Транскордонне співробітництво України та ЄС на шляху до членства в ЄС: фінансово-маркетингові аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія праці, соціальних відносин і туризму

Центральноукраїнський державний університету імені Володимира Винниченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченко

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ ТА ЄС НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС: ФІНАНСОВО-МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ

Писаренко Н.В. к.е.н., Гуляєва Л.П., к.е.н., доц.

Ткаченко Я.С. к.е.н., доц., Громоздова Л.В. к.е.н., проф.

Шолудченко С.В. к.е.н., доц., Довгенко Я.О. к.е.н., доц.

Дербеньова Я.В. к.е.н., асис. Рвач А.М., асп.

м. Київ, м. Кропивницький

Анотація

транскордонний співробітництво економічний маркетинговий

Досліджено особливості транскордонного співробітництва в Україні. Виокремлено основні поняття та механізм фінансування транскордонного співробітництва. Розкрито значення транскордонного співробітництва на етапі економічного розвитку України. Систематизовано проблеми та перспективи фінансування програм транскордонного співробітництва в Україні. У статті досліджуються теоретичні засади формування маркетингової філософії у транскордонному співробітництві (ТКС). Удосконалено класифікацію регіонального маркетингу в системі управління регіональною економікою в умовах ТКС, що надало підстави для виведення таких його складових: прикордонний і транскордонний маркетинг. Представлено інструментарій організаційно-економічного аналізу маркетингу в ТКС. Визначено місце цифрового маркетингу в підсистемі цифрової економіки та його роль у процесах з ТКС. Останнє під впливом тренду початку ХХІ століття, спрямоване на активізацію саме в інформаційно-інтерактивній взаємодії, що дає підстави для виведення новітніх категорій у даному контексті.

Удосконалено класифікацію регіонального маркетингу в системі управління регіональною економікою в умовах ТКС, що надало підстави для виведення таких його складових: прикордонний і транскордонний маркетинг. Удосконалено інструментарій організаційно-економічного аналізу маркетингу в ТКС, який на відміну від існуючих підходів, дозволяє чітко відстежувати вузькі місця, які присутні в організаційному механізмі транскордонних інституцій, що негативно впливають на досягнення економічних цілей стосовно розвитку ТКС. Удосконалено класифікацію цифрового маркетингу в підсистемі цифрової економіки в умовах ТКС, на основі чого виведено новітню категорію - «інтерактивний транскордонний маркетинг». Удосконалено інструментарій аналізу інформаційного забезпечення в ТКС за допомогою параметрів інтерактивного маркетингу, який на відміну від існуючих підходів, зосереджений виключно на оцінці цифрових платформ, що дає можливість визначити проблемні сигнали у побудові сайту для подальшого розвитку ТКС. Набула подальшого розвитку термінологічна складова ТКС.

Ключові слова: транскордонне співробітництво, програма транскордонного співробітництва, фінансування, регіональний маркетинг, міжнародний маркетинг, прикордонний маркетинг, транскордонний маркетинг, інтерактивний (цифровий) маркетинг, економічні системи, економічна інтеграція.

Annotation

Pysarenko Nadiia Vasylivna Ph.D. (Economics), Associate Professor, head of the marketing department, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv

Huliaieva Liudmyla Petrivna Ph.D. (Economics), Associate Professor at the Department of Finance, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv,

Tkachenko Ianina Stanislavivna Ph.D. (Economics), Associate Professor, head of the finance department, Academy of Labor, Social Relationship and Tourism, Kyiv,

Hromozdova Larysa Vasylivna PhD. (Economics), professor of the Department of Intellectual Systems and Digital Technologies, Academy of Labor, Social Relations and Tourism Kyiv

Sholudchenko Serhiy Vasyliovych Ph.D. (Economics), Associate Professor, Dean of the Faculty of Economics, Social Technologies and Tourism, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv

Dovhenko Yana Oleksiivna Ph.D. (Economics), Associate Professor of the Department of Management and Entrepreneurship of the Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University, Kropyvnytskyi,

