Засади фіскальної підтримки пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»

Засади фіскальної підтримки пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності України

Білоусова Олена Станіславівна

доктор економічних наук

Анотація

У статті досліджено проблеми фіскальної підтримки зовнішньоекономічної діяльності України у довоєнний та воєнний періоди. Проаналізовано стан зовнішньоекономічної безпеки у 2010-2022 рр., розглянуто поло- ження Експортної стратегії України на 2017-2021 рр. та результати її реалізації в частині фіскальної підтрим- ки експорту. Виявлено зовнішні та внутрішні групи чинників, які визначають потреби фіскальної підтримки для забезпечення зовнішньоекономічної безпеки та зростання національної економіки. Запропоновано до зовнішніх чинників відносити економічні наслідки перебудови світового порядку, повномасштабних воєнних дій російської федерації проти України, торгових санкцій, глобальних торгових конфліктів та інші чинники, що впливають на світову торгівлю; внутрішніх чинників - рівень розвитку національної економіки, експорт- них можливостей, включаючи запровадження інновацій для диверсифікації експорту та розширення участі у міжнародній торгівлі. Обґрунтовано необхідність зміни пріоритетних напрямів експортної стратегії Украї- ни та фіскальної підтримки зовнішньоекономічної діяльності на період пост-воєнного економічного розвитку. Розроблено пропозиції щодо внесення змін до законодавства з метою забезпечення підтримки пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності.

Ключові слова: фіскальна підтримка, експорт, імпорт, зовнішньоекономічна безпека, експортна стратегія.

Abstract

PRINCIPLES OF FISCAL SUPPORT OF PRIORITY AREAS OF FOREIGN ECONOMIC ACTIVITY OF UKRAINE

Bilousova Olena

Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine

The article examines the problems of fiscal support of Ukraine's foreign economic activity, which consist in the continuation of the practice of supporting the export of raw materials and insufficient stimulation of the export of innovative and high-tech products. The purpose of the article was to determine the priority areas of Ukraine's export strategy and fiscal support of foreign economic activity for the period of post-war economic development. The research used methods of systematic and historical-logical analysis, structural-functional analysis, and statisti- cal comparisons. The article analyzes the state of foreign economic security in 2010-2022, considers the provisions of the Export Strategy of Ukraine for 2017-2021 and the results of its implementation in terms of fiscal support for exports. As a result of the study, external and internal groups of factors were identified that determine the need for fiscal support to ensure foreign economic security and growth of the national economy. It is suggested that external factors include the economic consequences of the restructuring of the world order, full-scale military actions of the russian federation against Ukraine, trade sanctions, global trade conflicts and other factors affecting world trade; internal factors - the level of development of the national economy, export opportunities, including the introduction of innovations to diversify exports and expand participation in international trade. It was found that the support that is provided "point-wise" and fragmented without a clear strategic plan is ineffective. The policy of previous years - the provision of insignificant state support to as many economic entities as possible - is not justified and, in aggregate, does not create the proper conditions for the activation of innovative growth factors and the transition of the economy to a new, higher level of economic development. The priority directions of Ukraine's export strategy and fiscal sup- port should be aimed at the national tasks of forming a full-fledged national economic complex on an innovative ba- sis, defining innovative chains and innovative clusters that ensure the creation, implementation, production and sale of innovative products on domestic and foreign markets. The practical value of the article lies in the development of proposals for amendments to the legislation in order to ensure support for priority areas of foreign economic activity.

Keywords: fiscal support, export, import, foreign economic security, export strategy.

