Напрями та оперативні заходи реалізації регулятивної трансформації цифрового ринку ЄС

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Кафедра міжнародних економічних відносин

Напрями та оперативні заходи реалізації регулятивної трансформації цифрового ринку ЄС

Дзюкевич К., аспірант

Анотація

У статті досліджуються напрями та заходи реалізації регулятивної трансформації цифрового ринку ЄС. Ідентифіковано, що ключовою метою Єдиного цифрового ринку ЄС є гармонізація як державних, так і приватних послуг у всьому Європейському Союзі. Виявлено, що розробка сумісної транскордонної цифрової інфраструктури базується на трьох детермінантах: Рамковій сумісності цифрового адміністрування в ЄС, Єдині зоні платежів у євро у фінансовому секторі та електронні ідентифікації та довірчих послугах для електронних транзакцій на внутрішньому ринку. Зазначено, що для досягення цілісного позитивного інноваційного впливу діджиталізації на ринок праці ЄС необхідно чотири ключові компоненти: фінансування, національне регулювання, регулювання Європейського Союзу, відновлені колективні дії. Запропоновано передбачувані подальші напрямки регулятивної трансформації цифрового ринку ЄС.

Ключові слова: цифровий ринок, цифрова інфраструктура, діджиталізація, конкурентоспроможність, міжнародні економічні відносини.

Annotation

Directions and operational actions for executing the regulatory transformation in the EU digital market

Dziukevych K., Postgraduate student at the department of international economic relations Uzhorod National University

The article delves into the strategies and actions required for the EU's digital market regulatory overhaul. A primary goal of the EU Digital Single Market is to align public and private services throughout the European Union. An interoperable cross-border digital infrastructure hinges on three pivotal factors: Framework compatibility of digital administration within the EU, creating a single euro payment area within the financial sector, and enhancing electronic identification and trust services for electronic transactions within the internal market.

It is established that the European Union has developed an interconnected digital public infrastructure within its Digital Single Market, facilitating frictionless cross-border collaboration among individuals, enterprises, and governmental bodies. There is a strong emphasis on digitalization instigating swift transformations within the EU labor market, exerting influence over labor's character, caliber, and efficiency. Notably, four essential components are requisite for attaining an all-encompassing, constructive, innovative effect of digitization on the EU labor market: financing, national regulatory frameworks, European Union regulations, and rejuvenated collective initiatives.

The article outlined future directions for the regulatory transformation of the EU digital market. Priority is given to areas with high potential for returns and where practical operational measures can be implemented. The analysis of these directions and the operational measures required for transforming the European Union's digital market has led to the conclusion that the EU is currently engaged in revising the European Interoperability Framework. This framework facilitates the interaction of government administrations across the EU, enhancing communication and cross-border service provision. In the realm of payments, enhancements are underway for SEPA, including its integration into the interoperability of instant payments across the EU.

Additionally, efforts are being made to expand and reform electronic identification systems. Cross-border digital public infrastructure is vital in establishing the EU's Digital Single Market, an initiative currently undergoing dynamic development to enhance the compatibility of various digital infrastructures among EU member states. This effort aims to improve service delivery throughout the European Union. The enforcement of the EU Digital Markets Act (DMA), which has recently come into effect, plays a pivotal role in the ongoing transformation and standardization of regulations within the EU digital market. It introduces more competitive rules and ensures a potentially higher level of consumer rights protection than other global economic regions. However, it is worth noting that national competition authorities have been granted substantial enforcement powers under the DMA, which may affect the overall dynamics of the EU's Digital Single Market.

Key words: digital market, digital infrastructure, digitalization, competitiveness, international economic relations.

Вступ та постановка проблеми

В сучасних економічних реаліях простежується суттєвий прогрес у сфері трансформації цифрового ринку Європейського Союзу. Цифрова трансформація приводить до спрощення умов для розвитку міжнародного бізнесу та допомагає розширити можливості для задоволення інтересів та прав споживачів. Саме тому трансформацію цифрового ринку Європейського Союзу вважаємо одним з основних елементів сталого розвитку його економіки та суспільства. Європейський Союз декларує підтримку розвитку цифровізації та робить практичні кроки у цьому напрямі, тому вважаємо дослідження проблеми напрямів та оперативних заходів реалізації регулятивної трансформації цифрового ринку Європейського Союзу актуальною та своєчасною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значну увагу питанням напрямів та заходів реалізації трансформації цифрового ринку Європейського Союзу приділено у роботах економістів-міжнародників, зокрема Тіван К., Домінго Е. [2; 3], Влаш М. [10], Заяць О. [11], Гус М., Кіров В., Біндер М. [12] та багатьох інших.

