НАТО та Україна: безпекові аспекти інтеграції

Окрім цього, держави - члени НАТО допомагають Україні воєнною допомогою, яка включає в себе передачу озброєння і військової техніки, надають фінансову і гуманітарну допомогу, здійснюють підготовку особового складу, також надають медичну допомогу щодо лікування і реабілітації українських військовослужбовців, приймають вимушених переселенців. Надана зброя допомагає Україні оборонятись, але Україна потребує гарантій безпеки, потребує бути членом НАТО, потребує захисту 5 статті Вашингтонського договору, відповідно якої збройний напад на державу - члена НАТО є нападом на усіх його членів і викликає відповідь усіх держав - членів Альянсу [2].

Україна - демократична держава, яка дотримується і бореться за демократичні цінності. Під час війни проводить демократичні реформи, реформує збройні сили, стрімкими темпами переходить на стандарти НАТО, на полі бою опановує озброєння і військову техніку, надану державами - членами НАТО. Витрачає набагато більше ніж 2 % від ВВП на оборонні потреби.

Майбутні члени НАТО мають відповідати базовим принципам, втіленим у Вашингтонському договорі: демократії, свободи особистості і верховенства права, викладеним у преамбулі до Вашингтонського договору [2]. Нині Україна відважно відстоює ці самі принципи на полі бою. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що саме в Україні “вирішується доля демократії в протистоянні з тиранією”, і що Україна саме зараз, уперше в історії, як ніколи відповідає цим принципам [23].

У Табл. 1, яка ґрунтується на найновішій оцінці Світового банку, показано як Україна досягала прогресу відповідності вимогам до членства в НАТО за визначеними критеріями. За критерієм “політичної стабільності / відсутність насильства та тероризму” спостерігається просідання з

Незважаючи на екзистенційну потребу України в НАТО, Саміт в Бухаресті 2008 року закінчився для України невдало. Планувалося, що там Україна та Грузія отримають План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), що мало б стати початком процедури вступу до Альянсу. Але Україні досі відмовляють у членстві, залишаючи надію на те, що “двері для України в НАТО відчинені”.

Так само і саміт у Вільнюсі 11-12 липня 2023 р. за сподіваннями експертів мав надати Україні конкретні гарантії безпеки. Втім сподівання не виправдались, Україна не отримала запрошення в НАТО, хоча за три дні до початку саміту у Вільнюсі було вже 23 країни, що офіційно погодились на вступ України в Альянс і висловили свою підтримку [25]. За підсумками саміту країни G7 взяли на себе зобов'язання щодо подальших військових поставок, навчання українських військ і більшого обміну розвідданими. Окрім цього, саміт знаменувався започаткуванням багаторічної програми підтримки для України; створенням Ради Україна-НАТО, та скасуванням вимоги для України щодо ПДЧ, тобто Україна все ще має шанс вступити в Альянс, але, як зазначив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг “після виконання певних вимог” [26]. Варто зазначити, що досі у відкритих джерелах неможливо знайти вичерпний перелік “певних вимог”.

Генеральний секретар, також, заявив, що Україна зараз знаходиться набагато ближче до НАТО, особливо після 2014 року, коли члени Альянсу почали допомагати озброєнням та навчати ЗС України і Україна продемонструвала свої спроможності та 2014 року у зв'язку з розпочатою РФ війною. Водночас показники за іншими критеріями вищі ніж на початку інтеграційного шляху, не зважаючи на війну та її наслідки.

Але водночас Генеральний секретар твердий у своєму рішенні, що в НАТО не готові взяти Україну до своїх лав доти, поки не буде розбита російська армія, “не час робити Україну членом НАТО, поки точиться війна” [26].

Єдине, що залишається Україні - це попри все перемогти та повернути свої території, що зробити дуже важко без вагомої допомоги партнерів, без винищувачів, важкої бронетехніки та ракет великої дальності в достатній кількості.

Безпека і суверенітет України для НАТО мають вагоме значення в довгостроковій перспективі. Чому НАТО потребує Україну, чому перемога України над збройними силами РФ важлива для НАТО та світу:

1. Геополітичне значення. Україна має геополітичне та геостратегічне значення для НАТО, вона є “критичним ядром безпеки Європи” [14]. Україна знаходиться в самому центрі Європи і є однією з найбільших її країн (друга за величиною).

Російська агресія спрямована на зміну європейського світового порядку на свою користь, пріоритетною метою РФ, окрім знищення України, є руйнація ЄС і НАТО, сіяння хаосу та знищення існуючої системи міжнародного права.

