Експортно-імпортні операції на ринку продукції тваринництва в умовах економічних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Експортно-імпортні операції на ринку продукції тваринництва в умовах економічних викликів

Перегуда Ю.А. кандидат географічних наук, доцент кафедри глобальної економіки

Коробова Н. М. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри глобальної економіки

Київ, Україна

Анотація

Метою публікації є розробка комплексу заходів стимулювання розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні з урахуванням економічних викликів. Для досягнення поставленої мети використано сукупність методів: метод абстрагування для відбору складових елементів проведення аналізу розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні; методи аналізу та синтезу для виявлення головних проблем у зазначеній сфері в умовах економічних викликів; порівняння для визначення ключових тенденцій розвитку зовнішньоторговельної діяльності в українській галузі тваринництва; методи систематизації, групування і логічного узагальнення. Проаналізовано: розвиток світового й українського ринків продукції тваринництва загалом і торгівлі продукцією тваринництва; розвиток експортно-імпортних операцій, у тому числі щодо виробництва продукції тваринництва в Україні; сальдо експортних-імпортних операцій з продукцією тваринництва в Україні. Аналіз і дослідження у статті здійснено за період із 2013 до 2022 року з урахуванням наявної статистичної та фактичної інформації. Визначення періоду аналізу базується на врахуванні проходження економікою України та галуззю тваринництва трьох економічних викликів: національної економічної кризи 2015-2016 рр.; пандемічної кризи; російської військової агресії. Основними результатами дослідження, що представляють наукову новизну стали: ідентифікація наявності структурної кризи в АПК України та зовнішньоторговельній діяльності підприємств АПК країни; розробка комплексу заходів стимулювання розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні з урахуванням запровадження заходів на п'яти рівнях. Практична значимість отриманих результатів полягає в можливості їх запровадження в галузі тваринництва в Україні (включаючи напрямки равликівництва; органічної аквакультури й рибного господарства), що дозволить підвищити обсяги експорту продукції галузі.

Ключові слова: експорт, імпорт, аграрна продукція, ринок, міжнародна торгівля, тваринництво, равликівництво; органічна аквакультура; рибне господарство.

Annotation

The publication aims to develop a set of measures to stimulate the development of export-import operations for livestock products in Ukraine, taking into account the economic challenges that impacted the country's economy and foreign trade activities. To achieve the goal, a set of general and special methods was used at the empirical and theoretical levels, such as the method of abstraction to select constituent elements of the analysis of the development of export-import operations regarding livestock products in Ukraine; methods of analysis and synthesis to identify the main problems of export-import operations regarding livestock products in Ukraine under conditions of economic challenges; comparison to determine the key trends in the development of foreign trade activity in the Ukrainian livestock industry; methods of systematization, grouping and logical generalization. To form the basis of the research, first of all, the following were analyzed: the development of global and Ukrainian markets for livestock products in general and trade in livestock products; the development of GDP and the market for livestock products in Ukraine; the development of the market of agricultural products and the market of livestock products in Ukraine; development of exportimport operations, including livestock products in Ukraine; the balance of export-import transactions with livestock products in Ukraine. The article's analysis and research were carried out from 2013 to 2022, taking into account the available statistical and factual information. The definition of the analysis period is based on taking into account the Ukrainian economy and livestock industry passing of three economic challenges: the national economic crisis of 2015-2016, pandemic crisis, and Russian military aggression. The main results of the research, which represent a scientific novelty, were: presence identification of a structural crisis in the agricultural sector of Ukraine and the foreign trade activity of the country's agricultural sector enterprises, establishing problems of export-import operations in the field of animal husbandry; development of a set of measures to stimulate the growth of export-import operations for livestock products in Ukraine, taking into account the implementation of the steps at five levels. The practical significance of the obtained results is in the possibility of their implementation in the field of animal husbandry in Ukraine and at Ukrainian livestock enterprises, which will allow increasing the export volume of animal husbandry products.

Keywords: export, import, agricultural products, market, international trade, animal husbandry, snail farming; organic aquaculture; fish farming.