Метою дослідження є ідентифікація напрямів та оперативних заходів реалізації регулятивної трансформації цифрового ринку Європейського Союзу.

Результати дослідження

Завдяки цифровому компоненту стратегії Глобальний шлюз (Global Gateway - GG) [1] ЄС прагне підтримати розгортання безпечної, надійної та сталої цифрової інфраструктури в усьому світі, демонструючи. Для цього ЄС потрібно буде розробити цілісну пропозицію, яка включатиме не лише жорстку цифрову інфраструктуру, але й поєднання жорсткої та м'якої інфраструктури, регуляторної підтримки та цифрових навичок [2]. Забезпечення того, щоб цифрова трансформація справді вплинула на окремих осіб і компанії, передбачає не лише цифрове підключення в традиційному розумінні прокладання кабелів і центрів обробки даних, але й забезпечення того, щоб уряди та підприємства мали інфраструктуру, яка дозволить кінцевим користувачам скористатися перевагами цифрових послуг, таких як електронний уряд чи електронної комерції [3].

Ці державні та приватні цифрові послуги залежать від того, що можна назвати цифровою загальнодоступною інфраструктурою, тобто тією системою яка є масштабованою, а всі її елементи є сумісними, наприклад, обмін даними, цифрова ідентифікація (e-ID) та інклюзивні системи цифрових платежів. Ключовою метою Єдиного цифрового ринку ЄС є гармонізація як державних, так і приватних послуг у всьому Європейському Союзі. Розробка сумісної транскордонної цифрової інфраструктури базується на трьох детермінантах: Рамковій сумісності цифрового адміністрування в ЄС, Єдині зоні платежів у євро (SEPA) у фінансовому секторі та електронні ідентифікації та довірчих послугах для електронних транзакцій на внутрішньому ринку (Регламент електронної ідентифікації та довірчих послуг, elDAS [4]). Ці регулюючі основи перебувають в процесі оновлення, зокрема, elDAS має бути замінений новою європейською цифровою ідентифікацією як основою для персонального цифрового гаманця [3].

В основі побудови взаємодії державних послуг у Європі лежить Європейська структура сумісності (European Interoperability Framework - EIF). Розвиток ЄЦР після 2015 р. передбачав підвищення сумісності послуг електронного уряду, для забезпечення кращого зв'язку між службами, і уникнення їх ізольованого розвитку. В результаті відбулось оновлення EIF у 2017 р., зокрема, було надано вказівки щодо того, як налаштувати сумісні цифрові публічні послуги, а також передбачено чотири рівні сумісності: правовий, організаційний, семантичний і технічний. Сумісність електронного уряду є важливою через вагоме значення державного сектора, який одночасно виконує ролі регулятора, постачальника послуг і роботодавця [3].

Оновлення EIF передбачено Актом про взаємодію в Європі (Interoperable Europe Act - IEA), який був запропонований Єврокомісією в листопаді 2022 р. для посилення сумісності в державному секторі. Він спрямований на створення «безпечного транскордонного обміну даними та узгодження спільних цифрових рішень, таких як програмне забезпечення з відкритим кодом, інструкції, контрольні списки, фреймворки та ІТ-інструменти» [5]. Він також має на меті подальше покращення обміну інформацією та надання державних послуг через кордони, а також стимулювання інновацій у державному секторі та через державно-приватне партнерство.

Єдина зона платежів у євро відіграла важливу роль у розширенні банківської сумісності в ЄС та з низкою сусідніх країн Європи, створивши єдиний ринок банківських переказів у євро. У 2017 р. також була запроваджена схема миттєвого кредитного переказу (SEPA Instant Credit Transfer, SCT Inst), яка має дозволити здійснювати транскордонні платежі в режимі реального часу. Нова стратегія роздрібних платежів, запропонована в 2020 р., і законодавча пропозиція 2022 р. щодо миттєвих кредитних переказів були спрямовані на розширення використання миттєвих платежів і стимулювання інновацій у фінтех-секторі. Це дає додаткові можливості для протидії монополії міжнародних великих технологічних гравців і акторів ринку кредитних карток [6; 7]. Хоча ЄС лідирує в розробці сумісних банківських переказів і сподівається зробити це також у сфері миттєвих платежів, над створенням платіжного союзу ЄС також триває робота, зокрема, у сфері карткових платежів, де окремі країни-члени Європейського Союзу мають власні окремі несумісні схеми банківських карток.

