Аналіз транскордонної співпраці як форми стабільного партнерства між Україною та ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет права НАН України*

АНАЛІЗ ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ ЯК ФОРМИ СТАБІЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС

Максим Степанович Селменський, аспірант

Постановка проблеми

Територіальне співробітництво між Україною та Європейськими Союзом у рамках програм транскордонної співпраці (ТКС) є формою стабільного партнерства, починаючи з розширення ЄС у 2004 році. Окрім цього, Європейська політика сусідства має низку програм та ініціатив щодо підтримки реформ в Україні, зокрема й децентралізації, які сприяють передачі знань і практиці на різних адміністративних рівнях (наприклад, Ukraine - Local Empowerment, Accountability, and Development Programme), ініціативи в рамках Східного партнерства, енергетичний перехід (Угода мерів - Схід) та економічний розвиток (Мери за економічне зростання). Водночас у рамках територіального співробітництва опосередковано підтримуються горизонтальні програми ЄС з наукового співробітництва, молодіжних і студентських обмінів, культурного сектору, а також захисту навколишнього середовища та зміни клімату.

Партнерство з європейськими містами та регіонами сприяло доставці гуманітарної допомоги в Україну та могло б стати основою для підтримки післявоєнної відбудови України. Тому аналіз транскордонної співпраці як стабільної форми партнерства між Україною та ЄС з метою визначення напрямів подальшого розвитку взаємовідносин між Україною та сусідніми країнами - партнерами ЄС, у тому числі Словацькою Республікою, а також місцевими та регіональними органами влади є актуальним на сьогодні для післявоєнного відновлення та економічного зростання України в майбутньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У статті проаналізовано аналітичні документи і Регламенти ЄС, дослідження на запит Комітету Європарламенту, а також програми ЄС щодо регіонального розвитку в рамках транскордонної співпраці з Україною.

Метою статті є аналіз транскордонного співробітництва як форми стабільного партнерства між Україною та ЄС, а також визначення напрямів подальшого розвитку співпраці між Україною та сусідніми країнами - партнерами ЄС.

Викладення основного матеріалу

За результатами проведеного Комітетом з питань регіонального розвитку Європарламенту дослідження¹ Україна у 2022 році мала понад тисячу угод про побратимство з іноземними партнерами країн ЄС, зокрема близько 350 угод з місцевими органами влади (обласного, районного рівнів). Співпраця України з європейськими партнерами найбільш розвинена на прикордонних територіях, що зумовлено насамперед географічною і культурною близькістю, родинними та дружніми зв'язками. Тому найбільша кількість договорів укладена в прикордонних регіонах Заходу України, а саме: на першому місці - з польськими партнерами, на другому - зі Словаччиною та Угорщиною, велика частка договорів із Румунією,

Чехією, Болгарією та Німеччиною. На програми ТКС, якими охоплено Україну в програмному періоді 20142020 років, було виділено близько 370 млн євро, що уможливило реалізувати близько 270 проєктів з українськими партнерами на суму 240 млн євро. Рівень асигнувань на програми ТКС з Україною було збережено в поточній фінансовій перспективі. Участь місцевих і регіональних органів влади у реалізації цих програм була значною та зростаючою, особливо на місцевому рівні. Розподіл коштів між бенефіціарами в ЄС і сусідніх країнах був збалансованим, але лідерами проєктів частіше виступають європейські партнери (65 %)².

Проте територіальна співпраця між Україною та ЄС містить низку проблем, які пов'язані з інфраструктурними, правовими та інституційними, економічними, фінансовими, соціальними та фізичними питаннями, а також проблеми адміністративно-правового характеру щодо процедур подолання адміністративних та правових бар'єрів.

Крім того, можливість узяти участь українським партнерам у транснаціональних програмах співробітництва була обмежена і, як результат, українські партнери слабо залучені до транснаціонального співробітництва на макрорегіональному рівні (зокрема, у таких міжрегіональних програмах співпраці ЄС як Interreg Europe, URBACT, INTERACT, ESPON).

У цьому контексті необхідно зазначити, що Договір про функціонування Європейського Союзу (Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU)³ чітко розмежовує територіальне співробітництво між державами - членами ЄС і співробітництво з країнами, що не входять до ЄС. Однак, намагаючись спростити та максимізувати синергію між двома політиками, Європейська Комісія (ЄК) запропонувала, щоб після 2020 року всі програми співпраці на внутрішніх і зовнішніх кордонах ЄС регламентувалися Регламентом Європейського територіального співробітництва (ETC - European Territorial Cooperation), який був частиною ухваленого ЄК пакета політики згуртованості та містив серед іншого:

- Регламент про загальні положення (The Common Provisions Regulation (CPR);

- Регламент Європейського фонду регіонального розвитку (The European Regional Development Fund (ERDF);

- Регламент Європейського соціального фонду (The European Social Fund (ESF));

- спеціальні правила, у тому числі для програм ETC, у яких країни-члени співпрацюють із країнами, що не входять до ЄС.

