Екзистенційний вибір країн Центрально-Східної Європи в умовах російсько-української війни

Relevance. After the socialist bloc collapse, the countries of Central and Eastern Europe (CEE) gained the opportunity to choose their path of development, focusing on models of Western democracies. However, all this time Russia tried to restore its influence on public attitudes and politics, actively promoting pseudo-scientific ideas of its exceptional significance. The region resisted such narratives to varying degrees, but the situation changed after February 24, 2022. For the civilized world, Russian invasion into Ukraine was a violation of international law and an authoritarianism attack on democracy in a global scale. But CEE countries also saw in this a threat to their own statehood.

The aim of the article is to investigate the position of countries as a strategic choice of their foreign policy in conditions of Russian-Ukrainian war and a real threat from RF in relation to them.

Results. All CEE countries condemned Russia's actions in various multilateral statements and in general rallied to oppose the aggressor. However, the political leadership of countries with deep Russian influence, such as Hungary and Serbia, opposed anti- Russian sanctions and the supply of weapons to Ukraine. At the same time the EU democratic institutional resources, as well as the factor of interstate initiatives, keep such countries within the democratic world's consolidated frames.

Conclusions. It was found out that the position of CEE countries in war conditions is an existential choice - it goes beyond helping Ukraine and is a matter of preserving their statehood, as well as the fate of democracy in the world. Manifestations of such choice are the awareness by the top political leadership of the role of Ukraine as a protective barrier on the way of the Russian army advancing into Europe, and the consolidated support of our state.

Keywords: Central and Eastern Europe, Russian-Ukrainian war, Russian narratives, existential choice, EU, state sovereignty, democratic values

Анотація

Виклад основного матеріалу

Зазначені країни різними темпами рухались у бік демократизації своїх політичних систем, а показником успішності ставало набуття членства в Євросоюзі та НАТО. Але каркас демократії цих організацій не завжди утримував окремих учасників від популізму та рецидивів авторитаризму політичних сил, в тому числі представників правлячої еліти. Ностальгічні настрої електорату, здебільшого підживлювані російською пропагандою, політико-економічна або власна фінансова зацікавленість змушували представників політикуму таких країн або бути надто стриманими по відношенню до проявів російської агресії, або навіть виправдовувати зовнішню політику Росії, що два останні десятиліття формувалась під неприхованими гаслами відновлення своєї сфери домінування. Підхід подібних гравців, звісно, протирічив загальній політичній лінії Європи, але в цілому вона проводила обережну політику щодо агресора, що проявлялось або риторикою, або запровадженням санкцій, і не було критичним для його економіки.

Інша ситуація склалася після 24 лютого 2022 р. Напад на Україну продемонстрував, що оголошені раніше і напередодні війни положення програмних документів владних інститутів Росії є нічим іншим, як керівництвом до дії. Для цивілізованого світу вторгнення російської армії на територію суверенної держави стало очевидним порушенням міжнародного права та навіть більше - наступом жорсткого авторитаризму на демократію в геополітичному вимірі. Але Центрально-Східна Європа побачила в цьому ще й загрозу власного існування.

2-го березня 2022 р. Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією засудила агресію Росії проти України. Документ підтримала 141 держава, серед яких - усі країни Європи. Поряд із цим, всі країни досліджуваного регіону в межах різних багатосторонніх заяв і в різних обсягах, але висловились із засудженням розв'язаної Росією війни. Їх рішучість міцнішала по мірі того, як з вуст різних глашатаїв пропаганди РФ надходили численні погрози. Серед найбільш гучних були ядерні погрози Польщі, кібератаки на сайти урядових структур, аеропортів, ЗМІ та постачальників телекомунікаційних послуг Болгарії, залякування ракетами "Сармат" Північної Македонії, Болгарії, Чорногорії, Румунії. Наміром застосувати український сценарій лякали Боснію і Герцеговину. Лунали також і колективні погрози, що призводило до тіснішого згуртування країн як на загальноєвропейському рівні, так і в найрізноманітніших міждержавних конфігураціях.

Різнопланова підтримка надходить Україні з боку Вишеградської четвірки (V4). Тільки у форматі організації засудження агресора міститься в Спільній заяві Прем'єр-міністрів Вишеградської четвірки та Великої Британії (8.03.2022), Спільному комюніке Прем'єр-міністрів V4 (8.03.2022), Висновках засідання комітетів з європейських справ Сенату та Палати депутатів Чеської Республіки, Національних Зборів Угорщини, Сейму Республіки Польща та Національної Ради Словацької Республіки

(25.04.2022) , Спільній заяві парламентів країн V4

(03.02.2023) тощо (Багатосторонні заяви, 2023).

Але у той час як позиція Польщі, Чехії та Словаччини є однозначною, Угорщина поводить себе стримано. З одного боку, її вище політичне керівництво притримується консолідованої європейської лінії, з іншого, - намагається віднайти золоту середину між навіяною Кремлем риторикою діяти на умовах Росії і загальноєвропейською емпатією Україні. Протягом всієї війни держава виступає проти того, щоб пропускати озброєння НАТО своєю територією і поставляти Україні військову техніку.

