Проблеми міжнародно-правового регулювання використання ядерної енергетики в сучасності: безпекові питання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми міжнародно-правового регулювання використання ядерної енергетики в сучасності: безпекові питання

Гущин Олексій Олексійович бакалавр права, студент магістратури, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків,

Кривний Владислав Євгенович бакалавр права, студент магістратури, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Анотація

Використання ядерної енергетики хоча є перспективною альтернативою вуглецевим джерелам енергії, проте породжує численні ризики як техногенних катастроф, так і на рівні міжнародних відносин наслідки встановлення залежності від країн, що такі технології поширюють. Деякі з ключових безпекових питань, пов'язаних із використанням ядерної енергетики в сучасності, включають широку кількість різнопланових питань: від запобігання неврегульованому розповсюдженню ядерних технологій до реагування на терористичні загрози. Міжнародні організації, такі як МАГАТЕ, спільно з країнами-учасницями працюють над розв'язанням цих проблем та встановленням стандартів безпеки для використання ядерної енергетики в сучасному світі. Однак це залишається складною та постійною задачею, особливо в умовах непередбачуваного вектору розвитку геополітичного середовища. правововий міжнародний енергетика

Стаття присвячена дослідженню правового регулювання використання технологій ядерної енергетики на міжнародному рівні, а також тому, з якими викликами доводиться стикатися такому правовому регулюванню в сьогоднішніх умовах. Авторами було згадано проблематику, що існує на сьогодні, ризики та загрози мирному існуванню людства, екологічній безпеці тощо. Також проаналізовано низку міжнародно -правових договорів у цій сфері, задля того, щоб визначитися з тим, чи готові сьогодні існуючі міжнародно-правові норми створити необхідний захист від загроз, попередити існуючі ризики. Проаналізовано також статус окремих міжнародних та регіональних організацій, що провадять свою діяльність у цій сфері, їх повноваження, проблематику в їх діяльності. Окрему увагу приділено тому історичному контексту, в якому розвивається ядерна енергетика, вказано на те, яким чином на ці процеси впливає глобалізація.

За результатами дослідження сформовано висновки щодо достатності та ефективності правового регулювання ядерної енергетики, яке існує на сьогодні, надано авторську позицію щодо необхідності встановлення примату безпеки для навколишнього середовища при врегулюванні використання технологій ядерної енергетики. У підсумку, сформульовано пропозиції щодо покращення як правового регулювання проблематики ядерної енергетики, так й інституційної системи, що діє зараз.

Ключові слова: міжнародне екологічне право, екологічна безпека, ядерна енергетика, МАГАТЕ, ЄВРАТОМ, глобалізація.

Hushchyn Oleksii Oleksiiovych Bachelor of Law, Master's, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Kryvnyi Vladyslav Yevhenovych Bachelor of Law, Master's, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

PROBLEMS OF INTERNATIONAL LEGAL REGULATION OF THE USE OF NUCLEAR ENERGY TODAY: SAFETY ISSUES

Although the use of nuclear energy is a promising alternative to carbon sources of energy, it creates numerous risks of both man-made disasters and, at the level of international relations, the consequences of establishing dependence on countries that spread such technologies. Some key security issues related to the use of nuclear energy in the present include a wide range of concerns, from preventing unauthorized transfer of nuclear technologies to responding to terrorist threats. International organizations, such as the International Atomic Energy Agency (IAEA), collaborate with member countries to address these problems and establish safety standards for the use of nuclear energy in the modern world. However, this remains a complex and ongoing task, especially in the face of an unpredictable geopolitical landscape.

The article is devoted to the study of the legal regulation of the use of nuclear energy technologies at the international level, as well as to what challenges such legal regulation has to face in today's conditions. The authors discuss current issues, risks, and threats to global peace, environmental safety, etc. A series of international legal treaties in this field is also analyzed to determine whether existing international legal norms are ready to provide the necessary protection against threats and prevent existing risks. The status of specific international and regional organizations operating in this field, their powers, and the challenges in their activities are examined. Special attention is given to the historical context in which nuclear energy develops, indicating how the phenomenon of globalization influences these processes.

