Міжнародно-правове регулювання реформування Збройних Сил України до стандартів НАТО. Вивчення досвіду діяльності командних груп у арміях членів та країн-партнерів альянсу
Досліджено концепцію командування через цільові завдання у контексті військового управління. Розглянуто походження та принципи цієї тактики, що поєднує централізований намір з децентралізованим виконанням завдань, сприяючи швидкості та ініціативі в діях.
Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.09.2024 |
Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міжнародно-правове регулювання реформування Збройних Сил України до стандартів НАТО. Вивчення досвіду діяльності командних груп у арміях членів та країн-партнерів альянсу
Роман Миколайович Захарчук
аспірант, Київський університет права НАН України
Анотація
У статті досліджено концепцію командування через цільові завдання (mission command) у контексті військового управління. Розглянуто походження та принципи цієї тактики, що поєднує централізований намір з децентралізованим виконанням завдань, сприяючи швидкості та ініціативі в діях. Проаналізовано застосування командування через цільові завдання військами різних країн та його відповідність сучасним стратегічним концепціям. Показано, що ця тактика є ефективним засобом керівництва в умовах військових операцій та сприяє забезпеченню відповідності стратегічним завданням військового управління із застосуванням сучасних систем військового менеджменту, зосередження точок прийняття рішень у "командних групах". командування військовий управління
Ключові слова: реформування Збройних Сил України, командна група, командування через цільові завдання, військове управління, тактика цільового типу, командування та контроль
Roman ZAKHARCHUK
postgraduate student, Kyiv University of Law of NAS of Ukraine
INTERNATIONAL LEGAL REGULATION OF REFORMING THE ARMED FORCES OF UKRAINE TO NATO STANDARDS. STUDYING THE EXPERIENCE OF COMMAND GROUPS' ACTIVITIES IN THE ARMIES OF NATO MEMBER STATES AND PARTNER COUNTRIES
The paper investigates the concept of mission command within the framework of military management, focusing on its application in modern military operations. Mission command, characterized by centralized intent and decentralized execution, is examined in terms of its origins, principles, and effectiveness in enhancing speed and initiative in military actions. The author conducts a comprehensive analysis of how mission command has been utilized by various military forces worldwide, assessing its alignment with contemporary strategic concepts and its contribution to achieving strategic objectives. Special attention is paid to its relevance and applicability in the context of the Ukrainian Armed Forces reform, particularly in enhancing command and control structures. The research highlights mission command as a vital component of effective military leadership, facilitating adaptability and responsiveness in complex operational environments. Thefindings underscore the importance of integrating mission command principles into modern military management systems to optimize decision-making processes and achieve mission success. Overall, the study provides valuable insights into the practical implementation and impact of mission command on military operations, offering recommendations for its further development and refinement within the Ukrainian Armed Forces and beyond.
Keywords: UkrainianArmed Forces reform, command group, mission command, military leadership, target-oriented tactics, command and control
Вступ
У сучасних умовах, коли геополітичні та безпекові загрози набувають нових розмірів та складнощів, важливість професійного та висококваліфікованого сержантського та старшинського складу в Збройних Силах (ЗС) не може бути переоцінена. Рівень їх підготовки та керівництва визначає успішність виконання завдань у різних сферах військової діяльності. Проте в контексті сучасних військових викликів є проблеми, пов'язані з ефективністю командного ведення та виконанням цільових завдань.
Останні дослідження та публікації акцентують увагу на важливості впровадження концепцій командної групи та Командування через цільові бойові завдання як способів підвищення ефективності військового керівництва та розширення повноважень на рівні солдатів та сержантів відповідно до принципів та стандартів НАТО розглянуто в роботах В.П. Бочарнікова, М.М. Дєнєжкіна, М.М. Лобка, С.М. Нечхаєва, Ю.В. Пунди, І.С. Романченка, І.С. Руснака, Ф.В. Саганюка, С.В. Свєшнікова, В.М. Телелима, Р.І. Тимошенка, В.С. Фролова та інших дослідників. Проте багато аспектів цих питань залишаються невирішеними, особливо стосовно їх впливу на професіоналізацію та підготовку особового складу ЗС [3-5; 9; 12].
МЕТА статті - дослідити вплив концепцій командної групи та Командування через цільові завдання на професіоналізацію сержантського та старшинського складу Збройних Сил, проаналізувати сучасні дослідження у сфері командного ведення та підготовки військового персоналу, зокрема сержантського та старшинського складу, з урахуванням концепцій командної групи та Командування через цільові бойові завдання. Автор висвітлює ключові виклики та недоліки в цих сферах, а також пропонує шляхи вдосконалення системи командного ведення для підвищення бойової ефективності ЗС.