Derbenova Yana Valeriivna PhD. (Economics), Assistant, Department of International Economics and Marketing of Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv

Rvach Andrii Mykolayovych graduate student, Kyiv National Economic University named after Vadim Hetman, Kyiv

CROSS-BORDER COOPERATION BETWEEN UKRAINE AND THE EU ON THE WAY TO EU MEMBERSHIP: FINANCIAL AND MARKETING ASPECTS

Peculiarities of cross-border cooperation in Ukraine are studied. The main concepts and mechanism of financing cross-border cooperation are highlighted. The importance of cross-border cooperation at the stage of economic development of Ukraine is revealed. The problems and prospects of financing crossborder cooperation programs in Ukraine are systematized. The article examines the theoretical foundations of the formation of marketing philosophy in cross-border cooperation (TCC). The classification of regional marketing in the management system of the regional economy under the conditions of the TCS was improved, which provided the basis for deriving its following components: border and crossborder marketing. The toolkit of organizational and economic analysis of marketing in TCS is presented. The place of digital marketing in the subsystem of the digital economy and its role in the processes of TCS are determined. The latter is under the influence of the trend of the beginning of the 21st century, aimed at the activation of information and interactive interaction, which gives grounds for deriving the newest categories in this context. The classification of regional marketing in the management system of the regional economy in the conditions of the TCS was improved, which provided the basis for deriving its following components: border and cross-border marketing. The toolkit of organizational and economic analysis of marketing in TCS has been improved, which, unlike existing approaches, allows you to clearly track the bottlenecks that are present in the organizational mechanism of cross-border institutions, which negatively affect the achievement of economic goals in relation to the development of TCS. The classification of digital marketing in the subsystem of the digital economy under the conditions of TCS has been improved, on the basis of which the newest category - "interactive cross-border marketing" has been derived. The toolkit for the analysis of information support in TCS has been improved using interactive marketing parameters, which, unlike existing approaches, is focused exclusively on the evaluation of digital platforms, which makes it possible to identify problematic signals in the construction of the site for further development of TCS. The terminological component of TCS gained further development.

Keywords: cross-border cooperation, cross-border cooperation program, financing, regional marketing, international marketing, cross-border marketing, cross-border marketing, interactive (digital) marketing, economic systems, economic integration.

Постановка проблеми

Початок ХХІ століття розпочався в науковій сфері з того, що вчені-економісти приділяють значну увагу дослідженню найефективніших інструментів активізації ТКС. Загальновідомо, що один з найбільш вдалих ринкових інструментів, який дозволяє якнайкраще активізувати економічну діяльність - це комплексна система маркетингу. Проте науково-теоретичні дослідження, присвячені адаптації маркетингу до ТКС, нині розглядаються здебільшого фрагментарно та узагальнено. Водночас економічна політика формування Європейського Союзу (ЄС) в контексті активізації транскордонного співробітництва зосереджена на розвитку цифрових інтеграційних ринків. Тому, коли маркетингова філософія щодо ТКС знаходиться ще на початкових етапах становлення, а необхідність часу заставляє вивчати вже новітні тренди маркетингу в контексті адаптації до цифрової взаємодії, то дослідити економічну філософію становлення транскордонного маркетингу і його подальший розвиток в умовах цифрової інтеграції є надзвичайно важливо, актуально та своєчасно.

Транскордонне співробітництво стимулює соціально-економічний розвиток України, партнерство в системі «держава - регіони», а також дозволяє максимально ефективно використовувати національні та регіональні переваги. Виконання програм такого співробітництва потребує суттєвих капіталовкладень, що в результаті є передумовою для економічного зростання. На цей час існує чимало факторів, які стримують розвиток транскордонного співробітництва, основними з яких є дефіцит Держбюджету та дотаційність окремих місцевих бюджетів. Отже, на сьогодні потрібно якомога повніше дослідити питання фінансування транскордонного співробітництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Транскордонне співробітництво як наукову концепцію економічного розвитку прикордонних територій розпочали досліджувати вчені наприкінці другого тисячоліття. Одними з перших українських дослідників, які спробували надати практичні рекомендації щодо напрямів використання маркетингу в ТКС, стали І. Чучка, Є. Дудич та В. Кузьмович в 1997 році.

