Цифрове співробітництво з економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відділ інтелектуальних інформаційних технологій

Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України

Цифрове співробітництво з економічної безпеки

Горбачук Василь Михайлович доктор фізико-математичних наук,

старший науковий співробітник

Гавриленко Сергій Олександрович магістр, науковий співробітник

Ніколенко Дмитро Іванович магістр, науковий співробітник

Анотація

Безпека, зокрема економічна безпека, стала проблемою України і стає проблемою всього світу. Японія висуває інноваційні ініціативи з економічної безпеки і знаходить союзників, насамперед, у G7. Подібні ініціативи можуть стати корисними для України. На саміті G7, який відбувся 19-21 травня 2023 р. у м.Хіросіма (Японія), лідери G7 (куди входять Великобританія, ЄС, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія) погодилися координувати свій підхід до економічної резильєнтності та економічної безпеки. На саміт були запрошені прем'єр-міністри Австралії, В'єтнаму, Індії, Островів Кука, президенти Бразилії, Індонезії, Південної Кореї, України, представлені міжнародні організації ВОЗ і СОТ, МВФ, МЕА, ОЕСР та ООН, Світовий банк. Після цього 20 червня 2023 р. ЄС представив «Підхід ЄС для сприяння економічній безпеці».

Японія 4 жовтня 2021 р. першою серед країн G7 оголосила про запровадження посади міністра економічної безпеки і покрокове втілення законодавчого пакету, спрямованого на посилення економічної резильєнтності та економічної безпеки. Японія та ЄС об'єднуються, щоб захищати свої спільні цінності та бачення світу на базі вільного, відкритого та основаного на правилах міжнародного порядку. Як стратегічні партнери, Японія та ЄС прагнуть посилювати взаємну економічну резильєнтність, щоб відповідати на глобальні виклики і загрози, а також розбудовувати середовище, призначене захищати всіх і давати користь усім. Взаємне розуміння єдності було продемонстровано через спільні позиції як на двосторонньому рівні, так і на таких багатосторонніх форумах, як G7, G20, OECD, СОТ (Україна приєдналася до СОТ 16 травня 2008 р.). Японія та ЄС поділяють думку про те, що переговори у СОТ, які тривають в рамках Заяви про спільну ініціативу з електронної комерції, є ключовим елементом просування глобального встановлення правил, що регулюють цифрову торгівлю.

Ключові слова: цифрове партнерство, ЄС, Японія, G7, СОТ, комунікації, чипи, штучний інтелект.

Gorbachuk Vasyl Mykhajlovych DSc (Physics & and Mathematics), Senior Research Associate, Head of the Department of Intelligent Information Technologies, V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

Gavrylenko Serhiy Oleksandrovych MSc, Research Associate of the Department of Intelligent Information Technologies, V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

Nikolenko Dmytro Ivanovych MSc, Research Associate of the Department of Intelligent Information Technologies, V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

DIGITAL COOPERATION ON ECONOMIC SECURITY

Abstract

Security, in particular economic security, has become a problem for Ukraine and is becoming a problem for the whole world. Japan puts forward innovative initiatives for economic security and finds allies, first of all, in the G7. Such initiatives can be useful for Ukraine. At the G7 summit, which took place on May 19-21, 2023, in Hiroshima (Japan), the G7 leaders (which include Canada, EU, France, Germany, United Kingdom, Italy, Japan, USA) agreed to coordinate their approaches to economic resilience and economic security. The prime ministers of Australia, Vietnam, India, the Cook Islands, the presidents of Brazil, Indonesia, South Korea, Ukraine, the international organizations of WHO and WTO, IMF, IEA, OECD and UN, and World Bank were invited to the summit. Following this, on 20 June 2023, the EU presented the «An EU approach to enhance economic security».

On October 4, 2021, Japan was the first among the G7 countries to announce the introduction of the position of Minister of Economic Security and the step-bystep implementation of a legislative package aimed at strengthening economic resilience and economic security. Japan and EU are united to defend their shared values and visions of a world based on a free, open and rules-based international order. As strategic partners, Japan and EU are committed to strengthening mutual economic resilience to respond to global challenges and threats, and to build an environment designed to protect and benefit all. Mutual understanding of unity was demonstrated through joint positions both at the bilateral level and at such multilateral forums as the G7, G20, OECD, WTO (Ukraine joined WTO on May 16, 2008). Japan and EU share the view that the ongoing WTO negotiations under the Joint Statement Initiative on Electronic Commerce are a key element in advancing global rule-making governing digital trade.

Keywords: digital partnership, EU, Japan, G7, WTO, communications, chips, artificial intelligence.

