Сучасний стан світової торгівлі зброєю
Стаття присвячена аналізу світової торгівлі зброї. Аналіз світової торгівлі зброї представлено у розрізі країн та відокремлено груп головних експортерів та імпортерів зброї за період 1997-2020 роки. Аналіз головних імпортерів на світовому ринку зброї.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.04.2024 |
| Размер файла | 34,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сучасний стан світової торгівлі зброєю
Ботвінов Ростислав Геннадійович доктор наук з державного управління, доцент, Університет митної справи та фінансів
Бережнюк Іван Григорович доктор економічних наук, професор, Університет митної справи та фінансів
Богородицька Ганна Євгеніївна кандидат економічних наук, доцент, Університет митної справи та фінансів
Анотація
Дана стаття присвячена аналізу світової торгівлі зброї. Аналіз світової торгівлі зброї представлено у розрізі країн та відокремлено груп головних експортерів та імпортерів зброї за період 1997-2020 роки. Також проведено аналіз головних імпортерів на світовому ринку зброї. За результатами аналізу було зроблено такі висновки. За період 2002-2020 років сформувались дві головних групи експортерів зброї. До групи безперечних лідерів експортерів зброї є США з середньою питомою вагою 34,36% та Росія зі середньою питомою вагою 24,96%. До країн потенційних лідерів належить Франція зі середньою питомою вагою - 7,95%, Німеччина зі середньою вагою 7,53%, Великобританія - 4,46%. За останні роки до групи потенційних експортерів лідерів зброї приєднався Китай зі середньою питомою вагою - 4,23%. Світовий ринок зброї та військової техніки є висококонкурентним. На це прямо вказує виробництво одного виду зброї різними країнами. Разом з тим у межах виробництва одного виду зброї можна відокремити окремих лідерів: Великобританія - авіація; Ізраїль - зенітна-ракетні системи, двигуни, ракети, системи ППО, засоби виявлення; Китай - бронетехніка; Південна Корея - артилерія, кораблі; Франція - двигуни. Головними імпортерами зброї є головні країни: Китай із середньою питомою вагою 7,65% та Індія із середньою вагою - 11,70%. За останній час до головних країн імпортерів приєднались Саудівська Аравія (середня питома вага - 11,54% та Єгипет - 5,41%). Виробництво зброї та військової техніки є високомонополізованним. Головними виробниками є компанії США та Британії. Це цілком відповідає структурі оборонного бюджету, де найбільшу частку отримає розробки та виробництво військової техніки.
Ключові слова: світовий ринок зброї, світова торгівля зброєю, світові експортери та імпортери зброї, світові виробники зброї.
CURRENT STATE OF THE WORLD ARMS TRADE
Botvinov Rostyslav, Berezhnuk Ivan, Bogorodirska Ganna
University of Custom Service and Finance
This article is devoted to the analysis of the world arms trade. Armament and military equipment market: is a set of commodity-monetary relations, as a result of the purchase and sale of weapons, military equipment, military technologies, dual and special purpose technologies, after sales service. The development of the world market of weapons and military equipment has gone through several stages. The analysis of the world arms trade is presented by country and separate groups of the main arms exporters and importers for the period 1997-2020.An analysis of the main importers in the world arms market was also carried out. Based on the results of the analysis, the following conclusions were drawn. During the period 2002-2020, two main groups of arms exporters were formed. The group of undisputed leaders of arms exporters includes the USA with an average specific weight of 34.36% and Russia with an average specific weight of 24.96%. The countries of potential leaders include France with an average specific weight of 7.95%, Germany with an average weight of 7.53%, Great Britain - 4.46%. In recent years, China has joined the group of potential arms exporters with an average share of 4.23%. The world market for weapons and military equipment is highly competitive. This is directly indicated by the production of the same type of weapon by different countries. At the same time, within the limits of the production of one type of weapon, individual leaders can be distinguished: Great Britain - aviation; Israel - anti-aircraft missile systems, engines, missiles, air defense systems, detection means; China - armored vehicles; South Korea - artillery, ships; France - engines. The main arms importers are the main countries: China with an average specific weight of 7.65% and India with an average weight of 11.70%. Recently, Saudi Arabia has joined the main importing countries (average specific weight - 11.54% and Egypt - 5.41%). The production of weapons and military equipment is highly monopolized. The main producers are the companies of the USA and Britain. This fully corresponds to the structure of the defense budget, where the development and production of military equipment will receive the largest share. імпортер торгівля зброя
Keywords: world arms market, world arms trade, world arms exporters and importers, world arms manufacturers.
Постановка проблеми. Ринок озброєння та військової техніки: це сукупність товарногрошових відносин, як результат купівлі продажу озброєння, військової техніки, військових технологій, технологій подвійного та спеціального призначення, після продажного обслуговування [1]; складна система міжнародних військово-технічний зв'язків, що дозволяє країні експортеру отримати прибуток від продажу зброї та впливати на військово-політичну ситуацію у різних регіонах світу; прояв суперництва між державами за прибутки та потенційних покупців, військовотехнічну перевагу та лідерство у глобальному просторі [2]; складна система, що може бути розглянути за різними кутами зору.
