Функціонування європейського ринку скрапленого природного газу в сучасних геополітичних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ СКРАПЛЕНОГО ПРИРОДНОГО ГАЗУ В СУЧАСНИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ УМОВАХ

Музиченко Микола Володимирович, кандидат економічних наук,

доцент кафедри глобальної економіки

Ханова Олена В'ячеславівна, кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин імені Артура Голікова

Вступ

Ринок скрапленого природного газу (СПГ) є найбільш динамічним сегментом як світового так і європейського ринку природного газу. Радикальні зміни на європейському ринку СПГ обумовлені тим, що скраплений природний газ перетворився на ключовий інструмент Євросоюзу на шляху забезпечення поступової відмови від російських енергоресурсів. Країни Євросоюзу враховують вплив геополітичних змін на глобальний ринок СПГ, формуючи енергетичні стратегії та створюючи нові потужності для приймання СПГ. Функціонування європейського ринку скрапленого природного газу (СИГ) як невід'ємної складової світового енергетичного ринку в умовах намагання країн Євросоюзу позбавитися залежності від російських енергоресурсів є одним з найбільш актуальних питань для країн ЄС на сучасному етапі.

Огляд останніх джерел досліджень і публікацій

Суттєвий внесок у дослідження як світового так і європейського ринку скрапленого природного газу, аналізу тенденцій щодо постачання СПГ у контексті диверсифікації джерел енергопостачання, учасників ринку та перспектив його подальшого розвитку зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: Беннет С.Р. [1], Брамоулль Й., Морін Р., Капелль Д. [2], Бріттон П. [3], Броекер Р [4], Дьяченко Т.В. [5], Бараннік В.О. [6], Дзьоба О.Г. [7] та інші. Разом з тим, результати наукових досліджень сучасного європейського ринку скрапленого природного газу носять, як правило, фрагментарний характер і не завжди враховують геополітичні умови сьогодення, які істотно впливають на подальший розвиток ринку СПГ.

Мета статті

Європейський ринок скрапленого природного газу є ключовою складовою енергетичного ринку ЄС. В умовах повномасштабних військових дій в Україні, країни Євросоюзу всіляко намагаються зменшити важелі впливу Росії та її можливості використовувати енергетичні ресурси як інструмент зовнішньої політики. Розширення використання СПГ та переорієнтація на його нових постачальників з країн Близького Сходу та Африки як і впровадження нових проектів із створення СПГтерміналів, у т.ч. використання плавучих установок з приймання та регазифікації СПГ, забезпечення підвищення рівня якості використання вже існуючих регазифікаційних потужностей - один з початкових етапів подолання європейської залежності від російського газу. Якщо надходження російського природного газу до ЄС припиняться, СПГ відіграватиме основну роль, оскільки інші виробники, зокрема, Норвегія та Нідерланди, не можуть суттєво збільшити видобуток.

Основний матеріал і результати

Початок війни в Україні кардинально змінив позиції найбільших світових імпортерів скрапленого природного газу у 2022 році. Євросоюз (як колективний імпортер), намагаючись подолати залежність від російських енергоресурсів посів перше місце у світі серед імпортерів СПГ, випередивши Японію. Третім у світі за обсягами імпорту СПГ став Китай.

У порівнянні з 2021 роком змінились і світові лідери за експортом скрапленого природного газу. У 2021 році безумовним лідером з експорту СПГ у світі з обсягом 108,1 млрд кубічних метрів була Австралія, обсяги експорту катарського СПГ становили 106,8 млрд кубічних метрів, Сполучені Штати Америки експортували 95 млрд кубічних метрів палива (рис. 1).

Рис. 1 Найбільші експортери скрапленого природного газу, 2021 р.

Джерело: [8]

За перші шість місяців 2022 року Сполучені Штати Америки стали найбільшим у світі експортером СПГ, 71% загального обсягу якого було спрямовано до країн Європи [8].

Сумарне використання країнами Євросоюзу у 2022 році 98 млн тон СПГ (127 млрд кубічних метрів газу після регазифікації) зробило його найбільшим покупцем газу у світі. Для порівняння - у 2021 році Європа імпортувала 74,1 млн тон СПГ, у той час як імпорт скрапленого природного газу Китаєм та Японією за цей період становив 79,2 млн тон та 74,3 млн тон, відповідно [9].

Наразі Євросоюз має потенційний обсяг імпорту СПГ в 156 млрд кубічних метрів (рис. 2).

Найбільша частка потенціалу знаходиться в Іспанії, але зв'язок Піренейського півострова з рештою європейської газової мережі є обмеженим. Досить крупними імпортерами СПГ є Франція, Італія, Нідерланди та Бельгія [10].

Лише у третьому кварталі 2022 року імпорт СПГ до Євросоюзу збільшився на рекордні 89%, після зростання на 49% у другому кварталі цього ж року [11].

Найбільші обсяги скрапленого природного газу у 2022 році імпортували Іспанія, Франція, Нідерланди, Італія [12].

