Глобальна продовольча безпека: драйвери кризи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХНУ імені Василя Каразіна

ГЛОБАЛЬНА ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА: ДРАЙВЕРИ КРИЗИ

Сичова Анастасія Олександрівна,

канд. політ. наук, докторантка

Анотація

У статті авторка розглядає причини глобальної продовольчої кризи, акцентуючи увагу на зростанні значення конфліктів, економічних шоків і зміні клімату. Особливий акцент робиться на впливі російсько-української війни на стан глобальної продовольчої' безпеки.

Ключові слова: продовольча безпека, продовольча криза, війна, колаборація

Summary

Title (in English): Global food security: drivers of the crisis

In the article, the author examines the causes of the global food crisis, focusing on the growing importance of conflicts, economic shocks and climate change. Special emphasis is placed on the impact of the Russian-Ukrainian war on the state of global food security.

Key words: food security, food crisis, war, collaboration

Виклад основного матеріалу

Глобальні продовольчі ринки стали свідками різкого зростання цін відразу після російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р., яке спричинило незадоволеність імпортного попиту і залишається одним із ключових ризиків для продовольчої безпеки. Індекс цін на продовольство за даними ФАО у березні 2022 р. досягнув найвищого рівня з 1990 р., у середньому на рівні 159,3 пункту, що на 12,6% вище, ніж у лютому 2022 р. [3], причому найбільші стрибки спостерігалися в індексах зернових та рослинних олій [4]. Відповідно, російсько-українська війна актуалізувала кризу продовольчої безпеки як одну зі світових проблем, що вимагає комплексної відповіді на національному та глобальному рівнях як у короткостроковій перспективі, так і стосовно диверсифікації ринків у довгостроковій візії для підвищення стійкості продовольчого домену та уникнення майбутніх криз.

Посилення продовольчої безпеки у глобальному вимірі неможливе без розуміння драйверів кризи. На думку експертів [1; 2; 8], хоча відносну вагу кожного рушійного фактору важко оцінити як на рівні країни, так і на глобальному, загострення продовольчої кризи в останні роки можна частково пояснити збільшенням кількості військових конфліктів, економічних криз та екстремальних кліматичних явищ (Таблиця 1).

Таблиця 1

Драйвери продовольчої небезпеки, 2018-2022 рр.

Джерело:Р5М, GRFC, 2019-2023 [7]

Конфлікти/відсутність безпеки залишаються найважливішою причиною для близько 117 млн у 19 країнах, що на 22 млн менше, ніж у 2021 р. [6], головним чином через те, що економічні потрясіння вважалися більш помітним рушієм в Афганістані, Південному Судані та Сирійській Арабській Республіці. Підвищення рівня небезпеки спостерігалося у Центральноафриканській Республіці та східних районах Демократичної Республіки Конго [5]. У Мозамбіку напади недержавних збройних груп у Кабо-Дельгадо призвели до збільшення кількості ВПО, які стикаються з гострою нестачею продовольства, а насильницькі інциденти перешкоджають доставці необхідної гуманітарної допомоги [5].

В Україні більшість людей, які потребують гуманітарної допомоги, знаходяться в зонах бойових дій, де відбуваються перебої в ланцюгах постачання та пошкодження критичної інфраструктури, зокрема водопостачання та опалення [8]. Локалізовані бойові дії також тривають у Сирійській Арабській Республіці, Лівії та Ємені [7], загострюючи рівень нестачі продовольства. У цілому, бойові дії / війна має безліч наслідків для продовольчої безпеки, впливаючи на постачання основних продуктів харчування та вартість продукції.

По-перше, військові дії обмежують спроможності країни транспортувати сільськогосподарську продукцію як між регіонами, так і поза межами національних кордонів. По-друге, спостерігається зміна вартостей на основні ресурси, такі як добрива. Наприклад, через російсько -українську війну, чимало фермерів США замінили дорогі культури, які потребують добрив на кшталт пшениці та кукурудзи, на меншовартісні, як-от соя. Оскільки соєві боби використовуються переважно в якості корму для тварин і біопалива, така тенденція може посилити поточний дефіцит пропозиції та підвищити ціни на хліб, крупи та інші важливі продукти харчування [1].

По-третє, під час продовольчої кризи 2007-2008 рр., низка країн застосували експортні обмеження, щоб забезпечити місцеве постачання продовольства та пом'якшити інфляцію (Індія: пшениця; Сербія: зерно та рослинна олія; Індонезія: пальмова олія тощо). Проте замість того, щоб контролювати зростання цін, експортні обмеження, навпаки, підштовхнули ціни на міжнародному ринку. Державний протекціонізм посилив нестабільність, спричинивши продовольчі бунти в Азії та Африці [8], Арабську весну, геополітичну реконфігурацію Близького Сходу та іммігрантську кризу в Європі. Ці події, своєю чергою, призвели до посилення націоналістичних і популістських настроїв у деяких країнах, що мало політичні наслідки для європейської єдності протягом наступного десятиліття.