Based on the results of the study, conclusions were drawn regarding the adequacy and effectiveness of the legal regulation of nuclear energy, which exists today, and the author's position was given regarding the need to establish the primacy of safety for the environment when regulating the use of nuclear energy technologies. As a result, proposals for improving both the legal regulation of nuclear energy issues and the institutional system currently operating have been formulated.

Keywords: international environmental law, environmental safety, nuclear energy, IAEA, EURATOM, globalization.

Постановка проблеми. Людина як соціальна істота постійно прагне до "нарощування". У багатотомнику "Людський фактор", за редакцією Г. Салвенді зазначено, що під нарощуванням варто розуміти придбання знань про нові факти або відносинах або збільшення вмісту пам'яті за допомогою запису нових даних [1, с. 17]. В даному випадку, він, як відомий дослідник "людського фактору" мав на увазі процеси пізнання і вдосконалення, так званий "self-development". Застосувавши індукцію, можна прийти до висновку, що подібних результатів бажають досягати не лише окремі індивіди, але й суспільство в цілому, й не лише у зрощуванні особистостей, але й у розвитку своїх комунікативних навичок, мультизадачності, економічного зростання, і навіть у атомній енергетиці. Такий висновок легко міг би бути визнаний хибним аби ми не мали фактів, що його підтверджують.

Так, у звіті МАГАТЕ щодо ядерних реакторів у світі від 31 грудня 2022 року зазначається, що станом на цю дату на планеті знаходиться 411 працюючих реакторів й ще 58 на стадії створення [2]. Це свідчить не лише про те, що ядерна енергетика - тренд сучасності, але й про те, що її розвиток має певний темп і в подальшому не бажає його сповільнювати.

Ядерна енергетика на сьогоднішній день є одним з перспективних джерел енергії, що зможе прийти на заміну вуглецевим, адже є досить потужним джерелом енергії та в процесі роботи, за умови дотримання технологічних вимог експлуатації, є досить безпечною, що зокрема буде сприяти концепції сталого розвитку, а саме принципу сьомого Декларації Ріо-де-Жанейро про навколишнє середовище і розвиток 1992 [3] .

Зі зростанням ролі ядерної енергетики, збільшується й конкуренція країн, володіючих такими технологіями, за ринки користувачів. В свою чергу це може призвести до недбалості при побудові ядерних установок, їх експлуатації та подальшому виведенню з неї, залежності окремих країн від постачання ядерного палива, деталей реакторів та забезпечення обслуговуючим персоналом. За майже 100 років з побудови першого ядерного реактора, світ стикнувся з низкою техногенних катастроф, пов'язаних саме з порушенням вимог експлуатації, при будівництві. Сюди ж можна віднести й дії ворожого характеру різних осіб або суб'єктів, спрямованих саме на такі ядерні установки.

Такі дії є грубим порушенням міжнародного права, зокрема міжнародного екологічного права. Як відомо, будь -яке застосування ядерної зброї, в тому числі й спричинення (цілеспрямовано чи опосередковано) вибуху на об'єктах ядерної енергетики чинить надзвичайно руйнівний вплив на навколишнє середовище. Досі складно об'єктивно оцінити всю ту екологічну шкоду, яку було завдано аварією на Чорнобильській АЕС у 1986 році. А наслідки від аварії на Фукусімській АЕС, тривають і досі у вигляді забруднення радіоактивними матеріалами води на узбережжі, що також призводить до впливу на живі організми, ареалом проживання яких є води біля станції. Окрім цих показовими є аварії на ядерному об'єкті Токаймура, що відбулася через недбалість працівників та на АЕС Три-Майл-Айленд, яка отримала 5 з 7 балів за шкалою INES, хоча й не завдала серйозних наслідків довкіллю [4].

