Актуальні питання правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів в Чеській Республіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів в Чеській Республіці

Барсук М.А.

кандидатка юридичних наук, суддя Північного апеляційного господарського суду

Анотація

Стаття присвячена з'ясуванню актуальних питань правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів в Чеській Республіці, а також особливостей застосування відповідного досвіду в Україні в рамках європеїзації національного законодавства. Автором з'ясовується зміст поняття оплати праці суддів в Чехії, а також встановлюються ключові фактори, які обумовлюють ситуацію, за яких матеріальне забезпечення суддів в цій державі може вважатись таким, що не в достатній мірі сприяє меті соціального захисту суддів. Особлива увага в статті звертається практиці "заморожування" та фактичного зниження заробітної плати суддів парламентом з посиланням на ідеї формальної рівності та справедливості. На підставі аналізу чинного та вже недіючого законодавства Чеської Республіки, а також позицій суддів і чеської юридичної спільноти встановлюється, що відповідна практика законодавця не узгоджується із принципами права та має політичний характер. У висновках до статті наголошується на тому, що загальний позитивний ефект від практики "заморожування" і зниження заробітних плат суддів у Чехії є мінімальним, тоді як для функціонування системи правосуддя ця практика є катастрофічною та ставить перед множинними загрозами незалежність судової влади, приймаючи до уваги пряму кореляцію стану соціальної безпеки суддів і стану незалежності судової влади в державі. Автором робиться застереження, що в Україні наразі мають місце критичні кризові явища, які не доцільно за чеським прикладом розглядати в якості достатньо аргументованих підстав для зниження чи заморожування заробітних плат суддів, адже наслідком цього стане не лише посилення соціальних ризиків роботи суддів, але й загроза діючому режиму панування права у державі.

Ключові слова: оплата праці, панування права, правове регулювання, соціальна безпека, соціальний захист, статус суддів.

Abstract

Keywords: legal regulation, rule of law, salary, social protection, social security, status of judges. правовий суддя захист

Постановка питання. Однією з ключових умов розвитку держави в якості правової, демократичної та соціальної держави є наявність в ній незалежного суду, ключовою гарантією чого є забезпечення стану соціальної безпеки суддів. Судді забезпечують панування права в державі та суспільстві, захищаючи основні права та сприяючи виконанню обов'язків суб'єктів права, зокрема, й держави. Відтак, професійна діяльність суддів пов'язана із: типовими соціальними ризиками, властивими для громадянина; спеціальними ризиками, характерними для працівників; особливими ризиками, коли судді належать до окремих верств населення (жінки, особи з інвалідністю та ін.); специфічними соціальними ризиками, які властиві суддям у зв'язку із їх процесуальними та позапроцесуальними функціями. Відповідний комплекс соціальних ризиків вказує на те, що: по-перше, вони повинні враховуватись правовою, демократичною та соціальною державою у всіх напрямах соціального захисту суддів, зокрема, й в матеріального напряму соціального захисту таких працівників; по-друге, неадекватність матеріальних форм соціального захисту суддів ставитиме під загрозу стан соціальної безпеки судів, а відтак - панування права у державі, що є ключовою ознакою сучасної європейської держави. Поряд із тим, слід констатувати, що в ряді держав-членів Європейського Союзу наявні суттєві проблеми достатності правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів, що вказує на те, що відповідний стан нормативно-правового забезпечення соціального захисту суддів в таких державах може бути соціально ризикованим за своїм характером. Прикладу цьому є Чеська Республіка (далі - ЧР), в якій матеріальний напрям соціального захисту суддів (починаючи з 2021 року) перебуває у стані, який неспроможний у належній мірі забезпечити соціальну безпеку суддів у належній мірі.

Аналіз наукової літератури та невирішені раніше питання. На сьогоднішній день проблематика правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів в ЧР ще не досліджувалась українськими вченими, хоча окремі аспекти правового регулювання забезпечення соціальної безпеки суддів та інших професійних публічних службовців в Чехії та ін. європейських державах вже розкривались багатьма українськими науковцями, серед яких: В.О. Гаврилюк [1], В.О. Журавель [2], М.І. Іншин [3], О.В. Карпушова [4], В.В. Лемак [5], К.Б. Пусан [6], О.А. Трюхан [7] та ін. Враховуючи наукові напрацювання цих та інших учених, а також стан правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів в ЧР може окреслити сучасний стан нормативно-правового забезпечення матеріального напряму відповідного кола працівників.