Рис. 2 Щорічний потенційний обсяг великомасштабних терміналів імпорту СПГ для регазифікації (млрд кубометрів/рік) ЄС 27

Джерело: [10]

Прискореними темпами створюється інфраструктура імпорту СПГ в країні з найпотужнішою європейською економікою - Німеччині. Якщо на початок 2022 року Німеччина не мала жодного терміналу з приймання та регазифікації СПГ, на 2022-2023 роки заплановано введення в експлуатацію 6-ти плавучих установок з приймання та регазифікації скрапленого природного газу (Floating Storage and Regasification Units, FSRU). Потужність кожного з цих терміналів складає в середньому 5 млрд кубічних метрів, тобто при їх повному завантаженні Німеччина може отримати близько 30 млрд кубічних метрів газу [13].

15 грудня 2022 року регазифікаційне судно Hoegh Esperanza доставило з Іспанії до німецького порту Вільгельмсгавен 165 тис. кубічних метрів скрапленого природного газу. 21 грудня 2022 року перший у Німеччині СПГ-термінал заклав до німецької газотранспортної мережі першу партію палива для підприємств та домогосподарств. Термінал з приймання скрапленого природного газу у м. Вільгельмсгавен було збудовано у рекордні терміни. СПГ імпортуватиметься з Сполучених Штатів Америки, країн Північної та Західної Африки та з Близького Сходу. За підрахунками компанії - оператора Uniper отриманий обсяг скрапленого природного газу дозволить забезпечити протягом року паливом від 50 до 80 тисяч домогосподарств [14].

14 січня 2023 року у німецькому порту Лубмін введений в дію ще один термінал з приймання та регазифікації СПГ. Слід зазначити, що до останнього часу порт Лубмін був відомий тим, що саме у цьому місці виходять на поверхню газогони «Північний потік» (постачання за яким російський «Газпром» повністю припинив 31 серпня 2022 року) та «Північний потік-2» (який так і не був введений в експлуатацію). Саме тому звідси на південь Німеччини в напрямку Чехії та на захід країни були прокладені потужні газогони Opal, Eugal та Nel. Недоліком порту Лубмін є мілководдя Балтийського моря, що унеможливлює прийняття великих суден, у зв'язку з чим термінал було поділено на дві половини: FSRU розташовано у Лубміні, а СПГ-танкери підходитимуть не до нього, а до танкеру - причалу Seapeak Hispania, розташованого в декількох кілометрах. Керуюча терміналом приватна компанія DeutscheReGas наголосила, що укладені довгострокові контракти з французькою компанією Total Energies та швейцарською MetGroup не передбачають імпорту газу з Росії (у зв'язку з військовими діями в Україні) та з Сполучених Штатів Америки (у зв'язку з не екологічністю газу) [15].

20 січня 2023 року до німецького міста Брунсбюттель прибуло судно із зберігання та регазифікації СПГ Hoegh Gannet. Третій СПГ-термінал Німеччини розпочне постачання палива до німецької газової мережі на початку лютого 2023 року, після закінчення тестової експлуатації. Річна потужність терміналу становить 7,5 млрд кубічних метрів. Очікується його повне завантаження до завершення 2023 року [16].

Найбільший німецький виробник електричної енергії RWE AG, який має намір відмовитися від російського газу, уклав угоду з американською компанією Sempra Energy про наміри щодо закупівлі скрапленого природного газу з проекту «Порт-Артур». Умови угоди передбачають підписання остаточного 15-ти річного контракту щодо закупівлі 2,25 млн тонн СПГ на рік [17].

29 листопада 2022 року катарська державна енергетична компанія Qatar Energy оголосила про підписання з Німеччиною 15-ти річного контракту про щорічне постачання 2 млн тонн СПГ, надходження за умовами якого розпочнуться з 2026 року [17].

Намагається всіляко диверсифікувати структуру енергопостачання Італія, питома вага російського газу у загальному обсязі імпорту газу якої у минулі роки становила майже 40%.

Італійська державна компанія Eni будує два заводи з виробництва СПГ з потужністю 5 млрд кубічних метрів на рік у Республіці Конго. Компанія має видобувні активи в Анголі, де нещодавно підписано угоду про створення спільного підприємства з British Petroleum, діяльність якого надасть можливість через декілька років щорічно спрямовувати до Італії близько 4 млрд кубічних метрів СПГ [18].

У 2022 році компанією Eni введений в експлуатацію плавучий завод з виробництва СПГ у Республіці Мозамбік, перші обсяги СПГ з якого відвантажені до Європи наприкінці листопаду 2022 року [19].

На даний час Італія має три СПГ-термінали і намагається збільшити імпорт скрапленого природного газу шляхом придбання двох плавучих сховищ і регазифікаційних установок загальною потужністю 10 млрд кубічних метрів.