Вступ

Постановка проблеми. 1 лютого 2019 р. набула чинності Угода про економічне партнерство ЄС - Японія, створивши найбільшу в світі відкриту економічну зону, з якою межує Україна та зазнає певних торговельних проблем, незважаючи на приєднання до СОТ 16 травня 2008 р. (перспективність вступу України до СОТ обговорювалася у вересні 1999 р. на круглому столі «Україна у світовій торгівлі та світовій організації торгівлі: за і проти», який організував один з авторів разом зі своїми колегами в Українському союзі промисловців і підприємців [1]) та інтегрування в ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. 13 липня 2023 р. у м.Брюссель відбувся черговий саміт ЄС - Японія, де ЄС представляли президент Європейської Ради та президент Європейської комісії (ЄК), а Японію - прем'єр-міністр. Їх спільна заява містить 55 пунктів, 3 з яких згадують економічну безпеку [2].

На конференції міністрів СОТ (є вищим органом, що приймає рішення СОТ, і збирається кожні два роки) 10-13 грудня 2017 р. у м.Буенос-Айрес (Аргентина) група з 71 членів СОТ погодилася розпочати дослідницьку роботу щодо майбутніх переговорів СОТ з аспектів е-комерції, пов'язаних з торгівлею. 25 січня 2019 р. група з 76 членів СОТ (серед яких були всі сусідні з Україною держави (включаючи держави ЄС), крім Білорусі) у спільній заяві підтвердили свій намір розпочати ці переговори, прагнення досягати результату високого стандарту, що спирається на існуючі угоди СОТ і рамки за участю якнайбільшої кількості членів СОТ. Ця група визнає і буде брати до уваги унікальні можливості та виклики, з якими зіштовхуються члени СОТ, включаючи країни, що розвиваються, і менш розвинені країни, а також малі та середні підприємства (МСП), мікропідприємства, стосовно електронної комерції [3]. Група продовжує заохочувати всіх членів СОТ приєднуватися до неї, щоб далі сприяти виграшам електронної комерції для бізнесу, споживачів і глобальної економіки. Спільна відповідь Японії та ЄС на агресію РФ проти України показує спільну рішучість підтримувати вільний і відкритий міжнародний порядок, оснований на верховенстві права (rule of law), Статуті ООН та ефективних багатосторонніх відносинах (multilateralism). Крім того, Японія та ЄС визнають важливість посилення спільної багаторічної співпраці в інтересах вільного і відкритого Індо-Тихоокеанського регіону, яка є інклюзивною й основаною на добровільних засадах [4].

Мета статті - дослідження можливостей України у глобальному співробітництві з економічної безпеки.

Виклад основного матеріалу

цифрове співробітництво економічна безпека

У 1959 р. посол Японії у Бельгії був акредитований як перший представник Японії в Європейському співтоваристві вугілля та сталі (1952-2002), Європейському співтоваристві з атомної енергії, Європейському економічному співтоваристві. У 1974 р. була заснована делегація згаданих Європейських співтовариств у м.Токіо. У 1984 р. відбулася перша зустріч на рівні міністрів між Японією та цими співтовариствами, а у 1991 р. відбувся перший саміт Європейські співтовариства - Японія у м.Гаага. ЄС та Японія мають міцні торговельні відносини, зокрема інвестиційні.

Пункт згаданої заяви 4 зазначає, що перед лицем безпрецедентних викликів ЄС та Японія прагнуть працювати разом (і з широким колом партнерів), щоб сприяти миру, безпеці, верховенству права і демократичним цінностям, гарантувати процвітання та економічну безпеку, задовольняти гуманітарні потреби, формувати самопідтримуваний розвиток, просувати людиноцентричну цифровізацію, боротися зі зміною клімату та деградацією довкілля, просувати безпеку охорони здоров'я, зокрема через зміцнення глобальної архітектури охорони здоров'я, досягати загального охоплення послугами охорони здоров'я.

Відповідаючи на ці фундаментальні питання співпраці, ЄС та Японія вживатимуть низки конкретних кроків, вказаних у пункті 5:

гарантувати повне й ефективне втілення вищезгаданої Угоди про економічне партнерство у зміцненні резильєнтності взаємних інвестиційних і торговельних відносин на користь своїх громадян і ділової спільноти;

зміцнити взаємну співпрацю з економічної резильєнтності та економічної безпеки, сприяти співробітництву, починаючи від ланцюгів постачання критичних сировинних матеріалів, вітаючи підписання 6 липня 2023 р. адміністративної домовленості між Генеральним директоратом ЄК з внутрішніх питань, ринку, промисловості, підприємництва, малих і середніх підприємств та Організації з металів та енергетичної безпеки Японії;

започаткувати стратегічний діалог на рівні міністрів закордонних справ, щоб просувати далі взаємне партнерство з безпеки;

