Міжнародна підтримка України у травні 2022 року

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України

Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України

Міжнародна підтримка України у травні 2022 року

Остапчук О.П., кандидат історичних наук

Вавілова Н.В., кандидат історичних наук

Київ

Резюме

міжнародний підтримка війна політичний

У статті розкрито особливості міжнародної підтримки України під час російсько - української війни у травні 2022 року та її вплив на воєнно-політичну обстановку. Висвітлено роль і місце провідних країн та організацій демократичного світу в підтримці України.

Ключові слова: міжнародна підтримка країни; російсько-українська війна; військово-технічна допомога; воєнно-політична обстановка.

Annotation

International support for Ukraine in May 2022

In May 2022, the democratic world decided on the goal of the Russian-Ukrainian war: to defeat Russia so that it would not be able to threaten Ukraine and Western countries for 10 years after the end of hostilities. Since May 2022, international support for Ukraine has been aimed at building the necessary capabilities of the Ukrainian Defense Forces to achieve this goal. Today, the specifics of the provision and the effectiveness of international support for Ukraine during the Russian-Ukrainian war are relevant and require a comprehensive study.

The article reveals the peculiarities of international support for Ukraine during the Russian-Ukrainian war in May 2022 and its impact on the military-political situation. The role and place of the leading countries and organizations of the democratic world in supporting Ukraine are highlighted.

Systematic support for Ukraine was provided by global centers of power - the United States, the United Kingdom, the EU, and NATO. Thus, the United States has come a long way from preventing Ukraine's defeat in the war to the need to ensure Russia's defeat, the United Kingdom has become an ideologue of military and technical assistance and an active defender of Ukraine, the European Union as a political and economic entity was united and maintained a tough anti-Russian stance.

In May, the countries of the "old" Europe had not yet been able to finalize their policy toward the Russian-Ukrainian war and demonstrated constant fluctuations in the “general line”. Uncertainty in the policies of individual European countries, lack of understanding of the basic principles of the future world and Ukraine's role in the future global security architecture could affect the European prospects of our country.

International support and Ukraine's successes on the battlefield gave the Ukrainian society and military and political leadership grounds to expand the scope of military and political interests: to restore Ukraine's territorial integrity within internationally recognized borders.

Keywords: international support for the country; Russian-Ukrainian war; military-technical assistance; military-political situation.

Постановка проблеми

Вивчення нового етапу в сучасній російсько-українській війні є надзвичайно актуальною проблемою новітньої історії України у глобальному вимірі. Її наукове опрацювання активно триває і потребує копітких міждисциплінарних досліджень, у яких на цей час беруть участь учені-історики, фахівці зі споріднених чи суміжних галузей знань.

Життєво важливою для України у війні з Росією є міжнародна підтримка - політична, військово-технічна, економічна та гуманітарна. У травні 2022 року демократичний світ визначився з метою війни: завдати Росії такої поразки, внаслідок якої вона протягом 10 років після завершення бойових дій буде не спроможна загрожувати Україні та країнам Заходу. З травня 2022 року міжнародна підтримка України була спрямована на формування у Сил оборони України необхідних спроможностей для досягнення цієї мети.

На сьогодні є актуальними та потребують всебічного дослідження особливості надання та здобута результативність міжнародної підтримки України під час російсько-української війни.

Ці обставини визначають пов'язаність із важливими науковими завданнями:

розкриття особливостей і виявлення значущості міжнародної підтримки України у травні 2022 року;

з'ясування ролі та місця провідних країн та організацій демократичного світу у підтримці України у травні 2022 року.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поглиблений інтерес до сучасної історії потребує скрупульозного підходу до ретельного відбору й сумлінного аналізу історичних джерел, у тому числі в режимі реального часу з електронних ресурсів. Уже оприлюднено низку аналітичних, інформаційно-аналітичних та науково-публіцістиних праць [1-3].

