Сучасні тенденції міжнародного співробітництва в сфері боротьби з організованою злочинністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Сучасні тенденції міжнародного співробітництва в сфері боротьби з організованою злочинністю

Ірина Михайлівна Дзюбленко

Кандидат історичних наук, доцент

Наталія Валеріївна Жабінець

Кандидат політичних наук, доцент

Анотація

Організована злочинність є однією з найбільш серйозних проблем сучасності, що завдає шкоди довкіллю, економіці та в цілому заважає сталому розвитку сучасного суспільства. Метою дослідження було проаналізувати регіональні, історичні, суспільно-політичні та інші фактори, які впливають на якість та ефективність міжнародного співробітництва в сфері боротьби з організованою злочинністю. Дослідження спирається на аналіз низки критично важливих факторів, що зумовлюють ефективне міжнародне співробітництво в сфері боротьби з організованою злочинністю. Методологічна основа дослідження ґрунтується використанні таких методів як порівняльний та структурно-функціональний аналіз, формально-юридичний метод, за допомогою яких було вивчено сучасний стан організованої злочинності, міжнародні механізми боротьби з нею та їх нормативну базу. Основою для розробки висновків дослідження були дані Аналіз спирався на вивчення досвіду міжнародного співробітництва таких країн як США, Україна, Японія, Австралія та Камерун. В процесі дослідження були виявлені тенденції щодо залежності рівня організованої злочинності та рівня корупції, регіональним фактором, рівнем розвитку громадянського суспільства. Отримані результати дослідження підтверджують думку про те, що взяті на себе на себе національними урядами міжнародно-правові зобов'язаннями лише в незначній мірі впливають на рівень залученості національних органів до боротьби з міжнародною організованою злочинністю. Встановлено, що якісне міжнародне співробітництво найчастіше відбувається між демократіями, проте випадки такого співробітництва між авторитарними й демократичними урядами не є виключеннями. Результати дослідження представляють важливі висновки для подальшого аналізу організованої злочинності та можливостей міжнародного співробітництва органів державної влади та інших акторів міжнародних відносин, залучених до боротьби з організованою злочинністю

Ключові слова: корупція; історичні передумови; регіональний фактор; стійкість; демократія; авторитаризм

Вступ

Організована злочинність, станом на 2024 р., залишається одним з вагомих факторів, що заважає сталому розвитку суспільства, держави, чи навіть цілого регіону. Окрім найбільш очевидних фінансових загроз, організована злочинність має вплив ледь не на усі сфери суспільного життя, що в кінцевому випадку погіршує міжнародний імідж країни. За даними ООН, організована злочинність впливає на політичні на управлінські процеси та охоплює незаконний обіг вогнепальної зброї, наркотиків, культурних цінностей та медичних препаратів, відмивання доходів. Найбільш жорстокими проявами організованої злочинності вважається торгівля людьми. Перешкодою в протидії функціонування таких злочинних груп є те, що вони еволюціонують разом з загальним розвитком сучасного суспільства і стають більш гнучкими, ведуть свою діяльність, отримують доходи, залишають свідків та жертв в багатьох різних державах. Крім цього, додається онлайн-аспект діяльності злочинних груп, що значно збільшує їх охоплення та завдану шкоду. Саме тому існує необхідність в побудові якісних та дієвих механізмах міжнародної взаємодії протидії організованій злочинності (United Nations Office on Drugs and Crime, n.d.). Міжнародне співробітництво є невід'ємно складовою у розробці стратегій протидії, координації між органами державної влади та урядами, розробці нового, або ж адаптації вже існуючого законодавства, як міжнародного так і національного з метою координації зусиль та дій в боротьбі з організованою злочинністю (Tymoshenko & Мakarenko, 2022). Важливо, щоб усі суб'єкти, залучені до боротьби з організованою злочинністю, не зважаючи на їх політичні, економічні чи соціальні уподобання, усвідомлювали зростаючу загрозу від організованої злочинності, адже тільки такий підхід зумовлюватиме злагодженість в їх діях (Movchan & Yablonskyi, 2021).

В контексті дослідження міжнародного співробітництва, слід звернути увагу на проблематику, з якою стикаються об'єкти організованої злочинності. A.V. Movchan & R.S. Yablonskyi (2022) зазначають, що результати опитування Європолом SOCTA-2021 свідчать про мільярди євро незаконних прибутків, отриманих організованою злочинністю в ЄС, були інвестовані в легальну економіку. Такі корупційні операції, як зазначається, можуть проходити через декілька юрисдикцій, що ускладнює поліцейське розслідування та робить його складнішим.

T.L. Syroid (2023) наголошується на досвіді Європейського Союзу у боротьбі з організованою злочинністю, прикладом чого є затверджена у травні 2021 року «Європейська міждисциплінарна платформа проти кримінальних загроз». Вчена дослідила пріорітетні у заходи та напрямки у боротьбі із організованою злочинністю, що заплановано реалізувати в період з 2022 по 2025 роки. Дослідницею вказується на необхідність боротьби з кримінальними мережами, кібератаками, торгівлею людьми, сексуальною експлуатація дітей, незаконним ввезенням мігрантів, незаконним обігом наркотиків, шахрайством, економічними та фінансовими злочинами, екологічних злочинів, торгівлі вогнепальною зброєю. L.A. Filianina (2019) вказує, що процес правового оформлення механізму боротьби проти організованої злочинності відбувається вкрай повільно, не завжди послідовно та не завжди чітко визначено, яким формам договірно-правовим або інституціональним необхідно віддавати перевагу в цьому процесі.