інтенсифікувати кооперацію з протидії піратству і вітати адміністративну домовленість про комунікацію та координацію спільних навчань для боротьби з піратством, підписану у м.Токіо 15 березня 2023 р. віце-адміралом Торренте, командувачем операції Atalanta Військово-морських сил (ВМС) ЄС біля Африканського Рогу в західній частині Індійського океану, і генералом Ямазакі, начальником штабу Об'єднаного штабу Сил самооборони Японії, про подальшу взаємодію у спільній військово-морській діяльності між ВМС ЄС і Надводних сил розгортання Японії для боротьби з піратством біля узбережжя Сомалі та Аденської затоки;

активізувати спільну роботу над енергетичними й екологічними переходами в рамках Зеленого альянсу ЄС - Японія (оголошеного на (віртуальному) саміті ЄС - Японія 27 травня 2021 р.), вітаючи Меморандум про співпрацю щодо водню, підписаний комісаром ЄС з енергетики і міністром економіки, торгівлі та промисловості (МЕТП) Японії у м.Токіо 2 грудня 2022 р.;

прискорити кооперацію ЄС та Японії щодо цифрової трансформації, після першого засідання Ради цифрового партнерства у м.Токіо 3 липня 2023 р., підписання комісаром ЄС з питань внутрішнього ринку і МЕТП Японії Меморандуму про співпрацю щодо напівпровідників, Меморандуму про співпрацю для підтримки безпечного й резильєнтного підводного кабельного з'єднання між ЄС та Японією у м.Токіо 4 липня 2023 р.;

операціоналізувати Партнерство щодо самопідтримуваного з'єднання та якісної інфраструктури (підписане президентом ЄК і прем'єр-міністром Японії у м.Брюссель 27 вересня 2019 р.) шляхом спільного ідентифікування першого переліку значущих проектів з'єднання;

далі поліпшити повітряне сполучення між ЄС та Японією, спираючись на Горизонтальну угоду ЄС - Японія для послуг повітряного транспорту, підписану Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в ЄС, послом і постійним представником Швеції в ЄС, директором з авіації Генерального директорату з мобільності та транспорту ЄК у м.Брюссель 20 лютого 2023 р.;

продовжити обмін думками щодо можливої асоціації Японії з Horizon Europe і вітати підписання генеральними директорами Спільного дослідницького центру ЄС та Національного інституту науково-технічної політики Японії Рамкової домовленості про дослідження з форсайту у м.Брюссель 13 липня 2023 р.;

продовжити співпрацю в області космосу і вітати адміністративну домовленість про співпрацю щодо Copernicus (програмою дистанційного зондування Землі, започатковану у 2014 р.), підписану генеральним директором Генерального директорату оборонної промисловості та космосу ЄК і МЕТП Японії у м.Брюссель 17 січня 2023 р.

3 липня 2023 р. у м.Токіо (Японія) відбулося перше засідання Ради цифрового партнерства (РЦП) Японія - ЄС. Співголовами засідання були

міністр цифрової трансформації Японії, міністр внутрішніх справ і комунікацій Японії, державний міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії, єврокомісар з питань внутрішнього ринку. Спільна заява Японії та ЄС за результатами цього засідання складається з 11 пунктів.

12 травня 2022 р. у м.Токіо (Японія) відбувся черговий саміт Японія - ЄС. Цей саміт започаткував РЦП (Японія - ЄС), яке охоплюватиме цифрові пріоритети Японії та ЄС, де Японію представляють вищезгадані міністерства, а ЄС - Генеральний директорат з комунікаційних мереж, контенту і технологій (Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology; DG Connect). Щороку відбуватиметься зустріч на рівні міністрів, де вузловими агентствами є Цифрове агентство Японії та DG Connect ЄС. На саміті політичні лідери Японії та ЄС скористалися історичною нагодою зміцнити кооперацію в цифрових питаннях для того, щоб стимулювати економічне зростання і сприяти людиноцентричній цифровій трансформації, спираючись на спільні демократичні принципи і фундаментальні права. Після цього Японія та ЄС працювали над досягненням результатів у стратегічних сферах напівпровідників, високопродуктивних обчислень, квантових технологій, 5G/Beyond 5G, вільного потоку даних з довірою (Data Free Flow with Trust; DFFT) [5], принципів цифрової торгівлі та резильєнтного цифрового з'єднання, водночас проводячи конструктивний діалог в областях регулювання платформ, врядування даних (data governance) і кібербезпеки. Nippon Electric Company (NEC; заснована 17 липня 1899 р.) вважає Beyond 5G системою зв'язку, що інтегрує мережі з розподіленою обробкою даних, органічно користуючись розподіленими по всьому світу обчислювальними ресурсами, і втілюючи взаємодію в реальному часі на всій планеті. Впровадження Beyond 5G означатиме нову еру з'єднання з формуванням нового суспільства, яке усуне всі фізичні бар'єри для спілкування, повністю розкриє людський потенціал і розширить його. Технічна революція Beyond 5G буде значно більше масштабованою, ніж ізольований крок у розвитку технології бездротового зв'язку: Beyond 5G розвиватиметься через процес злиття новітніх мережевих рішень з такими доповнюючими технологіями, як розподілені обчислення та ШІ. Революційні зміни у технічних спроможностях матиме широкомасштабні наслідки - від трансформування індивідуального життя до поширення перебудови бізнесу і суспільства [6].