Модель SEPA є однією з детермінант успіху єдиного цифрового ринку. Завдяки їй було окреслено кроки, необхідні для створення банківської сумісності в європейському контексті, включно з розробкою спільної схеми, взаємодію клірингу та розрахунків, а також запровадження законодавства з однаковими правилами гри для всіх учасників Єдиного ринку [3]. Проте SEPA все ще стикається з кількома проблемами, зокрема, схема SSCT Inst, яка спрямована на полегшення миттєвих платежів у євро між 36 членами SEPA (країни-члени ЄС + країни Європейської економічної зони + Сполучене Королівство), була розгорнута недосконало. В деяких країнах відсоток банків, які пропонують обидві схеми, становив лише 3-5% в середині 2022 р., а деякі банки додають комісію за миттєві перекази, заохочуючи тим самим клієнтів віддавати перевагу повільнішим традиційним переказам [8]. У відповідь на ці проблеми та визнаючи той факт, що лише 11% кредитних переказів у євро в ЄС на початку 2022 р. були миттєвими, ЄК прийняла законодавчу пропозицію в жовтні 2022 року, мета якої: «зробити миттєві платежі в євро доступними для всіх громадяни та підприємств, які мають банківські рахунки в ЄС та країнах ЄЕЗ». Це зобов'язує провайдерів платіжних послуг ЄС, які пропонують традиційні немиттєві платежі, також пропонувати миттєві платежі за тією ж ціною, що й немиттєві платежі. Він також спрямований на підвищення довіри та продовження боротьби з фінансовими злочинами [7].

Чинником розвитку цифрової інфраструктури в ЄС також виступає Європейська цифрова ідентифікація. Регламент elDAS (2014 р.) заклав основи для безпечного доступу до публічних послуг і онлайн-транзакцій через кордони в усьому ЄС. В рамках реформування діючої системи у пропозиції від 2021 року Єврокомісія запропонувала оновлену європейську цифрову ідентичність громадянам, жителям і підприємствам ЄС. Вона дозволить їм ідентифікувати себе або підтвердити певну особисту інформацію під час доступу до державних і приватних послуг у різних країнах-членах ЄС. Нова пропозиція вимагатиме від країн-членів ЄС запровадити цифровий гаманець за нотифікованою схемою eID, побудованою на загальних технічних стандартах, після обов'язкової сертифікації. Пропозиція також рекомендує розробити набір інструментів Союзу, що визначає технічні характеристики гаманця, щоб надавати вказівки країнам-членам, таким чином прискорюючи впровадження та забезпечуючи дотримання технічних стандартів [9].

Ця пропозиція розроблена для вирішення деяких проблем, які існували в рамках регламенту eIDAS, згідно з яким країни-члени з сильними гоутех системами потрапляли в такі обставини, що хоча теоретично їхні електронні ідентифікатори повинні бути прийняті в усьому ЄС, на практиці не було реалізовано. Частково це було пов'язано з тим, що лише 14 країн-членів ЄС мали діючі системи електронного посвідчення особи, і не всі вони наразі транскордонно сумісні [10; 11]. Деякі великі країни-члени ЄС, включаючи Німеччину, все ще розробляли власні національні електронні ідентифікаційні номери, що ускладнювало їхнім державним відомствам обробку документів інших країн [3]. державний приватний послуга цифровий ринок євросоюз

ЄС розробив сумісну цифрову публічну інфраструктуру як частину свого цифрового єдиного ринку, забезпечуючи плавну транскордонну взаємодію між окремими особами, підприємствами та урядами. Водночас, вона все ще знаходиться в динамічній стадії розробки і подальшого удосконалення, продовжується робота в напрямку досягнення більшої панєвропейської сумісності. Приклади EIF, SEPA та eID підкреслюють складність створення транскордонної сумісності, особливо коли різні системи вже існують і потребують оновлення.