Матеріали та методи
Для досягнення мети статті застосовано описовий метод для детального розгляду ключових факторів реформування ЗС. Стаття розглядає такі аспекти, як професіоналізація сержантського та старшинського складу, концепція командної групи та принцип Командування через цільові завдання. Метод аналізу застосовано для вивчення застосування цих концепцій у ЗС країн НАТО. Порівняльний аналіз дав змогу виявити відмінності та спільні риси застосування принципу командної групи в контексті mission command і можливості їх застосування у Силах оборони України.
Результати
В останні роки Україна активно вживає заходів для вдосконалення своїх Сил оборони, націлених на взаємосумісність та адаптацію з військовими формуваннями країн-членів НАТО та країн-партнерів [11].
Оскільки переважна кількість особового складу в армії є рядовий та сержантський (старшинський) склад, одним з ключових завдань у посиленні обороноздатності будь-якої країни, є формування високо професійного сержантського корпусу, інституції молодших командирів, яка відіграє вирішальну роль в оновленні та модернізації Сил оборони України. Значного прогресу досягнуто у налагодження взаємосумісності ЗС України та інших складниках сил оборони зі ЗС НАТО та держав-членів НАТО [7].
Сержанти в системі управління ЗС є перехідною ланкою між офіцерами та солдатами, вони забезпечують не лише пряму комунікацію верх і вниз у вертикалі управління і через весь спектр системи Управління та Контролю, та відіграють важливу роль у прийнятті рішень у командній групі [16], але й забезпечують безпосереднє виконання завдань на різних рівнях.
Враховуючи вимоги стандартів НАТО, виникає потреба у постійній готовності сержантів до виконання службово-бойових завдань в умовах різноманітних конфліктів, що підкреслює важливість безперервного підвищення їх професійного рівня. У цьому світлі дослідження напрямів вдосконалення системи професійного розвитку сержантського складу ЗС України стає насущною задачею, яка потребує глибокого аналізу та обґрунтування на міжнародному правовому форумі [6; 11].
Серед причин значних втрат армії росії на початку широкомасштабного вторгнення у 2022 р. на відміну від гібридного вторгнення 2014 р. є інертність системи прийняття рішень на динамічному полі бою та нездарність дій у малих групах. Кожна епоха має свої світові війни. У часи четвертої промислової революції в умовах інформаційного прориву на стадії застосування технологій штучного інтелекту, швидкі обрахунки та моделі готових рішень дає комп'ютер (або штучний інтелект) значно краще ніж людина, що робить можливість часткової заміни функцій штабу трансформованими системами, менеджменту та управління [16]. Водночас армія як система, безпосереднім компонентом якої є людина, не може замінити технологіями функції молодшого командира - солдата, який вступив на військову службу, призначений керувати іншими солдатами та допомагати кадровим офіцерам [3; 23].
Однією з визначальних характеристик війни є, безсумнівно, хаос. З моменту вступу в бій плани руйнуються, зв'язки ослаблюються, люди гинуть чи отримують поранення, військові підрозділи розпадаються, забезпечення порушується, панує непередбачуваність [18]. В цих умовах вирішальну роль відіграють ті, хто фізично бере участь у бою [2]. Поле бою - царина молодших командирів [22] потребує акцентів на оперативному плануванні [9] та застосуванню військ.
В умовах асиметричної війни знищити ворога на полі бою практично неможливо, що вимагає застосування "Доктрини дій" Хайма Ласкова [1] шляхом підвищення ролі сержантського складу у процесі прийняття військових рішень зокрема у діяльності міжвидових угруповань, та обумовлює необхідність спільного застосування різних збройних формувань із застосуванням сучасних систем військового менеджменту, зосередження точок прийняття рішень у "командних групах" [21] та реалізації задуму командира штабами та сержантами на всіх рівнях військового управління від взводу до головнокомандувача згідно з принципами Mission Command, що призведе до збільшення ефективності під час виконання завдань за призначенням безпосередньо в інтересах командира операції (угруповання військ, контингенту) згідно з його задумом, молодші командири виконують його вказівки у різних районах виконання завдань за призначенням, посилюючи там командний вплив та надаючи допомогу сержантському (старшинському) складу у виконанні найбільш важливих та складних завдань [19]. У ЗС України такий принцип закладено у Концепції розвитку професійного сержантського корпусу ЗС України [6].