Для питань, які не регулюються Регламентом Європейського територіального співробітництва (ETC), застосовується Регламент про загальні положення (CPR)⁴.

У спільному документі щодо стратегічного програмування Interreg NEXT на 2021-2027 роки (Програми Interreg NEXT на зовнішніх кордонах ЄС із сусідніми країнами-партнерами) зазначається, що «тісніша співпраця між державами - членами ЄС та Україною має стратегічне значення, в тому числі через її роль у транспортних та енергетичних шлюзах»⁵.

В останні роки транскордонне співробітництво стало важливим інструментом для досягнення політичних цілей, узгоджених спільно зі східними сусідами ЄС. Просування транскордонного співробітництва серед східних сусідніх ЄС країн є ключовим компонентом Східного партнерства та інших багатосторонніх ініціатив щодо розвитку, обміну та співпраці між ЄС та сусідніми країнами-партнерами, а також місцевими та регіональними органами влади. Також визначаються пріоритетні сфери транскордонного співробітництва з Україною на 2021-2027 роки, зокрема:⁶

- навколишнє середовище (наприклад, доступ до незабрудненої питної води);

- стійкий транспорт;

- енергетична освіта;

- охорона здоров'я;

- культура;

- економічна / туристична співпраця;

- вирішення транскордонних проблем у багатьох секторах.

Оцінюючи перспективи подальшого розвитку територіальної співпраці ЄС з Україною, слід зазначити, що настав час для відновлення як попередніх партнерських відносин, так і для встановлення нових. Дійсно, ці зв'язки можуть бути корисними не лише в наданні гуманітарної допомоги, а й можуть зробити суттєвий внесок у післявоєнну відбудову. Важливу роль у цьому процесі можуть відіграти європейські організації європейських міст і регіонів, у тому числі й ті, що беруть участь у Європейському альянсі міст і регіонів за відновлення України.

На засадах досліджень, проведених на запит Комітету Європарламенту з питань регіонального розвитку (REGI), пропонуються такі адміністративно-правові рекомендації на стратегічному рівні⁷, а саме необхідність:

1) підтримувати існуючі та нові угоди про побратимство між містами та регіонами країн ЄС та України;

2) розвивати співпрацю з українськими місцевими органами влади та органами територіального самоврядування, що діють у східній частині, із залученням місцевих і регіональних адміністрацій з більшої кількості країн ЄС, ніж досі;

3) посилити транснаціональну співпрацю України та дали змогу українським зацікавленим сторонам брати більш активну участь у європейських програмах міжрегіонального співробітництва;

4) підтримувати поточне територіальне співробітництво, включаючи пошук синергії між транскордонними та горизонтальними програмами ЄС;

5) продовжувати докладати зусиль щодо подолання різноманітних бар'єрів у територіальному співробітництві, особливо тих, що мають адміністративний і правовий характер, а також інституційних (наприклад, прозорість і верховенство права) та соціально-культурних (наприклад, молодіжні обміни, знання іноземних мов тощо);

6) необхідно належним чином розглянути роль місцевих органів влади та територіального співробітництва в програмах післявоєнної відбудови України.

У рамках нашого дослідження хотілося б звернути увагу на програми регіонального розвитку, які охоплюють, наприклад, прикордонні країни ЄС із Закарпатською областю. Так, зокрема Програми Interreg NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна (далі Програма) складаються з різних регіонів Угорщини, Словаччини, Румунії як держав - членів ЄС та України, як країни-партнера, із загальною зоною співпраці, що охоплює територію 83 057 кв. км з населенням 8 078 324 (тобто зона співпраці охоплює величину країни ЄС середнього розміру, в ній існує адміністративно-територіальний поділ між чотирма країнами з різними ролями та обов'язками)⁸. Цією Програмою передбачено спільне вирішення питань, пов'язаних з територіальною єдністю, зокрема:⁹

1) регіональне співробітництво з метою підвищення ефективності використання ресурсів (включно з використанням відновлюваних джерел енергії);

2) спільна підготовка до кліматичних небезпек і змін, пов'язаних із засухою та екстремальними опадами;

3) спільний обмін знаннями, запобігання, підготовка та управління потенційними катастрофічними ситуаціями (повені, екстремальні температури, лісові пожежі, зсуви, а також катастрофи, спричинені людиною);