Цифровізація спричиняє швидкі зміни на ринку праці ЄС, впливаючи на характер, якість і продуктивність праці. Країни-члени ЄС стикаються з проблемою використання цих змін для сприяння економічному зростанню та зайнятості, водночас забезпечуючи гідні умови праці, соціальний захист та рівні можливості для всіх. Для досягення цілісного позитивного інноваційного впливу діджиталізації на ринок праці ЄС необхідно чотири ключові компоненти:

1) Фінансування, зокрема, для увімкнення облікових записів персонального навчання цифрових навичок або модернізація кар'єрного консультування в масштабі цифрової трансформації ринків праці ЄС.

2) Національне регулювання: стандартизація ставлення до нестандартної роботи, щоб зменшити додатковий «штраф за різноманітність» (diversity penalty), що складається з витрат і обмеження доступу до державних послуг і кредитів, а також обмеження мобільності.

3) Регулювання Європейського Союзу, в тому числі встановлення стандартів якості для підготовки фахівців з профорієнтації на рівні ЄС або запровадження єдиного цифрового вікна для внесків та податків на працевлаштування.

4) Відновлені колективні дії, серед яких зміцнення соціальних мереж через інтенсифікацію діалогу працівників і соціальних партнерів в економіці цифрових платформ [12; 13]. Вплив цифрової трансформації на ринок праці ЄС відображено в таблиці 1.

Наведені в таблиці 1 загальні тренди спричинюють спільні наслідки для ринку праці ЄС, однак, виклики, що формуються та заходи економічної політики в умовах діджиталізації для різних елементів структури є відмінними. На рівні працівників і кадрової політики ці виклики в основному стосуються навичок працівників, щоб зберегти працездатність людей у майбутньому. На рівні бізнесу та трудових відносин завдання полягає в тому, щоб забезпечити гідну роботу шляхом створення високоякісних робочих місць і забезпечення добробуту працівників і здорового балансу між роботою та особистим життям.

Нарешті, на найагрегованішому рівні ринків та їх інститутів завдання полягає в тому, щоб побудувати більш інклюзивне суспільство шляхом запобігання економічній і соціальній поляризації на ринках праці.

Таблиця 1

Структура впливу цифрової трансформації на ринок праці в ЄС

Подальші напрямки регулятивної трансформації цифрового ринку ЄС можуть передбачати:

1) переосмислення загального підходу до єдиного цифрового ринку в майбутньому;

2) уточнення та завершення заходів, прийнятих протягом поточного законодавчого терміну;

3) запуск нових ініціатив для сприяння цифровізації європейського бізнесу, уряду та суспільства.

Подальші заходи розвитку ЄЦР ЄС наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Порівняльна перспектива щодо можливих ініціатив для більшої реалізації потенціалу єдиного цифрового ринку

Ключовими для реалізації є сфери з високою окупністю, де можливі оперативні заходи реалізації:

- Державне фінансування програм штучного інтелекту та робототехніки. Потрібні додаткові державні інвестиції в ці потенційно трансформаційні технології, особливо в ШІ та робототехніку, щоб підтримувати та нарощувати конкурентну силу Європейського Союзу;

- Приватне фінансування для стартапів і розширень. Союз ринків капіталу (The Capital Markets Union - CMU) [15; 16], який передбачав деякі заходи в цьому напрямку не дійшов до стадії реалізації. Стартапи та компанії, що розширюються в ЄС потребують подальшого збільшення інвестування венчурного капіталу, стикаються з проблемами проведення первинного розміщення акцій (IPO) та проблематичних і непослідовних режимів банкрутства;

- Оподаткування підприємств. Онлайн-платформи повинні платити справедливу частку податків, і існує загальна згода (відповідно до процесу BEPS ОЕСР), що оподаткування має відбуватися там, де використовується послуга. Однак, окрім цього широкого твердження необхідним є консенсус щодо цього питання як між країнами- членами ЄС, так і його ключовими торговими партнерами.

