Російська Федерація є державою-терористом

Дослідження причин російсько-українського військового конфлікту. Розгляд наслідків обстрілів об'єктів енергетичної інфраструктури України. Оцінка воєнних злочинів та встановлення кількості загиблих. Правові підстави визнання держав спонсором тероризму.

Рубрика Международные отношения и мировая экономика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 25,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Національний авіаційний університет

Російська Федерація є державою-терористом

Романенко Є.О.

Вступ

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Російське вторгнення в Україну 2022 року -- відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий 24 лютого 2022 року. Частина російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.[1]

Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території та називає це «спеціальною операцію». Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.

Українська влада неодноразово закликала визнати Російську Федерацію та Білорусь державами-спонсорами тероризму, а збройні сили РФ -- терористичною організацією. На сьогодні парламенти Естонії, Латвії, Литви, Польщі, а також нижня палата парламенту Чехії вже ухвалили резолюції про визнання Росії державою, яка підтримує тероризм, засудивши широкомасштабні атаки російської армії на мирне населення та критичну енергетичну інфраструктуру України.

Виклад основного матеріалу

З 10 жовтня Російська Федерація запустила по об'єктах енергетичної інфраструктури України близько 600 ракет. Лише протягом 23 листопада внаслідок обстрілу стало масове відключення електроенергії в низці міст України, включаючи Київ. Усього противник випустив близько 70 ракет, 51 було знищено. Також цього дня обстріли з артилерії зазнали трьох громад Сумської області.

Через масований обстріл Росією української інфраструктури скликали 24 листопада засідання Ради безпеки ООН. [2] Президент України Володимир Зеленський дистанційно виступив на засіданні Ради безпеки ООН, скликаному через черговий масований російський обстріл інфраструктури. Він закликав світ рішуче відреагувати на обстріл української критичної інфраструктури та надати Україні ШЮ.

Зеленський запропонував, щоб Рада безпеки прийняла резолюцію «про засудження будь-яких форм енергетичного терору». Водночас представників ООН президент запросив приїхати в Україну і відвідати об'єкти критичної інфраструктури, які зазнали або можуть зазнати ударів російських ракет. Він нагадав, що наступного дня після того, як на саміті G20 було озвучено десять пунктів мирного плану України, Росія відповіла «формулою терору» -- на кожен із цих пунктів вона запустила Україною по десять ракет.

Про нові ракетні удари Зеленський заявив, що Росія практикує енергетичний тероризм проти цивільного населення, що є повним аналогом застосування зброї масової поразки. «Коли на вулиці мінусова температура, а десятки мільйонів людей внаслідок попадань російських ракет з енергооб'єктів залишаються без електрики, тепла та води, це очевидний злочин проти людяності», - сказав він.

Зеленський нагадав, що саме тому Україна звертається до партнерів за допомогою у захисті її неба, і вдячна всім, хто вже надає таку допомогу. Зеленський також заявив, що «держава-терорист не повинна брати участь у будь-яких голосуваннях з питань, що стосуються її агресії», тому що це дає їй можливість «блокувати будь-яку спробу Ради Безпеки ООН виконати свій мандат». “Це нонсенс - зберігати право вето у того, хто веде злочинну війну. Світ не має бути заручником одного міжнародного терориста», - сказав президент. [2]

З початку війни, за даними ООН, з України виїхало понад 6 млн. людей. Більшість вирушили до Польщі - 3,3 млн, решта - до Словаччини, Угорщини, Румунії та інших країн. Це стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни. 146 тис. іноземних студентів покинули Україну. За повідомленням Кабміну, на територію РФ окупанти депортували близько 1,2 млн. жителів України.[3]

Офіс генерального прокурора повідомив про зростання встановленої кількості загиблих та поранених через російську повномасштабну війну дітей. Загалом, за даними ювенальних прокурорів, постраждали 1265 дітей. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 431 дитина загинула та понад 834 отримали поранення різного ступеню тяжкості.[3]

Серед цивільних із 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 9 жовтня постраждало 15 592 цивільні особи (тижнем раніше - 15 246), зокрема 6221 загинула (6114). Про це повідомило Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН).

