Співпраця України з міжнародними організаціями в умовах російсько-української війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Співпраця України з міжнародними організаціями в умовах російсько-української війни

Цебенко Соломія Богданівна кандидат юридичних наук,

доцент кафедри теорії права та конституціоналізму

Інституту права, психології та інноваційної освіти

Обрембальський Святослав Владиславович студент

Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти



Анотація

У статті розглянуто проблеми міжнародних організацій в умовах російсько-української війни. Війна між Україною та росією сьогодні викликає занепокоєння у всьому світі, адже вона матиме негативний вплив на навколишнє середовище, на життя людей не тільки безпосередніх учасників війни, але й багатьох людей у світі. Через війну в Україні можливий голод в різних країнах світу.

Важливість міжнародного регулювання безпекових питань, що стосуються України. Визначено взаємозалежність глобального світу в частині міжнародної безпеки, продовольчої безпеки, екологічної безпеки тощо та рівень впливу на безпекову сферу міжнародних організацій. Виявлено основні проблемні моменти співпраці України з міжнародними організаціями в умовах війни.

Проаналізовано зарубіжний досвід щодо нормативно-правового регулювання захисту прав людини, права людини у збройних конфліктах через призму міжнародного гуманітарного права, становлення норм міжнародного захисту прав людини в контексті захисту від збройних конфліктів. Сучасний стан співпраці України з міжнародними організаціями в умовах війни з метою виявлення проблем, напрямів та перспектив співпраці.

Звернено увагу, що Україна є учасницею багатьох міжнародних організацій та, наскільки це можливо, виконує зобов'язання, взяті нею при вступі в організацію чи при ратифікації тих чи інших міжнародних актів. Протягом 10 років війни в Україні наша держава застосовує різні механізм співпраці з цими організаціями задля забезпечення миру в Європі та відстоювання власної незалежності.

Сформульовано основні напрямки співпраці України з міжнародними організаціями в подальшому, в т.ч. потреба в реформуванні Ради Безпеки ООН, ратифікація Україною Римського Статуту, поглиблення співпраці в галузі забезпечення прав та свобод людини, взаємоузгодження процедурних моментів та усунення бюрократичних перепон та ін.

Ключові слова: міжнародні організації, міжнародна співпраця, російсько-українська війна, забезпечення безпеки, міжнародний суд ООН, надання допомоги.



Tsebenko Solomiia Bohdanivna Ph.D. in Law, Docent, Аssociate Professor of the Department of Theory of Law and Constitutionalism, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Obrembalskyi Sviatoslav Vladyslavovych student, Institute of Law, Psychology and Innovative Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv

PROHIBITION OF DISCRIMINATION IN THE PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS

Abstract

The article examines the problems of international organisations in the context of the Russian-Ukrainian war. The war between Ukraine and Russia is a matter of concern around the world today, as it will have a negative impact on the environment and on the lives of people not only directly involved in the war, but also many people around the world. The war in Ukraine could lead to famine in different countries of the world.

The importance of international regulation of security issues related to Ukraine. The interdependence of the global world in terms of international security, food security, environmental security, etc. and the level of influence of international organisations on the security sphere are determined. The main problematic aspects of Ukraine's cooperation with international organisations in wartime are identified.

The author analyses foreign experience in the legal regulation of human rights protection, human rights in armed conflicts through the prism of international humanitarian law, and the development of international human rights norms in the context of protection from armed conflicts. The current state of Ukraine's cooperation with international organisations in the context of war in order to identify problems, directions and prospects for cooperation.

It is noted that Ukraine is a member of many international organisations and, to the extent possible, fulfils the obligations assumed upon joining an organisation or ratifying certain international acts. During the 10 years of war in Ukraine, our state has been using various mechanisms of cooperation with these organisations to ensure peace in Europe and defend its independence.

The main directions of Ukraine's cooperation with international organisations in the future are formulated, including the need to reform the UN Security Council, ratification of the Rome Statute by Ukraine, deepening cooperation in the field of human rights and freedoms, mutual coordination of procedural issues and elimination of bureaucratic obstacles, etc.

Keywords: international organisations, international cooperation, Russian- Ukrainian war, security, UN International Court of Justice, assistance.



Вступ

Постановка проблеми. Війна між Україною та росією сьогодні викликає занепокоєння у всьому світі з низки причин. Перш за все, вона матиме негативний вплив на навколишнє середовище. Збитки, завдані нею, навряд чи можна підрахувати сьогодні, але вона матиме довгостроковий негативний вплив на екосистеми багатьох країн Чорноморського басейну: в Туреччині, Румунії, Болгарії, Грузії тощо. Варварський вибух на Каховській ГЕС не лише забруднив і опріснив Чорне море, але й спричинив часткову загибель морської флори та фауни.