Єврокомісія в березні 2021 р. висунула концепцію цифрової трансформації в сфері економіки та в суспільстві до 2030 р. за допомогою програми Цифровий компас 2030 [17-20]. Повноцінна реалізація даної програми передбачає формування в ЄС безпечної та орієнтованої на людину цифрової екосистеми, в якій громадяни є наділеними повноваженнями, а компанії успішно функціонують з використанням свого цифрового потенціалу. Концепція Цифрового компасу визначає чотири основні вектори цифрового розвитку: еволюцію цифрових компетенцій, гарантування безпеки та ефективності цифрової інфраструктури, здійснення цифрової трансформації бізнесу та впровадження цифровизації державних послуг [21-24].

Для повноцінної реалізації проекту Єдиного цифрового ринку як нового етапу економічної конвергенції та інтеграції ЄС, в рамках Союзу необхідно переглянути підхід до єдиного ринку в контексті цифрової трансформації, оскільки зосередження на цифрових технологіях та інноваціях є важливим для розвитку єдиного ринку та досягнення цілей динамічної, сталої та стійкої регіональної економіки. Для забезпечення конкурентоспроможності ЄС і підвищення продуктивності, необхідним є цілісне уявлення щодо єдиного ринку, яке враховує як цифрові, так і доцифрові аспекти регіонального економічного розвитку. Водночас, важливим є збереження незалежності, цілісності та надійності комунітарної промислової, комерційної, регуляторної та конкурентної політики в умовах цифрового трансформаційного переходу.

Висновки

ЄС знаходиться в процесі оновлення Європейської рамкової сумісності, яка забезпечує взаємодію державних адміністрацій у всьому ЄС, сприяючи кращому зв'язку та наданню послуг через кордони. У сфері платежів відбуваються вдосконалення SEPA та доповнення його сумісністю миттєвих платежів у всьому ЄС, а також розширення та реформування електронної ідентифікації. Транскордонна цифрова громадська інфраструктура є важливим елементом у створенні ЄЦР ЄС, формування якої все ще знаходиться в стадії динамічного розвитку і покращення сумісності різних типів цифрової інфраструктури між країнами-членами ЄС, щоб сприяти кращому наданню послуг у всьому Європейському Союзі. Вступ в силу Акту про цифрові ринки ЄС відіграє ключову роль в поточній трансформації та упорядкуванню правил гри на цифровому ринку ЄС формуючи більш конкурентні правила гри та гарантуючи дотримання прав споживачів на потенційно більш високому рівні ніж в інших регіонах глобального економічного простору. Однак, національним органам з питань конкуренції надано значні повноваження щодо забезпечення виконання DMA, що може негативно позначитись на загальній динаміці розвитку Єдиного цифрового ринку ЄС.

Список використаних джерел

1. European Commission Global Gateway. 2023.

2. Teevan C. & Domingo E. The Global Gateway and the EU as a digital actor in Africa. ECDPM Discussion Paper No. 332. Maastricht: ECDPM, 2022.

3. Teevan C. Building a digital single market: From the EU to Africa. The Centre for Africa-Europe relations. 2023.

4. elDAS Regulation. 2014.

5. Interoperable Europe Act Proposal. Brussels. 2023.

6. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. On a Retail Payments Strategy for the EU. Brussels. 2020.

7. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council amending Regulations (EU) No 260/2012 and (EU) 2021/1230 as regards instant credit transfers in euro. 2012.

8. Lackluster Rollout of SEPA Instant Stymies EU Payment System Success, Says Wise Product Chief. June 23, 2022.

9. European digital identity (elD): Council makes headway towards EU digital wallet, a paradigm shift for digital identity in Europe. 2022.

10. Walsh M. The challenges facing the EU's new digital identity system. London: Raconteur, 2022.

11. Zayats O. The EU Global Competitive Force Index. Economic Annals-XXI. 2020. Vol. 183. Issue 5-6. P. 17-25.

12. Goos M., Kirov V, Binder M. Final report of the High-Level Expert Group on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets. 2019.

13. Заяць О.І. Системна торговельно-конкурентна взаємодія ЄС - МЕРКОСУР. Підприємництво та інновації. 2020. №12. С. 27-30.

14. Contribution to Growth: The European Digital Single Market Delivering economic benefits for citizens and businesses. 2019.

15. Capital markets union. 2020.

16. Заяць О.І. Економіко-конкурентне домінування міждержавних інтеграційних об'єднань. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. 2020. №31 (70). С. 1-4.

17. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade. 2021.