Враховуючи світові геополітичні тенденції, однією з найперспективніших галузей вбачається саме ядерна та термоядерна (енергія отримувана з плазми) енергетика, і є лише питанням часу момент, коли кількість атомних станцій по всьому світу почне збільшуватись, а країн, в яких є знання та технології, зростатиме разом з ними. Саме тому міжнародно-правове регулювання відносин у цій галузі набуває неабиякого значення в умовах сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На даний момент дослідженню проблематики статті присвячено не так багато уваги з боку наукової спільноти, проте з урахуванням геополітичних, економічних, логістичних та технологічних змін, включаючи відступ деяких суб'єктів міжнародного права, від взятих на себе зобов'язань з питання використання технологій ядерної енергетики, воно стає дедалі актуальнішим. Так серед вітчизняних науковців, за останній час, тематика дієвості міжнародно - правового регулювання використання ядерної енергетики в мирних цілях, вивчали Лесь І.О., Пахолок Ю.П., Гужва І.Ю., Німко О.Б. та інші.

Мета даної статті - проаналізувати наявну систему міжнародних відносин в сфері регулювання використання ядерної енергетики, з точки зору готовності до таких змін. А саме, можливість наявного міжнародно-правового регулювання ефективно здійснювати вплив, з урахуванням не тільки і не стільки важливості економічного співробітництва, як саме щодо впливу на країни, з точки зору безпеки для навколишнього середовища та ефективного управління ядерними установками, що будуть побудовані в майбутньому.

Виклад основного матеріалу: Правове регулювання атомної енергетики та ядерної безпеки є комплексним. Основним актом, який відіграє важливу роль в забезпеченні ядерної безпеки є Конвенція про ядерну безпеку, учасницею якої є й Україна [5]. Мета цього документа полягає в забезпеченні безпеки ядерних установок та зменшення можливостей ядерних аварій. Ця Конвенція охоплює всі аспекти ядерної безпеки, включаючи конструкцію, експлуатацію, розрахунки безпеки, технічне обслуговування та відновлення ядерних установок. Насправді, цей документ є досить структурованим, тому відповідає на багато викликів у сфері забезпечення ядерної безпеки. Разом з тим, ми вважаємо, що цей документ не може ніяким чином захистити світ від загроз техногенних катастроф на ядерних установках оскільки ефективність її реалізації залежить від активної участі та виконання зобов'язань країн - учасниць, а адаптація до нових викликів є безперечно одним з ключових елементів для подальшого успіху Конвенції.

Ще одним важливим документом такого ж спрямування є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок [6]. Вона, у свою чергу, стосується заходів, спрямованих на запобігання та усунення втрат ядерного матеріалу та управління іншими потенційними загрозами, зокрема, тероризмом. Аналізуючи її положення, можна прийти до висновку, що вона також втратила актуальність. Для того, щоб провести її осучаснення, варто продовжувати міжнародне співробітництво, зокрема в контексті вдосконалення технологій фізичного захисту та реагування на нові виклики, такі як кіберзагрози. Так само як і попередній документ, ця Конвенціія обмежено встановлює засоби превенції чи реагування на виклики пов`язані з безпекою при експлуатації ядерних установок.

В контексті ядерної безпеки варто також згадати й іншу угоду - Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду [7]. Ця Конвенція зокрема встановлює визначення видів ядерної шкоди та критерії, за якими можна визначити, що певна подія становить ядерну шкоду, визначає правила й обов'язки для визначення та вирішення цивільної відповідальності за ядерну шкоду, й навіть пропонує механізми створення фондів для компенсації тим, хто страждає від ядерних аварій. Разом з цим, тут знову ж таки не прослідковується чітко наявність превентивних механізмів, які б могли вчинити реальний вплив на захист довкілля та населення від ядерної катастрофи.

