Вимоги до вступу для країн-кандидатів в члени ЄС: український аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Вимоги до вступу для країн-кандидатів в члени ЄС: український аспект

Потапова Д.І., студентка III курсу факультету прокуратури

Василенко А.В., студентка III курсу факультету прокуратури

Наукову статтю присвячено дослідженню актуального для сьогодення питання в сфері міжнародного співробітництва України та її інтеграції безпосередньо з Європейським Союзом.

Враховуючи події воєнного часу, а саме повномасштабне вторгнення рф в Україну, возз'єднання з європейською спільнотою значно розширить наші можливості, в тому числі щодо зміцнення зв'язків з державами та підтримки України в оборонній сфері.

Євроінтеграція - це складний, довготривалий процес, який вимагає клопіткої роботи зі сторони країни-кандидата на вступ до ЄС, і саме такий шлях проходить Українська держава ще з часів здобуття незалежності, попри всі перешкоди. Здобуття у червні 2022 статусу кандидата в члени в Європейський Союз, дало серйозний поштовх на цьому шляху і стало каталізатором для подальших доленосних трансформацій в українському законодавстві.

До кожної держави, яка виявила намір вступити до європейської спільноти, висуваються критерії, які в свою чергу сприяють максимальному наближенню законодавства держав до правової системи ЄС. Досліджуючи міжнародні нормативно-правові акти, нами викладено зміст основних умов для інтеграції, які мають назву Копенгагенські критерії.

До того ж дана наукова стаття закріплює, які саме умови висувались Європейською Комісією до України як кандидата в члени в ЄС. Також, нами досліджено теперішній стан виконання Україною основних вимог щодо членства, та ситуацію з приводу додаткових критеріїв, які були запропоновані єврокомісією після надання звіту про виконання умов.

Нами виокремлено значення євроінтеграції для існування та функціонування України як повноцінного гравця на міжнародній арені.

Під час нашого дослідження були сформовані висновки, які дадуть змогу проаналізувати стан справ України щодо євроінтеграції та висвітлити реальні перспективи її подальшого розвитку.

Ключові слова: Євроінтеграція, Європейський Союз, Європейська Комісія, Копенгагенські критерії, кандидат в члени, міжнародне співробітництво, європейська спільнота.

Accession requirements for EU candidate countries: the Ukrainian aspect

The scientific article is dedicated to the research of today's relevant issue in the field of international cooperation of Ukraine and its integration directly with the European Union.

Taking into account the events of the wartime, namely the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, reunification with the European community will significantly expand our capabilities, including strengthening ties with states and supporting Ukraine in the defense sphere.

European integration is a complex, long-term process that requires painstaking work on the part of the candidate country for joining the EU, and this is the path that the Ukrainian state has been following since independence, despite all the obstacles. Obtaining the status of a candidate for membership in the European Union in June 2022 gave a serious impetus on this path and became a catalyst for further fateful transformations in Ukrainian legislation.

Criteria are put forward for each state that has expressed its intention to join the European community, which in turn contribute to the maximum approximation of state legislation to the EU legal system. Studying international legal acts, we outlined the content of the basic conditions for integration, which are called the Copenhagen criteria.

In addition, this scientific article establishes exactly what conditions were put forward by the European Commission to Ukraine as a candidate for membership in the EU. Also, we investigated the current state of Ukraine's fulfillment of the main requirements for membership, and the situation regarding the additional criteria that were proposed by the European Commission after the submission of the report on the fulfillment of the conditions.

We highlighted the importance of European integration for the existence and functioning of Ukraine as a full-fledged player in the international arena.

During our research, conclusions were formed that will allow us to analyze the state of affairs of Ukraine in relation to European integration and highlight the real prospects for its further development.

Key words: European integration, European Union, European Commission, Copenhagen criteria, candidate for membership, international cooperation, European community.

Вступ

Україна як незалежна, демократична, правова держава, яка за своїм географічним положенням, схожістю правового регулювання, спільними цінностями, тісно і невід'ємно пов'язана з європейською спільнотою, пройшла достатньо довгий шлях в процесі євроінтеграції. Підготовка, створення та безпосередньо реалізація внутрішніх перетворень, які необхідні для вступу до Європейського Союзу, на сьогодні, є передовою діяльністю на що всебічно спрямована внутрішня та зовнішня політика держави.