Генеральна прокуратура зареєструвала 45 тис. 788 злочинів військ РФ на території України та оголосила підозру 627 представникам військово-політичного керівництва Росії. За даними правоохоронців, від 24 лютого окупанти вчинили не менше ніж 45 тис. 788 злочинів агресії та воєнних злочинів.

Європейський парламент 23 жовтня 2022 року у Страсбурзі під час пленарного засідання більшістю голосів ухвалив резолюцію про визнання російської федерації державою-спонсором тероризму. «За» цей документ висловилися 494 депутати, «проти» - 58, ще 44 європейських політики утрималися.[4]

Основні положення резолюції про визнання Росії державою-спонсором тероризму напередодні були погоджені на рівні керівників політичних груп Європейського парламенту.

«Європарламент... рішуче засуджує воєнні злочини та акти терору проти цивільного населення, що здійснені Російською Федерацією та її поплічниками з метою досягнення руйнівних політичних цілей в Україні та на території інших країн, та визнає Росію як державу, що спонсорує тероризм, та як державу, що використовує терористичні засоби», - йдеться у документі.

Євродепутати засудили окупацію Росією Запорізької АЕС як дії, що спрямована на здійснення терору проти населення України та перетворює атомну станцію на військовий об'єкт.

Вони висловили солідарність з народом України та іншими жертвами російської агресії.

Документ закликає Раду ЄС включити так звану «групу вагнера» та інші мілітаризовані угруповання, що фінансуються Росією, до переліку осіб, груп та установ, що залучені до терористичної діяльності і на яких поширюються відповідні санкції ЄС.

«Європарламент. закликає ЄС та країни-члени розширити правові рамки для визнання держав як «спонсорів тероризму», що має потягнути за собою значну кількість суттєвих обмежувальних заходів проти таких країн та матиме широкі обмежувальні наслідки для відносин ЄС з такими країнами; закликає Раду ЄС, відповідно, зважити на включення Російської Федерації до переліку держав-спонсорів тероризму», - йдеться також у документі.

Євродепутати наголосили на необхідності притягнення до відповідальності тих держав, недержавних гравців та окремих осіб, які підтримують та роблять можливою збройну агресію Росії, а також посилюють її військові потужності.

«Європарламент... підтверджує свій заклик до Європейської комісії та до країн-членів щодо підтримки всіх законних міжнародних та національних процесів з розслідування злочинів, що здійснені під час агресивної війни Росії проти України, з огляду на необхідність притягнення всіх злочинців до відповідальності, а також для надання належної підтримки створенню спеціального трибуналу, що займатиметься злочином агресії Росії проти України», - йдеться у резолюції.

Водночас депутати закликали Єврокомісію та країни- члени поєднати зусилля для створення широкого міжнародного «компенсаційного механізму», який має включати створення міжнародного реєстру завданої шкоди та механізми взаємодії із українською владою у цих справах.

Європейські депутати закликали ЄС та країни-члени заборонити публічне використання будь-якої символіки, що пов'язана із російською військовою агресією та тим чи іншим чином виправдовує або підтримує такі злочинні дії.[4]

Парламентська асамблея НАТО, 21 листопада у Мадриді, закликала створити спеціальний Міжнародний трибунал для покарання російських злочинців та визнала РФ державою- терористом. [5] Всі 30 країн НАТО підтримали пропозиції нашої делегації. Такий трибунал дасть змогу засудити не тільки безпосередніх виконавців військових злочинів, але і вище керівництво російської федерації. Резолюцію буде направлено урядам та парламентам усіх країн-членів НАТО.

