правил торгівлі у парфумерно-косметичній галузі сприяють хаотичному поширенню будь-яких брендів та фальсифікованої продукції. Це, зокрема, зумовлено і застарілими нормами та вимогами чинного законодавства. В Україні національний Технічний регламент на косметичну продукцію і досі не прийнятий. 23 січня 2020 року було подано на розгляд кінцевий проект нового Технічного регламенту, який узгоджений з основними положеннями аналогічного документу Європейського Союзу (Регламенту (ЄС) №1223/2009 Європейського Парламенту і Ради від 30.11.2009 року на косметичну продукцію) [4].

Європейське та українське законодавство не регламентує поняття "органічна" чи "натуральна" косметика. Проте виробники часто маркують свою продукцію як "органічна". Організації, які спеціалізуються на сертифікації косметичних засобів, класифікують засоби за такими ознаками:

- сертифікована косметика - продукція яка пройшла перевірку в одному з центрів сертифікації;

- натуральна косметика - використовує в своєму складі виключно сертифіковані інгредієнти натурального походження;

- природна косметика - косметика, яка створюється на рослинних екстрактах і маслах;

- органічна косметика - засоби, які містять не менше 95 % натуральних інгредієнтів, які вирощені з дотриманням вимог для органічної сировини (вирощена без використання хімікатів, пестицидів або гербіцидів).

Кожна сертифікаційна лабораторія використовує власні стандарти, тому засіб, який визнаний органічним однією лабораторією, може не відповідати вимогам для натуральної іншої лабораторії. Основними надійними лабораторіями в Євросоюзі є:

- BDIH, Німеччина [5];

- ECOCERT - незалежна недержавна сертифікаційна інституція Франції;

- ICEA - інститут екологічної сертифікації Італії;

-COSMOS Standard - некомерційна асоціація, яка була створена в 2011 провідними європейськими сертифікаційними організаціями.

Вимоги сертифікації BDIH:

- підприємство повинно пройти контроль незалежним інститутом Ecocontrol/Ecocert (Остероде, Німеччина);

- рослинна сировина вирощується в диких ареалах або на сертифікованих екологічно чистих плантаціях і повинна бути сертифікована відповідно до вимог EG-Bio-VO;

- заборонено у процесі виробництва використання синтетичних віддушок та барвників; речовин тваринного походження; генномодифікованих речовин;

- дозволено використання натуральних продуктів нафтопереробки та парафінових масел, консервантів натурального походження;

- використання мінеральної сировина типу сульфат магнію та хлорид натрію дозволено; обмежено дозволено використання емульгаторів, які отримані шляхом гідролізу таких натуральних речовин: жири, масла, віск - лецитин - ланолін - моно- та олігополісахариди - протеїни чи ліпопротеїди;

- категорично заборонено використання органічних та синтетичних барвників та ароматизаторів та силікону (відповідно до ISO -Norm 9235); - як консерванти допускається використання натуральних та ідентичних натуральним речовини: бензойна кислота та її солі, етиловий ефір, саліцилова кислота та їїх солі, сорбінова кислота та її солі; бензиловий спирт;

- категорично заборонено стерилізація сировини та кінцевого продукту радіоактивним опроміненням;

- при виробництві необхідно дотримуватись принципів соціальної відповідальності.

Французька компанія ECOCERT є найбільшим агентство з сертифікації натуральної та органічної косметики в Європі. ECOCERT як сертифікаційний орган може сертифікувати як окремі інгредієнти продукту, так і продукт в цілому.

ECOCERT сертифікує косметику за двома стандартами:

- екологічно чиста натуральна косметика (Ecological / Natural Cosmetics);

- органічна косметика (Organic Cosmetics).

Основні вимоги практично не відрізняються від вимог BDIH:

- відсутність парабенів, ГМО, силікону, синтетичних барвників та ароматизаторів, сировини тваринного походження (за виключенням тих, які є продуктом життєдіяльності тварин - мед, молоко, яйця);

- відсутність наночастинок, феноксиетанолу, полі етиленгліколю.