I.M. Legan (2021a) визначені особливості міжнародного співробітництва та кримінологічні засади запобігання та протидії окремим видам транснаціональної злочинності в рамках ООН, Інтерполу, Європолу. R. Orlovsky (2023) проаналізована сфера протидії відмивання злочинних доходів та за допомогою порівняльного методу охарактеризована специфіка кримінально-правових відносин в Україні, країнах Західної Європи та США. В цьому дослідженні наголошується на неможливості протидіяти транснаціональним високотехнологічним злочинам в межах лише однієї держави. Вчений вказує на недостатнє використання механізмів міжнародної співпраці як причини неефективності боротьби з кіберзлочинністю. Потреба тісного міжнародного співробітництва, на думку M.V. Hutsaliuk (2021), зумовлена здійсненням кібератак з країн, в яких не розташовані атаковані інформаційні ресурси. I.M. Legan (2021b) розглядалися питання запобігання і протидії кіберзлочинності і кібертероризму та наголошувалося на необхідності постійного обміну інформацією між правоохоронними органами та їх колегами в усьому, необхідності взаємодії та співробітництві різних суб'єктів, як державних так і приватних. У дослідженні J. Lusthaus et al. (2023) зазначається про ряд випадків організованої кіберзлочинності в Великобританії, в яких фігурували правопорушники однієї мови, національного чи регіонального походження. Дослідники доводять, що в умовах швидкого розвитку технологій саме соціальні мережі є місцем, де організовані злочинні групи шукають жертв, посібників, інформаторів.

J. Yunbo et al. (2021) наголошують на тому, що Китай починає відігравати ключову роль в розбудові регіональної співпраці для посилення міжнародного правового співробітництва у боротьбі з незаконною торгівлею дикими тваринами між Південно-Східною Азією та Китаєм. Автори підкреслюють низку програм, семінарів, поїздок та форумів, в яких Китай позиціює себе як одного з головних акторів в Азійському регіоні в боротьбі з організованою злочинністю.

У зв'язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій та всебічну діджиталізацію усіх сфер суспільного та політичного життя, враховуючи збільшення ризиків від організованої злочинності як в онлайн, так і в традиційному середовищі, метою було вивчення тенденцій міжнародного співробітництва та визначення найбільш ефективних стратегій, що застосовуються у світі для протидії організованій злочинності. Таким чином об'єктом дослідження постала організована злочинність, а предметом особливості, що впливають на залученість держави до боротьби з організованою злочинністю на міжнародному рівні.

Матеріали та методи

З метою проведення аналізу сучасних тенденцій міжнародного співробітництва в питанні опору організованої злочинності, в ході дослідження були використані різноманітні джерела, такі як індекси та статистичні показники рівнів сприяння корупції та стійкості до організованої злочинності, надані міжнародними неурядовими організаціями Transparency International (Corruption perceptions index, 2024) та The Global Initiative Against Transnational Organized Crime (Global Organized Crime Index, 2024). Ці дані дали змогу оцінити потенційні ризики для загального рівня злочинності від корупції. Аналіз вказаних індексів дозволив обґрунтувати вибір країн для подальшого дослідження. Для порівняння була використана вибірка, що складається з США, України, Японії, Австралії та Камеруну. Кожна з цих країн є учасницею низки основних міжнародно-правових документів, спрямованих на боротьбу з організованою злочинністю. Всі країни входять до складу найбільшої міжнародної поліцейської організації Інтерпол. Така вибірка зумовлена бажанням отримати результати з країн, які різняться за своїм політичним устроєм, географією, мають різний рівень економічного добробуту, політичний досвід, культурні відмінності та рівень регіонального розвитку.

Серед міжнародно-правових документів, що мають вплив та формують міжнародні стратегії протидії з організованою злочинністю слід відзначити Будапештську Конвенцію (Convention on Cybercrime, 2001), United Nations Convention against Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances (1988), United Nations Convention Against Corruption (2003) та United Nations Convention Against Transnational Organized Crime (2000). Дані документи були проаналізовані в дослідженні для вивчення правового забезпечення діяльності міжнародних організацій та національних урядів, які ратифікували дані документи, спрямованих на протидію організованій злочинності.

Додатково, в ході дослідження був проведений аналіз та зазначена ефективність міжнародного співробітництва між національними урядами та міжнародною поліцейською організацією Interpol (2022). Проведений аналіз включав в себе дослідження основних аспектів діяльності Інтерполу та його роль у протидії організованої злочинності, зокрема в регіоні Центральної Африки, а саме Економічному співтоваристві країн Центральної Африки. Комплексний підхід в аналізі джерел дозволив зрозуміти сучасні тенденції міжнародного співробітництва, сформувати уявлення про рівень ефективності такої співпраці як між схожими, так і між кардинально різними за географією, політичним устроєм, соціальним достатком, світосприйняттям історичними передумовами та іншими характеристиками країнами. Для здійснення цього аналізу було використано такі методи як порівняльний (використаний для порівняння боротьби з організовоною злочинністю в різних країнах), структурно-функціональний аналіз (дозволив дослідити механізм боротьби з міжнародною злочинністю), формально-юридичний метод (для аналізу міжнародних документів, які становлять нормативну базу протидії організованій злочинності та міжнародній співпраці в цьому напрямі).