Угорський Прем'єр-міністр Віктор Орбан та пов'язана з ним бізнес група, монополізувавши ЗМІ, створили умови для заснованої на російських наративах проурядової пропаганди. Ще напередодні квітневих парламентських виборів 2022 р. Віктор Орбан казав, що відмова від російських енергоносіїв, означає повну зупинку угорської економіки, виступав проти закриття неба над Україною, введення додаткових антиросійських санкцій та введення миротворчої місії. Тоді у відповідь інші представники Вишеградської четвірки відмовились від спільної зустрічі глав оборонних відомств у Будапешті.

Противагою політиці Віктора Орбана, одначе, постає чинник членства в Євросоюзі, що обмежує дії політичного керівництва. Одним із важливих кроків Парламенту ЄС було визнання у вересні 2022 р. постійного порушення урядом Угорщини європейських демократичних цінностей і віднесення її до країн із "гібридним режимом електоральної автократії" (MEPs: Hungary, 2022). Такий вердикт є підставою для серйозного скорочення фінансування в майбутньому і змушує Будапешт анонсувати реформи й притримуватись загальної європейської лінії. Додатковим запобіжником тут є і членство у Вишеградській четвірці, спільна зустріч лідерів якої після кількох скасувань стала можливою 24 листопада 2022 р. У словацькому місті Кошице прем'єр-міністри країн об'єднання, незважаючи на деякі розбіжності в поглядах, досягли узгоджених рішень щодо допомоги Україні.

До того ж, під час війни Угорщина все ж таки стала підписантом міжнародних документів, спрямованих на осуд РФ. У 2022 р. вона приєдналась до Спільної заяви щодо позову України проти Росії в Міжнародному суді ООН від 20 травня, Спільної заяви Глав комітетів закордонних справ парламентів 10 країн щодо надання Україні статусу Кандидата в ЄС від 10 червня, Спільної декларації 7-го Саміту Ініціативи "Тримор'я" від 20 червня, Спільної заяви щодо ситуації на Запорізькій АЕС від 12 серпня (Багатосторонні заяви, 2023). І хоча цей перелік поступається кількістю та змістовним наповненням ініціатив від інших країн регіону, але, на наш погляд, може бути показником прагнення держави триматися спільного європейського знаменника.

З об'єднаною позицією щодо російсько- українського протистояння виступає політикум й суспільство Польщі - вона всебічно допомагає Україні в політичній, військовій, фінансовій, гуманітарній сферах. Поляки прийняли найбільше українських біженців, для чого створили розгладжену інфраструктуру. Країна стала одним із європейських лідерів у передачі українцям зброї на всіх етапах війни, проводить для українських військових навчання з комплексного обслуговування танків. Вона є логістичним хабом для потоків зброї і гуманітарної допомоги, стала ініціатором створення міжнародної танкової коаліції, працює над створенням міжнародної авіаційної коаліції. Роль України як захисника території й цінностей Європи безперервно транслюється на національному та міжнародному рівнях. Польща є зачинателем і учасником великої кількості спільних ініціатив на підтримку України.

В умовах нових світових реалій на особливу увагу заслуговує позиція Чехії. Країна, що характеризується високим рівнем демократії (за даними The Economist 2021 р., у досліджуваному регіоні є другою після Естонії) (Democracy Index, 2022, с. 13), мала відомого проросійськими симпатіями главу держави. Одначе після 24 лютого риторика Президента Чехії Мілоша Земана змінилася. В інтерв'ю інформаційно- новинному ЗМІ "Радіо Свобода" від 3 червня 2022 р. навіть він визнав, що війна в Україні торкається і його країни, бо є війною проти західної демократії і всього світового порядку, зазначивши, що "напад на Україну був для багатьох людей в Росії і поза нею холодним душем, і я є одним із них" (Interview, 2022, параг. 18).

Важливим проявом суспільної підтримки Чехії стало обрання на посаду Глави Держави прибічника сильної Європи Петра Павела - на загальнонаціональних президентських виборах він 58 відсотками голосів переміг відверто проросійського олігарха Андрея Бабіша і 9 березня 2023 р. вступив у повноваження. Позицію нового Президента Чехії щодо значення перемоги України характеризує вислів, що "наше майбутнє може бути знищено, якщо ми не підтримаємо Україну в успішному завершенні цього конфлікту" (Cameron, 2022, параг. 18). І хоча повноваження президента в Чехії як у парламентсько- президентській республіці є доволі обмеженими, але постать глави держави залишається значимою в силу загальнонародного мандату на виборах.

Окрім позиції, висловленій у численних міждержавних ініціативах, високопосадовці з Вишеградської четвірки приїжджають в Україну для того, щоб на власні очі побачити наслідки війни. 31 травня 2022 р. Україну відвідала Президент Словаччини Зузана Чапутова. Під час візиту вона побувала у звільнених від російської окупації Бородянці та Ірпені, зустрілася з Президентом України, виступила з Промовою до Верховної Ради. У виступі політикиня висловила своє бачення ролі українського опору для сучасної Європи, наголосивши, що "Україна героїчно захищає Європу від Росії, і весь демократичний світ - на боці України" (Президент Словацької Республіки, 2022).