Дослідженням транскордонного співробітництва присвячені наукові дослідження таких науковців, як О. Л. Борщ, Н. М. Ільченко, Н.В. Писаренко, А. В. Лизанець, З. В. Мокринська, Ю. Р. Олійник, Т. О. Паутова та інші.

Аналізуючи останні дослідження та публікації, можна побачити, що проблемам транскордонного співробітництва приділяється достатньо уваги. Проте на цей час невирішеною є проблема ефективності фінансування програм транскордонного співробітництва.

Мета статті

Метою дослідження є обґрунтування особливостей транскордонного співробітництва, зокрема виділенні проблем і перспектив його фінансування та розробка теоретичних положень щодо становлення транскордонного маркетингу і його розвитку в умовах цифрової інтеграції.

Виклад основного матеріалу

Транскордонне співробітництво згідно Мадридської Конвенції 1980 року «передбачає спільні дії, які мають на меті поглиблення та зміцнення сусідських відносин між органами місцевого самоврядування і місцевої державної адміністрації двох і більше держав та укладення Договору або Угоди, необхідних для цієї мети» [4].

В українському законодавстві ТКС - «спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, наукових, технологічних, екологічних, культурних і інших відносин між суб'єктами і учасниками таких відносин в Україні і відповідними суб'єктами і учасниками таких відносин із сусідніх держав у межах компетенції, визначеної їх національним законодавством. Метою транскордонного співробітництва є формування добросусідських відносин та поглиблення взаємодії суб'єктів та учасників транскордонного співробітництва, що сприяє спільному вирішенню завдань місцевого та регіонального розвитку» [5]. Пропонуємо розглянути модель ТКС, який побудовано на основі аналізу нормативно-правової бази України (рис. 1).

Рис. 1 Модель транскордонного співробітництва

Джерело: сформовано авторами на основі [6]

Суб'єктами відповідно до даного закону виступають територіальні громади, їх представницькі органи, місцеві органи виконавчої влади. Учасниками є юридичні і фізичні особи, громадські об'єднання, що беруть участь в ТКС. Таким чином, основне завдання суб'єктів ТКС - створити відповідні (через проєкти, програми, договори, відповідні утворення та ін.) умови для розвитку учасників транскордонних відносин спрямовуючи їх на підформи транскордонного партнерства. Тобто, ТКС вважаємо найвищою формою (тому що вона є першою і від неї залежить, що буде далі) транскордонних відносин (рис. 2).

Загалом транскордонне співробітництво є особливою сферою різноманітних видів міжнародної діяльності на регіональному рівні, яка характеризується наявністю кордону, загальним використанням природних ресурсів і розв'язанням питань екології.

Транскордонні відносини і транскордонне співробітництво - це невід'ємна складова, підсистема сучасної системи міжнародних відносин. Водночас відносини транскордонного співробітництва - це специфічна сфера міжнародних і міждержавних стосунків, яка здійснюється і розвивається на основі чітких критеріїв і принципів [4].

Наразі транскордонне співробітництво України дає змогу певною мірою вирівнювати рівень життя населення з середньоєвропейським, мобілізувати місцеві ресурси, що, своєю чергою, допомагає підвищити ефективність їх використання, а також дозволяє об'єднати зусилля задля розв'язання проблем у транскордонному регіоні.

Рис. 2 Форми транскордонних відносин Джерело: сформовано авторами

реалізації її євроінтеграційних прагнень. Таким чином, транскордонне співробітництво прикордонних областей України можна умовно розділити на два напрями [5]:

- транскордонне співробітництво, що відбувається на кордоні України з країнами ЄС;

- транскордонне співробітництво у так званому «новому прикордонні», уздовж кордонів колишніх радянських республік, зокрема росії (що характеризується наявністю військових дій і відсутністю належного контролю), білорусі та Молдови.