У зазначених роботах висвітлені такі аспекти щодо міжнародної підтримки України у травні 2022 року: в аналітичному огляді “Інформаційна оборона: аналітичний огляд ситуації за минулий тиждень (15-22 травня 2022 року) [1] зазначено, що основними напрямами міжнародної підтримки України були: політична підтримка, військова допомога та фінансова підтримка. В огляді розглянуто особливості міжнародної підтримки України за обмежений в часі період та не охоплює весь травень 2022 року;

в інформаційно-аналітичних матеріалах “Воєнно-політична обстановка в ході російсько-української війни (лютий-червень 2022 року)” [2] висвітлено роль і місце найбільш активних міжнародних партнерів які підтримували України в травні, як великихи міжнародних організацій так і окремих країн. У роботі детально не розкриваються особливості і не виявляється значущість міжнародної підтримки України у травні 2022 року.

у воєнно-історичному описі російсько-української війни за травень 2022 року [3] проведено опис основних подій які харектеризували воєнно-політичну обстановку в травні 2022 року. Аналітична реконструкція особливостей процесу розгортання, перебігу і впливу міжнародної підтримки України на воєнно-політичну обстановку не висвітлювалися в описі.

Водночас на сьогодні опрелюднено обмаль наукових праць, в яких всебічно досліджено роль і місце провідних країн та організацій демократичного світу у підтримці України, її особливості і вплив на воєнно-політичну обстановку під час російсько - української війни, зокрема у травні 2022 року.

Мета статті полягає в аналітичній реконструкції особливостей процесу розгортання, перебігу і впливу міжнародної підтримки України на воєнно-політичну обстановку під час російсько-української війни у травні 2022 року на основі наведених фактів.

Виклад основного матеріалу

Вирішення завдань дослідження потребує використання таких методів:

аналітичного - для поділу цілого на складові, виокремлення в міжнародній підтримці України процесів розгортання і перебігу міжнародної підтримки, кола її учасників;

синтезу - для визначення особливостей міжнародної підтримки України, добору необхідного фактичного матеріалу;

індукції - для переходу у процесі пізнання від окремого знання до загального, від накопичених у процесі пізнання достовірних окремих фактів до встановлення певних закономірностей історичного процесу, формулювання законів, які сприяють пізнанню окремих явищ, фактів, процесів;

дедукції - для полегшення і прискорення процесу історичного дослідження, забезпечення відображення міжнародної підтримки Україні у травні 2022 року на тлі російсько-української війни.

Україні наодинці було важко подолати противника, адже її військові перспективи на фронті залежали не лише від рівня професійності Командування Збройних Сил України, героїчних зусиль українських військових, а й від обсягів і темпів надання західної військово-технічної допомоги.

Протягом травня 2022 року у важких оборонних боях українські військові продовжували виснажувати противника, знищувати його бронетехніку і позбавляти його війська наступального потенціалу. Одночасне постачання сучасної важкої наступальної техніки та озброєння західних партнерів дало змогу створити для ЗС України вирішальну перевагу на полі бою [1].

Україну активно підтримували Польща, Естонія, Литва, Латвія, Чехія, Словаччина, що безумовно, розуміли якщо Україна зазнає поразки наступними цілями російського агресора будуть саме їх території і люди, тому їх воєнно-політичні інтереси збігалися з воєнно-політичним інтересом України.

22 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський у Києві провів зустріч з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, під час якої наголосив, що Польща демонструє історичний рівень підтримки України, наших Збройних Сил та громадян, змушених залишити власні домівки через російське вторгнення [4].

Системну підтримку Україні продовжували надавати і глобальні центри сили: США, Велика Британія, ЄС та НАТО. Так, США пройшли шлях від недопущення поразки України у війні до необхідності забезпечення поразки Росії. Водночас політична еліта США категорично не зацікавлена в територіальній дезінтеграції Росії та розповзанні ядерної зброї по різних регіональних домівках.

Міністр оборони США Ллойд Остін чітко визначив мету війни: завдати Росії такої поразки, внаслідок якої вона протягом 10 років після завершення бойових дій не могтиме загрожувати Україні та країнам Заходу. У США склалася двопартійна та громадська підтримка українського опору російській агресії. За різними опитуваннями близно 70 % американців підтримують надання зброї та іншої допомоги Україні, тому 9 травня 2022 року був підписаний закон про ленд-ліз, 21 травня - закон про військову допомогу у розмірі $40 млрд, проведено координаційні зустрічі у форматі “Рамштайн” [1, 4-8].