Користуючись можливостями РЦП, єврокомісар з питань внутрішнього ринку і міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії мають намір підписати Меморандум про співпрацю, який встановлює поглиблену кооперацію щодо механізму раннього попередження для ланцюгів постачання напівпровідників, досліджень і розробок для напівпровідників, передових навичок для галузі напівпровідників, використання кейсів застосування напівпровідників, прозорості субсидій. Японія та ЄС працюватимуть над конкретними виходами співпраці у зазначених питаннях Меморандуму.

8 лютого 2022 р. оприлюднено Повідомлення ЄК «Європейський закон про чипи: комунікація, регулювання, спільне зобов'язання та рекомендація» (European Chips Act; ECA), а 18 квітня 2023 р. ЄК привітала з досягненням політичної угоди між Європейським парламентом і державами-членами ЄС щодо згаданого закону. Оскільки напівпровідники перебувають у центрі сильних геостратегічних інтересів і глобальних технологічних перегонів, то ЄК запропонувала згаданий закон, який посилює європейську конкурентоспроможність і резильєнтність у цьому стратегічному секторі. Мікросхеми (чипи) є суттєвими будівельними блоками цифрових та цифровізованих продуктів. Чипи посідають чільне місце сучасної цифрової економіки - від автомобілів і смартфонів до критичних інфраструктур і застосунків для охорони здоров'я, енергетики, оборони, зв'язку та промислової автоматизації. У новому тисячолітті випадки дефіциту напівпровідників висвітлили залежність Європи від обмеженої кількості їх постачальників за межами ЄС, зокрема постачальників Тайваню та Південно-Східної Азії для виготовлення чипів і постачальників США для проектування чипів. Щоб реагувати на критичні залежності, ECA посилюватиме виробничі діяльності в ЄС, стимулюватиме європейську систему проектування і підтримуватиме масштабування та інновації на всьому ланцюгу вартості. Через ECA ЄС прагне подвоєння своєї нинішньої частки глобального ринку і досягнення цільового рівня 20% для цієї частки до 2030 р.

Перша опора (pillar) ECA, ініціатива «Чипи для Європи», зміцнюватиме технологічне лідерство Європи, сприяючи трансферу знань від лабораторій до фабрик (the lab to the fab), долаючи розрив між дослідженнями та інноваціями і промисловою діяльністю, просуваючи індустріалізацію інноваційних технологій європейськими підприємствами. Ця ініціатива поєднає інвестиції від ЄС, держав-членів ЄС і приватного сектору через стратегічну переорієнтацію Спільного зобов'язання щодо ключових цифрових технологій (Key Digital Technologies Joint Undertaking; Chips Joint Undertaking). Ініціатива буде підтримана громадськими коштами обсягом 6,2 млрд. євро, з яких 3,3 млрд. євро з бюджету ЄС погоджено до 2027 р., тобто до завершення поточної багаторічної фінансової програми. Ця підтримка надходитиме на додаток до 2,6 млрд. євро громадського фінансування, передбаченого для напівпровідникових технологій. Зазначені 6,2 млрд. євро підтримуватимуть такі діяльності, які розробка платформ проектування і встановлення пілотних ліній для прискорення інновацій та виробництва. Згадана ініціатива також допомагатиме заснуванню центрів компетенції, розташованих по всій Європі, які надаватимуть доступ до технічної експертизи й експериментування, допомагаючи компаніям, особливо МСП, поліпшувати спроможності проектування і розвивати навички. Такі центри разом з центрами досконалості (excellence) стануть полюсами тяжіння для інновацій та нових талантів [7].

Більше того, для підтримки стартапів і МСП забезпечуватиметься доступ до фінансів через Фонд чипів та виділену (dedicated) установу інвестицій в акціонерний капітал, засновану в рамках InvestEU.

27 березня 1957 р. був підписаний Римський договір, за яким 1 січня 1958 р. було створено Європейське економічне товариство, а також Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) з метою забезпечення фінансування у формі позик для інфраструктурних проектів Європи. ЄІБ належить державам- членам ЄС, є банком розвитку ЄС і є одним з найбільших наднаціональних кредиторів світу. На 2022 р. ЄІБ налічував понад 4 тис. працівників. ЄІБ фінансує та інвестує шляхом інструментів власного чи боргового капіталу проекти, які досягають стратегічних цілей ЄС через позики, гарантії, технічну допомогу. ЄІБ є неприбутковою організацією, яка надає фінансування для довгострокових проектів, гарантування та консультування для цільових напрямів ЄС.