Інші подібні документи (Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами [8], Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію [9], Конвенція про допомогу в разі ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації [10]) теж, як правило, спрямовані на боротьбу з наслідками діяння, яке вже сталося, але не мають положень щодо заходів попередження. В цьому контексті видається важливим з'ясувати чи не можуть вчиняти превентивні дії міжнародні установи, що мають компетенцію у сфері ядерної безпеки, адже саме їх втручання може бути тим необхідним заходом, що зможе мінімізувати ризики та створити необхідний захист від ядерних загроз.

На сьогоднішній день існує небагато організацій у сфері ядерної безпеки, серед них регіонального рівня ЄВРАТОМ, Група Ядерних Постачальників (ГЯП) та Комітет Цангера, які були засновані на базі Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) [11], які хоча прямо й не пов'язані з мирною ядерною енергетикою, проте прямо впливають на можливість її розповсюдження, зокрема через винесення рекомендацій на заборону експорту ядерного палива (ядерних матеріалів). Агентство з атомної енергії (ААЕ) створене в межах Організації економічного співробітництва та розвитку та одна організація загального міжнародного рівня створена на базі ООН - Міжнародне Агентство з Атомної Енергетики (МАГАТЕ).

Всі ці організації засновані тим чи іншим чином саме міжнародними договорами. Тобто фактично члени таких організацій мають певний легітимний вплив на внутрішнє становище щодо регуляції безпекових заходів всередині своїх країн та між собою, можуть впливати на діяльність операторів Ядерних Установок (більш того, переважно такі оператори є державними компаніями). І, не зважаючи на реальну можливість країн -учасниць таких договорів створювати механізми впливу на безпекові питання, в сфері мирної ядерної енергії, як правило, ці організації або відіграють роль консультанта без реального впливу та дослідних установ, що сприяють розповсюдженню інновацій у сфері (МАГАТЕ, ААЕ), або є контролерами лише регіонального рівня (ЄВРАТОМ).

Якщо більш детально розглянути статутні положення МАГАТЕ, зокрема цілі визначені у статті другій визначені таким чином: по -перше сприяння розповсюдження ядерної енергії, по-друге за можливості діяльність не повинна спряти воєнній меті будь кого (терористичні об'єднання, і в тому числі держави, що здійснюють агресивні воєнні дії). Проте, у п. С ст. 3 вказано, що агентство не обумовлює надання допомоги своїм членам ніякими політичними, економічними, воєнними або іншими вимогами, що суперечать статуту [12]. Тобто встановлюється норма того, що Агентство, в ситуації коли будь-яка країна член, вимагає надання допомоги, використовуючи воєнний тиск, або коли така країна здійснює воєнні дії по відношенню до ядерних установок, МАГАТЕ наскільки це можливо, відповідно до статті 12 статуту [12] може вимагати дотримуватися всіх заходів у галузі безпеки та охорони здоров'я, у випадку невжиття таких заходів через рішення Ради управляючих може обмежити або припинити надання допомоги країні -одержувачу, що не виконувала вимогу, або припинити привілеї надані такій країні (членові МАГАТЕ)

На практиці зараз відомий приклад навколо Запорізької АЕС, коли держава-член МАГАТЕ в ході ведення бойових дій, захопила контроль на ядерною установкою. МАГАТЕ в рамках гарантій статті 12 статуту направило туди інспекторів, які здійснюють нагляд. Також на 67 сесії Генеральної конференції 69 членами з 177 (на момент звернення) ухвалила резолюцію щодо "Ядерної та фізичної безпеки та гарантії в Україні", в якій закликало надати інспекторам Агентства необмежений та своєчасний доступ до усіх важливих об'єктів на та навколо ЗАЕС [13]. Проте фактично, ефективний контроль на АЕС до сих пір здійснюється російською федерацією, а інспектори МАГАТЕ доступ обмежений.

Відповідно до статуту МАГАТЕ, така ситуація обумовлена обмеженістю його впливу, адже два єдині засоби що може використовувати Агенція у своїй діяльності - це припинення надання допомоги, з витребуванням уже наданої (установок, матеріалів) або ж скасувати привілеї та імунітети, які були надані державі-члену. Також у своїй діяльності вони повідомляють Раду Безпеки та Генеральну Асамблею ООН.