Постановка проблеми

За сучасних умов зовнішньоекономічна безпека є однією із важливих складових економічної безпеки будь-якої країни. У світі виникають нові гло- бальні виклики, які прямо або опосередко- вано впливають на національні економіки багатьох держав. Повномасштабні воєнні дії росії проти України призвели до уведення розвиненими країнами санкцій проти росії, які стосуються практично усіх складових тор- гівлі, економіки, фінансів, логістики і техноло- гій [1]. Відбуваються загострення боротьби на ринках сировини, технологій, інновацій та інвестицій, а також зміни у глобальних лан- цюгах створення доданої вартості. За таких умов актуалізуються питання бюджетної полі- тики, фіскальної підтримки, спрямованих на забезпечення зовнішньоекономічної безпеки, розвитку зовнішньоекономічної діяльності та необхідних умов для економічного зростання. В Україні невирішеними залишаються про- блеми фіскальної підтримки зовнішньоеко- номічної діяльності, зокрема продовження практики підтримки експорту сировини та недостатнього стимулювання експорту інно- ваційної та високотехнологічної продукції. Для вирішення цих проблем у пост-воєнний період необхідним є визначення засад фіскальної підтримки зовнішньоекономічної діяльності у взаємозв'язку із загальнонаціо- нальними пріоритетами відбудови економіки на інноваційній основі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Експортна стратегія України на 2017-2021 рр. всебічно обговорювалася як на стадії її при- йняття, так і у період її реалізації. С. Іванов, В. Ляшенко, Н. Осадча проаналізували екс- портну стратегію та дійшли висновку, що роз- виток експортного потенціалу доцільно здій- снювати із врахуванням вимог Індустрії 4.0 та збільшенням експорту продукції із високою доданою вартістю [2]. Б. Головаш досліджено стан експортної політики України та обґрунто- вано, що потребує вдосконалення організа- ція державної підтримки експортного сектору економіки України, передусім через оптимі- зацію інституційної структури державної сис- теми управління [3]. Д. Гетьманцев визначив пріоритети державної підтримки, які загалом спрямовані на збільшення обсягів експортних операцій та виходу на нові ринки [4]. М. Мазу- като, Т. Осташко, О. Борзенко, Т. Бондарчук та інші науковці досліджують різні аспекти державної підтримки суб'єктів зовнішньої торгівлі [5-8]. Вирішення проблеми фіскаль- ної підтримки розвитку зовнішньоекономічної діяльності у період пост-воєнного віднов- лення залишається актуальним.

Метою статті є визначення пріоритет- них напрямів експортної стратегії України та фіскальної підтримки зовнішньоекономічної діяльності на період пост-воєнного економіч- ного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Зростання світової торгівлі (більш як удвічі з 16,61% ВВП у 1960 р. до 46,79% ВВП у 2021 р.) збільшує ризики зовнішньое- кономічної безпеки багатьох країн світу [9]. Як відомо, чутливість світової торгівлі до полі- тичної нестабільності, торгово-економічних обмежень, торгових санкцій, посткризових економічних ефектів безпосередньо впливає на темпи економічного зростання. фіскальний експортний стратегія

Промислово розвинуті країни, зазвичай, захищаючи своїх виробників і споживачів від наслідків політичних та економічних санк- цій до окремих країн, від зовнішньої конку- ренції тощо, застосовують різні інструменти фіскальної підтримки розвитку зовнішньое- кономічної діяльності та інновацій (як фак- тору, що забезпечує економічне зростання та привалювання на зовнішніх ринках). Держа- вами застосовуються додаткові митні збори, виробниче субсидування (у формі "фінансо- вого сприяння"), стимулювання попиту тощо [7; 8; 10; 11]. Наприклад, уряди США, Німеч- чини, Франції та інших країн здійснюють активну політику підтримки розвитку зовніш- ньоекономічної діяльності та інновацій. Зокрема, США інвестує у ключові інноваційні сфери економіки від ранніх стадій розробки інновацій до їх запровадження. Так було про- фінансовано створення iPhone від Apple, інтернет, GPS, сенсорних дисплеїв, «голосо- вих помічників» із елементами штучного інте- лекту, «зелених» технологій [5]. Німеччина збільшила державні витрати на НДДКР, а також вкладає значні кошти у цільове фінан- сування через державний інвестиційний банк KfW [5].