В адміністрації Джо Байдена різні групи впливу намагалися обмежити обсяг військової допомоги Україні, наголошуючи на стримуванні ескалації конфлікту та недопущенні застосування тактичної ядерної зброї Росією. Представники частини американської політичної еліти активно намагалися обмежити постачання озброєння в Україну. Промовистим прикладом наслідків такої політики стала певна затримка із постачанням реактивних систем залпового вогню.

Велика Британія на чолі з прем'єр - міністром Борисом Джонсоном, маючи менший арсенал зброї та можливостей для її виробництва, ніж США, перетворилася на своєрідну ідеологиню розвитку військовотехнічної допомоги та активну захисницю України. Саме Велика Британія виступила з пропозицією створити новий військово - політичний союз, до складу якого увійшли б Україна, Велика Британія, Польща, можливо, країни Балтії і Туреччина. Про імовірність створення такого союзу як альтернативи ЄС заявляв британський прем'єр Борис Джонсон.

Європейський Союз як політико - економічне об'єднання у своїх діях був згуртованим та займав жорстку антиросійську позицію. Так, 9 травня 2022 року ЄС прийняв від України заповнену другу частину опитувальника, необхідного для отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Питання, що порушило єдність, було пов'язане із запровадженням нафтогазового ембарго. Через протидію Угорщини ЄС довго не міг запровадити шостий пакет санкцій проти Росії.

У травні в Європі тривала дискусія між групами прихильників політики традиційного умиротворення агресора та жорсткої лінії відновлення повноцінної дії євроатлантичного союзу, що зовсім по-різному детермінує для європейської еліти обриси майбутнього миру та архітектуру його безпеки.

На відміну від більшості інших країн, “стара” Європа у травні ще не змогла остаточно визначитися зі своєю політикою у російсько-українській війні та демонструвала постійні коливання в “генеральній лінії”. Особливо помітно це було в Німеччині, коли за особистим розпорядженням німецького канцлера Олафа Шольца зі списку озброєння для передання Україні викреслювали дуже потрібне Україні важке озброєння, а пізніше Шольц заявляв, що Україна має сама, без зовнішнього тиску прийняти рішення про сутність її мирних домовленостей із Росією.

Тривала дискусія і навколо членства України у Євросоюзі. Так, 9 травня 2022 року президент Франції Емманюель Макрон зробив украй несподівану заяву: “Потрібні кілька років, а може й десятиліття, щоб Україну прийняли в Європейський Союз”. Таку позицію фактично підтримав канцлер Німеччини Олаф Шольц, який наголосив, що заявка України на приєднання до Європейського Союзу не може бути швидко розглянута, незважаючи на масштабне вторгнення Росії [12].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба критично відреагував на заяву Олафа Шольца, заявивши про “другосортне ставлення” до Києва з боку деяких країн ЄС. Зрозуміло, що в умовах російсько-української війни наша країна розраховує на підтримку країн-партнерів, а будь-яке штучне зволікання із наданням їй статусу кандидата на вступ до ЄС буде вкрай негативно та болісно сприйматимуть як суспільство, так і політична еліта країни [13].

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що, на його думку, ті, хто пропонують Україні такі “альтернативи” свідомо або несвідомо просувають інтереси Росії [14].

19 травня 2022 року стало відомо, що уряд Італії підготував та передав ООН поетапний план миру для України. Перший етап передбачав припинення вогню та відведення військ від лінії фронту під наглядом ООН. На другому етапі мало відбутися приєднання України до ЄС за умови і гарантій її неприєднання до НАТО. На третьому етапі було заплановано підписання двосторонньої угоди між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу, при цьому “спірні території”, як їх названо в італійському плані, мали набути повної автономності, але за збереження суверенітету України. На останньому етапі було передбачено підготовку нового багатостороннього договору про мир та безпеку в Європі, який би забезпечував контроль за озброєннями [15].

Зазначені пропозиції не мали підтримки в Україні. Якщо на початку широкомасштабної війни цілком прийнятним було відведення російських військ на лінію розмежування та кордони станом на 23 лютого 2022 року, то після перемоги під Києвом влада і суспільство побачили перспективу завершення війни у відновленні територіальної цілісності країни, повному її звільненні, включно із Кримом. Будь -які інші пропозиції влада України і суспільство розглядали як зраду, не надаваючи їм суспільної легітимації.

