Міжнародна діяльність США щодо реалізації положень Конвенції про хімічну зброю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Міжнародна діяльність США щодо реалізації положень конвенції про хімічну зброю

Олександра Двуреченська,

Богдан Грушецький

Дніпро, Київ

Abstract

US INTERNATIONAL ACTIVITIES REGARDING THE CHEMICAL WEAPONS CONVENTION IMPLEMENTATION

Oleksandra Dvurechenska,

Dnipro University of Technology, Dnipro

Bohdan Hrushetskyi,

National University of Life and Environmental Sciences, Kyiv

The article is devoted to the analysis of the United States role in the implementation and monitoring of compliance with the provisions of the Chemical Weapons Convention (CWC). The political, diplomatic, and economic measures taken by the United States in response to violations of the Convention, in particular by such states as Russia, North Korea, and Syria, are considered. Political measures consist in condemning violations of the Convention and calling on states to comply with their obligations. Diplomatic measures include negotiations with offending states to resolve the problem of violation of the Convention. Economic measures, such as sanctions, are used to compel offending states to comply with their obligations under the CWC.

The impact of the implementation of the Convention provisions on international security and possible consequences for international relations is analyzed. The presence of chemical weapons is a serious threat to international security, and even small amounts of toxic substances used by terrorist groups can cause significant civilian casualties, it said. Therefore, the implementation of the provisions of the CWC is an important element of ensuring international security.

The article notes that the United States is one of the key member states of the CWC. The United States ratified the Convention in 1997 and is taking various measures to ensure its implementation. For example, in 1992, the U.S. Army established the Unstable Chemical Materials Project, now the Office of Recovered Chemical Materials, to dispose of material assets. Large-scale disposal of chemical weapons began after the US ratified the Chemical Weapons Convention and was successfully completed in 2023.

It is noted that the experience of the USA proves its relevance in the 21st century classical threats to states in the modern world and the need to take these threats into account during the development of the national security system. At the same time, the US policy on countering the use of chemical weapons needs further improvement in the direction of expanding tools and methods to prevent violations of the CWC.

Keywords: international relations, Chemical Weapons Convention, US foreign policy, chemical weapon, sanctions, Syrian conflict

Анотація

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ США ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ КОНВЕНЦІЇ ПРО ХІМІЧНУ ЗБРОЮ

Олександра Двуреченська,

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро

Богдан Грушецький,

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Київ

Стаття присвячена аналізу ролі США у виконанні та контролі за дотриманням положень Конвенції про хімічну зброю (КХЗ). Розглядаються політичні, дипломатичні та економічні заходи, які вживаються Сполученими Штатами у відповідь на порушення Конвенції, зокрема з боку таких держав, як Росія, Північна Корея, Сирія. Політичні заходи полягають у засудженні порушень Конвенції та заклику до держав дотримуватися своїх зобов'язань. Дипломатичні заходи включають проведення переговорів з державами-порушниками з метою вирішення проблеми порушення Конвенції. Економічні заходи, такі як санкції, застосовуються аби змусити держав-порушниць дотримуватися своїх зобов'язань згідно з КХЗ.

Аналізується вплив реалізації положень Конвенції на міжнародну безпеку та можливі наслідки для міжнародних відносин. Зазначається, що наявність хімічної зброї є серйозною загрозою для міжнародної безпеки, і навіть невелика кількість отруйних речовин, застосована терористичними групами, може призвести до значних втрат серед цивільного населення. Тому виконання положень КХЗ є важливим елементом забезпечення міжнародної безпеки.

У статті зазначається, що США є однією з ключових держав-учасниць Конвенції про хімічну зброю. США, ратифікувавши у 1997 р. Конвенцію, залучають низку різноманітних заходів для забезпечення її виконання. Наприклад, у 1992 р. в армії США був заснований проєкт нестабільних хімічних матеріалів, нині Управління рекуперованих хімічних матеріалів, для утилізації матеріальних засобів. Масштабна утилізація хімічної зброї почалася після ратифікації Конвенції про хімічну зброю США та була успішно завершена у 2023 р.