Існування і розвиток транскордонного співробітництва залежить від ефективного механізму фінансування. Загалом фінансування здійснюється за рахунок [3]:

а) асигнувань Державного та місцевих бюджетів (зазвичай), а також інших позабюджетних джерел, наприклад коштів громадських організацій;

б) фінансування закордонними донорськими програмами.

Згідно із Законом України «Про транскордонне співробітництво», видатки на реалізацію програм транскордонного співробітництва здійснюються коштом Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законом. Для спільного фінансування проектів (програм) транскордонного співробітництва може використовуватися міжнародна технічна допомога, кредитні ресурси міжнародних фінансових організацій згідно із законодавством України [5].

Протягом тривалого часу Україна є активним учасником виконання програм транскордонного співробітництва, однак здебільшого реалізуються некомерційні проекти, джерелом фінансування яких є європейські фонди. Достатньо серйозною проблемою ефективності транскордонного співробітництва в Україні є обмежена діяльність владних органів на регіональному рівні та органів місцевого самоврядування, що проявляється в дублюванні прав та обов'язків за деякими напрямами, а також недостатній визначеності фінансування програм транскордонного співробітництва.

Серед проблем фінансування програм транскордонного співробітництва можна виділити такі [2]:

1. Недостатній соціально-економічний розвиток і низький рівень привабливості для інвесторів.

2. Прогалини у вітчизняному законодавстві з питань фінансування програм транскордонного співробітництва коштом Держбюджету України, що спричинено тривалим терміном процедури погодження і затвердження.

3. Непрозорість процедури відбору програм. Так, у ст. 11 Закону України «Про транскордонне співробітництво» зазначено, що «державна фінансова підтримка може надаватися проектам (програмам) транскордонного співробітництва, які мають достатню аргументацію щодо ефективного розв'язання актуальних проблем і були відібрані на конкурсній основі...» Конкурсна комісія відбирає програми транскордонного співробітництва, спираючись на критерії конкурсного відбору: економічну ефективність; інноваційну спрямованість; збільшення капіталовкладень у регіон; зростання зайнятості населення; підтримку охорони навколишнього середовища; зростання цін на проекти співробітництва; тривалу реалізацію проектів співробітництва [3].

4. Недостатність фінансових ресурсів, що спричинено нестачею фінансових ресурсів місцевих бюджетів і неналежними законодавчими основами, які не дають змоги здійснити органам місцевого самоврядування зовнішні запозичення.

Розв'язати цю проблему можна шляхом притягнення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування за допомогою запозичень. Відповідно до Бюджетного кодексу України, усі міські ради можуть здійснювати місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій. Однак на законодавчому рівні така процедура ускладнюється погодженням рішення про здійснення запозичень з Міністерством фінансів України.

Ще одною значною проблемою щодо реалізації програм транскордонного співробітництва з українського боку є відсутність фінансування для їх розробки та подальшого узгодження конкретних проектних пропозицій, а також неузгодженість механізмів одночасного співфінансування транскордонних проектів коштами програм ЄС, національних і регіональних бюджетних асигнувань і позабюджетних джерел [2].

Позитивні зміни у розвитку транскордонного співробітництва України протягом наступних років очікуються у процесі реалізації Державної програми розвитку транскордонного співробітництва, фінансове забезпечення здійснюється у межах коштів, передбачених у Державному і місцевих бюджетах на відповідний рік центральним і місцевим органам виконавчої влади, відповідальним за виконання визначених програмою заходів і проектів транскордонного співробітництва, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законом. Обсяг державної фінансової підтримки програми визначається щороку в межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

На цей час жодна програма транскордонного співробітництва, яка передбачала державну фінансову підтримку, не була реалізована, що спричинено відсутністю фінансових ресурсів у Держбюджеті. Для розв'язання цієї проблеми потрібно провести класифікацію видатків Державного та місцевих бюджетів на наступний рік. Це дасть змогу законодавчо затвердити видатки з цих бюджетів на цю галузь. Своєю чергою, ця пропозиція дозволить кожного року визначати обсяг фінансування програм транскордонного співробітництва. Отже, програми транскордонного співробітництва будуть фінансуватися в межах фінансових коштів, які будуть передбачені у Державному та місцевих бюджетах України.