Ще одним міжнародним об'єднанням держав з приводу взаємодії розповсюдження технологій, їх покращення та стабільного використання є Агентство з атомної енергії (ААЕ) при Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Це міжнародна міжурядова організація, більшість членів якої це країни так званого першого світу, декілька європейський країн колишнього радянського блоку у яких залишився ядерний потенціал та азійських країн. Також до організації входить Туреччина, Швейцарія та донедавна входила російська федерація, членство якої в організації на даному етапі призупинено.

Як зазначає Лесь О.І. "Діяльність Агентства організована як форум для обміну інформацією та досвідом з метою надання допомоги державам-членам у об'єднанні та збереженні їх технічного досвіду" [14, с. 362]. Фактично основною ціллю організації виступає підтримання ринку атомної енергетики та обмін інноваціями, які зможуть посприяти убезпеченню та розвитку галузі.

Щодо ЄВРАТОМУ, то це одна з трьох спільнот, що стали підвалиною для Європейського Союзу, і хоча більшість його органів були об'єднанні в рамках Лісабонського договору, за ним все ще залишаються повноваження впливу на ядерну енергетику всередині країн Союзу. Зокрема серед них можливість відслідковувати використання ядерних матеріалів за призначенням, спрямування коштів, зокрема у формі позик на проведення досліджень та розробку проектів у сфері ядерної енергетики.

Лесь І.О. вказує на те, що основною метою діяльності ЄВРАТОМУ є "забезпечення мирного використання атомної енергії на території держав - членів Європейського Союзу", при цьому втілюється воно через можливість втручання в діяльність будь-якої галузі пов'язаної з ядерним виробництвом [14, с. 363].

Новелою порівняно з іншими організаціями, що створенні на розповсюдження мирної ядерної енергетики, є встановлення в статті 37 Договору про Європейське співтовариство з атомної енергії обов'язковості перевірки наявності можливостей транскордонного впливу на навколишнє середовище проєктів пов'язаних з ядерними установками та ядерним виробництвом [15, с. 379]

Розглядаючи історичний контекст створення даних інституцій, можна побачити що всі вони були засновані в 50 -60-тих роках ХХ століття, в час коли процеси глобалізації світу відбувалися на повну, в період повоєнної відбудови, коли більшість країн переживали з одного боку фінансові труднощі, а з іншого боку це був період економічного зростання. Цей період також відомий як "Холодна війна", геополітична, економічна та ідеологічна конфронтація між США та СРСР, і відповідно їхніми союзниками, вже тоді продемонструвала боротьбу між ідеологічними супротивниками за першість у різних галузях [16]. Так, наприклад аварія на Чорнобильській АЕС, як зазначають І. Ніколіна та Р. Марек відбулася через прорахунки під час проєктної роботи, а також через низьку кваліфікованість та безпекову культуру персоналу станції [17, с. 55 -56].

А на сьогодні ми маємо ситуацію, коли глобалізаційні процеси після декількох криз переходять відступають на задній план перед процесами регіоналізації, а держави об'єднуються у економічні, політичні блоки, або інші об'єднання для вирішення конкретних питань (ad hoc) [18]. При цьому в світі на даний момент велика кількість військових конфліктів, зокрема ситуації в Ізраїлі та Україні, на Кавказі, загострення в індотихоокеанському регіоні, має явне вираження не тільки економічної, але й геополітичної та ідеологічної боротьби. А як було зазначено на початку статті, наразі багато країн мають технології ядерної енергетики, і в такому протистоянні вона може використовуватись як засіб ведення боротьби, не рахуючись з наслідками.