Відзначається, що досвід США доводить актуальність у 21 ст. класичних загроз для держав у сучасному світі та необхідність врахування цих загроз під час розбудови системи національної безпеки. Разом з тим, політика США щодо протидії використанню хімічної зброї потребує подальшого вдосконалення у напрямку розширення інструментів і методів запобігання порушень КХЗ.

Ключові слова: міжнародні відносини, Конвенція про хімічну зброю, зовнішня політика США, хімічна зброя, санкції, Сирійський конфлікт

Постановка проблеми

Хімічна зброя, як один з видів зброї масового знищення, залишається серйозною загрозою для міжнародної безпеки. Навіть невелика кількість отруйних речовин, застосована терористичними групами, може призвести до значних втрат серед цивільного населення, свідченням чого стала терористична атака релігійним культом «Аум Сінрікьо» у Токійському метро 1995 р. Наявність хімічної зброї є складною для виявлення та контролю через можливість її прихованого виробництва. Тому вкрай важливою є міжнародна діяльність, спрямована на знищення запасів хімічної зброї та її нерозповсюдження. конвенція хімічний зброя дипломатичний

Значну роль у цих процесах відіграють США. З метою забезпечення хімічної безпеки громадян США продовжують активно слідкувати за процесами в інших державах і самостійно досліджувати технології виробництва, розповсюдження та використання хімічно-отруйних речовин. Такий підхід дозволяє передбачити хімічні загрози у сучасному світі й організувати захист громадян.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій

Міжнародна діяльність США щодо контролю над забороною хімічної зброї досліджувалася переважно у роботах зарубіжних дослідників: Д. Зандерс (Zanders, 2019), Д. Кейвс і В. Карус (Caves & Carus, 2022), Д. Такер (Tucker, 2010), де вони висвітлюють загальні перспективи реалізації КХЗ, зокрема і позицію США з цього питання.

Зміна позицій позиція США щодо застосування хімічної з боку сирійської влади представлена у працях Р. Траппа (Trapp, 2017), Д. Левіса і Б. Тертрейса (Lewis & Tertrais, 2017), Б. Едвардса і М. Качіаторі (Edwards & Cacciatori, 2018), П. Брукса (Brookes, 2020). М. Нікітін (Nikitin, 2022), А. Сандерс-Закре (Sanders-Zakre, 2018) аналізують реакцію Сполучених Штатів Америки на застосування хімічної зброї Росією у випадках отруєння родини Скрипалів та О. Навального.

При написанні роботи автори послуговувалися урядовими документи США, зокрема звітами щодо виконання КХЗ, документами та матеріалами ООН, Організації із заборони хімічної зброї. Також використовується інформація, викладена на офіційних веб-сторінках організацій та ініціатив, що займаються питаннями заборони хімічної зброї, зокрема Австралійської групи, Асоціації контролю над озброєнням, Вассенаарських домовленостей, Міжнародного партнерства проти безкарності за використання хімічної зброї. У вітчизняній науці дана тематика залишається малодослідженою. Виходячи з цього, головною метою роботи є формування цілісного розуміння політики США на міжнародній арені щодо виконання Конвенції про хімічну зброю 1997 р.

Відповідно ключовими завданнями дослідження є: виявити роль США у розробці й імплементації КХЗ, зокрема виконання ними взятих на себе зобов'язань; з'ясувати рівень залученості США до міжнародних режимів експортного контролю, пов'язаних з хімічною безпекою; проаналізувати реакцію США на випадки порушення КХЗ і методи, що застосовуються для протидії країнам-порушникам.

Виклад основного матеріалу

Хімічна зброя вперше почала застосовуватися на полях Першої світової війни. У міжвоєнний період вперше було прийнято міжнародний документ, що забороняв використовувати хімічну зброю під час війни. Однак у ньому не йшлося про заборону виробництва, зберігання чи передачі хімічної зброї. Доведеними є застосування хімічних отруйних речовин Італією та Японією у період між світовими війнами. Холодна війна також характеризувалася епізодичним використанням хімічної зброї, зокрема під час громадянської війни у Ємені (1963-1967 рр.), під час ірансько-іракської війни (1980¬1988 рр.), Лівією у 1987 р. проти чадських військ.