Вступ

Актуальність. Агропромисловий комплекс (АПК) відіграє все більше значення в соціально- економічній системі держави, забезпечуючи формування значної частки валового внутрішнього продукту, експортних надходжень, зайнятості і доходів населення. Воєнний і повоєнний розвиток економіки України ставить завдання збільшити можливості для зростання національного АПК та забезпечити реалізацію його потенціалу. Відтак, необхідним є усунення ключових проблем і диспропорцій у агропромисловому комплексі.

Ключовою проблемою, що зменшує можливості розвитку українського АПК виступає нерівномірний розвиток рослинництва й тваринництва. Згідно даних Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та ОЕСР Україна в період із 2016 до 2021 року займала: більше 30% світового ринку насіння соняшника; більше 10% світового ринку ячменя; більше 5% світових ринків пшениці та ріпаку; більше 3% світового ринку кукурудзи; більше 2% світового ринку сої [10; 11; 15]. Разом із тим, на світових ринках тваринництва Україна була відчутно присутня тільки на ринку м'яса птиці (0,44% від світового ринку), маючи суттєве відставання від світових країн- лідерів у виробництві та експорті іншої продукції тваринництва [12].

Наведені факти є проблемою, особливо враховуючи значний кормовий потенціал, який має Україна і який базується на наявних значних обсягах вирощування й експорту зернових культур, у першу чергу, кукурудзи, пшениці та сої. Нагальною проблемою держави у сфері тваринництва є розвиток експортно-імпортних операцій, зважаючи на те, що сфера рослинництва в Україні отримала стимули для зростання саме через нарощування експорту та витіснення імпорту. У таких умовах викликає значний науковий і практичний інтерес дослідження можливостей реалізації експортно-імпортного потенціалу тваринництва держави в контексті економічних викликів, через які пройшла економіка в межах національної кризи 2015-2016 рр., загальносвітової пандемічної кризи та військової російської агресії проти України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику розвитку галузі тваринництва й експортно-імпортних операцій із продукцією тваринництва в Україні розкривали у своїх наукових дослідженнях такі вчені як: Авраменко Ю.О. (досліджував різні аспекти конкурентоспроможності фермерських господарств виробників продукції тваринництва) [1], Вдовенко Н.М. (приділяла увагу механізму управління аграрною економічною системою) [17], Вергунов В.А. (у полі зору якого був інноваційний розвиток виробництва продукції твариництва) [2], Горіховський М.В. (розглядав використання форсайт-технологій в управлінні фермерським господарством) [3], Науменко М.О. та Рига О.С. (які вивчали питання забезпечення стратегічного управління підприємств галузі твариництва) [4], Polyviou M., Croxton K.L., Knemeyer A.M. (зосереджували увагу на стійкості компаній середнього розміру на ринку продукції тваринництва) [19], Sucheran R. (вивчав економічний вплив пандемії на ринок продукції тваринництва) [20], Duarte Alonso A., Bressan A., Kok S.K., Sakellarios N., Koresis A., O'Shea M., Santoni L.J. (досліджували реагування виробників продукції тваринництва на загрозу COVID-19) [21], а також низка інших науковців і практиків.

Незважаючи на значний науковий доробок щодо висвітлення тенденцій розвитку зовнішньоторговельної діяльності в галузі тваринництва в Україні та виявлення проблем у здійсненні експортно-імпортних операцій із продукцією тваринництва в державі, постійні зміни в галузі та на національному і світових ринках продукції тваринництва, необхідним є проведення подальших наукових досліджень із акцентом на визначення впливу економічних викликів на українську галузь тваринництва й зовнішньоторговельну діяльність підприємств галузі.

Мета дослідження: розробка комплексу заходів стимулювання розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні з урахуванням економічних викликів, які чинять вплив на економіку й зовнішньоторговельну діяльність держави.

Матеріали і методи дослідження. Дослідження будується на статистичній і фактичній інформації відносно розвитку світових ринків тваринництва, українського тваринництва, зовнішньоторговельної діяльності держави, в тому числі в галузі тваринництва, за період з 2013 до 2022 року.

У межах наукового дослідження для досягнення поставленої мети використано сукупність загальних і спеціальних методів на емпіричному й теоретичному рівнях, таких як: метод абстрагування для відбору складових елементів проведення аналізу розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні; методи аналізу та синтезу для виявлення головних проблем експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні в умовах економічних викликів; порівняння для визначення ключових тенденцій розвитку зовнішньоторговельної діяльності в українській галузі тваринництва; методи систематизації, групування й логічного узагальнення для систематизації інформації, формування висновків і наукових пропозицій.