Резолюція містить низку важливих для України рішень:

• збільшення постачання Україні озброєння;

• розробка конкретних кроків стосовно вступу України до НАТО;

• створення механізму стягнення репарацій з РФ за завдані Україні збитки.

У резолюції закріплений принцип про те, що НАТО буде підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.[5]

Парламентська асамблея Ради Європи стала першою міжнародною організацією, яка 13 жовтня визнала нинішній російський режим терористичним. Відповідну резолюцію під назвою "Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України" підтримали 79 делегатів, двоє були проти і один утримався. До резолюції також була включена поправка із закликом надати Україні системи 1П1О.[6]

Згідно з документом, російський режим - є терористичним. Варто зазначити, що це потужний сигнал, який наближає момент визнання РФ країною-спонсором тероризму.

Найважливіші пункти резолюції. Одностайно схваливши резолюцію, Парламентська асамблея визнала нинішній російський режим терористичним, а також закликала держав-часниць Ради Європи:

¦ надати Україні системи протиповітряної оборони;

¦ однозначно засудити псевдореферендуми, проведені в Луганській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях України з 23 по 27 вересня 2022 року, й утриматися від визнання будь-яких їх наслідків;

¦ засудити спробу анексії Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей як порушення міжнародного права та серйозну загрозу міжнародному миру і безпеці й уникати визнання будь-яких наслідків цього;

¦ надати фінансову підтримку для відбудови України;

¦ забезпечити комплексну систему відповідальності за грубі порушення міжнародного права, що виникли внаслідок агресії Росії проти України;

¦ прискорити створення Спеціального міжнародного трибуналу для притягнення РФ до відповідальності за злочин агресії проти України;

¦ створити комплексний міжнародний механізм компенсації, включаючи міжнародний реєстр збитків, і активно співпрацювати з українською владою у цьому напрямку;

¦ спонукати Москву дозволити гуманітарним місіям ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Ради Європи чи будь-якої іншої міжнародної організації чи державі-члену сприяти обміну військовополоненими та звільненню політичних в'язнів;

¦ підтримувати проведення будь-яких перемовин на умовах України.[6]

У Верховній Раді України 26 березня 2022 року за №7214 було зареєстровано проект закону "Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну".[7] 14 березня 2022 року Закон було прийнято і направлено на підпис Президенту. 12 травня 2022 року закон було повернуто у Верховну Раду з пропозиціями Президента. 22 травня 2022 року Закон було повторно прийнято з пропозиціями Президента. [7]

У прийнятому Законі Верховна Рада визнала Росію державою-терористом, а її політичний режим - неонацистським за «суттю і практикою». «Політичний режим РФ є неонацистським за своєю суттю, практикою та ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим. Збройне вторгнення Російською Федерацією в Україну, розпочате 24 лютого 2022 року, є актом агресії, відповідно до міжнародного права. Будь-яка пропаганда російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста заборонена», - йдеться у документі. [7]

3 травня до обох палат Конгресу із проханням визнати Росію країною-спонсором тероризму звернулася Верховна Рада України. Із закликами до світової спільноти зробити це регулярно звертаються президент України Володимир Зеленський і голова Міністерства закордонних справ країни

Дмитро Кулеба.[8] Визнання Росії «державою-терористом» потрібне не як політичний жест, а як дієвий захист вільного світу, заявив у зверненні 30 липня президент Володимир Зеленський. Зеленський наголосив, шо формальне юридичне визнання Росії «державою-терористом», зокрема визнання від Держдепартаменту США, «потрібне не як політичний жест, а як дієвий захист вільного світу».