З огляду на вище сказане, актуальність нашої теми зумовлена передусім важливістю, в умовах сьогодення, а саме воєнного часу, питання вступу України до Європейського Союзу. Ті виклики, перед якими постає Україна на цьому шляху, потребують цілковитого розуміння та усвідомлення необхідності впровадження правових цінностей Європейського Союзу і їх вплив на подальше майбутнє нашої держави як повноцінного гравця на міжнародній арені.

Мета статті полягає у тому, щоб дослідити питання інтеграції України з ЄС, звертаючись до критеріїв вступу, які висуваються до країн-кандидатів. А саме:

1) виокремити загальні умови, які ставляться перед державами, які бажають стати членом європейської спільноти;

2) визначити, які саме критерії покладаються на Україну як державу-кандидата на вступ до ЄС;

3) з'ясувати нинішню ситуацію з виконанням даних умов та подальшим просування євроінтеграційного процесу.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Досліджена нами тема широко поширена в працях науковців з огляду на її актуальність в реаліях сьогодення. А саме питання євроінтеграції України досліджували такі вчені як Л.О. Шапенко, М.В. Райчук, А.В. Войціховський, С.П. Біличенко, А. Бутейко, А. Гетманчук, Д. Корбут та інші.

Виклад основного матеріалу

інтеграція європейський союз

Євроінтеграція для європейських країн є новими можливостями, які відкриються у майбутньому для громадян країн-кандидатів. Це поліпшення економічного співробітництва, набуття більш демократичних цінностей, покращення життя громадян, реформування освіти, національного судочинства, соціального захисту, ефективний захист прав людини в інституціях ЄС, європейська підтримка, дружнє, оперативне реагування на виклики, що посягають на безпеку людей, швидке та узгоджене консенсусом держав вирішення проблем. Інтеграція з ЄС для України - це шлях до досягнення економічних успіхів, розвитку демократії та отримання фінансової допомоги. Крім того, членство в ЄС дозволить Україні відстояти свою незалежність та закріпити позиції на міжнародній арені.

У прикінцевих положеннях Договору про утворення Європейського Союзу, а саме у статті 49, зазначено про можливість вступу європейських держав до Європейського Союзу. Так, для цього будь-яка європейська держава, яка поважає цінності ЄС, може подати заявку щодо набуття членства ЄС до Ради. З цього випливає перший критерій - географічний. Проте варто наголосити, що він не є обов'язковим, адже є непоодинокі випадки намагань не європейських країн приєднатися до цієї спільноти. Так наприклад, у 2005 році претендувала на вступ Туреччина, але їй було відмовлено не через недотримання географічного критерію, а через порушення прав людини та дефіцит верховенства права. Також варто зазначити, що ЄС має дев'ять регіонів, які розташовані далеко від європейського континенту. Тобто існують прецеденти, коли частини країн-членів ЄС розташовані за межами Європи, що доводить нам про диспозитивність щодо цього критерію [1].

Маастрихтський договір 1992 року, крім географічного критерію, закріплює ще загальні політичні умови. Так, у статті 49 зазначено, що для вступу, країна повинна поважати цілі, викладені у статті 2 Договору.

Також будь-яка країна, яка бажає бути членом ЄС повинна окрім умов дотримуватися і принципів ЄС, які викладені у статті 6 вищезазначеного договору. Так, Союз визнає права, свободи та принципи, викладені в Хартії основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року [2]. До них належать, зокрема право на людську гідність, на життя, заборона тортур, рабства, право на особисту недоторканність, громадянські та політичні свободи, наприклад, свобода думки і т.д. Окрім того, важливими є плюралізм, недискримінація, толерантність, правосуддя, солідарність. До цього переліку, окрім сказаного, входять такі принципи, що стосуються рівності, зокрема гендерної, культурне, релігійне та мовне розмаїття, права дітей та людей похилого віку, а також осіб із фізичними вадами. Тут закріплюються права на соціальне забезпечення, охорону здоров'я та інші соціальні права. Закріплюються також гарантії прав особистості: ефективний судовий захист порушених прав, презумпція невинуватості і т.д. [3].

Відповідно до висновків Європейської комісії від 17 червня 2022 року щодо заявок на членство в Європейському Союзі (ЄС), поданих до Ради Україною, Грузією та Республікою Молдова, політичним критерієм для вступу визнається стабільність демократичних інституцій, верховенство права, права людини, повага й захист меншин [4].

