Огляд ринку сушених грибів в країнах ЄС та розширення експортних можливостей України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Національний університет харчових технологій

ОГЛЯД РИНКУ СУШЕНИХ ГРИБІВ В КРАЇНАХ ЄС ТА РОЗШИРЕННЯ ЕКСПОРТНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УКРАЇНИ

Н.М. СТОЛЯРЧУК, О.О. ВЕЛІКАНОВ



Анотація

Мета. Основною метою статті є аналіз ринку сушених грибів в ЄС та розробка орієнтирів для розвитку цього ринку Україною.

Методика. Теоретико-методологічною основою даного дослідження є сучасна теорія ринкової економіки, теорії міжнародної торгівлі, а також інституційна теорія. Використовувалися такі методи економічного дослідження: індуктивний під час збору, систематизації та обробки інформації; дедуктивний - під теоретичним осмисленням проблеми; аналіз і синтез - у дослідженнях структурних процесів при експорті агропродовольчої продукції; історико-логічний - під час вивчення розвитку та взаємозв'язку між теоріями міжнародної торгівлі та методами моніторингу розвитку експорту; графічні - формування схем щодо взаємозв'язків між оцінкою, аналізом та алгоритмами; монографічне - дослідження існуючої системи аналітичного забезпечення розвитку експорту агропродовольчої продукції; метод ієрархічного аналізу - для розробки методичного забезпечення в процесі пошуку нових товарних ринків; метод групування - для порівняння даних; метод екстраполяції - для створення прогнозу та розрахунку ефекту; метод експертних оцінок, що полягає в оцінці потенційної частки ринку.

Результати. Огляд ринку імпорту ЄС був проведений з метою надання даних про попит на кожен товар, що класифікується відповідно до номенклатури товарів Гармонізованої системи опису та кодування товарів HS 0712.31 «Mushrooms of the genus Agaricus», HS 0712.32 Wood ears (Auricularia spp.), HS 0712.33 Jelly fungi (Tremella spp.), HS 0712.39 Other Mushrooms. Встановлено, що усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) Mushrooms of the genus Agaricus склав 22025 млн євро або 3296 тонн. Середньорічний приріст за 5 років - 38 %. Усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) Wood ears (Auricularia spp.) склав 5,6 млн євро або 796,5 тонн. Середньорічний приріст за 5 років - 3,5 %. Усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) Jelly fungi (Tremella spp) склав 522 тис євро або 37,5 тонн. Середньорічний приріст за 5 років -12,4 %. Усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) склав 98,6 млн євро або 5,8 тис тонн. Середньорічний приріст за 5 років - 12,2 %. Визначено основних конкурентів України на ринку ЄС та основні проблеми виходу на цей ринок. Виділено групу регуляторів експорту агропродовольчої продукції та запропоновано критерії готовності компанії до експорту. Одним з основних критеріїв було визначено стандарти якості та безпеки харчових продуктів. Проведено аналіз національних та міжнародних стандартів на сушені гриби та дієтичні продукти на їх основі та надано пропозиції щодо їх удосконалення з метою підвищення конкурентоспроможності української продукції.

Практична значимість. Удосконалено методичне забезпечення розвитку експорту агропродовольчих товарів та формування українськими виробниками практичних рекомендацій щодо освоєння нових ринків збуту.

Ключові слова: огляд ринку, експорт, сушені гриби, аналіз, ринкові можливості, продукти харчування, стандарти якості.



Annotation

сушений гриб торгівля експорт

N.M. STOLIARCHUK, O.O. VELIKANOV National Scientific Centre “Institute of Agrarian Economics” National University of Food Technologies

OVERVIEW OF THE EU MARKET OF DRIED MUSHROOMS AND EXPANDING OF UKRAINIAN EXPORT OPPORTUNITIES

Purpose: The main purpose of the article is to analyze the market of dried mushrooms in the EU and to develop the guidelines for Ukraine's development of this market.