16 грудня 2014 р. (після початку військових дій РФ на території України 20 лютого 2014 р.) на своєму засіданні у м. Страсбург (Франція) політики ЄК надали найвищий пріоритет Інвестиційному плану для Європи (законодавчим заходам після оголошеного президентом ЄК у листопаді 2014 р. плану розблокування громадських і приватних інвестицій в реальну економіку обсягом принаймні 315 млрд. євро на 2015-2017 рр. (514 млрд. євро на 2015-2020 рр.)). Перший віце-президент ЄК зазначив: «Сьогодні ми представляємо дорожню карту для повернення Європи до роботи на основі чітких пріоритетів. 2015-й рік буде роком настання оголошеного Інвестиційного плану для стимулювання нашої економіки, відкриття можливостей Цифрового єдиного ринку для громадян і бізнесу, започаткування Європейського енергетичного союзу і висунення нового, збалансованого Європейського порядку денного з міграції». У 2014 р. ЄК та ЄІБ започаткували Європейський фонд для стратегічних інвестицій, заснований Регламентом ЄС 2015/1017 25 червня 2015 р. З 2021 р. цей фонд відомий як InvestEU. 9 січня 2015 р. на зустрічі у м.Рига (Латвія), присвяченій початку головування Латвії в Раді ЄС, прем'єр-міністр Латвії сказала, що протягом свого мандата Латвія зосередиться на запровадженні цього Інвестиційного плану - амбітної програми інвестицій в інфраструктуру, спрямованої на долання інвестиційних розривів шляхом взяття деяких ризиків у проектах, які цей план фінансує.

Друга опора ECA стимулюватиме громадські та приватні інвестиції у виробничі потужності для виробників мікросхем та їх постачальників, що сприятиме загальним державним інвестиціям у цей сектор обсягом близько 43 млрд. євро. Ця опора створюватиме схему для гарантування безпеки постачання шляхом залучення інвестицій та розширення виробничих потужностей у виробництві напівпровідників, встановлюючи структуру для двох об'єктів - інтегрованих виробничих потужностей (Integrated Production Facilities) і відкритих цехів ЄС (Open EU Foundries), які сприяють безпеці постачання і резильєнтній екосистемі в інтересах ЄС. Такі цехи розробляють і виробляють компоненти переважно для інших промислових гравців, а такі потужності (фабрики) - для своїх власних ринків. Такі цехи і потужності мають бути новітніми для Європи, а їхній оператор має взяти зобов'язання продовжувати інвестиції в інновації сектору напівпровідників ЄС.

Третя опора ECA також встановлюватиме механізм координації між державами-членами ЄС та ЄК для зміцнення співробітництва між ними і поміж них, моніторингу постачання (напівпровідників), оцінювання попиту, передбачення нестач і, за потреби, переключення на активацію кризового стану. ECA встановлює спеціальний набір (toolbox) заходів, яких можна вживати для втілення механізму. У квітні 2013 р. ЄС вирішив кодифікувати «Проекти спільного інтересу» (з червня 2014 р. - «Важливі проекти спільного європейського інтересу» (Important Project of Common European Interest; IPCEI)) для транскордонних енергетичних проектів, спрямованих на досягнення цілей енергетичної політики та кліматичних змін, отримання доступної, безпечної та самопідтримуваної енергії для всіх громадян, декарбонізації економіки відповідно до Паризької угоди (яку підписали ЄС і 194 держави 22 квітня 2016 р. у м.Париж). Великі інфраструктурні об'єкти, які з'єднують енергомережі по всьому ЄС, стимулюють використання відновлюваних джерел енергії та гарантують, що чиста, безпечна і доступна енергія може сягати всіх громадян ЄС. У 2018 р. ЄС оголосив про фінансування (другого) IPCEI для інновацій у мікроелектроніці та комунікаційних технологіях на 1,75 млрд. євро, яке пізніше доповнювало фінансування за ECA. Більшість держав-членів ЄС і десятки учасників планують інвестиції до 100 млрд. євро у промислове впровадження цього IPCEI за підтримки ECA. Прийняття ECA дозволятиме швидше втілювати відповідні інвестиційні проекти і розширяти їх для організації ланцюгів постачання напівпровідників Європи. Наступним кроком є офіційне затвердження співзаконодавцями - Європейським парламентом і Радою ЄС - політичної угоди про ECA. З боку ЄС усі спільні дослідницькі дії будуть фінансуватися Horizon Europe, включаючи згадане Спільне зобов'язання.