Впливові міжнародні організації всіляко підтримують нашу країну, причому не тільки з початку повномасштабного вторгнення, а й ще з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим та розв'язала збройний конфлікт на Донбасі. Проти країни-агресора вводяться санкції, тоді як Україна отримує від світу гуманітарну та фінансову допомогу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Взаємодію міжнародних організацій та держав-учасниць чи кандидатів у держави-члени організації досліджували: Абрамов В., Григоров О., Гусар О., Мельниченко Н., Ситник Г., Смолянюк В., Хоменко О., Чулінда Л. та інші.

Метою даної статті є загальнотеоретичний аналіз взаємодії, допомоги і співпраці деяких міжнародних організацій та України під час російсько- української війни.



Виклад основного матеріалу

За інформацією Міністерства закордонних справ (МЗС), на початок 2022 року Україна була прийнята до складу 81 міжнародної організації. У більшості з них, а саме в 69, Україна володіє статусом повноправного члена. Цей статус надає країні можливість голосувати на засіданнях міжнародних організацій, брати участь у стратегічному плануванні, спільно розробляти міжнародні документи, виконувати стандарти, розроблені в межах організації, та інше [1].

Вирішення міжнародного конфлікту це активні дії відповідальних сторін конфлікту та інших зацікавлених учасників для його припинення. Метою таких дій є створення умов для переходу від стадії нерозробленого діалогу між сторонами конфлікту (що часто призводить до протистояння) до етапу взаємоприйнятного компромісу.

Таким чином, ми співпрацюємо в галузі безпеки з такими організаціями, як: Організація об'єднаних націй (ООН), Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Рада Європи, Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ), Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) та ін. З 1992 року рівень співпраці між Україною та НАТО ще ніколи не досягав такого рівня. Зокрема, у 2020 році Україна отримала статус Партнера з розширеними можливостями (EOP); Міжнародна організація цивільної авіації (ІСАО).

У трьох різних організаціях Україна має статус асоційованого члена (Світова асоціація автомагістралей, Європейська організація ядерних досліджень та Г енеральна конференція з мір і ваг), а в трьох -- спостерігача (Міжнародна організація цивільної оборони, Міжнародна організація з франкофонії та Євразійська група з протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму) [1].

Обидва статуси надають обмежені можливості для участі в діяльності міжнародних організацій. Асоційоване членство передбачає залучення до роботи органів міжнародної організації, сплату членських внесків, укладення міжнародних договорів в рамках організації та інше. Статус спостерігача надає право обмеженої участі у діяльності організації, але не передбачає можливості голосувати на засіданнях або вносити пропозиції до прийняття рішень.

Ще у чотирьох організаціях Україна з тих чи інших причин припинила або призупинила свою участь. Це -- Об'єднаний інститут ядерних досліджень, Міжнародна організація виноградарства та виноробства, Міжнародна організація з цукру, Міжнародний центр наукової та технічної інформації [1].

Серед інших міжнародних організацій, із якими Україна має щонайменше 10 міжнародних договорів, -- Всесвітня медична асоціація, Міжнародна морська організація, Європейський Союз, НАТО, Всесвітній поштовий союз, Світова організація торгівлі, Міжнародна організація цивільної авіації та ЮНЕСКО.

Міжнародна організація цивільної авіації (ІСАО) є спеціалізованою установою в системі ООН, яка встановлює міжнародні стандарти для цивільної авіації та координує співпрацю між державами з метою підвищення безпеки та ефективності цієї галузі. Україна стала членом ІСАО у 1992 році.

ІСАО об'єднує 193 країни, які підписали Чиказьку конвенцію 1944 року [2]. Мета ІСАО відповідно до Чиказької конвенції полягає в задоволенні потреб населення в безпечному та ефективному міжнародному повітряному транспорті та сприянні планомірному зростанню міжнародної цивільної авіації у світі.

Для досягнення цієї мети, ІСАО розробляє міжнародні стандарти і рекомендації, які стосуються літаків і їх устаткування, встановлюють вимоги до роботи пілотів, екіпажів, авіадиспетчерів та працівників різних авіаційних служб, а також нормують порядок функціонування міжнародних аеропортів. ІСАО має повноваження ухвалювати рішення або брати участь у вирішенні питань, що стосуються міжнародної авіації та повітряного транспорту [3].

На засіданні Ради ІСАО, що відбулося 25 лютого 2022 року, обговорювалася ситуація, спричинена російським нападом. Україна була представлена на цьому засіданні. Рада висловила засудження за порушення територіальної цілісності та суверенітету України. Кілька днів після нападу кілька країн світу оголосили про закриття свого повітряного простору для російської цивільної авіації, включаючи країни Євросоюзу, США, Великобританію та Канаду [4, с. 45; 5, с. 33].