Методологія дослідження спирається на системно-функціональний, історичний і системний підходи у розкритті та вирішенні проблематики розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в Україні в умовах економічних викликів.

Результати

Світові ринки продукції агропромислового комплексу в останні півстоліття зростають за натуральними обсягами та в грошовому вимірі. Зростання викликано підвищенням рівня життя в країнах Азії й Південної Америки, а також збільшенням кількості населення у світі [13]. Разом із світовими ринками продукції АПК зростають обсяги споживання продукції тваринництва, на що на додачу до наведених вище факторів вплинуло: покращення логістики; збільшення можливостей транспортування і зберігання продукції тваринництва; зміна вподобань населення країн світу відносно споживання й використання продукції тваринництва.

У період із 2013 до 2021 р. світовий ринок агропродукції займав у середньому 8% світової торгівлі товарами. При цьому спостерігалось його середньорічне зростання на 3,8% [12, 14]. Ринок продукції тваринництва в обраний для дослідження період займав біля 16% світового ринку агропромислової продукції, збільшившись з 96 млрд дол. США у 2013 р. до 164 млрд дол. США у 2021 (+ 68 млрд дол. США або + 70,83%) [14, 15]. При цьому розмір загального світового ринку продукції тваринництва, з урахуванням національного виробництва й споживання, у 2021 р. становив 897,5 млрд дол. США і прогнозно до 2027 року повинен збільшитись до 1354 млрд дол. США (+456,5 млрд дол. США або + 50,86%) [16]. З іншої сторони спостерігається значна нерівномірність споживання продукції тваринництва за країнами світу, які можна поділити на три групи згідно частки продукції тваринництва в загальному обсязі спожитих продовольчих товарів за рік: країни з високим споживанням продукції тваринництва - більше 40% (Нова Зеландія (69%), Уругвай (68%), Австралія (44%)); країни з середнім споживанням продукції тваринництва - від 15% до 40% (ЄС (23%), Бразилія (19%), США (19%)); країни з низьким споживанням продукції тваринництва - менше 15% (Китай (10%), Україна (5%), Індія (4%), Африка (3%)) [12].

Досліджуючи світовий ринок продукції тваринництва, необхідно відзначити наступне: на зовнішньоторговельну діяльність (експорт-імпорт) у 2021 р. припадало тільки 18,27% загальносвітового ринку тваринництва. Трактуємо це як свідчення того, що: існує переважання національних виробників через логістичні й транспортні складнощі доставки продукції на значні відстані; швидке зростання світового ринку торгівлі продукцією тваринництва дозволяє окремим країнам, у тому числі Україні, значно збільшити експорт власної продукції; прогнози щодо зростання споживання продукції тваринництва дозволяють активізувати експорт продукції тваринництва, в тому числі з України; наявність нерівномірності у споживанні продукції тваринництва вказує на значний потенціал нарощування як виробництва, так і експортно-імпортних операцій, особливо в країнах із низьким споживанням продукції тваринництва, куди відносимо Україну. ринок тваринництво експортний

Для дослідження можливостей нарощування експортно-імпортних операцій в Україні визначено сучасну структуру світового ринку тваринництва (рис. 1).

Рис. 1. Структура світового ринку продукції тваринництва у 2021 році, % Джерело: систематизовано авторами за даними [14, 15].

Згідно даних 2021 р. ключове значення для світового ринку тваринництва мають: молочні продукти; яловичина і телятина; свинина; м'ясо птиці. При цьому продукція постачається споживачам (підприємствам або домашнім господарствам) уже обробленою, частка поставок сільськогосподарських тварин у живій вазі є мінімальною і переважно приходиться на живих корів. Звертаємо увагу на низьку частку яєць на світовому ринку продукції тваринництва, що пов'язано з їх низькою вартістю й складнощами в постачанні на великі відстані.

Україна, посідаючи одне з провідних місць на світових ринках продукції рослинництва, зокрема зернових культур, у галузі тваринництва переважно займає незначну частку світових ринків продукції. Наведена ситуація є вкрай негативною, враховуючи, що саме українські пшениця, кукурудза та соя використовуються в інших країнах світу як кормова база для тваринництва. З іншої сторони, Україна виступає активним імпортером продуктів галузі тваринництва, що вказує на неспроможність вітчизняних виробників задовольнити навіть внутрішні потреби.

