Дослідження наукового інтересу Китаю до України: аналіз вмісту бази даних CSSCI (2023)
Вивчення розвитку китайсько-українських відносин, встановлення стратегічного партнерства та зміцнення співпраці між двома країнами. Виявлення зацікавленості академічної спільноти Китаю щодо українського питання, аналіз публікацій у сфері суспільних наук.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.07.2024 |
| Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Навчально-науковий інститут журналістики
Дослідження наукового інтересу Китаю до України: аналіз вмісту бази даних CSSCI (2023)
На Жигеле, аспірантка
Abstract
Study of China's scientific interest in Ukraine: CSSCI (2023)
Rigele Na
PhD student
Educational and Scientific Institute of Journalism, Taras Shevchenko National University of Kyiv
As China-Ukraine relations gradually develop, China's attention to Ukraine is increasing not only in the mainstream media, but also in the academic community. This article explores the multidimensional construct of perceptions and evaluations in the context of China's scientific interest in Ukraine, examining how these dynamics play out at different levels in society in both countries. Using "Ukraine" as a key term, we retrieved from the China Social Sciences Citation Index (CSSCI) (the most influential social science database in China) 114 relevant research articles published up to July 15, 2023. This research aims to identify the current state, prospects and trends of Chinese academic research in Ukraine in various disciplines. Content analysis and word frequency analysis using the ROST Wordparser text analyzer were used.
Analysis of CSSCI research results shows that the Ukrainian issue has become a subject of wide interest in the Chinese academic community. This comprehensive study enables us to understand the focus of China's scientific interest in Ukraine, interdisciplinary interaction. By delving into the scientific contributions surrounding the Ukrainian issue, this study contributes to the improvement of mutual understanding between China and Ukraine, as well as scientific exchanges and the promotion of bilateral cooperation in various fields.
Keywords: Chino-Ukrainian article; word frequency analysis; Content analysis.
Резюме
У міру того, як китайсько-українські відносини поступово розвиваються, увага Китаю до України зростає не лише в основних ЗМІ, але й в академічній спільноті. Ця стаття досліджує багатовимірну конструкцію сприйняття та оцінок у контексті наукового інтересу Китаю до України, розглядаючи, як ця динаміка проявляється на різних рівнях у суспільстві в обох країнах. Використовуючи «Україна» як ключовий термін, ми отримали з China Social Sciences Citation Index (CSSCI) (найвпливовішої бази даних у галузі соціальних наук Китаю) 114 відповідних дослідницьких статей, опублікованих до 15 липня 2023 р. Це дослідження має на меті виявити поточний стан, перспективи та тенденції китайських академічних досліджень України в різних дисциплінах. Використано аналіз вмісту та частотний аналіз слів за допомогою аналізатора тексту ROST Wordparser.
Аналіз результатів досліджень CSSCI показує, що українське питання стало предметом широкого зацікавлення в академічній спільноті Китаю. Це комплексне дослідження дає нам змогу зрозуміти фокус наукового інтересу Китаю до України, міждисциплінарну взаємодію. Заглиблюючись у науковий внесок, що оточує українське питання, це дослідження сприяє покращенню взаєморозуміння між Китаєм та Україною, а також науковим обмінам і заохоченню двосторонньої співпраці в різних сферах.
Ключові слова: китайсько-українські відносини; частотний аналіз слів; контент-аналіз.
Вступ
Дослідження академічних статей - це справді важливий спосіб відобразити фокус країни та напрямок досліджень у певній галузі. Україна та Китай - дві країни з глибокою культурою, і відносини між двома країнами продовжують розвиватися з часом. Проявом поглиблення стратегічного партнерства між Китаєм і Україною є те, що посилення уваги Китаю до України відображається в кількості публікацій про Україну в китайських наукових колах.
Щоб отримати уявлення про академічні інтереси китайської академічної спільноти в Україні, у цій статті вибрано найвпливовіші академічні журнали у сфері суспільних наук у Китаї для аналізу наукових робіт у 2023 році. Завдяки поглибленому аналізу змісту цих праць ми можемо виявити фокус, напрямок досліджень і тенденції китайських науковців щодо українського питання.
Такі дослідження мають велике значення для розуміння розвитку китайсько-українських відносин і стану китайсько-українських академічних обмінів. Розуміючи дослідницькі інтереси китайських вчених щодо України, ми можемо сприяти обміну та співпраці між академічними колами двох країн, а також зміцнювати взаєморозуміння та дружбу.
Теоретичне підґрунтя
Новий етап у розвитку українсько-китайських двосторонніх відносин розпочався після отримання незалежності України в 1991 р. Китайська Народна Республіка стала однією з перших країн, яка визнала нову українську державу.
Це відбулося 27 грудня 1991 р., а вже у січні 1992 року між обома країнами були встановлені дипломатичні відносини. У березні 1993 року відкрилося посольство України в Китаї. Генеральне консульство України у Шанхаї працює з серпня 2001 року1.
У жовтні 1992 р. відбувся державний візит першого Президента України Л. Кравчука до КНР, що започаткував низку візитів найвищих керівників обох країн і заклав підвалини двосторонньої договірно-правової бази. А вже у березні 1992 р. розпочало свою роботу посольство КНР в Україні, а в 1993 році - українське посольство у Пекіні2У вересні 1994 р. відбувся перший офіційний візит в Україну Голови КНР Цзян Цземіня (Zhang Xiaohui, Zi Shufang, Zhang Liangneng, 1994). Цей візит є важливою віхою у китайсько-українських відносинах і основою для співпраці між двома країнами в різних важливих сферах.
У цей період українсько-китайські дипломатичні відносини швидко розвивалися завдяки політичним діалогам на високому рівні, міцній правовій базі та практичній реалізації домовленостей. Особисті стосунки Президента України Леоніда Данилович Кучми та Президента КНР Цзян Цземіня під час взаємних візитів у 1994-1995 роках відіграли ключову роль у встановленні їх стратегічного партнерства (Седнєв, 2002).
Після цього обміну візитами Україна сформулювала план розвитку відносин з Китаєм, і дві країни підписали понад 90 документів про співпрацю в різних сферах, таких як економіка і торгівля, наука і технології, військові технології та культура (Договірно-правова база між Україною та Китаєм, 2022).
Згодом, у 2011 р., дві сторони спільно оголосили про встановлення стратегічного партнерства. Дружнє та взаємовигідне співробітництво між двома країнами набуло стрімкого розвитку, а традиційна дружба між двома народами поглиблювалась (Литвин, 2011).
Невдовзі після того, як голова КНР Сі Цзіньпін у 2013 р. запропонував ініціативу «Економічний пояс Шовкового шляху», Україна активно відгукнулася на ініціативу Китаю (Review of Bilateral Relations.j.V грудні 2013 р. сторони підписали «План розвитку стратегічного партнерства між Китаєм та Україною (2014-2018)» (Троян, 2018).
Раніше це було у відповідь на ініціативу «Один пояс, один шлях», яку просував Китай. Цей крок визначає подальший напрям розвитку Китаю та України (Ambassador to Ukraine Du Wei answered reporters' questions...). На третьому засіданні Комітету урядового співробітництва двох країн, що відбулося в грудні 2017 р., сторони підписали дорожню карту реалізації «Нового економічного поясу Шовкового шляху» та «Морського Шовкового шляху XXI століття». Можна сказати, що це важливий крок у розвитку китайсько-Українських відносин у 2017 р. Співпраця двох сторін у рамках «Один пояс, Один шлях» зазнала важливої трансформації від єдності концепції до реалізації дій (Zhang Hong 2018).
24 квітня 2017 року в Палаці України у Києві відбулася церемонія відкриття Тижня культурного обміну між Китаєм та Україною «Один пояс, один шлях», який також є найбільш знаковою подією культурного обміну для китайсько-українського співробітництва (Тимченко, 2017).
Методи дослідження
У цьому дослідженні автор насамперед застосовує метод аналізу змісту, проводячи кількісне дослідження статей із журналів CSSCI, опублікованих на китайському науковому сайті CNKI, які було знайдено за ключовим словом «Україна».
Основна увага у дослідженні приділяється областям публікації статей CSSCI у Китаї у 2023 р., дослідницьким установам. Крім того, автор проводить аналіз частоти слів у 114 статтях, опублікованих у 2023 р., з використанням програмного забезпечення ROST Wordparser, та проводить глибокий огляд та аналіз загальних даних з моменту здобуття Україною незалежності у 1991 р. Конкретні методи дослідження такі:
1. Збирання даних: автор спочатку збере всі релевантні статті, опубліковані в 2023 р. з «Україною» як ключовим словом, в журналах-джерелах CSSCI на CNKI, щоб сформувати основний набір даних.
2. Очищення та попереднє оброблення даних: автор очистить та попередньо обробить зібрані дані, щоб забезпечити їх якість та придатність для використання. Це може включати видалення елементів, що дублюються, виправлення помилок, стандартизацію форматів даних тощо.
3. Вилучення та кодування метаданих: для кожної зібраної статті автор витягне та закодує її метадані: опублікований предмет, наукова установа, заголовок статті та повний текст.
4. Кількісний аналіз: автор використовуватиме контент-аналіз. З одного боку, автор проведе статистичний аналіз зібраних метаданих, щоб визначити основні предмети та наукові установи, які фокусуються на темі «Україна» у 2023 р. З іншого боку, автор буде використовувати інструмент ROST WordParser для аналізу частотності слів у повному тексті статей, витягуючи найпоширеніші ключові слова та теми.
5. Поєднання з історичними даними: автор збирає та систематизує загальні дані з моменту незалежності України у 1991 р. Потім автор поєднає ці дані з результатами аналізу частотності слів для подальшого аналізу та інтерпретації.
6. Аналіз та інтерпретація: виходячи з результатів кількісного аналізу та історичних даних, автор пояснить та обговорить фокус дослідження різних предметів та наукових установ на тему «Україна», а також зв'язок між цими дослідницькими темами та історичним розвитком України.
7. Обговорення: автор обговорить результати досліджень, розкривши їхній вплив та значення для розуміння академічних досліджень Китаю на тему «Україна».
Результати та обговорення
З поступовим просуванням і поглибленням відносин між Китаєм і Україною увага до України зростає, не обмежуючись лише політичною та економічною сферами, а й поширюючись на багато сфер, таких як культура, мистецтво та промисловість. Це підвищення багатовимірного академічного інтересу відкриває ширший простір і можливості для сприяння академічним обмінам і співпраці між Китаєм і Україною. Контент-аналіз журнальних статей є одним із важливих засобів європейських та американських комунікаційних досліджень для вивчення тенденції розвитку теорії та методів комунікації за певний період. Kamhawi R. & Weaver, D. (2003) вважають, що через певний час після публікації монографій найважливіші статті будуть опубліковані в журналах (Седнєв, 2002). Журнальні статті є важливим каналом для повідомлення про останні результати досліджень і, можна сказати, важливим компасом для дослідницьких напрямів у різних галузях. «Україна» була використана як ключове слово на CNKI, а часовий діапазон був встановлений між 1991 і 2023 рр. Китайська національна інфраструктура знань (CNKI) є однією з найбільших використовуваних повнотекстових баз даних для академічних ресурсів та для обміну академічними повідомленнями у Китаї.
За цей період (до 15 липня 2023 року) було опубліковано 9129 журнальних статей. Аналізуючи табличні дані (рис. 1), можна помітити, що дослідження китайських науковців про Україну демонструють тенденцію до зростання, пов'язану з конкретним періодом.
Рисунок 1. Тенденція досліджень китайських науковців про Україну (джерело: CNKI. (2023, липень 15). Візуальний Центр. Взято з https://kns.cnki.net/kns8/Visual/Center)
Особливо в 1992, 1996, 2005, 2014 і 2022 роках спостерігається явне збільшення кількості публікацій. Зростання кількості робіт у 1992 р. можна пояснити тим, що Україна стала гарячою точкою досліджень після встановлення державності України в серпні 1991 р., що привернуло увагу науковців. У 1996 р. 34% робіт про Україну стосувалися промисловості, а 30% - політики Китаю та міжнародної політики. Помаранчева революція в Україні спалахнула наприкінці 2004 р., подія, яка також привела до активізації досліджень, присвячених Україні. У 2014 р. в Україні відбулися Революція Гідності та початок російсько-української війни, що дало ще один поштовх для публікації досліджень про Україну. У 2022 р. Росія здійснила повномасштабний напад на Україну, що також привернуло широку увагу в наукових колах. Першу десятку тем і кількість документів серед 9129 робіт: Україна (2497), Росія (708), Українська криза (288), Співдружність Незалежних Держав (165), російсько-український конфлікт (120), Чорнобиль (97), Крим (66), країни СНД (55), Кольорові революції (53), Білорусь (44), Один пояс, один шлях (43). Підводячи підсумок, можна зробити висновок, що дослідження китайських науковців про Україну та кількість опублікованих журнальних статей тісно пов'язані з політичними подіями в Україні, а теми також тісно пов'язані з геополітикою, політикою та міжнародними подіями в гарячих точках.
Розподіл дисциплін (див. рис. 2). З точки зору розподілу дисциплін, дослідження «Україна» зосереджено на політиці Китаю та міжнародній політиці (24,08%, загалом 2184 статті). Про економіку і промисловість опубліковано (15,7%, загалом 1424 статті); присвячені економіці торгівлі (6,91%, загалом 627статей).
Географічне положення та ресурси роблять Україну стратегічно важливою країною. Україна має важливе геополітичне положення насамперед через вихід до Чорного моря. Чорне море є важливим морським каналом, що сполучає Європу, Азію та Близький Схід, а географічне розташування України надає їй великий потенціал у морській торгівлі та логістиці. Це також стало важливою мотивацією для китайських науковців вивчати Україну, особливо у сфері торгівлі та економіки.
Україна має зручні транспортні магістралі. Її внутрішня транспортна мережа добре розвинена, має різні види транспорту: залізниця, автомагістралі та повітряний транспорт. Це сприяло економічному розвитку та торгівлі України, а також надало можливість китайським науковцям вивчати такі галузі, як транспорт, логістика та управління ланцюгами поставок. Крім того, одним із фокусів дослідження є земельні ресурси України. український китай академічний наука
В Україні є величезна площа чорноземів, що має великий потенціал для сільськогосподарського виробництва.
Сільське господарство є важливою економічною опорою України, а її експорт сільськогосподарської продукції займає важливе місце на міжнародному ринку. Китайські вчені провели широкі дослідження розвитку сільського господарства України, торгівлі сільськогосподарською продукцією та кооперації в галузі агротехніки.
Розвиток промислових технологій в Україні також привернув наукові інтереси китайських вчених. Україна була важливою індустріальною базою за часів Радянського Союзу з великою кількістю інженерів. Промисловий сектор України охоплює різноманітні галузі: металургія, енергетика, машинобудування, хімічна промисловість тощо. Китайські науковці провели поглиблені дослідження українських промислових технологій, коопераційних проектів та ринкових можливостей. Отже, економічний і торговий розвиток України привернув увагу науковців з усього світу, зокрема китайських вчених. Геополітичне розташування України, такі фактори, як транспортні артерії, родючість земля та добре розвинена промислова технологія стали одним із центрів їхніх досліджень.
Розподіл науково-дослідних інститутів (див. рис. 3). Більшість науково-дослідних установ та університетів КНР розташовані в Пекіні та Шанхаї, які є найбільш економічно розвиненими регіонами Китаю. Ці території багаті ресурсами академічних досліджень, мають достатньо фондів і науковців для вивчення України та пов'язані дослідження. З іншого боку, це також може свідчити про те, що економічно розвинені регіони приділяли більше уваги та вивчали міжнародні проблеми, такі як Україна.
В Університеті Хейлунцзян, завдяки його географічному розташуванню поблизу Росії, російська мова в університеті та дослідження, пов'язані з Росією, відносно розвинені. Це надає університету розуміння Росії, що є корисним для поглиблених дискусій щодо питань, пов'язаних з Україною. Крім того, через свою географічну перевагу Хейлунцзян- ський університет також відносно активно досліджує Центральну Азію та Східну Європу, що забезпечує ширший регіональний фон і порівняльну перспективу для українських досліджень.
Будучи одним із відомих університетів Китаю, Університет Ланьчжоу також бере активну участь у дослідженнях України та пов'язаних з нею міжнародних відносин.
Загалом розподіл та дослідницькі характеристики науково-дослідних установ Китаю, які проводять українські дослідження, відображають ступінь уваги Китаю до українських питань, а також фокус і характеристики українських досліджень у різних регіонах і різних типах установ. У майбутньому, у міру того, як відносини Китаю з Україною та всією Центральною Азією та Східною Європою стануть тіснішими, дослідження Китаю щодо України стануть більш насиченими та глибшими.
Рисунок 2. Розподіл дисциплін досліджень про Україну (джерело: CNKI. (2023, липень 15). Візуальний Центр. Взято з https://kns.cnki.net/kns8/Visual/Center
Рисунок 3. Розподіл науково-дослідних інститутів (джерело CNKI. (2023, липень 15). Візуальний Центр. Взято з https://kns.cnki.net/kns8/Visual/Center)
Статті, опубліковані в 2023 р. 2023 р. - другий рік російсько-української війни. Автор шукала в CNKI статті CSSCI, опубліковані в 2023 р. Дата пошуку - 15 липня 2023 р. Отже, дата цільових аналізів - з 1 січня 2023 р. по 15 липня 2023 р. Загалом відображається 114 статей CSSCI. CSSCI - це China Social Sciences Citation Index, який є повною та авторитетною базою даних академічних цитат у Китаї. Його спонсорує та керує Китайська академія соціальних наук (CASS), одна з провідних дослідницьких установ у галузі соціальних наук у Китаї.
Розподіл дисциплін (рис. 4). У 2023 р. майже половина (47,65%, загалом 78 статей) із 114 дослідницьких робіт зосереджена на Китаї та міжнародній політиці; за ними йдуть військові справи (11,59%, загалом 19 статей), реформа економічної системи (5,49%, 9 статей загалом), економіка сільського господарства (4,88%, загалом 8 статей), новини та ЗМІ (4,88%, загалом 8 статей). Ці дані показують, що під впливом ситуації в Україні дослідження китайських науковців у 2023 р. більше схиляються до політичних, військових та економічних змін. Хоча в галузі промислових і культурних досліджень (через особливу ситуацію в Україні, кіль-кість опублікованих праць є відносно невеликою), але відповідні дослідження не були перервані.
Наприклад, кількість робіт CSSCI з дисципліни нафтогазова промисловість становить 1, що становить 0,61% від загальної кількості. Дослідження в цих сферах можуть допомогти зрозуміти вплив ситуації в Україні та спрогнозувати її політичний, військовий та економічний вплив у світі та на сам Китай. Крім того, незважаючи на відносно невелику кількість робіт у галузі промислових і культурних досліджень, дослідницька діяльність триває. Це свідчить про те, що вчені все ще намагаються дослідити та зрозуміти ці сфери. Особливо в таких ключових галузях, як нафтова та газова промисловість, хоча кількість робіт невелика, важко ігнорувати важливість цих досліджень, оскільки це важлива опора світової економіки. Загалом дані про розподіл предметів відображають стратегії та спрямованість китайських вчених на долання міжнародних динамічних змін, а також демонструють їхню наполегливість у підтримці академічної різноманітності.
Рисунок 4. Розподіл дисциплін (джерело CNKI. (2023, липень 15). Візуальний Центр. Взято з https://kns.cnki.net/kns8/Visual/Center)
Розподіл науково-дослідних інститутів (див. рис. 5). Згідно з даними журнальних статей CSSCI за 2023 р., Пекін і Шанхай досі посідають важливе місце в географічному розподілі досліджень «Україна» в Китаї. Пекінські дослідницькі інститути та університети опублікували загалом 29 статей, а шанхайські дослідницькі інститути та університети опублікували 16 статей. Такий розподіл не лише підкреслює важливість цих двох міст для економіки Китаю та наукових досліджень, а й показує, що дослідження України та пов'язаних з нею проблем все ще активно та глибоко проводяться в розвинутих регіонах Китаю.
Варто зазначити, що порівняно із загальними даними частка наукових робіт на тему «Україна» в Шанхаї у 2023 р. зросла. Це може свідчити про те, що Шанхай продовжує посилювати свої можливості та вплив у вивченні міжнародних проблем, і Україна, як важлива країна Євразії, природно опинилася в центрі уваги шанхайських науковців.
Водночас Ланьчжоуський університет також активно займається вивченням «Україна», що повною мірою демонструє силу та вплив в галузі дослідження міжнародних відносин. Як ще один важливий університет Китаю, Нанкінський університет також займає місце у публікації досліджень, пов'язаних з «Україною», що доводить його важливу позицію у вищій освіті та академічних дослідженнях Китаю.
Рисунок 5. (джерело CNKI. (2023, липень 15). Візуальний Центр. Взято з https://kns.cnki.net/kns8/Visual/Center)
Аналіз частоти слів ROST Wordparser (див. рис. 6). ROST Wordparser - це програмний інструмент, який в основному використовується для текстового аналізу. Інструмент особливо популярний серед дослідників, які займаються галузями соціальних і гуманітарних наук. За допомогою цього інструменту користувачі можуть виконувати різні форми аналізу тексту, наприклад аналіз частоти слів. аналіз ключових слів і класифікація тексту.
Взявши за предмет дослідження 114 китайських журнальних статей CSSCI за 2023 р., автор імпортувала їх у Rost wordparser, і отримала 5 слів із понад 5000 повторень, а саме «Росія» (n=7951), «Україна» (n=5533), «Сполучені Штати» (n=5482), країна (n=5425). 28 слів із більш ніж 1000 є повтореннями, а саме «Китай» (n=3796), міжнародний (n=3132), конфлікт (n=2807), стратегія (n=2720), криза (n=2573), Європа (n= 2495), відносини (n=2413), захід (n=2386), економіка (n=2234), співробітництво (n=2177), політика (n=2091), енергетика (n=1948), вплив (n=1912), регіони (n=1742), розвиток (n=1659), світ (n=1560), війна (n=1538), дослідження (n=1493), Німеччина (n=1458), дипломатія (n=1439), Росія-Україна (n=1430), велика країна (n=1318), зерно (n=1203), військові (n=1181), інтерес (n=1032), імпорт (n=1026), організація (n= 1014), уряд (n=1005).
Згідно з частотним аналізом слів, серед слів із частотністю понад 5000 разів дослідження «Україна» часто тісно пов'язане з конкуренцією між великими державами. Дослідження в Україні не обмежуються регіоном Східної Європи, а мають глобальний масштаб. Наприклад, дві важливі держави «Росія» та «Сполучені Штати» часто з'являються в наукових журнальних статтях, пов'язаних з «Україною», підкреслюючи, що українські дослідження стосуються не лише однієї країни, а проблем, що охоплюють Європу, Америку, Азію тощо. Широкий спектр питань на багатьох континентах. Це явище відображає важливе місце України в міжнародній політиці та геостратегії, а також її вплив на країни світу.
Аналіз частоти слів показує, що існує 28 слів із частотою понад 1000, і ці слова можна розглядати як ключові слова або теми в цій галузі дослідження. Вони можуть допомогти нам зрозуміти, на яких темах і проблемах в основному зосереджені ці статті. Наприклад, «Китай» (3796 випадків) і «міжнародний» (3132 випадки) вказують на те, що проблема України отримала широку увагу як у Китаї, так і на світовому рівні. Такі слова, як «конфлікт» (2807) і «криза» (2573), можуть вказувати на те, що питання України часто асоціюється з міжнародними конфліктами та кризами. Так само слово «стратегія» (2720 випадків) може відображати глибоке обговорення в статті місця України в глобальній стратегії. Наявність слів «економіка» (2234 випадки) та «кооперація» (2177 випадків) може відображати роль України у світовій економіці та міжнародному співробітництві. Слова «політика» (2091 випадки), «енергетика» (1948 випадків), «вплив» (1912 випадків) тощо вказують на те, що політичні фактори, питання енергетики та вплив України на інші регіони тощо. Загалом ці слова з частотністю понад 1000 разом становлять контекст для дослідження українського питання, виявляючи складність і розмаїття українського питання в різних аспектах, включаючи, але не обмежуючись, політику, економіку та міжнародні відносини та ін.
Рисунок 6. Аналіз частоти слів.
Висновки
Науково-дослідницькі роботи відображають наголос країни та тенденцію досліджень у певній галузі. Протягом останніх років дослідження Китаю на теми, пов'язані з «Україною», продовжують зростати. Особливо коли в Україні відбуваються важливі новини, кількість відповідних дослідницьких робіт значно зростає. Теми цих досліджень зазвичай обертаються навколо китайської політики та глобальної політики. Китайські науковці активно обговорюють питання, пов'язані з Україною, з метою поглибленого розуміння.
Крім того, тематика дослідження України завжди невіддільна від участі великих країн, таких як «Росія» та «Сполучені Штати», що свідчить про широту та складність досліджень України. Дослідження українського питання вийшли далеко за межі національних масштабів і охопили більш складні глобальні проблеми.
Що стосується розподілу науково-дослідних установ, то економічно розвинені провінції, такі як Пекін і Шанхай, займають домінуюче становище, що може відображати переваги цих регіонів з точки зору академічних ресурсів. Однак розподіл українських науково-дослідних установ та університетів є відносно концентрованим. У майбутньому виникне необхідність у подальшому розширенні сфери та різноманітності науково-дослідних установ, щоб всебічно та глибоко зрозуміти та вивчити всі аспекти України.
Багата історія та глибока культура Китаю та України наділяють дві країни унікальною самобутністю, а культурні обміни між ними відіграють вирішальну роль у сприянні взаєморозумінню та дружбі. Сила академічних досліджень може бути використана для виявлення перетинів і відмінностей між культурами двох країн, розкриття історичного контексту та пошуку ефективних шляхів сприяння культурним обмінам. Така дослідницька робота активно сприятиме проектам культурного обміну у формі художніх виставок, культурних фестивалів, книговидання та перекладу, тим самим зміцнюючи взаєморозуміння між двома народами.
Оскільки китайсько-українські відносини продовжують зближуватися, українське мистецтво та література можуть привернути увагу китайських науковців. Дослідники заглиблюються у творчість українських митців і письменників, з'ясовуючи їхні стилі, теми та культурні контексти. Водночас художні переклади та художні виставки мають стати важливим мостом для обміну між двома країнами у сфері літератури та мистецтва.
Україна має провідні індустріальні та технологічні потужності в аерокосмічній галузі, енергетиці, сільському господарстві та інших галузях. Це також викликало дослідницький інтерес китайських наукових кіл, спонукаючи їх до детальних досліджень технологічного розвитку та промислових досягнень України. Очікується, що розвиток академічних обмінів сприятиме реалізації науково-технічного співробітництва, передачі технологій та інноваційних проектів і досягне виграшної ситуації для обох сторін. З метою зміцнення академічних досліджень в Україні китайські та українські вчені заохочують студентів і вчених виїжджати до країн один одного для обміну, навчання та дослідницької співпраці. Візитні вчені, академічні делегації та програми обміну студентами, створені двома сторонами, сприятимуть зміцненню співпраці між вищою освітою та науково-дослідницькими установами двох країн, а також сприятимуть поширенню знань і обміну академічними досягненнями.
Масштабні наукові дослідження та постійна увага до України створили міцну основу для академічних обмінів і співпраці між Китаєм та Україною. Розвиток таких обмінів і співробітництва не тільки зміцнить зв'язок між науковими колами двох країн, а й сприятиме співпраці та розвитку Китаю та України в більш широкому спектрі сфер.
References
Ambassador to Ukr. Du Wei answered reporters' questions on China-Ukr. Cultural Exchange Week (2023) “Belt and Road” Forum” Ua.China-Embassy.gov.cn, Retr. from: ua.china-embassy.gov.cn/chn/jj25zn/ 201704/t20170425_3253473.htm.
Contractual legal basis between Ukraine and China. (2022). Retrieved from: https://china.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/184-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta- kitajem.
Lytvyn, I. (2011) Ukrainian Chinese relations: from stagnation to breakthrough. Kyiv. Retrieved from: http://www.aucc.org. ua/ukraj insko_kitaj ske_spivrobitnictvo_vid_stagnacij i_do_prorivu_art_ 558.ht
Review of Bilateral Relations. (n.d.). (2023). Website of the Embassy of the People's Republic of China in Ukraine. Retrieved from: http://ua.china-embassy.gov.cn/zwgx/shbgxhg/
Sednev, V.V. (2002). Ukr.-Chinese relations: assets, prospects. Ukraine-China. No. 1 (5). P. 33-37. Retrieved from: http://www.sinologist.com.ua/ ukr/Sednev.html
Troyan, Serhiy. (2018). Current relations Ukraine - China: problems and prospects. International relations: theoretical and practical aspects. Kyiv. Р. 84-93.
Tymchenko, D.O. (2017) "The ceremonial opening of the Week of Sino-Ukr. cultur. exchange "One Belt, One Road" was held in Kyiv." Kyiv. Ukr.-China n2(8). Retr. from: https://sinologist.com.ua/u-kiyevi-vidbulosya-urochiste-vidkritty a-tizhnya- kitajsko-ukrayinskogo-kulturnogo-obminu-odin-poyas-odin-shlyah/.
Zhang, Hong (2018). China-Ukraine relations under the framework of the Belt and Road Initiative: from unification of concepts to implementation of actions. “One Belt and One Road” Construction and Development Report.13-25.[Chinese]
Zhang Xiaohui, Zi Shufang, Zhang Liangneng. (1994). Comments on President Jiang Zemin's visit by Russian, Ukrainian and French leaders and news media. International Information (09), 3-10.
Список літератури
Ambassador to Ukraine Du Wei answered reporters' questions on China-Ukraine Cultural Exchange Week, “Belt and Road” Forum” Ua.china-Embassy (2023) gov.cn, ua.china-embassy.gov.cn/chn/jj25zn/ 201704/ t20170425_ 3253473.htm.
Review of Bilateral Relations. (n.d.). ua.china-embassy.gov.cn. Відтворено з: http://ua.china- embassy.gov.cn/zwgx/shbgxhg/. [In Chinese]
Zhang, Hong (2018). China-Ukraine relations under the framework of the Belt and Road Initiative: from unification of concepts to implementation of actions. “One Belt and One Road” Construction and Development Report.13-25.[Chinese] Відтворено% &Ј (2018) .-Ф-КЖЈТІЙФН4^Й^ЈЈ :МЖ^^-ЯП^!^.“-ф- К”ВЙЈЈЖЈ.13-25.
Zhang Xiaohui, Zi Shufang, Zhang Liangneng. (1994). Comments on President Jiang Zemin's visit by Russian, Ukrainian and French leaders and news media. International Information (09), 3-10.[Chinese]. Відтворено з: ^ЙіЯ ,®Ш^ >й^.(1994).{ож.ад^жЈа^#Ажшж^т^й±^шъжҐЖ в PBBBB&(09B-10- doi:CNKI:SUN:GJZX.0.1994-09-000.
Договірно-правова база між Україною та Китаєм (2022). Відтворено з: https://china.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/184-dogovirno-pravova-baza-mizh-ukrajinoju-ta- kitajem.
Литвин, І. (2011). Українсько-китайські відносини: від стагнації до прориву // АУКС. Відтворено з: http: //www.aucc.org. ua/ukraj insko_kitaj ske_spivrobitnictvo_vid_stagnacij i_do_prorivu_art_ 558.ht
Седнєв, В. В. (2002). Українсько-китайські відносини: надбання, перспективи // Украина- Китай. № 1 (5). С. 33-37. Відтворено з: http://www.sinologist.com.ua/ukr/Sednev.html
Тимченко, Д.О. (2017) У Києві відбулося урочисте відкриття Тижня китайсько- українського культурного обміну “Один пояс, один шлях.” // Українська асоціація китаєзнавців. Україна-Китай. №2(8). Відтворено з: https://sinologist.com.ua/u-kiyevi- vidbulosya-urochiste-vidkrittya-tizhnya-kitajsko-ukrayinskogo-kulturnogo-obminu-odin- poyas-odin-shlyah/.
Троян, С. (2018). Сучасні відносини Україна - КНР: проблеми і перспективи // Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. Київ. C.84-93.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Двостороння Комісія стратегічного партнерства - головний українсько-американський міждержавний орган, діяльність якого спрямована на реалізацію співпраці між двома країнами. Співпраця із США - визначальний фактор для збереження суверенітету України.
статья [12,8 K], добавлен 11.09.2017Нормативно-правова база китайсько-казахстанських торгівельно-економічних відносин. Економічний аспект співпраці як найбільш важливий у взаєминах країн. Особливості взаємовідносин Китаю та Казахстану. Організаційні форми становлення взаємин двох країн.
дипломная работа [104,7 K], добавлен 14.02.2015Передумови розвитку співробітництва України з країнами ЄС, нормативно-правове забезпечення співпраці між країнами. Динаміка та основні статті експорту та імпорту товарів, аналіз зовнішньоторговельного обороту та сальдо зовнішньої торгівлі між країнами.
практическая работа [1,8 M], добавлен 12.12.2013Розвиток міжнародних відносини в Східній Азії, характеристика багатополярності на рівні регіону. Зміцнення економічних і військово-політичних позицій Китаю в східноазіатському регіоні. Питання про возз'єднання КНР з Тайванем, вирішення проблеми Гонконгу.
реферат [14,6 K], добавлен 31.01.2010Світове господарство та його сутність. Процес формування економічного розвитку Китаю. Аналітична оцінка впливу зовнішньоекономічної експансії Китаю на світові ринки. Феномен конкурентоспроможності китайської економіки в умовах доступності ведення бізнесу.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 14.07.2013Сутність та теоретичні засади дослідження національних моделей економічного розвитку країн. Азійські моделі економічного розвитку. Особливості трансформації економіки Китаю. Бенчмаркінг інноваційного розвитку, шляхи підвищення конкурентоспроможності.
курсовая работа [490,7 K], добавлен 02.07.2014Роль, значення та основні напрямки діяльності Шанхайської Організації Співробітництва. Огляд нормативно-правової бази співробітництва Китаю та Казахстану. Виявлення недоліків в казахстансько-китайському співробітництві та розробка механізмів їх вирішення.
дипломная работа [134,1 K], добавлен 18.02.2015Аналіз економічних змін зовнішньої політики Китаю після закінчення холодної війни. Відносини Китаю з Центральною та Південною Африкою: значення, позиції та роль ЄС в міжнародних відносинах. "Шовковий шлях" до Африки та його європейське сприйняття.
реферат [31,4 K], добавлен 15.01.2011Основні тенденції австралійсько-американських економічних відносин у контексті підписання Угоди про вільну торгівлю 2004 року. Головні переваги та недоліки від договору для обох країн. Зміцнення партнерства Австралії з США щодо співпраці в сфері безпеки.
статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017Теоретичні аспекти нормативно-правової бази зовнішньоекономічної діяльності, характеристика зовнішніх зв’язків, тенденції їх розвитку. Характеристика діяльності та особливості ООО "ЮНІТРЕЙД". Аналіз розвитку торгівельних відносин із країнами СНД.
дипломная работа [121,8 K], добавлен 06.04.2009Співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав. Аналіз стану зовнішньоторгівельної політики України з країнами СНД. Перспективи інтеграційних процесів в СНД. Стратегічні засади розвитку зовнішньоторговельних зв’язків України з країнами СНД.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 07.10.2014Дослідження проблем зовнішньої політики України, а також головних аспектів співпраці України з міжнародними організаціями. Аналіз українсько-польських стратегічних взаємин. Особливості співробітництва України та Чеської республіки в рамках ОБСЄ.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 12.09.2011Дослідження механізмів створення та впровадження в обіг винаходів українських учених на внутрішньому ринку. Умови досягнення рівня конкурентоздатності держави на світовому ринку. Пріоритети для економічного розвитку стосовно науки, винаходів, інновацій.
статья [23,6 K], добавлен 11.09.2017Історичний екскурс етапів україно-російських відносин за 2005-2010 рр., їх політичні аспекти. Відносини між країнами в енергетичній сфері. Аналіз україно-російських відносин за президенства В. Януковича. Проблемні питання у оновлених взаєминах двох країн.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 30.10.2014Значення, передумови розвитку та розміщення продуктивних сил. Особливості розміщення провідних галузей господарства: промисловість, сільське господарство, транспорт і зв'язок Китаю. Структура і динаміка розвитку економіки та зовнішньоекономічна політика.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 01.02.2009Торгівельно-економічні відносини України з ключовими країнами Азії. Аналіз загального імпорту (або секторів імпорту потенційно цікавих для України) і економічних умов обраних країн. Рекомендації щодо збільшення частки українського експорту на ринках Азії.
статья [140,0 K], добавлен 11.09.2017Особливості, періодизація та динаміка українсько-польських міждержавних відносин, аналіз шляхів їх розвитку та рекомендації по вдосконаленню. Загальна характеристика сучасного стану відносин України з країнами Європи взагалі, а також з Польщею зокрема.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 08.12.2010Зовнішньоекономічна діяльність України. Встановлення дипломатичних відносин між країнами. Економічні зв’язки з Об’єднаними Арабськими Еміратами в період становлення молодої української держави. Партнерство країн в економічній сфері на сучасному етапі.
реферат [22,3 K], добавлен 03.10.2008Визначення економічних і політичних передумов виходу України на світовий ринок та проблем розвитку інтернаціонального бізнесу. Аналіз діяльності суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. Вивчення поняття та правової бази спільного підприємства країни.
научная работа [65,0 K], добавлен 22.01.2010Геополітичне становище сучасного Китаю, його ресурси та напрямки зовнішньої політики. Програми розвитку, які втілюються керівництвом КНР, зовнішньополітичний курс і інтеграційні процеси втілення китайської економіки в світову економічну систему.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 05.05.2011