Для країн, що розвиваються, невиріше- ними залишаються проблеми захисту та підтримки експорту; взаємодії з іноземними провідними компаніями-імпортерами, іно- земними інвесторами та вітчизняними під- приємствами для забезпечення модернізації промисловості та отримання більшої доданої вартості в глобальному ланцюжку створення вартості [12]. До інструментів фіскальної під- тримки належать субсидії, державні гарантії, гранти, співфінансування інвестиційно-інно- ваційних проектів освіти і науки, державні інвестиції у інфраструктуру, податкові пільги, державні закупівлі. Для зменшення впливу зовнішньоекономічних ризиків та забезпе- чення зовнішньоекономічної безпеки можуть застосовуватися як окремі інструменти, так і певна їх сукупність.

Як відомо, зовнішньоекономічна безпека це відповідність зовнішньоекономічної діяль- ності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чин- ників та створення сприятливих умов для роз- витку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці [13].

Стан зовнішньоекономічної безпеки Укра- їни протягом 2010-2019 рр. оцінювався як небезпечний (при середньому значенні оцінки стану зовнішньоекономічної безпеки за цей період на рівні 34% від оптималь- ного значення) (табл. 1) [14]. Чинниками, які погіршували стан зовнішньоекономічної без- пеки, зокрема, були: низька конкурентоспро- можність вітчизняного виробництва, значна частка сировини в структурі експорту товарів і попередня зосередженість на ринках пострадянських країн [14].

У воєнний період дія цих чинників посили- лася. У 2022 р. питома вага провідного товару (товарної групи) у загальному обсязі експорту товарів збільшилася з 18,1% до 20,6%, або на 2,5 в.п. (при значенні цільового орієнтиру 5% та критичної межі у 10%). Частка експорту товарів з використанням у виробництві тех- нологій високого і середньовисокого рівня у загальному обсязі експорту товарів зменши- лася з 14,7% до 13,5%, або на 1,2 в.п. (при значенні цільового орієнтиру 28% та критич- ної межі у 15%). У період пост-воєнного від- новлення економіки фіскальна підтримка має спрямовуватися на співфінансування інвести- ційно-інноваційних проектів у сфері виробни- цтва технологій високого і середньовисокого рівнів та диверсифікації експорту.

В Україні створено правові передумови для забезпечення державної підтримки під- приємств (зокрема, закони України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»). Також ухвалено Закон України «Про фінансові механізми стимулю- вання експортної діяльності», яким визначено основні завдання державної підтримки екс- портної діяльності вітчизняних підприємств. Підтримка експортних операцій здійснюється Експортно-кредитним агентством. У 2022 р. за даними Агентства було підтримано 35 екс- портерів, укладено 46 угод та надано фінан- сування на суму 274,7 млн грн [15]. Під-

Таблиця 1 Індикатори зовнішньоекономічної безпеки 2010-2022 рр.

Примітка: * - індикатори за січень 2022 р.

Джерела: 2010-2019 рр., 2020-2022 рр. розраховано за даними Державної служби статистики України

тримані галузі: виробництво інструментів; виробництво будівельних металевих кон- струкцій і частин конструкцій; виробництво ґофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари; виробництво ігор та іграшок; виробництво олії та тваринних жирів; лісо- заготівлі; лісопильне та стругальне виробни- цтво; оптова торгівля деревиною, будівель- ними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля зерном, нео- бробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, та багато інших галузей. Перелік видів економічної діяльності, які отримали під- тримку, свідчить про «хаотичність» надання підтримки та відсутність належної стратегії фінансування. Виконуючий обов'язки Голови правління Експортно-кредитного агентства зазначав, що український експорт «залиша- ється відверто сировинним. Натомість україн- ський експортер товарів та послуг з високою доданою вартістю є неконкурентним на сві- товому ринку» [16]. Проте, продовження під- тримки сировинної спрямованості експорту, хаотичної підтримки окремих експортерів та розрізнених інвестиційних проектів у різних сферах економічної діяльності без чіткого стратегічного плану лише розпорошує обме- жені бюджетні ресурси.