Отже, метою статті є окреслення актуальних питань правового регулювання матеріального напряму соціального захисту суддів в ЧР. Для досягнення цієї мети потребується виконання наступних завдань: 1) з'ясувати зміст поняття оплати праці суддів в Чехії; 2) з'ясувати ключові причини того, що матеріальне забезпечення суддів в ЧР не в достатній мірі сприяє меті соціального захисту; 3) проаналізувати практику "заморожування" та фактичного зниження заробітної плати суддів парламентом з посиланням на ідеї формальної рівності та справедливості; 4) узагальнити результати дослідження.

Основний матеріал. Оплата праці суддів у ЧР класифікується в якості заробітної плати (щомісячної грошової виплати) "конституційних чиновників", засади якої окреслюються Законом ЧР "Про заробітну плату та інші вимоги, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та окремих державних органів, а також суддів і депутатів Європейського парламенту" 1995 року № 236 (далі - Закон ЧР 1995 року № 236), який поширюється на Президента Республіки, депутатів і сенаторів, членів Уряду, суддів і, опосередковано, на прокурорів. Відповідно до п. 2 §3 Закону ЧР 1995 року № 236 заробітна плата конституційних чиновників ґрунтується на середньомісячної брутто-номінальної місячної заробітної плати в цілому по економіці та округлюється до 100 чеських крон. Відповідно до п. 3 §3 Закону ЧР 1995 року № 236 посадовий оклад з 01 січня по 31 грудня календарного року становить 2,5 розміру (виключно для суддів - 3 розміри) середньомісячної брутто-номінальної місячної заробітної плати.

Таким чином, проблематичним для забезпечення соціальної безпеки суддів в контексті їх матеріального забезпечення є наступне:

1) стан матеріального забезпечення суддів в ЧР за останні роки характеризується соціальними ризиками та нівелює принцип незалежності суду і самостійності суддів, що обумовлено незбалансованістю інституційної основи матеріального напряму соціального захисту суддів. Ця обставина обумовлена тим фактом, що на особливості оплати праці суддів впливає Уряд ЧР і Палата представників парламенту;

2) практика "заморожування" та фактичного зниження заробітної плати суддів парламентом з посиланням на ідеї формальної рівності та справедливості. Вперше практика "заморожування" (у відповідному сенсі) заробітних плат суддів й інших конституційних чиновників була застосована у 2020 році. Так, 19 серпня 2020 року група депутатів внесла до Палати представників проєкт Закону № 978/0 (наступного дня його було зареєстровано), яким передбачались зміни до Закону ЧР 1995 року № 236 щодо оплати праці конституційних чиновників на 2021 рік. В обґрунтуванні законопроєкту № 978/0 вказувалось про наявність підстав для того, щоби: по -перше, збільшити розмір заробітних плат конституційних чиновників; по-друге, вважати чистий дохід цих чиновників у 2021 році вже збільшеним з огляду на той факт, що урядом ЧР було оголошено про зниження податку на доходи фізичних осіб з 01 січня 2021 року. Такі обставини автори законопроєкту вважали очевидно несправедливими, приймаючи до уваги вплив пандемії COVID-19 і пов'язані з цим наслідки для економіки Чехії. У зв'язку із цим, ініціатори проєкту Закону № 978/0 вважають доцільним не підвищувати зарплати парламентарів, депутатів і суддів у 2021 році. Збереження поточної схеми валоризації означало б підвищення їхніх зарплат у спосіб, непропорційний економічній реальності найманих працівників та самозайнятих осіб. Тому пропонується "заморозити" зарплатну базу на 2021 рік. Вже 12 листопада 2020 року проєкт Закону № 978/0 був прийнятий Платою общин, а вже 31 грудня 2020 року підписаний главою держави акт був опублікований, як Закон ЧР "Про внесення змін до Закону № 236/1995 про заробітну плату та інші вимоги, пов'язані з виконанням функцій представників державної влади та окремих державних органів, а також суддів і депутатів Європейського парламенту, зі змінами" № 587. Тому зарплати конституційних чиновників у 2020-2021 роках не підвищувалися.

