Роль і місце України в інноваційному вимірі Європи

Мета статті полягає в дослідженні показників інноваційного розвитку України та визначенні її місця в інноваційному вимірі серед інших країн Європи.

Методологічною основою дослідження є використання загальнонаукових методів: методу теоретичного узагальнення і порівняння, а також економічного та статистичного аналізу, які застосовано для аналізу показників інноваційного розвитку України та країн Європи, а також засобів сучасних комп'ютерних технологій для візуалізації даних.

Национальный университет «Львовская политехника»

Ладык София Романовна кандидат экономических наук,

доцент кафедры социогуманитарных дисциплин,

Львовский национальный университет имени Ивана Франко

Методологической основой исследования является применение общенаучных методов: метода теоретического обобщения и сравнения, а также экономического и статистического анализа, которые использованы для исследования показателей инновационного развития Украины и стран Европы, а также средств современных компьютерных технологий для визуализации данных.

Научная новизна полученных результатов заключается в том, что выявлены основные положительные и отрицательные тенденции, а также перспективные направления на пути инновационного развития Украины и определено место нашего государства в инновационном измерении среди других стран Европы.

Выводы. Установлено, что в подавляющем большинстве инновационных направлений Украина занимает последние позиции, однако в данной сфере заметны определенные положительные сдвиги. В частности, улучшилась международная конкурентоспособность научной базы, стала более благоприятной для инноваций среда, в которой работают предприятия, улучшилась инновационная деятельность в деловом секторе, расширились связи по сотрудничеству между инновационными учреждениями. Выявленные в процессе исследования положительные и негативные тенденции на пути инновационного развития Украины можно использовать для формирования и реализации инновационных стратегий развития страны, обеспечения роста ее рейтинга и международной конкурентоспособности.

- сильні інноватори - країни з відносними показниками від 95% до 125% середнього показника в ЄС;

Рис. 3. Зміна інноваційних вимірів інвестицій в Україні протягом 2015--2019 років

- зв'язки, які містять три показники, що вимірюють інноваційні можливості співпраці між інноваційними фірмами, дослідницької співпраці між приватним і державним сектором;

- інтелектуальні активи, що охоплюють різні форми прав інтелектуальної власності (ПІВ), які формуються в процесі інновацій, зокрема такі заявки: на патент РСТ, на торговельні марки та дизайн.

У 2018-2019 роках вимір «Інноватори» в Україні демонструє суттєве зростання. Це дало змогу Україні піднятись з 37 місця 2012 року на 35-те - 2019 року. Показники цього виміру оцінюють стан інновацій на малих і середніх підприємствах (МСП). Так, починаючи з 2018 року, з'явились МСП, на яких введено хоча б одну нову організаційну або маркетингову інновацію, а також такі МСП, які представили принаймні один інноваційний товар або процес, що є новими для підприємства або для його ринку.

Слід відзначити, що найкращі результати Україна має за показником «МСП, що впроваджують власні інновації» (27 місце 2019 року), випереджаючи таких «помірних» інноваторів, як: Словаччина, Латвія, Угорщина, Іспанія, Польща.

Покращуються також значення інноваційного виміру «Зв'язки», що дало можливість зберегти Україні 34 сходинку в загальному рейтингу, як і 2012 року. Аналізуючи значення показників цього виміру, відзначимо, що за останній період впало до нуля приватне співфінансування державних видатків на НДДКР, тобто державноприватна співпраця. Зате суттєво зросла інноваційна співпраця МСП

з іншими підприємствами чи установами: 33 місце 2019 року порівняно з останнім 37 місцем 2012-го. За кількістю публічно- приватних наукових публікацій у співавторстві Україна 2018 року змогла піднятися з останнього місця до 36-го й обігнала Північну Македонію.

Третій вимір «Інтелектуальні активи» протягом 2015-2017 років демонстрував позитивну тенденцію зростання, а в останні два роки почав зменшуватись. У результаті Україна за цим виміром опустилася з 32 місця 2012 року на 34-те 2019 року.

Останній тип показників «Впливи» фіксує наслідки інноваційної діяльності фірм та розмежовує два інноваційні виміри (рис. 5):

Рис. 4. Зміна вимірів інноваційної діяльності в Україні протягом 2015--2019 років

- вплив на зайнятість, що вимірює вплив інновацій на зайнятість та охоплює два показники, що оцінюють зайнятість у наукомісткій діяльності та зайнятість у швидкозростаючих фірмах в інноваційних секторах;

- вплив на продаж, що вимірює економічний вплив інновацій і містить три показники, які оцінюють експорт середньої та високотехнологічної продукції, експорт наукомістких послуг і продаж завдяки інноваційній діяльності.

За впливом на зайнятість Україна 2019 року посіла 25 місце, суттєво випередивши всі країни з групи «скромних інноваторів», крім Болгарії, а також деяких представників «сильних інноваторів», як-от: Норвегія (26 місце), Естонія (28 місце), Австрія (30 місце). Проте, незважаючи на зростання цього показника за останній час, Україна погіршила свої позиції в рейтингу порівняно з 2012 роком (21 місце). Цей вимір оцінює зайнятість у наукомісткій діяльності, яка надає послуги безпосередньо споживачам і забезпечує внески в інноваційну діяльність інших фірм в усіх секторах економіки.

Рис. 5. Зміна інноваційних вимірів впливу в Україні протягом 2015--2019 років

За впливом на продаж Україна попри мінімальне зростання показника за загальним рейтингом опустилася з 31 місця 2012 року на 35-е, починаючи з 2016 року. За показником «Експорт наукомістких послуг» Україна з 2015 року посідає перше місце серед «скромних інноваторів» і 20-те в загальному рейтингу, за показником «Експорт середньої та високотехнологічної продукції» 2019 року - 33 місце, а 2012-го - 26 місце.

Висновки

На жаль, у більшості інноваційних напрямів Україна не покращила свої позиції з 2012 року або поліпшувала їх з перемінним успіхом. Проте проведений аналіз даних EIS 2020 дав змогу окреслити такі позитивні зрушення в Україні:

- покращилась міжнародна конкурентоспроможність наукової бази за рахунок зростання кількості міжнародних наукових спільних публікацій, найбільш цитованих статей і достатньо значної кількості іноземних докторантів;

- стало більш сприятливим для інновацій середовище, у якому працюють підприємства, за рахунок показника проникнення широкосмугового зв'язку серед підприємств. За ним Україна демонструє найвищі результати порівняно з іншими показниками й посідає 16 місце в рейтингу за 2019 рік, випереджаючи таких «сильних інноваторів», як Німеччина (18 місце), Велика Британія (20 місце), Естонія (23 місце), Австрія (25 місце). Це свідчить про наявність у нашій країні умов для розвитку електронної комерції та інтернету, а також відображає використання цього е-потенціалу підприємствами, які мають доступ до широкосмугового зв'язку;

- покращилась інноваційна діяльність у діловому секторі за рахунок зростання частки фірм, які впровадили інновації на ринок або всередині своїх організацій, охоплюючи МСП-інноваторів продуктів і процесів та МСП з маркетинговими й організаційними інноваціями;

- розширилась співпраця між інноваційними установами за рахунок залучення МСП до інноваційного співробітництва та збільшення кількості публічно-приватних наукових публікацій.

Виявлені в процесі дослідження позитивні та негативні тенденції на шляху розвитку України можуть бути використані для формування та реалізації інноваційних стратегій розвитку країни, забезпечення зростання її рейтингу та міжнародної конкурентоспроможності.

Список використаних джерел

1. Андросова О. Ф., Череп А. В. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності : монографія. Київ : Кондор, 2007. 356 с.