Зрозуміло, що країни “старої” Європи не стали беззастережно підтримувати агресора, бо їх не зрозуміли б виборці, що загрожувало їх безхмарному політичному майбутньому. Робити заяви про цілковиту підтримку України та негайне надання їй озброєння, кваліфікувати масове вбивство українського цивільного населення в Бучі як геноцид українського народу і тут же закликати “не заганяти Путіна у глухий кут”, “надати можливість зберегти йому обличчя”, пропонувати Україні мирну угоду із територіальними поступками, - саме так вибудовували свою політику країни “старої” Європи.

Невизначеність у власній політиці окремих європейських країн, нерозуміння основних засад майбутнього світу, ролі України у майбутній світовій безпековій архітектоніці впливали на європейські перспективи нашої держави.

У межах міжнародної коаліції на підтримку України 23 травня 2022 року відбулася друга зустріч міністрів оборони різних країн у форматі Контактної групи з питань оборони України “Рамштайн”. У цій зустрічі взяли участь понад 40 країн, до яких доєдналися Австрія, Боснія і Герцеговина, Колумбія, Ірландія та Косово, що підтверджувало розширення підтримки України у світі. Можливо, не всі країни, які приєдналися до коаліції, мали великі спроможності в оборонній сфері, однак політичний ефект розширення був безсумнівним [16].

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 24 травня 2022 року описав війну Росії проти України як чинник, що ламає світовий порядок, і наголосив, що роль НАТО полягає в запобіганні поширенню конфлікту, а також наданні допомоги Україні. Він чітко дав зрозуміти, що альянс оборонятиме “кожен дюйм території НАТО”, на що вказувало велике підсилення колективного стримування й оборони Альянсу, включно з утримуванням 100 тис. особового складу на високому рівні боєготовності [17].

Підтримуючи Україну, країни НАТО також значно посилили свою оборону у східній частині Альянсу. Залучено понад 40 тис. військовослужбовців під безпосереднім командуванням НАТО, сотні кораблів і літаків, а також 8 багатонаціональних бойових груп від Балтійського до Чорного морів [18].

Рішення Фінляндії і Швеції стати членами НАТО демонструє, що “європейська безпека не буде залежати від диктату насильства і залякування”, - зазначив Єнс Столтенберг, а також наголосив, що розширення НАТО стало історичним успіхом та поширює свободу і демократію в Європі [19].

27-30 травня 2022 року у столиці Литовської Республіки Вільнюсі відбулося засідання весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО. За його результатами ухвалено декларацію, в якій закликано:

уряди країн - членів Альянсу виконати конкретні подальші кроки, спрямовані на просування України до членства в НАТО та посилення протидії Росії;

наростити постачання важкого озброєння, зокрема систем ППО, ПРО, протикорабельних систем та артилерії, посилити обмін розвідувальною інформацією;

масштабувати руйнівні санкції проти російських олігархів, посадових осіб та їхніх сімей, а також пропагандистів і державних ЗМІ;

поступово відмовитися від імпорту вугілля, газу, нафти та урану з Росії;

вислати з країн НАТО російських дипломатів, які ведуть ворожу діяльність;

створити спеціальний Міжнародний трибунал для розслідування, кримінального переслідування та притягнення до відповідальності винних в агресії проти України.

Акт також передбачав в оновленій Стратегічній концепції НАТО чітко визначити ревізіонізм та агресивні дії Росії як безпосередні та головні загрози євроатлантичній безпеці та посилити східний фланг Альянсу. Це стосувалося й істотного зміцнення військового потенціалу НАТО, зокрема ядерного, для стримування Росії [18].

Туречинна намагалася зайняти нейтральну позицію між Україною та Росією, що дало їй змогу вести активну політику щодо організації можливого переговорного процесу між сторонами та врегулювання виниклих гуманітарних криз.

Продовженням такої політики 30 травня 2022 року стала телефонна розмова Президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана з президентом Росії Путіним про можливість проведення у Стамбулі зустріч між представниками Росії, України й ООН.

Як зазначав Президент України Володимир Зеленський, “продовжився діалог з Президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, під час якого обговорено створені агресором загрози продовольчій безпеці, шляхи розблокування портів та взаємодію в безпековій сфері. Президенти були одностайні в питанні необхідності відновлення миру [20].