міжнародний боротьба організована злочинність

Результати

United Nations Convention Against Transnational Organized Crime (2000) надає визначення організованої злочинної групи як «структурованої групи з трьох або більше осіб, яка існує протягом певного часу і діє узгоджено з метою вчинення одного або кількох тяжких злочинів або правопорушень, встановлених цією Конвенцією, щоб безпосередньо або опосередковано отримати фінансову чи іншу матеріальну вигоду». Постійний динамічний розвиток сучасного суспільства неодмінно супроводжується як збільшенням ризиків, пов'язаних з організованою злочинністю, так і зі здатністю реагувати на неї. Враховуючи постійну динаміку політичних, соціальних та економічних процесів в сучасному глобалізованому світі, аби досягти успіху в боротьбі з організованою злочинністю кожна з країн світу має однаково наполегливо, не дивлячись на внутрішньо та зовнішньо політичні труднощі, віддавати належне міжнародному співробітництву для протидії організованій злочинності.

Налагоджена системність в питанні боротьби з організованою злочинністю на міжнародному рівні є синтезом відданості країни ідеалам цивілізованого світу та елементами теоретичної та практичної діяльності на рівні національних органів державної влади. Окрім цього, на ефективність міжнародного співробітництва впливає рівень практичного застосування в країні положень міжнародно-правових актів, що становлять основу в протидії організованій злочинності. Широкий спектр проблем, що охоплює сферу міжнародного співробітництва практично унеможливлює наявність уніфікованого підходу до розв'язання проблеми організованої злочинності. Зрештою, багато в чому саме транснаціональний фактор в діяльності організованих злочинних груп надає їм переваг, позаяк більш слабкі в економічному, політичному, соціальному плані країни стають майданчиком для обходу норм міжнародного права (Interpol, 2022).

В United Nations Convention Against Corruption (2003) говориться, що активне міжнародне співробітництво між державами з метою запобігання та виявлення корупції, а також отримання повернених таким чином коштів є основою для нівелювання можливості для корумпованих посадових осіб у майбутньому ховати свої незаконні доходи. Особливої важливості ця конвенція набуває для країн, що розвиваються, а корумповані посадові особи розкрадають національні багатства, в той час як нові уряди не мають ресурсів для відбудови, відновлення та реконструкції країни. United Nations Convention against Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances (1988) так само визнає важливість міжнародного співробітництва, як основи для зміцнення та вдосконалення правових засобів, які вже існують. Водночас у документі розглядаються і ті аспекти організованої злочинності, які ще не були передбачені в наявних міжнародно-правових документах.

Важливим аспектом даного дослідження є рівень імплементації вищевказаних документів в практику та законодавство окремих країн. Камерун є найбільшою за рівнем економічного зростання країною ЕКОЦАС (Економічне співтовариство країн Центральної Африки) з великою кількістю природних ресурсів, проте страждає від системної корупції (Таблиця 1), а в деяких районах країни стрімко зростає бідність населення. В країні наявна торгівля людьми та їх контрабанда, процвітає торгівля зброєю, ринки незаконних лісозаготівель, наркотрафік. Не дивлячись на те, що Камерун є державою-підписантом багатьох міжнародно-правових документів з боротьби проти організованої злочинності та є державою-членом Інтерполу, відсутність трансформацій у внутрішньо-політичному житті країни та труднощі з їх реалізацією не дають змогу виробити стійкість до окреслених загроз. З моменту набуття незалежності Камеруном керувала лише одна політична партія і два авторитарних президенти, до чого додається постійна етнополітична напруга (Badiora & Ojewale, 2022).

Країна активно співпрацює з Інтерполом та є учасницею програми I-CEMAC, разом з ЦАР (Центральноафриканська Республіка), Конго, Габоном, Екваторіальною Гвінеєю та Чадом, аби посилити прикордонні перевірки та оптимізувати доступ до систем Інтерполу серед країн-бенефіціарів (Interpol, 2022). Станом на січень 2023 року в Камеруні була впроваджена глобальна комунікаційна мережа Інтерполу (I-24/7) і база даних для правоохоронних органів у міжнародних аеропортах, морських портах і стратегічних пунктах перетину кордону. Протягом перших 72 годин було здійснено понад 6000 пошукових запитів із збігами, які призвели до розслідувань між Камеруном та іншими країнами-членами, що показує позитивну тенденцію в протидії організованій злочинності в країні (Securing borders in the Central Africa region (2024).

Таблиця 1. Індекс сприйняття корупції 2021-2023 з зазначенням позиції серед 180 країн

Джерело: Corruption perceptions index (2024)

Україна має схожі показники злочинності з Камеруном (Рис. 1), проте володіє рядом чинників, що зумовлюють більшу стійкість. Україна так само є державою-підписантом великої кількості міжнародно правових документів в сфері запобігання організованій злочинності, активно співпрацює з міжнародними організаціями, проте сильно потерпає від корупції (Таблиця 1) в судовій системі. З моменту проголошення незалежності Україна потерпає від рекету в галузі промисловості, до 2014 року від розпродажу радянського озброєння, незаконної вирубки лісів, відносно меншим ринком наркотиків, в порівнянні з Камеруном.

Однією з найбільш вразливих, разом з початком повномасштабного вторгнення, стала сфера кібербезпеки. Згідно звіту SIEM (Security Information and Event Management System) на базі Служба безпеки України(СБУ) в період з березня по травень 2022 року Україна зазнала безпрецедентної кількості кібератак. Якщо попередньо, максимальною кількістю виявлених кіберінцидентів було 121 у січні 2022 року, то вже в березні-травні ця цифра зросла до 827 критичних подій інформаційної безпеки. Протягом 2022-2024 рр. Україна зазнала понад 9000 кібератак (Melnyk, 2024). Такий досвід у боротьбі з кіберзагрозами є важливим чинником як для майбутньої протидії кіберзлочинності для всього європейського регіону. Досвід України свідчить як про якісне міжнародне співробітництво до повномасштабного вторгнення, так і про широкий спектр можливостей з обміну інформацією та досвідом між країнами-партнерами сьогодні та в майбутньому. Одним з прикладів такої тісної співпраці є приєднання України до CCDCOE NATO (Центр передового досвіду спільного кіберзахисту) передового центру кібернетичних знань та науково-дослідницької установи (Ukraine to be accepted..., n.d.). Російсько-Українська війна поєднує в собі як звичайну, так і кібервійну, і цей кібервимір дає надзвичайно цікаве уявлення про те, як сучасна війна може виглядати в майбутньому (Guitton & Frechette, 2023). Важливо додати, що організована злочинність не є прерогативою лише недержавних акторів міжнародних відносин, а може також включати структури всередині суб'єктів державної влади (Vatral, 2023).