4) розробка та впровадження спільних планів ревіталізації;

5) моніторинг транскордонних об'єктів підземних вод;

6) підтримка очищення стічних вод;

7) співпраця з метою збереження біологічного різноманіття та природоохоронних територій (зокрема, пов'язаних з екологічними мережами, карпатськими лісами, водно-болотними угіддями та паннонськими луками);

8) природоохоронні заходи, спрямовані на інтенсифікацію лісового господарства;

9) екологічні дії, спрямовані на боротьбу з поширенням інвазійних видів і деградацією природних середовищ існування;

10) екологічні заходи щодо всіх видів і джерел забруднення води (зокрема, басейну річки Тиса);

11) робота над транскордонними механізмами попередження про піки забруднення (включаючи дії з покращення моніторингу та моделювання);

12) впровадження заходів щодо покращення якості повітря.

Для досягнення зазначених завдань необхідним є обмін знаннями для встановлення нових форм територіального та міжінституційного співробітництва разом із підтримкою вже існуючих; підтримка пошуку та побудови партнерства; посилення інституційного співробітництва щодо адаптації до клімату та управління стихійними лихами зокрема.

Крім того, Програмою передбачені також:

1) заходи, пов'язані з соціальною згуртованістю (боротьба з безробіттям на транскордонному рівні; гармонізація та співпраця у сфері транскордонної зайнятості та супутніх послуг; соціальна інтеграція периферійних громад малих віддалених сіл і прикордонних районів; соціальна інтеграція ромських громад);

2) розвиток сфери охорони здоров'я (запобігання поширеним причинам смерті (зокрема серцево-судинних і пухлинних захворювань); створення спільних процедур боротьби з пандеміями; створення законодавчої, адміністративної та технічної бази для транскордонного порятунку; телемедицина, транскордонна служба швидкої допомоги, регіональні центри; транскордонний догляд за людьми похилого віку; створення та розвиток спеціалізованих центрів, що пропонують якісне лікування; спільні ініціативи та проєкти, засновані на існуючій інституційній основі; залучення та утримання талантів у транскордонному регіоні; забезпечення привабливої моделі кар'єри в регіоні стосовно медичних працівників);

3) розвиток сфери туризму і культури (створення транскордонних мереж і тематичних маршрутів на основі об'єктів культурної спадщини; створення транскордонних мереж і тематичних маршрутів на основі релігійних місць, спільних проєктів реновації; створення транскордонної «вахти спадщини», присвяченої збереженню будівельної спадщини від подальшого занепаду; створення спільних маркетингових стратегій і платформ для культурного туризму; організація транскордонних заходів та фестивалів; створення транскордонних тематичних маршрутів і послуг для активного туризму (пішохідний, лижний, велосипедний, веслування тощо); створення більш тривалих планів відпусток із пропозицією кількох місць з кожного округу території програми; розвиток лікувального туризму на основі термальних і мінеральних джерел; створення транскордонних закладів медичного туризму; підтримка багатомовності в туризмі та культурі).

Для реалізації цих завдань планується створення законодавчої, адміністративної та технічної бази для транскордонного порятунку від стихійних лих; організація транскордонних заходів і фестивалів; підтримка багатомовності в регіоні.

Висновки

Отже, за результатами проведеного аналізу транскордонного співробітництва як форми стабільного партнерства між Україною та ЄС, а також визначення напрямів подальшого розвитку співпраці між Україною та сусідніми країнами - партнерами ЄС встановлено, що співпраця між Україною та ЄС найбільш розвинена на прикордонних територіях, що зумовлено насамперед географічною та культурною їх близькістю; участь місцевих і регіональних органів влади у програмах співпраці була значною та зростаючою, особливо на місцевому рівні. Проте існує низка проблем, пов'язаних з інфраструктурними, правовими та інституційними, економічними, фінансовими, соціальними та фізичними питаннями, а також проблеми адміністративно-правового характеру щодо процедур подолання адміністративних і правових бар'єрів між Україною та країнами ЄС.

З'ясовано, що у стратегічних програмних документах ЄС на 2021-2027 роки (Програми Interreg NEXT на зовнішніх кордонах ЄС із сусідніми країнами-партнерами) визначено важливість розвитку співпраці між державами - членами ЄС та Україною, зокрема через її роль у транспортних та енергетичних шлюзах. Європейським Союзом плануються програми регіонального розвитку, такі як Програми Interreg NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія - Україна, що передбачають установлення нових форм територіального та міжінституційного співробітництва поряд із підтримкою вже існуючих; пошук і підтримку взаємовигідного партнерства; посилення інституційного співробітництва щодо адаптації до клімату та управління стихійними лихами; підтримку соціальної згуртованості; розвиток сфери охорони здоров'я, туризму і культури та інше в межах регіонального транскордонного розвитку.