У травні 2022 року в рамках міжнародної підтримки України країнами-партнерами як індивідуально, так і спільно у форматі “Рамштайн-2” були прийняті рішення, які мали значний вплив на хід війни. Так, 9 травня 2022 року презедентом США Джо Байденом був підписаний закон про ленд-ліз, 21 травня - закон про військову допомогу у розмірі $40 млрд. Отже, 23 травня 2022 року в форматі “Рамштайн-2” вперше набула певної конкретики воєнно-технічна допомога. Партнери зобов'язалися наростити поставки артилерії 155-мм калібру та посилити берегову оборону України. Зокрема, Італія, Греція, Норвегія та Польща оголосили про передачу критично необхідних артсистем та боєприпасів, також пускових установок Mk 141 для ракет Harpoon і ракет від Данії. Чехія анонсувала передачу гелікоптерів вогневої підтримки, танків та ракетних систем. Такі рішення дали змогу оперативно та системно надавати необхідну воєнно-технічну допомогу

Україні. Ця допомога додала Силам оборони України більшої стійкості в обороні та було започатковане формування наступальних спроможностей. Наявність таких систем як Harpoon посилило берегову оборону України, примусило Росію відмовитися від морської десантної операції, а в поєднанні з артилерією 155-мм калібру пришвидшило звільнення острова Зміїнного.

Висновки

Результати дослідження особливостей міжнародної підтримки України під час російсько-української війни у травні 2022 року, вплив цієї підтримки на воєнно - політичну обстановку, роль і місце провідних країн та організацій демократичного світу в підтримці України, показують:

1. Системну підтримку Україні продовжували надавати глобальні центри сили - США, Велика Британія, ЄС і НАТО. Так, США пройшли довгий шлях від недопущення поразки України у війні до необхідності забезпечення поразки Росії, Велика Британія стала ідеологинею розвитку військово-технічної допомоги та активною захисницею України, Європейський Союз як політико-економічне утворення був згуртованим і дотримувався жорсткої антиросійської позиції.

2. До міжнародної коаліції, що підтримувала Україну, приєдналися ще п'ять країн демократичного світу і зберігалася тенденція до її розширення.

3. Країни “старої” Європи у травні ще не змогли остаточно визначитися зі своєю політикою у російсько-українській війні та демонстрували постійні коливання “генеральної лінії”. Невизначеність у власній політиці окремих європейських країн, нерозуміння основних засад майбутнього світу і ролі України у майбутній світовій безпековій архітектоніці могли впливати на європейські перспективи нашої держави.

4. Міжнародна підтримка та успіхи України на полі бою дали підстави українському суспільству та воєнно-політичному керівництву розширити масштаб воєнно-політичних інтересів: відновити територіальну цілісність України у міжнародно визнаних кордонах.

Список використаної літератури

1. Жданов І. Інформаційна оборона: аналітичний огляд ситуації за минулий тиждень (15-22 травня 2022 року) // Інтерфакс-Україна. 2022. URL:https://interfax.com.ua/news/blog/834077.html (дата звернення: 01.06.2023).

2. Воєнно-політична обстановка в ході російськоукраїнської війни (лютий - червень 2022 року): збірник інформаційно-аналітичних матеріалів / О. Остапчук, В. Топальський, С. Черевичний та ін. Київ: НДЦ ГП ЗС України, 2022. 107 с.

3. Воєнно-історичний опис російсько-української війни (травень 2022 року) / В. Залужний, Є. Мойсюк, С. Шаптала та ін. Київ: МО України, ГШ ЗС України, 2022. 130 с.

4. Зеленський В. Виступ Президента України: офіційне інтернет-представництво. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/news/ polsha-sogodnidemonstruye-istorichnij-riven-pidtrimki-ukray75269 (дата звернення: 02.06.2023).

5. Вже 73 % американців підтримують поставки зброї в Україну // Українська правда. 2022. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/27/73423 43/ (дата звернення: 02.06.2023).

6. Калініченко О. Як війна в Україні змінює громадську думку в Європі та світі // LB.ua. 2022. URL: https://lb.ua/world/2022/05/11/516489_yak_viyna_ukraini_zminyuie_gromadsku. ht ml (дата звернення: 03.06.2023).