Враховуючи наведені факти щодо розвитку світових ринків торгівлі продукцією тваринництва та світових ринків тваринництва загалом, можемо визначити суттєві перспективи для розвитку галузі в Україні як для збільшення потреби на внутрішньому ринку та заміщення імпорту, так і для нарощування експортних операцій. Наявність значної кормової бази повинна стати важливою конкурентною перевагою для галузі тваринництва в Україні.

Наразі можемо говорити про відчутну присутність України тільки на світовому ринку торгівлі м'ясом птиці, що є важливим, але не головним сегментом світового ринку продукції тваринництва. Наведена ситуація потребує визначення частки України на світових ринках торгівлі продукцією тваринництва і світових ринках продукції тваринництва загалом, а також динаміки розвитку цих ринків (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка розвитку світових і українських ринків продукції тваринництва загалом і торгівлі продукцією тваринництва за 2013-2021 рр.

Джерело: систематизовано авторами за даними [13-16].

При цьому під світовими ринками торгівлі продукцією тваринництва розуміємо ринки, де здійснюються експортно-імпортні операції, а світові ринки продукції тваринництва загалом як такі, що включають на додачу всі внутрішні ринки продукції тваринництва країн світу. Наголосимо, що враховуючи відсутність статистичних даних за 2022 р., частки були розраховані за період із 2013 до 2021 р. Обсяги продажів за національним ринком продукції тваринництва були перераховані в доларах США для адекватності проведення аналізу.

Аналіз розвитку ринків тваринництва дозволяє відмітити, що в досліджуваний період на фоні суттєвого зростання світового ринку (+521 млрд дол. США або +138,20%) український ринок під впливом економічних викликів зменшився майже на половину (-2,1 млрд дол. США або - 40,38%). Можемо зазначити, що ключовий негативний вплив на національний ринок мала криза 2015-2016 рр., після якої ринок не зміг відновитись до докризового рівня (2013 р.). Натомість пандемійна криза викликала незначне скорочення національного ринку тваринництва (-10,71%), у той час як світовий ринок прискорив зростання (+3,43%) та дуже швидко відновив високі темпи росту. Наведена ситуація призвела до зменшення частки українського ринку тваринництва на загальносвітовому ринку на 1,03% - з 1,38% у 2013 р. до 0,35% у 2021 р. Необхідно відмітити, що внаслідок російської військової агресії ринок тваринництва в Україні ймовірно скоротиться ще більше, що потребуватиме його відновлення до рівня 2013 року.

Аналіз динаміки розвитку світового ринку торгівлі продукцією тваринництва показав його зростання за період дослідження на 68 млрд дол. США або на 70,83%, що менше зростання світового ринку тваринництва загалом і свідчить про переважання внутрішнього споживання перед експортно-імпортними операціями. На цьому фоні експорт продукції тваринництва з України впродовж досліджуваного періоду зріс на 0,3 млрд дол. США або на 27,27%. Можемо стверджувати, що на відміну від національного ринку тваринництва експорт продукції галузі відновився після національної економічної та пандемійної криз і в 2021 р. був більше рівня 2013 р. Необхідно відмітити, що пандемійна криза більше вплинула на національний експорт, аніж на світовий ринок торгівлі продукцією тваринництва (падіння 7,69% проти 1,25%) [9].

Підсумовуючи проведений аналіз можемо вказати на збільшення частки експорту в національному ринку тваринництва з 21,15% у 2013 р. до 45,16% у 2021 р. [5]. Надалі важливим є розкрити роль ринку продукції тваринництва в національній економіці і сільському господарстві, що дозволить визначити пріоритетність розвитку експортно-імпортних операцій щодо продукції тваринництва в державі.

Аналіз динаміки експортно-імпортних операцій в Україні показав, що експорт продукції тваринництва після кризи 2015-2016 рр. зміг відновитися вже у 2017 році [6; 8]. Пандемійна криза незначно скоротила обсяги експорту продукції тваринництва з України, який відновився у 2021 р. й за період дослідження, як уже зазначалося, продемонстрував зростання на 0,3 млрд дол. США або 27,27%. Враховуючи більш повільне зростання експорту з України за період із 2013 до 2021 р. (+ 7,58%), відбулося збільшення частки експорту продукції тваринництва в загальному обсязі експорту країни (+0,32%) з 1,74% у 2013 р. до 2,06% у 2021 (табл. 2), що вказує на зростання ролі експорту продукції тваринництва в загальному експорті держави за незначної його частки.