Methodology / approach. The theoretical and methodological basis of this study is the modern theory of market economy, the theories of international trade, also the institutional theory. The following methods of economic research were used: inductive one in the course of gathering, systematization and processing of the information; deductive - under the theoretical understanding of the problem; analysis and synthesis - in the studies of structural processes at the export of agrifood products; historical and logical - under the study of development and relationship between the international trade theories and methods of export development monitoring; graphic - forming the schemes on relationships between evaluation, analysis and algorithms; monographic - research on the existing system of analytical support of agri-food product export development; method of hierarchic analysis - for the development of methodological support in an effort process of looking for new commodity markets; grouping method - to compare data; extrapolation method - to create a forecast and calculate the effect; method of expert evaluations that is to evaluate the potential market share.

Results. Market overview of the EU import was carried out to provide data about demand for each product being classified according to the product nomenclature of the Harmonized Commodity Description and Coding System HS 0712.31 "Mushrooms of the genus Agaricus", HS 0712.32 Wood ears (Auricularia spp.), HS 0712.33 Jelly fungi (Tremella spp.), HS 0712.39 Other Mushrooms, except those mentioned above. It is established that the average import to the EU (2017-2020) of Mushrooms of the genus Agaricus amounted to 22025 million euros or 3296 tons. Average annual growth for 5 years is in order of increasing 38%. The average import to the EU (2017-2020) of Wood ears (Auricularia spp.) amounted to 5.6 million euros or 796.5 tons. The average annual growth for 5 years reached 3.5%. The average import to the EU (2017-2020) of Jelly fungi (Tremella spp) amounted to 522 thousand euros or 37.5 tons. The average annual growth for 5 years is in order of decreasing 12.4%. The average import to the EU (2017-2020) Other Mushrooms, except those mentioned above amounted to 98.6 million euros or 5.8 thousand tons. The average annual growth for 5 years reached 12.2%. The main competitors of Ukraine in the EU market and the main problems of entering this market have been identified. A group of regulators of agri-food products export has been singled out and criteria for the company's readiness for export have been proposed. The standards for quality and food safety were determined to be one of the main criteria. An analysis of national and international standards for dried mushrooms and dietary products based on them is carried through and suggestions for their improvement in order to increase the competitiveness of Ukrainian products are provided.

Practical value / implications. Methodological support for the development of agri-food exports and the formation of practical recommendations for the development of new markets by Ukrainian producers have been improved.

Key words: market overview, export, dried mushrooms, analysis, market opportunities, food.



Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

За останні десятиліття набули актуальності наукові дослідження засад міжнародної торгівлі, також суттєво змінилася форма торгівлі агропродовольчою продукцією. Найбільша увага на сьогодні приділяється саме торгівлі обробленими харчовими продуктами та іншими агропродовольчими продуктами порівняно з торгівлею сировиною.

Для будь-якої держави, а особливо для України, продовольча безпека країни є надзвичайно важливою, тому регулюванню ринку агропродовольчої продукції надається особливе значення в будь -якій моделі економічного розвитку окремих країн.

Річний обсяг ринку культивованих грибів в Україні становить 60 тис. тонн. З них 95 % - печериці (Agaricus bisporus), близько 5 % - гливи (Pleurotus ostreatus) і лише 0,2 % належать до всіх інших грибів. В Україні приблизно 4 великі заводи з виробництва компосту для печериць (Agaricus bisporus) та декілька малих виробництв субстрату (Pleurotus ostreatus). Гриби, які ростуть на деревному субстраті і традиційно культивуються в Китаї, мають об'єктивно кращу споживчу якість, ніж печериці (Agaricus bisporus) і гливи (Pleurotus ostreatus).