Розвиток світового ринку озброєння та військової техніки пройшов кілька етапів:
– перший етап - кінець ХІХ - початок ХХ сторіччя до початку Першої світової війни. У цій час було закладено основи сучасних військово-промислових комплексів країн лідерів та структура світового ринку озброєння та військової техніки. На цьому етапі створювались зразки зброї, відбувались випробування, налагоджувався масовий випуск певних видів зброї. На розвиток військової промисловості спрямувались значні інвестиції: побудова заводів, навчання фахівців. Військовий сектор економіки почав набувати значення;
– другий етап - період між Першою та Другою світовими війнами. У цій період ресурси почали розподілятися на користь озброєння та військової техніки, створення у розвинутих країнах спеціальних державних органів з управління військовою економікою, випуск складних та ефективних видів озброєння та військової техніки. Так, наприклад, у 1918 році питома вага військового виробництва у загальної промисловості склав: у Франції - 75%, у США - 40%, у Англії - 65%. Значна частина військової продукції вироблялась приватними підприємствами, також почали з'являтися нові приватні військово-промислові компанії;
– третій етап - період 50-ті роки - 2000 роки. У цій період на процес розвиток виробництва озброєння та збільшення обсягів продажу впливає певні фактори, а саме: "холодна війна", багато військових конфліктів, швидкий розвиток науково-технічного прогресу. Таким чином, у 60-ті роки сформувався ринок озброєння та військової техніки.
У період холодної війни між США та СРСР гонка озброєння здійснювалась у напряму покращення озброєння. Це пов'язано з широким використанням досягнень НТП, прагненням створити високу наукомісткість військового виробництва. Провідне місто у виробництві військової техніки та озброєння посіли таки галузі: авіаційна, ракетна-космічна, атомна, електрона, виробництво радіотелекомунікаційної апаратури;
– четвертий етап - початок ХХІ сторіччя. У цій період сформулювалась нова оборона доктрина країн виробників на основі виникнення нових взаємовідносин країн світу, зміни ролі військових організацій, наприклад НАТО, створення принципово нових видів та систем озброєння та військової техніки, злиття великих компаній виробників.
Світовий ринок зброї та військової техніки можна кваліфікувати за різними ознаками: по географічному критерії, по правовому статусу, по механізму функціювання, по асортименту, по співвідношенню попиту та пропозиції на ОіВТ, ступеню технологічності ОіВТ, по ступеню індустріального та економічного розвитку держав, по типам споживачів, по рівню просування ОіВТ, по видам зброї та військової техніки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Світовий ринок зброї є предметом наукового інтересу вітчизняних вчених: Матюшенко І. Ю., Ковальчук К.В. [3] розглядають тенденції ринку зброї та торгівлі зброєю за період 2002-2009 роки та визначають місце України на світовому ринку зброї; Коляда О.В., Тригуб С.Е. [4] визначають місце України на світовому ринку зброї.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На разі, проблема світової торгівлі зброєю потребує уточнення тенденцій, що формуються на світовому ринку зброї та військової техніки.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета - визначення сучасних тенденцій світового ринку озброєння та військової техніки.
Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз світової торгівлі зброєю необхідно здійснювати з наступних аспектів, а саме: географічного та компаній-виробників зброї та військової техніки.
Аналіз географічної структури світової торгівлі зброєю та військової техніки здійснюється з позицій експортерів та імпортерів зброї за певні періоди. Головні країни експортери зброї та військової техніки за період 2002-2008 рр. надані в таблиці 1.
Дані таблиці 1 вказують на наступне: за період 2002-2008 рр. сформувався топ країн експортерів зброї та військової техніки. Країни експортери умовно можна поділити на кілька груп. Так чітко визначається група лідерів: США та Росія. Починаючи з 2006 року до групи лідерів експортерів приєдналася Німеччина. Другу групу формує потенційні лідерів, це такі країни: Франція, Німеччина, Великобританія, Китай, Італія, Ізраїль, з 2006 року до цієї групи належать Іспанія. Звертає увагу, що Україна також входить у топ країн експортерів зброї та військової техніки.
По-друге, звертає увагу, що у цій період не має чіткої тенденції на зростання або навпаки падіння темпів зростання експорту зброї. Країни що постійно демонструють зростання темпів експорту є США, Німеччина, Нідерланди та Канада. Всі інші країни мають хвилеподібну тенденцію.