Важливим західним сусідом України є Румунія. В перші роки нашої незалежності у взаєминах із нею були спірні моменти, які згодом майже знівелювалися. І в умовах навислої над Європою загрози вона усіляко допомагає Україні, поставляючи власну і транзитну зброю, паливні матеріали, приймаючи біженців. Разом з багатьма іншими країнами Румунія виступила у справі в Міжнародному суді проти країни-агресора. Румунське МЗС зазначило, що розв'язана проти України війна призвела до серйозних масових порушень прав людини з боку РФ (Romania, 2022, параг.1,3).

Одначе Румунія, як частина колишнього соціалістичного блоку, не позбавлена рецидивів минулого стану у вигляді прагнень деяких політиків до перекроювання світу. Таке неоімперське бачення демонструє Андрей Марга - колишній очільник МЗС (травень - серпень 2012 року) та міністерства освіти (1997-2000 рр.), який у вересні 2022 р. висловлювався про "неприродні" кордони України і потребу поділити частину її території між Росією, Румунією, Угорщиною і Польщею. Цей виступ отримав рішучу відповідь МЗС країни - воно наголосило кричущу суперечність заяви з офіційною позицією Румунії по відношенню до "незаконної, необгрунтованої та неспровокованої агресії Росії проти України" (Chirileasa: Former Romanian, 2022, параг. 4)

На боці російських інтересів у жовтні 2022 р. зіграв міністр оборони Румунії Васіле Динку. Після вдалого контрнаступу ЗСУ в першій половині осені 2022 р. та очевидних військових та іміджевих втрат ворога для російського керівництва ще більш нагальним стало збереження обличчя за допомогою переговорів з українською стороною, що й було підхоплено окремими прибічниками вигідної для агресора стратегії. Міністр Динку висловився за переговори з Росією як єдине можливе рішення припинення війни. Принципову незгоду з подібним висловив Президент Клаус Йоханніс. Він зазначив, що "оскільки українці платять за війну власною кров'ю, тільки вони можуть говорити, коли і про що можна вести переговори" (Chirileasa: Romania's defence, 2022, параг. 2).

Безкомпромісно рішучу позицію у підтримці України зайняли країни Балтії. Для них найвпливовішими мотивами стали історична пам'ять боротьби за незалежність від Росії та реальність сьогоднішньої загрози. Литва, Латвія та Естонія чітко розуміють, що українські збройні сили є бар'єром для подальшого просування російських військ, тому перемоги України розглядають як власний успіх.

Країни мають спільні кордони з Росією, Литва й Латвія - ще й з Білоруссю, де розташовано значний, з непрогнозованою поведінкою, контингент військ білорусько-російського тандему. Наміри російського диктатора відновити колишній вплив, реалізація яких розпочалася з вторгнення на українські землі, стали поштовхом до потужної консолідації країн Балтії у всебічній допомозі Україні. Серед найважливіших ініціатив є Спільна заява Міністрів закордонних справ Балтії від 24.02.2022 р., спільні документи щодо підтримки пришвидшеного вступу України в ЄС: від Президентів групи країн Балтії та Східної Європи від 28.02.2022, Глав Парламентів Естонії, Латвії та Литви від 08.03.2022, Глав Парламентів Чехії та країн Балтії від 31.02.2022 та інші. Один із документів - підписана 21 березня 2022 р. представниками парламентів тринадцяти держав "Заява групи друзів України щодо необхідності модернізації системи ППО України" - починається словами: "Народ України жертвує життям за свою і нашу свободу", після чого йде обґрунтування необхідності постачання протитанкової та протиповітряної зброї (Statement of friends, 2022).

Разом з Польщею та Фінляндією країни Балтії виступали проти російського туризму в ЄС, у серпні 2022 р. офіційно перестали видавати візи росіянам. Військова допомога країн Балтії розпочалася передачею ПЗРК Stinger та протитанкових комплексів Javelin ще у середині лютого, коли західна розвідка тільки попереджала про готовність російського вторгнення. Велику частину від власних запасів військової техніки було передано у перші тижні війни й у наступні місяці. Країни прийняли десятки тисяч українських біженців.

Незалежний американський журналіст Джуліан Макбрайд, говорячи про держави Центрально- Східної Європи (Литву, Латвію, Естонію, Чехію і Словаччину), наголошує, що не дивлячись на повільний поступ західної допомоги на початку війни, ці країни "активізувалися та взяли на себе роль лідера в озброєнні України для протидії агресії Росії". Тому їх він називає символом спротиву в Європі (McBride, 2022, параг. 2).