Одними з перших українських дослідників, які спробували надати практичні рекомендації щодо напрямів використання маркетингу в ТКС, стали І. Чучка, Є. Дудич та В. Кузьмович в 1997 році. Зокрема, авторами запропоновано [5]:

- надати українським і зарубіжним учасникам юридично-правові консультації в галузі зовнішньоекономічної діяльності, а також ознайомити їх з тими змінами, які відбуваються в кожній окремій країні в галузі внутрішнього законодавства;

- спільно із зарубіжними партнерами по субрегіональному співробітництву розробляти різного виду інвестиційні програми, із залученням до них як місцевих фінансових ресурсів, так і ресурсів поза меж даного співробітництва;

- проводити експертизи на економічну доцільність пропонованих для співробітництва різного роду програм, в першу чергу, по забезпеченню їх фінансовими, матеріальними, трудовими ресурсами. По-друге, щоб ці програми були взаємопритаманні для всіх його учасників, і, по-третє, щоб мали відповідне юридичне забезпечення;

- вивчати стан економічної кон'юнктури субрегіонального ринку, з метою розробки перспективи його функціонування;

- забезпечити учасників субрегіонального економічного співробітництва рекламними послугами, проводити різні тематичні виставки й інші заходи, які надавали б можливість більш широкій аудиторії ознайомитися з даним видом співробітництва.

М. Окландер, І. Окландер, І. Крапива, і водночас окремо І. Чучка та В. Проскура зосереджують основну увагу на інструментах маркетингу, які можуть допомогти підвищити експортний потенціал територій, зокрема і задіяних до ТКС [6]:

- товарна політика: відділи територіальних органів влади надають інформаційну підтримку експортерам, визначаючи товари, які відповідають попиту; відбувається створення і розвиток банку транскордонної інформації;

- цінова політика: територіальні органи влади здійснюють фінансування експортера (через зменшені податкові тягарі, кредитні відсоткові ставки), а також спеціальне фінансування іноземних споживачів (через нижчу відсоткову ставку кредиту по відношенню до місцевих банків) для придбання ними товарів, що надаються вітчизняними виробниками;

- рекламна політика: територіальні органи влади організовують і проводять в регіоні конференції, семінари, виставки і ярмарки; випускають інформаційно-рекламні матеріали; здійснюють комунікаційну діяльність з метою залучення іноземних інвестицій, зростання привабливості прикордонних територій для зовнішніх суб'єктів господарювання;

політика розміщення: набір порад для вітчизняних виробників від територіальних органів влади, з приводу потенційних варіантів збуту.

В. Лутчак відмічає: «для того, щоб створити ефективні програми розвитку регіонального маркетингу, за допомогою яких можна реалізовувати економічне ТКС, потрібно залучати різноманітні політичні організації та місцеві органи влади, а також об'єднання підприємницьких структур, населення, засоби масової інформації, вітчизняних і зарубіжних експертів і фахівців з питань регіонального розвитку, які здатні вирішувати непрості завдання розвитку прикордонної співпраці в умовах сьогодення» [6].

Прикордонний маркетинг як вид діяльності - передбачає комплексну оцінку економічних систем прикордонних територій суміжних держав, з метою прийняття рішення стосовно вибору найбільш оптимальних форм (та їх підвидів) транскордонних відносин.

Предметом дослідження прикордонного маркетингу повинні стати - теоретико-прикладні положення, в яких пропонуються форми (та їх підвиди) транскордонних відносин залежно від рівня розвитку економічних систем прикордонних територій.

Одним із інструментів комплексної оцінки економічної системи прикордонної території сусідньої країни повинен стати трансформований комплекс маркетингу (4 Р):

Товар - якими продуктами (товарами чи послугами), факторами виробництва (земля, праця, капітал та інші), ринками (покупців та продавців) країна вигідна для співробітництва / партнерства.

Ціна - скільки така перевага коштує (торговельні бар'єри, валютні, візові; кон'юнктура ринку відповідних товарів і послуг; соціально-економічна ситуація та потенціал прикордонних територій) у сусідній країні потенційної для співробітництва / партнерства задля отримання максимальної віддачі від транскордонних відносин.

Збут - наскільки території, які прагнуть до формування ефективних транскордонних відносин - є облагороджені ринковими інфраструктурними об'єктами, що допоможуть реалізувати вище виявлені переваги для відповідних учасників соціально-економічної системи.

Комунікації - наскільки добре є розроблена прикордонна інформаційна система між сусідніми країнами задля можливості сформувати інтеграційну транскордонну базу даних за однаковими параметрами. Це дозволить суб'єктам-учасникам прикордонних територій прозоро вивчати особливості сусідніх країн в рамках попередніх елементів комплексу маркетингу (товар, ціна, збут).

Вперше запропонував термін «транскордонний маркетинг» С. Жуков. Зокрема, під даним терміном розуміється «філософія, яка базується на теорії і практиці прийняття управлінських рішень стосовно формування стратегії розвитку транскордонних ринків на основі дослідження й аналізу факторів маркетингового середовища з метою реалізації соціально-економічних інтересів території, узгодження інтересів громад цих територій, та з орієнтацією на потреби цільових груп споживачів товарів і послуг, які проживають по обидві сторони кордонів. Управління ТКС на основі маркетингу полягає у тому, щоб шляхом обміну інформацією між підприємствами, фірмами і ринками, що здійснюють такий вид співробітництва, яке направлено на збільшення виробництва товарів і послуг в регіоні, задовольняло одночасно в кількісному і якісному виразі очікування підприємств в рентабельності і бажання та попит споживачів всіх прикордонних територій» [7].

В. Гоблик ключовими ланками маркетингу у ТКС вбачає: рекламнопромоційну діяльність; просування спільних інвестиційних продуктів і бізнесідей; підготовку і проведення спільних спортивних і культурних мега-заходів [4] (рис. 3).

Рис. 1 Маркетинговий інструментарій механізму становлення та розвитку зовнішньоекономічних зв 'язків у транскордонному регіоні Джерело: розроблено авторами на основі [4]

Н. Мікула та О. Пастернак (Дейнека) стверджують, що «маркетинг транскордонного регіону - це діяльність, яка реалізується певними суб'єктами від імені конкретного транскордонного регіону, з метою виявлення потреб цільових регіональних та транскордонних ринків («покупців»), як всередині регіону в його обох частинах (місцеві жителі, підприємці), так і за його межами (туристи, інвестори), та донесення до них інформації про регіон з метою його промоції, підвищення його конкурентоспроможності та якості життя мешканців» [3].

Регіональний маркетинг, як вид діяльності - це один із інструментів управління регіональною економікою, сутність якого полягає в постійному моніторингу території мезорівня відповідними суб'єктами регіонального адміністрування, з метою визначення та задоволення ними потреб учасників регіональної системи, через розробку концепцій, стратегій, відповідних проєктів або інших продуктів, що зможуть підвищити результативність господарського комплексу на даній території.