Таблиця 1
Головні країни експортери зброї за період 2002-2008 рр.
|
Країна,% |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
|
|
Росія |
33,66 |
28,51 |
30,03 |
28,91 |
25,15 |
17,97 |
26,24 |
|
|
США |
29,46 |
29,26 |
30,74 |
31,67 |
29,47 |
31,19 |
27,15 |
|
|
Франція |
7,81 |
6,71 |
12,44 |
9,19 |
5,81 |
10,40 |
6,98 |
|
|
Німеччина |
5,35 |
9,85 |
4,63 |
6,87 |
14,38 |
12,84 |
12,50 |
|
|
Великобританія |
4,41 |
3,56 |
5,01 |
4,08 |
4,00 |
4,32 |
4,73 |
|
|
Китай |
3,23 |
2,78 |
1,25 |
0,99 |
2,10 |
1,56 |
1,88 |
|
|
Італія |
2,42 |
1,68 |
1,00 |
3,52 |
3,21 |
2,55 |
2,13 |
|
|
Ізраїль |
2,17 |
1,61 |
2,47 |
1,07 |
0,83 |
1,63 |
1,80 |
|
|
Нідерланди |
1,44 |
1,79 |
1,25 |
3,93 |
5,53 |
4,89 |
2,44 |
|
|
Україна |
1,25 |
2,38 |
1,97 |
1,38 |
0,49 |
3,05 |
1,02 |
|
|
Швеція |
- |
2,45 |
1,41 |
2,61 |
1,76 |
1,52 |
1,67 |
|
|
Канада |
- |
1,46 |
1,41 |
0,86 |
0,84 |
1,37 |
0,94 |
|
|
Іспанія |
- |
- |
- |
- |
3,00 |
2,18 |
2,74 |
|
|
Динаміка зміни експорту |
||||||||
|
Росія |
- |
96,23 |
119,16 |
99,44 |
104,40 |
73,69 |
130,57 |
|
|
США |
- |
112,8 |
118,8 |
106,43 |
111,63 |
107,03 |
77,82 |
|
|
Франція |
- |
97,71 |
209,59 |
76,29 |
75,95 |
171,25 |
60,06 |
|
|
Німеччина |
- |
143,3 |
53,21 |
153,14 |
251,14 |
135,49 |
87,02 |
|
|
Великобританія |
- |
91,64 |
159,26 |
84,21 |
117,43 |
126,06 |
97,90 |
|
|
Китай |
- |
97,79 |
50,93 |
82,28 |
109,27 |
67,92 |
108,08 |
|
|
Італія |
- |
78,86 |
67,29 |
364,35 |
109,27 |
104,50 |
74,57 |
|
|
Ізраїль |
- |
84,65 |
173,13 |
44,85 |
93,33 |
148,92 |
99,03 |
|
|
Нідерланди |
- |
141,1 |
79,00 |
323,61 |
168,87 |
101,63 |
44,64 |
|
|
Україна |
- |
217 |
93,64 |
72,13 |
43,18 |
138,46 |
30,10 |
|
|
Швеція |
- |
368,5 |
65,38 |
191,83 |
80,40 |
92,38 |
97,93 |
|
|
Канада |
- |
153,2 |
109,31 |
63,27 |
117,61 |
150,64 |
61,78 |
|
|
Іспанія |
- |
- |
- |
- |
117,61 |
73,18 |
112,45 |
Джерело: розраховано авторами за [5; 6]
Наступний період - 2009-2014 роки. Топ країн експортерів за період 2009-2014 роки надано в таблиці 2.
Дані таблиці 2 вказують на продовження тенденції, що вказано у попередньому періоді. Так, лідерами у експорті зброї залишаються на США та Росія. Також сформувалась група потенційних лідерів Франція, Великобританія та Китай. Також помітна тенденція на постійне зростання темпів росту експорту більшості країн у період 2009-2011 рр., починаючи з 2012 року та до 2014 року темпи зростання експорту йдуть на спад.
Наступний період - 2015-2020 роки. Топ країн експортерів за період 2015-2020 рр. надано в таблиці 3.
Дані таблиці 3 остаточно сформували групу лідерів експортерів зброї, а саме Росія та США. Також сформувалась група потенційних лідерів Франція, Великобританія та Китай. Головні країни імпортери зброї за відповідні періоди надані в таблицях. Так головні країни імпортери за період 2002-2008 рр. надані в таблиці 4.
Дані таблиці 4 вказують на таке: в географічній структурі експорту зброї не можливо відокремити групу лідерів та групу потенційних лідерів. Разом з тим, за період 2002-2008 рр. можна відокремити групу безперечних лідерів: Китай та Індія та вказує на наявність групи лідерів, а саме Китай та Індія. Звертає увагу і те, що пік лідерства Китаю у імпорті зброї припадає саме на 2005 рік, після чого Китай поступово втрачає лідерство та лідером стає саме Індія. Починаючи з 2006 року темпів у імпорті зброї набуває Південна Корея.
Таблиця 2
Головні країни експортери зброї за період 2009-2014 рр.
