Міжнародне науково-технічне співробітництво як складова інноваційного розвитку країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН

Войтко Сергій Васильович доктор

економічних наук, професор, Завідувач

кафедри міжнародної економіки

м. Київ

Анотація

Досліджено проблематику міжнародного науково-технічного співробітництва у частині здійснення заходів міждержавної співпраці та розвитку інновацій. Проаналізовано наукові праці з проблеми співробітництва між країнами. Виявлено на основі критичного аналізу невирішені раніше моменти. Наголошено на доцільності визначення можливостей міжнародного науково-технічного співробітництва для країни у сучасних умовах Industry 4.0, поширення інновацій та воєнного конфлікту з урахуванням фактичних показників, які опосередковано характеризують це співробітництво. Запропоновано методику визначення місця країни серед інших країн з метою подальшого розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва. Обрано такі чотири показника з бази даних Світового банку: Кількість дослідників у НДДКР (на мільйон осіб); Обсяги платежів за використання інтелектуальної власності (BoP, поточний долар США); Витрати на дослідження та розробки (% ВВП); Високотехнологічний експорт (% експорту промислової продукції). Здійснено аналіз динаміки кількості дослідників у науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах. Обмежено кількість досліджених країн доступними даними. Досліджено статику (за 2019 рік) та динаміку (з 2006 по 2020 рік) для обраних показників. Визначено першу десятку лідерів, а також десятки країн, які є близькими за показниками до України. Проведено аналіз динаміки співвідношення показників для України, Європейського Союзу та світу у цілому. Виявлено зменшення витрат на дослідження та розробки для України. Запропоновано перелік країн, з якими доцільне міжнародне науково-технічне співробітництво (за алфавітом): Австрія, Бельгія, Великобританія, В'єтнам, Гонконг (Китай), Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Казахстан, Китай, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Південна Корея, Сінгапур, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія. Виявлено невичерпність цього переліку. Надано рекомендацію щодо подальших досліджень, зокрема відносно аналізу країн «Великої Сімки». Сформульовано наукову новизну як розроблення методичного підходу визначення можливості міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційного розвитку на основі аналізу статики та динаміки показників, які опосередковано відносяться до об'єкту дослідження.

Ключові слова: міжнародне науково-технічне співробітництво, науково-інноваційна діяльність, інтернаціоналізація співпраці, країни.

Abstract

міжнародний науковий технічний співробітництво

Voitko Serhii Vasyliovych Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of International Economics, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorskyi Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv

INTERNATIONAL SCIENTIFIC AND TECHNICAL COOPERATION AS A COMPONENT OF THE INNOVATIVE DEVELOPMENT OF COUNTRIES

The problems of international scientific and technical cooperation in terms of implementation of measures of interstate cooperation and development of innovations have been studied. Scientific works on the problem of cooperation between countries were analyzed. On the basis of critical analysis, previously unresolved points were revealed. Emphasis is placed on the expediency of determining the possibilities of international scientific and technical cooperation in the country in the modern conditions of Industry 4.0, the spread of innovations and military conflict, taking into account the actual indicators that indirectly characterize this cooperation. A methodology for determining the country's place among other countries is proposed for the further development of international scientific and technical cooperation. The following four indicators were selected from the World Bank database: Researchers in R&D (per million people); Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$); Research and development expenditure (% of GDP); High-technology exports (% of manufactured exports). An analysis of the dynamics of the number of researchers in research and development works was carried out. The number of countries studied is limited by available data. Statics (for 2019) and dynamics (from 2006 to 2020) for selected indicators were studied. The top ten leaders have been determined, as well as dozens of countries that are close to Ukraine in terms of indicators. An analysis of the dynamics of the ratio of indicators for Ukraine, the European Union and the world as a whole has been carried out. A decrease in research and development costs for Ukraine was revealed. A list of countries with which international scientific and technical cooperation is appropriate is proposed (in alphabetical order): Austria, Belgium, Great Britain, Vietnam, Hong Kong (China), Denmark, Israel, Ireland, Iceland, Kazakhstan, China, Malta, the Netherlands, Germany, New Zealand, Norway, South Korea, Singapore, USA, Finland, France, Switzerland, Sweden, Japan. The inexhaustibility of this list was revealed. A recommendation is given for further research, in particular, regarding the analysis of the "Big Seven" countries. Scientific novelty is formulated as the development of a methodical approach to determining the possibility of international scientific and technical cooperation and innovative development based on the analysis of statics and dynamics of indicators that are indirectly related to the object of research.