Основною метою Експортної стратегії Укра- їни 2017-2021 рр. було забезпечення пере- ходу до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успішного виходу на світові ринки. До перспективних секторів економіки, які потребують фіскальної підтримки, було віднесено сектори, які здатні сприяти інноваціям, модернізації і створенню високої доданої вартості, зокрема інформа- ційно-комунікаційні технології, машинобуду- вання, технічне обслуговування та ремонт повітряних суден тощо. Аналіз реалізації Екс- портної стратегії та результатів опитування бізнесу та громадськості показав, що про- блеми, пов'язані з низькою підтримкою влас- ного виробника з боку держави, недостатньо вирішені [17].

З метою підвищення результативності фіс- кальної підтримки експорту має бути вио- кремлено основні зовнішні та внутрішні групи чинників, які визначають потреби фіскальної підтримки для забезпечення зовнішньоеко- номічної безпеки та зростання національної економіки. До зовнішніх чинників може бути віднесено економічні наслідки перебудови світового порядку, повномасштабних воєнних дій російської федерації проти України, тор- гових санкцій, глобальних торгових конфліктів та інші чинники, що впливають на світову торгівлю. До внутрішніх чинників - рівень розвитку національної економіки, експорт- них можливостей, включаючи запровадження інновацій для диверсифікації експорту та роз- ширення участі у міжнародній торгівлі.

Політика попередніх років - надання незначної державної підтримки якомога біль- шій кількості суб'єктів господарювання - не виправдовується і у сукупності не створює належних умов для активізації інноваційних факторів зростання та переходу економіки на новий, вищий рівень економічного розви- тку. Пріоритетні напрямки експортної стра- тегії України та фіскальної підтримки пост- воєнного періоду мають бути націлені на загальнонаціональні завдання формування цілісного національного господарського комп- лексу на інноваційній основі, визначення інно- ваційних ланцюгів та інноваційних кластерів, що забезпечують створення, впровадження, виробництво та реалізацію інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Інститутом економіки та прогнозування НАН України пропонується на засадах інтро- вертності (націленості на реалізацію влас- них інтересів країни), інклюзивності (всебіч- ної включеності у світогосподарські зв'язки з метою розвитку національної економіки) та інноваційності (здійснення економіч- них перетворень на інноваційних засадах) забезпечувати розвиток атомної енергетики (із розширенням в Україні елементів ядерного паливного циклу з використанням покладів урану і цирконію), розвиток титанової, літі- євої та алюмінієвої галузей промисловості, чорної металургії на базі нових технологій, реконструкцію аграрної сфери [1, с. 11]. Таким чином, державна підтримка зовнішньоеконо- мічної діяльності має здійснюватися в рамках формування економічної бази, інноваційних ланцюгів та інноваційних кластерів, що забез- печують створення, впровадження, виробни- цтво та реалізацію інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Для таких цілей можуть застосовуватися програми співфінансування великомасштаб- них і середньострокових інноваційно-інвес- тиційних проектів підприємств за окремими етапами їх реалізації (підготовка; розробка або придбання інноваційних технологій, здій- снення інших етапів проекту, введення в екс- плуатацію новостворених об'єктів, окупність інвестицій). Поєднання інструментів прямої та непрямої підтримки має залежати від цілей їх застосування, а також від розміру підпри- ємств (великі, середні, малі та мікропідпри- ємства), їх участі в інвестуванні інноваційних кластерів (інноваційних ланцюгів) та проектів з відбудови економіки на інноваційній основі.