Таблиця 2 Динаміка експортно-імпортних операцій, у тому числі щодо продукції тваринництва в Україні за 2013-2021 рр.

Джерело: систематизовано авторами за даними [5; 6; 8; 16].

Обсяг імпорту продукції тваринництва в Україні за період дослідження зменшився на 0,3 млрд дол. США або на 15,79%. Це, враховуючи більш швидкі темпи відновлення імпорту держави загалом (зниження на 5,45%), призвело до зменшення частки імпорту продукції тваринництва в імпорті України на 0,27% - з 2,47% у 2013 р. до 2,20% у 2021 р. Відзначимо, що частка імпорту продукції тваринництва була більше частки експорту продукції тваринництва в період поза кризовим розвитком економіки держави (2013, 2014 та 2021 роки).

Важливим є визначити сальдо між експортом і імпортом продукції тваринництва в Україні в період дослідження (рис. 2).

Рис. 2. Сальдо експортних-імпортних операцій з продукцією тваринництва в Україні за 2013-2021 рр., млрд дол. США

Джерело: систематизовано авторами за даними [16].

Оцінка сальдо експортних-імпортних операцій із продукцією тваринництва в Україні за 20132021 рр. підтвердила раніше зроблені висновки, що в період поза кризового розвитку економіки країни сальдо є негативним. Це вказує на проблеми вітчизняних виробників продукції тваринництва на українських ринках її збуту і підтверджує висновки про наявність кризи в галузі, а також у розвитку експортно-імпортних операцій.

Варто відмітити, що сприяти розвитку експортно-імпортних операцій можуть нішеві експортоорієнтовані напрямки аграрного виробництва. Зокрема, сучасними напрямками в аграрному секторі є равликівництво, органічна аквакультура та рибне господарство, спрямовані на вирощування й забезпечення продовольства в екологічно чистий спосіб. Особливості кожного з цих напрямків можуть впливати на їхню конкурентоспроможність і можливості експорту [18]. Щодо експорту, продукція равликівництва може постачатися до країн, де равлики є популярними стравами або де існує попит на нестандартні продукти. З іншого боку, для експорту необхідно дотримуватися стандартів щодо якості, безпеки та етичного ставлення до тварин. Органічна аквакультура може мати потенціал для експорту в країни, де популярні органічні продукти, та залучити більше споживачів, які шукають альтернативи традиційній рибі. У свою чергу, для підвищення експортних обсягів рибного господарства і просування на зовнішніх ринках важливо забезпечувати якість продукції, дотримуватися міжнародних стандартів, розвивати бренди. Загалом, перелічені напрямки мають значний потенціал у контексті розвитку експорту, проте успіх буде залежати від якості продукції, дотримання стандартів і спроможності залучити споживачів на міжнародних ринках.

Необхідно відмітити, що російська військова агресія тільки збільшить кризу в галузі тваринництва та гальмуватиме розвиток експортно-імпортних операцій, особливо експорту. Відповідно, існує потреба розробки комплексу стимуляційних заходів у галузі та в зовнішньоторговельній діяльності підприємств галузі. До такого комплексу варто віднести:

1. На рівні міжнародних організацій та іноземних партнерів України:

- лібералізацію світових і національних ринків для вітчизняних виробників продукції тваринництва;

- збільшення фінансової допомоги, в тому числі грантової для малого бізнесу, для підприємств галузі тваринництва в Україні;

- нарощування інформаційної, консультаційної й технічної допомоги для українських підприємств галузі тваринництва, зокрема для малого та мікробізнесу.