Повертаючись до регіону ЦСЄ, зазначимо також Болгарію, Словенію та країни Західних Балкан (Боснія і Герцеговина, Сербія, Північна Македонія, Хорватія, Чорногорія, Албанія). З названого переліку всі держави визначились із політичним курсом - західні цінності, представницька демократія, права і свободи людини, що для Хорватії, Словенії та Болгарії увінчалось членством у Євросоюзі, а для решти позначилось зафіксованим статусом кандидатів на приєднання до цієї організації.

Почасти позиція цих держав може бути представленою спільними деклараціями міждержавних ініціатив. Показовою є зустріч 16 травня 2022 р. у столиці Албанії міністрів, об'єднаних Стратегією ЄС у Адріатично-Іонічному регіоні (EUSAIR), - окрім країн Західних Балкан включає Словенію та деякі країни півдня Європи - та ухвала Тиранської Декларації. В ній учасники засудили "незаконну та невиправдану агресію Російської Федерації проти України в порушення статті 2(4) Статуту ООН" і підтвердили "свою відданість суверенітету, незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів" (VII Adriatic and Ionian Council, 2022, с. 2). Особливим документом, підписаним 41 країною з різних частин світу, в т.ч. Албанією, Боснією і Герцеговиною, Болгарією, Естонією, Латвією, Литвою, Польщею, Словаччиною, Словенією, Угорщиною, Чехією, Чорногорією, Хорватією, є Спільна заява щодо позову України проти Росії в Міжнародному суді ООН з метою "...щоб він міг винести судження щодо звинувачень Росії в геноциді" в результаті її "неспровокованого та жорстокого вторгнення в Україну" (Joint statement, 2022).

Разом із колективними акціями важливу роль відіграють виступи представників вищого політичного керівництва держав. Свою підтримку Україні засвідчили Прем'єр-міністр Албанії Еді Рама і Прем'єр-міністр Чорногорії Дрітан Абазович - у червні 2022 р. вони відвідали Київ і на пресконференції заявили про готовність пропустити Україну в Європейський Союз. Албанія, cеред інших проявів солідарності, долучилась до ініціативи деяких країн перейменування вулиць. На думку мера Тирани Еріона Веліая, вулиця "Вільна Україна" з розташованим на ній посольством Росії нагадуватиме про те, що Росія напала на Україну. Мер столиці додав, що "наше покоління буде завжди пам'ятати про криваву російську агресію. .і героїчний опір України" (Bytyci, & Goga, 2022, параг. 3).

Показником ставлення до російсько-української війни від політикуму Чорногорії може бути позиція міністра закордонних справ країни Ранко Кривокапича, який 7 травня 2022 р. теж наголосив значення боротьби за територіальну цілісність і незалежність проти брутальної російської агресії, заявивши, що "допомога нового чорногорського уряду Україні збільшуватиметься" (Новопризначений Міністр, 2022).

В унісон зі спільними зусиллями діє й Північна Македонія, і додатковим мотивом емпатії тут стало бажання віддячити українцям за надану на початку двохтисячних допомогу. Тоді в країні спалахнули збройні повстання, у відповідь на що Україна надавала державі необхідне озброєння. Тому доволі символічним стало те, що наприкінці липня 2022 р. Україні передали колону танків, а 4 серпня північномакедонське видання MKD повідомило про подарунок чотирьох штурмовиків Су-25.

В сукупності країн ЦСЄ проросійську позицію займає традиційний союзник РФ - Сербія. Вона стала єдиною серед країн-кандидатів на членство в ЄС, яка відмовилася запроваджувати санкції проти Російської Федерації. Утім у цілому все ж діє в загальноприйнятих рамках - у березні 2022 р. засудила повномасштабну агресію проти України у Генасамблеї ООН, не визнала анексію Криму. Чинником утримання країни в межах загальноприйнятого підходу до агресора та кристалізації свого європейського курсу, окрім усього іншого, стала й сама Москва, яка висуває претензії Сербії щодо намірів приєднатися до ЄС.

Розділеною, хоча меншою мірою, у ставленні до війни виявилася Боснія і Герцеговина - держава із громіздкою структурою управління і складними в організаційному і етнічному відношеннях взаєминами суб'єктів федерації. Після початку війни проросійські сили Республіки Сербська за підтримки асоціації "Сербсько-російський міст" та президента Соціалістичної партії, організовували мітинги на підтримку Росії у столиці Республіки Сербській Баня- Луці. Однак набагато більш численним виявився мітинг прихильників України, що зібрав у місті Тузла тисячі громадян з усієї Боснії і Герцеговини. Одним із організаторів заходу був мер міста Жасмін Іманович.

Нестабільність ситуації в країні змусила Європейський Союз поквапитись із поновленням переговорів про її євроінтеграцію, рух до якої уповільнювався, а з боку проросійських політичних сил взагалі гальмувався. Апологетом російського режиму тут виступає президент Республіки Сербської Боснії і Герцеговини Милорад Додик, який на догоду РФ активно перешкоджає євроатлантичному цивілізаційному поступу країни. Натомість Член Президентства БіГ Желько Комшич неодноразово висловлювався на користь вступу до Організації Північноатлантичного договору, а також висловлював підтримку визвольній боротьбі України проти агресії та незаконної окупації Росією (Komsic, 2022). З огляду на коливання політичних сил і з метою забезпечення стабільності на Західних Балканах 16 грудня 2022 р. Євросоюз надав Боснії і Герцеговині статус країни- кандидата на вступ до ЄС.