Враховуючи, вищевказані процеси, що відбуваються в світовій економіці та політиці, ми звертаємо увагу на те, що механізми міжнародного правового регулювання в сфері мирної ядерної енергетики, мають обмежені можливості впливу, зокрема через процеси регіоналізації (що стосується інституцій), а також збільшення кількості країн, що володіють технологіями ядерної енергетики на рівні, що дозволяє їм постачати їх до інших країн, і відповідно відбувається зростання конкуренції між такими країнами. Це в свою чергу підвищує ризик допущення помилок при конструюванні ядерних установок, їх використання та подальшій деконструкції після закінчення строку експлуатації. Ризики техногенних катастроф несуть загрозу впливу на довкілля не тільки на регіональному рівні, а й загалом для усієї планети.

Проте за відсутності ефективних механізмів регулювання таких відносин, ставиться під сумнів дієвість принципу міжнародного екологічного права "забруднювач платить". Навіть в рамках регіонального ЄВРАТОМУ є країни, які фактично знаходяться в залежності від інших країн, що не беруть участі у догові про атомне співтовариство. При цьому всьому, найбільший експортер ядерного палива (ЯП) наразі не виконує зобов'язань перед МАГАТЕ в повній мірі, створюючи певну "прецедентну поведінку".

Так, ми вказуємо про недостатність ефективності міжнародних правових механізмів регулювання цих відносин.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, хочемо зазначити, що наявне міжнародно-правове регулювання з питання мирної енергетики наразі є недостатнім у питанні безпеки для навколишнього середовища, їх основними функціями є контроль та нагляд за рухом ядерних матеріалів, а цілями - поширення знань та технологій щодо ефективного використання ядерної енергетики. Серед них лише в договорі про Європейське співтовариство з атомної енергії встановлено принцип оцінки впливу на навколишнє середовище

З урахуванням геополітичної ситуації в світі, невизначеності наслідків від аварії на ядерних станціях, неможливості таких інституцій ефективно впливати на суб'єктів, що мають реальні можливості щодо поширення ядерних технологій, ми постаємо перед проблематикою, що потребує вирішення.

Як один із способів врегулювання ситуації, пропонуємо працювати над укладанням договорів, в рамках яких буде затверджено мінімальні стандарти безпеки для введення в експлуатацію Ядерних Установок. Такі домовленості можуть бути укладеними як одним, так і більшою кількістю правових документів, в них повинні закріплюватися зобов'язання країн (країн-донорів), що надає ядерні технології у використання (будівництво ЯУ, постачання ядерного палива (ЯП), обслуговування таких установок та утилізації матеріалів після використання) дотримуватися певних критеріїв при проєктній роботі та обслуговуванні.

При цьому, також вважаємо за бажане, аби країни (країни-реципієнти), що бажають отримати в експлуатацію технології ядерної енергетики (ЯУ, ЯП та обслуговування), вносили такі стандарти в своє національне законодавство, зокрема через ратифікацію таких міжнародних актів, що закріплюють мінімальні безпекові норми при експлуатації ЯУ [19].

Також можна, на базі Всесвітньої організації операторів атомних електростанцій, що є неурядовою міжнародною організацією, основним завданням якої є підвищення безпеки та надійності АЕС, створити нове об'єднання, наділене більшими повноваженнями, ніж тільки обмін моніторинговими даними та професійними знаннями. Така організація, створена суто компаніями пов'язаними з повним циклом вироблення ядерної енергії, які більше знаються на особливостях роботи ядерних установок та питаннях їх безпечної експлуатації та виведення її в статус міжнародної організації з реальними повноваженнями (наприклад видача ліцензії на провадження такої діяльності), буде сприяти розвитку безпекового питання використання ЯУ, й дасть можливість ефективніше відслідковувати дотримання встановлених мінімальних норм, для експлуатації ЯУ.

Література

1. Людський фактор: [у 6-ти т.]. За заг. ред. Г. Салвенді. - Москва: Мир, 1991. - 599 с.