18. Заяць О.І. Мегарегіональні торговельні угоди як інструмент глобальної конкуренції. Вісник Одеського національного університету. 2020. №4 (83). С. 13-20.

19. Заяць О.І. Підходи до оцінки ефективності впливу вступу країни у інтеграційне об'єднання на його конкурентну силу. ІнтелектХХІ. 2020. №3. С. 13-17.

20. Заяць О.І. Системна взаємодія інтеграційних союзів в умовах глобальної конкуренції. Науковий погляд: економіка та управління. 2020. №3. С. 12-17.

21. EU Digital Strategy.

22. Zayats O.I. Trade and competitive cooperation of the EU with the major international integration groupings. Actual problems of international relations. 2020. №143. Р. 55-68.

23. Заяць О.І. Прикордонне співробітництво як передумова розвитку міжнародної економічної конвергенції. Науковий вісник УжНУ 2019. №24. С. 21-26.

24. Заяць О.І. Фактори формування конкурентної сили міжнародних інтеграційних об'єднань. Regional Revue. 2020. Vol. 1. С. 216-239.

References

1. European Commission Global Gateway (2023).

2. Teevan C. & Domingo E. (2022) The Global Gateway and the EU as a digital actor in Africa. ECDPM Discussion Paper No. 332. Maastricht: ECDPM.

3. Teevan C. (2023) Building a digital single market: From the EU to Africa. The Centre for Africa-Europe relations.

4. elDAS Regulation (2014).

5. Interoperable Europe Act Proposal. Brussels (2023).

6. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. On a Retail Payments Strategy for the EU. Brussels (2020).

7. Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council amending Regulations (EU) No 260/2012 and (EU) 2021/1230 as regards instant credit transfers in euro (2012).

8. Lackluster Rollout of SEPA Instant Stymies EU Payment System Success, Says Wise Product Chief (June 23, 2022).

9. European digital identity (eID): Council makes headway towards EU digital wallet, a paradigm shift for digital identity in Europe (2022).

10. Walsh M. (2022) The challenges facing the EU's new digital identity system. London: Raconteur.

11. Zayats O. (2020) The EU Global Competitive Force Index. Economic Annals-XXI, vol. 183, issue 5-6, pp. 17-25.

12. Goos M., Kirov V, Binder M. (2019) Final report of the High-Level Expert Group on the Impact of the Digital Transformation on EU Labour Markets.

13. Zaiats O.I. (2020) Systemna torhovelno-konkurentna vzaiemodiia YeS - MERKOSUR. Pidpryiemnytstvo ta innovatsii, no. 12, pp. 27-30.

14. Contribution to Growth: The European Digital Single Market Delivering economic benefits for citizens and businesses (2019).

15. Capital markets union (2020).

16. Zaiats O.I. (2020) Ekonomiko-konkurentne dominuvannia mizhderzhavnykh intehratsiinykh obiednan. Vcheni zapysky Tavriis- koho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho, no. 31 (70), pp. 1-4.

17. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. 2030 Digital Compass: the European way for the Digital Decade (2021).

18. Zaiats O.I. (2020) Meharehionalni torhovelni uhody yak instrument hlobalnoi konkurentsii. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu, no. 4 (83), pp. 13-20.

19. Zaiats O.I. (2020) Pidkhody do otsinky efektyvnosti vplyvu vstupu krainy u intehratsiine obiednannia na yoho konkurentnu sylu. Intelekt XXI, no. 3, pp. 13-17.

20. Zaiats O.I. (2020) Systemna vzaiemodiia intehratsiinykh soiuziv v umovakh hlobalnoi konkurentsii. Naukovyi pohliad: ekonomika, upravlinnia, №3, p. 12-17.

21. EU Digital Strategy.

22. Zayats O.I. (2020) Trade and competitive cooperation of the EU with the major international integration groupings. Actual problems of international relations, no. 143, pp. 55-68.

23. Zaiats O.I. (2019) Prykordonne spivrobitnytstvo yak peredumova rozvytku mizhnarodnoi ekonomichnoi konverhentsii. Naukovyi visnyk UzhNU, no. 24, pp. 21-26.

24. Zaiats O.I. (2020) Faktory formuvannia konkurentnoi syly mizhnarodnykh intehratsiinykh obiednan. Regional Revue, vol. 1, pp. 216-239.

Размещено на Allbest.Ru