Примітним в цьому може вважати те, що судді та прокурори з розумінням сприйняли відповідний підхід законодавця у 2020 році, заявивши, що вони у цілому погоджуються на такі обмеження, а саме на знак солідарності із чеським народом, який зіткнувся з катастрофічними наслідками пандемії COVID-19. Тобто, конституційні чиновники системи правосуддя ЧР розуміли, що дії законодавця не є конституційними. Це також випливає із позиції стосовно цього питання голови Союзу суддів ЧР Л. Ваври, котрий констатував, що від початку правники вважали "заморозку" заробітних плат неконституційною, особливо з посиланням на практику Конституційного Суду ЧР, який неодноразово окреслював юридичну позицію, що матеріальне забезпечення суддів є однією з гарантій незалежності суду. Тому, на думку правників, Уряд не може займатися питаннями визначення заробітних плат суддів, керуючись міркуваннями економії державного бюджету. Утім, Л. Вавра вказує на те, що в практиці КС ЧР містяться рішення, з яких випливає припустимість (з підстав можливості та виправданості) втручання Уряду в процес визначення розміру заробітних плат суддів, коли в державі має місце екстраординарна кризова ситуація (наприклад, після руйнівних повеней). Саме з цих підстав судді погодились із "заморожуванням" зарплат суддів [8].

Відтак, судді та прокурори погодились на такі обмеження: по-перше, приймаючи до уваги почуття солідарності з народом (вірогідно, це почуття було посилено у відповідь на політичні популістські заклики політичної влади Чехії про потребу просування ідей "рівності" та "справедливості" у такі кризові часи); по-друге, сприймаючи такі заходи в якості екстраординарних та несистематичних. У зв'язку із цим, розмір окладів у 2021 році відповідав розмірам окладів у 2020 році.

На межі 2021 і 2022 років зарплати конституційних чиновників вже підвищувалися автоматично. Відповідний ефект зростання розміру заробітних плат був обумовлений внесенням змін до законодавства, яким зарплати конституційних чиновників прив'язувались до середньої місячної зарплати (брутто) вже не в неприбутковому секторі, а в чеській економіці загалом. Так, на відміну від зарплат вчителів, поліцейських чи пожежників, зарплати конституційних чиновників почали підвищуватись автоматично, що викликало формальне занепокоєння у урядовців. Так вже 05 січня 2022 року Урядом ЧР до

Палати представників було внесено проєкт Закону № 117/0 (зареєстрований у системі eKLEP під № OVA 6/22), яким передбачається внесення поправок до Закону ЧР 1995 року № 236 для "заморожування" заробітних плат конституційних чиновників, а саме шляхом зниження з лютого до кінця 2022 року посадових окладів конституційних чиновників до рівня 2021 року (тобто також 2020 року). Однією з основних підстав для цього стало різке подорожчання енергоносіїв, яке потребувало збільшення витрат державного бюджету на житлові субсидії у разі, якщо ціни на електроенергію та газ продовжитимуть зростати.

Будучи занепокоєними систематизацією практики "заморожування" заробітних плат конституційних чиновників системи правосуддя судді і прокурори висловили протест проти відповідних дій законодавця. Саме тому 07 січня 2022 року Союз державних прокурорів (далі - СДП) ЧР опублікував свою позицію, в якій вказав, що в попередні роки прокурори і судді, усвідомлюючи складну економічну ситуацію в країні, спричинену триваючою пандемією COVID-19, не заперечувала проти "заморожування" зарплат на весь 2021 рік, утім, не може погодитись із тим, що з лютого 2022 року уряд і парламент бажає не лише "заморозити", але й фактично знизити зарплати прокурорів і суддів. На думку СДП ЧР, "це є неприйнятною процедурою, яка порушує законодавчі норми нарахування зарплати в судовій системі, які діють роками" [9]. Також в своїй позиції Союз вказав на відсутність жодних підстав для здійснення державою таких дій, а особливо тоді, "коли окремим іншим бюджетникам підвищуються посадові оклади". Також СДП ЧР наголосив, що "ця процедура явно суперечить конституційному ладу, адже порушує незалежність судової влади як ключової частини демократичної правової держави. Нарешті, формальний процес затвердження змін також має недоліки, оскільки цілком очевидно, що нинішня ситуація об'єктивно не є надзвичайним станом у законодавстві. Це, щонайменше, сумна ознака того, що перша пропозиція нового уряду, яка так тісно впливає на судову систему, була прийнята Кабінетом Міністрів без будь-якого обговорення з його представниками, в порушення стандартного законодавчого процесу та з повною відповідальністю" [9].

Вже 11 січня 2022 року резолюціє № 68 Палатою представників було схвалено проєкт Закону № 117/0, а 24 січня його підписав Президент ЧР (на той час) М. Земан. Результатом цього стало те, що зарплати конституційних чиновників залишалися на тому ж рівні до початку 2023 року, коли відбулося їхнє автоматичне (стрибкове) підвищення. Тобто, зарплати конституційних чиновників були заморожені на два роки: із січня 2021 року до кінця 2022 року (за винятком січня 2022 року). Хоча загалом слід зазначити, що в цілому три роки поспіль (з 2020 по 2023 роки) ці зарплати залишалися на одному й тому ж рівні.