2. "NUCLEAR POWER REACTORS IN THE WORLD. 2023 Edition". Retrieved from https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/RDS-2-43_web.pdf

3. Rio de Janeiro Declaration on the Environment 1992. Retrieved from https://www.un.org/ en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_ 26_Vol.I_Declaration.pdf

4. UN Scientific Committee on the Effects of Nuclear Radiation // Sources and Effects of Ionizing Radiation "UNSCEAR 2008 Report to the General Assembly with Scientific Annexes" 2008. Retrieved from https://www.unscear.org/docs/reports/2008/11-80076_Report_2008_Annex_C.pdf

5. Конвенція про ядерну безпеку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_023/ed19971217#Text

6. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_024#Text

7. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_006

8. Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_335#Text

9. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.zakon.cc/law/document/read/995_026

10. The convention on assistance in the case of a nuclear accident or radiological emergency [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iaea.org/sites/default/files/ infcirc336.pdf

11. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/cgi -bin/laws/main.cgi?nreg=995_098#Text

12. Статут Міжнародного агентства по атомній енергії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_164

13 Галущенко Г. Генеральна конференція МАГАТЕ схвалила резолюцію щодо негайного повернення Запорізької атомної станції під повний контроль України [Електронний ресурс] / Г. Галущенко // Урядовий портал, 2023 - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/herman-halushchenko-heneralna-konferentsiia-mahate-skhvalyla- rezoliutsiiu-shchodo-nehainoho-povernennia-zaporizkoi-atomnoi-stantsii-pid-povnyi-kontrol-ukrainy

14. Лесь І.О. Інституційні механізми забезпечення міжнародного співробітництва у галузі забезпечення використання атомної енергії в мирних цілях / І.О. Лесь // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету. - 2023. - №78. - С. 359-364.

15. Heuel-Fabianek, B. The relevance of Article 37 of the Euratom Treaty for the dismantling of nuclear reactors / B. Heuel-Fabianek, E. Kummerle, M. Mollmann-Coers, R. Lennartz // International Journal for Nuclear Power. - 2008. - №6. - С. 376-400.

16. Толстов С.В. Феномен "нової холодної війни" з погляду політології міжнародних відносин / С.В. Толстов, М.В. Фесенко // Міжнародні відносини. Серія "Політичні науки". - 2019. - №20. - С. 7-11

17. Ніколіна І. Аварія на Чорнобильській АЕС: глобальні причини техногенної катастрофи / І. Ніколіна, Р. Марек // Наукові записки ВДПУ імені Михайла Коцюбинського. - 2022. - №41. - С. 52-59.

18. Одотюк І.В. Глобалізація і локалізація: від теорії до практики / І.В. Одотюк // Ефективна економіка. - 2021. - №11.

19. Токарєва К.С. Адміністративно-правове регулювання медіації: сучасний стан та тенденції розвитку. - Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Національний авіаційний університет. Київ, 2021, 468 с. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49754

References

1. Salvendi, G. (Ed.) (1991). Ljudsjkyjfaktor [Human factor]. (Vols. 1-6). Moscow: Myr [in Ukrainian].

2. "NUCLEAR POWER REACTORS IN THE WORLD. 2023 Edition". Retrieved from https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/RDS-2-43_web.pdf [in English].

3. Rio de Janeiro Declaration on the Environment 1992. Retrieved from https://www.un.org/ en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_CONF.151_ 26_Vol.I_Declaration.pdf [in English].

4. UN Scientific Committee on the Effects of Nuclear Radiation // Sources and Effects of Ionizing Radiation "UNSCEAR 2008 Report to the General Assembly with Scientific Annexes" 2008. Retrieved from https://www.unscear.org/docs/reports/2008/11-80076_Report_2008_ Annex_C.pdf [in English].

5. Konventsiia pro yadernu bezpeku [The convention on nuclear safety] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_023/ed19971217#Text [in Ukrainian].

6. Konvencija pro fizychnyj zakhyst jadernogho materialu ta jadernykh ustanovok [The convention on physical protection of nuclear material and nuclear facilities] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_024#Text [in Ukrainian].