Україна на разі майже не експортує сушені культивовані гриби. Однак має гарні можливості, щодо їх виробництва, а отже і експорту, що зможе значно скоротити логістичні витрати для країн імпортерів. Також представляється перспективним виробництво субстрату в Україні та його експорт, з подальшим вирощуванням плодових тіл в прикордонних з Україною країнах ЄС, з високим ступенем механізації і автоматизації. Таким чином, можливо отримати гриби Європейського походження з невисокою собівартістю.

Під час прийняття маркетингових експортних стратегій одним із найголовніших аспектів є правильне обрання цільового ринку. З іншої сторони визначення розвитку експорту в рамках торгівлі агропродовольчою продукцією не є чітко структурованим та визначеним.

Аналіз останніх досліджень, у яких започатковано вирішення проблеми

Як зазначено в доповіді «Стан справ на ринках сільськогосподарської продукції - 2020»: близько однієї третини світового експорту агропродовольчої продукції здійснюється в межах глобального ланцюга формування вартості [1].

Кон'юнктура світового продовольчого ринку та стратегічні дослідження Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН також свідчать про нагальну необхідність нарощування обсягів виробництва і торгівлі продовольством з метою забезпечення зростаючого попиту в світі. За словами Шаповала Б.С.: «Українські підприємства мають декілька важливих мотивів для виходу на міжнародний ринок, зокрема негативні процеси внутрішнього ринку, здобуття незалежності від негативних тенденцій, наявних на внутрішньому ринку, а також необхідність застосувати ресурси підприємства, що використовуються на внутрішньому ринку для досягнення більш масштабних та перспективних цілей» [2]. В своїх дослідженнях Жигалкевич Ж. М., Станіславський О. В. визначають, що: «Перед початком експорту виробник агропродовольчої продукції має пройти через низку обов'язкових кроків та процедур. Важливо дослідити ринок та, за потреби, адаптувати продукцію під вимоги обраної країни. Не менш важлив ою є і розробка комерційної пропозиції з урахуванням витрат на логістику» [3].

Одним з основних завдань для розвитку сільського господарства та агробізнесу України є розширення експортних можливостей саме агропродовольчих товарів, відтак постає необхідність деталізації асортименту товарів на експорт саме в харчовій галузі.

Тому виробництво та реалізація сушених культивованих на сьогодні стає все більш актуальною темою. На відміну від інших процесів переробки (процесу маринаду, консервації) сушка не вимагає додаткових інгредієнтів, спецій і спеціального устаткування. Бізнес з виробництва сушених грибів має невелику вартість старту, таким чином він доступний більшості.

Під час вибору експортних стратегій виходу нового продукту на ринок ЄС також варто ознайомитися з досвідом самих кран ЄС. До прикладу у 2019 році Німеччина імпортувала з України більше сільськогосподарської та харчової продукції ніж експортувала в Україну. У 2019 році Німеччина придбала в Україні сільськогосподарську та харчову продукцію на 929 млн євро. Це вказує на приріст імпорту на 29,3% порівняно з попереднім роком [ 4].

Мета статті - проаналізувати ринок сушених грибів в ЄС та розробити орієнтири розвитку цього ринку Україною.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

З метою вибірки перспективних країн необхідно провести аналіз експортних можливостей кожної країни обраного регіону. Далі існує потреба в аналізі торгового аспекту, а саме: які країни є найбільшими експортерами та імпортерами продукції, яку ви плануєте експортувати в обраному регіоні, а також, які країни з цього регіону є найбільшими виробниками даного виду агропродовольчої продукції. З метою ефективного аналізу варто використовувати наступні бази: Євростат (Eurostat), Трейдмап (Trademap), Експорт Хелпдеск (Export Helpdesk).

На наведеній нижче інформаційній панелі міститься огляд останніх даних про імпорт до ЄС, джерела постачання, сезонність та усереднені ціни на гриби за кодом HS 0712.31 «Mushrooms of the genus Agaricus». Головними постачальниками такої продукції до ЄС були Китай, Німеччина та Польща. (рис. 1).