Наведені факти обумовлюють необхідність адаптації нормативних актів, що стосуються Сил оборони, зокрема статутів, що може бути викладено у формі окремого документу або бути частиною більш ширшого комплексу нормативно-правових актів, що регулюють військовий порядок.
Дослідження станом на 2020 р. показали, що загальна кількість військових керівних публікацій, які підлягають опрацюванню складає 272 документи, з них 85 у структурних підрозділах Генерального штабу та 187 у видах, окремих родах військ (сил) ЗС України [13].
Враховуючи останні дослідження, для розроблення доктринальних документів треба врахувати особливості ЗС України порівняно з країнами Альянсу, які беруть участь у бойових діях (операціях) лише за межами територій власних держав [16; 17], також слід врахувати, що типова структура бригад в Альянсі однотипна у всіх країн-партнерів, а в ЗС України чисельність бригад та окремих батальйонів не має чітко обумовленої кількості особового складу за шатом.
Прецедентом адаптації є Тимчасовий бойовий статут механізованих військ Сухопутних військ ЗС України. Частина 1 (бригада). К.: командування підготовки КСВ ЗС України спільно з НУОУ ім. Івана Черняховського, на основі Польового статуту армії США FM 3.96, але не скасовує дію "Бойового статуту механізованих і танкових військ Сухопутних військ ЗС України, частина І (бригада)", введеного в дію наказом командувача Сухопутних військ ЗС України від 25.12.2016 № 8т та застосовувався під час проведення заходів підготовки військових частин у ході відновлення боєздатності на період апробації (протягом 2021-2022 рр.) [15].
Розглянемо стандартну структуру координаційного штабу бригади Сухопутних Військ США (рис. 1). Штаби відпрацьовують рекомендації з прийняття рішень командиром, готують плани та накази, організовують і підтримують взаємодію із старшими та під порядкованими штабами з тими, хто підтримує, та з тими, кого підтримує з'єднання.
Принциповою відмінністю структури штабів армій держав-членів НАТО від пострадянської моделі є розподіл секцій (структурних елементів) штабу за його функціями під керівництвом офіцерів штабу, які виконують координаційні, спеціальні завдання та керують підлеглими.
Персональний штаб призначений для розроблення рекомендацій командиру щодо корегування наказів і планів відповідно до напрямів діяльності. До персонального штабу входять: головний сержант; начальник юридичної служби; начальник медичної служби; капелан [8].
Враховуючи особливості пострадянської структури ЗС України, постає необхідність пояснення принципу діяльності "командних груп" за методом логіко-структурних схем. Це дає можливість оперативно змінювати штати підрозділів та вводить поняття взаємосумісності сержантських та офіцерських посад у ЗС України. Так, наприклад, на рівні лінійного батальйону достатньо посади "Сержант з вогневої підтримки" а на рівні окремого батальйону вже у штаті потрібна офіцерська посада за цим напрямком.
Висновки
Здійснений аналіз свідчить, що виникли передумови для поглиблення наукового дослідження цієї теми, оскільки станом нині на полі бою, яке перебуває на території України здобувається колосальний досвід застосування Сил оборони. Мета наукового товариства, що вивчає цю проблематику розробити шлях інтеграції уніфікованого військового управління країн-партнерів Альянсу, вивчення його практичного застосування в умовах сучасного бою, аналізу реалізації впровадження стандартів прийняття рішень у контексті командної групи з метою передачі досвіду країнам-партнерам та можливості спільного застосування військ різних держав в умовах гібридної війни, збільшення поляризації у світовому порядку та зменшення впливу військово-політичних блоків. Це вимагає: трансформації професійної культури на основі принципів і стандартів НАТО в системах керівництва силами оборони, управління військами (силами), їх підготовки, військової освіти і науки; зміни керівних документів та нормативно-правових актів, що стосуються цієї сфери.
Рис. 1. Структура штабу бригади Сухопутних Військ США
Рис. 2. Адаптована до стандарту ЗС України типова структура штабу бригади (полку, окремого батальйону)
Список використаних джерел
1. Тененбаум Б. Знаменитая Арабо-израильская война 1967 года. URL: https://web.archive.Org/web/20120210220249/http://waronline.org/IDF/Articles/war-1967y.html#3.