7. Vidensjka konvencija pro cyviljnu vidpovidaljnistj za jadernu shkodu [The Vienna convention on civil liability for nuclear damage] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_006 [in Ukrainian].

8. Ob'jednana konvencija pro bezpeku povodzhennja z vidpracjovanym palyvom ta pro bezpeku povodzhennja z radioaktyvnymy vidkhodamy [The joint convention on the safety of spent fuel management and on the safety of radioactive waste management] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_335#Text [in Ukrainian].

9. Konvencija pro operatyvne opovishhennja pro jadernu avariju [The convention on early notification of a nuclear accident] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://www.zakon.cc/ law/document/read/995_026 [in Ukrainian].

10. The convention on assistance in the case of a nuclear accident or radiological emergency Retrieved from https://www.iaea.org/sites/default/files/infcirc336.pdf [in English].

11. Doghovir pro nerozpovsjudzhennja jadernoji zbroji [Treaty on the prohibition of nuclear weapons] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/cgi- bin/laws/main.cgi?nreg=995_098#Text [in Ukrainian].

12. Statut Mizhnarodnogho aghentstva po atomnij energhiji [Statut of International Atomic Energy Agency] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/card/995_164 [in Ukrainian].

13. Galushchenko G. (2023). Generalna koferentcija MAGATE skhvalyla rezoljutciju shchodo negaynogo povernenija Zaporizhzhskoji atomnoji stanciji pid povnij control Ukrainy [The IAEA General Conference approved a resolution on the immediate return of the Zaporizhzhia nuclear power plant to the full control of Ukraine] kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/herman-halushchenko-heneralna-konferentsiia-mahate-skhvalyla- rezoliutsiiu-shchodo-nehainoho-povernennia-zaporizkoi-atomnoi-stantsii-pid-povnyi-kontrol- ukrainy [in Ukrainian].

14. Lesj I.O. (2023). Instytucijni mekhanizmy zabezpechennja mizhnarodnogho spivrobitnyctva u ghaluzi zabezpechennja vykorystannja atomnoji energhiji v myrnykh ciljakh [Institutional mechanisms for ensuring international cooperation in the field of ensuring the use of atomic energy for peaceful purposes]. Pravo. Naukovyj visnyk Uzhghorodsjkogho nacionaljnogho universytetu - Law. Scientific Journal of Uzhhorod National University, 78, 359-364 [in Ukrainian].

15. Heuel-Fabianek, B., Kummerle, E., Mollmann-Coers, M., Lennartz, R. (2008). The relevance of Article 37 of the Euratom Treaty for the dismantling of nuclear reactors. International Journalfor Nuclear Power, 6, 376-400. [in English].

16. Tolstov, S.V., & Fesenko, M.V. (2019). Fenomen "novoji kholodnoji vijny" z pogljadu politologiji mijnarodnih vidnosin [The phenomenon of the "new cold war" from the point of view of the political science of international relations]. Mijnarodni vidnosiny. Serija "Politichni nauki" - International relations. Series "Political Sciences", 20, 7-11 [in Ukrainian].

17. Nikolina, I., & Marek, R. (2022). Avarija na Chornobyljsjkij AeS: ghlobaljni prychyny tekhnoghennoji katastrofy [The accident at the Chernobyl nuclear power plant: global causes of man-made disaster]. Naukovi zapysky VDPU imeni Mykhajla Kocjubynsjkogho - Scientific notes of M. Kotsiubynskyi Vinnitsa State Pedagogical University, 41, 52-59 [in Ukrainian].

18. Odotiuk I.V. (2021). Globalizatija i lokalizatija: vid teorii do praktiki [Globalization and localization: from theory to practice]. Efektivna ekonomika - Effective economy, 11. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdfZ11_2021/10.pdf [in Ukrainian].

19. Tokareva K.S. Administrative and legal regulation of mediation: current state and development trends. - Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Legal Sciences, specialty 12.00.07 - administrative law and process; finance law; information law. National Aviation University. Kyiv, 2021, 468 p. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49754

Размещено на Allbest.ru