Здійснення державної підтримки пріо- ритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності на умовах поєднання стратегіч- ного планування і ринкової самоорганізації дозволить підвищити ефективність викорис- тання бюджетних коштів, коштів фондів від- новлення економіки, грантів і кредитів між- народних організацій, ресурсів вітчизняних та іноземних інвесторів, ресурсів фізичних осіб (через цільові облігації для здійснення пост-воєнної відбудови економіки). Страте- гічне планування залучення та координації всіх донорських коштів, фінансовий контроль за їх використання має здійснюватися Мініс- терством фінансів України, а планування взаємопов'язаної сукупності інноваційно- інвестиційних проектів, які при їх реалізації забезпечуватимуть досягнення вищенаве- дених пріоритетів, має здійснюватися Мініс- терством економіки України. До компетенції Міністерства економіки України доцільно від- нести визначення в рамках сукупності інно- ваційно-інвестиційних проектів експортерів для підтримки ресурсами ЕКА. Відповідно до підпункту 211 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції поста- нови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124, зі змінами) Міністерство еко- номіки України координує роботу із запро- вадження та реалізації механізму державної підтримки експорту.

З метою реалізації такого підходу доцільно внести зміни до Закону України «Про фінан- сові механізми стимулювання експортної діяльності» в частині доповнення статті 11 «Порядок та умови надання державної фінансової підтримки експортної діяльності» новим порядком проведення узгодження ЕКА переліку проектів, угод для надання дер- жавної підтримки з Міністерством економіки України.

Висновки

Пріоритетні напрямки екс- портної стратегії України та фіскальної під- тримки зовнішньоекономічної діяльності пост-воєнного періоду мають бути націлені на загальнонаціональні завдання формування цілісного національного господарського комп- лексу на інноваційній основі, визначення інно- ваційних ланцюгів та інноваційних кластерів, що забезпечують створення, впровадження, виробництво та реалізацію інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Список використаних джерел

1. Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України : наукова доповідь / НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Електрон. дані. Київ, 2022. 305 с.

2. Іванов С. В., Ляшенко В. І., Осадча Н. В. Стратегічні напрями формування експортної стратегії України в умовах відновлення економіки. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 1 (67). С. 16-27.

3. Головаш Б. Е. Напрями формування експортної стратегії України. Економіка і суспільство. 2017. Вип. № 13.

4. Гетманцев Д. Програма стрімкого розвитку експорту України. Саміт експортерів Forbes.

5. Mazzucato M. (2013) Financing innovation: creative destruction vs. destructive creation. Industrial and Corporate Change, Vol. 22, Issue 4, 851-867.

6. Глобалізаційні процеси у світовій економіці: виклики та можливості для України : колективна моногра- фія / за заг. ред. О. О. Борзенко ; НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Електрон. дані. Київ, 2022. 264 c.

7. Осташко Т. О. Протекціонізм у торговельній політиці США: висновки для України. Економіка України. 2017. № 5-6. С. 136-150.

8. Боднарчук Т. Л. Теоретико-методологічні засади аналізу політики протекціонізму. Український соціум. 2013. № 1(44). С. 117-128.

9. Merchandise trade (% of GDP). World Trade Organization, and World Bank GDP estimates.

10. WTO Staff, Report to the TPRB from the Director - General on the Financial and Economic Crisis and Trade - Related Developments. 2009. February 9.

11. Антикризова політика в світі та Україні : порівняльна оцінка заходів та економічних ефектив : аналіт. доп. Ін-т екон. дослідж. та політ. консультацій. 2009. URL: www.ier.kiev.ua (дата звернення: 25.01.2023).

12. Gereffi G. Global value chains in a post-Washington Consensus world. Review of International Political Economy, 2014. Vol. 21, No. 1, 9-37.

13. Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України. Наказ Міністерства еко- номічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 № 1277.

14. Стратегія економічної безпеки України на період до 2025 року. Указ Президента України від 11.08.2021 р. № 347/2021.

15. Результати роботи ПАТ «Експортно-кредитне агентство».

16. Гашев Р. Навіщо експортерам експортно-кредитне агентство Український виробник товарів та послуг з високою доданою вартістю все ще є неконкурентним на світовому ринку. Як це змінити? Економічна правда. 12.02.2021.

17. Результати опитування бізнесу та громадськості щодо оновлення Експортної стратегії України. Мініс- терство економіки України. Травень 2021.