Рисунок 1. Показники злочинності та стійкості до неї Джерело: Global Organized Crime Index (2024)

Переходячи до розгляду таких країн як США, Австралія та Японія перш за все слід зазначити, що однією з найбільш суттєвих відмінностей від попередньо описаних держав є низький рівень корупції (Таблиця 1) з одного боку, та свідоме громадянське суспільство з демократичними засадами розвитку з іншого. Сполучені Штати Америки є ціллю для організованої злочинності, що призводить до аналогічних до Камеруну та України її проявів. Контрабанда людей, особливо в районі мексиканського кордону є однією з найбільш обговорюваних тем останніх років як в США, так і у всьому світі. Кількість охочих потрапити до Штатів та здійснити «американську мрію», не дивлячись на вжиті заходи міри з протидії незаконній контрабанді людей, залишається високою. До країни щорічно потрапляють сотні найменувань контрафактної продукції, зокрема електроніки з Азії. Нелегальна торгівля охоплює тварин, рослини, золото, тютюн та наркотики, що тісно пов'язані з діяльністю мексиканських мафіозних груп (Interpol, 2022).

Японія серед обраних в дослідженні країн має один з найкращих показників стійкості, в порівнянні з рівнем злочинності. Загалом, сфера діяльності організованої злочинності на території Японії мало чим відрізняється від попередньо досліджуваних країн, проте через свою історичну ідентичність та географічне розташування має свої особливості. Так, наприклад, в Японії наявна нелегальна торгівля екзотичними домашніми тваринами та дорогоцінними морепродуктами. В Японії наявні відомі по всьому світу мафіозні групи Якудза, щоправда, вплив яких в останні десятиліття значно зменшився (Kleemans & van Koppen, 2020). Це стало можливим завдяки посиленню правоохоронних заходів та міжнародному співробітництву у сфері боротьби з організованою злочинністю. Натомість класичні мафіозні групи все частіше звертають свою увагу до злочинів в кіберпросторі.

Хоча Японія і є державою-підписантом багатьох міжнародно-правових договорів та учасницею міжнародних організацій, що борються проти організованої злочинності, національне законодавство не відповідає повною мірою цій меті, оскільки прямої заборони існування Якудза та інших мафіозних груп на території Японії все ще не існує. Відтак, Японія відчуває значний вплив організованої злочинності, яка впливаю як на економічну, так і на політичну складову життя країни. Проте, демократичний та прозорий в більшості свій шлях, яким розвивається Японія останні десятиліття, її відданість як міжнародному праву, так і міжнародному співробітництву значно знижує ризики, пов'язані з діяльністю організованих злочинних груп (Kirchner & Dorussen, 2020). Позаяк японські злочинні групи вважаються такими, що бере участь у транснаціональних злочинних схемах, міжнародна спільнота починає відігравати значну роль у протидії їхньої діяльності. Так, США у 2012 році заморозили активи деяких членів найбільшої злочинної організації Японії YamaguchiGumi (Treasury Sanctions Members..., 2012), а в 2016 році запровадили санкції проти синдикату Kobe YamaguchiGumi (Treasury Department Targets., 2016). Переслідування організованої злочинності в США також вплинуло на японський уряд у боротьбі з якудза. Наприклад, як зазначає D.N. Moorman (2020), на розробку таких санкційних заходів у США вплинув закон RICO (The Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act) (Law of USA No. 100617..., 1985). В свою чергу, вказує вчений, політичний рух «Війна з наркотиками» у США вплинув вже на Японію, яка почала розробку законів щодо протидії організованій злочинності.

Переходячи до розгляду діяльності організованих злочинних груп на території Австралії. Міжнародне співробітництво є одним з ключових факторів для Австралії в питанні опору організованій злочинності. Австралія є країною-підписантом низки міжнародно-правових договорів, а також учасницею Інтерполу та Європолу, що якісно впливає на обмін досвідом, знаннями та інформацією з іншими акторами міжнародних відносин (Lusthaus et al., 2023). The Global Initiative Against Organized Crime (2024) у своєму звіті за 2023 рік вказує, що такий фактор стійкості держав до організованої злочинності як їх міжнародне співробітництво, в цілому, покращився. Країни Північної Європи мають оцінку 7.24 з 10 можливих (Global Initiative Against Organized Crime, 2024), що є найкращим показником серед решти регіонів світу. Центральна та Східна Європа мають менші показники стійкості та відзначаються як такі, що недостатньо підготовлені перед загрозою організованої злочинності. Рівень злочинності в Австралії за цими даними в період з 2021 по 2023 роки був відносно високим, поступаючись лише країнам Північної Європи.