Завершення Холодної війни та розпад Радянського Союзу сприяли зменшенню чисельності хімічної зброї у світі. Однак на початку 21 ст. випадки використання хімічної зброї почастішали, зокрема хімічну зброю використовували Росія, Сирія, ІДІЛ і КНДР. Підтвердженим є факт використання газових гранат РФ проти українських солдат у 2022 р.

Важливим для ефективного функціонування сучасної світової системи хімічної безпеки є створення міжнародної правової бази. Головним міжнародним документом у сфері регулювання хімічної безпеки є Конвенція про хімічну зброю (КХЗ), ухвалена у 1997 р. Сполучені Штати відіграли вкрай важливу роль в її ухваленні. У 1984 р. США створили проєкт конвенції, навколо якого відбувалися подальші перемовини (Zanders, 2019: 5).

У 1997 р. США ратифікували КХЗ, ставши учасниками Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) та відмовилися від наступального використання хімічної зброї. США узгодили терміни та обсяги знищення хімічної зброї. Сполучені Штати надають доповідь і проводять брифінг на кожній черговій сесії Виконавчої ради та на щорічних сесіях ОЗХЗ про прогрес, досягнутий у знищенні хімічної зброї.

Ще у 1992 р. в армії США був створений проєкт нестабільних хімічних матеріалів, нині Управління рекуперованих хімічних матеріалів, для утилізації матеріальних засобів. Масштабна утилізація хімічної зброї почалася після ратифікації США КХЗ. Під час Холодної війни запаси хімічної зброї США зберігалися у восьми місцях по всій континентальній частині держави і на одному місці за межами континентальної частини США на атолі Джонстон. Утилізація хімічної зброї відбувалася паралельно на всіх базах. Однією з проблем утилізації та задач Управління стало виявлення старих місць знищення хімічної зброї. Під час знищення навчальних матеріалів, хімічних речовин та обладнання їх просто ховали на невеликих, географічно рознесених місцях. Оскільки КХЗ забороняла перевезення хімічних отруйних речовин, то утилізація відбувалася на кожному місці зберігання окремо. Нові методи утилізації передбачають нейтралізацію хімічних речовин у місцях їх зберігання та є набагато безпечнішими. У Міністерстві оборони США діють екологічні програми, а результати їх виконання щорічно зазначаються у звітах до Конгресу.

США вимагають також, щоб комерційні об'єкти, які перевищують визначені КХЗ пороги діяльності, подавали щорічні декларації, повідомлення й інші звіти як за минулу, так й очікувану діяльність, а також дозволяли систематичну та рутинну перевірку шляхом проведення інспекцій на місцях задекларованих комерційних об'єктів.

У 2022 р. на сесії Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї Сполучені Штати підтвердили знищення близько 98% запасів хімічної зброї, про які вони заявили після набуття чинності КХЗ (Statement by h.e. ambassador..., 2022). США знищили всю хімічну зброю Категорії 2 (хімічна зброя на основі хімікатів, не включених до Списку 1, таких як фосген) і Категорії 3 (хімічна зброя, включаючи незарядні боєприпаси, пристрої й обладнання, призначені спеціально для застосування хімічної зброї) та найближчим часом планують знищити повністю хімічну зброю Категорії 1 (хімічна зброя на основі хімікатів Списку 1, включаючи VX і зарин) (Chemical and Biological Weapons Status at a Glance, N.d.). У липні 2023 р. президент США Джо Байден оголосив, що Сполучені Штати ліквідували останню партію хімічної зброї на своїй території. Таким чином, США остаточно позбулися свого арсеналу хімічної зброї, що раніше нараховував більш ніж 30 тис. тон отруйних речовин (US Military destroys last of huge., 2023).