2. На рівні державних владних інститутів:

- збільшення фінансової, в тому числі грантової, підтримки підприємств галузі тваринництва;

- стимулювання експорту продукції тваринництва, в тому числі за рахунок фіскальних послаблень;

- формування єдиного інформаційного простору для підприємств галузі тваринництва, в тому числі експортерів, із можливістю отримання суб'єктами підприємництва консультаційної й технічної підтримки;

- розробку і реалізацію дієвої стратегії розвитку галузі тваринництва з врахуванням пост воєнного її відновлення, а також залучення в галузь осіб, які постраждали під час російської військової агресії. Наголошуємо на необхідності зосередження в стратегії значної уваги питанням стимулювання експорту продукції тваринництва з країни;

- збільшення участі в просуванні продукції українського тваринництва на закордонні ринки;

- допомогу в залученні інвесторів у галузь тваринництва країни, в тому числі іноземних.

3. На рівні місцевих органів влади:

- забезпечення розвитку тваринництва в регіонах, у тому числі за рахунок фінансової підтримки виробників і експортерів;

- формування дієвого інформаційного простору розвитку тваринництва в регіонах;

- допомогу в залученні інвесторів, у тому числі іноземних, у галузь тваринництва на рівні регіонів,.

4. На рівні суспільних організацій і ЗМІ:

- забезпечення дієвого контролю за виробниками, експортерами та імпортерами продукції тваринництва;

- просування української продукції тваринництва на закордоні ринки;

- захист доброякісної конкуренції на ринку продукції тваринництва в країні та за її межами;

- відстоювання інтересів вітчизняних виробників і експортерів продукції тваринництва.

5. На рівні суб'єктів підприємництва:

- формування дієвих стратегій розвитку, в тому числі відносно експорту;

- пошук і залучення фінансових, грантових та інвестиційних коштів для розвитку бізнесу і налагодження (збільшення) експорту;

- формування доброякісного конкурентного середовища на ринках продукції тваринництва в Україні;

- збільшення конкурентоздатності на вітчизняних і закордонних ринках продукції тваринництва.

Наразі відмічаємо наявність кризи у виробництві та експорті-імпорті продукції тваринництва в Україні, що буде поглиблена російською військовою агресією. Наведена ситуація потребує розробки і запровадження адекватних заходів виходу з кризи й нарощування виробництва, збуту та експорту продукції тваринництва. Варто відмітити, що відповідні дослідження на теренах міжнародного наукового простору, пов'язані з посиленням конкурентоспроможності продукції тваринництва в умовах війни, відсутні.

Висновки

Зовнішньоторговельна діяльність українських підприємств галузі тваринництва потребує вдосконалення. Послідовний перебіг трьох економічних викликів (національна економічна криза 2015-2016 рр., пандемійна криза, російська військова агресія) зумовлює необхілність внесення суттєвих змін у здійснення експортно-імпортних операцій щодо української продукції тваринництва.

Проведене дослідження дозволило виявити наявність структурної кризи в розвитку АПК України, що має значний вплив на здійснення експортно-імпортних операцій щодо української продукції тваринництва і зумовлює проблеми в зовнішньоторговельній діяльності підприємств галузі тваринництва держави. На базі виявлення тенденцій розвитку світових і національного ринків продукції тваринництва, а також ринків торгівлі продукцією тваринництва був сформований комплекс стимуляційних заходів щодо розвитку галузі та зовнішньоторговельної діяльності підприємств галузі тваринництва України.

Для підвищення конкурентоспроможності українського тваринництва, необхідно впроваджувати інновації в галузі генетики, збільшувати продуктивність та якість продукції, оптимізувати управління господарствами, розвивати внутрішній ринок, отримувати підтримку від держави та співпрацювати на міжнародному рівні. Вирішення цих викликів та реалізація рекомендацій допоможе забезпечити стійкий розвиток українського тваринництва та його конкурентоспроможність на світовому ринку. Загалом, українське тваринництво має потенціал для подолання викликів і досягнення успіху на міжнародному рівні, але це вимагає комплексного підходу та спільних зусиль від усіх зацікавлених сторін. Крім того, важливо враховувати регуляторні та законодавчі аспекти для поліпшення умов експорту та розвитку галузі тваринництва в Україні. У кожному з цих секторів імпорт та експорт можуть бути важливими для забезпечення продовольчої безпеки, задоволення попиту на продукти та створення можливостей для підприємств і фермерів на міжнародному ринку.

Практична значимість отриманих результатів полягає у можливості їх запровадження в галузі тваринництва на українських підприємствах відповідного профілю та розвитку конкурентоспроможності продукції, що дозволить підвищити обсяги її експорту.