Співзвучно з країнами Європи виступила й Хорватія. В цілому вона є дружньою до України, одначе, іноді теж демонструє дуалізм вищого політичного керівництва, прикладом чого може бути проросійська риторика у заявах Президента Зорана Мілановича. Ще на початку військового вторгнення він виступав за максимальне дистанціювання від конфлікту в разі його ескалації та проти підтримки України, наголошуючи, що їй - не місце в НАТО. Утім значні повноваження глави уряду в країні з парламентською формою республіканського правління уможливлюють для держави безсумнівну європейську позицію. Її уособлює Прем'єр-міністр Андрей Пленкович - він підкреслює стійкість українського народу, що чинить опір російській агресії, виступає за посилення санкцій, підтримує стратегію відновлення деокупованих територій. На спільному з Президентом Зеленським брифінгу 8 травня 2022 р. Прем'єр Хорватії таку позицію назвав "вибором правильного боку історії та етики" (Хорватія, 2022).

Менш рішучою, ніж країни Балтії або Польща, у ставленні до агресії Росії є Республіка Болгарія. Будучи членом ЄС та НАТО, країна дотримується режиму санкцій, допомагає українській армії, запровадила візові обмеження для громадян Росії. Однак все ж таки лінія поведінки країни є обережнішою, що пояснюється традиційно сильними впливами пропагандистських російських джерел на суспільну свідомість електорату, що віддзеркалюється в розкладці політичних сил урядової коаліції.

Формування у держав ЦСЄ бачення сьогоднішньої війни склалося з огляду на положення наявного світоустрою, засади якого були погоджені після Другої світової війни. Тому грубе порушення принципів державного суверенітету, мирного вирішення міжнародних конфліктів, прав і свобод людини знаходять відповідь як у заявах політиків, так і консолідованих діях європейців на підтримку України. Очікувано об'єднаною у визнанні згаданих світових цінностей виступає Словенія, яка у рейтингу демократії серед країн ЦСЄ посідає 3 місце (The Democracy Index, 2022, с. 13). 23 серпня 2022 р. Президент Словенії Борут Пахор на другому саміті Кримської платформи під час онлайн-виступу наголосив порушення країною-агресором норм міжнародного законодавства і висловив підтримку територіальній цілісності України. Він закликав Росію "негайно і безумовно вивести свої війська і військову техніку з усієї території України в межах визнаних світом кордонів" (Pahor, 2022, параг. 5).

Висновки

Таким чином, позиція Центрально-Східної Європи у розумінні сутності російсько-української війни та загрози від Російської Федерації, яка прагне відновити свій вплив на території колишнього соціалістичного блоку, є єдиною. Країни усвідомлюють, що їх вибір в умовах російсько-української війни є екзистенційним - він виходить за межі допомоги Україні і є питанням існування їх державності, а також долі демократії в більш широкому вимірі, адже перемога актора з неоімперськими амбіціями означала б подальше заперечення норм міжнародного права, порушення наявного світового укладу, використання права сили на міжнародному рівні.

В цілому країни регіону діють узгоджено - вони згуртувалися задля всебічної допомоги Україні. З великою кількістю ініціатив для підтримки українського спротиву виступили Литва, Латвія, Естонія, для яких найвпливовішим мотивом стала історична пам'ять боротьби за незалежність від Росії, а також Польща - як і ці країни вона ділить кордони з країною-агресором, що розглядається ними як чинник підвищеної небезпеки.

Політичне керівництво країн з сильно вкоріненими російськими впливами, як-от Угорщина та Сербія, виступає проти антиросійських санкцій та поставок

Бібліографічні посилання

Україні зброї. Одначе держави є підписантами спільних документів, в яких засуджується російська агресія, наголошується вимога дотримання норм міжнародного права та забезпечення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Демократичні інституційні ресурси ЄС, а також чинник участі в міждержавних об'єднаннях або міждержавних ініціативах виступають суттєвим важелем утримання окремих країн в межах консолідованої позиції демократичного світу.

Проявами екзистенційного вибору є демонстрація вищим політичним керівництвом досліджуваної спільноти ставлення до України як країни, що стала бар'єром на шляху просування російської армії в Європу, та консолідована підтримка нашої держави у політичній, військовій, фінансовій, гуманітарній сферах.

Підтримка охоплює запровадження спрямованих на виснаження військової міці агресора санкцій, надання зброї та баз для її ремонту, військового обладнання та амуніції, плацдармів для підготовки військових фахівців різного профілю, лікування поранених. Істотна частина підтримки стосується розміщення біженців та забезпечення гуманітарної допомоги різним категоріям громадян у самій Україні.