У поточному геополітичному контексті ЄС та Японія прагнуть підтримувати безпечні та стійкі ланки з'єднання, включаючи диверсифікацію маршрутів між обома сторонами та партнерами-однодумцями, що суттєво для уможливлення DFFT [5]. Користуючись нагодою РЦП Японія - ЄС, комісар ЄС з питань внутрішнього ринку і міністр внутрішніх справ і комунікацій Японії, 3 липня 2023 р. підписали Меморандум про співпрацю щодо підводних кабелів для безпечного, резильєнтного і стійкого глобального з'єднання. Цей Меморандум містить 16 пунктів і включає спільне визнання взаємних переваг через зниження затримки (передачі сигналу) зв'язку, збільшення резервування маршрутів і безпечного з'єднання завдяки кооперації щодо міжнародних підводних кабелів, а також визнання актуальності маршрутів, які з'єднують Японію та ЄС через Арктику. Щоб реалізувати такі переваги, цей Меморандум виражає обопільний намір вивчати та сприяти, якщо доцільно, таким спільним і відповідним допоміжним діям щодо трансокеанських підводних кабелів, як підвищення обізнаності, фінансова підтримка, агрегування попиту та, якщо доцільно, сприяння відповідним адміністративним процесам.

28 червня 2016 р. лідери держав-членів ЄС на зустрічі в Європейській раді у м.Брюссель прийняли документ з 23 пунктів, де у пункті 11 закликали до більшої координації зусиль ЄС щодо високопродуктивних обчислень (High- Performance Computing; HPC) як частини ширшої стратегії Цифрового єдиного ринку. 23 березня 2017 р. 7 держав-членів ЄС (Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція) у м.Рим підписали Декларацію про рамкову співпрацю щодо HPC (містить 5 пунктів), до яких згодом приєдналися 15 держав: Бельгія, Словенія, Болгарія, Швейцарія (не є членом ЄС), Греція, Хорватія (2017), Чехія, Кіпр, Польща, Литва, Австрія, Фінляндія, Швеція, Естонія, Данія (2018).

25 червня 2018 р. Рада ЄС схвалила пропозицію ЄК щодо започаткування Європейської спільної ініціативи з HPC (European High-Performance Computing Joint Undertaking; EuroHPC JU), 3 липня 2018 р. Європейський парламент проголосував за пропозицію ЄК створити EuroHPC JU, а 28 вересня 2018 р. Рада ЄС офіційно підтримала цю пропозицію. EuroHPC (JU) - це державно-приватне партнерство з HPC, яке уможливлює поєднання (pooling) ресурсів на рівні ЄС, ресурсів держав-членів ЄС, ресурсів асоційованих держав-учасників програм Horizon Europe і Digital Europe, ресурсів приватних зацікавлених сторін. EuroHPC має цілі розвитку пан'європейської супер-комп'ютерної інфраструктури і підтримки дослідницької та інноваційної діяльності. EuroHPC JU розташована у м.Люксембург, розпочала роботу у листопаді 2018 р. під контролем ЄК, отримала виконавчого директора 15 травня 2020 р., стала автономною з 23 вересня 2020 р., отримала новий регламент Європейської ради 13 липня 2021 р. (23 статті).

Після спільної підготовчої роботи в рамках РЦП, EuroHPC JU оголосила конкурс для пропозицій щодо HPC, спрямованих на просування: i) взаємного доступу для суперкомп'ютерів Японії (Fugaku) та ЄС (LUMI, Leonardo, MareNostrum 5) у відповідності до чинної політики доступу до суперкомп'ютерів; ii) обміну дослідниками та інженерами між обома сторонами; iii) роботи над застосуваннями HPC, що мають спільний інтерес в областях біомедичних досліджень, матеріалознавства, сейсморозвідки та вивчення цунамі, моделювання погоди та клімату, вимірювання продуктивності, а також тестування та оптимізації для різних суперкомп'ютерних платформ і архітектур.

Найшвидший суперкомп'ютер Японії Фугаку (Fugaku - альтернативна назва Fuji (Фудзі - найвища гора Японії)) почав розроблятися у 2014 р. в Інституті фізико-хімічних досліджень (Rikagaku Kenkyusho; RIkagaku KENkyusho; RIKEN) (заснований у м.Токіо під час Першої світової війни у 1917 р., зруйнований під час Другої світової війни, відновлений парламентом Японії у 1958 р., переміщений до м.Вако префектури Сайтама у 1963 р.). У 1990-х роках до м.Вако запрошувалися колеги авторів даної роботи з Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, який забезпечує експлуатацію основних суперкомп'ютерів України [6-8].

Найшвидший суперкомп'ютер Європи LUMI (Large Unified Modem Infrastructure; велика уніфікована сучасна інфраструктура; «lumi» у перекладі з фінської означає «сніг») створений 13 червня 2022 р. через фінансування EuroHPC та LUMI Consortium (Бельгія, Данія, Естонія, Ісландія (не є членом ЄС), Норвегія (не є членом ЄС), Польща, Фінляндія, Чехія, Швейцарія (не є членом ЄС), Швеція) із загальним бюджетом 144,5 млн. євро. LUMI розташований у м.Каяані (Каянабург) Фінляндії.