Перспективи подальших наукових пошуків на основі і з використанням наукових результатів проведеного дослідження полягають у розробці дієвих заходів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств галузі тваринництва на національному та світових ринках продукції тваринництва з урахуванням впливу на суб'єкти підприємництва економічних викликів.

Список використаних джерел

1. Авраменко Ю.О. Оцінка конкурентоспроможності фермерських господарств. Ефективна економіка. № 4. 2017. С. 87-93.

2. Вергунов В.А. Наукові основи інноваційного розвитку аграрної науки на регіональному рівні. Вісник аграрної науки. 2019. № 5(794). С. 70-75.

3. Горіховський М.В. Використання форсайт-технологій в управлінні фермерським господарством. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. № 11. С. 24-27.

4. Науменко М.О., Рига О.С. Підходи до забезпечення стратегічного управління підприємства в умовах нестійкого середовища. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2018. №63. С. 223-228.

5. Державна служба статистики України. Товарна структура зовнішньої торгівлі України за 2013-2021 роки. URL: https://ukrstat.gov.ua

6. Державна служба статистики України. Реалізація продукції сільського господарства підприємствами та господарствами населення за 2013-2021 роки. URL: https://ukrstat.gov.ua

7. Міністерство фінансів України. Архів валютних курсів. URL: https://index.minfin.com.ua/exchange/archive

8. Державна служба статистики України. Валовий внутрішній продукт. URL: https://ukrstat.gov.ua

9. Міністерство фінансів України. Валовий внутрішній продукт України (дол. США). URL: https://index.minfin.com.ua/economy/gdp

10. FAO. The importance of Ukraine and the Russian Federation for global agricultural markets and the risks associated with the war in Ukraine. The Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2022. 47 p.

11. OECD. The impacts and policy implications of Russia's aggression against Ukraine on agricultural markets. The Organisation for Economic Co-operation and Development, 2022. URL: https://www.oecd.org/ukraine-hub/policy-responses/the-impacts-and-policy-implications-of-russia-s-aggression-against-ukraine-on-agricultural-markets-0030a4cd

12. Chatellier V. International trade in animal products and the place of the European Union: main trends over the last 20 years. Animal. 2021. Vol. 15, Supplement 1. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1751731121001324

13. WTO. World trade statistical review. Switzerland, Geneva: World Trade Organization, 2020. URL: https://www.wto.org/english/res e/statis e/wts2020 e/wts20 toc e.htm

14. WTO. World trade statistical review. Switzerland, Geneva: World Trade Organization, 2021. URL: https://www.wto.org/english/res e/statis e/wts2021 e/wts21 toc e.htm

15. USDA. Livestock and Poultry: World Markets and Trade. United States Department of Agriculture Foreign Agricultural Service, 2023. URL: https://apps.fas.usda.gov/psdonline/circulars/livestock poultry.pdf

16. Statista. Meat industry value worldwide in 2021 and forecast for 2022 and 2027. Statista. 2022. URL: https://www.statista.com/statistics/502286/global-meat-and-seafood-market-value

17. Vdovenko N., Baidala V., Burlaka N., Diuk A. Management mechanism of agrarian economic system: composition, functioning and factors of development in Ukraine. Problems and Perspectives in Management. 2018. Vol. 16. Issue 2. P. 179-189.

18. Koval V., Sribna Y., Mykolenko O., Vdovenko N. Environmental concept of energy security solutions of local communities based on energy logistics. SGEM-2019. 2019. Vol. 19. Р. 283-290. DOI: 10.5593/sgem2019/5.3/S21.036

19. Polyviou M., Croxton K.L., Knemeyer A.M. Resilience of medium-sized firms to supply chain disruptions: The role of internal social capital. Int. J. Oper. Prod. Manag. 2020. Р. 40. 68-91.

20. Sucheran R. Preliminary economic impacts of the COVID-19 pandemic on the hotel sector in South Africa. Afr. J. Hosp. Tour. Leis. 2021. 10. Р. 115-130.

21. Duarte Alonso A., Bressan A., Kok S.K., Sakellarios N., Koresis A., O'Shea M., Santoni L.J. Facing and responding to the COVID-19 threat-an empirical examination of MSMEs. Eur. Bus. Rev. 2021. 33. Р. 775-796.

Размещено на Allbest.ru