Аби зменшити виробництво, поширення, застосування хімічної зброї суб'єктами міжнародного права США ще у 2004 р. взяли участь у прийнятті Резолюції 1540 РБ ООН, яка стала обов'язковим документом для всіх членів ООН у питанні утримуватися від надання будь-якої допомоги недержавним суб'єктам, які намагаються розробляти, здобувати, виробляти, володіти, перевозити, передавати або застосовувати ЗМЗ (ядерну, хімічну або біологічну) і засоби її доставки (United Nations security council resolution 1540, 2004). З метою сприяння виконання Резолюції 1540 у співробітництві з Центром з питань міжнародної торгівлі та безпеки при Університеті Джорджії США у 2012 р. започаткували видання електронного журналу «Компас 1540» з актуальною інформацією для держав-членів ООН, міжнародних організацій і громадян. Також США здійснюють добровільні внески до бюджету Цільового фонду, пов'язаного з виконанням Резолюції 1540.

Важливим чинником ефективності національної системи хімічної безпеки США є участь у зміцненні міжнародної системи хімічної безпеки. США відповідально дотримуються взятих зобов'язань по міжнародним договорам. У разі зміни національних інтересів чи виникнення певного конфлікту інтересів, США виступають з ініціативами модифікації міжнародного договору.

США продовжують вживати надзвичайних заходів для вирішення проблеми недотримання КХЗ і відновлення стримування за допомогою хімічної зброї самостійно та разом з міжнародними партнерами. Сполучені Штати беруть участь у французькій ініціативі «Партнерство проти безкарності за застосування хімічної зброї» («Партнерство»), створеній у 2018 р. Учасниками цієї ініціативи є 40 держав та Європейський Союз, які взяли на себе політичне зобов'язання посилити тиск на відповідальних за застосування хімічної зброї.

«Партнерство» стосується винятково питання безкарності винних у хімічних атаках у всьому світі та ставить за мету: збирати, компілювати та зберігати всю доступну інформацію про тих, хто використовує хімічну зброю; сприяти обміну цією інформацією з країнами та відповідними міжнародними організаціями, щоб винні одного разу понесли відповідальність за свої дії; використовувати всі існуючі механізми для ідентифікації причетних осіб та організацій, шляхом надання всієї доступної документації та підтримки багатосторонніх дій для застосування до них санкцій; публікувати імена всіх осіб, організацій, груп або урядів, які підпали під санкції, через спеціальну онлайн-платформу; допомогти державам, які цього потребують, у розбудові потенціалу для впровадження механізмів збору інформації або відповідного національного законодавства для переслідування винних у хімічних атаках (Fighting Impunity: International Partnership against Impunity..., 2018).

Держави-учасниці регулярно організовують зустрічі експертів для обміну необхідною інформацією для виконання своїх зобов'язань. Учасники «Партнерства» запроваджують санкції проти фізичних та юридичних осіб, які були ідентифіковані як причетні до випадків використання хімічної зброї та токсичних речовин або сприяли розробці хімічних програм. Найбільша частка запроваджених санкцій належить США (Sanctions List, 2020). «Партнерство» співпрацює з ОЗХЗ та ООН.

США беруть активну участь у сучасних організаціях міжнародних режимів експортного контролю, пов'язаних з хімічною безпекою. Одним із перших був Координаційний Комітет зі здійснення контролю над експортом (COCOM - Coordinating Committeein Export Control, створений 1949 р.), який був створений у 1949 р. з метою здійснення контролю за військовим експортом і пов'язаних з ним товарів подвійного використання, запобігання надходження цих товарів до соціалістичних країн. Після розпаду СРСР COCOM припинив своє існування.

На зміну йому у 1996 р. в дію вступили «Вассенаарські домовленості про експортний контроль за звичайними озброєннями, товарами і технологіями подвійного призначення» (ВД). Вони діють в межах Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Конвенції із заборони хімічної зброї та Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про її знищення (КБТЗ) і наявність розвинутого військово- промислового потенціалу.