Література

1. Cooperation between EU cities and regions with their Ukrainian partners. Study Requested by the REGI Committee. Policy Department for Structural and Cohesion Policies Directorate-General for Internal Policies PE 733.117 - March 2023. URL: http://www. europarl.europa.eu/thinktank/en/document.html?reference=IPOL_STU(2023)733117

2. Там само.

3. Treaty on the Functioning of the European Union. An official website of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/ EN/legal-content/summary/treaty-on-the-functioning-of-the-european-union.html

4. EC & EEAS (2020) Joint Paper on Interreg NEXT Strategic Programming 2021-27. Interreg NEXT programmes on EU external borders with the neighbouring partner countries. URL: https://www.pbu2020.eu/files/uploads/pages_en/pbu2021-2027/documents/ EC%20-%20Joint%20paper%20on%20Interreg%20NEXT%20Strategic%20Programming%202021-2027.pdf

5. Там само.

6. Там само.

7. Cooperation between EU cities and regions with their Ukrainian partners. Study Requested by the REGI Committee. Policy Department for Structural and Cohesion Policies Directorate-General for Internal Policies PE 733.117 - March 2023. URL: http://www. europarl.europa.eu/thinktank/en/document.html?reference=IPOL_STU(2023)733117

8. EUROSTAT: Mestsko-vidiecka typologia. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/rural-development/methodology

9. Regarding the Sea Process of Interreg A NEXT Programme between Hungary, Slovakia, Romania and Ukraine for period 20212027. Draft Interreg Programme document in English. URL: https://huskroua-cbc.eu/news/programme-news/documents-available-forslovakia-romania-and-ukraine-regarding-the-sea-process-of-interreg-a-next-programme-between-hungary-slovakia-romania-andukraine-for-the-period-2021-2027

10. Там само.

Резюме

співробітництво євросоюз правовий партнер

Селменський М.С. Аналіз транскордонної співпраці як форми стабільного партнерства між Україною та ЄС.

У статті проаналізовано транскордонну співпрацю як форму стабільного партнерства між Україною і ЄС, а також визначено напрями подальшого розвитку між Україною та сусідніми країнами - партнерами ЄС.

За результатами проведеного аналізу встановлено, що співпраця між Україною і ЄС найбільш розвинена на прикордонних територіях, що зумовлено їх географічною та культурною близькістю; участь місцевих і регіональних органів влади у програмах співпраці була значною та зростаючою, особливо на місцевому рівні. Проте існує низка проблем, пов'язаних з інфраструктурними, правовими та інституційними, економічними, фінансовими, соціальними та фізичними питаннями, а також проблеми адміністративно-правового характеру щодо процедур подолання адміністративних і правових бар'єрів між Україною та країнами ЄС.

Ключові слова: транскордонна співпраця, Україна - ЄС, місцеві та регіональні програми співпраці, Регламенти ЄС.

Summary

Maxim Selmensky. Analysis of cross-border cooperation as a form of stable partnership between Ukraine and the EU.

The article analyzes cross-border cooperation as a form of stable partnership between Ukraine and the EU, and also defines directions for further development between Ukraine and neighboring EU partner countries.

Based on the results of the analysis, it was established that the cooperation between Ukraine and the EU is most developed in the border areas, which is primarily due to geographical and cultural proximity; participation of local and regional authorities in cooperation programs has been significant and growing, especially at the local level. However, there are a number of problems related to infrastructural, legal and institutional, economic, financial, social and physical issues, as well as problems of an administrative and legal nature regarding procedures and overcoming administrative and legal barriers between Ukraine and EU countries. It was found that the EU strategic program documents for 2021-2027 (Interreg NEXT programs on the external borders of the EU with neighboring partner countries) define the strategic importance of cooperation between EU member states and Ukraine, in particular due to its role in transport and energy gateways. The European Union plans regional development programs, such as the Interreg NEXT Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine Programs, which provide for the establishment of new forms of territorial and inter-institutional cooperation along with the support of existing ones; support and search for partnership; strengthening institutional cooperation on climate adaptation and natural disaster management in particular; support of social cohesion; development of health care, tourism and culture, etc., within the framework of regional cross-border development.

Key words: cross-border cooperation, EU border countries, Ukraine - EU, local and regional cooperation programs, EU Regulations.

Размещено на Allbest.ru