Зростання міжнародних цін на продовольство спричинило тиск на валютні резерви країн-імпортерів та, як наслідок, на їхні обмінні курси. Більшість держав, залежних від імпорту, вже мали серйозні борги, наприклад, до 2022 р. країни, що розвиваються, витрачали в середньому 16% прибутку від експорту на обслуговування боргу [9]. Станом на квітень 2022 р. щодо долара єгипетський фунт подешевшав на 17%, марокканський дирхам на 4,5%, туніський динар на 3%, а ліванський фунт на 25%. На кінець 2022 р. понад чверть країн мала державний борг понад 60% валового внутрішнього продукту [9]. За оцінками Світового банку, кожне підвищення цін на продовольство на один процентний пункт штовхає 10 млн людей у бідність.

Знецінення валюти негативно впливає на інфляційний тиск відносно продуктів харчування та інших товарів і послуг, зменшуючи купівельну спроможність споживачів і посилюючи навантаження на державні бюджети. Так, країни Близького Сходу та Північної Африки (MENA) імпортували понад 50% своїх потреб у зернових та значну частину пшениці, кукурудзи та ячменю саме з України та РФ [1]. Відсутність поставок може призвести до посилення продовольчої безпеки та бідності в країнах, де в раціоні харчування домінує субсидований державою хліб на кшталт Єгипту і Лівану.

Каскадним наслідком війни/бойових дій є потенційна затримка трансформації харчових систем низки країн. Зокрема, члени ЄС змушені відкласти перехід до більш екологічного сільського господарств у зв'язку зі збільшенням темпів сільськогосподарського виробництва через напад РФ на Україну. У березні 2022 р. Європейська комісія виступила з заявою щодо призупинення публікації рекомендацій стосовно сталого сільського господарства та навколишнього середовища [7]. Крім того, підвищення вартості енергоносіїв змусило деякі урядів збільшити виробництво викопного палива, тим самим затримуючи перехід до відновлюваної енергетики, оскільки країни більше стурбовані зниженням цін на нафту та газ, ніж скороченням викидів.

Економічні шоки (включно з соціально-економічними наслідками COVID-19 і російсько-української війни) також потрапили до рейтингу рушійних сил посилення продовольчої небезпеки для 83,9 млн людей у 27 країнах, що майже втричі перевищує показник 2021 р. (30,2 млн) [3]. Економічна стійкість країн різко знизилася, чергуючи тривалі періоди відновлення з короткостроковими проміжками стабільності.

До російсько-української війни світові ціни на продовольство вже досягли історичного максимуму, що було спричинено здороженням енергетичних ресурсів, добрив та інших сільськогосподарських послуг. У лютому 2022 р. продовольчий індекс цін FAO (FFPI Індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) вимірює місячні зміни міжнародних цін на продовольчі товари. Індекс складається із середнього значення п'яти індексів цін на товари (зокрема, зернові, рослинна олія, молочні продукти, м'ясо та цукор), зважених за середньою часткою експорту кожної категорії.) досяг нового рекордного рівня, на 21% більше, ніж у попередньому році, і на 2,2% вище, ніж попередній максимум у лютому 2011 р. [3]. З початку війни ціни на пшеницю та кукурудзу зросли на 35%, тоді як загальні ціни на продовольство зросли на 5% у всьому світі [ 6].

Будучи найбільшим світовим експортером добрив із експортом на 7,6 млрд дол., а також природного газу, напад РФ на Україну призвів до підвищення цін енергоносії, скорочення поставок і збільшення вартості добрив на 80%, досягнувши рекордного рівня з часів світової фінансової кризи 2008-2009 рр. Оскільки азотні добрива виробляються з природного газу (або вугілля у випадку Китаю), ціна на імпортований природний газ підштовхнула ціни на добрива [7]. Наприклад, виробництво аміаку в Європі, який є основною сировиною для азотних добрив, було суттєво скорочено через стрімке зростання вартості природного газу. Кілька європейських компаній із виробництва добрив опинилася на межі виживання через зростання цін на газ, наприклад, у березні 2022 р. гігант із виробництва добрив Yara оголосив про скорочення потужностей з виробництва аміаку та сечовини в Європі на 55% через зростання цін на газ [7].

Крім того, додаткові обмеження на пропозицію, що виникають через заходи торговельної політики, вжитими окремими країнами, збільшують тиск на світовий ринок. Наприклад, Китай, потужний виробник і постачальник фосфорних добрив, обмежив експорт добрив з липня 2021 р. по червень 2022 р. для забезпечення внутрішніх потреб [7]. У квітні 2022 р. ЄС обмежив імпорт добрив з РФ та Білорусі в рамках більшого пакету економічних санкцій, що спричинило збільшення індексу цін на добрива за даними Світового банку більш ніж на 10% [10], оскільки приблизно 20% світової торгівлі природним газом надходить з РФ, а на неї припадає близько 40% імпорту ЄС.