ВД об'єднує 42 країни. Ці домовленості покликані сприяти регіональній і міжнародній безпеці, а також стабільності шляхом підвищення прозорості та посилення відповідальності у передачах звичайних озброєнь і товарів, технологій подвійного використання, запобігаючи таким чином дестабілізуючим накопиченням. Кожні шість місяців члени ВД обмінюються із не членами ВД інформацією про поставки звичайних озброєнь. Щорічно складаються переліки товарів військового призначення та подвійного використання, серед яких детально перераховуються хімічні речовини, що можуть бути застосовані як зброя (About us, N.d.).

З 1985 р. США є членом Режиму експортного контролю Австралійської групи (АГ), яка контролює нерозповсюдження хімічної та біологічної зброї. АГ була утворена внаслідок виявлення факту використання Іраком хімічної зброї під час ірансько-іракської війни (1980-1988 рр.). Варто зауважити, що ця АГ має неформальний статус, але не дивлячись на це, усі її держави-члени повинні бути учасниками КХЗ і КБТЗ (Objectives of the Group, N.d.). Досягненням АГ стала розробка переліків речовин, матеріалів, технологій та обладнання, які можуть бути використані для виробництва хімічної та біологічної зброї.

У 1987 р. на основі спільної заяви США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН, Італії та Японії був сформований «Режим контролю за ракетними технологіями» (РКРТ), який також був покликаний протидіяти використанню ракет як носіїв хімічної зброї. Як і АГ, РКРТ є неформальним об'єднанням держав, які домовилися дотримуватися керівних принципів. З метою посилення домовленостей у рамках РКРТ в 2002 р. у Гаазі (Нідерланди) був підписаний «Міжнародний кодекс поведінки проти розповсюдження балістичних ракет», де конкретизувався і дещо розширювався комплекс завдань і зобов'язань держав-учасниць РКРТ. Сьогодні РКРТ об'єднує 35 держав.

Перелічені режими доповнюють один одного та сприяють виконанню міжнародних договорів у сфері роззброєння та хімічної безпеки.

Важливою є діяльність США щодо виявлення випадків порушення КХЗ з боку інших країн. Ще 1991 р. США схвалили Акт щодо контролю та ліквідації хімічної та біологічної зброї, згідно з яким вони упродовж 60 днів зобов'язані ввести санкції проти країни, яка використовувала хімічну зброю. Цей акт застосовувався кілька разів за останнє десятиріччя - проти Сирії у 2013 р., Північної Кореї у 2017 р. і Росії у 2018 р. (Sanders-Zakre, 2018).

За потреби США в односторонньому порядку або спільно з іншою державою- учасницею можуть ініціювати інспекції за вимогою щодо сторони, яка не дотримується КХЗ, з метою продемонструвати міжнародній спільноті акт недотримання; публічно привертати увагу до відповідної діяльності; вимагати у терміновому порядку зустрічі на найвищому дипломатичному рівні зі стороною, що не виконує зобов'язання стороною. Пріоритет надається дипломатичним заходам. Крім того, здійснюється аналіз ризиків для США та аналіз реакції на дії американського уряду країни, що не виконує зобов'язання.

У доповіді Державного департаменту США за 2005 р. про дотримання угод про контроль над озброєннями публічно звинувачено три країни-учасниці КХЗ - Китай, Іран і Росію - у порушенні своїх договірних зобов'язань, оскільки вони зберігають незаявлені потужності з розробки чи виробництва отруйних речовин (Tucker, 2010: 7). США продовжували докладати зусиль для вирішення проблеми невиконання зобов'язань щодо положень КХЗ Росією, Іраном і М'янмою (Compliance with the convention on the prohibition..., 2021). Важливо, що з представниками М'янми представники США на двосторонніх зустрічах неодноразово обговорювали необхідність ліквідації запасів хімічної зброї. У США викликає занепокоєння наявність хімічних отруйних речовин на території КНР і подальші дослідження китайськими вченими різних хімікатів. Спроби США організувати зустріч з представниками Китаю для обговорення цього питання виявилися невдалими.