Наприкінці грудня 2022 року, згідно з умовами 10-ти річного договору оренди СПГ-терміналу, укладеного фінським оператором газових мереж Gasgrid з американською компанією Excelerate Energy, до фінського порту Інкоо з Гібралтару прибув плавучий СПГ-термінал Exemplar, облаштований устаткуванням з регазифікації газу та його закачуванням до трубопроводної системи, функціонування якого поступово має замінити поставки російського трубопроводного газу до Фінляндії, що було повністю припинено у травні 2022 року. В подальшому планується також забезпечити постачання газу з цього СПГ-терміналу до Естонії трубопроводом Balticconnector [20].

23 січня 2023 року хорватський державний оператор СПГ-терміналу на острові Крк LNG Croatia отримав першу партію скрапленого природного газу загальним обсягом 140 тис. кубічних метрів з Республіки Мозамбік, яку доставив до країни СПГ-танкер British Mentor, оператором танкеру є British Petroleum. СПГ-термінал на острові Крк введений у промислову експлуатацію у січні 2021 року і є першим СПГ-терміналом країни. Проектна вартість терміналу становить 233,6 млн євро, з яких Евросоюзом надано 101,4 млн євро в рамках програми Connection Europe Facility. Цей термінал включений до переліку проектів ЄС як такий, що представляє спільний інтерес (PCI) і є проектом стратегічного значення для Евросоюзу та Республіки Хорватія. Термінал має можливість спрямовувати до національної мережі до 2,6 млрд кубічних метрів газу на рік, планується збільшення його щорічних потужностей до 6,1 млрд кубічних метрів [21].

На рис. 3 наведено кількість СПГ-терміналів у країнах Евросоюзу (діючих та запланованих) станом на 25.01.2023.

Рис. 3 СПГ-термінали у країнах ЄС

Джерело: [22]

Відкриті останнім часом в країнах Евросоюзу СПГ-термінали безумовно мають загальноєвропейське значення. Так, СПГ-термінали Німеччини у найближчому майбутньому матимуть можливість забезпечувати паливом не лише вітчизняних споживачів, а й сусідні країни-члени ЄС: Данію та Чехію. Газ з фінського СПГ-терміналу може спрямовуватися не лише до Естонії, а й до латвійського Інчукалнського підземного газосховища - єдиного діючого газосховища країн Балтії, та через Литву до Польщі газогоном-інтерконнектором GIPL, введеним в експлуатацію у травні 2022 року.

Польська компанія Gas-System розбудовує діючий СПГ-термінал у м. Свиноуйсьце. Неухильне збільшення діючих потужностей терміналу підтверджується кількістю прийнятих танкерів-газовозів (35 у 2021році та 54 у 2022 році). Після завершення розширення резервуарів та другого причалу терміналу наприкінці 2023 року, цей СПГ-термінал матиме можливість щорічно приймати до 75-ти газовозів. Компанія активними темпами будує плавучий СПГ-термінал у м. Гданськ. Завершення його будівництва було заплановано на 2027 рік, але, враховуючи геополітичне загострення, планується введення об'єкта в експлуатацію у 2025 році.

Два польські СПГ-термінали - у м. Свиноуйсьце та у м. Гданськ зможуть щорічно приймати 130 танкерів-газовозів, що у загальному обсязі становить 13 млрд кубічних метрів газу [23].

У серпні 2022 року в нідерландському морському порту Емсхавен введений в експлуатацію СПГтермінал, орендований на п'ять років компаніями трьох країн: нідерландською Shell, французькою Engie та чеською CEZ. Поставки скрапленого природного газу з СПГ-терміналу м. Емсхавен до Чехії зможуть задовольнити третину її річної потреби в енергоресурсах [24].

Незважаючи на поступове припинення постачання російського газу по газогонах, країни Евросоюзу повністю не позбавились залежності від російських енергоресурсів. Імпорт до Европи російського СПГ за 10 місяців 2022 року у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року зріс на 42%. Доля російського СПГ становить 16% європейського морського імпорту (17,8 млрд кубічних метрів), - другий за обсягом постачальник у регіоні. Майже весь обсяг російського СПГ надійшов до Франції, Бельгії, Іспанії та Нідерландів [25].

Висновки

В останні роки скраплений природний газ під впливом багатьох факторів, не в останню чергу геополітичних, все більш починає відігравати ключову роль на європейському енергетичному ринку. На фоні військових дій в Україні та припинення постачання російського газу до ряду європейських країн впливові світові постачальники скрапленого природного газу здебільшого переорієнтуються на європейський ринок.

Суттєві зміни спостерігаються на спотових ринках, де впродовж 2022 року спостерігалось зміщення з азійських на європейські ринки.

Окремі європейські країни, раніше не зацікавлені у використанні скрапленого природного газу, на даний час активно створюють інфраструктуру імпорту СПГ (Німеччина). Потужність європейських СПГ-терміналів порівнювана з можливістю імпорту по газопроводах.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що в сучасних геополітичних умовах скраплений природний газ є головним інструментом диверсифікації постачань газу на європейському енергетичному ринку.

Список використаних джерел