«Таке рішення автоматично ускладнить існування для держави-терориста, автоматично розірве різноманітні політичні й бізнесові зв'язки, які в іншому разі Росія зберігатиме. І це все відбудеться стовідсотково. Це доведеться робити - питання лише в часі та у форматі ухвалення цього рішення. І що швидше це буде, то менше зла Росія встигне зробити», - сказав Зеленський. Він наголосив, що на нинішньому етапі війни для Росії «терор - це основна зброя». «І тому основне завдання кожного українця, кожного захисника свободи й людяності у світі - робити все, щоб ізолювати державу-терориста і щоб захистити якнайбільше людей від російських ударів», - зазначив він. [8] військовий конфлікт україна правовий тероризм

Таким чином якщо простежити заяви української влади та реакції міжнародної спільноти від початку повномасштабного вторгнення, можна помітити, що там звучать різні терміни -- "держава-терорист", "держава-спонсор тероризму", "терористичний режим". В міжнародному праві такого терміну "держава-терорист" немає -- отже, й чітких наслідків надання Росії статусу не передбачено. Нині це поняття має радше політичне, аніж юридичне значення.

Усе починається з того, що спочатку якесь поняття і його зміст фіксується у галузі міжнародної політики, а потім вже виходить на рівень міжнародного права і розробляється відповідна міжнародна конвенція. Це перший крок до фіксування на міжнародно-правовому рівні такого явища, як "державний тероризм".

У нещодавньому рішенні ПАРЄ, втім, Росію названо не державою-терористом, а державою, режим якої є терористичним. Це був певний компромісний варіант, близький до запропонованого Україною. ПАРЄ по суті визнало, що саме керівництво Росії вдається до терористичних дій, а це підриває легітимність російського уряду.

Пояснення терміну "держава-терорист" дає виключно українське законодавство. У прийнятому законі [7] вказано, що йдеться про державу, "яка відкрито, з використанням власних збройних сил, інших збройних формувань, або приховано, з використанням збройних формувань, що діють від імені та (або) в інтересах такої держави, вчиняє терористичні акти, акти міжнародного тероризму".

У серпні Сейм Латвії ухвалив позначення дій РФ як "держава-спонсор тероризму" і водночас закликав Євросоюз обмежити видачу віз росіянам. Латвійці пояснили це рішення не лише нинішньою агресією проти України. "Упродовж багатьох років Росія підтримувала та фінансувала терористичні режими та організації у різний спосіб -- прямо та опосередковано -- як найбільший постачальник зброї для режиму Асада в Сирії та як виконавець у таких справах, як отруєння сім'ї Скрипалів або збиття літака MH-17", -- заявляли тоді латвійські парламентарі. Але це радше політична декларація, бо у латвійському законодавстві немає пояснення, що таке "держава-спонсор тероризму" і як її потрібно покарати. [9]

Визнання того чи іншого збройного формування терористичною організацією відбувається на національному рівні, а країни самі обирають відповідні критерії. Так, наприклад, у США визначають, що така організація має бути іноземною та брати участь у терористичній діяльності, що загрожує безпеці Сполучених Штатів та їхнім громадянам.

До переліку терористичних організацій потрапила низка воєнізованих угруповань. Проте, схоже, випадків внесення збройних сил певної країни ще не було.[10]

Єдина країна, де такий статус держави-спонсора тероризму передбачає конкретні наслідки, зокрема санаційні -- США. Якщо Росію визнають державою-спонсором тероризму, вона опиниться в одному переліку з Кубою, Північною Кореєю, Іраном та Сирією. США, можливо, доведеться розширити санкції значно більше, ніж на певні сектори російської економіки та конкретних людей.[9]

Санкції проти держав-спонсорів тероризму посилюють їхню політичну й економічну ізоляцію: обмеження зовнішньої допомоги США; заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль над експортом товарів подвійного використання; різні фінансові та інші обмеження. Ключовим обмеженням для країн із цим статусом є заборона на експорт товарів подвійного призначення. Але більший вплив матиме те, що на країни та осіб, які торгують із державами-спонсорами тероризму, також можуть накласти санкції. Таким чином цей статус робить країну практично вигнанцем на міжнародному рівні.