У відповідь на застосування Росією отруйної речовини «Новачок» проти родини Скрипалів у Солсбері у березні 2018 р. Сполучені Штати разом з Канадою та Нідерландами запропонували додати хімічну речовину «Новачок» до Списку 1 Додатку до КХЗ про хімічні речовини (бойові отруйні речовини). США погодилися з Великою Британією, що Росія несе відповідальність за напад у Солсбері та порушення КХЗ. На Росію були накладені санкції відповідно до Закону про хімічну, біологічну та радіологічну зброю, але для деяких категорій були зроблені винятки. Також США приєдналися до широкої групи країн, які виступили зі спільними заявами на сесіях ЄС та ОЗХЗ у 2020 р. із засудженням замаху на вбивство Олексія Навального. Члени Конгресу у вересні 2020 р. вимагали розслідування отруєння О. Навального.

У березні 2021 р. адміністрація Президента Джо Байдена оголосила про додаткові санкції проти Росії за застосування хімічної зброї «проти власних громадян і порушення Конвенції про заборону хімічної зброї» (Nikitin, 2022). Разом з тим низка дослідників, зокрема П. Брукс, наполягають на необхідності більш активної політики США щодо протидії російським терористичним актам з використанням хімічної зброї (Brookes, 2020: 4).

Однак найбільш активно США долучилися до питання припинення використання хімічної зброї у Сирійському конфлікті, особливо після того, як у 2013 р. сирійський уряд розпочав масовий обстріл передмістя Дамаску - Гути - з використанням отруйного газу зарину (Lewis & Tertrais, 2017: 77). Офіційні особи США, Великобританії та Франції погрожували, що подальше використання хімічної зброї сирійським урядом призведе до посилення втручання Заходу в сирійський конфлікт, включаючи можливість прямої військової інтервенції (Edwards & Cacciatori, 2018: 288).

Рівень напруженості дещо спав після укладення Женевської угоди між США та РФ про приєднання Сирії до КХЗ і ліквідацію усіх запасів хімічної зброї на території країни. США приєдналися до міжнародної коаліції з вивезення хімічної зброї з території Сирії та подальшої її утилізації (Trapp, 2017: 367-369). Однак це не зупинило сирійську владу від нових випадків використання хімічної зброї, на що США мусили реагувати. Зокрема після того як сирійська влада використала хімічну зброю у провінції Ідліб у 2017 р., США навіть нанесли ракетний удар по урядовій авіабазі Шайрат.

Сполучені Штати Америки систематично підтримували діяльність ОЗКХ з вивчення випадків використання хімічної зброї в сирійському конфлікті, зокрема щодо інспекції підозрілих об'єктів у Сирії та створення спеціальної команди з розслідування та ідентифікації (Caves & Carus, 2022: 3). У 2020 р. Сполучені Штати разом з міжрегіональною групою відповідальних держав-учасниць сприяли ухваленню Виконавчою радою ОЗХЗ рішення, в якому Сирію засудили за застосування хімічної зброї та визначили заходи, яких Сирія має вжити для виправлення ситуації. За оцінками США, Сирія неодноразово застосовувала хімічну зброю проти сирійського народу з моменту приєднання до КХЗ у 2013 р., порушуючи взяті зобов'язання за статтею І Конвенції. Крім того, США вважають, що Сирія не задекларувала всі елементи своєї хімічної програми, як того вимагає стаття III документу, і що Сирія зберігає хімічну зброю, як вона визначена в КХЗ. Окрім того, Держдепартамент США заявив про можливу причетність Росії до хімічних атак у сирійському місті Дума (Brookes, 2020: 3).

Застосування хімічної зброї Північною Кореєю у 21 ст. також спричинило санкції США відповідно до Закону про контроль над хімічною та біологічної зброї та ліквідації хімічної зброї від 1991 р. Державний департамент США встановив, що уряд Північної Кореї віддав наказ про використання VX у 2017 р. в Малайзії.