|
Країни |
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
|
|
Питома вага, % |
|||||||
|
Росія |
21,98 |
23,96 |
26,28 |
28,40 |
32,40 |
32,40 |
|
|
США |
27,68 |
33,05 |
33,33 |
31,09 |
24,06 |
36,01 |
|
|
Франція |
8,47 |
3,48 |
8,13 |
4,04 |
5,82 |
6,98 |
|
|
Німеччина |
10,37 |
10,09 |
4,02 |
4,23 |
3,80 |
4,23 |
|
|
Великобританія |
4,27 |
4,61 |
3,57 |
3,06 |
5,45 |
6,01 |
|
|
Китай |
4,23 |
5,44 |
4,52 |
6,32 |
7,18 |
3,82 |
|
|
Італія |
2,10 |
2,42 |
3,49 |
3,00 |
3,13 |
2,77 |
|
|
Ізраїль |
3,38 |
2,15 |
1,77 |
1,89 |
3,02 |
2,91 |
|
|
Нідерланди |
2,15 |
1,79 |
1,79 |
2,69 |
1,18 |
1,98 |
|
|
Україна |
1,60 |
1,98 |
1,61 |
4,77 |
2,30 |
2,34 |
|
|
Швеція |
1,53 |
2,66 |
2,29 |
1,76 |
1,97 |
1,39 |
|
|
Іспанія |
4,14 |
1,14 |
3,09 |
2,55 |
2,36 |
3,92 |
|
|
Темпи зростання, % |
|||||||
|
Росія |
88,41 |
111,23 |
133,88 |
101,63 |
103,49 |
72,08 |
|
|
США |
102,98 |
121,85 |
123,09 |
87,74 |
70,23 |
165,67 |
|
|
Франція |
99,46 |
42,02 |
284,00 |
46,73 |
130,72 |
132,84 |
|
|
Німеччина |
104,65 |
99,27 |
48,70 |
98,92 |
81,47 |
123,45 |
|
|
Великобританія |
102,90 |
110,32 |
94,43 |
80,65 |
161,52 |
122,23 |
|
|
Китай |
171,00 |
131,11 |
101,57 |
131,48 |
103,02 |
58,95 |
|
|
Італія |
124,38 |
117,62 |
176,09 |
80,97 |
94,56 |
98,12 |
|
|
Ізраїль |
2,55,97 |
64,86 |
100,56 |
100,37 |
145,02 |
106,59 |
|
|
Нідерланди |
100,97 |
85,10 |
122,27 |
141,26 |
39,73 |
185,76 |
|
|
Україна |
104,90 |
126,75 |
99,18 |
277,68 |
43,82 |
112,73 |
|
|
Швеція |
86,04 |
176,48 |
105,05 |
72,30 |
101,81 |
78,01 |
|
|
Іспанія |
163,44 |
28,08 |
331,07 |
77,66 |
84,02 |
183,47 |
Джерело: розраховано авторами за [7-12]
Таблиця 3
Головні країни експортери зброї за період 2015-2020 рр.
|
Країна |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
|
|
Питома вага країн, % |
|||||||
|
Росія |
19,15 |
23,00 |
19,76 |
23,23 |
17,34 |
20,00 |
|
|
США |
36,62 |
33,00 |
39,84 |
38,08 |
39,53 |
37,00 |
|
|
Франція |
7,03 |
6,00 |
6,95 |
6,40 |
12,38 |
8,2 |
|
|
Німеччина |
7,15 |
5,6 |
5,31 |
4,62 |
4,35 |
5,5 |
|
|
Великобританія |
4,24 |
4,6 |
3,90 |
2,68 |
3,57 |
4,3 |
|
|
Китай |
6,86 |
6,2 |
3,63 |
3,76 |
5,23 |
5,2 |
|
|
Італія |
1,99 |
2,7 |
2,12 |
2,21 |
1,80 |
2,2 |
|
|
Ізраїль |
2,48 |
2,3 |
4,06 |
2,56 |
1,35 |
3,0 |
|
|
Нідерланди |
1,55 |
1,9 |
3,75 |
1,33 |
1,04 |
1,9 |
|
|
Іспанія |
4,46 |
2,8 |
2,61 |
4,30 |
3,90 |
3,2 |
|
|
Республіка Корея |
1,88 |
3,92 |
2,52 |
2,7 |
|||
|
Темпи зростання експорту, % |
|||||||
|
Росія |
91,82 |
117,30 |
95,58 |
104,24 |
73,61 |
- |
|
|
США |
102,84 |
94,37 |
125,26 |
84,78 |
102,32 |
- |
|
|
Франція |
101,76 |
110,58 |
97,12 |
81,77 |
190,49 |
- |
|
|
Німеччина |
170,75 |
137,28 |
58,76 |
77,25 |
92,79 |
- |
|
|
Великобританія |
71,24 |
114,74 |
87,15 |
61,03 |
131,17 |
- |
|
|
Китай |
181,53 |
107,98 |
40,20 |
91,95 |
136,82 |
- |
|
|
Італія |
72,51 |
140,70 |
82,29 |
92,57 |
80,36 |
- |
|
|
Ізраїль |
86,16 |
74,36 |
100,23 |
55,97 |
52,19 |
- |
|
|
Нідерланди |
79,14 |
104,95 |
250,42 |
31,61 |
77,23 |
- |
|
|
Іспанія |
115,22 |
37,76 |
168,53 |
145,94 |
89,30 |
- |
Джерело: розраховано авторами за [13-19]
Таблиця 4
Топ країн-імпортерів зброї за період 2002-2008 рр.
|
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
||
|
Китай |
15,69 |
10,83 |
13,21 |
16,99 |
12,18 |
4,89 |
5,47 |
|
|
Індія |
9,87 |
15,34 |
11,46 |
6,35 |
6,24 |
5,69 |
8,14 |
|
|
Греція |
- |
11,66 |
9,18 |
4,91 |
5,42 |
6,87 |
2,28 |
|
|
ОАЕ |
- |
3,84 |
6,24 |
10,39 |
9,11 |
3,87 |
2,95 |
|
|
Південна Корея |
- |
- |
4,77 |
2,81 |
4,82 |
7,22 |
8,36 |
|
|
Ізраїль |
- |
- |
3,91 |
4,69 |
3,71 |
3,81 |
2,31 |
|
|
Пакистан |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4,82 |
|
|
Алжир |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
7,01 |
|
|
Сінгапур |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
4,47 |
Джерело: розраховано автором за [5; 6]
Наступний період - 2009-2014 роки. Головні країни імпортери за період 2009-2014 рр. надано в таблиці 5.
Дані таблиці 5 продовження тенденції попереднього періоду. Звертає увагу те, що Індія стає абсолютним лідером у імпорті зброї, Китай поступає втрачає своє лідерство у імпорті зброї. Таблиця 5 вказує на певну хвильоподібну динаміку змін питомої ваги Індії у загальному імпорті зброї, але однозначно у період 2009-2014 років Індія була абсолютним лідером у купівлі зброї.
Таблиця 5
Головні країни імпортери зброї за період 2009-2014 рр.
|
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
||
|
Індія |
10,56 |
13,35 |
11,95 |
16,91 |
21,83 |
14,98 |
|
|
Китай |
4,13 |
2,87 |
3,71 |
5,99 |
6,00 |
4,79 |
|
|
Південна Корея |
3,68 |
4,52 |
4,74 |
3,82 |
- |
- |
|
|
Пакистан |
4,60 |
10,32 |
5,59 |
4,41 |
3,91 |
- |
|
|
Греція |
5,27 |
2,81 |
- |
- |
8,78 |
- |
|
|
Сінгапур |
7,05 |
4,31 |
3,07 |
- |
- |
- |
|
|
Алжир |
6,36 |
4,55 |
2,61 |
- |
- |
- |
|
|
ОАЕ |
- |
- |
- |
- |
8,78 |
3,64 |
|
|
Саудівська Аравія |
- |
- |
- |
- |
5,81 |
9,28 |
|
|
Туреччина |
- |
- |
- |
- |
- |
5,47 |
|
|
В'єтнам |
- |
- |
- |
- |
- |
3,73 |
|
|
Індонезія |
- |
- |
- |
- |
- |
4,23 |
|
|
Тайвань |
- |
- |
- |
- |
- |
3,67 |
Джерело: розраховано автором за [7-12]
Таблиця 6
Головні країни імпортери за 2015-2020 рр.
|
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
||
|
Саудівська Аравія |
8,2 |
9,57 |
13,21 |
13,81 |
13,50 |
11 |
|
|
Індія |
13,00 |
8,18 |
10,79 |
5,57 |
10,89 |
9,5 |
|
|
Китай |
4,6 |
9,26 |
3,59 |
5,7 |
3,26 |
4,7 |
|
|
Єгипет |
4,6 |
4,76 |
7,57 |
5,37 |
4,38 |
5,8 |
|
|
Австралія |
- |
3,40 |
5,80 |
5,69 |
5,14 |
5,1 |
|
|
Алжир |
- |
- |
2,90 |
4,77 |
- |
4,3 |
|
|
Південна Корея |
- |
4,28 |
- |
4,77 |
5,55 |
4,3 |
|
|
Катар |
- |
- |
- |
- |
8,30 |
- |
|
|
ОАЕ |
- |
4,10 |
- |
- |
- |
- |
Джерело: розраховано авторами за [13-19]
Питома вага країн імпортерів зброї за період 2015-2020 рр. надано в таблиці 6.
Дані таблиці 6 вказує на зміну тенденції, що здавалось намічається. По перше, сформувалась група лідерів - Саудівська Аравія та Індія. По друге, звертає увагу, Китай залишав групу лідерів імпортерів та опинився у групі потенційних лідерів разом з Єгиптом. Таблиця 6 вказує на зміну лідерства Китаю у імпорті зброї прийшла Саудівська Аравія. Товарна структура світової торгівлі в розрізі країн, надано в таблиці 7.
Дані таблиці 7 вказують на таке: перше, чітка спеціалізація країн на виробництві певних видів озброєння; друге, країни спеціалізуються на виробництвах декількох видів озброєння. Так, Великобританія спеціалізується на виробництві двигунів, артилерії та авіації; Італія - засоби виявлення, артилерія, бронетехніка, авіація, кораблі; Іспанія - засоби виявлення, датчики, ракети, бронетехніка, зенітно-ракетна система, авіація; США - система ППО, кораблі, датчики, ракети, двигуни, бронетехніка, зенітно-ракетна система, авіація; Росія - ракети, двигуни, бронетехніка, зенітно-ракетні системи, авіація; Ізраїль - засоби виявлення, системи ППО, ракети, двигуни, артилерія; Китай - системи ППО, кораблі, датчики, ракети, бронетехніка, зенітно-ракетна система, Німеччина - засоби виявлення, кораблі, датчики, двигуни, артилерія, бронетехніка; Південна Корея - кораблі, артилерія; Франція - засоби виявлення, системи ППО, кораблі, датчики, ракети, двигуни, артилерія; третє, на ринку зброї та військової техніки між виробниками існує запекла конкуренція, ця конкуренція існує не тільки між окремими країнами, а навіть між окремими континентами. Головні світові виробники зброї на ринку надано в таблиці 8.