7. Байден підписав законопроєкт про виділення 40 млрд доларів Україні // Слово і Діло. 2022. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/05/21/novyna/ ekonomika/bajden-pidpysav-zakonoproyekt-provydilennya-40-mlrd-dolariv-ukrayini (дата звернення: 03.06.2023).

8. Волошин Н. Історичний закон про ленд-ліз для України: що це нам дасть // АрміяШсгт. 2022. URL: https://armyinform.com.ua/2022/05/10/istorychnyj-zakon-pro-lend-liz-dlya-ukra yiny-shhocze-nam-dast/ (дата звернення: 03.06.2023).

9. Джонсон запропонував Україні створити альтернативний ЄС альянс // Слово і Діло. 2022. URL: https://www.slovoidilo.ua/2022/05/27/novyna/polityka/dzhonson-zaproponuvav-ukrayinistvoryty-alternatyvnyj-yes-alyans-corriere-della-sera (дата звернення: 04.06.2023).

10. Капустинська К. Україна передала ЄС повністю заповнений опитувальник про членство // Obozrevatel. 2022. URL: https://news.obozrevatel.com/ukr/economics/analytic s-and-forecasts/ukraina-povnistyu-zapovnilaopituvalnik-pro-chlenstvo-v-es-zelenskij (дата звернення: 04.06.2023).

11. Уряд Німеччини викреслив все важке озброєння зі списку військової допомоги Україні // Європейська правда. 2022. URL: https://www. eurointegration. com.ua/news/2022/04/2 1/7138148/ (дата звернення: 05.06.2023).

12. Ліскович М. 9 травня 2022 року Президент Франції Емманюель Макрон зробив украй несподівану заяву // Укрінформ. 2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3480367zamist-clenstva-v-es-makron-proponue-dla-ukrainisos-nezrozumile.html (дата звернення: 05.06.2023).

13. Канцлер Німеччини: короткого шляху до ЄС для України немає // Радіо Свобода. 2022. URL: https://www. radiosvoboda. org/a/news -scholzukraina-eu/31858192.html (дата звернення: 05.06.2023).

14. Warspeeches: Росія без підтримки ОДКБ та вже “не проти” розширення НАТО // Українська правда. 2022. URL: https://www.pravda.com.ua/ columns/2022/05/23/7347999/ (дата звернення: 05.06.2023).

15. Італія запропонувала ООН мирний план для України // UAZMI. 2022. URL: https://uazmi.org/ news/post/0557374fb65f10322c0e0a71883ca244 (дата звернення: 06.06.2023).

16. Рамштайн-2. Міністр оборони США провів віртуальну зустріч щодо України з представниками понад 40 країн // Espreso.tv. 2022. URL: https://espreso.tv/ramshtayn-2-ministroboroni-ssha-proviv-virtualnu-zustrich-shchodoukraini-z-predstavnikami-ponad-40-krain (дата звернення: 05.06.2023).

17. ПА НАТО ухвалила декларацію про підтримку євроатлантичного курсу України та протидію російській агресії // Верховна Рада України. 2022. URL: https://www. rada.gov.ua/news/T op -novyna/223370.html (дата звернення: 05.06.2023).

18. Брайлян Є., Мосьондз О. Наша підтримка триватиме стільки, скільки буде необхідно, щоб Україна перемогла // АрмЫнЮт. 2022. URL: https://armyinform.com.ua/2022/05/31/nashapidtrymka-tryvatyme-stilky-skilky-bude-neobhidnoshhob-ukrayina-peremogla-vineta-klyajne/ (дата звернення: 06.06.2023).

19. Генеральний секретар НАТО в Давосі: “Воля важливіша за вільну торгівлю” // Організація північноатлантичного договору. 2022. URL: https://www. nato. int/cps/uk/natohq/news_195753 (дата звернення: 06.06.2023).

20. Зеленський обговорив з Ердоганом продовольчу безпеку та відновлення миру // Укрінформ. 2022. URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-polytics/3496064-zelenskij-obgovoriv-zerdoganom-prodovolcu-bezpeku-ta-vidnovlennamiru.html (дата звернення: 06.06.2023).

Размещено на Allbest.ru