У своїх керівних документах, Національній військовій доктрині 2014 року та Стратегії національної безпеки (СНБ) 2015 року РФ класифікувала НАТО і ЄС як прямі загрози російським інтересам безпеки. Здебільшого, РФ виклала свої плани щодо ведення війни проти них.

У проєкті Договору між РФ та США про гарантії безпеки та Угоди про заходи безпеки РФ та держав - членів НАТО оприлюднені російським зовнішньополітичним відомством у 2021 році [27], практично вимагається не розширення НАТО та відмова брати до свого складу держави колишнього СРСР. Окрім цього РФ має намір відповідно до договорів розширити буферну зону між РФ та НАТО за рахунок роззброєння та відведення збройних сил держав прийнятих до НАТО після 1997 року, а це: Польща, Чехія, Угорщина, Естонія, Болгарія, Литва, Латвія, Румунія, Словаччина, Словенія, Албанія, Хорватія, Чорногорія, Північна Македонія, та, можливо Фінляндія, яка приєдналась до НАТО в 2023 році.

Імперіалістичний замисел РФ - встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами, зокрема над пострадянськими державами, щоб відновити нову імперську РФ. РФ сприймає пострадянський простір як виняткову зону своїх інтересів, де вона відкидає повний суверенітет таких держав, як Україна, Молдова чи Грузія. Без України РФ не здатна відновитися як імперія.

Маючи Україну в зоні свого впливу, РФ стає ближче до Європи. Як влучно написав Зб. Бжезінський “Україна може бути в Європі без Росії, тоді як Росія не може бути в Європі без України”, без України РФ стане азійською державою. Не маючи змоги розширюватися на захід, Путін прискорить “розворот Росії на схід” і швидко інтегрує її економіку з китайською [17].

Повне або часткове захоплення України РФ значно погіршить безпекову ситуацію у Європі. Розміщення російських військ на українській території, разом з перетворенням Білорусі на російський військовий форпост, може розширити можливості РФ з проєкції сили на НАТО. Успіх РФ в Україні лише зміцнить її переконання в тому, що зовнішньополітичні інтереси можуть бути ефективно і результативно досягнуті за допомогою воєнної сили.

Тому, щоб ослабити РФ, не дати їй змогу диктувати свої умови і будувати свій світовий порядок, Україна має стати частиною євроатлантичного простору.

2. Україна обороняє Європу - східний фланг НАТО. Війна вже змусила держав - членів НАТО посилювати власні оборонні спроможності. Наприклад, Польща з 2022 року прийняла рішення збільшити чисельність збройних сил з 114 тис. військовослужбовців до 400 тис. більше ніж в 3 рази. Також на фінансування армії вже з 2023 року виділяють навіть не 2 % ВВП (як того вимагають стандарти НАТО), а 3 % [28], вдосконалює власну оборонну промисловість, закуповує нове озброєння і військову техніку та наполягає на збільшенні військової присутності Альянсу на своїй території. Нещодавно прийнята Фінляндія також значно збільшує військові витрати на оборонні потреби. Німеччина вирішила поступово збільшити свої витрати на оборону до понад 2 % від ВВП, починаючи з 2024 року та модернізує свою армію.

Тим часом Україна вже робить внесок у захист, який засновано на правилах порядку у Європі, а отже, у європейську безпеку і стабільність. Згідно із загальноєвропейським опитуванням, проведеним у лютому 2023 року, 68 % громадян ЄС вважають напад РФ на Україну нападом на Європу в цілому. Так вважають 80 % поляків та іспанців, 70 % голландців, 65 % німців і французів. І лідери більшості країн НАТО, і громадськість у цих країнах сприймають Україну як невід'ємну частину західної архітектури безпеки [13].

Україна сьогодні (а точніше з 1991 року) в “сірій” зоні між євроатлантичною демократією та російським імперіалізмом [11], відстоює демократичні цінності свободи і права, захищаючи європейський безпековий порядок, не будучи членом ні ЄС, ні НАТО. Україна фактично обороняє Східний фланг Альянсу, не допускаючи РФ поширювати “руський мир”. РФ має спільний кордон з деякими державами - членами НАТО, такими як: Естонія (324 км), Латвія (332 км), Литва (261 км), Норвегія (191 км), Польща (210 км). А нещодавно прийнята в НАТО Фінляндія збільшила спільний кордон майже вдвічі (1309 км). Географічно Україна знаходиться на перетині Східної та Західної Європи та має спільний сухопутній кордон з чотирма країнами НАТО: Польщею (542 км),

Словаччиною (98 км), Угорщиною (135 км), Румунією (608 км). Тому, фактично, зараз Україна обороняє кордон НАТО довжиною у 1383 км.