Взагалі усі критерії для набуття членства виокремлені у Копенгагенських критеріях. Вони з'явилися унаслідок засідання Європейської Ради в Копенгагені в червні 1993 р. Згодом у рішенні Європейської Ради, що було укладене на засіданні 12-13 грудня 1997 р. в Люксембурзі, зазначалося, що відповідність Копенгагенським політичним критеріям є передумовою початку будь яких переговорів про вступ. Найголовнішим політичним критерієм є дотримання верховенства права. В умовах верховенства права всі публічні органи влади завжди діють у межах, встановлених законом, відповідно до цінностей демократії та основних прав, а також під контролем незалежних і неупереджених судів. Повага до верховенства права має важливе значення для самого функціонування ЄС: для ефективного застосування права ЄС, для належного функціонування внутрішнього ринку, для підтримки сприятливого для інвестицій середовища та для взаємної довіри. Також будь-яка країна, яка прагне вступити до Європейського Союзу, повинна мати функціональну демократію, згідно з якою всім громадянам, які мають право на членство, дозволяється однаково брати участь у прийнятті політичних рішень на всіх рівнях управління. Така функціональна демократія вимагає вільної преси, свободи особистої думки та вільних профспілок. Окрім цього, до політичних критеріїв входить також вимога свободи виборів. Країни зобов'язані проводити вільні та чесні демократичні вибори шляхом таємного голосування, а політичні партії, які беруть участь у них, не повинні зазнавати перешкод з боку уряду у виконанні їхніх мандатів.

Повага до меншин є ще одним критерієм, який використовується для перевірки прийнятності країни. Для цього від країн вимагається прийняття законодавства, що захищає права меншин, створення відповідних установ, здійснення заходів з протидії дискримінації. Члени національних меншин повинні мати можливість зберегти свою культуру і мати право на свою рідну мову. Це положення було запроваджено під час Рамкової конвенції про захист національних меншин [5].

Оскільки, конвенція досі не включає чітке визначення таких меншин, кожна держава-учасниця на власний розсуд визначає, які групи підпадають під дію Конвенції на її території. Країни, які вважаються такими, що порушують передбачені положення Європейського Союзу щодо захисту прав людини, наявності дієвої демократії та захисту національних меншин, тобто не відповідають політичним критеріям не лише не можуть вступити у Союз, а й взагалі не отримують підтримки з боку ЄС.

Наступним видом критеріїв є економічний. Так, для надання членства в ЄС важливим оціночним орієнтиром є економіка країни. Даний критерій складається з двох елементів. По-перше, від країн-кандидатів вимагається наявність вже на момент вступу дієвої ринкової економіки. Так, в рамках дієвої ринкової економіки від країн вимагається рівновага між попитом та пропозицією, відсутність вагомих перешкод на шляху до входу на ринок та виходу з нього. Такими перешкодами можуть бути, наприклад, банкрутство або ліквідація підприємств. Важливими є також наявність відповідного законодавства, тенденція його доброчесного дотримання, зокрема що стосується права власності. Окрім зазначеного, потребується стабільна макроекономіка та розвиненість фінансового сектора, яка дозволить здійснювати спрямовання накопичень на інвестування у виробництво. Також учасники ринку повинні мати змогу, в рамках даної економіки, приймати рішення, розраховуючи на стабільність, тобто наслідки їх дій мають бути передбачуваними [6].

По-друге, у економічній сфері від кандидатів вимагається також спроможність впоратися з конкуренцією й ринковими силами в рамках ЄС. Дана складова повинна бути наявна у перспективі, що означає що країна має об'єктивно розраховувати свої здатності. У рамках цієї вимоги від країн вимагається достатня кількість ресурсів, включаючи інфраструктуру, рівень освіти і дослідницької діяльності. Тобто повинна бути наявною відповідна масштабам ЄС кількість людських і матеріальних ресурсів.

Існує також додатковий вид критеріїв, тобто критерій членства. Так, країни-кандидати мають бути здатними брати на себе зобов'язання, що випливають із членства. А саме здатність ефективно впроваджувати правила, стандарти та політику, що складають звід права ЄС, а також дотримуватися цілей політичного, економічного та валютного союзу. Цей критерій можна назвати інакше - законодавчий. На нашу думку, така назва цього виду критерію є більш доречною, адже вимоги що містяться у ньому, напряму зв'язані з законодавчою сферою. Якщо коротко охарактеризувати даний критерій, то він стосується узгодження законодавства, при якому країни зобов'язані приймати законодавство, яке відповідає законам, які регулюють Європейський Союз.

Окрім вищесказаних, виділяють критерій незалежності, згідно з яким від країн потребується спроможність спільно з Союзом приєднувати до складу спільноти нових членів, не порушуючи динаміку євроінтеграції, сприяючи її зміцненню [7].

Підсумовуючи, варто сказати, що виділяють такі критерії для вступу в ЄС: географічний, політичний, економічний, законодавчий (або критерій членства) та деякі джерела згадують критерій незалежності. Найважливішими, на нашу думку, тобто тими, що неодмінно мають бути дотримані, є саме політичний, географічний та економічний критерії.

Що стосується безпосередньо України та умов, що висуваються до неї на даному етапі, то після повномасштабного вторгнення її євроінтеграція значно пришвидшилася: 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в ЄС і вже 23 червня цього ж року Європейська Рада надала Україні статус кандидата. Між цим Європейська Комісія представила 17 червня 2023 року свій Висновок щодо заявки України на членство в ЄС, в якому вона рекомендувала Європейській Раді надати Україні статус кандидата, але лише якщо буде виконано 7 висунутих вимог.

Якщо докладніше про рекомендації, то від кандидата вимагалося наступне: завершити реформу добору суддів Конституційного суду; продовжити судову реформу; продовжити боротьбу з корупцією та з відмиванням коштів, правоохоронну реформу; боротися із впливом олігархів; привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським законодавством; внести зміни в законодавство про національні меншини [8].

Стосовно судової реформи, то згідно з Висновками, незважаючи на російську агресію, Україна продовжувала надавати послуги у сфері правосуддя та досягла значного прогресу у впровадженні реформи органів суддівського врядування 2021 року, спрямованої на забезпечення доброчесності та професіоналізму. Діяльність Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів було відновлено, більшість судів зберегли 100% або навіть вищий показник розгляду справ, у серпні 2023 року Україна ухвалила законодавство, яке забезпечило прозорий попередній відбір суддів Конституційного Суду відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи. Попри це у Висновку зазначалося, що суддівський корпус серйозно недоукомплектований, оскільки наприкінці 2019 року було розпущено орган, відповідальний за процедури добору суддів. Тобто Україні необхідно ще вжити системних заходів для просування реформи системи виконання судових рішень, включаючи виконання рішень Європейського суду з прав людини, продовжити цифровізацію судової системи, внести законодавчі та інституційні зміни для забезпечення посилення дисциплінарної системи для прокурорів. Також для забезпечення сталості зусиль зі зміцнення верховенства права Україні слід продовжити реформу юридичної освіти [9].

У Висновку також було зазначено, що Україні вдалося досягти певного прогресу, зокрема у створенні та консолідації комплексної антикорупційної інституційної бази та поступовому накопиченні досвіду розслідування, судового переслідування та винесення судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні. Нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) було призначено у липні 2022 року та березні 2023 року. Попри все це є певні недоробки зі сторони України. Зазначається, що необхідно докласти зусиль для подальшого впорядкування та вдосконалення матеріального та процесуального кримінального законодавства. Для того, щоб впоратися з завантаженістю органів, слід збільшити кількість працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, САП має бути додатково захищена від можливого неправомірного перешкоджання діяльності шляхом удосконалення процедур відбору керівника САП та її ключових посадових осіб, посилення її організаційної та процесуальної незалежності, а також покращення системи підзвітності.

Що стосується фундаментальних прав, то Україна загалом дотримується вимог міжнародних інструментів у сфері прав людини та ратифікувала більшість міжнародних конвенцій про захист фундаментальних прав. Були запроваджені та прийняті важливі реформи, такі як новий закон про ЗМІ. Громадяни України користуються свободою вираження поглядів, і в країні існує активний громадський простір. Свобода ЗМІ також значно покращилася за останні роки, особливо завдяки онлайн-медіа. Але ЗМІ, контрольовані олігархами, мають непропорційно великий вплив. Україна знайшла загалом хороший баланс між збереженням свободи ЗМІ та заходами проти поширених російських гібридних і масованих дезінформаційних атак, які поширюються деякими місцевими ЗМІ.

Крім того, піднімалося питання законодавства про національні меншини. Зокрема наголошувалося, що отримання прав осіб, які належать до національних меншин, у сфері освіти та мови, а також їхнє представництво у виборних органах на всіх рівнях суспільного життя має бути забезпечене шляхом повного виконання рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи щодо закону про освіту, імплементації рекомендацій щодо закону про державну мову та врахування результатів останнього циклу моніторингу Рамкової конвенції про національні меншини. Так, Венеціанська комісія рекомендувала при ухваленні імплемен- таційного законодавства забезпечити достатній рівень викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин, достатній рівень освіти мовами меншин на додаток до державної мови, а також внести поправки у відповідні перехідні положення закону, щоб забезпечити більш тривалий період впровадження реформи. Крім того, Комісія рекомендувала звільнити приватні школи від нових мовних вимог, в рамках реформи вести діалог з нацменшинами і усіма зацікавленими сторонами, а також забезпечити умови, щоб нове законодавство не поставило під загрозу збереження культурної спадщини меншин і безперервність вивчення їхніх мов у традиційних школах. Поправки в статтю 7 рекомендувалося внести лише в частині використання інших мов меншин, які не є офіційними мовами ЄС. У Висновку ж було сказано що хоча Україна і зробила кроки для виконання рекомендацій Венеціанської комісії, їй необхідно завершити реформування правової бази для національних меншин і запровадити ефективні механізми імплементації ефективні механізми імплементації [10].

В результаті щоб виконати вищезазначені рекомендації Верховна Рада Україні прийняла низку законів - у сфері ЗМІ, про національні спільноти, про реформацію процедури добору суддів КСУ. Справедливо буде наголосити, що не всі закони були сприйняті позитивно, зокрема закон про медіа критикувало багато журналістів.

Після призначення директора НАБУ прем'єр- міністром було заявлено, що держава виконала усі 7 рекомендацій. Але аналітичний центр «Нова Європа» у листопаді 2022 року оцінив зусилля України у загальному на 5,8 балів з 10: реформа Конституційного Суду - 2 бали; реформа ВРП та ВККС - 7 балів; антикорупція: САП та НАБУ - 7 балів; боротьба з відмиванням коштів - 6 балів; антиолігархічна реформа - 2 бали законодавство про медіа - 9 балів; законодавство про нацменшини-8 [11].

Але в результаті оцінки зусиль України глава Єврокомі- сії Урсула фон дер Ляєн в листопаді 2023 року в Брюсселі заявила, що 90% вимог до України виконано, і Європейська комісія рекомендує державам ЄС розпочати переговори про вступ з Україною. Але водночас вона зауважила, що Україна має виконати частину ще не втілених реформ. Глава також заявила, що Комісія надасть звіт щодо цього питання у березні 2024 року. Отже, в України є всі шанси на вступ до ЄС найближчим часом [12].

8 листопада 2023 року Європейська Комісія оприлюднила Звіт про прогрес України в межах Пакету розширення, в якому було визначено 4 додаткові критерії, які є передумовою подальших рішень у межах початку переговорів з Україною. На виконання цих рекомендацій Україна в найкоротші строки прийняла ряд важливих законів, що стосуються насамперед збільшення максимального ліміту штату НАБУ, про зміцнення повноважень НАЗК, закон, що враховує рекомендації Венеціанської Комісії щодо забезпечення прав національних меншин. До того ж було прийнято законодавчий акт про забезпечення регулювання надважливої сфери, а саме регулювання лобіювання в межах плану протидії олігархічним впливам. Також Україна приєдналась до антикорупційної е-платформи Єврокомісії.

Зважаючи на слова віце-прем'єрки Ольги Стефанішиної, Україна завершила виконання всіх рекомендацій, які були отримані від Європейської комісії, для подальшого початку переговорів стосовно вступу в ЄС. Нещодавно правоохоронний комітет ВРУ схвалив останній законодавчий акт, який потрібен, щоб завершити виконання рекомендацій стосовно лобізму. Щодо прогнозів, то на думку міністерки Стефанішиної Україна має стримано-оптимістичні прогнози.

Європейська комісія мала затвердити звіт про виконання Україною додаткових критеріїв, які були висунуті і ухвалити рішення про надання переговорної рамки на затвердження державам-членам [13].

Європейська комісія затвердила проєкт переговорних рамок щодо членства України в ЄС. Наступним є етап обговорення її серед країн-членів Євросоюзу.

Даний документ встановлює керівні принципи та принципи переговорів щодо вступу з кожною країною-кандидатом.

Підготовлений Єврокомісією проєкт складається з трьох частин, а саме:

1) принципи, що регулюють переговори про вступ;

2) сутність переговорів;

3) їх процедура.

Мета переговорів являє собою прийняття Україною та Молдовою правової системи ЄС та забезпечення всебічної імплементації та виконання європейського законодавства. Після остаточного схвалення, Європейський Союз проведе міжурядову конференцію з Україною і Молдовою, а згодом перемовини про вступ розпочнуться офіційно. В Кабміні натомість заявляють та плекають надії про те, що переговори розпочнуться до липня 2024 року і європейські партнери схвалять його без додаткових поправок. Як сказав Президент ЄР Шарль Мішель: «2030 рік є можливим цільовим роком для подальшого розширення Євросоюзу, однак ми зробимо все можливе для України, аби це сталося раніше, одразу після перемоги» [14, 15].

Щодо Угоди про асоціацію з ЄС, то звіт про її виконання було передано 20 березня стороні ЄС за 2023 рік на 9-му засіданні Ради асоціації Україна-ЄС. Прогрес виконання зобов'язань за 2023 рік складає 88%.

Віце-прем'єр міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції зазначила, що Україна продовжує працювати над виконанням всіх кроків для вступу в ЄС. Імплементація Угоди про асоціацію з ЄС є важливим інструментом на цьому шляху, оскільки допоможе Україні досягти повної економічної та правової сумісності з ЄС.

Найбільшого прогресу, а саме 90%, Україна домоглась в таких сферах як інтелектуальна власність, статистика та обмін інформацією, гуманітарна політика, юстиція, безпека, освіта, свобода, права людини, політичний діалог, національна безпека та оборона.

Березень ознаменувався початком пояснювальних сесій в межах офіційного скринінгу ЄС щодо переговорних розділів права ЄС. А саме на сесіях були обговорені такі питання що стосуються демократичних інституцій, юстиції, свободи та безпеки, публічних закупівель, економічних критеріїв ЄС, тощо.

Ще до отримання офіційного рішення Європейської Ради про початок переговорів Уряд України здійснив власний скринінг щодо кожного з переговорних розділів в 2023 році. Це дозволило об'єктивно визначити чи достатньо адаптованим є українське законодавство до права ЄС та обсяг подальшої роботу в межах переговорів [16].

Отже, як ми можемо бачити Україна впевнено крокує на шляху до своєї мети, а саме інтеграції з Європейським Союзом, всі критерії, які були висунуті Європейською Комісію та навіть додаткові, виконані, що свідчить про неабияке бажання України та її народу стати частиною єдиної європейської спільноти.

Це значно посилить наше становище на міжнародній арені, та зокрема забезпечить ще більшу всебічну підтримку на тлі воєнного протистояння з ворогом.

Висновки

Попри триваючу повномасштабну війну росії проти України, в 2023 році, після отримання статусу кандидата в члени в ЄС, продовжується клопітка робота над поглибленням інтеграції до ЄС. В усіх сферах внутрішньої і зовнішньої політики спостерігаються глобальні зміни, щоб максимально наблизити українське законодавство і загалом правову систему до правових принципів і традицій Європейського Союзу. Результати аналізу ефективності нашої роботи і трансформації вражаючі, були виконані всі критерії, які висувала Європейська Комісія для подальшого переходу до етапу переговорів про вступ, і за словами Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександра Ількова: «Загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію за 2023 рік збільшився на 5%. У 2023 році Кабінетом Міністрів України виконано 88% завдань відповідно до Угоди» Цей крок - є неабияким свідченням досягнень України та того факту, що Україна обов'язково буде членом ЄС в найближчому майбутньому. А активна співпраця з ЄС є критичним чинником підтримки української економіки та оборони під час війни [17].

Література

1. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями: від 25.03.1957 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text (дата звернення: 10.04.2024).

2. EUR-Lex - 12016M006 - EN - EUR-Lex. EUR-Lex - Access to European Union law. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX:12016M006 (date of access: 10.04.2024).

3. Хартія Європейського Союзу про основоположні права - Центр громадянських свобод. Центр громадянських свобод. URL: https:// ccl.org.ua/posts/2021/11/hartiya-osnovnyh-prav-yevropejskogo-soyuzu/ (дата звернення: 10.04.2024).

4. Висновки Європейської комісії щодо заявок на вступ до ЄС. The Diplomatic Service of the European Union|EEAS. URL: https://www. eeas.europa.eu/sites/default/files/documents/FS%20opinion%20accession.pdf (дата звернення: 10.04.2024).

5. Рамкова конвенція про захист національних меншин: Конвенція Ради Європи від 01.02.1995 р.: станом на 9 груд. 1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_055#Text (дата звернення: 10.04.2024).

6. Прудченко Є.Д. Копенгагенські критерії: підручник. Дніпро: Дніпропетр. обласна універсальна наукова бібліотека Центр Європейської Інформації, 2007. 30 с. URL: http://ukrcei.org/uploads/files/default/kopengagenskie_kriterii.pdf (дата звернення: 10.04.2004).

7. Критерії вступу до ЄС. Pidru4niki: веб-сайт.URL Критерії вступу до ЄС - Менеджмент європейської економічної інтеграції - Підручники для вузів онлайн (pidru4niki.com) (дата звернення: 10.04.2024).

8. Коли Україна стане членом Євросоюзу: умови і процедура вступу. chas.news: веб-сайт. URL: https://chas.news/current/koli-ukraina- stane-chlenom-evrosoyuzu-umovi-i-protsedura-vstupu (дата звернення: 10.04.2024).

9. Commission Opinion on Ukraine's application for membership of the European Unio. ec.europa.eu URL: https://neighbourhood- enlargement.ec.europa.eu/document/download/c8316380-6cb6-4ffd-8a84-d2874003b288_en?filename=Ukraine%20Opinion%20and%20 Annex.pdf (date of access: 10.04.2024).

10. Що рекомендує змінити Венеціанська комісія у скандальному законі про освіту. РБК-Украина: веб-сайт. URL: https://daily.rbc.ua/ ukr/show/rekomenduet-izmenit-venetsianskaya-komissiya-1513143759.html (дата звернення: 10.04.2024).

11. Кандидат Check-3: де Україна перебуває у виконанні 7 рекомендацій ЄС. Центр «Нова Європа». Веб-сайт. URL: http://neweurope. org.ua/analytics/kandydat-check-3-de-ukrayina-perebuvaye-u-vykonanni-semy-rekomendatsij-yes-shhodo-kandydatstva/ (дата звернення:10.04.2024).

12. 90% вимог виконано: коли Україна може стати членом ЄС. korrespondent.net. Веб-сайт. URL: https://ua.korrespondent.net/ articles/4673045-90-vymoh-vykonano-koly-ukraina-mozhe-staty-chlenom-yes (дата звернення: 10.04.2024).

13. Україна завершила виконання умов ЄС для надання переговорної рамки про вступ. Суспільне | Новини. Веб-сайт. URL: https:// suspilne.media/703398-ukraina-zaversila-vikonanna-umov-evrokomisii-dla-nadanna-peregovornoi-ramki-pro-clenstvo-v-es-stefanisina/ (дата звернення: 10.04.2024).

14. ЄК підготувала переговорну рамку щодо членства України та Молдови в ЄС. Суспільне | Новини. Веб-сайт. URL: https://suspilne. media/704300-evrokomisia-pidgotuvala-peregovornu-ramku-sodo-clenstva-ukraini-ta-moldovi-v-es/ (дата звернення: 10.04.2024).

15. Україна сподівається розпочати переговори про вступ з ЄС у першому півріччі. Суспільне | Новини. Веб-сайт. URL: https://suspilne. media/708102-ukraina-spodivaetsa-rozpocati-peregovori-pro-vstup-z-es-u-persij-polovini-2024-roku-smigal/ (дата звернення: 10.04.2024).

16. 9-10 квітня: розклад пояснювальних сесій Європейської Комісії щодо переговорних розділів права ЄС у межах офіційного скринінгу - Новини - European integration portal. European integration portal. Веб-сайт. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/news/9-10-kvitnya- rozklad-poyasnyuvalnyh-sesij-yevropejskoyi-komisiyi-shhodo-peregovornyh-rozdiliv-prava-yes-u-mezhah-ofitsijnogo-skryningu/ (дата звернення: 10.04.2024).

17. Зеленський обговорив з Мішелем початок переговорів про вступ України в ЄС. Суспільне | Новини. Веб-сайт. URL: https://suspilne. media/709018-zelenskij-obgovoriv-z-miselem-fakticnij-pocatok-peregovoriv-pro-vstup-ukraini-v-es/ (дата звернення: 10.04.2024).

Размещено на Allbest.ru