Література

1. Андрухович, Ю. (2017). Центрально-Східна Європа: коротка історія мутацій. Європа на зламі часів: література, цінності та ідентичність. Міжнар. конф. 8 черв. 2017, Львів, Україна. Відновлено з https://zbruc.eu/node/67327 Багатосторонні заяви на підтримку України. (2023, Квітень 1). Міністерство закордонних справ України. Відновлено з https://mfa.gov.ua/bagatostoronni-zayavi-na-pidtrimku-ukrayini

2. Білоус, Т (2022, Квітень 11). Трагедія Східної Європи. Як розподіл на сфери впливу посилює реакцію. Журнал соціальної критики "Спільне". Відновлено з https://commons.com.ua/uk/tragediya-shidnoyi-yevropi-i-sfery-vplyvu/

3. Гай-Нижник, П.П. (Ред.), Залізняк, Л. Л., Краснодемська, І. Й., Фігурний, Ю. С., Чирков, О. А., & Чупрій, Л.В. (2016).

4. Агресія Росії проти України: історичні передумови та сучасні виклики. Київ: "Леся".

5. Лендьел, М.О. (2022). Регіональна стійкість Центральної Європи у контексті нового етапу російсько-української війни. Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті російсько-української війни: матеріали VIIМіжн. наук.-практ. конф., (с. 20-25). Ужгород, Україна.

6. Магда, Є. (2017). Концепт Центрально-Східної Європи в координатах гібридної загрози. Вісник Львівського університету, 10, 140-145. Відновлено з http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/10_2017/23.pdf Метельова, Т О. (2015). Країни Центральної Європи і міжнародна безпека: спільне й відмінне в українському питанні. Науковий вісник Дипломатичної академії України, 22(2), 26-33. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvdau_2015_22%282%29 5

7. Новопризначений Міністр закордонних справ Чорногорії Ранко Кривокапич відвідав Посольство України в Подгориці. (2022, Травень 6). Посольство України в Чорногорії. Відновлено з https://www.facebook.com/ukrainian.embassy.me/ posts/5667844459911555

8. Паніна, І. (2019). Проблема концептуалізації регіону Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.

9. Історичні і політологічні дослідження, 1(64), 77-92. Відновлено з https://jhpr.donnu.edu.ua/article/view/6452 Президент Словацької Республіки Зузана Чапутова виступила з промовою до Верховної Ради України. (2022, Травень 31).

10. Офіційний портал Парламенту України. Відновлено з https://www.rada.gov.ua/video/video_plenar/223460.html Смолій, В. А., & Ясь, О.В. (2022). Сучасна російсько-українська війна у світлі постколоніалізму. ВісникНАН України, 6, 3-16. Відновлено з http://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/819/822 Тодоров, І. (2021). Виклик демократичним цінностям в Центрально-Східній Європі російською гібридною агресією в Україну. Дриновський збірник, 14, 91-95. Відновлено з https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/17858/16419 Тодоров, І. Я. (2022). Безпековий вимір міжнародних відносин в Східній та Центральній Європі в контексті російської агресії. Політичне життя, 1, 138-144. Відновлено з https://jpl.donnu.edu.ua/article/view/12045 Хорватія продовжить підтримку України - Пленкович. (2022, Травень 8). Укрінформ. Відновлено з https://www.ukrinform. ua/rubric-uarazom/3478102-horvatia-prodovzit-pidtrimku-ukraini-bo-ce-vibir-pravilnogo-boku-istorii-ta-etiki-plenkovic.html

11. Чекаленко, Л.Д. (2006). Демократія Центрально-Східної Європи. Персонал, 12, 19-23. Відновлено з https://eHbraryivims. gov.ua/4125/

12. Bytyci, F. & Goga, F. (2022, March 6). Albania Renames Street in Capital Tirana as Free Ukraine. Reuters. Retrieved from з https:// www.reuters.com/world/europe/albania-renames-street-capital-tirana-free-ukraine-2022-03-06/

13. Cameron, R. (2022, Febr. 1). Pavel Petr: Ukraine deserves to join NATO, says new Czech leader. BBC News. Retrieved from https://www.bbc.com/news/world-europe-64455121

14. Chirileasa, A. (2022, Oct. 14). Romania's defence minister likely to lose seat after controversial statements on Ukraine. Romania- Insider.com. Retrieved from https://www.romania-insider.com/defence-minister-lose-seat-ukraine-statement Chirileasa, A. (2022, Sept.19) Former Romanian foreign minister makes controversial statement on Ukraine's "artificial" borders. Romania-Insider.com. Retrieved from https://www.romania-insider.com/andre-marga-controversial-statement-ukraine- borders

15. Havlicek, P. & Yeliseyeu, A. (Ed.). (2021). Disinformation resilience index in Central and Eastern Europe 2021. Warsaw. Retrieved from https://east-center.org/wp-content/uploads/2021/09/DRI-report-2021.pdf Interview: Czech President Wants Putin Before War Crimes Court. (2022, June 3). RadioFreeEurope - RadioLiberty. Retrieved from https://www.rferl.org/a/czech-president-wants-putin-before-war-crimes-court/31882412.html Joint statement on Ukraine's application against Russia at the International Court of Justice. (2022, May 20). Ministero degi Affari Esteri e della Cooperazione Internazionale. Italian Government. Retrieved from https://www.esteri.it/en/sala_stampa/ archivionotizie/comunicati/2022/05/joint-statement-on-ukraines-application-against-russia-at-the-international-court-of- justice/