Keywords: international scientific and technical cooperation, scientific and innovative activity, internationalization of cooperation, countries

Постановка проблеми

Міжнародне науково-технічне співробітництво є важливою складовою інноваційного розвитку країн в умовах Industry 4.0 і Society 5.0. У роботі [1] належним чином розкрито перелік інноваційних технологій та необхідність розробки та реалізації національних стратегій стосовно напрямів співробітництва в умовах Industry 4.0. Під час війни для країни пріоритети суттєво змінюються, проте питання співробітництва переходять на принципово новий рівень, а саме на рівень співробітництва у сфері оборонно-промислового комплексу, який є досить наукомістким і високотехнологічним. Так, науковець Т. Бондаренко розглядає можливість реалізації ізраїльського досвіду переходу від сільськогосподарського до високотехнологічного експорту в умовах військових загроз [2].

Аналізування міжнародного співавторства у науці здійснили науковці у роботі [3]. Автори на основі бази даних Web of Science дослідили структуру, динаміку та детермінанти міжнародних мереж наукового співробітництва. Результати дослідження показали глобалізацію науки на основі триполярного світу (Європа, Північна Америка та Азіатсько-Тихоокеанський регіон). Відповідно, слід у розвитку орієнтуватися на таку модель, вивчивши особливості співробітництва та основні показники тієї чи іншої країни. Заслуговує на увагу робота [4], яку присвячено прогнозування нових варіантів наукового співробітництва через мультиплексні мережі. Результати можуть бути корисними для опублікування наукових доробок.

Підсумовуючи вище зазначене виокремлюємо проблематику, яка полягає у визначенні можливостей міжнародного науково-технічного співробітництва для країни у сучасних умовах Industry 4.0, поширення інновацій та воєнного конфлікту з урахуванням фактичних показників, які опосередковано характеризують це співробітництво.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Заслуговують на увагу такі публікації, які стосуються міжнародного науково-технічного співробітництва. Так, у роботі [5] досліджено основні дослідницькі траєкторії та інтелектуальні спільноти наукової сфери за період 1957-2015 рр., зокрема, сфера інновацій. Більш нові дослідження за подібною методологією опубліковано в роботі [6]. У ній зазначено про безпрецедентне зростання міжнародного дослідницького співробітництва у Європі впродовж 2009-2018 років. Регіональну складову побудови структури міжнародного науково-технічного співробітництва та реалізацію потенціалу міжнародної науково-технічної співпраці надано в [7], де на прикладі провінції Сіньцзян (Китай) розкрито основні засади співпраці. Технологічна складова міжнародної співпраці розкривається у праці [8]. Авторами визначають технології як ключовий елемент у переході до сталого розвитку країн, що розвиваються. Україну також можна вважати країною, що розвивається, адже десятиліття війни відкинуло розвиток інновацій, техніки та технологій суттєво назад. Технічне співробітництво вбачається у міжнародній передачі технологій з метою сталого розвитку таких країн. Недавня стаття, яка більшою мірою стосується проблематиці цього дослідження, опублікована українськими науковцями у джерелі [9]. У ній увага зосереджується на аналізі економічного співробітництва між Україною та Індією упродовж 2001-2020 рр., зокрема проаналізовані динаміку основних показників макроекономіки, торгівлі, експорту, імпорту та товарообігу.

Мета статті є розробка методики та визначення місця України серед інших країн з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва для прискореного розвитку економіки, для післявоєнної відбудови, для євроінтеграції та для вступу до НАТО. Методика базується на аналізі значень показників, які опосередковано характеризують це співробітництво, а саме: Researchers in R&D (per million people); Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$); Research and development expenditure (% of GDP); High-technology exports (% of manufactured exports). Значення цих показників запозичуються з бази даних Світового банку [10].

Виклад основного матеріалу

Основним приводом для автора щодо проведення даного дослідження були результати аналізу динаміки такого показника як кількість дослідників у науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах. У базі даних Світового банку (data.worldbank.org) цей показник представлено як Researchers in R&D (per million people) (укр. Дослідники в НДДКР (на мільйон осіб)). Упродовж 15 років значення цього показника суттєво знижувалося і це падіння склало 1,74 рази. Саме дослідники можуть бути тією складовою, яка сприятиме розвитку економіки України та міжнародному науково-технічному співробітництву після нашої перемоги. На рис. 1 наведено динаміку співвідношення зазначеного вище показника та досить важливого для розвитку науково-технічної сфери, для реалізації інновацій такого показника як Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$) (укр. Збори за використання інтелектуальної власності, платежі (BoP, поточні долари США)).