Таблиця 7
Товарна структура світового експорту зброї у розрізі країн, %
|
Період |
Країни |
|||||
|
Авіація |
||||||
|
2015-2019 |
Великобританія |
Італія |
Іспанія |
США |
Росія |
|
|
60 |
58 |
56 |
56 |
51 |
||
|
2016-2020 |
Великобританія |
Італія |
Іспанія |
США |
Росія |
|
|
52 |
58 |
61 |
58 |
51 |
||
|
Зенітно-ракетна система |
||||||
|
2015-2019 |
Ізраїль |
Китай |
Іспанія |
США |
Росія |
|
|
25 |
9 |
6,1 |
6,1 |
7,6 |
||
|
Бронетехніка |
||||||
|
2015-2019 |
Китай |
Німеччина |
Іспанія |
США |
Росія |
|
|
15% |
13 |
12 |
12 |
9.9 |
||
|
2016-2020 |
Китай |
Німеччина |
Італія |
США |
Росія |
|
|
16 |
15 |
6,5 |
12 |
10 |
||
|
Артилерія |
||||||
|
2015-2019 |
Південна Корея |
Німеччина |
Італія |
Великобританія |
Франція/ Ізраїль |
|
|
9,7 |
2,1 |
2,1 |
1,7 |
0,9 |
||
|
2016-2020 |
Південна Корея |
Німеччина |
Італія |
Великобританія |
Китай |
|
|
17 |
1,9 |
2,2 |
2,6 |
1,9 |
||
|
Двигуна |
||||||
|
2015-2019 |
Ізраїль |
Німеччина |
Франція |
Великобританія |
Росія |
|
|
33 |
9,4 |
4,1 |
11 |
9,2 |
||
|
2016-2020 |
США |
Німеччина |
Франція |
Великобританія |
Росія |
|
|
3,00 |
10 |
6,00 |
12 |
13 |
||
|
Ракети |
||||||
|
2015-2019 |
Ізраїль |
США |
Китай |
Іспанія |
Росія/Франція |
|
|
21 |
17 |
17 |
17 |
13 |
||
|
2016-2020 |
Ізраїль |
США |
Китай |
Росія |
Франція |
|
|
40 |
19 |
17 |
13 |
16 |
||
|
Датчики |
||||||
|
2015-2019 |
Франція |
Німеччина |
США |
Китай |
Іспанія |
|
|
9,9 |
4,5 |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
||
|
Кораблі |
||||||
|
2015-2019 |
Південна Корея |
Німеччина |
Франція |
Китай |
Італія |
|
|
62 |
49 |
22 |
27 |
8,5 |
||
|
2016-2020 |
Південна Корея |
Німеччина |
Франція |
Китай |
США |
|
|
59 |
46 |
16 |
17 |
19 |
||
|
Система ППО |
||||||
|
2016-2020 |
Ізраїль |
Китай |
Росія |
США |
Франція |
|
|
24 |
9,9 |
7,0 |
4,3 |
2,2 |
||
|
Засоби виявлення |
||||||
|
2016-2020 |
Ізраїль |
Італія |
Франція |
Німеччина |
Іспанія |
|
|
17 |
8,9 |
7,2 |
6,4 |
2,9 |
Джерело: розраховано авторами за [14-19]
Виходячи з даних таблиці 8 можна зробити висновок, що головними виробниками є компанії представники США та Великобританії, що виробляють широкий спектр складної електронної номенклатури. Це пояснюється високими витратами на саме військову техніку у оборонних бюджетах цих країн.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі
За період 2002-2020 років сформувались дві головних групи експортерів зброї. До групи безперечних лідерів експортерів зброї є США з середньою питомою вагою 34,36% та Росія зі середньою питомою вагою 24,96%. До країн потенційних лідерів належить Франція зі середньою питомою вагою - 7,95%, Німеччина зі середньою вагою 7,53%, Великобританія - 4,46%. За останні роки до групи потенційних експортерів лідерів зброї приєднався Китай зі середньою питомою вагою - 4,23%.
Світовий ринок зброї та військової техніки. На це прямо вказує виробництво одного виду зброї різними країнами. Разом з тим у межах виробництва одного виду зброї можна відокремити окремих лідерів: Великобританія - авіація; Ізраїль - зенітна-ракетні системи, двигуни, ракети, системи ППО, засоби виявлення; Китай - бронетехніка; Південна Корея - артилерія, кораблі; Франція - двигуни. Головними імпортерами зброї є головні країни: Китай із середньою питомою вагою 7,65% та Індія із середньою вагою - 11,70%. За останній час до головних країн імпортерів приєднались Саудівська Аравія (середня питома вага - 11,54% та Єгипет - 5,41%). Виробництво зброї та військової техніки є високомонополізованим. Головними виробниками є компанії США та Британії. Це цілком відповідає структурі оборонного бюджету, де найбільшу частку отримає розробки та виробництво військової техніки.