3. Україна - стратегічний актив для НАТО. Безпекова ситуація в євроатлантичному просторі була би більш стабільною, якби нині одна з найсильніших і найдосвідченіших європейських армій була інтегрована в НАТО. Українська армія, озброєна і випробувана бойовим досвідом, сформувала би перевірене в боях ядро “європейської армії”, вона довела свою спроможність і доводить взаємосумісність з арміями державами - членами Альянсу.

Україна стрімко наближається до оперативної взаємосумісності національних військових формувань зі збройними силами союзників, шляхом упровадження підходів, практик, принципів і стандартів, які використовують держави - члени НАТО і які вже були апробовані в реальному бою. Ще перед війною (станом на кінець 2021 року) 255 стандартів і керівних документів НАТО запроваджено в Україні [29]. А з 24 лютого ЗС України разом з іншими складовими сектору безпеки й оборони не просто досягають взаємосумісності в режимі реального часу, але й винаходять і тестують нові практики на полі бою у протистоянні з силою, яка ще до 24 лютого вважалася “другою армією світу”.

Чисельна українська армія, яка, за загальним визнанням, відчуває брак ресурсів (так само, як і російська), але володіє деякими з найкращих у світі озброєнь, наприклад, відомий ракетний комплекс “Нептун”, протитанковий ракетний комплекс “Стугна- П”, винищувачі Су-27, танки “Оплот”, “Булат” та ін. За належного фінансування вона могла б стати потужною силою, яка значно посилить Альянс. Україна володіє значними і високотехнологічними потужностями з виробництва озброєнь: танкові (бронетанкові), авіабудівні тощо. Зокрема завод імені Антонова виробляє найбільші у світі транспортні літаки Ан-225 “Мрія” та Ан-124 “Руслан”, які можуть стати корисними в місіях НАТО. Україна має цінний практичний досвід в боротьбі з гібридними загрозами. Має реальний бойовий досвід, щодо проведення бойових дій на своїй території з противником, що значно перевищує у численності та озброєнні. Україна суттєво посилена завдяки західним озброєнням. Європі краще мати таку потужну державу в структурі НАТО [14].

Крім того, Україна щоденно у боях доводить свою воєнну спроможність захищати безпеку у європейському просторі.

4. Відновлення міжнародного права. Росія руйнує існуючі міжнародні норми. РФ грубо порушила ключові постулати Статуту ООН, порушила ст. 2 (№ 3, 4 і 7) Статуту ООН [1] і відмовилась виконувати резолюції Генеральної Асамблеї ООН, порушила Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Вона вчинила злочинну агресію проти суверенної держави та численні злочини проти людства на окупованих українських територіях, багато з яких, слід вважати актами геноциду [30]. І, водночас, продовжує бути постійним членом Ради безпеки ООН і використовувати право вето. Порушила принципи Гельсинкого заключного акту [31] (Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва у Європі, 1975 р.), Паризьку хартію [32] (Паризька хартія для нової Європи, 1990 р.), та інших важливих документів, на яких побудована нинішня система міжнародної безпеки. На сьогодні РФ є головною загрозою існуванню стабільної міжнародної системи, заснованої на правилах міжнародного права. Стала система міжнародних норм і принципів, побудована на помилках Другої світової війни, зруйнована, і окрім 5 статті Північноатлантичного договору 1949 р. на сьогодні не існує жодних гарантій міжнародної безпеки.

Зайвим буде нагадувати, що РФ як одна з держав “гарантів безпеки” відповідно до Будапештського Меморандуму порушила незалежність, суверенітет та існуючі кордони України.

Окрім вказаного Меморандуму і цілої низки міжнародних угод і договорів, РФ порушила умови основоположного акту НАТО-Росія “Про взаємні відносини, співпрацю та безпеку між НАТО і Російською Федерацією”, підписаного в Парижі 27 травня 1997 року [3], де РФ зобов'язалася “поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність усіх держав та їхнє невіддільне право обирати механізми гарантування власної безпеки” та “утримання від погрози силою або її застосування одна проти одної, а також проти будь-якої іншої держави, її суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-яким способом, що суперечить Статуту Організації Об'єднаних Націй і Декларації принципів, що регулюють відносини між державами - учасницями, що містить Гельсінський заключний акт” [3].