Рис. 1 Динаміка показників Researchers in R&D (per million people) та Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$) для України на періоді 2006-2020рр.

Аналізуючи динаміку зміни цієї пари показників зазначимо про таке. Спостерігалося постійне зниження значення показника Researchers in R&D (окрім незначного збільшення у 2016 році), що є негативним для країни загалом і для міжнародного науково-технічного співробітництва, для інноваційного розвитку зокрема. Надходження від платежів за використання інтелектуальної власності зростало з 2006 року по 2013 рік (останній довоєнний рік). Вже під час російсько-української війни переважною тенденцією було зниження обсягу надходжень. Зазначимо, що максимальне та мінімальне значення відрізняються у 2,99 рази. До речі, це зниження відбулося всього за 2 роки, з 2013 по 2015 рік. Основна причина - війна.

Додамо, що у 2021 році зростання обсягів платежів за використання інтелектуальної власності склало 1,5 рази порівняно з обсягами 2020 року, а от під час широкомасштабного російського вторгнення обсяги знову знизилися з 735 млн дол. до 259 млн дол. (зменшення відбулося у 2,83 рази). А це є визначальним у інноваційному розвитку країни.

Проаналізуємо доступні дані Світового банку за показниками Researchers in R&D (per million people) та Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$). Для врахування розмірності показника Researchers in R&D, значення якого наведено на один мільйон населення, ми значення показника Charges for the use of intellectual property навели на одного жителя країни, тобто базовий показник поділили на кількість населення країни. Зазначене надає можливість співрозмірно оцінити розміщення країн у координатах цих показників і проаналізувати можливості міжнародного науково-технічного співробітництва, інноваційного розвитку з тією чи іншою країною. Обрано 2019 рік, адже за цим роком доступна максимальна кількість показників. Маємо значення для цих показників з 67 країн (рис. 2).

Рис. 2 Розміщення країн у координатах Researchers in R&D (per million people) та Charges for the use of intellectual property (на одного жителя країни) у 2019 році

Отже, у 2019 році для цих 67 країн, за якими доступні дані, для показника Researchers in R&D (per million people) діапазон становив від 14,5 до 8407,8 осіб на мільйон населення. Діапазон показника Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$) від 209,6 тис. дол. до 94,262 млрд дол. для країн чи від 2 центів до 19103,33 доларів у розрахунку на одну особу.

До першої десятки країн за показником Researchers in R&D (per million people) належать такі (від першого до десятого місця): Південна Корея; Швеція; Данія; Сінгапур; Фінляндія; Норвегія; Австрія; Нова Зеландія; Нідерланди; Швейцарія. За показником Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$) перша десятка містить такі країни (без врахування чисельності населення у показнику /від першого до десятого місця/): Ірландія, США, Нідерланди, Китай, Швейцарія, Японія, Німеччина, Великобританія, Сінгапур, Франція. Такі країни як Сінгапур і Нідерланди потрапили у Топ-10 за обома показниками.

Стосовно місця України за цими показниками. За значеннями Researchers in R&D (per million people) маємо 5 країн, що мають дещо вищі значення, аніж для України (880 осіб). Це такі країни: Кіпр, Туреччина, Китай, Аргентина, Румунія. Дещо менші значення мають Молдова, Єгипет, Північна Македонія, Чорногорія, Уругвай. Наголосимо, що у цьому рейтингу наша країна посідає 46 позицію з 67 країн, дані про які є доступними.

За абсолютними значеннями показника Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$) для країн маємо таких «сусідів» за рейтингом. Вище України розміщені Нова Зеландія, Румунія, Португалія, Словацька Республіка, Норвегія. Нижче за рейтингом є Хорватія, Греція, Сербія, Єгипет, Макао (Китай). Зазначимо, що Україна за цим рейтингом посідає 38 позицію з 67.

З метою грунтовного дослідження проблематики міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційного розвитку проаналізуємо ще два важливі показники: Research and development expenditure (% of GDP) (укр. Витрати на дослідження та розробки (% від ВВП)) та High-technology exports (% of manufactured exports) (укр. Експорт високих технологій (% від експорту промислової продукції)). Аналіз проводився за даними з 83 країн. На рис. 3 наведено візуалізацію розміщення цих країн у координатах «Витрати на дослідження та розробки» та «Експорт високих технологій» у відсотковому вимірі, де дані взято за 2019 рік.

Рис. 3 Розміщення країн у координатах Research and development expenditure та High-technology exports у відсотковому вимірі у 2019 році

Аналіз даних за цими показниками показує таке. За показником Research and development expenditure (% of GDP) маємо діапазон значень від 0,026 % до 5,14 %. Показник High-technology exports (% of manufactured exports) має досить значний діапазон значень: від 0,33 % до 65,56 %.