Висновки

Міжнародна діяльність США у напрямку знищення запасів хімічної зброї та її нерозповсюдження є ефективною. Країна застосовує низку конкретних заходів для виконання своїх зобов'язань згідно з міжнародними договорами та конвенціями. Вони вимагають від комерційних об'єктів подавати щорічні декларації та дозволяти проведення інспекцій, а також оголосили про ліквідацію останньої партії хімічної зброї на своїй території. Це свідчить про відданість Сполучених Штатів міжнародним зусиллям у знищенні хімічної зброї.

Окрім того, США здійснюють ретельний моніторинг держав, на території яких продовжує зберігатися хімічна зброя, та одноосібно або через ОЗХЗ намагаються змусити такі держави надати достовірну інформацію ОЗХЗ про запаси хімічної зброї, стан реалізації хімічних програм і перспективи знищення хімічних отруйних речовин. США реагують на порушення Конвенції про хімічну зброю на різних рівнях, включаючи політичні, дипломатичні та економічні заходи. Зокрема вони виступають із заявами, в яких засуджують порушення Конвенції про хімічну зброю та закликають держави дотримуватися своїх зобов'язань, а також застосовують санкції проти країн-порушниць.

Досвід США доводить актуальність у 21 ст. класичних загроз для держав в сучасному світі та необхідність врахування цих загроз під час розбудови системи національної безпеки. Разом з тим, політика США щодо протидії використання хімічної зброї потребує подальшого вдосконалення у напрямку розширення інструментів і методів запобігання порушень КХЗ.

References

1. About us. (N.d.). The Wassenaar Arrangement: official site.

2. Brookes, P. (2020). The International Response to Russia's Chemical Weapons Use Must Be Stronger. The Heritage Foundation Issue Brief, 6019.

3. Caves, J.P. & Carus, W.S. (2022). Controlling Chemical Weapons in the New International Order.

4. Center for the Study of Weapons of Mass Destruction Proceedings.

5. Chemical and Biological Weapons Status at a Glance (N.d.). Arms Control Association.

6. Compliance with the convention on the prohibition of the development, production, stockpiling and use of chemical weapons and on their destruction Condition (10) (C) Report (April, 2021). The U.S. Department of State.

7. Edwards, B. & Cacciatori, M. (2018), The politics of international chemical weapon justice: The case of Syria, 2011-2017. Contemporary Security Policy, 39 (2), 280-297.

8. Fighting Impunity: International Partnership against Impunity for the Use of Chemical Weapons. (January 23, 2018). Chemical weapons no impunity.

9. Lewis, J. & Tertrais, B. (2017). The Thick Red Line: Implications of the 2013 Chemical-Weapons Crisis for Deterrence and Transatlantic Relations. Survival: Global Politics and Strategy, 59 (6), 77-108.

10. Nikitin, M.B. (2022). Resurgence of Chemical Weapons Use: Issues for Congress.

11. Objectives of the Group. (N.d.). The Australia Group: official site.

12. Sanctions List. (October 2Q, 2020). Chemical weapons no impunity

13. U.S. Sanctions Russia for CW Use. Arms Control Today.

14. Statement by h.e. ambassador Joseph Manso permanent representative of the United States of America to the OPCW at the 100th session of the executive council (2022). OPCW.

15. The Wassenaar Arrangement at a Glance.

16. Trapp, R. (2017) The Use of Chemical Weapons in Syria: Implications and Consequences. One Hundred Years of Chemical Warfare: Research, Deployment, Consequences. Cham: Springer, 363-375.

17. Tucker, J.B. (2010). The Future of Chemical Weapons. The New Atlantis, 26, 3-29.

18. United Nations security council resolution 1540 (2004). United Nations.

19. US military destroys last of huge chemical weapons arsenal (2023). Guardian.

20. Zanders, J.P. (2019). Preventing the Re-Emergence of Chemical Weapons. European Union Institute for Security Studies.

Размещено на Allbest.ru