Таблиці 8
Головні виробники зброї на світовому ринку за 2004-2011 рр.
|
Компанія та країна |
Галузь |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
|
|
Northrop Grummer США |
Артилерія Електроніка Кораблі Ракети |
25970 |
27590 |
23650 |
24600 |
26090 |
27000 |
28150 |
21390 |
|
|
BAE Великобританія |
Артилерія, Літальні апарати, Електроніка, Ракети |
19840 |
23340 |
24060 |
29850 |
32420 |
33250 |
32780 |
29150 |
|
|
Raytheon США |
Електроніка Ракети |
17150 |
19800 |
19530 |
19540 |
21030 |
23080 |
22980 |
22470 |
|
|
General Dynamic США |
Літальна апарати, Електроніка Кораблі Військові транспортні засобі |
15150 |
16750 |
18770 |
21520 |
22780 |
27590 |
23940 |
23760 |
|
|
Boeing США |
Літальна апарати, Електроніка Кораблі Ракети |
- |
29590 |
30690 |
30480 |
29200 |
32300 |
31360 |
31830 |
|
|
Lockheed Martin США |
Літальна апарати, Електроніка Кораблі Ракети |
26200 |
28120 |
29400 |
29880 |
33430 |
35730 |
36270 |
Джерело: розраховано авторами за [5-9]
Список використаних джерел
1. Гонак І. М. Дослідження особливостей економічного суперництва на світових ринках зброї: світ і Україна. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2017. № 27. С. 247-254.
2. Жиліна Ю. Світовий ринок озброєння та військової техніки. URL https://cyberleninka.ru/article/n/mirovoyrynok-vooruzheniy-i-voennoy-tehniki/viewer.
3. Ковальчук К.В., Матюшенко І. Ю. Світовий ринок озброєнь: перспективи для України. Проблеми економіки. 2011. № 1. С. 32-40.
4. Коляда О.В., Тригуб С.Е. Місце України на світовому ринку військово-технологічної продукції. Фінансовий простір. 2018. № 1. С. 59-66.
5. Щорічник СІПРІ 2007 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2007.
6. Щорічник СІПРІ 2008 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2008.
7. Щорічник СІПРІ 2009 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2009.
8. Щорічник СІПРІ 2010 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2010.
9. Щорічник СІПРІ 2011 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2011.
10. Щорічник СІПРІ 2012 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2012.
11. Щорічник СІПРІ 2013 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2013.
12. Щорічник СІПРІ 2014 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2014.
13. Щорічник СІПРІ 2015 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2015.
14. Щорічник СІПРІ 2016 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2016.
15. Щорічник СІПРІ 2017 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2017.
16. Щорічник СІПРІ 2018 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно
17. Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2018.
18. Щорічник СІПРІ 2019 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2019.
19. Щорічник СІПРІ 2020 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2020.
20. Щорічник СІПРІ 2021 Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека Стокгольмський міжнародний інститут дослідження миру переклад з англійської Українське видання Щорічника СІПРІ підготовлене спільно Стокгольмським міжнародним інститутом дослідження миру та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова КИЇВ 2021.
21. REFERENCES:
22. Gonak I. M. (2017) "Study of the peculiarities of economic rivalry in the world arms markets: the world and Ukraine". Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika, vol. 27, pp. 247-254.
23. Zhiina Y. "The world market of weapons and military equipment". Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/ mirovoy-rynok-vooruzheniy-i-voennoy-tehniki/viewer (accessed 17 May 2023).
24. Kovalchuk K. V., Matyshenko I. Y. (2011) "World arms market: prospects for Ukraine". Problemy ekonomiky,
25. vol. 1, pp. 32-40.
26. Koliada O. V., Tryhub S. E. (2018) "The place of Ukraine in the world market of military-technological products". Finansovyi prostir, vol. 1, pp. 59-66.
27. SIPRI Yearbook (2007) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
28. SIPRI Yearbook (2008) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
29. SIPRI Yearbook (2009) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
30. SIPRI Yearbook (2010) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
31. SIPRI Yearbook (2011) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
32. SIPRI Yearbook (2012) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
33. SIPRI Yearbook (2013) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS 2013.
34. SIPRI Yearbook (2014) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
35. SIPRI Yearbook (2015) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS .
36. SIPRI Yearbook (2016) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
37. SIPRI Yearbook (2017) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
38. SIPRI Yearbook (2018) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS .
39. SIPRI Yearbook (2019) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
40. SIPRI Yearbook (2020) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
41. SIPRI Yearbook (2021) Armaments, Disarmament and International Security Stockholm International Peace Research Institute OXFORD UNIVERSITY PRESS.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність світової торгівлі послугами. Процес купівлі і продажі, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками в різних країнах. Характеристика етапів розвитку світової торгівлі послугами, система показників, особливості класифікації її форм.