Другий найшвидший суперкомп'ютер Європи Leonardo створений 24 листопада 2022 р. через фінансування EuroHPC та Міністерства освіти, університетів і досліджень Італії із загальним (паритетним) бюджетом 240 млн. євро. Leonardo розташований у м.Болонья, де у 1088 р. був заснований перший університет Європи.

Третій найшвидший суперкомп'ютер Європи MareNostrum 5 розробляється через фінансування EuroHPC, Міністерства науки та інновацій Іспанії, регіональних джерел Іспанії, урядів Португалії, Туреччини (не є членом ЄС) із загальним бюджетом 151,4 млн. євро. Перший у цій серії MareNostrum 1 почав розроблятися після підписання угоди між урядом Іспанії та фірмою IBM у 2004 р. MareNostrum 5 розташований у Суперкомп'ютерному центрі Барселони, заснованому у 2005 р. Бюджет цього центру у 2018 р. перевищував 34 млн. євро.

Очікується, що до кінця 2023 р. буде відібрана пропозиція у вищезгаданому конкурсі. Японія та ЄС також вивчають конкретні дії для кооперації за інфраструктурою квантових обчислень, включаючи ланцюг постачання, з огляду на потенційний конкурс пропозицій від EuroHPC, подібний до вищезгаданого конкурсу, і на потенційну співпрацю за Японською національною програмою, основаною на квантовій стратегії Японії.

Японія у січні 2020 р. видала документ «Стратегія квантових технологій та інновацій», а у квітні 2022 р. - документ «Бачення квантового майбутнього суспільства». Ці документи спрямовані на створення нових галузей і ділових можливостей, з'ясування соціальних питань на базі квантових технологій. У вересні 2021 р. в Японії було засновано Quantum STrategic industrial Alliance for Revolution (Q-STAR) - Квантовий стратегічний індустріальний альянс для революції, щоб будувати суспільство з доступними квантовими технологіями.

Японія та ЄС прагнуть розпочати обговорення таких конкретних дій, як створення та вдосконалення обчислювальних випробувальних стендів. Сторони продовжують свої кооперативні дії з мобільних технологій 5G та наступних технологій, а також вивчають сфери кооперації у дослідженнях і розробках. Оскільки триває розширення мереж 5G і починається розробка технологій 6G, то обидві сторони продовжать обговорення важливості відкритих, безпечних, інноваційних і резильєнтних інфраструктур комунікації.

Обидві сторони мають намір заснувати постійний канал комунікації, щоб регулярно обмінюватися оновленнями відповідних законодавчих та інших схем, спрямованих на реалізацію ШІ, який заслуговує довіри (Trustworthy AI; TwAI). За дослідженнями NIST, такий ШІ має наступні характеристики: чесний з можливостями виправлення упереджень (fair and bias is managed); піддається поясненням та інтерпретаціям (explainable and interpretable); безпечний і резильєнтний; сприяє конфіденційності (privacy- enhanced).

Обидві сторони мають намір обмінюватися такими технологічними розробками, як засадничі моделі ШІ та генеративний ШІ, щоб краще розуміти їхні виграші й ризики, а також їх наслідки для TwAI та стратегічних заходів. Сторони мають намір здійснювати внесок у процес дискусій G7 щодо генеративного ШІ, розпочатий на саміті G7 в м.Хіросіма у 2023 р. (після релізу ChatGPT).

На саміті G7 у муніципалітеті Ла-Мальбе провінції Квебек (Канада) 8-9 червня 2018 р. прем'єр-міністр Канади і президент Франції оголосили про Глобальне партнерство з ШІ (Global Partnership on Artificial Intelligence; GPAI). Офіційно заснували GPAI 15 червня 2020 р. Австралія, Великобританія, ЄС, Індія, Італія, Канада, Корея, Мексика, Німеччина, Нова Зеландія, Сінгапур, Словенія, США, Франція, Японія: «Як члени-засновники, ми підтримуватимемо відповідальний та людиноцентричний розвиток і використання ШІ у спосіб, сумісний з правами людини, фундаментальними свободами і нашими спільними демократичними цінностями, як зазначено в Рекомендації ОЕСР щодо ШІ». ОЕСР має спеціальний секретаріат для підтримки керівних органів і діяльності GPAI. Згодом до GPAI приєдналися Чехія, Ізраїль, Бельгія, Данія, Ірландія, Іспанія, Нідерланди, Польща, Швеція, Сербія, Туреччина, Аргентина, Бразилія, Сенегал.