А ще в окремих випадках США можуть визнати відсутність у держави з таким статусом судового імунітету. Отже, проти уряду держави-спонсора тероризму можна буде подавати позови в американські суди та отримувати компенсацію із заарештованих державних активів.

Ще 28 липня Сенат США ухвалив резолюцію, яка закликає Державний департамент (фінальне рішення має бути саме за ним) визнати Росію державою-спонсором тероризму через події в Україні, Чечні, Грузії та Сирії, які призвели "до загибелі незліченної кількості людей". А у вересні американські сенатори -- демократ Річард Блюменталь та республіканець Ліндсей Грем, представили законопроєкт про визнання Росії країною-спонсором тероризму. Цей документ містить положення, що дозволить президентові США відмовитися від визнання країни спонсором тероризму, коли причина надання їй такого статусу буде усунута.

Держсекретар США Ентоні Блінкен у відповідь на заклики долучити Росію до держав-спонсорів тероризму заявив: що проти росії й так запровадили низку санкцій, які передбачають аналогічні обмеження з умовного «пакета держави-терориста», адміністрація США разом із Конгресом шукає альтернативу такому статусу. Головна мотивація Блінкена: зарахування РФ до держав-спонсорів тероризму "може мати непередбачувані наслідки, які не будуть не лише некорисними, а й шкідливими". Мовляв, якщо включити РФ до списку спонсорів тероризму, це може поставити під загрозу крихку «зернову угоду» щодо українських портів.

"Як ви знаєте, активи російського Центрального банку, які зберігалися в Сполучених Штатах, були заморожені. І було багато дискусій щодо повернення цих активів для компенсації Україні, українському уряду, можливо, окремим українцям, які постраждали. Якщо Росію визнають державою-спонсором тероризму, американські громадяни, а не громадяни України, можуть подати до суду на Росію за терористичні акти. Тоді активи російського Центрального банку можуть бути використані для передачі американцям, які постраждали від російського тероризму", -- пояснює Інгрід Вюрт, професорка права в університеті Вандербільта, співредакторка Американського журналу міжнародного права.[11]

Таким чином США поки не можуть надати статус держави-спонсора тероризму російській федерації, що ізолює її на міжнародному рівні, могло б посилити тиск на агресора, поки запроваджені санкції не дають бажаних результатів. А щодо статусу держави-терориста -- його можуть ухвалювати парламенти країн-партнерів України. У будь-якому разі кожна держава сама визначає, у якому обсязі мати контакти з Росією та чи мати їх взагалі.

Висновки

В Україні йде війна, в якій українська нація веде небачену у 21-му сторіччі битву за своє існування. Українська позиція стосовно створення трибуналу, виплати репарацій та визнання Росії державою-терористом поступово отримує підтримку на найвищих міжнародних майданчиках. В міжнародному праві такого терміну "держава-терорист" немає -- отже, й чітких наслідків надання Росії статусу не передбачено. Нині це поняття має радше політичне, аніж юридичне значення. Єдина країна, де такий статус передбачає конкретні наслідки, зокрема санаційні -- США. Якщо Росію визнають державою-спонсором тероризму, вона опиниться в одному переліку з Кубою, Північною Кореєю, Іраном та Сирією. Але зарахування РФ до держав-спонсорів тероризму " в США може мати непередбачувані наслідки, які не будуть не лише некорисними, а й шкідливими. Якщо Росію визнають в США державою-спонсором тероризму, американські громадяни, а не громадяни України, можуть подати до суду на Росію за терористичні акти.