США, Японія та Австралія мають вигідне географічне розташування з погляду на практично відсутню можливість мати територіальні суперечки зі своїми сусідами. Сполучені Штати омиваються Тихим та Атлантичним океанами та межують з Канадою та Мексикою. Японія, хоч і має напружені відносини з деякими країнами Східної та Південно-Східної Азії, не вбачає серйозних проблем у побудові конкурентоспроможної моделі економіки, враховуючи своє географічне розташування. Аналогічного висновку можна дійти, проаналізувавши й Австралію. Кардинально інша ситуація в географічному розташуванні Камеруну та України. Розвиток Камеруну має багато спільного з розвитком решти африканських держав. Отримавши незалежність в переломний момент для всього африканського континенту, так званий рік Африки, країну супроводжували численні внутрішні та прикордонні конфлікти, етнічні сутички та релігійні війни. Загалом, така тенденція спостерігається в більшості постколоніальних країн Африки (Akaliyski & Reeskens, 2023).

Фактором, що сприяє ефективному міжнародному співробітництву є низький рівень корупції в досліджуваній країні. Дані Corruption perceptions index (2024), свідчать про вкрай низькі корупційні ризики в США, Японії та Австралії, тоді як ситуація з корупцією в Камеруні та Україні дозволяє припустити, що країни не бажають або ж не мають ефективних методів їй протидіяти. Потреба в ефективному міжнародному співробітництві стає особливо помітною, коли держава стикається з шахрайськими схемами в переводі активів закордон і відсутності можливості звернутися до національного законодавства аби протидіяти цьому явищу (Carlos, 2022).

Характеризуючи організовану злочинність неможливо не підкреслити таке явище, як тіньовий характер її функціонування. Саме цей фактор не дає повного розуміння усіх ризиків та загроз організованої злочинності, що приховано від очей пересічних громадян. З іншого боку, в світовій практиці існують випадки, коли міжнародна співпраця набувала всеосяжного та інтенсивного характеру завдяки тому, що ледь не усе населення планети прямо чи опосередковано стикалося з певними труднощами та відчувало їх на собі.

Досвід України та Камеруну засвідчує відданість ідеалам боротьби з організованою злочинністю, проте кожна з країн має унікальні за своєю суттю виклики та кардинально різний рівень можливості реагувати на них. У контексті дослідження міжнародного співробітництва Камеруну постає питання в реалізації взятих на себе домовленостей, згідно з міжнародно-правовими документами. Інститут громадянського суспільства все ще перебуває в процесі свого становлення, наявність якого могла б дозволити вчасно реагувати та протидіяти організованій злочинності. Попри це, є помітними позитивні рухи в контексті співпраці країни з Інтерполом, результатом чого стала участь у програмі I-CEMAC, що виводить прикордонні перевірки на якісно новий рівень (Interpol, 2023; Securing borders in the Central Africa region, 2023).

З іншого боку, аналіз міжнародного співробітництва України говорить про її користь для інших акторів міжнародних відносин. Досвід в сфері протидії кіберзлочинності на сьогодні, в еру інформатизації та діджиталізації ледь не усіх сфер політичного та суспільного життя є виграшним аспектом в побудові подальших багатосторонніх відносин на міжнародній арені, впровадженні нових стратегій боротьби з кіберзагрозами як для європейського регіону, так і всього світу.

Сполучені Штати Америки відіграють одну з ключових ролей у сучасному світовому порядку. Маючи при собі спектр факторів, що зумовлюють її сталий розвиток, такі як наявність інновацій та широке запровадження сучасних технологій, привабливе середовище для розвитку бізнеса, висока якість освіти, ефективність використання капіталів, країна становить особливий інтерес для організованої злочинності. Дані дослідження чітко показують, що рівень злочинності в США є дуже близьким навіть до рівня злочинності в Камеруні (таблиця 1), проте ефективність в боротьбі з організованою злочинністю, в тому числі завдяки міжнародному співробітництву, показує різницю між розвиненими країнами та тими, що розвиваються. Австралія та Японія, не дивлячись на високий рівень стійкості до організованої злочинності, мають свої унікальні та особливі виклики, зокрема пов'язані з діяльністю мафіозних груп, недосконале національне законодавство.

Практичний досвід США, Австралії та Японії в сфері боротьби з організованою злочинністю найкраще ілюструє вдалу концепцію міжнародного співробітництва. Водночас, їх досвід не є надто корисним для авторитарних країн та перехідних режимів, де залишається високий рівень корупції. Аналіз даних Global Organized Crime Index (2024) та Corruption perceptions index (2024) вказує на обернену залежність між індексом корупції та організованої злочинності досліджуваних країн (r = -0.86, де r коефіцієнт кореляції). Більшу залежність можна спостерігати між індексом корупції та індексом стійкості до організованої злочинності (r = 0,99). Цікавим є те, що цей показник є навіть більшим за кореляцію між індексом злочинності та індексом стійкості (r = -0,81). Такі результати можуть вказувати на той факт, що близько 74% (r²) організованої злочинності існує за рахунок, або викликається корупцією або ж навпаки (причинно-наслідковий зв'язок не враховується). Водночас лінійний зв'язок між індексом корупції та індексом стійкості до організованої злочинності показує, що заходи щодо подолання організованої злочинності позитивно впливають і на зниження корупції. Різниця у залежності вказує на те, що рівень організованої залежить і від інших факторів, на які не впливають ні боротьба з корупцією, ні такі заходи боротьби з організованою злочинністю, які складають індекс стійкості: політичне лідерство та врядування, прозорість та підзвітність уряду, національна політика та законодавство, судова система та утримання під вартою, правоохоронна діяльність, територіальна цілісність, боротьба з відмиванням грошей, спроможність економічного регулювання, підтримка жертв та свідків, попередження, міжнародне співробітництво. Щодо останньої варто відмітити, що за даними Global Organized Crime Index (2024) Україна здійснила значний стрибок у 2021-2023 рр. з 5 до 7.5. пунктів у міжнародній співпраці, одночасно з цим здійснивши подібний стрибок у рейтингу індексу корупції (r між фактором міжнародного співробітництва та індексом корупції дорівнює 0.94). Камерун, який не покращив свою співпрацю з партнерами, за період 2021-2023 рр. піднявся в рейтингу індексу корупції лише на 4 позиції, тоді як Україна на 18 (Таблиця 1). Зазначене свідчить, що міжнародне співробітництво відіграє дуже важливу роль у боротьбі з корупцією, яка має велике значення для існування і розповсюдження організованої злочинності.