До першої десятки за показником Research and development expenditure (% of GDP) належать такі країни (від першого до десятого місця): Ізраїль, Південна Корея, Швеція, Японія, Німеччина, США, Бельгія, Швейцарія, Австрія, Данія. Україна у цьому рейтингу посідає 54 позицію з 83. П'ятірка країн, що мають вищі значення, аніж наша країна, така: Білорусь, В'єтнам, Уругвай, Румунія, Аргентина. «Сусіди», що нижче за рейтингом, такі: Північна Македонія, Маврикій, Чорногорія, Чилі, Колумбія.

Стосовно показника High-technology exports (% of manufactured exports), то до першої десятки належать (від першого до десятого місця): Гонконг (Китай), Сінгапур, В'єтнам, Ісландія, Південна Корея, Китай, Мальта, Казахстан, Франція, Ірландія. Україна серед 83 країн посідає 60 позицію за цим показником. П'ятірка країн, що розміщені у рейтингу вище України, така: Бермудські острови, Чорногорія, Туніс, Іспанія, Киргизія. П'ять країн, що розміщені у рейтингу нижче нашої країни, такі Малі, Боснія і Герцеговина, Аргентина, Сальвадор, Азербайджан.

Аналіз показників, що стосується міжнародного науково-технічного співробітництва, лише за один рік надає змогу зафіксувати стан і місце країни у координатах цих показників. Для визначення тенденції варто розглянути динаміку зміни. На рис. 4 наведена така динаміка для України, Європейського Союзу та світу у цілому для показників Research and development expenditure (% of GDP) та High-technology exports (% of manufactured exports).

Рис. 4 Зміна показників Research and development expenditure (% of GDP) та High-technology exports (% of manufactured exports) для України, Європейського Союзу та світу

Зміни цих показників за роками показують те, що для ЄС і для середнього значення за усіма країнами (World) маємо зростання значення Research and development expenditure (% of GDP), а от для України спостерігається зменшення. Високотехнологічний експорт для цих трьох об'єктів дослідження спостерігається незначне збільшення значення. Аналіз чотирьох показників у статиці та двох у динаміці показує необхідність зміни підходу до розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційного розвитку в Україні. До речі, значення цих показників для України у рази нижчі, аніж для світу та ЄС.

Висновки

Наша перемога у російсько-українській війні, євроінтеграція України, вступ до НАТО та інші активності потребують від нас розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційного розвитку на довгостроковій перспективі. Значення показників, які опосередковано визначають потенціал цього співробітництва, вказують на те, що наша країна упродовж багатьох років втрачала цей науково-технічний та інноваційний потенціали. Значна втрата була зумовлена війною, яка вже триває майже десять років.

На основі бази даних Світового банку виявлено досить значне зниження значення Researchers in R&D (per million people) - у 1,74 рази. Спостерігалося падіння обсягів платежів за використання інтелектуальної власності у 2,99 рази лише з 2013 року по 2015 рік. Рейтингування країн за обраними показниками показав, що доцільно було б співробітничати у сфері науки та техніки з такими країнами як (за алфавітом): Австрія, Бельгія, Великобританія, В'єтнам, Гонконг (Китай), Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Казахстан, Китай, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Південна Корея, Сінгапур, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.

Цей перелік країн невичерпний та дискусійний, тому подальших наукових досліджень потребує виявлення причин потрапляння у цей перелік країн, які не вважаються такими, що мають потенціал для міжнародного науково-технічного розвитку та інноваційного розвитку. А також варто дослідити причину ненадходження у цьому переліку таких країн «Великої Сімки» як Італія та Канада.

Науковою новизною є розроблення методичного підходу визначення можливості міжнародного науково-технічного співробітництва та інноваційного розвитку на основі аналізу статики та динаміки показників, які опосередковано відносяться до об'єкту дослідження, зокрема таких: Researchers in R&D (per million people); Charges for the use of intellectual property, payments (BoP, current US$); Research and development expenditure (% of GDP); High-technology exports (% of manufactured exports) з бази даних Світового банку.