Висновки

Японія та ЄС висловлюють намір координувати свої підходи у GPAI і прагнуть забезпечувати вільний та довірений (trusted) потік даних через кордони, підкріплений жорсткими правилами захисту даних. Японія та ЄС визнають важливість завершення поточних переговорів щодо транскордонних потоків даних для доповнення Угоди про економічне партнерство ЄС - Японія (підписаної у м.Токіо 17 липня 2018 р.) та мають намір усувати невиправдані перешкоди для таких потоків. На саміті G7 в м.Хіросіма у 2023 р. Японія та ЄС підтримали пріоритет створення інституційної домовленості для РЦП, щоб операціоналізувати DFFT. На першій зустрічі РЦП ЄС - Японія обидві сторони погодилися у контексті G7 і G20 просувати найкращі двосторонні практики, що уможливлюють DFFT через використання eID, Trusted Web, Digital Identity Wallet, Trust Services. Використання Україною вищезазначених ініціатив ЄС та Японії вимагає високопрофесійної командної роботи державних і приватних інституцій, а також державно-приватного партнерства. В інформаційну еру довіра стає фактором міжнародної конкуренції.

Література

1. Лещенко С. Последний шанс тысячелетия. Зеркало недели. 1999, 16 октября.

2. EU-Japan Summit 2023 Joint Statement (July 13, 2023). Brussels, Belgium: General Secretariat of the Council, 2023. 20 p.

3. Горбачук В.М., Лещинська Л.В. Міжнародні інтеграційні процеси та вимірювання рівня піратства. Актуальні питання міжнародних відносин. 2012. Вип. 109 (I). С. 40-42.

4. Горбачук В.М., Ткачев И.И. Стратегическая роль экономической информатики в успешном развитии Евразии. Вестник Таджикского национального университета. 2012. 2/9. С. 68-80.

5. Lee-Makiyama H. Data Free Flow with Trust (DFFT): Paths towards Free and Trusted Data Flows. White Paper. Geneva, Switzerland: World Economic Forum, May 2020. 24 p.

6. Горбачук В.М. Постіндустріальна організація державних замовлень у розвитку AUTODIN, ARPANET, PRNET, NSFNET та Інтернету. Вісник Одеського національного університету. Економіка. 2016. Т. 21. Вип. 8. С. 116-122.

7. Gorbachuk V., Gavrilenko S., Golotsukov G., Nikolenko D. To digital technologies of patent processing for development of critical products. Information and Digital Technologies 2021 (June 22-24, 2021, Zilina, Slovakia), 2021. P. 137-147.

8. Горбачук В.М., Макаренко О.С. Особливості прийняття рішень людиною для розв'язання складних міждисциплінарних проблем. Системні дослідження та інформаційні технології. 2017. № 3. С. 73-87.

References

1. Leshhenko, S. (1999, October 16). Poslednij shans tysjacheletija [The last chance of millenium]. Zerkalo nedeli - Mirror of the week [in Russian].

2. EU-Japan Summit 2023 Joint Statement (2023, July 13). Brussels, Belgium: General Secretariat of the Council, 20 p.

3. Gorbachuk, V.M., Leshchynska, L.V. (2012). Mizhnarodni intehratsiini protsesy ta vymiriuvannia rivnia piratstva [International integration processes and measurement of the level of piracy]. Aktualni pytannia mizhnarodnykh vidnosyn - Actual Problems of International Relations, 109 (I), 40-42 [in Ukrainian].

4. Gorbachuk, V.M., Tkachev, I.I. (2012). Strategicheskaja rol' ekonomicheskoj informatiki v uspeshnom razvitii Evrazii [The strategic role of economic informatics in the successful development of Eurasia]. Vestnik Tadzhikskogo nacional'nogo universiteta - Bulletin of the Tajik National University, 2/9, 68-80 [in Russian].

5. Lee-Makiyama, H. (May 2020). Data Free Flow with Trust (DFFT): Paths towards Free and Trusted Data Flows. White Paper. Geneva, Switzerland: World Economic Forum, 24 p.

6. Gorbachuk, V.M. (2016). Postindustrial'na orhanizaciya derzhavnyx zamovlen' u rozvytku AUTODIN, ARPANET, PRNET, NSFNET ta Internetu [Post-industrial organization of government procurements in developmnet of AUTODIN, ARPANET, PRNET, NSFNET and Internet]. Visnyk Odes 'koho nacional'noho universytetu. Ekonomika - OdesaNational University Herald. Series: Economy, 21 (8), 116-122 [in Ukrainian].

7. Gorbachuk, V., Gavrilenko, S., Golotsukov, G., Nikolenko, D. (2021). To digital technologies of patent processing for development of critical products. Information and Digital Technologies 2021 (June 22-24, 2021, Zilina, Slovakia), 137-147.

8. Gorbachuk, V.M., Makarenko, O.S. Osoblyvosti pryjnyattya rishen' lyudynoyu dlya rozv'yazannya skladnykh mizhdyscyplinarnykh problem [The features of human decision making for complex interdisciplinary problems solution]. Systemni doslidzhennya ta informacijni texnolohiyi - System Research and Information Technologies, 3, 73-87 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru