Питання Криму в британсько-українських відносинах (лютий 2014 - лютий 2022 року)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Питання Криму в британсько-українських відносинах (лютий 2014 - лютий 2022 року)

Едуард Кузьменко

студент магістратури



Анотація

співпраця україна британія крим

У статті аналізується питання Криму у двосторонніх відносинах між Великою Британією та Україною протягом 2014-2022 років. Зазначено, що, з одного боку, актуальність, важливість та інтерес до проблеми викликані лідерством Великої Британії у підтримці України в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Так, на системній, послідовній основі відбувається активна економічна, інвестиційна діяльність, політична та ін. співпраця мж Великою Британією та Україною. Велика Британія, паралельно з просуванням і подальшим зміцненням власного бренду, активно підтримує та лобіює позиції України серед країн світу.

З іншого боку, питання Криму є важливим, складним, одним з наскрізних у міжнародних відносинах в умовах турбулентності системи міжнародного порядку, від якого залежить безпекова та геополітична ситуація у Європі та світі. Більше того, у статті стверджується, що окрім геополітичного, безпекового та стратегічного значення, Крим має значний потенціал у туристичній, енергетичній та ін. сферах.

У роботі комплексно розглянуто відносини та співпрацю Великої Британії з Україною, стан та розвиток відносин напередодні анексії Кримського півострову, інвестиційний клімат у Криму до анексії Російською Федерацією, реакцію Великої Британії на окупацію Кримського півострова, позицію Великої Британії щодо системного порушення прав людини та переслідування активістів російською владою у Криму, участі Великої Британії у роботі Кримської платформи та ін.

Проаналізовано, що британсько-українські відносини, зважаючи на їхню неоднозначність та непостійність якісної співпраці з відновленням незалежності України у 1991 році, вийшли на принципово новий рівень тісної, багатоаспектної співпраці після подій в Криму у лютому 2014 року та, особливо, після початку повномасштабної агресії Росії на територію Україну.

Українські та закордонні дослідники займались і продовжують активно полівекторно досліджувати питання зовнішньої політики Великої Британії, проте питання фактору Криму в британсько-українських відносинах не було акцентовано і глибоко розкрито з історичної перспективи.

Ключові слова: Велика Британія, АР Крим, Севастополь, Україна, українсько-британські відносини, анексія.



Eduard Kuzmenko, Master's Student, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

The Crimean issue in British-Ukrainian relations (February 2014 - February 2022)

Abstract

The article analyses the issue of Crimea in bilateral relations between the United Kingdom and Ukraine in 2014-2022. It is noted that, on the one hand, the relevance, importance and interest in the issue are caused by the UK's leadership in supporting Ukraine in the context of russia's full-scale war against Ukraine. Thus, there is active economic, investment, political and other cooperation between the UK and Ukraine on a systematic and consistent basis. The United Kingdom, along with promoting and further strengthening its own brand, actively supports and lobbies for Ukraine's position among the countries of the world.

On the other hand, the issue of Crimea is important, complex, and one of the cross-cutting issues in international relations in the context of the turbulence of the international order, on which the security and geopolitical situation in Europe and the world depends. Moreover, the article argues that, in addition to its geopolitical, security and strategic importance, Crimea has significant potential in tourism, energy and other sectors.

The paper comprehensively examines the United Kingdom's relations and cooperation with Ukraine, the state and development of bilateral relations on the eve of the annexation of the Crimean peninsula, the investment climate in Crimea before the annexation by the russian federation, the UK's response to the occupation of the Crimean peninsula, the UK's position on systemic human rights violations and persecution of activists by the Russian authorities in Crimea, the UK's participation in the Crimean Platform, etc.

It is analysed that British-Ukrainian relations, despite their ambiguity and inconsistency of quality cooperation since the restoration of Ukraine's independence in 1991, have reached a fundamentally new level of close, multidimensional cooperation after the events in Crimea in February 2014 and, especially, after the beginning of Russia's full-scale aggression against Ukraine.

Ukrainian andforeign researchers have been and continue to be actively engaged in research on the United Kingdom's foreign policy. Still, the issue of Crimea in British-Ukrainian relations has not been accentuated and deeply explored from a historical perspective.

Keywords: United Kingdom, Crimea, Sevastopol, Ukraine, British-Ukrainian relations, annexation.



«Наша мета - це повна деокупація нашої землі.

Повна, включно з Кримом. Маємо її реалізувати»

Президент України Володимир Зеленський

Актуальність та постановка проблеми

Велика Британія є одним з головних партнерів України в умовах широкомасштабного вторгнення Росії на територію України, яка є послідовним рушієм підтримки, лобіює прийняття проукраїнських рішень серед інших демократичного країн Заходу та majority world. Двосторонні візити лідерів країн, які інтенсифікувались як реакція на широкомасштабне вторгнення Росії в Україні, зустрічі на різних рівнях державної вертикалі та різних секторах співпраці, активна фінансова, гуманітарна, військово-технічна допомога, міжнародна та політична підтримка України з боку Великої Британії у межах колективного Заходу, міжнародних організацій є яскравим виявом високого та інтенсивного рівня співпраці.

Детальний аналіз, розуміння витоків та поточного стану внутрішньо - та зовнішньополітичних процесів у Великій Британії, ідей та концепцій, що існують у державі, дозволить Україні вибудувати збалансовану дипломатичну лінію розвитку міждержавних відносин у стратегічній перспективі.

У даній статті проаналізовано динаміку відносин між Україною та Великою Британією до анексії Кримського півострову, після анексії Росією українського Криму, питання Криму у двосторонніх британсько-українських відносинах та ширшого погляду на динаміку британсько-українських відносин.

Інтерес до тематики зумовлений тим, що Велика Британія з початку війни Росії проти України у 2014 році, яка і розпочалась з факту анексії півострова, однією з перших держав заявила про територіальну цілісність та суверенітет України, активно впроваджувала санкції проти російської федерації, російських високопосадовців та ін., причетних до окупації суб'єктів, надавала політичну, гуманітарну, фінансову, військово-технічну та іншу підтримку Україні.

Більше того, наразі тема територіальної цілісності та суб'єктності України є важливою проблемою для подальшого збереження/трансформації світоустрою, регулювання міждержавних відносин принципами міжнародного права.

Мета даного дослідження полягає у комплексному аналізі британсько-українських відносин до та після анексії Росією півострову Крим, проблематики Криму в їх інтенсифікації та виходу на якісно новий рівень, з урахуванням інтересів Великої Британії, внутрішньо- та зовнішньополітичних змін у Великій Британії, які відбулися з 2014 року.

Аналіз досліджень і публікацій

У контексті зарубіжної історіографії варто звернути увагу на праці Джейд МакГлінн, яка активно досліджує російську пропаганду, британсько-українські відносини, Тімоті Гартон-Еш, дослідника Східної Європи з Оксфордського університету. Більше того, активну аналітичну та наукову роботу проводять Ендрю Вілсон, Пітер Померанцев, Якоб Хаутер, Хедлі Ньюмен та інші.

В українській історіографії дослідження Великої Британії та британсько-українських відносин розвивають доктор історичних наук, професор Олег Машевський, дослідники, які захистились під його науковим керівництвом, Єгор Брайлян та Ріна Банті. Активно досліджується питання євроінтеграційної політики Великої Британії на різних історичних етапах А. Грубінко. Серед низки інших аспектів, А. Грубінко досліджував євроінтеграційні процеси та ідеї євроінтеграції у Великій Британії [32], безпекову політику Великої Британії [5] (з рецензією на монографію О. Машевського [15]). Наприклад, Вадим Крушинський, доктор політичних наук, викладач Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка займався проблематикою взаємовідносин Великої Британії та Європейського Союзу, проблемами євроінтеграції та Брекзиту [12].

Більше того, Олександр Неприцький, доцент Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, активно розвиває у своїх дослідженнях проблематику європейської інтеграції та співпрацю з Великою Британією [19].

Про динаміку українсько-британських відносин з 1991 по 2005 рік написав у своїй праці Г. Гончаров [2]. Ю. Стужук з Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського активно досліджує співпрацю України та Великої Британії в оборонній сфері [25].

Важливими дослідниками у проблематиці також є А. Грубінко, А. Гончаренко, О. Митрофанова, Г. Перепелиця, С. Пик, Х. Цимбалова, Н. Яковенко, С. Толстов, А. Мартинов, В. Копійка, І. Черінько, К. Скляренко, С. Савін, Л. Ямпольська та низка інших.

Питанню Криму у науковому дискурсі присвячено низку щорічних заходів: конференцій, круглих столів, форумів та ін. Активною є діяльність Центру досліджень історії турецького і кримськотатарського народів з 2019 року, який очолює О. Купчик. Наприклад, на базі кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка проводиться конференція «Крим у координатах історії». Щорічно дана наукова платформа збирає провідних науковців, політичних, громадських та культурних діячів, які пропонують актуальні шляхи вирішення певної проблематики та підтримують інформаційний дискурс щодо історичної правди питання Криму [16].

Проблематика Криму була піднята українськими науковцями Олегом Машевським та Максимом Пригонюком у статті «Проблема деокупації Криму у турецько-українських взаєминах під час збройної агресії російської федерації проти України (2014-2023 рр.)», де аналізується роль Криму в української-турецьких відносинах, реакція Туреччини на анексію Криму Росією та аналіз позиції Туреччини у двосторонніх відносинах [17].

Виклад основного матеріалу

Після відновлення Україною незалежності відкрилися нові можливості для змістовного наповнення відносин між Україною та Великою Британією. Відкриття Генерального консульства Великої Британії у м. Києві у листопаді 1991 року (яке у наступному році стало Посольством), визнання незалежності України Великою Британією 30 грудня 1991 року, встановлення дипломатичних відносин між державами 10 січня 1992 року, підписання низки фундаментальних договорів про співробітництво стали важливими кроками у становленні якісних відносин на сучасному етапі.

У 1990-х роках британська сторона, зважаючи на нещодавнє минуле і логіку Холодної війни, була обережною щодо багатовекторного співробітництва з Україною. Проте у той час відбувалася активна робота Британської Ради в України [14], фахівці, які працювали в Посольстві Великої Британії в Україні володіли українською мовою (тобто підготовка спеціалістів було серйозною та системною), британські компанії вже з початку 1990-х заходили на ринок тютюнових виробів, фармації та ін.

Так, наприклад, в Україні з початку незалежності досі діють Glencore - англо-швейцарський холдинг, який володіє с/г активами, є одним із найбільших українських експортерів ячменю й кукурудзи, British American Tobacco, власник тютюнової фабрики «Прилуки» й Imperial Tobacco, власник Київської тютюнової фабрики, який експортує продукцію до 40 країн [20].

Одним з головних, складних політичних питань у цьому контексті була проблематика ядерного роззброєння України, оскільки держава успадкувала значний ядерний арсенал від СРСР. За часів президентів Л. Кравчука та Л. Кучми відбулися важливі багатосторонні зустрічі в результаті яких було підписано Будапештський меморандум, Україна доєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Більше того, було укладено низку двосторонніх договорів, які сприяли розвитку та позитивній динаміці відносин, у той же заклавши фундамент нової України у безпековому аспекті в довгостроковій перспективі.

Зважаючи на складність політичної та соціальної ситуації в Україні, пов'язану з перехідними процесами та зміною ідеологічної курсу, вектору та устремлінь держави, повільність та відсутність політичної волі пострадянського керівництва щодо проведення реформ, переходу від пострадянськості до якісно нової демократичної держави, відносини між Україною та Великою Британією мали певну обмеженість і неповноту [28].

Варто відзначити, що, окрім економічних, геополітичних та політичних інтересів щодо України, для британської сторони символічним і важливим спільним моментом, який має значний потенціал для розвитку і зараз, є історія, а сам: Кримська війна 1853-1856 років. Цікаво, що у 2004 році до АР Крим як почесний гість України та як командир полку Королівських гусарів прибув Його Королівська Високість Принц Філіп, Герцог Единбурзький, щоб взяти участь у заходах, присвячених 150-й річниці битви під Балаклавою [29].

Окремим аспектом у співпраці, що підготувало фундамент для взаєморозуміння між Україною та Великою Британією та іншими закордонними партнерами, дозволило доносити складність положення України було і проведення низки міжнародних форумів, платформ для обміну думок з високопосадовцями іноземних держав.

Так, варто відзначити, що ще за 4 місяці до Помаранчевої революції, яка стала одним з яскравих проявів бажання частини українського суспільства розвиватись у проєвропейському векторі, було проведено перший Ялтинський європейський семінар за підтримки Фонду В. Пінчука, який став щорічною платформою - Ялтинською європейською стратегією (YES) - для обміну ідей між провідними зарубіжними та українськими діячами. У 2006 році 3 Ялтинська європейська стратегія поставила стратегічну мету - вступ України до ЄС до 2020 року. У липні 2008 році, на 5-й Ялтинській європейській стратегії, яка об'єднала понад 200 учасників взяв участь колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, який зазначив, що «не тільки Україні потрібна Європа, але і Європі потрібна Україна. Але ви маєте боротись за право стати Європою. І цю боротьбу ви маєте сприймати як можливість, а не як загрозу». Тоні Блер також виступав на 11-й Ялтинській європейській стратегії у вересні 2014 року, яка через окупацію Кримського півострова проводилась у Києві, де запевняв у підтримці України [30].

Після «Помаранчевої революції» у 2004 році відносини отримали інтенсивнішу динаміку, Велика Британія проявила більше зацікавленості в співробітництві з Україною. Саміт Україна-ЄС, який відбувся у грудні наступного року підтвердив позитивний розвиток у реформуванні, демократичному поступі та євроінтеграційному векторі розвитку України [33].

Рубіжним моментом у становленні сучасної парадигми відносин між Великою Британією та Україною стала «Революція Гідності», що продемонструвала для Західного світу небажання українського суспільства продовжувати перебувати в орбіті впливу та поступової інтеграції до Росії. Як реакцію на внутрішньополітичні демократичні зміни в Україні, Росія розпочала швидку сплановану окупацію півострова Крим «зеленими чоловічками» (військовими без розпізнавальних знаків) у лютому 2014 року (початок агресії, який ознаменував і початок війни - 20 лютого 2014 року) та швидкого проведення псевдореферендуму, згідно з яким АР Крим було анексовано Росією. У той же час «зелені чоловічки» на Півдні та Сході України активно намагались захопити владу у ключових містах (що в обмеженому вигляді вдалось у вигляді самопроголошений ЛНР та ДНР).

Окреслюючи дані події, варто розкрити проблематику і ситуації в Криму на час анексії Росією.

Кримське питання завжди було складним та гострим, зважаючи на геополітичну та стратегічну важливість півострову, де перетиналися інтереси багатьох як зовнішніх, так і внутрішніх сил. З моменту відновлення незалежності України АР Крим та місто Севастополь займали окреме територіально-адміністративне місце в Україні. Зосередимось на одному з ключових у проблематиці питанні залучення прямих зарубіжних інвестицій.

Питання прямих іноземних інвестицій до Криму стало актуальним після старту програми ЄС «Ініціатива спільної співпраці в Криму» у 2010 році. Ідея «Ініціатива спільної співпраці в Криму» полягала в тому, щоб за кожною зацікавленою державою-членом ЄС закріпити певний напрям розвитку автономії. Ініціатива об'єднала Велику Британію, Нідерланди, Польщу, Швецію, Литву, Фінляндію, Німеччину та Угорщину. У тому контексті Велика Британія мала відповідати за економічний розвиток, Нідерланди - за громадянське суспільство та інші [6].

У даному проєкті відзначається надати з боку західних держав певну відповідь на активізацію просування російською стороною інтересів у Криму (з підписанням у наступному році Харківських угод) та вторгнення Росії у Грузію в 2008 році, що не мало рішучої відповіді міжнародної спільноти.

Так, важливим аспектом у той час було підписання Харківських угод у квітні 2010 року, коли Росія в обмін на знижку на газ отримала згоду від режиму Януковича щодо продовження базування свого Чорноморського морського флоту на території Криму до 2042 року (замість 2017 року).

Згідно з статтею 2 Угоди між Україною та російською федерацією з питань перебування Чорноморського флоту російської федерації на території України орендна плата, починаючи з 28 травня 2017 року мала складатися з платежів російської федерації Україні в розмірі 100 мільйонів доларів США на рік, а також з додаткових коштів (алгоритм вираховування зазначався у статті 2 Угоди) [26].

Тобто, питання подальшого перебування Чорноморського флоту, утримання військового контингенту Росії в Криму було важливим для лобіювання та забезпечення впливу Росією у чорноморському регіоні.

У той час кількість дипломатичних місій іноземних держав (переважно західних) значно зросла, офіційні візити іноземних держав мали інвестиційну складову.

У травні 2011 року Голова Ради міністрів Криму Василь Джарти зустрівся в Лондоні з міністром Великої Британії у справах Європи Девідом Лідінгтоном за участі Надзвичайного і Повноважного Посла України у Великій Британії Володимира Хандогія, де було досягнуто домовленості щодо співробітництва у сфері туризму між АР Крим і Шотландією [11].

У 2012 році було поступово запущено проєкти «Урізноманітнення та підтримка Кримського туризму» та «Просування прямих зарубіжних інвестицій у Севастополь». На рис. 1 спостерігаємо інвестиційну динаміку до Криму з 2003 по 2013 рік.

Рис. 1. Прямі закордонні інвестиції до Криму у 2003-2013 роках (млн. дол. США). Джерело: [1]

До моменту анексії півострову у 2014 році за країнами-інвесторами 1 місце займала Республіка Кіпр (скоріше зареєстровані там, як в офшорній зоні, компанії інших держав, переважно українських) - 55,3% інвестицій, 2 місце з об'ємом прямих інвестицій у 15,8% зайняла російська федерація, 3 місце - Швеція (7,4%), 4 місце - Велика Британія (5,3%), 3,1% - Сейшельські острови, 2,3% - Віргінські острови, 11% - інші держави.

Тобто, окрім геополітичної та стратегічної важливості півострова, інвестиційна та економічна складова Криму, його потенціал були вигідними та перспективними.

Анексія Кримського півострову у лютому-березні 2014 року та проголошення ЛНР/ДНР у квітні 2014 року чітко продемонстрували сутність російської політики, її прагнення до закріплення геополітичних позицій у Східній Європі та політику щодо невизнання України як незалежного суб'єкта на міжнародній арені.

Незважаючи на задекларовані на момент анексії російською федерацією заяви щодо покращення інвестиційного клімату, притоку нових інвестицій до півострову, на 2018 рік, порівняно з 2014 роком, частка іноземного капіталу в структурі інвестицій до АР Крим впала у шість разів, а кількість підприємств спільної власності скоротилося удвічі [3].

Після злочинної анексії російською федерацією АР Крим та міста Севастополь Велика Британія одразу продемонструвала чітку позицію на державному рівні щодо неприпустимості та засудження анексії півострова Росією.

Реакцією Сполученого Королівства на події у Криму було накладення санкцій щодо осіб та суб'єктів, причетних до окупації півострова, активні дипломатичні зусилля щодо недопущення визнання анексії через структури системи ООН, ОБСЄ, Ради Європи та ін., активна міжнародна співпраця з партнерами щодо формування позиції міжнародної спільноти.

Вже 27 березня 2014 року на Генеральній Асамблеї ООН було прийнято резолюцію № 68/262 щодо підтримки територіальної цілісності України, яку підтримало 100 держав, 11 країн проголосували проти, 58 держав - утримались.

Більше того, були накладені міжнародні санкції проти російської федерації за порушення територіальної цілісності України та проти проросійських кримських лідерів. Таким чином, міжнародні санкції практично заборонили будь-яку інвестиційну діяльність у Криму [1].

У 2015 році Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Саймон Сміт зазначав, що «позиція Великої Британії є непохитною - анексія Криму неприйнятна». Він запевнив у продовженні захисту британських цінностей санкціями, які спрямовані проти осіб, відповідальних за захоплення українського Криму [23].

У цей період варто згадати важливий процес у внутрішньополітичному житті Великої Британії, яка мала безпосередній вплив на більшість суспільних сфер і на зовнішню політику Великої Британії - питання виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Про причини, перебіг, короткострокові наслідки, вплив Брекзиту на різні аспекти суспільного життя Великої Британії та Європейського Союзу написано низку ґрунтовних праць, тез, статей, експертних дискусій. У контексті розглянутої проблематики варто зазначити, що позиція Великої Британії щодо анексії Криму не змінилася у своїй рішучості під час даних пертурбацій, було запевнено, що Велика Британія надаватиме необхідну допомогу Україні для проведення внутрішньодержавних перетворень, не зважаючи на рішення вийти із ЄС на основі референдуму 23 червня 2016 року [24].

Окрім невизнання та підтримки уваги міжнародної спільноти до злочинної анексії АР Крим, допомозі Україні у послідовному реформуванні та укріпленні державних інституцій (зустріч Президента П. Порошенка з Т. Блером щодо питання реформ та державного управління у 2015 році [22], проведення з 2017 року щорічних Міжнародних конференцій з питань реформ в Україні, перша конференція відбулась 6 липня 2017 року в Лондоні), економічної співпраці та підтримки навчання військових, важливим питанням для Великої Британії є аспект прав людини та цінностей як в Україні, так і в тимчасово окупованому Криму.

Так, інституції та громадські організації Великої Британії активно співпрацювали з українською стороною, державними установами, громадянським суспільством, включаючи ініціативи КримЗОЗ та ін. щодо фіксування та захисту прав людей у Криму. Наприклад, у 2017 році Великою Британією було опубліковано заяву щодо незаконного ув'язнення Заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Британська сторона відзначила загалом послідовну та системну роботу та, зокрема, заяву Управління Верховного комісара ООН з прав людини щодо численних, серйозних порушень прав людини, які системно провадила РФ у Криму. Варто у цьому аспекті зазначити, що російська сторона не надала доступу Управлінню Верховного комісара ООН з прав людини на півострів [9].

Завдяки активній роботі Великої Британії з міжнародними партнерами та українською стороною, кримськотатарських лідері, а саме вищезазначеного Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза було звільнено 25 жовтня 2017 року. Сер Алан Данкан додав, що «попри цю позитивну новину, ми не повинні втрачати з поля зору багатьох інших в'язнів, зокрема, кримських татар, які були затримані фактичною російською владою за свої виступи проти незаконної анексії Криму. Вкотре я закликаю до негайного звільнення всіх українських політичних в'язнів на Кримському півострові та у Росії. Велика Британія чітко заявляє, що Крим є частиною України, а його анексія Росією є порушенням міжнародного права» [18].

Наступні кроки Росії щодо інтеграції, зміцнення своїх позицій та логістики у Криму були також послідовно засуджені Великою Британією. Наприклад, з приводу відкриття Керченського мосту Міністр у справах Європи сер Алан Данкан заявив: «Відкриття мосту є черговим порушенням суверенітету України та ще одним прикладом безрозсудної поведінки Росії. Ми продовжуємо працювати з партнерами, які протистоять анексії, а також надалі підтримуємо режим санкцій.» Більше того, він вкотре відзначив проблематику політичних в'язнів у Росії та Криму, системне переслідування активістів, хто виступає проти анексії у Криму, етнічних меншин, утиски української, кримськотатарської та ін. мов [31].

До 5-ї річниці анексії Росією Криму 18 березня 2019 року Міністр закордонних справ Великої Британії Джеремі Хант заявив: «...ми приєднуємося до НАТО та ЄС у засудженні необґрунтованого використання Росією сили щодо українських суден у листопаді 2018 року. Велика Британія разом з нашими партнерами з ЄС і країн «Великої сімки» непохитно підтримуємо суверенітет та територіальну цілісність України» [8].

На 7-му річницю незаконної анексії Велика Британія оголосила про виділення фінансування проєкту у розмірі Ј168 тис., спрямованого на поліпшення доступу до важливих послуг для українців, які проживають у Криму.

Більше того, Велика Британія профінансувала Ј700 тис. щодо роботи з моніторингу та документування порушень прав людини на півострові Моніторингової місії ООН з прав людини, знову закликавши Росію звільнити політичних в'язнів (відомо було про понад 100 таких ув'язнених) [7].

Важливим кроком у актуалізації теми анексії Криму Росією та її несприйняття міжнародною спільнотою стала ініціатива проведення щорічної Кримської платформи.

Президент В. Зеленський закликав доєднатися до створення майданчику для багатосторонньої дискусії та утримання фокусу уваги міжнародної спільноти щодо деокупації АР Крим та м. Севастополя на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року. 26 лютого 2021 року Президентом України було підписано Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», згідно з яким було постановлено утворити Організаційний комітет з підготовки й проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи.

Більше того, Указом Президента України Володимира Зеленського від 24 березня 2021 року було прийнято Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, де Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:

Згідно з 81-м пунктом Стратегії Кримська платформа розглядалася «як ключовий зовнішньополітичний інструмент консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також захисту прав та інтересів громадян України».

Також у 91-му пункті було зазначено, що передбачається запуску міжнародного переговорного процесу щодо «модальностей звільнення тимчасово окупованих територій...» [27].

На установчому саміті Кримської платформи, який відбувся 23 серпня 2021 року (де всього взяли участь 47 представників іноземних держав та міжнародних організацій) від Великої Британії взяв участь міністр з питань Європи і Америки Венді Мортон.

У другому саміті Кримської платформи, який відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн-форматі в умовах повномасштабної війни Росії проти України, взяв участь прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

У третьому саміті Кримської платформи, який відбувся 23 серпня 2023 року, взяв участь міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі [21].

Проте окрім самої участі, активні лобісти та дослідники питання Криму у Великій Британії зазначили, що Великій Британії потрібно займати лідерство у питанні функціонування Кримської платформи, зважаючи на важливість Криму з міжнародно-політичної, безпекової позицій [34].

Загалом Постійний представник президента України в АР Крим і Севастополі Антон Кориневич на саміті «Україна 30» 4 липня 2021 року зазначив, що «Кримська платформа» працюватиме доти, поки півострів Крим не повернеться під контроль України [10].

Тобто, Велика Британія у питанні Криму демонструє послідовну політику, що входить в рамках нової зовнішньополітичної доктрини Global Britain, оголошеної після Брекзиту у 2021 році, згідно з якою Велика Британія має посилити свій вплив у світі та присутність у багатовекторному форматі.

Загалом для повноти викладу матеріалу зазначимо, що окрім питань Криму та ЛНР/ДНР, Велика Британія до повномасштабного вторгнення Росії першою розгорнула програму тренувань військових Operation Orbital (Об'єднана цільова група Збройних Сил Великої Британії), яку пройшло понад 20 тисяч українських військових.

Окрім цього, Велика Британія дотримується політики постійної військової присутності у регіоні Чорного моря (часті заходи британських кораблів у територіальні води України біля Криму, який Велика Британія не визнає російським), що разом з послідовною дипломатичною лінією щодо незаконності і нелегітимності анексії Криму має стратегічне значення у питанні міжнародної стратегії щодо деокупації півострова та повернення його під контроль України [4].

У 2019 році Україна та Велика Британія мали найвищі в історії показники двосторонньої торгівлі, підписання нової Угоди про стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією також додало позитиву в динаміку економічних та інших відносин .

За статистичними даними НБУ у 2020 році, незважаючи на виклики пандемії коронавірусу, Велика Британія займала 2 місце за обсягами прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну. У той час, як за об'ємами накопичених прямих інвестицій Велика Британія із загальним обсягом інвестицій у 2020 році $3,53 млрд є третім за розміром інвестором в українську економіку (після Республіки Кіпр і Нідерландів). В Україні за даними Міністерства юстиції України близько 330 зареєстрованих британських компаній [20].

Позитивними залишаються і перспективи подальшої інтенсивної співпраці в економічній сфері між Україною та Великою Британією. 4 жовтня 2023 року Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Мартін Гарріс зазначав, що Велика Британія має високу зацікавленість в інвестиційній діяльності в Україні, зокрема навів два приклади проєктів:

«BAE Systems. Це одна з найпотужніших компаній світу у царині військово-промислового комплексу. Вона відкрила новий офіс в Києві та має низку проєктів для співпраці з українськими партнерами.

Другий приклад - енергетична компанія URENCO. Вона постачає ядерне паливо для ваших атомних станцій. Це важливо для розвитку української енергетики без участі Росії. Думаю, це гарні приклади британських інвестицій в Україну [13]».



Висновки

Отже, Кримський півострів займав і продовжує займати важливу геополітичну позицію у питанні безпеки Східної Європи, свободи пересування Чорним морем. Більше того, тимчасово окупований російською федерацією Крим є важливим з політичної точки зору, оскільки від вирішення його статусу багато в чому залежатимуть подальше функціонування принципів міжнародних відносин, безпекової ситуації. Кримський півострів володіє потенціалом щодо інвестицій у низку сфер півострову: туристичну, енергетичну та ін., про що до анексії активно домовлялась українська сторона з зарубіжними партнерами, інвесторами. Позиція Великої Британії у питанні Криму після його анексії у 2014 році є послідовною щодо невизнання та засудження протиправних дій Росії, запровадження активного санкційного, дипломатичного та ін. тиску щодо Росії, осіб і суб'єктів, які брали участь у даних процесах. Для Великої Британії, з одного боку, є важливим питання безпеки пересування морським простором, дотримання принципів світового порядку та статусу кво, а з іншого - активна економічна, інвестиційна діяльність та просування власних інтересів, цінностей (згідно з концепцією Global Britain) через багатовимірну підтримку України в її війні з Росією (повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року), стабілізацію України наданням фінансування, військових боєприпасів, техніки, зброї, підтримці внутрішньополітичних реформ.

Загалом британсько-українські відносини, зважаючи на їх неоднозначність та непостійний рівень якісної співпраці з 1991 року, вийшли на принципово новий етап тісної, багатоаспектної співпраці після подій в Криму у лютому 2014 року та, особливо, після початку повномасштабної агресії Росії на територію Україну. Нині продовжується активна інвестиційна, економічна діяльність, політична та ін. співпраця. Велика Британія, паралельно з просуванням і подальшим зміцненням власного бренду, активно підтримує та лобіює позиції України серед країн світу.

Список використаних джерел та літератури

1. Барі Уркоста Р. Геостратегічні Ігри Навколо Слова «Інвестиції» у Криму [Електронний ресурс] / Р. Барі Уркоста // Vox Ukraine. - 2015. - Режим доступу: http://surl.li/rlimh (Дата доступу: 03.03.2024).

2. Гончаров Г.В. Дипломатичні відносини між Україною і Великобританією у 1991-2004 рр. / Г.В. Гончаров // Історичні і політологічні дослідження. - 2004. - № 4. - С. 209-215.

3. Горюнова Є. Інвестиції у Крим: міф чи реальність? [Електронний ресурс] / Є. Горюнова // Stop fake.org. - 2018. - Режим доступу: http://surl.li/rlirm (Дата доступу: 03.03.2024).

4. Грубінко А., Буглай Н. Історичний шлях українсько-британських відносин (до 30-річчя стратегічного партнерства) [Електронний ресурс] / А. Грубінко, Н. Буглай // Український історичний журнал. - 2022. - С. 206-219. - Режим доступу: http://surl.li/rljrj (Дата доступу: 02.03.2024).

5. Грубінко А. Велика Британія в системі європейської зовнішньої і безпекової політики (1990-2016 рр.): монографія. / А. Грубінко. - Тернопіль: Осадца Ю.В., 2017. - 640 с.

6. До 12 млн. євро інвестицій може одержати Крим у 2010 році? [Електронний ресурс] // УНІАН. - 2009. - Режим доступу: http://surl.li/rljri (Дата доступу: 04.03.2024).

7. Заява до 7-ї річниці окупації АР Крим [Електронний ресурс] // GOV.UK. - 2021. - Режим доступу: http://surl.li/rljuq (Дата доступу: 05.03.2024).

8. Заява Міністра закордонних справ Великої Британії з приводу 5-ї річниці незаконної анексії Криму [Електронний ресурс] // GOV.UK - 2019. - Режим доступу: http://surl.li/rljrg (Дата доступу: 03.03.2024).

9. Заява Посольства Великої Британії в Україні з приводу ув'язнення Ільмі Умерова [Електронний ресурс] // GOV.UK. - 2017. - Режим доступу: http://surl.li/rljre (Дата доступу: 04.03.2024).

10. Кориневич А. «Кримська платформа» завершить свою роботу тоді, коли на півострів повернеться прапор України // Крим. Реалії. - 2021. - Режим доступу: http://surl.li/rljpe (Дата доступу: 02.03.2024).

11. Крим залучатиме британські інвестиції у розвиток туризму // Урядовий портал [Електронний ресурс] // Україна комунальна. - 2011. - Режим доступу: http://surl.li/rljoq (Дата доступу: 28.02.2024).

12. Крушинський В.Ю. Великобританія в європейських інтеграційних процесах: дис. на здобуття наук. ступеня докт. політ. наук: 23.00.04 / Крушинський Вадим Юрійович. - К., 2004. - 471 с.

13. Лісовська Р. Новий посол Британії в Україні - про війну, ефективність української армії та борщ [Електронний ресурс] / Р. Лісовська // Суспільне новини. - 2023. - Режим доступу: http://surl.li/nbgxs (Дата доступу: 02.03.2024).

14. Машевський О. Діяльність Британської ради у країнах Східної та Центральної Європи на початку ХХІ ст. [Електронний ресурс] / О. Машевський // Європейські історичні студії. - 2018. - № 9. - С. 96-127. - Режим доступу: http://surl.li/fpipk (Дата доступу: 01.03.2024).

15. Машевський О. Рецензія на монографію А.В. Грубінка Велика Британія в системі європейської зовнішньої і безпекової політики (1990-2016 рр.) [Електронний ресурс] / О. Машевський // Європейські історичні студії. - 2017. - № 8. - С. 279-285. - Режим доступу: http://surl.li/fpipd (Дата доступу: 02.03.2024).

16. Машевський О. Крим у координатах історії: науковий семінар кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, ОП Сходознавство [Електронний ресурс] / О. Машевський, В. Люлька // Європейська історія та політика. - 2022. - № 21. - С. 141-146. - Режим доступу: http://surl.li/gerpz (Дата доступу: 02.03.2024).

17. Машевський О. Проблема деокупації Криму у турецько-українських взаєминах під час збройної агресії Російської Федерації проти України (2014-2023 рр.) [Електронний ресурс] / О. Машевський, М. Пригонюк // Європейські історичні студії. - 2023. - № 26. - С. 64-83. - Режим доступу: http://surl.li/rljnz (Дата доступу: 04.03.2024).

18. Міністр у справах Європи та Америки привітав звільнення Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза [Електронний ресурс] // GOV.UK. - 2017. - Режим доступу: http://surl.li/rljnu (Дата доступу: 04.03.2024).

19. Неприцький О.А. Велика Британія і Спільна зовнішня політика і політика безпеки ЄС у першій половині 90-х років ХХ ст. / О.А. Неприцький // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - 2006. - № 6. - С. 217-222.

20. Омельченко Т. Пані посол Великої Британії: «На тотальну корупцію британський бізнес в Україні не скаржиться» [Електронний ресурс] / Т. Омельченко // Mind. - 2021. - Режим доступу: http://surl.li/rlinp (Дата доступу: 02.03.2024).

21. Події // Кримська платформа [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://surl.li/rljnl (Дата доступу: 02.03.2024).

22. Президент обговорив з Тоні Блером досвід реформ та державного управління [Електронний ресурс] // Генеральне консульство України в Чикаго. - 2015. - 19 червня. - Режим доступу: http://surl.li/fnceo (Дата доступу: 03.03.2024).

23. Сміт С. Пам'ятати Крим. Колонка посла Великої Британії [Електронний ресурс] / С. Сміт // Європейська правда. - 2015. - Режим доступу: http://surl.li/rljme (Дата доступу: 02.03.2024).

24. Солодкий С. Аудит зовнішньої політики: Україна - Велика Британія [Електронний ресурс] / С. Солодкий, М. Бєлєсков // Дискусійна записка. Київ. - 2017. - Режим доступу: http://surl.li/rljlz (Дата доступу: 03.03.2024).

25. Стужук Ю. Співробітництво України та Великої Британії в умовах російсько-української війни [Електронний ресурс] / Ю. Стужук // Збірник Наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. - 2022. - № 2 (75). - С. 135-140. - Режим доступу: http://surl.li/ocutb (Дата доступу: 04.03.2024).

26. Угода між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України [Електронний ресурс]. - 2010. - Режим доступу: http://surl.li/rljll (Дата доступу: 02.03.2024).

27. Указ Президента України №117/2021. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» [Електронний ресурс]. - 2021. - Режим доступу: http://surl.li/qnten (Дата доступу: 02.03.2024).

28. Черінько І. Українсько-британські відносини: історія та сучасність / І. Черінько [Електронний ресурс] // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень - 2009. - № 43. - С. 313-321. - Режим доступу: http://surl.li/rljle (Дата доступу: 04.03.2024).

29. Чи знали ви, що Його Королівська Високість Принц Філіп, Герцог Единбурзький, відвідував Крим у 2004 році? [Електронний ресурс] // British Embassy Kyiv. - 2021. - Режим доступу: http://surl.li/rljky (Дата доступу: 02.03.2024).

30. Bonner B. Since 2004, Yalta European Strategy Provides Forum To Lift Ukraine's Global Profile [Electronic resource] / B. Bonner, O. Goncharenko // Kyiv Post. - 2015. - Mode of access: http://surl.li/rljkx (Last access: 02.03.2024).

31. FCO statement on opening of Kerch bridge [Electronic resource] // Foreign & Commonwealth Office. - 2018. - Mode of access: http://surl.li/rljks (Last access: 05.03.2024).

32. Hrubinko A. Participation of Great Britain in european political integration: between atlanticism and europeanism [Electronic resource] / A. Hrubinko // European Historical Studies. - 2015. - Vol. 1. - P. 6-17. - Mode of access: http://surl.li/fnchj (Last access: 15.03.2023).

33. Joint statement. EU-Ukraine Summit Kiev [Electronic resource] // Council of the European Union. - 2005. - 1 December. - Mode of access: http://surl.li/fncen (Last access: 13.03.2023).

34. McGlynn J. Renewing the resistance: The UK role in the Crimea Platform // J. McGlynn [Electronic resource] // Henry Jackson Society. - 2021. - Mode of access: http://surl.li/rljkj (Date of access: 04.03.2024).



References

1. Bari Urkosta, R. (2015). Heostratehichni Ihry Navkolo Slova «Investyciyi» u Krymu. Vox Ukraine. Retrieved from: http://surl.li/rljmh [In Ukrainian].

2. Honcharov, H. (2004). Dyplomatychni vidnosyny mizh Ukrayinoyu i Velykobrytaniyeyu u 1991-2004 rr. Istorychni ipolitolohichni doslidzhennya, 4, 209-215. [In Ukrainian].

3. Horyunova, Y. (2018). Investyciyi u Krym: mif chy real'nist'? Stopfake.org. Retrieved from: http://surl.li/rljrm [In Ukrainian].

4. Hrubinko, A., & Buhlaj, N. (2022). Istorychnyj shlyax ukrayins'ko-brytans'kyx vidnosyn (do 30-richchya stratehichnoho partnerstva). Ukrayins'kyj istorychnyj zhurnal, 1, 206219. Retrieved from: http://surl.li/rljrj [In Ukrainian].

5. Hrubinko, A. (2017). Velyka Brytaniia v systemi yevropeiskoi zovnishnoi i bezpekovoi polityky (1990-2016 rr.). Ternopil: Osadtsa Yu.V. [In Ukrainian].

6. Do 12 mln. yevro investycij mozhe oderzhaty Krym u 2010 roci? (2009). UNIAN. Retrieved from: http://surl.li/rljri [In Ukrainian].

7. Zayava do 7-yi richnyci okupaciyi AR Krym (2021). GOV.UK. Retrieved from: http://surl.li/rljuq [In Ukrainian].

8. Zayava Ministra zakordonnyx sprav Velykoyi Brytaniyi z pryvodu 5-yi richnyci nezakonnoyi aneksiyi Krymu (2019). GOV.UK. Retrieved from: http://surl.li/rljrg [In Ukrainian].

9. Zayava Posol'stva Velykoyi Brytaniyi v Ukrayini z pryvodu uv'yaznennya Il'mi Umerova (2017). GOV.UK. Retrieved from: http://surl.li/rljre [In Ukrainian].

10. Korynevych, A. (2021). «Kryms'ka platforma» zavershyt' svoyu robotu todi, koly na pivostriv povernet'sya prapor Ukrayiny. Krym.Realiyi. Retrieved from: http://surl.li/rljpe [In Ukrainian].

11. Krym zaluchatyme brytans'ki investyciyi u rozvytok turyzmu (2011). Ukrayina komunal'na. Retrieved from: http://surl.li/rljoq [In Ukrainian].

12. Krushyns'kyj, V. (2004) Velykobrytaniya vyevropejs'kyx intehracijnyxprocesax [dys. na zdobuttya nauk. stupenya dokt. polit. nauk: 23.00.04]. Kyiv. [In Ukrainian].

13. Lisovs'ka, R. (2023). Novyj posol Brytaniyi v Ukrayini - pro vijnu, efektyvnis' ukrayin'koyi armiyi ta borshh. Suspi 'ne novyny. Retrieved from: http://surl.li/nbgxs [In Ukrainian].

14. Mashevs'kyi, O. (2018). Diialnist Brytanskoi rady u krainakh Skhidnoi ta Tsentralnoi Yevropy na pochatku KhKhI st. Yevropeiski istorychni studii, 9, 96-127. Retrieved from: http://surl.li/fpipk [In Ukrainian].

15. Mashevs'kyi, O. (2017). Retsenziia na monohrafiiu A.V. Hrubinka Velyka Brytaniia v systemi yevropeiskoi zovnishnoi i bezpekovoi polityky (1990-2016 rr.). Yevropeiski istorychni studii, 8, 279-285. Retrieved from: http://surl.li/fpipd [In Ukrainian].

16. Mashevs'kyj, O., & Lyul'ka, V. (2022) Krym u koordynatax istoriyi: naukovyj seminar kafedry novoyi ta novitn'oyi istoriyi zarubizhnyx krayin, OP Sxodoznavstvo. Yevropejs'ka istoriya tapolityka, 21, 141-146. Retrieved from: http://surl.li/gerpz [In Ukrainian].

17. Mashevs'kyj, O., & Pryhonyuk M. (2023). Problema deokupaciyi Krymu u turec'ko-ukrayins'kyx vzayemynax pid chas zbrojnoyi ahresiyi Rosijs'koyi Federaciyi proty Ukrayiny (2014-2023 rr.). Yevropejs'ki istorychni studiyi, 26, 64-83. Retrieved from: http://surl.li/rljnz [In Ukrainian].

18. Ministr u spravax Yevropy ta Ameryky pryvitav zvil'ennya Il'mi Umerova ta Axtema Chyjhoza (2017). GOV.UK. Retrieved from: http://surl.li/rljnu [In Ukrainian].

19. Nepryc'kyj, O. (2006). Velyka Brytaniya i Spil'na zovnishnya polityka i polityka bezpeky YeS u pershij polovyni 90-x rokiv XX st. Aktual'ni problemy vitchyznyanoyi ta vsesvit'oyi istoriyi. Naukovi zapysky Rivnens'koho derzhavnoho humanitarnoho universytetu, 6, 217-222. [In Ukrainian].

20. Omel'chenko, T. (2021). Pani posol Velykoyi Brytaniyi: «Na total'nu korupciyu brytans'kyj biznes v Ukrayini ne skarzhyt'sya». Mind. Retrieved from: http://surl.li/rljnp [In Ukrainian].

21. Podiyi. Kryms'kaplatforma. Retrieved from: http://surl.li/rljnl [In Ukrainian].

22. Prezydent obhovoryv z Toni Blerom dosvid reform ta derzhavnoho upravlinnia. (2015, 19 chervnia). Heneralne konsulstvo Ukrainy v Chykaho. Retrieved from: http://surl.li/fnceo [In Ukrainian].

23. Smith, S. (2015). Pam'yataty Krym. Kolonka posla Velykoyi Brytaniyi. Yevropejs'ka pravda. Retrieved from: http://surl.li/rljme [In Ukrainian].

24. Solodkyj, S., & Byelyeskov, M. (2017). Audyt zovnishn'oyi polityky: Ukrayina - Velyka Brytaniya. Dyskusijna zapyska. Kyiv. Retrieved from: http://surl.li/rljlz [In Ukrainian].

25. Stuzhuk, Y. (2022). Spivrobitnyctvo Ukrayiny ta Velykoyi Brytaniyi v umovax rosijs'ko-ukrayins'koyi vijny. Zbirnyk Naukovyx prac' Centru voyenno-stratehichnyx doslidzhen' Nacional'noho universytetu oborony Ukrayiny, 2 (75), 135-140. Retrieved from: http://surl.li/ocutb [In Ukrainian].

26. Uhoda mizh Ukrayinoyu ta Rosijs'koyu Federaciyeyu z pytan' perebuvannya Chornomors'koho flotu Rosijs'koyi Federaciyi na terytoriyi Ukrayiny. (2010). Retrieved from: http://surl.li/rljll [In Ukrainian].

27. Ukaz Prezydenta Ukrayiny №117/2021. Pro rishennya Rady nacional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 11 bereznya 2021 roku «Pro Stratehiyu deokupaciyi ta reintehraciyi tymchasovo okupovanoyi terytoriyi Avtonomnoyi Respubliky Krym ta mista Sevastopolya» (2021). Retrieved from: http://surl.li/qnten [In Ukrainian].

28. Cherin'ko, I. (2009). Ukrayins'ko-brytans'ki vidnosyny: istoriya ta suchasnist'. Naukovi zapysky Instytutu politychnyx i etnonacional'nyx doslidzhen', 43, 313-321. Retrieved from: http://surl.li/rljle [In Ukrainian].

29. Chy znaly vy, shho Joho Korolivs'ka Vysokist' Prync Filip, Hercoh Edynburz'kyj, vidviduvav Krym u 2004 roci? (2021). British Embassy Kyiv. Retrieved from: http://surl.li/rljky [In Ukrainian].

30. Bonner, B., & Goncharenko, O. (2015). Since 2004, Yalta European Strategy provides forum to lift Ukraine's global profile. Kyiv Post. Retrieved from: http://surl.li/rljkx [In English].

31. FCO statement on opening of Kerch bridge (2018). Foreign & Commonwealth Office. Retrieved from: http://surl.li/rljks [In English].

32. Hrubinko, A. (2015). Participation of Great Britain in european political integration: between atlanticism and europeanism. European Historical Studies, 1, 6-17. Retrieved from: http://surl.li/fnchj [In Ukrainian].

33. Joint statement. EU-Ukraine Summit Kiev (2005, 1 December). Council of the European Union. Retrieved from: http://surl.li/fncen [In English].

34. McGlynn, J. (2021). Renewing the resistance: The UK role in the Crimea Platform. Henry Jackson Society. Retrieved from: http://surl.li/rljkj [In English].

Размещено на Allbest.ru

...