References

1. Vidnovlennia ta rekonstruktsiia povoiennoi ekonomiky Ukrainy [Restoration and reconstruction of the post-war economy of Ukraine]. naukova dopovid [scientific report]. NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». Elektron. dani. Kyiv, 2022. 305 p. (in Ukrainian)

2. Ivanov S. V., Liashenko V. I. & Osadcha N. V. (2022). Stratehichni napriamy formuvannia eksportnoi stratehii Ukrainy v umovakh vidnovlennia ekonomiky [Strategic directions for the formation of Ukraine's export strategy in conditions of economic recovery]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. № 1 (67). 16-27. (in Ukrainian)

3. Holovash B. E. (2017). Napriamy formuvannia eksportnoi stratehii Ukrainy [Directions of formation of Ukraine's export strategy]. Ekonomika i suspilstvo. Vyp. 13.

4. Hetmantsev D. (2023). Prohrama strimkoho rozvytku eksportu Ukrainy [The program of rapid export devel- opment of Ukraine]. Samit eksporteriv Forbes.

5. Mazzucato M. (2013). Financing innovation: creative destruction vs. destructive creation. Industrial and Cor- porate Change, Vol. 22, Issue 4, 851-867.

6. Hlobalizatsiini protsesy u svitovii ekonomitsi: vyklyky ta mozhlyvosti dlia Ukrainy [Globalization processes in the world economy: challenges and opportunities for Ukraine]. kolektyvna monohrafiia [collective monograph].

7. O. O. Borzenko ; NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnozuv. NAN Ukrainy». Elektron. dani. Kyiv, 2022. 264 p. (in Ukrainian)

8. Ostashko T. O. (2017). Protektsionizm u torhovelnii politytsi SShA: vysnovky dlia Ukrainy [Protectionism in the trade policy of the USA: conclusions for Ukraine]. Ekonomika Ukrainy. № 5-6. 136-150. (in Ukrainian)

9. Bodnarchuk T.L. (2013). Teoretyko-metodolohichni zasady analizu polityky protektsionizmu [Theoretical and methodological principles of protectionist policy analysis]. Ukrainskyi sotsium. № 1(44). 117-128. (in Ukrainian)

10. Merchandise trade (% of GDP). World Trade Organization, and World Bank GDP estimates.

11. WTO Staff, Report to the TPRB from the Director - General on the Financial and Economic Crisis and Trade - Related Developments. 2009. February 9.

12. Antykryzova polityka v sviti ta Ukraini: porivnialna otsinka zakhodiv ta ekonomichnykh efektyv [Anti-crisis policy in the world and Ukraine: comparative assessment of measures and economic effectiveness]: analit. dop. In-t ekon. doslidzh. ta polit. konsultatsii. 2009.

13. Gereffi G. (2014). Global value chains in a post-Washington Consensus world. Review of International Polit- ical Economy. Vol. 21, No. 1, 9-37.

14. Metodychni rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Methodological recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine]. Nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 29.10.2013 № 1277.

15. Stratehiia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy na period do 2025 roku. [Strategy of economic security of Ukraine for the period until 2025]. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 11.08.2021 № 347/2021.

16. Rezultaty roboty PAT «Eksportno-kredytne ahentstvo» [Results of PJSC "Export Credit Agency"].

17. Hashev R. (2021). Navishcho eksporteram eksportno-kredytne ahentstvo Ukrainskyi vyrobnyk tovariv ta posluh z vysokoiu dodanoiu vartistiu vse shche ye nekonkurentnym na svitovomu rynku. Yak tse zminyty? [Why do exporters need an export credit agency? The Ukrainian producer of goods and services with high added value is still uncompetitive on the world market. How to change it?] Ekonomichna pravda. 12.02.2021.

18. Rezultaty opytuvannia biznesu ta hromadskosti shchodo onovlennia Eksportnoi stratehii Ukrainy [Results of a survey of business and the public regarding the update of the Export Strategy of Ukraine]. Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. Traven 2021.

Размещено на Allbest.ru