Притягнення Путіна, Лукашенка і всіх причетних до кримінальної відповідальності в Міжнародному трибуналі за злочини агресії спричинені проти України та проти людяності взагалі, та систематичного порушення норм і принципів міжнародного права стануть на шляху до відновлення міжнародного права.

5. Захист та розвиток демократії. Членство України в НАТО скасувало би найбільший виклик безпеці Європи, який становить авторитарна РФ та з рештою, в перспективі може запустити трансформацію постпутінської РФ. Авторитарні держави, такі як РФ, несуть загрозу і небезпеку для існування і розвитку демократії й прав людини і на регіональному, і на міжнародному рівнях. Авторитарні режими в Китаї, РФ та інших країнах мають важелі впливу в міжнародній системі, а вільніші країни зіштовхнулися з тим, що їхні усталені демократичні стандарти зазнають руйнації. Контроль над зловживанням владою та порушення прав людини послабшав зі сторони міжнародних організацій таких як ООН та ОБСЄ, що завдало серйозного удару по основам демократії. Поява демократії в РФ - єдиний спосіб запобігти подальшій російській агресії і збереження розвинутої демократії в світі, що є неможливим без відмови від ідеї відродження російської імперії, “Новоросії”. Така трансформація видається реальною за умови отримання перемоги над РФ та повалення режиму Путіна.

6. Наслідки і майбутнє. Війна в Україні - уже має серйозні далекосяжні наслідки, які торкаються різних регіонів світу і на які не можна не зважати, це окрім політичних і воєнних, економічні, екологічні, демографічні наслідки, які впливають на весь цивілізований світ. Це: енергетична криза, спричинена РФ; промислова; продовольча криза - блокування РФ українського сільськогосподарського експорту, яке може призвести до голоду десятків мільйонів людей; економічна криза, як наслідок різкого зростання цін на енергоресурси та продовольство; ядерне залякування і шантаж - захоплення РФ атомних електростанцій, що може призвести до глобальної катастрофи через руйнування атомних електростанцій (АЕС) на території України; підрив РФ Каховської гідроелектростанції, найбільша штучна техногенна катастрофа ХХІ ст., яка вже призвела до серйозних гуманітарних і екологічних наслідків; гуманітарна і міграційна криза - близько 12 млн українських вимушених переселенців зараз приймають різні країни світу [33]. І це, нажаль, невичерпаний перелік наслідків, спричинених агресивною політикою кремля. Зупинити подальшу шкоду, що спричиняє РФ, можна лише зупинивши саму РФ.

На сьогодні НАТО - єдиний оборонний Альянс, здатний забезпечити безпеку в євроатлантичному регіоні. Блок НАТО був створений після Другої світової, на уроках цієї війни з метою побудови нової архітектури безпеки в північноатлантичному регіоні “для здійснення колективної оборони та підтримання миру і безпеки” [2]. За час існування НАТО це самий значущий прецедент - широкомасштабна російсько- українська війна в самому центрі Європи. Основоположна ціль НАТО - захищати демократичний євроатлантичний простір. Нездатність це робити підриватиме не просто репутацію Альянсу, а доводитиме марність його існування. У НАТО існує абсолютний консенсус щодо розуміння того, звідки походить джерело загроз. Без України НАТО не в силах забезпечити свою основоположну ціль. Україна має сильне геополітичне, стратегічне, воєнно-політичне значення для Альянсу і, втративши Україну в разі поразки над РФ, буде втрачена і безпека в євроатлантичному просторі на невизначений термін.

Якщо Європа хоче жити в мирі, то має побудувати сильну зовнішню політику та спільну оборону [17], в сьогоднішніх реаліях це є неможливим без України. Ця війна показує європейцям: щоб був мир, обидві сторони мають схилятися на бік миру, а не війни, а потенційний агресор мусить заплатити за загарбницькі дії.