Рис. 1 Основні джерела постачання HS 0712.31 «Mushrooms of the genus Agaricus» 2017-2019, млн євро

Протягом останніх чотирьох років пік імпорту припадав на Березень, Липень та Жовтень. Найвищі ціни були зафіксовані в Лютому, Травні, Червні та Липні (рис. 2).

Рис. 2 Сезонність імпорту HS 0712.31 «Mushrooms of the genus Agaricus» (щомісячний імпорт до ЄС у тонах)

Серед найбільших імпортерів серед країн ЄС, най - більші імпортні ціни були зафіксовані в Німеччині, Польщі та Італії. Усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) Mushrooms of the genus Agaricus склав 22025 мле євро або 3296 тонн. Середньорічний приріст за 5 років - 38 %.

Далі проведено аналіз даних щодо імпорту до ЄС, джерела постачання, сезонність та усереднені ціни на гриби за кодом HS 0712.32 Wood ears (Auricularia spp.). Головним експортером даної продукції до ЄС був Китай. (рис. 3).

Рис. 3 Основні джерела постачання HS 0712.32 Wood ears (Auricularia spp.) 2017-2019, млн євро

Протягом останніх чотирьох років пік імпорту припадав на травень та червень. Серед найбільших імпортерів серед країн ЄС, найбільші імпортні ціни були зафіксовані в Німеччині, Польщі та Нідерландах. Усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) Wood ears (Auricularia spp.) склав 5,6 млн евро або 796,5 тонн. Середньорічний приріст за 5 років - 3,5 % (рис. 4).



Рис. 4 Сезонність імпорту HS 0712.32 Wood ears (Auricularia spp.) (щомісячний імпорт до ЄС у тонах)

Далі проведено аналіз даних щодо імпорту до ЄС, джерела постачання, сезонність та усереднені ціни на гриби за кодом HS 0712.33 Jelly fungi (Tremella spp.). Основними постачальниками даного виду грибів до ЄС були Китай, Італія та Нідерланди (рис. 5).

Рис. 5 Основні джерела постачання HS 0712.33 Jelly fungi (Tremella spp.) 2017-2019, млн євро

Протягом останніх чотирьох років пік імпорту припадав в основному на лютий, березень, квітень. Серед найбільших імпортерів серед країн ЄС, найбільші імпортні ціни були зафіксовані в Швеції, Німеччині та Франції. Усереднений імпорт до ЄС (2017 -2020) Jelly fungi (Tremella spp) склав 522 тис євро або 37,5 тонн. Середньорічний приріст за 5 років -12,4 % (рис. 6).

Рис. 6 Сезонність імпорту HS 0712.33 Jelly fungi (Tremella spp.) (щомісячний імпорт до ЄС у тонах)

Далі проведено аналіз даних щодо імпорту до ЄС, джерела постачання, сезонність та усереднені ціни на гриби за кодом HS 0712.39 Other Mushrooms. Основними постачальниками даного виду грибів до ЄС були Китай та Німеччина (рис. 7).



Рис. 7 Основні джерела постачання HS 0712.39 Other Mushrooms, 2017-2019, млн євро

Протягом останніх чотирьох років пік імпорту припадав в основному на листопад. Серед найбільших імпортерів серед країн ЄС, найбільші імпортні ціни були зафіксовані в Словенії, Хорватії та Франції. Усереднений імпорт до ЄС (2017-2020) Other Mushrooms, except those mentioned above склав 98,6 млн євро або 5,8 тис тонн. Середньорічний приріст за 5 років - 12,2 % (рис. 8).

Рис. 8 Сезонність імпорту HS 0712.39 Other Mushrooms (щомісячний імпорт до ЄС у тонах)

Дослідження іноземних авторів засвідчують, що виробники здійснюють вибір сільськогосподарської продукції на експорт та місцевий продаж залежно від виробничих обсягів, тобто врожаю та продуктивності [5]. З огляду на наявні дані про виробництво та ціни наведена нижче інформаційна панель дає загальне уявлення про виробництво сушених культивованих грибів в ЄС (рис. 9).