Література

1. Yang F., Gu S. Industry 4.0, a revolution that requires technology and national strategies / Fengwei Yang, Sai Gu // Complex & Intelligent Systems, 2021. #7. P. 1311-1325. https://doi.org/ 10.1007/s40747-020-00267-9

2. Bodnarchuk T. Policy of the transition from agricultural to high-tech export in conditions of permanent military threat: Israeli experience for Ukraine / T. Bodnarchuk // Economy and forecasting, 2022. #2, P. 82-107. URL: https://www.zbw.eu/econis-archiv/handle/n159/15883

3. Gui Q. Globalization of science and international scientific collaboration: A network perspective / Qinchang Gui, Chengliang Liu, Debin Du // Geoforum, 2019. Vol. 105, P. 1-12. https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2019.06.017

4. Tuninetti M. Prediction of new scientific collaborations through multiplex networks / M. Tuninetti, A. Aleta, D. Paolotti et al. // EPJ Data Sci, 2021. Vol. 10:25. P. 1-10. https://doi.org/ 10.1140/epjds/s13688-021-00282-x

5. Chen K. International research collaboration: An emerging domain of innovation studies? / Kaihua Chen, Yi Zhang, Xiaolan Fu // Research Policy, 2019. Vol. 48, Issue 1. P. 149-168. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0048733318301926

6. Kwiek M. What large-scale publication and citation data tell us about international research collaboration in Europe: changing national patterns in global contexts / Marek Kwiek // Studies in Higher Education, 2021. Vol. 46, Issue 12. P. 2629-2649. https://doi.org/10.1080/ 0307579.2020.1749254

7. Wang F. Can international cooperation base for science and technology drive cooperation ability? Evidence from Xinjiang China / Fei Wang, Zhi Dong, Ji-chang Dong // International Review of Economics & Finance, 2022. Vol. 82. P. 699-706. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1059056022002015

8. Pandey N. Beyond technology transfer: Innovation cooperation to advance sustainable development in developing countries / Nimisha Pandey, Heleen de Coninck, Ambuj D // WIREs Energy and Environment, 2022. Vol. 11, Issue 2. P. 1-25. https://doi.org/10.1002/wene.422

9. Malynovska O. Trade-economic and scientific and technological cooperation between Ukraine and India at the beginning of the 21st century / O. Malynovska, V. Stafiichuk // The World of the Orient, 2022. № 4. P. 235-246. https://oriental-world.org.ua/index.php/journal/article/view/ 649/616

10. The World Bank Data and Research // World Bank Statistics Database. 2023, http://data.worldbank.org

References

1. Fengwei Yang, Sai Gu. (2021) Industry 4.0, a revolution that requires technology and national strategies. Complex & Intelligent Systems, 7: 1311-1325. Retrieved from https://doi.org/ 10.1007/s40747-020-00267-9

2. Bodnarchuk, T. (2022). Policy of the transition from agricultural to high-tech export in conditions of permanent military threat: Israeli experience for Ukraine. Economy andforecasting, 2. 82-107. Retrieved from https://www.zbw.eu/econis-archiv/handle/11159/15883

3. Qinchang Gui, Chengliang Liu, Debin Du (2019). Globalization of science and international scientific collaboration: A network perspective. Geoforum. 105. 1-12. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.geoforum.2019.06.017

4. Tuninetti, M., Aleta, A., Paolotti, D. et al. (2021). Prediction of new scientific collaborations through multiplex networks. EPJData Sci. 10, 25 Retrieved from https://doi.org/10.1140/epjds/ s13688-021-00282-x

5. Kaihua Chen, Yi Zhang, Xiaolan Fu (2019). International research collaboration: An emerging domain of innovation studies? Research policy. 48(1), 149-168. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0048733318301926

6. Kwiek, M. (2021). What large-scale publication and citation data tell us about international research collaboration in Europe: changing national patterns in global contexts. Studies in Higher Education. 46(12). 2629-2649. Retrieved from https://doi.org/10.1080/ 03075079.2020.1749254

7. Fei Wang, Zhi Dong, Ji-chang Dong (2022). Can international cooperation base for science and technology drive cooperation ability? Evidence from Xinjiang. China International Review of Economics & Finance. 82, 699-706. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/ science/article/abs/pii/S1059056022002015

8. Pandey, N., de Coninck, H., D Sagar, A. (2022). Beyond technology transfer: Innovation cooperation to advance sustainable development in developing countries. WIREs Energy and Environment. 11(2). 1-25. Retrieved from https://doi.org/10.1002/wene.422

9. Malynovska, O., Stafiichuk, V. (2022). Trade-economic and scientific and technological cooperation between Ukraine and India at the beginning of the 21st century. The World of the Orient, 4. 235-246. Retrieved from https://oriental-world.org.ua/index.php/journal/article/view/ 649/616

10. The World Bank Data and Research (2023) World Bank Statistics Database. Retrieved from http://data.worldbank.org

Размещено на Allbest.ru