Висновок

Єдиним можливим шляхом гарантування Україні безпеки є інтеграція України до двосторонніх або багатосторонніх систем колективної оборони. Двосторонній альянс з гарантіями США та/або мережа двосторонніх альянсів із сильними у військовому відношенні державами, бажано ядерними, могли б гарантувати безпеку Україні. Однак хоча країни і пропонують допомогу у сфері безпеки, вони утримуються від надання гарантій, які б виходили за рамки підтримки і становили б запоруку взаємної оборони. Двосторонні та багатосторонні угоди, оголошені в рамках G7 на саміті НАТО 2023 року, пропонують підтримку, але не гарантії. Це пов'язано з тим, що жодна держава не хоче брати на себе ризик військової конфронтації з РФ. З огляду на довгострокову орієнтацію на Індо- Тихоокеанський регіон та Близький Схід, малоймовірно, що США візьмуть на себе зобов'язання гарантувати безпеку України в такий спосіб. Найбільш ефективним стримуючим фактором проти РФ було б членство України в НАТО. А до вступу необхідно спільними зусиллями забезпечити якнайшвидшу перемогу України, бо це буде перемога не лише України, а всього цивілізованого світу.

Перспективи подальших досліджень. У пошуку раціональних рішень та рекомендацій для закінчення російсько- української війни, з огляду на актуальність і важливість цієї проблематики, необхідно надалі поглиблено вивчати безпекові аспекти євроатлантичної інтеграції України, як найоптимальнішого шляху гарантування безпеки України та міжнародного співтовариства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Статут Організації Об'єднаних Націй / Департамент громадської інформації ООН. Київ, 2008. URL: https://uk.rn.wikisource.org/wiki (дата звернення: 05.10.2023).

2. The North Atlantic Treaty Washington D.C. 4 April 1949. NATO. URL: https://www.nato.int/cps/en/ natolive/official_texts_17120.htm (дата звернення:

05.10.2023) .

3. Основоположний акт “Про взаємні відносини, співпрацю та безпеку між НАТО і Російською Федерацією” від 27 трав. 1997 р. // НАТО. URL: https://www.nato.int/cps/en/natolive/official_texts_2 5468.htm (дата звернення: 05.10.2023).

4. Конституція України : Закон України від

28.06.1996 р. URL: https://www.president.gov.ua/ documents/constitution (дата звернення: 05.10.2023) .

5. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики:

Закон України від 01.07.2010 р. № 2411-VI (із змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text (дата звернення: 05.10.2023).

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості : Закон України від 23.12.2014 р. № 35-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/35-19#Text (дата звернення: 05.10.2023).

7. О Стратегии национальной безопасности Российской Федерации : Указ Президента РФ от 02.07.2021 г. № 400. URL:

https://www.consultant.ru/document/cons_doc_LA W_389271/ (дата звернення: 05.10.2023).

8. Военная доктрина Российской Федерации : Указ Президента РФ от 25.12.2014 г. № Пр-2976. URL: https://docs.cntd.ru/document/420246589 (дата звернення: 05.10.2023).

9. Вступне слово Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга на засіданні Комісії Україна - НАТО в Києві. 10 лип. 2017 р. URL: https ://www. nato.int/cps/uk/natohq/opinions_145863 .htm?selectedLocale=uk (дата звернення:

05.10.2023)

10. Звернення Президента під час 44-го засідання глав урядів країн-учасників Карибської співдружності // Офіс Президента України. 17 лют. 2023 р. URL: https://www.youtube.com/ watch?v=xnW7lpPYvyE (дата звернення:

05.10.2023)

11. Формула миру: Зеленський назвав 10 умов припинення війни в Україні. Звернення Президента України до учасників саміту «Групи двадцяти» // Укрінформ. 15.11.2022 р. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3614525- formula-miru-zelenskij-nazvav-10-umov-pripinenna- vijni-v-ukraini.html (дата звернення: 05.10.2023).

12. Reznikov O. The future of global security will be decided in Ukraine // Atlantic Council. 14.06.2022. URL: https://www.atlanticcouncil.org/blogs/

ukrainealert/the-future-of-global-security-will-be- decided-in-ukraine/ (дата звернення: 25.10.2023).

13. Кулеба Д. Чому НАТО має прийняти Україну? Києву потрібен Альянс, а Альянсу потрібен Київ // Урядовий портал. 25 квіт. 2023 р. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/chomu-nato-maie- pryiniaty-ukrainu-kyievu-potriben-alians-a-aliansu- potriben-kyiv (дата звернення: 05.10.2023).

14. Бжезінський Зб. Велика шахівниця. URL: http://lib.rada.gov.ua/static/about/text/Shahivniz.html (дата звернення: 05.10.2023).

15. Kissinger: for the safety of Europe, get Ukraine into NATO // The economist. May 17th 2023. URL: https ://www. economist. com/kissinger-highlights (дата звернення: 05.10.2023).

16. Сунгуровський М., Пашков М., Поляков Л., Удальцова В. Роль і місце України в перспективних європейській та євро-атлантичній системах безпеки. Київ : Центр Разумкова. 2022. 47 с.

17. Потєхін О. НАТО та повномасштабне вторгнення РФ до України // Diplomatic Ukraine. January 2022. URL: https://www.researchgate.net/ publication/366615670 (дата звернення: 05.10.2023)

18. Затинайко О., Павленко В., Крикун П. Основні положення нової Стратегічної концепції НАТО - 2022, наслідки для України // Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України.

2023. № 1 (77). С. 20-24.

19. Klein M., Major C. Ensuring Ukraine's security From ad hoc support to long-term security guarantees as NATO member. SWP. Stiftung Wissenschaft und Politik. German Institute for International and Security Affairs. URL: https://www.swp-berlin.org/10.18449/2023C46/(дата звернення: 05.10.2023).

20. Dr. Ramesh Kumar Role of NATO in Russia-

Ukraine conflict. 23 March 2022. NIICE Commentary 7721. URL: https://niice.org.np/archives/7721 (дата звернення: 05.10.2023).

21. IRI Ukraine Poll Shows Strong Confidence in

President Zelensky, a Surge in Support for NATO Membership, Russia Should Pay for Reconstruction. URL: https://www.iri.org/news/iri-ukraine-poll-

shows-strong-confidence-in-president-zelensky-a- surge-in-support-for-nato-membership-russia- should-pay-for-reconstruction (дата звернення:

05.10.2023) .

22. Рада скасувала позаблоковий статус України.URL: https://www.unian.ua/politics/1025042-rada-skasuvala-pozablokoviy-status-ukrajini.html (дата звернення: 05.10.2023).

23. Україна подає заявку на вступ до НАТО - В. Зеленський // Укрінформ. 30.09.2022 р. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3583117- ukraina-podae-zaavku-na-vstup-do-nato- zelenskij.html (дата звернення: 05.10.2023).

24. Worldwide Governance Indicator. URL: https ://databank.worldbank. org/reports. aspx?Report_ Name=WGI-Table&Id=ceea4d8b (дата звернення:

05.10.2023) .

25. Рада Україна - НАТО, скасування ПДЧ, більше зброї - підсумки саміту Альянсу у Вільнюсі. URL: https://suspilne.media/527423-rada-ukraina-nato-skasuvanna-pdc-bilse-zbroi-pidsumki-samitu- alansu-u-vilnusi/ (дата звернення: 05.10.2023).

26. Україну запросять до НАТО без ПДЧ, але після виконання вимог - рішення саміту. URL: https ://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3734464- ukrainu-zaprosat-do-nato-bez-pdc-ale-pisla- vikonanna-vimog-stoltenberg.html (дата звернення: 05.10.2023) .

27. Договор между Российской Федерацией и Соединенными Штатами Америки о гарантиях безопасности (Проект) / Министерство иностранных дел росийской федерации. 17.12.2021 р. URL: https://mid.ru/ru/foreign_policy/ rso/nato/1790818 (дата звернення: 05.10.2023).

28. Калініченко О. Як посилюються країни Європи на тлі російської загрози. URL: https://lb.ua/world/2022/07/26/524244_yak_posilyuy utsya_kraini_ievropi_tli.html (дата звернення: 05.10.2023) .

29. Україна-НАТО: оборонна взаємосумісність.

Офіс віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної. 25.11.2022 р. URL:

https://www.promoteukraine.org/uk/ukrayina-nato- oboronna-vzayemosumisnist/ (дата звернення: 05.10.2023) .

30. Кудрін Ф. Викинути Росію з ООН можливо.

Фахівці пояснюють, як це зробити. 04.11.2022 р. URL: https://tyzhden.ua/vykynuty-rosiiu-z-oon-mozhlyvo-fakhivtsi-poiasniuiut-iak-tse-zrobyty/(дата звернення: 05.10.2023)

31. Давимука О. Гельсінський акт: 47 років по тому. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/helsinskyy-akt-47-rokiv-po-tomu (дата звернення: 05.10.2023).

32. Парижская хартия для новой Европы. Париж. 21.11.1990 г. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mu90011u?an=2 (дата звернення:

05.10.2023) .

33. Понад 12 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями - Зеленський // Укрінформ. 23.06.2022 р. URL:

https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3513523- ponad-12-miljoniv-ukrainciv-stali-vimusenimi- pereselencami-zelenskij.html (дата звернення: 05.10.2023) .

Размещено на Allbest.ru