Враховуючи національні та регіональні особливості інших держав, результати дослідження дозволяють застосовувати проаналізовані фактори успішного міжнародного співробітництва для решти країн світу, на безпеку яких впливає діяльністю організованих злочинних груп. Загальна ситуація з сучасним міжнародним співробітництвом в питанні опору організованій злочинності в Камеруні є схожою на інші африканських країни, адже переважна більшість з них не змогли побудувати ефективні інститути влади після довготривалого колоніального періоду, не вибудували демократичні державні інституції та продовжують потерпати від расових, релігійних та інших конфліктів. Навпроти, аналізуючи тенденції міжнародного співробітництва в Україні, певні тенденції та висновки можна екстраполювати і на країни Східної Європи.

Обговорення

У дослідженні, присвяченому політиці співробітництва Японії та країн Латинської Америки і Карибської затоки D. Carlos (2022) зазначає, що розвиток нової світової архітектури тісно пов'язаний з факторами союзних відносин, стратегічного партнерства, суперництвом або ж конкуренцією, оскільки політичний компонент починає відігравати велику роль в міжнародному співробітництві. Відзначається, що співпраця між урядами є найбільш ефективною у випадках схожості їх внутрішньо та зовнішньополітичних інтересів. До аналогічної, викладеної в цьому дослідженні думки, приходить S.C. Schwuchow (2023), говорячи що суспільства зі слабкими правами власності, відсутністю соціально усталених норм протидії корупційним ризикам та нерівним розподілом доходів частіше стикаються з проблемою співпрацею між силами безпеки та злочинними організаціями.

E.J. Kirchner & H. Dorussen (2020) наводять інший фактор у різниці в ефективності міжнародного співробітництва. Аналізуючи співпрацю між ЄС та Японією в період з 1990 по 2017 роки автори наголошують на різному рівні сприйняття загроз. Наприклад, у своєму сприйнятті загрози тероризму їх погляди кардинально розходяться якщо для Японії тероризм не є нагальною проблемою, то ЄС відображає високий рівень стурбованості з цього питання.

Засади японської політики міжнародного співробітництва на регулярній основі публікується Міністерством закордонних справ Японії (White Paper on Development Cooperation, 2023). Остання доступна Біла Книга про співробітництво в галузі розвитку за 2022 рік наголошує, що транснаціональна організована злочинність і терористичні акти продовжують становити загрозу для всієї міжнародної спільноти. Ефективна відповідь на ці загрози не може бути досягнута лише зусиллями однієї нації. Таким чином, окрім посилення контрзаходів окремими націями, вся міжнародна спільнота має співпрацювати, допомагаючи нарощувати потенціал у сфері юстиції та правоохоронних органів у країнах, що розвиваються.

M. Rubakha et al. (2023) розглядаючи питання опору корупційним ризикам зазначають, що прозора та незалежна діяльність національних антикорупційних інституцій має першочергове значення для досягнення належної ефективності у боротьбі з різними проявами корупції. Слід зазначити, що для забезпечення ефективності боротьби з корупцією в Європі та її запобігання у світі деякі країни повинні впроваджувати у своє законодавство та антикорупційну політику співпрацю з міжнародними урядовими та неурядовими організаціями, оскільки така співпраця робить її більш відкритою. Водночас зазначається, що Україна має велику кількість корупційних ризиків, що пов'язані з нижчим рівнем цифровізації державних послуг, порівняно з досліджуваними в статті Болгарією та Грузією. Дослідження науковців підтверджую сформульовану в дослідженні тезу про те, що високий рівень корупції в країні є одним з факторів, що негативно впливає на якість міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю.

E. Kleemans & V. van Koppen (2020) дотримуються думки, що такі види бізнесу організованих злочинних угруповань, а саме торгівля зброєю та наркотиками, контрабанда нелегальних іммігрантів, торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації та інші види організованої злочинності є рисою, притаманною для недемократично розвинутих країн. Проте для демократично розвинутих країн наявність в них організованої злочинності сприймається скоріш за виключення, ніж буденність. Проте, як зазначалось вище, з подібними викликами стикається і США, однак в меншій кількості. Таким чином, слід говорити не про повну відсутність цих явищ, а про їх меншу частку в загальному рівні організованої злочинної діяльності. Такий нижчий рівень екстремальних проявів організованої злочинності підтверджує думку про те, що демократично розвинуті країни, з ефективною правовою системою та досвідом міжнародного співробітництва мають більші можливості та вищий ступінь стійкості до незаконної діяльності організованих злочинних груп. Такий підхід сприяє розбудові довготривалого міжнародного співробітництва, з урахуванням досвіду та найкращих методів в боротьбі з організованою злочинністю згідно з міжнародним правом.

F. Di Pillo et al. (2020), у своєму дослідженні висувають думку про те, що вплив організованої злочинності сильніший у макрорегіонах, де організована злочинність має історичне коріння. З таким твердженням важко не погодитись, проте приклад Японії з мафіозними угрупуваннями Якудза наштовхує на думку, що навіть історично обумовлена організована злочинність в межах конкретно взятої країни може нівелюватися одночасним впровадженням ефективного національного законодавства та міжнародним співробітництвом.