Економічні завдання регіонального маркетингу [1]:

- вибір пріоритетів економічного і соціального розвитку території;

- виявлення цільових сегментів ринку для розвитку регіональної економіки;

- створення механізму економічної зацікавленості у розвитку галузей найбільш привабливих і перспективних для території шляхом запровадження спеціальних режимів фінансово-бюджетного, грошово-кредитного та цінового регулювання;

- поширення інформації про конкурентні переваги регіону;

- залучення у регіон нових інвестицій та суб'єктів господарювання;

- підвищення конкурентоспроможності інституційних одиниць територіального утворення;

- гармонізація інтересів всіх учасників ринку;

- надання ділової інформації суб'єктам господарювання про бізнес на цій території, про розвиток ділової активності;

- сприяння додатковим надходженням до бюджету;

- створення комфортного життєвого середовища для населення регіону.

Вчені протягом останніх років активно досліджують інструменти, які б змогли допомогти раціонально сформувати новітню інформаційно-цифрову економіку. Цифрова економіка - це діяльність економічних учасників ринку (підприємств, установ, організацій, а також фізичних осіб), яка здійснюється на основі інформаційно-цифрового обміну за допомогою інструментів цифрового маркетингу, цифрової логістики та цифрових фінансів. Отже, у поданому визначенні ми вже апріорі визначили інструменти, які допомагають формувати цифрову економіку.

Н.В. Писаренко, зазначає, що інтерактивний (цифровий) маркетинг - це програмна система, яка автоматично або частково за допомогою ручного керування ІТ менеджерами проводить маркетингові дослідження на Інтернет платформах, з метою визначення інформації про потреби споживачів глобального ринку, що стали учасниками цифрової взаємодії, задля створення для них економічними суб'єктами максимально ціннісного продукту, який потенційно буде презентованим на цифрових платформах у форматі текстових, фото, відео, аудіо стилях. А за допомогою цифрових фінансів та логістики - здійснюється онлайн платіжка за куплений продукт у режимі реального часу, отримати який можна у онлайн або оф-лайн форматах. Методи цих інструментів знаходяться у постійному розвитку зі сторони практик. Тому нами представлена тільки узагальнена теоретична модель практичної дійсності [1].

Інтерактивний транскордонний маркетинг як вид діяльності - це один з прикладних інструментів цифрової економічної інтеграції, в основі якого оптимізація інформаційного ТКС, через аналіз транскордонних платформ та потреб їх користувачів, у контексті побудови раціональної бази даних, що матиме відносну цінність у певних предметних областях для урегулювання ефективності ведення господарської діяльності на прикордонних територіях. Основним об'єктом у даній концепції є комплексне відображення у транскордонному віртуальному середовищі ціннісної інформації, яка призначена для прикордонних регіональних учасників, з метою прийняття ними - відносно правильного рішення щодо своєї діяльності на транскордонному ринку. Важливо зауважити, що в основі даної системи є не просто створити інформаційний ресурс загального значення, скільки відшліфувати з нього певні знання, які матимуть користь.

Предметом дослідження інтерактивного транскордонного маркетингу повинні стати - теоретико-прикладні положення, в яких пропонуються найбільш оптимальні механізми інформаційного забезпечення ТКС в цифровій економічній підсистемі.

Висновки

Для України на етапі її розвитку перспективним напрямом розвитку транскордонного співробітництва є цільове спрямування фінансових ресурсів на реалізацію проектів і програм. Державну і регіональну політику України у сфері транскордонного співробітництва потрібно формувати на засадах децентралізації влади та стимулювання участі громадськості у виконанні програм транскордонного співробітництва.

Підсумовуючи, варто зазначити, що концепція активізації інформаційного транскордонного співробітництва на основі засад з інтерактивного маркетингу дає можливість значно підвищити ефективність ведення транскордонних відносин між потенційними та вже існуючими учасниками партнерської взаємодії.

Література

1. Писаренко Н.В. Інтернет-маркетинг як ефективний інструмент розвитку рекламного ринку та створення і просування бренду. Наукові інновації та передові технології. 2023. 13 (27). С.536-550.

2. Лизанець А. Г. Роль ІЄСП у фінансовому забезпеченні транскордонного співробітництва. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія: Економіка. 2014. Вип. 1. С. 144-149.

3. Мокринська З. В. Фінансові аспекти транскордонного співробітництва. Економічний аналіз. 2010. Вип. 5. С. 295-298.