Висновки

Узагальнюючи викладене слід зазначити, що у випадках, коли держава нехтує своїм обов'язком щодо забезпечення стану соціальної безпеки суддів шляхом регулярного перегляду та коригування заробітної плати, це наражає суддів на потенційний економічний тиск, а отже є діями держави, які: по-перше, посилюють соціальні ризики роботи судді; по-друге, ставлять під загрозу незалежність суду і самостійність суддів, роблячи таких працівників більш сприйнятливими до протиправного впливу на них. При цьому відповідний ефект може мати місце: по-перше, не лише в неєвропейських державах, але й в державах-членах ЄС, що демонструє досвід Чехії (аналогічна ситуація складається й в Польщі), що вказує на потребу обережної європеїзації українського законодавства у відповідній частині; по-друге, незалежно від обставин дійсності, які "виправдовують" нехтування соціальною безпекою суддів. Так, що ж стосується виправданості використання практики "заморожування" і зниження заробітних плат суддів у ЧР, то це часто чеськими урядовцями виправдовується ідеями рівності та справедливості у світлі кризових явищ, що можна охарактеризувати політичним популізмом, який не узгоджується із вимогами принципу верховенства права та законності. При цьому, слід констатувати, що чеські критики практики "заморожування" та зниження заробітних плат в ім'я справедливості та рівності зазначають, що загальний ефект від такої практики є мінімальним, у той час, як для функціонування системи правосуддя ця практика є катастрофічною та ставить перед множинними загрозами незалежність судової влади [10]. Таким чином, приймаючи до уваги те, що в Україні спостерігаються кризові явища, обумовлені вже завершеною пандемією, а також триваючою широкомасштабною війною, вкрай важливо, щоби правове регулювання соціального захисту суддів залишались в площині дії принципів права, а не політичних міркувань, які можуть підривати діючий режим панування права у державі.

Список використаних джерел

1. Гаврилюк В.О. Досвід Чехії щодо правового регулювання соціального захисту працівників публічної служби: напрями запозичення у національне соціальне законодавство. Соціальне право. 2020. № 4. С. 54-60.

2. Журавель В.О. Європейський досвід щодо правового регулювання соціального захисту працівників судової системи. Юридична наука. 2020. № 6 (108). С. 314-321. doi:10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.38.

3. Іншин М.І. Забезпечення соціальних прав суддів як передумова їх соціальної безпеки. Юридична наука. 2020. № 2 (104). С. 535-543. doi:10.32844/2222-5374-2020-104- 2.60.

4. Карпушова О.В. Правове регулювання трудових відносин із суддями у Чеській Республіці. Соціальне право. 2019. № 4. С. 28-33.

5. Лемак В.В. Правова реформа в Чехії і Словаччині в умовах постсоціалістичної модернізації: теоретичні і практичні проблеми: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2003. 415 с.

6. Пусан К.Б. Адаптація національного законодавства України у сфері праці суддів до законодавства Європейського Союзу: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Харків, 2015. 217 с.

7. Трюхан О.А. До питання реалізації права громадян України на трудову діяльність за кордоном: теоретико-правовий аспект. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.): у 2 т. Одеса: ВД "Гельветика", 2022. Т. 1. С. 541-545.

8. Ministr spravedlnosti se shodl se soudci - platy pfisti rok porostou dle zakona. Advokatni denik, 28.07.2022. URL: https://advokatnidenik.cz/2022/07/28/ministr-spravedlnosti-se-shodl-se- soudci-platy-pristi-rok-porostou-dle-zakona/ (дата звернення: 11.08.2022).

9. Stanovisko Unie statrnch zastupcu ke snizovarn platu v justici, 07.01.2022. URL: https://www.uniesz.cz/stanovisko-unie-statnich-zastupcu-k-snizovani-platu-v-justici/ (дата звернення: 08.01.2022).

10. Justicni spicky se obavaji dalsiho zmrazeni platu. Soudcum stoupaji hypoteky o tisice, upozornuje Vavra. Ceska justice, 26.05.2022. URL: https://www.ceska-justice.cz/2022/05/justicni-spicky-se-obavaji-dalsiho-zmrazeni-platu-soudcum-stoupaji- hypoteky-o-tisice-upozornuje-vavra/ (дата звернення: 24.07.2022).

Размещено на Allbest.ru