Список використаних джерел

1. Романенко Є.О. Росія визнана державою-спонсором тероризму //Membership in the WTO: Prospects of Scientific Researches and International Technology Market: Materials of the VII International Scientific-Practical Conference. In two volumes. Volume I - Calgary (Canada): Regional Academy of Management, 2022 - p.82-89

2. Энергетический террор: Совбез ООН провел заседание из-за массированных обстрелов Украины https://flot2017.com/ energeticheskij-terror-sovbez-oon-provel-zasedanie-iz-za-massirovannyh- obstrelov-ukrainy/

3. Романенко Є.О. Геноцид українського народу // Modern! aspekty vedy: XXIV. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. - str.12-30

4. Європарламент визнав Росію державою-спонсором тероризму https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3620258-evroparlament- viznav-rosiu-derzavousponsorom-terorizmu.html

5. Парламентська асамблея НАТО визнала Росію державою-терористом -- Чернєв https://suspilne.media/321634- parlamentska-asamblea-nato-viznala-rosiu-derzavou-teroristom/

6. ПАРЄ ухвалила резолюцію про визнання Росії терористичним режимом https://www.eurointegration.com.ua/ news/2022/10/13/7148626/

7. Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну: проект Закону від 26.03.2022 №7214 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39284

8. Не політичний жест, а захист вільного світу: Зеленський про необхідність визнання Росії «державою- терористом» https://www. radiosvoboda. org/a/news-zelenskyi- viyna-zvernennia/31966929.html

9. Сейм Латвії визнав Росію державою-спонсором тероризму, https://www.radiosvoboda.org/a/news-seim-latvii-rosia- sponsor-teroryzmu/31983434.html

10. Держава-терорист: що змінить цей статус для Росії та чому його досі не запровадили gromadske.ua/ru/posts/gosudarstvo- terrorist-chto-izmenit-etot-status-dlya-rossii-i-pochemu-ego

11. Росія -- держава-терорист. Чому Україна просить світ надати РФ такий статус і що він змінить https://suspilne.media/295828-rosia-derzava-terorist-comu-ukraina- prosit-svit-nadati-rf-takij-status-i-so-vin-zminit/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Вивчення причин та рушійних сил російсько-грузинського конфлікту в контексті їх значення для зовнішньої політики України. Визначення наслідків та тенденцій розвитку російсько-грузинського конфлікту у майбутньому, їх впливу на міжнародні світові стосунки.

    курсовая работа [51,4 K], добавлен 28.11.2010

  • Історія виникнення і розвитку міжнародного тероризму. Вивчення діяльності міжнародних терористичних організацій і оцінка впливу тероризму на політику провідних світових держав в XXI столітті. Крупні терористичні теракти і боротьба зі світовим тероризмом.

    презентация [7,6 M], добавлен 10.12.2013

  • Оцінка офіційного визнання Австрією, Чехословаччиною, Німеччиною радянської України. Характеристика економічних положень договорів й доцільності розвитку торгово-економічних відносин. Укладення російсько-німецького "Раппальського договору" та його умови.

    статья [26,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Організаційно-правові основи вибору закордонного контрагента. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером. Ефективність зовнішньоторгової операції. Укладання торгівельного контракту. Організація його контролю, виконання та припинення.

    курсовая работа [6,0 M], добавлен 16.07.2010

  • Розгляд поняття фінансового боргу як елементу кругообігу "доходи-витрати". Дослідження суті та призначення державного кредиту. Оцінка взаємовідносин України з міжнародними фінансовими інституціями. Зовнішній борг України та проблеми його обслуговування.

    курсовая работа [2,3 M], добавлен 30.09.2015

  • Характерні риси сучасного тероризму. Завдання внутрішніх військ України у сфері безпеки. Поняття інформаційної безпеки, тероризму та локальної війни, приклади явищ. Роль України у створенні ООН. Аналіз напрямів орієнтації сучасної української геостатегії.

    контрольная работа [19,7 K], добавлен 29.11.2010

  • Стосунки України та Росії в енергетичній сфері, стратегічні напрями зовнішньої енергетичної політики двох держав. Україна та МАГАТЕ. "Газові переговори": наміри і результати. Особливості та характер позиціювання сторін у "трикутнику": ЄС – Україна-Росія.

    курсовая работа [75,0 K], добавлен 30.11.2013

  • Історія створення СОТ. Вплив приєднання України до СОТ на рівень захисту внутрішнього ринку. Можливі наслідки приєднання України до СОТ. Узагальнена оцінка можливих наслідків вступу до СОТ за секторами та галузями економіки України.

    курсовая работа [27,7 K], добавлен 17.09.2007

  • Напрямки українсько-російських відносин у політичній та економічній сферах. Сучасний стан і історія виникнення проблем в українсько-російських відносинах, їх світове значення (санкції Заходу проти Росії). Головні виклики російсько-українського конфлікту.

    курсовая работа [372,2 K], добавлен 21.07.2016

  • Характеристика патерналізму і пасивності українського суспільства. Бізнес-середовище щодо наслідків і перспектив приєднання України до зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Види технічних стандартів, що перешкоджають експорту на ринок Європи.

    лекция [137,0 K], добавлен 05.10.2017

  • Кризи, що погіршили відносини між двома супердержавами. Куба як джерело великого конфлікту. Потужність військового потенціалу наддержав. Карибська криза 1962 року. Радянське втручання. Реакція з боку США. Ухвала Хрущова. Врегулювання конфлікту.

    реферат [51,5 K], добавлен 07.10.2008

  • Декларація про державний суверенітет України. Головні напрями зовнішньополітичної діяльності. Геополітичні орієнтири. Визнання державності українського народу. Членство України в ООН. Відносини з Радою Європи та НАТО. "Безнадійний" пошук місця в ЄС.

    реферат [33,9 K], добавлен 13.06.2010

  • Витоки та причини назрівання конфлікту у Косово, етапи. Порядок розвитку конфлікту з історичної точки зору. Національний та релігійний склад населення Косово. Політика югославського та сербського урядів, західноєвропейських держав щодо даної проблеми.

    курсовая работа [41,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Причини поширення і прояви тероризму у світі. Об’єднання міжнародних зусиль у боротьбі. Формула антитерору та проблеми захисту прав людини. Аналіз загрози тероризму для України. Боротьба з незаконними поставками ядерних і радіоактивних матеріалів.

    реферат [71,8 K], добавлен 27.04.2009

  • Маркетингова оцінка світового та українського ринків цукру. Регулювання торгівлі цукром на міжнародному й національному рівні. Нормативно-правові умови здійснення експорту до Росії. Оцінка ефективності зовнішньоекономічного контракту з експорту цукру.

    дипломная работа [877,5 K], добавлен 26.08.2013

  • Аналітична маркетингова оцінка світового та українського ринку горілки. Законодавча база, що регулює виробництво та експорт горілки, та нормативно-правові умови здійсненя угоди. Зовнішньо-економічний контракт. Ефективність запропонованого проекту.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 13.08.2008

  • Розгляд американо-українських відносин, починаючи з 1991 до 2016 року. Аналіз їх основних тенденцій розвитку в контексті євро інтеграційних прагнень України та воєнного конфлікту з Російською Федерацією. Пріоритети Вашингтону з огляду власних цілей.

    статья [26,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Визначення міжнародного тероризму. Історичний огляд світового тероризму. Ісламський фундаменталізм як ідеологічне підґрунтя міжнародного тероризму. Боротьба з тероризмом, соціологічний аналіз. Тероризм як фактор громадянського життя, аналіз проблеми.

    дипломная работа [172,5 K], добавлен 26.01.2011

  • Аналіз політики США щодо арабсько-ізраїльського конфлікту в часи холодної війни. Дослідження впливу американсько-радянського суперництва на формування концептуальних засад політики США щодо близькосхідного конфлікту. Уникнення прямої конфронтації з СРСР.

    статья [22,5 K], добавлен 11.09.2017

  • Розгляд транскордонного співробітництва як основної умови інтеграції України до Європейського Союзу. Дослідження особливостей безпосередніх контактів та взаємовигідного співробітництва між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії.

    статья [42,3 K], добавлен 20.11.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.