У звітах усіх міжнародних та європейських організацій цивільної авіації за 2022 рік відзначається, що повільне відновлення обсягів авіаперевезень було результатом агресивного нападу Росії на суверенну Україну. Ця війна спричинила значні економічні труднощі, що призвели до високої інфляції та зростання цін на паливо.

Міжнародна організація цивільної авіації застосовує ретельний аналіз даних, який вказує, серед інших чинників, на серйозні виклики для відновлення цивільної авіації, зокрема, глибокий кризовий удар, спричинений російським вторгненням в Україну у лютому 2022 року та виникненням економічної та енергетичної криз у Європі [6].

30 вересня 2022 року Україна подала заявку на членство в НАТО; після Вільнюського саміту Україна отримала гарантії безпеки від "Групи семи"; Україна була виключена з плану дій щодо членства в НАТО, а це означає, що процес вступу до НАТО буде максимально прискорено та оголошено про нову форму співпраці - Ради Україна-НАТО.

На Мадридському саміті НАТО у червні 2022 року, через чотири місяці після повномасштабної війни Росії проти України, країни-члени Альянсу ухвалили рішення про розширення комплексного пакету допомоги (КПД) та ще активнішу підтримку України. З лютого 2022 року в рамках Цільового фонду комплексного пакету допомоги для України реалізуються проєкти, що надають допомогу у різних сферах, включаючи бойове спорядження, постачання палива (в тому числі для авіації), військове взуття, медичні засоби (аптечки та фармацевтичні препарати), військове навчальне обладнання, засоби виявлення та захисту від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, а також обладнання для розмінування та пристрої для боротьби з безпілотниками.

Інші проєкти перебувають на різних етапах розробки та реалізації. Наприклад, НАТО планує або вже частково передавало обладнання для поромів і понтонних мостів, укриття та генератори, швидкі автомобілі для надання допомоги та пожежники, машини для перекачування палива та води, шини, акумулятори та зимовий одяг.

І це лише невелика частина допомоги, яку Україна отримує сьогодні в рамках співпраці з НАТО. Не можна не згадати допомогу у створенні та координації Контактної групи з питань оборони України (відомої як "Rammstein"), підготовку та наставництво українських військових фахівців майже з усіх видів озброєнь, включаючи літаки (F-16), формат С4 (командування, управління, зв'язок, комп'ютеризація), медичну реабілітацію.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) - ще одна знакова організація, яка прагне до миру і справедливості та ставить собі за мету "запобігання конфліктам, сприяння миру і сприяння відновленню". Про те, наскільки підтримуючою, чіткою та послідовною є позиція організації, свідчить той факт, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, яка розпочала свою діяльність на початку війни (2014 рік), з року в рік продовжувала свій мандат до 2022 року, коли її присутність на українській території стає питанням життя і смерті для співробітників місії. Що стосується співпраці у форматі Україна-ООН, то варто зазначити, що в українському розвідувальному просторі виникає багато запитань щодо діяльності самої ООН під час війни в Україні [7].

У зв'язку з вторгненням, ОБСЄ організувала групу експертів для збору доказів порушень прав людини та міжнародного права під час конфлікту. Однак, неспроможність ОБСЄ продовжити моніторингову місію в Україні було наслідком недоотримання згоди від росії.

Продовження цієї місії могло б стати підґрунтям для запровадження більш ефективної місії ООН або гібридної місії ООН-ОБСЄ. ОБСЄ, ймовірно, не матиме ключової ролі у вирішенні конфлікту між росією та Україною, особливо з огляду на головування Польщі, яка має складні відносини з москвою. Проте спецпредставник ОБСЄ може зосередитися на підписанні угод щодо гуманітарного доступу.

Водночас, ООН - це величезна та розгалужена інституція, що опікується численною кількістю проблем людства. Адже ООН є основоположником таких спеціалізованих інституцій, як: Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Всесвітня метеорологічна організація (ВМО), Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Міжнародна організація праці (МОП), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Організація міжнародної цивільної авіації (ІКАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСГР), Організація об'єднаних націй з промислового розвитку (ЮНІДО), Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та ін [8].

І врешті-решт, саме ООН постає розробником міжнародного гуманітарного права, в тому числі - і Женевських Конвенцій, які регулюють правила ведення війни. Також, саме ООН започаткувала існуючу модель післявоєнної світобудови, і понад 77 років відповідна система працювала.

Сучасні практики ООН включають різноманітні засоби для досягнення міжнародного миру та забезпечення безпеки. Серед них - превентивна дипломатія, зміцнення миру, утримання стабільності, примусові заходи для забезпечення миру та процеси миробудування у післяконфліктний період [9, с. 453].

Варто теж зазначити, що саме ООН є однією із сторін трьохсторонньої зернової угоди, яка укладена між Україною, Туреччиною та ООН, і саме ООН, а якщо конкретніше - то Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) [10] «оголосила тендер на закупівлю обладнання для тимчасового зберігання зерна нового врожаю, яке буде доступне фермерам з 20 областей України». Таким чином, все вищеперераховане є вагомим аргументом для того, щоб гідно оцінити зусилля ООН у контексті її співпраці з Україною в умовах війни. Разом з тим, сьогодні дії деяких інституцій ООН, а саме - Ради Безпеки ООН, в умовах масштабного збройного конфлікту у самому серці Європи та неспровокованого збройного нападу російської федерації на Україну виглядають дещо інертними (з огляду на головування країни-агресора у квітні 2023 року в Раді Безпеки ООН.)

Світову систему безпеки слід будувати на основі економічної взаємодії між державами, що сприятиме закріпленню цієї системи. Це може виступати гарантом дотримання безпекових угод, оскільки порушення цих угод може призвести до застосування санкцій, включаючи значні фінансові штрафи, що погрожує економічній співпраці в світі [11, с. 165].

У випадках, коли Рада Безпеки ООН вирішує використовувати збройну силу, вона звертається до членів ООН для надання збройних сил. Тому Рада Безпеки ООН запросила членів ООН, які не є постійними членами Ради Безпеки, приймати участь у рішеннях щодо використання збройних сил цих держав. Згідно зі Статутом ООН, кожна країна-член ООН повинна тримати готовими національні військові контингенти для можливих спільних військових дій.

Рада Безпеки разом із Військово-Штабним Комітетом визначає кількість та готовність цих військових груп, а також регламентує їх дії. Комітет створений для надання консультацій та допомоги Раді Безпеки у всіх питаннях, пов'язаних з військовими потребами у підтримці міжнародного миру і безпеки, управління військами та їх командування, а також контролю за озброєнням та можливим роззброєнням. Плани використання відповідних миротворчих сил розробляються Радою Безпеки з участю Військово- Штабного Комітету. Це саме Рада Безпеки ООН визначає перелік держав, які виконують дії, необхідні для підтримки миру [12].

Міжнародний Суд ООН є головним судовим органом ООН, який за згоди держав-учасниць розглядає спори між ними. Тобто, Міжнародний суд ООН розглядає спори між державами-учасницями щодо питань, які держави йому передали чи які передбачені Статутом ООН або договорами і конвенціями, що ратифіковані державами-учасницями спору.

Міжнародний суд ООН в Гаазі розглядає два позови Україна проти Росії.

Перший позов на дії росії Україна подала в січні 2017 року, просячи Суд притягнути цю державу до відповідальності за акти тероризму та незаконну агресію проти України. 19 квітня 2017 року Міжнародний суд оприлюднив перше, проміжне рішення у справі. Згідно цього рішення Російська Федерація мала відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. У запровадженні тимчасових заходів, які б могли запобігти продовженню порушень прав людини з боку Російської Федерації Міжнародний Суд ООН відмовив [13]. У червні 2019 року Міжнародний суд ООН почав слухання в цьому міждержавному конфлікті, а 8 листопада 2019 року визнав дію своєї юрисдикції на розгляд позову України проти Росії у зв'язку з порушенням двох конвенцій - Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансування тероризму 1999 р. та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р. під час анексії Криму [14]. 31 січня 2024 року Міжнародний суд ООН оголосив рішення по цій справі, відповідно до якого Суд частково задовольнив позов, вирішивши що рф не провела необхідного розслідування звинувачень у причетності до тероризму так званих представників самопроголошених «ДНР» та «ЛНР», тому в цій частині порушила Конвенцію про боротьбу з фінансування тероризму. Інші звинувачення Міжнародний суд ООН відхилив. Щодо звинувачень в расовій дискримінації, то Суд не визнав порушень щодо кримськотатарського народу та українців на основі їхньої національності, однак Суд все ж визнав, що Росія порушила права українців в Криму, оскільки після анексії цієї території України зменшилось вкладання українською мовою в закладах освіти [15]. Це рішення стосується подій, що відбулись до повномасштабного вторгнення рф на території незалежної України у лютому 2022 року.

Другий позов до Міжнародного суду ООН на дії держави-агресора Україна подала 26 лютого 2022 року, через 2 дні після початку російського повномасштабного вторгнення на територію України. Позов стосується «тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього», в якому звинувачує росію, що вона навмисно вбиває представників української національності та завдає їм серйозних каліцтв.

На підставі цього позову, Міжнародний суд ООН 16 березня 2022 року прийняв розпорядження про забезпечувальні заходи, відповідно до яких росія б мала негайно припинити військові дії, розпочаті 24 лютого 2022 року, а також гарантувати, що підтримувані і керовані нею військові нерегулярні збройні формування, організації та особи не робитимуть жодних кроків на підтримку військових операцій. Звісно, росія не виконала цього розпорядження Міжнародного суду ООН, однак, для подальшої юридичної оцінки війни в Україні на міжнародному рівні цей документ має вагоме значення. Фактично, станом на сьогодні, це головний юридичний акт, який підтверджує незаконність війни, оскільки всі інші акти, які приймаються на міжнародному рівні мають суто політичний характер.

Оскільки держави, які є учасницями Конвенції про злочини геноциду 1948 року мають право втручатися в рогляд справи, якщо «мають інтерес юридичного характеру, якого може торкнутися вирішення у справі», тому участь у засіданні візьмуть також 26 країн держав-учасниць ЄС (всі крім Угорщини) Ліхтенштейн, Норвегія, Великобританія, Канада, Нова Зеландія, Люксембург, Австралія. Це безпрецедентна кількість країн (34 члени ООН з 194), які беруть участь у справі в Міжнародному суді ООН [16].

18-27 вересня 2023 року відбувся попередній розгляд у справі за позовом України проти росії щодо злочну геноциду у Міжнародному суді ООН. У цьому позові Україна не просить визнати, що Росія сама чинить геноцид. Для засудження злочину агресії країна наполягає на створенні спеціального міжнародного трибуналу. А воєнні злочини російських військових вже розслідують прокурори Міжнародного кримінального суду [17]. 2 лютого 2024 року Міжнародний суд ООН виніс рішення щодо попередніх заперечень Російської Федерації щодо юрисдикції Суду та прийнятності позову України відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року («Конвенція про геноцид»). Суд відхилив переважну більшість заперечень Росії, постановивши, що справа України переходить на стадію розгляду по суті [18]. На думку агента України в міжнародному суді ООН А.Кориневича, під час розгляду справи по суті, Суд також буде розглядати питання чи виконала рф юридично обов'язковий Наказ про застосування тимчасових заходів, а також це рішення матиме значні наслідки для Росії на стадії розгляду справи щодо звинувачень в геноциді по суті [19].

Наразі Україна виступає вагомим та важливим актором на світовій арені, адже з нашою країною тісно пов'язана майбутня безпека Європи та всього цивілізованого світу в цілому [20]. Враховуючи те, що Україна після початку повномасштабного вторгнення стала кандидатом на вступ до НАТО та ЄС, я вважаю, що надійні гарантії для нашої країни варто імплементувати на основі цих двох міжнародних організацій. Є два варіанти таких ініціатив: ті, що передбачають колективну самооборону, та ті, що обмежуються постачанням зброї і фінансовою підтримкою.

Наступним напрямком співпраці в світовій порядку денному є забезпечення ядерної безпеки. Важливо відзначити співпрацю України з Міжнародним агентством з питань атомної енергії (МАГАТЕ). Відповідно до положень Статуту МАГАТЕ, агентство має такі функції: сприяти науковим дослідженням у сфері атомної енергії та сприяти розвитку та мирному застосуванню атомної енергії у всьому світі. Також, на прохання будь-якого члена агентства, воно може діяти як посередник для надання послуг, матеріалів, обладнання або технічних засобів від іншого члена агентства. Крім цього, МАГАТЕ проводить операції та послуги, які сприяють науковим дослідженням у галузі атомної енергії, її розвитку та практичному застосуванню в мирних цілях [21].

На території України діють міжнародні організації та громадські рухи з захисту прав людини, такі, як: «Amnesty International», та «Human Rights Watch», «Human rights first», «International Federation for Human Rights», а також - Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні та ін. Напевне, найбільш резонансно за всі історію співпраці України з правозахисними організаціями стала доповідь «Human Rights Watch» за 31 січня 2023 рік (Ukraine: Banned Landmines Harm Civilians 2023), здійснюючи дане дослідження, ми не мали за мету давати юридичну оцінку означеного звіту, але після ознайомлення з ним складається враження, що його автори переплутали місцями «жертву» та «ката».

Україна приєдналася до Оттавської конвенції у травні 2005 року і докладає всіх можливих зусиль для виконання цієї угоди, так само, як і інших міжнародних зобов'язань, які вона прийняла. Будь-які неочевидні факти або сумніви, висловлені "Human Rights Watch" з використанням словосполучень типу "ймовірно" чи "швидше за все", мають розглядатися на користь України як сторони, яка захищається, і не повинні загально вирішуватися, поки не буде остаточного підтвердження інформації, особливо в умовах війни, коли відповідні сумніви можуть серйозно пошкодити репутацію [20].

Крім того, Україна відкрита для діалогу, тому "Human Rights Watch" має можливість проводити моніторингові дослідження на контрольованих українських територіях, у відміну від країни-агресора, яка вчиняє геноцид проти українського народу за будь-якими засобами. Така ж ситуація із діяльністю Міжнародного Червоного Хреста на українських територіях під час воєнних дій.

На сьогодні розуміють, що основна проблема у більшості аналогічних ситуацій полягає в обмеженості процедур діяльності міжнародних організацій. Ці процедури неспроможні ефективно та оперативно реагувати на такі руйнівні події, як повені, біженці, травми і т.д.

Також важливо встановлення справедливості через обов'язкове, неумовне й законне покарання тих, хто винен у подібних ситуаціях. Україна активно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом у цьому напрямку.

Саме цей суд 17 квітня 2023 року видалив наказ про арешт президента російської федерації в.в. путіна та уповноваженої з прав дитини м. львової- білової.

Цікаво, що Україна підписала Римський статут Міжнародного кримінального суду ще 20 січня 2023 року, проте ще не доратифікувала його. На сьогодні 123 країни світу уже ратифікували Римський статут, і відомо, що якщо його ратифікувати, це поширить юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на території України, що сприятиме швидшому розслідуванню та документуванню фактів геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочинів агресії на нашій території.



Висновки

міжнародна організація війна безпека

Україна є учасницею багатьох міжнародних організацій та, наскільки це можливо, виконує зобов'язання, взяті нею при вступі в організацію чи при ратифікації тих чи інших міжнародних актів. Протягом 10 років війни в Україні наша держава застосовує різні механізм співпраці з цими організаціями задля забезпечення миру в Європі та відстоювання власної незалежності. У майбутньому перспективними напрямами співпраці України з різними міжнародними організаціями можна назвати наступне:

- продовження співпраці з ООН з метою реформування Ради Безпеки ООН;

- продовження співпраці з міжнародними організаціями в галузі безпеки у напрямках створення превентивних механізмів щодо упередження повторення неспровокованих збройних нападів на геополітичній карті світу в майбутньому та отримання гарантій безпеки для України;

- ратифікація Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поглиблення співпраці з Міжнародним кримінальним судом з метою фіксації військових злочинів здійснених російською федерацією на території України та притягнення військових злочинців до відповідальності;

- продовження різнопланової співпраці щодо забезпечення прав та свобод громадян на території України;

- активізація роботи щодо оцінки та фіксації збитків, нанесених Україні в наслідок війни та їх відшкодування та ін.



Література

1. Між радянським минулим та європейською інтеграцією: огляд співпраці України з міжнародними організаціями та спільнотами держав. URL: https://voxukraine.org/mizh- radyanskym-mynulym-ta-yevropejskoyu-integratsiyeyu-oglyad-spivpratsi-ukrayiny-z-mizhnarodnymy- organizatsiyamy-ta-spilnotamy-derzhav.

2. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію: від 07.12.1944 року. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_038#top.

3. ІСАО сайт. URL: https://www.icao.int/about-icao/Pages/RU/default.aspx.

4. Гусар О.А., Чулінда Л.І. Міжнародно-правові санкції у сфері цивільної авіації. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 10. С. 44-54.

5. Григоров О.М. Сучасні напрями співпраці ІСАО з міжнародними міжурядовими організаціями. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2022. № 2. С. 32-36.

6. EUROCONTROL Data Snapshot #36 on the road to recovery from COVID19. URL: https://www.eurocontrol.int/publication/eurocontrol-datasnapshot-36-road-recovery-covid-19.

7. Хоменко, О.В. В умовах війни міжнародні організації в Україні мають робити більше. URL: https://sluga-narodu.com/olena-khomenko-v-umovakhviyny-mizhnarodni-orhanizatsii- v-ukraini-maiut-robyty-bilshe/

8. Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна. (2020). Портал «Дія». URL: https://data.gov.ua/dataset/89ea21a9-e0bf-4cac-a05ec3da6e63d360

9. Мельниченко Н. О. Міжнародно-правове забезпечення постконфліктного врегулювання (на прикладі практики ООН). Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія «Право». 2022. № 69. С. 451-455.

10. FAO оголосила тендер на закупівлю потужностей для зберігання зерна в Україні. Мультимедійна платформа іномовлення України «Укрінформ». 30.07.2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3540110-fao-ogolosila-tender-na-zakupivlu-potuznostej - dl a-zberiganna-zerna-v-ukraini. html

11. Абрамов В., Ситник Г., Смолянюк В. Глобальна та національна безпека: підручник. Київ: НАДУ, 2016. 784 с.

12. Статут Організації Об'єднаних Націй: від 26.06.1945. URL: https://unic.un.org/ aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/UN%20Charter_Ukrainian.pdf.

13. Размєтаєва Ю.С. Доктрина та практика захисту прав людини: навчальний посібник. Х. І.Б. Лисенко, 2018. 357 с. С. 74-77.

14. Суд в Гаазі визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо дискримінації в Криму. Радіо свобода. 08.11.2019 р. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ news-haaha-sud-ukraina-krym/30260328.html

15. APPLICATION OF THE INTERNATIONAL CONVENTION FOR THE SUPPRESSION OF THE FINANCING OF TERRORISM AND OF THE INTERNATIONAL CONVENTION ON THE ELIMINATION OF ALL FORMS OF RACIAL DISCRIMINATION (UKRAINE v. RUSSIAN FEDERATION): JUDGMENT; 31 JANUARY 2024. https://www.icj-cij.org/sites/

default/files/case-related/166/166-20240131 -jud-01 -00-en.pdf? cf_chl_

rt_tk=BlLIW3xBi80XA3sEhInocKriWk2RVI9tkrWTDNDize8- 1706782805-0-gaNycGzNDaU

16. Польська К. Україна проти Росії в суді ООН: унікальнй процес. Медіакомпанія DW (Deutsche Welle). 18.09.2023. URL: https://www.dw.com/uk/ukraina-proti-rosii-v-sudi-oon- unikalnij -proces/a-66827380

17. Ульяновська М. Україна проти Росії - справа про геноцид у Міжнародному суді ООН в Гаазі. Голос Америки. 30.09.2023. URL: https://www.holosameryky.com/a/ukrajina- proty-rosiji-v-haazi/7289313.html

18. Заява МЗС України щодо рішення Міжнародного суду ООН щодо юрисдикції за позовом України за Конвенцією про геноцид. 05.02.2024. https://mfa.gov.ua/news/zayava- mzs-ukrayini-shchodo-rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-shchodo-yurisdikciyi-za-pozovom- ukrayini-za-konvenciyeyu-pro-genocid

19. Кориневич А. Рішення Міжнародного суду ООН: післямова. Українська правда. 09.02.2024. https://www.pravda.com.ua/columns/2024/02/9/7441120/

20. Baluch R. Fortress NATO - the emerging global security architecture. Daily Times. URL: https://dailytimes.com.pk/968979/fortress-nato-theemerging-global-security-architecture/.

21. Статут Міжнародного агентства по атомній енергії: від 03.11.1999. № 995_884. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_164#Text.



References

1. Mizh radianskym mynulym ta yevropeiskoiu intehratsiieiu: ohliad spivpratsi Ukrainy z mizhnarodnymy orhanizatsiiamy ta spilnotamy derzhav [Between the Soviet past and European integration: an overview of Ukraine's cooperation with international organisations and communities of states]. URL: https://voxukraine.org/mizh-radyanskym-mynulym-ta-yevropejskoyu-integratsiyeyu- oglyad-spivpratsi-ukrayiny-z-mizhnarodnymy-organizatsiyamy-ta-spilnotamy-derzhav.

2. Konventsiia pro mizhnarodnu tsyvilnu aviatsiiu [Convention on International Civil Aviation]: vid 07.12.1944 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_038#top.

3. ISAO sait [ICAO website]. URL: https://www.icao.int/about-icao/Pages/RU/default.aspx.

4. Husar O.A., Chulinda L.I. Mizhnarodno-pravovi sanktsii u sferi tsyvilnoi aviatsii [International legal sanctions in the field of civil aviation]. Nauka i tekhnika sohodni. 2022. № 10. S. 44-54.

5. Hryhorov O.M. Suchasni napriamy spivpratsi ISAO z mizhnarodnymy mizhuriadovymy orhanizatsiiamy [Current areas of cooperation between ICAO and international intergovernmental organisations]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Yurydychni nauky. 2022. № 2. S. 32-36.

6. EUROCONTROL Data Snapshot #36 on the road to recovery from COVID19. URL: https://www.eurocontrol.int/publication/eurocontrol-datasnapshot-36-road-recovery-covid-19.

7. Khomenko, O.V. V umovakh viiny mizhnarodni orhanizatsii v Ukraini maiut robyty bilshe [In times of war, international organisations in Ukraine should do more]. URL: https://sluga- narodu.com/olena-khomenko-v-umovakhviyny-mizhnarodni-orhanizatsii-v-ukraini-maiut- robyty-bilshe/.

8. Yedynyi derzhavnyi reiestr mizhnarodnykh orhanizatsii, chlenom yakykh ye Ukraina [Unified state register of international organisations of which Ukraine is a member]. (2020). Portal «Diia». URL: https://data.gov.ua/dataset/89ea21a9-e0bf-4cac-a05ec3da6e63d360

9. Melnychenko N.O. Mizhnarodno-pravove zabezpechennia postkonfliktnoho vrehuliuvannia (na prykladi praktyky OON) [International legal support for post-conflict settlement (based on the UN practice)]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia «Pravo». 2022. № 69. S. 451-455.

10. FAO oholosyla tender na zakupivliu potuzhnostei dlia zberihannia zerna v Ukraini [FAO announces tender for grain storage facilities in Ukraine]. Multymediina platforma inomovlennia Ukrainy «Ukrinform». 30.07.2022. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3540110- fao-ogolosila-tender-na-zakupivlu-potuznostej-dla-zberiganna-zerna-v-ukraini.html

11. Abramov V., Sytnyk H., Smolianiuk V. Hlobalna ta natsionalna bezpeka: pidruchnyk [Global and national security: a textbook]. Kyiv: NADU, 2016. 784 s.

12. Statut Orhanizatsii Obiednanykh Natsii [Charter of the United Nations] vid 26.06.1945. URL: https://unic.un.org/aroundworld/unics/common/documents/publications/uncharter/ UN%20Charter_Ukrainian.pdf.

13. Razmietaieva Yu.S. Doktryna ta praktyka zakhystu prav liudyny: navchalnyi posibnyk [Doctrine and practice of human rights protection: a study guide]. Kh. I.B. Lysenko, 2018. 357 s. S. 74-77.

14. Sud v Haazi vyznav svoiu yurysdyktsiiu u spravi Ukrainy proty Rosii shchodo dyskryminatsii v Krymu [The Hague court recognises its jurisdiction in the case of Ukraine v. Russia on discrimination in Crimea]. Radio svoboda. 08.11.2019 r. URL: https://www.radiosvoboda.org/ a/news-haaha-sud-ukraina-krym/30260328.html

15. APPLICATION OF THE INTERNATIONAL CONVENTION FOR THE SUPPRESSION OF THE FINANCING OF TERRORISM AND OF THE INTERNATIONAL CONVENTION ON THE ELIMINATION OF ALL FORMS OF RACIAL DISCRIMINATION (UKRAINE v. RUSSIAN FEDERATION): JUDGMENT; 31 JANUARY 2024. https://www.icj-cij.org/sites/

default/files/case-related/166/166-20240131-jud-01-00-en.pdf? cf_chl_rt_tk=BlLIW3xBi80XA

3sEhInocKriWk2RVI9tkrWTDNDize8- 1706782805-0-gaNycGzNDaU

16. Polska K. Ukraina proty Rosii v sudi OON: unikalni protses [Ukraine v Russia in the UN court: a unique trial]. Mediakompaniia DW (Deutsche Welle). 18.09.2023. URL: https:// www.dw.com/uk/ukraina-proti-rosii-v-sudi-oon-unikalnij-proces/a-66827380

17. Ulianovska M. Ukraina proty Rosii - sprava pro henotsyd u Mizhnarodnomu sudi OON v Haazi [Ukraine v. Russia - a genocide case in the International Court of Justice in The Hague]. Holos Ameryky. 30.09.2023. URL: https://www.holosameryky.com/a/ukrajina-proty- rosiji-v-haazi/7289313.html

18. Zaiava MZS Ukrainy shchodo rishennia Mizhnarodnoho sudu OON shchodo yurysdyktsii za pozovom Ukrainy za Konventsiieiu pro henotsyd [Statement of the Ministry of Foreign Affairs of Ukraine on the decision of the International Court of Justice on jurisdiction over Ukraine's claim under the Genocide Convention]. 05.02.2024. https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini- shchodo-rishennya-mizhnarodnogo-sudu-oon-shchodo-yurisdikciyi-za-pozovom-ukrayini-za- konvenciyeyu-pro-genocid

19. Korynevych A. Rishennia Mizhnarodnoho sudu OON: pisliamova [The judgement of the International Court of Justice: an afterword]. Ukrainska pravda. 09.02.2024. https://www.pravda.com.ua/columns/2024/02/9/7441120/

20. Baluch R. Fortress NATO - the emerging global security architecture. Daily Times. URL: https://dailytimes.com.pk/968979/fortress-nato-theemerging-global-security-architecture/.

21. Statut Mizhnarodnoho ahentstva po atomnii enerhii [Statute of the International Atomic Energy Agency]: vid 03.11.1999. № 995_884. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995 164#Text.

Размещено на Allbest.ru

...