В середньому, за між 2017 та 2020 роками, виробництво сушених культивованих грибів в ЄС складало 222,25 млн Євро на рік, або 7,03 тис тон. Крім того, між вказаними роками виробництво такої продукції зросло на 23%.

Перше місце серед виробників культивованих сушених грибів в ЄС займає Італія. На другому та третьому місцях Франція та Німеччина відповідно. В середніх показниках, ціни на культивовані сушені гриби найбільше зростали в Серпні, Вересні, Листопаді та Грудні. В 2020 році, ціни були приблизно на одному рівні з цінами середніх років.

Отже як бачимо, головними конкурентами серед членів країн для України щодо експорту сухих грибів виступають Італія, Німеччина, Польша, Нідерланди, Франція. Згідно аналітичних результатів - експортні можливості України до країн Європейського союзу щодо сушених культивованих грибів, в тому числі органічних, у 2021 році складали 100 кг, а ринкова ціна сягала 60 -70 євро за кг. Основними європейськими країнами, що готові імпортувати даний вид товару є Німеччина, Італія, Франція. Україна вже відома світові як експортер заморожених лісових та культивованих грибів. Однак наша держава може мати в майбутньому перспективним ще один напрямок експорту, а саме експорт сушених культивованих грибів. Крім того, Україна має тарифні префенції, а саме ставку 0 % під час експорту сухих грибів в ЄС згідно регулятору D0295/14.



Рис. 9 Основні ЄС-країни виробники сушених культивованих грибів, 2017 2019, тис тонн

Погоджуємося з думкою Шаповала Б.С., що: «Орієнтована на експорт продукція повинна відповідати не тільки міжнародним стандартам, а й вимогам країни імпортера. Через різницю в культурі між країнами, продукт може потребувати адаптації та модифікацій, це може стосуватись упаковки, маркування, або навіть складу продукції» [2]. За словами іноземних авторів Peng W., Berry E.: «Для держави, надзвичайно важливим питанням є продовольча безпека країни, і саме тому регулюванню аграрних ринків та харчової промисловості надається статус особливої важливості у будь -якій моделі економічного розвитку окремих країн. Одним з основних методів наддержавного регулювання експорту є стандарти безпеки агропродовольчих продуктів» [6].

Такі Стандарти як Міжнародна програма агропродовольчих стандартів FAO/ВООЗ Codex Alimentarius та глобальні органи, що їх встановлюють, націлені на гармонізацію стандартів на міжнародному рівні, щоб зменшити перешкоди у торгівлі, що часто виникають внаслідок відмінностей у національних законодавчих актах. Не дивлячись на те, що значне регулювання експорту здійснюється за допомогою державних стандартів, розширення міжнародної торгівлі стало основною причиною виникнення та поширення приватних стандартів. В них відображаються наступні вимоги до агропродовольчої продукції: якість, допустимий обсяг лишків, деталізація маркування, можливість логістичної простежуваності. Окремо можуть додаватись вимоги щодо органічного виробництва, відсутності випробування на тваринах, індексу екологічності, тощо.

Багато вчених надає перевагу приватним стандартам над державними, оскільки через низьку якість державного регулювання експортних процесів, приватні стандарти здатні забезпечити жорсткі та чіткі вимоги до продукції харчової та переробної галузі [7].

Відтак на перший план випливає необхідність в дослідженні методики експорту саме агропродовольчої продукції її особливостей та ефективності.