16. Komsic, Z. (2022, Decem. 12). A presidential appeal to the US and the EU for Bosnia's democratization. Just Security. Retrieved from https://www.justsecurity.org/84434/a-presidential-appeal-to-the-us-and-the-eu-for-bosnias-democratization/

17. McBride, J. (2022, Sept.1). Central and Eastern Europe Takes the Lead in Ukraine War. Geopolitical Monitor. Retrieved from https://www.geopoliticalmonitor.com/central-and-eastern-europe-takes-the-lead-in-ukraine-war/

18. MEPs: Hungary can no longer be considered a full democracy. (2022, Sept.15). European Parliament News. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20220909IPR40137/meps-hungary-can-no-longer-be-considered-a-full- democracy

19. Pahor, B. (2022, Aug. 23). The Crimea Platform: Japan, Guatemala, Finland, Estonia, Slovenia, NATO, European Commission. The Odessa Journal. Retrieved from https://odessa-journal.com/the-crimea-platform-japan-guatemala-finland-estonia-slovenia- nato-european-commission/

20. Romania Has Decided to Intervene in Favour of Ukraine at the European Court of Human Rights in the Case Against the Russian Federation. (2022, Sept. 16.). Press Room of Romanian Ministry of Foreign Affairs. Retrieved from https://www.mae.ro/en/ node/59633

21. Statement of friends of Ukraine on the urgent necessity to upgrade Ukraine air-defence. (2022, March 21). The Seimas of the Republic of Lithuania. Retrieved from https://www.lrs.lt/sip/getFile3?p_fid=45735 The Democracy Index 2021. (2022). Economist Intelligence Unit. Retrieved from https://nonews.co/wp-content/uploads/2022/02/ DI2021.pdf

22. VII Adriatic and Ionian Council / EUSAIR Ministerial Meeting. Tirana Declaration. (2022, May 6). EU Strategy for the Adriatic and Ionian Region. Retrieved from https://www.adriatic-ionian.eu/wp-content/uploads/2022/05/TIRANA-declaration- Final-13_05_22.pdf

23. REFERENCES

24. Andrukhovych, Yu. (2017). Central and Eastern Europe: short story of mutations. Europe at the turn of the century: literature, values and identity. Int. Conf. June 8. Lviv, 2017, Ukraine. Retrieved from https://zbruc.eu/node/67327 Bilous, T. (2022, Apr. 11). The Tragedy of Eastern Europe. How Division into Spheres of Influence Strengthens the Reaction.

25. Journal of Social Critic "Joint". Retrieved from https://commons.com.ua/uk/tragediya-shidnoyi-yevropi-i-sfery-vplyvu/ Bytyci, F. & Goga, F. (2022, March 6). Albania Renames Street in Capital Tirana as Free Ukraine. Reuters. Retrieved from з https:// www.reuters.com/world/europe/albania-renames-street-capital-tirana-free-ukraine-2022-03-06/

26. Cameron, R. (2022, Febr. 1). Pavel Petr: Ukraine deserves to join NATO, says new Czech leader. BBC News. Retrieved from https://www.bbc.com/news/world-europe-64455121

27. Chekalenko, L. D. (2006). Democracy of Central-Eastern Europe. Personnel, №12, 19-23. Retrieved from https://elibrary.ivinas. gov.ua/4125/

28. Chirileasa, A. (2022, Oct. 14). Romania's Defence Minister Likely to Lose Seat after Controversial Statements on Ukraine.

29. Romania-Insider.com. Retrieved from https://www.romania-insider.com/defence-minister-lose-seat-ukraine-statement Chirileasa, A. (2022, Sept.19) Former Romanian Foreign Minister Makes Controversial Statement on Ukraine's "artificial" borders. Romania-Insider.com. Retrieved from https://www.romania-insider.com/andre-marga-controversial-statement-ukraine- borders

30. Croatia will continue to support Ukraine - Plenkovych. (2022, May 8). Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/ rubric-uarazom/3478102-horvatia-prodovzit-pidtrimku-ukraini-bo-ce-vibir-pravilnogo-boku-istorii-ta-etiki-plenkovic.html Havlicek, P. & Yeliseyeu, A. (Ed.). (2021). Disinformation resilience index in Central and Eastern Europe 2021. Warsaw. Retrieved from https://east-center.org/wp-content/uploads/2021/09/DRI-report-2021.pdf Hay-Nyzhnyk, P. P. (Ed.), Zaliznyak, L. L., Krasnodems'ka, I. Y, Fihurnyy, Yu. S., Chyrkov, O. A., & Chupriy, L. V. (2016). Russia's aggression against Ukraine: historical prerequisites and modern challenges. Kyiv: Lesya.