- для продукції, що сертифікується як "natural and organic cosmetic" частка компонентів органічного землеробства повинна складати не менше 95 % всіх рослинних компонентів і одночасно не менше 10 % всіх компонентів в загальному складі;

- для продукції, яка сертифікується як "natural cosmetic" частка компонентів органічного землеробства повинна складати не менше 50 % всіх рослинних компонентів і одночасно не менше 5 % всіх компонентів в загальному складі.

Вимоги ІСЕА ідентичні вимогам ECOCERT та BDIH, окремо введено вимоги для пакування: упаковка повинна бути з матеріалів, які піддаються повторному використанню, або біорозкладу.

Для отримання органічної сертифікації Soil Association Certification компанія, що випускає косметичні засоби, повинна:

- проводити щорічний технічний огляд виробничих потужностей на відповідність сертифікації Soil Association;

- розробляти всі формули і упаковку продукту відповідно до вимог SA Certification;

- при виробництві продукту максимально використовувати технологічно можливу кількість виключно органічних інгредієнтів (не менше 95%). Якщо косметичний продукт містить більше 70% органічних інгредієнтів, але менше 95, він може бути сертифікований за умови зазначення на упаковці частки інгредієнтів органічного походження;

- не включати до складу продукції наночастинки.

У 2011 році з ініціативи Cosmebio і Ecocert (Франція), BDIH (Німеччина), ICEA (Італія), Soil Association (Англія) створено асоціацію COSMOS Standard [20], яка розробляє та впроваджує міжнародні стандарти щодо якості та безпечності органічної та натуральної косметик. Стандарти COSMOS об'єднують основні вимоги європейських схем сертифікації. В косметичній промисловості та на ринку косметики в цілому дані стандарти беруться до уваги як єдиний стандарт якості органічної косметики для європейських країн. експорт косметичний ринок

Окрім основних принципів в COSMOS бере до уваги такі фактори: отримання сировини для виготовлення продукту; вплив проміжних стадій виробництва на навколишнє середовище та споживача. Продукція, яка відповідає вимогам COSMOS Standart, маркується написом COSMOS ORGANIC (органічна косметика) або COSMOS NATURAL (натуральна косметика) та знаком члена асоціації COSMOS Standard AISBL, який безпосередньо проводив сертифікаційні випробовування.

Висновки

Контроль ЄС за безпекою декоративної косметики, в основному, стосується регуляторної бази для доступу до ринку, міжнародних торговельних відносин та регуляторної конвергенції. До найбільш суттєвих регламентацій цього регламенту відносять такі положення: посилені вимоги безпеки до косметичної продукції; введення поняття "відповідальна особа"; централізоване повідомлення про всі косметичні продукти, розміщені на ринку ЄС (CPNP); введення повідомлень про серйозні небажані ефекти (SUE); нові правила використання наноматеріалів у косметичних продуктах.

Reference

1. Regulation (EC) No 1223/2009 of the European Parliament and of the Council of 30 November 2009 on cosmetic products. URL: https://ec.europa.eu/health/sites/health/files/endocrine_disruptors/docs/cosmetic_1223_2009 _regulation_en.pdf (дата звернення: 12.09.2021).

2. Tarun Patel, Vipin Kukkar, Amit PatelA. Primer on quality and safety of cosmetics. PHARMATUTOR-ART. 1248

3. L'Oreal defends safety of its lipsticks, after FDA cites high lead content in some products. URL: https://www.nj.com/news/2012/02/loreal_defends_safety_of_its_l.html (дата звернення: 15.11.2021).

4. Sa Liu, S. Katharine Hammond, and Ann Rojas-Cheatham. Concentrations and Potential Health Risks of Metals in Lip Products. Environmental Health Perspectives 2013. Volume 121, Issue 6. 643-a516. https://doi.org/10.1289/ehp.1205518

5. Kordiyaka YM, Baitsar RI Problems of technical regulation of the cosmetics industry. Standardization, certification, quality. 2016. №2. С. 38-43.

6. What is BDIH? URL: http://www.eos.ua/o-kompanii/chto-takoe-bdih/ (дата звернення: 05.11.2021).

7. The COSMOS-Standart official documents. URL: https://www.cosmos-standard.org/about-the-cosmos-standard (дата звернення: 05.12.2021).

Размещено на Allbest.ru