Нами виокремлено групу регуляторів експорту агропродовольчої продукції: правила інкотермс; стандарти безпеки агропродовольчих продуктів; спеціалізовані державні установи; Global Value Chains; експортні та імпортні мита; валютне регулювання. У зв'язку з необхідністю розширення експортних ринків українських сільськогосподарських та харчових товарів, агробізнес повинен уважно аналізувати та розробляти алгоритм експорту. Алгоритмізація допомагає зробити процедуру підготовки до експорту для підприємств прозорою. Існує багато типів алгоритмів просування та збуту продукції, однак всі вони повязані з критеріями готовності виходу підприємства на зовнішній ринок. На основі досліджень вищезазначених авторів, виокремлено та узагальнено основні критерії, відповідно до яких агробізнес є готовим до експорту нового продукту:

- наявність внутрішніх нереалізованих лишків продукції;

- наявність коштів для розширення експортних можливостей;

- наявність виробничих потужностей для забезпечення безперебійної експортної логістики;

- кваліфікований персонал;

- розвинена маркетингова стратегія на іноземних ринках ;

- можливість адаптації продукту та упаковки до національних стандартів країни-імпортера;

- можливість зворотньої комунікації з покупцями;

- швидка адаптація, реакція щодо логістичних запитів;

- правильна брендова стратегія (єдина торгова марка);

- проведення детального аналізу сегменту ринку, участь в міжнародних торгових виставках, он-лайн платформах з метою знаходження потенційних партнерів та ознайомлення потенційних покупців з вашим брендом та продукцією;

- відповідність експортованої продукції стандартам як державним так і приватним.

Дані критерії готовності підприємства до експорту сформовані таким чином, щоб визначати фінансову, виробничу та конкурентну готовність підприємства до експорту. Без урахування частини критерії підприємство може виявити гостру нездатність виконувати вимоги цільових країн та забезпечувати необхідну якість експортної продукції. Всі критерії стосуються різних, проте невідривних один від одного етапів підготовки до експортної діяльності. У випадку отримання результату «недостатнього рівня підготовки», підприємству варто звернути увагу на недостатні критерії та знайти шлях до впровадження необхідних дій до їх реалізації.

Окрім вищезазначеного, необхідно розвивати та впроваджувати напрями розвитку вітчизняної економіки, що включають застосування інноваційних технологій, впровадження сучасного обладнання, інвестиції в підвищення кваліфікації персоналу, що дозволяють підвищити ефективність і конкурентоспроможність виробництва [8]. ЄС є одним з найбільш безпечних і регульованих ринків світу, коли мова йде про якість та безпеку харчових продуктів. На даний час роздрібні торговельні мережі Європи очікують, що їхні постачальники зможуть задовольнити попит на високоякісне і безпечне виробництво продуктів харчування. З цією метою було успішно впроваджено низку стандартів, які гарантують споживачам якість, що відповідає сучасним вимогам [4].

Починаючи з 2005 року застосування принципів НАССР є обов'язковим для харчових підприємств, які працюють в країнах ЄС, що визначено на законодавчому рівні. Також, з цієї дати всі компанії, які експортують продукти харчування до ЄС, повинні виконувати принципи HACCP. Не виняток в цьому питанні й Україна, яка ухвалила Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» щодо обов'язкового впровадження HACCP на внутрішньому ринку. Порядок впровадження на підприємствах системи НАССР та постійного дотримання її основних принципів описано в Регламенті ЄС №852/2004. В Україні в свій час був прийнятий наказ № 590 Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 щодо безпечності та якості харчових продуктів та обов'язкового впровадження HACCP на внутрішньому ринку. Стандарти управління безпечністю і якістю продукції (IFS) наразі складаються із шести стандартів та трьох програм. Вони адресовані всім учасникам ланцюжка поставки продуктів харчування. Сертифікація може охоплювати виробників харчових продуктів, брокерів, спеціалістів з логістики, а також оптових продавців.

Для оцінювання сучасного стану нормативної бази в галузі грибництва було проведено аналіз вимог чинних міжнародних стандартів (ISO), стандартів Комісії Кодекс Аліментаріус (САС), європейських норм (EN), стандартів ЄЕК - ООН, національних стандартів (ДСТУ), міждержавних стандартів (ГОСТ) та Аналізувався клас нормативних документів 65 - Сільське господарство, 65.020.20 - Рослинництво та 67 - Технологія виробництва харчових продуктів, 67.080 - Фрукти. Овочі.