Оскільки міжнародне співробітництво тісно пов'язане з роботою національних поліцейських та інших правоохоронних структур, слушно звернутися до висновків L O'Shea (2021). В своєму дослідженні науковець дотримується думки, що успішні реформи в правоохоронній сфері вимагають від держави посилення контролю над цими структурами шляхом підвищення зарплат та посилення бюрократичного контролю. Однак, такі дії можуть бути успішними лише за умови, що національна влада зацікавлена у реалізації реформ. Перепоною є те, що навіть демократично обрані політики можуть поводити себе авторитарно або неопатримоніально. В таких умовах поведінка правоохоронних структур, скоріш за все, буде підвладна корумпованим політичним лідерам, а самі структури будуть діяти обмежено та недемократично. Наведені дані ще раз підтверджують результат проведеного дослідження стосовно того, що тільки демократично обрані та демократичні за своєю суттю режими, які спираються на співпрацю з іншими демократичними країнами, мають суттєві переваги в питаннях ефективного міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю. Дане зауваження важливе у деконструкції популярної міфологеми «сильної рук», до якої можуть вдаватись авторитарні лідери.

Висновки

В дослідженні були розглянуті фактори, що впливають на якість та ефективність міжнародного співробітництва в сфері боротьби з організованою злочинністю. Виокремлено, що організована злочинність, яка трансформується та набуває нових форм впливу, є серйозною проблемою для сталого розвитку сучасного суспільства. Була розглянута низка факторів, які прямо чи опосередковано впливають на якість міжнародного співробітництва в сфері боротьби з організованою злочинністю. Отримані результати свідчать про різницю в підході країн до боротьби з організованою злочинністю, які не співвідносяться з наявністю чи відсутністю останніх як підписантів основних міжнародно-правових документів, проте доводять важливість рівня корупції та традиційні неформальні інститути, що сформувались історично. Водночас, останні, як показали результати аналізу індексів корупції та організованої злочинності, відіграють значно меншу роль. Це є позитивним меседжем для країн, що розвивається, адже свідчить про те, що вплив організованої злочинності може бути значно зменшено відпрацьованими та універсальними заходами, серед яких чинне місце посідає міжнародне співробітництво. В процесі аналізу було встановлено, що міжнародне співробітництво є ефективним у разі відданості держави демократичним цінностям, відсутності історично усталених злочинних груп у суспільстві. Водночас в період останніх десятиліть спостерігається тенденція покращення міжнародного співробітництва між авторитарними, слабо розвинутими постколоніальними та демократичними країнами.

Встановлено, що рівень корупційних ризиків є пов'язаний з можливістю організованих злочинних груп діяти безперешкодно та адаптуватися до неефективного з боку органів державної влади опору. Визначено, що боротьба навіть з історично усталеними в країні організованими злочинними групами може вийти на якісно новий рівень завдяки міжнародному співробітництву, особливо між країнами з однаковим чи схожим політико-правовими, соціальними, економічними та адміністративними системами, оскільки активи організованих злочинних груп можуть знаходитися в межах юрисдикцій країн по всьому світу і загрожувати їхній економічній безпеці.

Майбутні дослідження міжнародного співробітництва в сфері боротьби з організованою злочинністю можуть охоплювати широкий спектр не розкритих питань та проблематики. Наприклад, актуальним до розгляду можуть бути регіональні особливості міжнародної співпраці, детальний аналіз новітніх міжнародно-правових практик, недоліки в узгодженні дій щодо протидії організованій злочинності акторів міжнародних відносин, роль недержавних суб'єктів у боротьбі з організованою злочинністю.

References

[1] Akaliyski, P., & Reeskens, T. (2023). Ukrainian values: Between the Slavic-Orthodox legacy and Europe's allure. European Societies, 1-30. doi: 10.1080/14616696.2023.2206901.

[2] Badiora, A., & Ojewale, O. (2022). Organized crime across the sub-Saharan African States: The case of corruption in Cameroon and Nigeria. African Journal of Governance and Public Leadership, 1(3), 8-27.

[3] Carlos, D. (2022). Japan's international cooperation to Latin America and the Caribbean in the changing development landscape. Estudios Internacionales, 201, 89-125.

[4] Convention on Cybercrime. (2001, November). Retrieved from https://rm.coe.int/1680081561.

[5] Corruption perceptions index. (2024). Transparency International. Retrieved from https://www.transparency.org/en/ cpi/2023.

[6] Di Pillo, F., Levialdi, N., & Marzano, R. (2020). Organized crime and waste management costs. Regional Studies, 57(1), 168-180. doi: 10.1080/00343404.2022.2053094.

[7] Filianina, L.A. (2019). International experience in preventing and combating organised crime. Legal Scientific Electronic Journal, 6, 434-436. doi: 10.32782/2524-0374/2019-6/107.

[8] Global Initiative Against Organized Crime. (2024). Continental overviews and results. Retrieved from https://ocindex. net/report/2023/04-continental-overview.html.

[9] Global Organized Crime Index. (2024). Retrieved from https://ocindex.net/.

[10] Guitton, M., & Frechette, J. (2023). Facing cyberthreats in a crisis and post-crisis era: Rethinking security services response strategy. Computers in Human Behavior Reports, 10, article number 100282. doi: 10.1016/j.chbr.2023.100282.

[11] Hutsaliuk, M.V. (2021). Directions for strengthening international cooperation in combating cybercrime. Information and Law, 4(39), 141-147.