Вплив економічних шоків спостерігається у всіх світових регіонах. Так, країни Східної Африки в усьому регіоні - особливо Ефіопія, Сомалі, Південний Судан і Судан - продовжують стикатися з макроекономічними проблемами, які посилюються ослабленням валют, високою інфляцією та наслідками війни проти України. Підвищення цін на продовольство спостерігається в Афганістані, Пакистані та Бангладеш [5]. У Центральній Америці річна інфляція продуктів харчування перевищила 11% [5], тоді як макроекономічна криза в Боліварській Республіці Венесуела спричинила кризу біженців та мігрантів, яка охопила 7,1 млн людей [5].

Варто зазначити, що до російсько-української війни ціни на продовольство та добрива вже зростали переважно через: (і) скорочення врожаю в Латинській Америці, Південно-Східній Азії та Європі в 2021 р., (іі) перебої в постачанні, спричинені COVID-19, і (ііі) збільшення попиту на їжу в Азії. Ці сукупні чинники призвели до зменшення запасів основних культур і створили ідеальні умови для суттєвого зростання цін у відповідь на новий шок.

Поточний глобальний інфляційний сплеск почався з вузьких місць у глобальному ланцюжку поставок, пов'язаних із соціально-економічними наслідками пандемії COVID-19, а потім посилився війною в Україні. Глобальна інфляція зросла з 2021 р. значною мірою через підвищення цін на продукти харчування, досягнувши максимуму за чотири десятиліття у 8,8% у 2022 р. [9]. З 2021 р. до середини 2022 р. лише інфляція цін на продовольство знижувала глобальні стандарти життя з тією ж швидкістю, що й загальна інфляція протягом п'яти років, що передували пандемії COVID-19 [9].

Екстремальні погодні умови фіналізують рейтинг рушійних анти-сил продовольчої безпеки в 12 країнах (сильна посуха на Африканському Розі, повінь у Пакистані, тропічні шторми та циклони в Південній Африці, тощо). Декілька територій постраждали від дефіциту опадів і високих температур, включно з північними частинами Мадагаскару, Мозамбіку та Намібії, а також районами Анголи і Зімбабве. Широкомасштабні повені призвели до втрат врожаю [5], вплинувши на Малі, Сенегал, Чад, Нігер і Нігерію.

Перераховані чинники слугували причиною того, що у 2021 р. близько 2,3 млрд людей відчули помірну або серйозну продовольчу нестачу, що становило близько 30% світового населення. Від голоду постраждало на 46 млн людей більше, ніж у 2020 р., і загалом на 150 млн більше з 2019 р., до пандемії COVID-19 [3]. За прогнозами Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), населення планети, яке у майбутньому зазнає гострого голоду, збільшиться на 47 млн у разі затягування російсько-української війни [7].

Війна РФ проти України продемонструвала залежність багатьох продовольчих систем від імпортних ресурсів, таких як викопне паливо, добрива, корми і сировина, що зайвий раз підкреслило необхідність фундаментальної переорієнтації глобального сільського господарства та національних продовольчих систем з позиції сталості та безпеки. Йдеться не лише про перехід до екологічно чистої сировини або збільшення інвестицій, а про створення альтернативних продовольчих платформ за принципами колаборації та кластерної спеціалізації.

Список використаних джерел

1. Abay K., Breisinger C., Glauber J., Kurdi S., Laborde D., and Siddig K. The Russia-Ukraine crisis: Implications for Global and Regional Food Security and Potential Policy Responses // MENA WORKING PAPER 39, May 2022, 23 p.

2. CGIAR. 2023. The Russia-Ukraine war: Implications for global and regional food security and potential policy responses [Online] https://cgspace.cgiar.org/handle/10568/128731

3. FAO, 2022. FAO Food Price Index. Food and Agricultural Organization of the United Nations. https://www.fao.org/worldfoodsituation/food-pricesindex/en/

4. FAO, 2023. FAO Food Price Index. [Online] https://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/

5. FAO-GIEWS 2023. Crop Prospects and Food Situation - Quarterly Global Report No. 1, March 2023. Rome. [Online] https://doi.org/10.4060/cc4665en

6. FAOSTAT. 2023. Trade Data. [Online] https://www.fao.org/faostat/en/#data

7. FSIN and Global Network Against Food Crises. 2023. GRFC 2023. Rome. 213 p.

8. IFPRI. 2023. Food export restrictions have eased as the Russia-Ukraine war continues, but concerns remain for key commodities [Online] https://www.ifpri.org/blog/foodexport-restrictions-have-eased-russia-ukraine-war-continues-concerns-remain-key

9. IMF. 2022a. Tackling the Global Food Crisis: Impact, Policy Response, and the Role of the IMF https://www.imf.orgA/media/Files/Publications/IMFNotes/2022/English/INSEA2022004.ashx

10. World Bank. 2023. Food Security Update - February 23, 2023 [Online] https://thedocs.worldbank.org/en/doc/40ebbf38f5a6b68bfc11e5273e1405d40090012022/related/Food-Security-Update-LXXIX-February-23-2023.pdf

Размещено на Allbest.ru