Стосовно стандартів ISO, міжнародною організацією зі стандартизації не розробляються нормативні документи на продукцію. Як правило, на міжнародному рівні розробляють стандарти для усунення технічних (не ринкових) бар'єрів в торгівлі. Станом на сьогодні діє 16 стандартів ISO, що використовуються в грибовиробництві. Серед них лише один, що конретно регламентує обробку культивованих грибів ISO 7561:1984 Cultivated mushrooms - Guide to coldstorage and refrigerated transport.

Діючі стандарти Комісії з Кодексу Аліментаріусу застосовні до грибовиробників містять 10 стандартів. Серед них CODEX STAN 39-1981 Стандарт на сушене съедобные грибы. Стандарти Європейської Економічної Комісії ООН (ЄЕК ООН) (ЄЕК ООН - Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй) застосовні до овочів, включно з грибами, які надходять в міжнародну торгівлю між країнами - членами ЄЕК ООН та імпортуються ними. Дана структури має три стандарти щодо регулюють діяльність грибовиробників. Слід зазначити, що всі стандарти Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК-ООН), застосовні в грибовиробництві гармонізовані в Україні, як національні стандарти ДСТУ. Національними ДСТУ передбачено 26 стандартів, що використовуються в грибовиробництві та стосуються: вирощування, переробки, зберігання, контролю якості.

Після проведення аналізу діючих національних стандартів, встановлено:

- на національному рівні розроблений нормативний документ, який містить вимоги до всіх субстратів, застосовних в грибовиробництві;

- щодо вимог до грибів, як продукції, в Україні розроблені технічні умови лише до гливи звичайної свіжої, але в національному стандарті відсутні вимоги до гриба, який набуває все більшої популярності - шіитаке. Відсутні технічні умови до одного з найбільш затребуваного продукту грибництва - шампіньйонів;

- національні стандарти, щодо методів контролю показників безпечності повністю гармонізовані з міжнародними стандартами.

Зважаючи на результати аналізу стану технічного регулювання в галузі грибництва на національному, регіональному та міжнародному рівні доцільно було б передбачити наступні види робіт в сфері технічного регулювання: розробити та затвердити в установленому порядку стандарти підприємства щодо сушених грибів та продуктів з них, гігієнічні норми для сушених грибі, норми та правила заходів, спрямованих на запобігання забрудненню сушених грибів, джерелом яких є субстрати, вода та навколишнє середовище.

Дані пропозиції дозволять забезпечить повну відповідність процесів, якості та безпечності продукції, умов вирощування, переробки як вимогам національного законодавства так і міжнародним вимогам тим самим підвищити конкурентоздатність та довіру мереж реалізації та споживачів до продукції. А також створить умови безперешкодного експорту продукції, єдиний підхід до формування показників якості, безпечності продукції.



Висновки

Показником ефективності інтеграційної політики України у європейську спільноту є нарощення експортних можливостей, в тому числі і в сільськогосподарскому та харчовому напрямках.

В Україні виробництво сушених культивованих грибів, значно перевищує показники експорту. Попит на імпортовану продукцію та показники імпорту значним чином відрізняються в залежності від конк ретного продукту. Україна не експортує жодну з раніше вказаних категорій до Європейського Союзу, окрім категорії HS 0712.39 Other Mushrooms. Саме тому, ринок ЄС для експорту сушених грибів з України є перспективним для розвитку даного напрямку. Попит на більшість категорій грибів зростає, і за умови продовження зростання попиту, ЄС може стати потенційним ринком збуту для Української продукції.