[12] Interpol. (2022). Annual report. Lyon: Interpol.

[13] Kirchner, E.J., & Dorussen, H. (2020). New horizons in EU-Japan security cooperation. Asia Europe Journal, 19, 27-41. doi: 10.1007/s10308-020-00586-z.

[14] Kleemans, E., & van Koppen, V. (2020). Organized crime and criminal careers. Crime and Justice, 49, 385-423. doi: 10.1086/707318.

[15] Law of USA No. 100617 “RICO (Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act) Statute Implications for Organized Labor”. (1985, May). Retrieved from https://home.treasury.gov/news/press-releases/tg1722.

[16] Legan, I.M. (2021a). International cooperation in preventing and combating transnational crime. Chernihiv: National University of Chernihiv P=olytechnic.

[17] Legan, I.M. (2021b). Features of international cooperation in preventing and combating cybercrime and cyberterrorism. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 50, 118-121. doi: 10.32841/2307-1745.2021.50.25.

[18] Lusthaus, J., Kleemans, E., Leukfeldt, R., Levi, M., & Holt, T. (2023). Cybercriminal networks in the UK and Beyond: Network structure, criminal cooperation and external interactions. Trends in Organized Crime, 26(4). doi: 10.1007/ s12117-022-09476-9.

[19] Melnyk, T. (2024). SBU repels over 9000 cyberattacks in two years of full-scale war. Retrieved from https://forbes.ua/ news/sbu-vidbila-ponad-9000-kiberatak-za-dva-roki-povnomasshtabnoi-viyni-05032024-19667.

[20] Moorman, D.N. (2020). The yakuza: Organized crime in Japan. The Downtown Review, 7(1), article number 1.

[21] Movchan, A., & Yablonskyi, R. (2021). Current problems of system improvement combating organized crime in Ukraine. Social and Legal Studios, 4(4), 69-75. doi: 10.32518/2617-4162-2021-4-69-75

[22] Movchan, A.V., & Yablonsky, R.S. (2022). Problems of combating organised crime and corruption in the international dimension. implementation of the state anti-corruption policy in the international dimension. In Proceedings of the VII International Scientific and Practical Conference “Implementation of the state anti-corruption policy in the international dimension” (pp. 59-62). Kyiv: National Academy of Internal Affairs.

[23] O'Shea, L. (2023). Why democratic police reform mostly fails and sometimes succeeds: police reform and low state capacity, authoritarianism and neo-patrimonial politics (in the former Soviet Union). Policing and Society, 33(3), 245263. doi: 10.1080/10439463.2022.2106983.

[24] Orlovsky, R. (2023). Legalization of criminally obtained property committed by organized criminal groups: European and Ukrainian standards. Juridicas CUC, 19(1), 197-230. doi: 10.17981/juridcuc.19.1.2023.07.

[25] Rubakha, M., Tkachyk, L., & Horodniak, I. (2023). Modeling the impact of macroeconomic indicators on the Corruption Perceptions Index: Example of Ukraine, Bulgaria, and Georgia. Regional Science Policy & Practice, 15(9), 2295-2319. doi: 10.1111/rsp3.12691.

[26] Schwuchow, S.C. (2023). Organized crime as a link between inequality and corruption. European Journal of Law and Economies, 55, 469-509.

[27] Securing borders in the Central Africa region. (2023). Interpol. Retrieved from https://www.interpol.int/How-wework/Border-management/I-CEMAC.

[28] Syroid, T.L. (2023). International criminal law counteraction to transnational crimes. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 77(2), 304-309.

[29] Treasury department targets new Yakuza syndicate. (2016). Retrieved from https://home.treasury.gov/news/pressreleases/jl0694.

[30] Treasury sanctions members and associates of Japanese criminal organization. (2012). Retrieved from https://home. treasury.gov/news/press-releases/tg1722.

[31] Tymoshenko, V., & Makarenko, L. (2022). The impact of globalisation on legal conduct. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 27(1), 20-29. doi: 10.56215/0122271.20

[32] Ukraine to be accepted as a Contributing Participant to NATO CCDCOE. (n.d.). The NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence. Retrieved from https://ccdcoe.org/news/2022/ukraine-to-be-accepted-as-a-contributingparticipant-to-nato-ccdcoe/.

[33] United Nations Convention Against Corruption. (2003, October). Retrieved from https://www.unodc.org/unodc/en/ corruption/uncac.html.

[34] United Nations Convention against Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances. (1988, December). Retrieved from https://treaties.un.org/doc/Treaties/1990/11/19901111%2008-29%20AM/Ch VI 19p.pdf.

[35] United Nations Convention Against Transnational Organized Crime and the Protocols Thereto. (2000, November). Retrieved from https://www.unodc.org/documents/treaties/UNTOC/Publications/TOC%20Convention/TOCebook-e. pdf.

[36] United Nations Office on Drugs and Crime. (n.d.). Organized crime. Retrieved from https://www.unodc.org/unodc/en/ organized-crime/intro.html.

[37] Vatral, А. (2023). Legal regulation of combating organised crime in Ukraine: Current state and areas of improvement. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 28(3), 17-27. doi: 10.56215/naia-herald/3.2023.17

[38] White Paper on Development Cooperation. (2023). Retrieved from https://www.mofa.go.jp/files/100600876.pdf.

[39] Yunbo, J., Pichamon, Y., & Tien Ming, L. (2021). Strengthening international legal cooperation to combat the illegal wildlife trade between Southeast Asia and China. Frontiers in Ecology and Evolution, 9, article number 645427. doi: 10.3389/fevo.2021.645427.

Размещено на Allbest.ru