реферат [32,9 K], добавлен 03.07.2011Структура міжнародної торгівлі. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі. Упакування як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі. Проблеми міжнародної торгівлі.
курсовая работа [214,0 K], добавлен 22.01.2016Історія розвитку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Комплексне дослідження правових засад і принципів становлення Світової організації торгівлі. Принципи реалізації Світовою організацією міжнародної торговельної політики та міжнародної торгівлі.
статья [31,7 K], добавлен 11.09.2017Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі. Світова організація торгівлі, історія її створення, цілі, принципи та функції. Міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків. Комісія ООН з права міжнародної торгівлі.
лекция [612,6 K], добавлен 10.10.2013Сутність і форми світової торговельної політики, її тарифні та нетарифні методи регулювання. Причини виникнення та класифікація міжнародних організацій, їх призначення в сфері регулювання світової торгівлі. Особливості співробітництва України з СОТ.
дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.06.2011Загальна характеристика діяльності Світової Організації Торгівлі: історія співпраці з Україною; переваги та недоліки членства. Аналіз розвитку сільського господарства та промисловості країни після вступу в організацію. Перспективи подальшої співпраці.
курсовая работа [545,8 K], добавлен 19.08.2014Розробка зброї, дія якої заснована на використанні енергії, яка вивільнюється під час ядерних реакцій. Старі та нові ядерні країни. Засоби застосування хімічної зброї. Війна у В’єтнамі. Тактика "випаленої землі". Використання біологічної зброї.
презентация [1013,7 K], добавлен 13.03.2013Переваги, отримані Україною після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Негативні наслідки вступу до СОТ. Рівень відкритості економіки. Розширення номенклатури та географічної структури експорту та імпорту. Динаміка зовнішньої торгівлі України.
презентация [559,5 K], добавлен 19.10.2013Парламент як вищий орган державної влади, який формує торговельну політику в Республіці Мальта. Аналіз документів для здійснення експортно-імпортних операцій в країні. Розгляд особливостей торгової політики Мальти в умовах Світової організації торгівлі.
курсовая работа [66,9 K], добавлен 15.06.2016Становлення світового товарного ринку. Зовнішньоторговельний оборот Росії. Економічне співробітництво держав Західної Африки. Упакування, як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі. Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі.
курсовая работа [266,5 K], добавлен 11.01.2016Забезпечення функціонування системи світової торгівлі на основі єдиних правил. Функціонування механізму по вирішенню міждержавних суперечок у сфері міжнародної торгівлі. Проблеми адаптації України в Світову організацію торгівлі та шляхи їх вирішення.
реферат [38,6 K], добавлен 06.11.2013Визначення факторів, які сприяють розповсюдженню ядерної зброї в регіоні Близького та Середнього Сходу, а також встановленню їхнього впливу на регіональну систему безпеки. Можливі сценарії розвитку міжнародної кризи, викликаної ядерною програмою Ірану.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 17.10.2012Суть, передумови формування та особливості світового ринку послуг, їх види. Географічна структура, регулювання та тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації. Передумови вступу України до Світової організації торгівлі.
курсовая работа [287,2 K], добавлен 12.12.2010Стан зовнішньої торгівлі головних центів економічної сили: США, Японії. Оцінка розвитку зовнішньої торгівлі. Структура українського експорту. Партнери у зовнішній торгівлі Японії. Поглиблення міжнародного поділу праці й інтернаціоналізація виробництва.
реферат [239,1 K], добавлен 19.12.2013Виникнення та розвиток Світової організації торгівлі, яка була створена згідно з рішенням Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів і почала діяти з 1995 р. Узагальнення головного завдання СОТ - лібералізації міжнародної торгівлі.
реферат [33,9 K], добавлен 20.10.2010Історія створення, становлення та розширення Світової організації торгівлі, статус та сфера діяльності, функції. Організаційна структура, система угод та основні принципи. Переваги та вигоди торгової системи СОТ. Україна та СОТ: поточний стан відносин.
доклад [29,0 K], добавлен 11.10.2009Сутність міжнародної торгівлі, її форми та основні теорії. Характеристика сучасних тенденцій бартеру. Аналіз розвитку бартерних відносин в міжнародній торгівлі. Проблеми та перспективи розвитку зустрічної торгівлі у світовому господарстві та в Україні.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.05.2013Дослідження сутності, видів та показників світової торгівлі. Характеристика типів зовнішньоторговельної політики держав: політика вільної торгівлі та протекціонізм. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами. Сучасна зовнішня торгівля України.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 10.09.2010Функціонування ринку виробничих і фахових послуг в різних країнах. Класифікація та визначення понять в сфері зовнішньоекономічних послуг. Аналіз проблем, шляхів їх вирішення та перспектив міжнародної торгівлі України послугами за роки незалежності.
курсовая работа [105,1 K], добавлен 05.05.2011Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародної торгівлі. Показники та сучасні тенденції у її розвитку. Вплив діяльності зон вільної торгівлі на розвиток світового господарства. Ефект впливу на обсяги, структуру та динаміку міжнародної торгівлі.
курсовая работа [322,3 K], добавлен 29.05.2014