Вибір цільового ринку є одним з найважливіших маркетингових рішень для багатьох компаній. В роботі удосконалено методичні підходи до розвитку експорту агропродовольчої продукції шляхом обґрунтування критеріїв готовності підприємства до експорту, що дозволить спростити процедуру виходу підприємства-експортера на нові ринки. На даний час роздрібні торговельні мережі Європи очікують, що їхні постачальники зможуть задовольнити попит на високоякісне і безпечне виробництво продуктів харчування. З цією метою було успішно впроваджено низку стандартів, які гарантують споживачам якість, що відповідає сучасним вимогам. Зважаючи на результати аналізу стану технічного регулювання в галузі грибництва на національному, регіональному та міжнародному рівні доцільно було б удосконалити національні стандарти та здійснити їх гармонізацію. Із впровадженням дедалі більшої кількості таких міжнародних стандартів в Україні ми побачимо, що поряд із постійним вдосконаленням вже чудових продуктів українського виробництва зростатиме також імідж та частка переробленої продукції на міжнародних ринках.

Список використаних джерел

1. FAO (2020). The State of Food and Agriculture. Available at: http://www.fao.Org/3/cb0665en/CB0665EN.pdf.

2. Шаповал Б.С. Поточний стан світового ринку продовольства та харчової індустрії та місце України на ньому. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія «Економічні науки». 2020. № 4. Т. 2. С. 27-35. https://doi.org/10.31359/2312-3427-2020-4-2-27.

3. Жигалкевич Ж. М., Станіславський О. В. Особливості зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств в умовах євроінтеграції. Економічний вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". 2019. № 16. С. 116-123.

4. Agritrade Ukraine (2020). Analytical Report of Institutional Export Support in Ukraine. Available at: http://agritrade-ukraine.com/en/nasha-diyalnist/nashi-publikatsiji/1000-aries-studyanaliz-institutsijnoji-pidtrimki-eksportu.

5. Aghdaie M., Alimardani M. Target market selection based on market segment evaluation: A multiple attribute decision making approach. International Journal of Operational Research. 2015. No. 24. pp. 262-278.

6. Peng W., Berry E. The Concept of Food Security. Encyclopedia of food security and sustainability. 2018. Vol. 2. pp. 1-7.

7. Rena R. Impact of WTO Policies on Developing Countries: Issues and Perspectives. Transnational Corporations Review. 2012. Vol. 4. pp. 77-88.

8. Мазуренко О.В., Столярчук Н.М. Інноваційне забезпечення аграрного сектору економіки: аналіз стану. Економіка АПК. 2019. № 12. С. 37

References

1. FAO (2020). The State of Food and Agriculture. Available at: http://www.fao.Org/3/cb0665en/CB0665EN.pdf

2. Shapoval B.S. (2020). Current state of the global food industry market and the place of Ukraine on it. (Поточний стан світового ринку продовольства та харчової індустрії та місце України на ньому). Buleten of KhNAU V.V. Dokuchaeva. Economic Sciences Series. Vol. 4, T. 2. pp. 27-35. (in Ukrainian). https://doi.org/10.31359/2312-3427-2020-4-2-27.

3. Zhigalkevych J.M., Stanislavskii O.V. (2019). Peculiarities of foreign economic activity of domestic enterprises in the conditions of European integration. (Особливості зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств в умовах євроінтеграції). Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute". 2019. № 16. S. 116-123.

4. Agritrade Ukraine (2020). Analytical Report of Institutional Export Support in Ukraine. Available at: http://agritrade-ukraine.com/en/nasha-diyalnist/nashi-publikatsiji/1000-aries-studyanaliz-institutsijnoji-pidtrimki-eksportu.

5. Aghdaie M., Alimardani M. Target market selection based on market segment evaluation: A multiple attribute decision making approach. International Journal of Operational Research. 2015. No. 24. pp. 262-278.

6. Peng W., Berry E. The Concept of Food Security. Encyclopedia of food security and sustainability. 2018. Vol. 2. pp. 1-7.

...