4. Олійник Ю. Р. Транскордонне співробітництво як чинник відносин асоціації України та ЄС. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2013. Вип. 25. С. 135-140.

5. Паутова Т. О. Удосконалення механізму фінансування проектів транскордонного співробітництва в Україні. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. 2013. Вип. 2. С. 113-118.

6. Павлішина Н.М. Крос-культурний аналіз споживача у міжнародному маркетингу. Глобальні та національні проблеми економіки: електронне наукове фахове видання. Миколаїв, 2018. № 21. С. 92-95. URL: http://global-national.in.ua/issue-21-2018.

7. Жуков С.А., Чучка І. М. Впровадження маркетингових засад у транскордонне економічне співробітництво України з членами ЄС. Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: збірник наукових праць. 2007. № 1(7). С. 240-248.

8. Грицай, С. О. (2023). Від криптовалюти до віртуальних активів: Становлення законодавства України через призму хронологічно-правового аналізу. Вісник Національної академії правових наук України, 30(2), 160-193. https://doi.org/10.31359/1993-0909-2023-30-2-160

References

1. Pysarenko, N.V. (2023). Internet-marketynh yak efektyvnyi instrument rozvytku reklamnoho rynku ta stvorennia i prosuvannia brendu [Internet marketing as an effective tool for the development of the advertising market and the creation and promotion of the brand]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii - Scientific innovations and advanced technologies, 13 (27). 536-550.

2. Lyzanets, A.G. (2014). Rol IYSP u finansovomu zabezpechenni transkordonnogo spivrobitnycztva [The role of the IES in the financial support of cross-border cooperation]. Naukovyj visnyk Mukachivskogo derzhavnogo universytetu. Seriya: Ekonomika - Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series: Economics, 1. 144-149.

3. Mokrynska, Z.V. (2010). Finansovi aspekty transkordonnogo spivrobitnycztva [Financial aspects of cross-border cooperation]. Ekonomichnyj analiz - Economic analysis, 5. 295-298.

4. Oliinyk, Y.R. (2013). Transkordonne spivrobitnycztvo yak chynnyk vidnosyn asociaciyi Ukrayiny ta YeS. [Transboundary cooperation as a factor in the EU-Ukraine Association Relations]. Ukrayinska nacionalna ideya: realiyi ta perspektyvy rozvytku - Ukrainian national idea: realities and prospects of development, 25. 135-140.

5. Pautova, T.O. (2013). Udoskonalennya mexanizmu finansuvannya proektiv transkordonnogo spivrobitnycztva v Ukrayini [Improvement of the mechanism of financing of cross-border cooperation projects in Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnogo upravlinnya, pedagogiky ta psyxologiyi - Actual problems of public administration, pedagogy and psychology, 2. 113-118.

6. Pavlishyna, N.M. (2018). Kros-kulturnyj analiz spozhyvacha u mizhnarodnomu marketyngu [Cross-cultural analysis of the consumer in international marketing]. Globalni ta nacionalni problemy ekonomiky - Global and national problems of the economy, 21. 92-95. URL: http://global-national.in.ua/issue-21-2018.

7. Zhukov, S.A., Chuchka, I.M. (2007). Vprovadzhennya marketyngovyx zasad u transkordonne ekonomichne spivrobitnycztvo Ukrayiny z chlenamy YeS. [Implementation of marketing principles in cross-border economic cooperation of Ukraine with EU members]. Visnyk Donbaskoyi derzhavnoyi mashynobudivnoyi akademiyi: zbirnyk naukovyx pracz - Bulletin of the Donbas State Machine-Building Academy: a collection of scientific papers, 1(7). 240-248.

8. Hrytsai, S. O. (2023). From cryptocurrency to virtual assets: Formation of Ukrainian legislation through the prism of chronological-legal analysis. Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 30(2), 160-193. https://doi.org/10.31359/1993-0909-2023-30-2-160

Размещено на Allbest.ru