31. Interview: Czech President Wants Putin Before War Crimes Court. (2022, June 3). RadioFreeEurope - RadioLiberty. Retrieved from https://www.rferl.org/a7czech-president-wants-putin-before-war-crimes-court/31882412.html Joint statement on Ukraine's application against Russia at the International Court of Justice. (2022, May 20). Ministero degi Affari Esteri e della Cooperazione Internazionale. Italian Government. Retrieved from https://www.esteri.it/en/sala_stampa/ archivionotizie/comunicati/2022/05/joint-statement-on-ukraines-application-against-russia-at-the-international-court-of- justice/

32. Komsic, Z. (2022, Decem. 12). A presidential appeal to the US and the EU for Bosnia's democratization. Just Security. Retrieved from https://www.justsecurity.org/84434/a-presidential-appeal-to-the-us-and-the-eu-for-bosnias-democratization/

33. Lend'el, M. O. (2022). Regional stability of Central Europe in the context of the new stage of the Russian-Ukrainian war. Format of Ukraine and Central Europe Relations in the context of Russian-Ukrainian War: 7th Inter. Conf. Sept. 23, (pp. 20-25). Uzhgorod, Ukraine.

34. Mahda, Ye. (2017). The Concept of Central-Eastern Europe in Coordinates of Hybrid Threat. L'viv University Bulletin, 10, 140145. Retrieved from http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/10_2017/23.pdf McBride, J. (2022, Sept.1). Central and Eastern Europe Takes the Lead in Ukraine War. Geopolitical Monitor. Retrieved from https://www.geopoliticalmonitor.com/central-and-eastern-europe-takes-the-lead-in-ukraine-war/

35. MEPs: Hungary can no longer be considered a full democracy. (2022, Sept.15). European Parliament News. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20220909IPR40137/meps-hungary-can-no-longer-be-considered-a-full- democracy

36. Metel'ova, T. O. (2015). Central European Countries and International Security: Common and Different in the Ukrainian Issue. Scientific Bulletin of Diplomacy Academy of Ukraine, 22(2), 26-33. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvdau_2015_22%282%29 5

37. Multilateral statements in support of Ukraine. (2023, Apr. 1.). Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. Retrieved from https://mfa. gov.ua/bagatostoronni-zayavi-na-pidtrimku-ukrayini

38. Pahor, B. (2022, Aug. 23). The Crimea Platform: Japan, Guatemala, Finland, Estonia, Slovenia, NATO, European Commission. The Odessa Journal. Retrieved from https://odessa-journal.com/the-crimea-platform-japan-guatemala-finland-estonia-slovenia- nato-european-commission/

39. Panina, I. (2019). The Problem of Conceptualization of the Region of Central-Eastern Europe in Modern International Relations.

40. Historical and Political Research, 1(64), 77-92. Retrieved from https://jhpr.donnu.edu.ua/article/view/6452 President of the Slovak Republic Zuzana Chaputova delivered a speech to the Verkhovna Rada of Ukraine. (2022, May 31). Official Website of Ukrainian Parliament. Kyiv. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/video/video_plenar/223460.html Romania Has Decided to Intervene in Favour of Ukraine at the European Court of Human Rights in the Case Against the Russian Federation. (2022, Sept. 16.). Press Room of Romanian Ministry of Foreign Affairs. Retrieved from https://www.mae.ro/en/ node/59633

41. Smoliy, V A., & Yas', O. V (2022). The modern Russian-Ukrainian war in the light of postcolonialism. Bulletin of NAS of Ukraine, 6, 3-16. Retrieved from http://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/819/822 Statement of friends of Ukraine On the urgent necessity to upgrade Ukraine air-defence. (2022, March 21). The Seimas of the Republic of Lithuania. Retrieved from https://www.lrs.lt/sip/getFile3?p_fid=45735 The Democracy Index 2021. (2022). Economist Intelligence Unit Limited. Retrieved from https://nonews.co/wp-content/ uploads/2022/02/DI2021.pdf

42. The newly appointed Minister of Foreign Affairs of Montenegro Ranko Kryvokapych visited the Embassy of Ukraine in Podgorica. (2022, May 6). Embassy of Ukraine in Montenegro. Retrieved from https://www.facebook.com/ukrainian.embassy.me/ posts/5667844459911555

43. Todorov, I. (2021). Challenge to Democratic Values in Central and Eastern Europe by Russian Hybrid Aggression in Ukraine.

44. Drynovs'kyy Bulletin, 14, 91-95. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/drinov/article/view/17858/16419 Todorov, I. Ya. (2022). The Security Dimension of International Relations in Eastern and Central Europe in the Context of Russian Aggression. Political Life, 1, 138-144. Retrieved from https://jpl.donnu.edu.ua/article/view/12045 VII Adriatic and Ionian Council / EUSAIR Ministerial Meeting. Tirana Declaration. (2022, May 6). EU Strategy for the Adriatic and Ionian Region. Retrieved from https://www.adriatic-ionian.eu/wp-content/uploads/2022/05/TIRANA-declaration- Final-13_05_22.pdf

Размещено на Allbest.ru