2. Ґрант Ґ. 2023 - Рік часу і можливостей для військових змін в Україні, переклад статті URL: https://maidan.org.ua/2023/02/glen-grant-2023-a-time-and-chance-for-military-change-in-ukraine
3. Segell G. Selective Leadership Expectations in a Multinational Force Context Examined through NATO Training. URL: https://doi.org/10.11610/Connections.rus.21.1.01
4. Історія воєнного мистецтва / І.І. Фурман та ін. Київ, 2012. 300 с.
5. Історія українського війська / П.П. Ткачук та ін. Львів, 2017. 312 с.
6. Наказ Міністерства оборони України №44 від 08.02.2022: Про затвердження Концепції розвитку професійного сержантського корпусу Збройних Сил України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044322-22#Text
7. Наказ Міністерства оборони України № 56 від 24.02.2020: Про питання військової стандартизації. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0240-20#Text
8. Оборонна реформа: системний підхід до оборонного менеджменту: монографія / А. Павліковський та ін.; за заг. ред. А. Сиротенка. Київ, 2020. 274 с.
9. Оперативні стандарти НАТО, URL: https://ukrainetonato.com.ua/standarty-nato/operatyvni-standarty-nato-2
10. Організація Варшавського Договору була збудником конфліктів у світі URL: https://armyinform.com.ua/2023/12/19/organizacziya-varshavskogo-dogovoru-bula-zbudnykom-konfliktiv-u-sviti/
11. Про Стратегічний оборонний бюлетень України: Указ Президента України від 20.05.2016 р. № 240/2016. URL: https://president.gov.ua/documents/4732021-40121
12. Процедури процесу прийняття військового рішення (за стандартами НАТО) / Д.П. Музиченко та ін. Київ, 2018. 140 с.
13. Россійцев В. Аналіз основ та вироблення рекомендацій щодо початку роботи із системою доктринального забезпечення Сухопутних військ США в контексті приведення доктринального забезпечення Збройних Сил України до стандартів НАТО. Social development and Security. 2020. Т. 10, № 5. С. 68-89. URL: https://doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.7
14. Стратегія воєнної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/121/2021#n15
15. Тимчасовий бойовий статут "Механізованих військ Сухопутних Військ Збройних Сил України. Частина 1 (Бригада)", Затверджений наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України 09 березня 2021 року № 152
16. Army Doctrine Publication 3-0, Operations, Headquarters Department of the Army Washington, DC, July 2019, 102 p. URL: https://armypubs.army.mil/epubs/DR_pubs/DR_a/pdf/web/ARN18010_ADP%203-0%20FlNAL%20WEB.pdf
17. B. Joint Doctrine Publication 05. Shaping a Stable World: the Military Contribution. The Development, Concepts and Doctrine Centre Ministry of Defence Shrivenham SWINDON, Wiltshire, UK, March 2016, 102 p. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/516849/20160302-Stable_world_ JDP_05.pdf
18. Chris Mc Nab, Will Fowler, The encyclopedia of combat techniques. London, 2002.
19. FM 6-0. Commander and Staff Organization and Operations. Headquarters, Department of the Army. May 2014.
20. Klaus Schwab (January 14, 2016). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond
21. NATO Non-Commissioned Officer Bi-SC Strategy and Recommended Non-Commissioned Officer Guidelines, dated 13 October 2010, SH/DOM/SWM/10-270697, 1000 TSC GXX 0200/TT-6327/Ser:NU URL: https://shape.nato.int /resources/site7234/General/NCO%20leadership/NATO-NON-COMMISSIONED-OFFICER%20BI-STRATEGIC-COMMANDSTRATEGY-AND-NCO-GUIDELINES-NU-18SEPT17.pdf
22. Non-Commissioned Officer Professional Military Education Reference Curriculum, URL:
23. https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2015_10 /20151013_151013-non-comm-officer-eng.pdf (дата звернення: 14.03.2024).
24. Oxford University, Oxford English Dictionary. Oxford, 2016.
25. References
26. Tenenbaum B. The Famous Arab-Israeli War of 1967. URL: https://web.archive.org/web/20120210220249/http://waronline.org/IDF/Articles/war-1967y.html#3 (in Russian).
27. Glen Grant. 2023 - a time and chance for military change in Ukraine. URL: https://maidan.org.ua/en/2023/02/glen-grant-2023a-time-and-chance-for-military-change-in-ukraine/ (in Ukrainian).
28. Segell G. Selective Leadership Expectations in a Multinational Force Context Examined through NATO Training. URL: https://doi.org/10.11610/Connections.rus.21.L01
29. History of Military Art / I.I. Furman et al. Kyiv, 2012. 300 p. (in Ukrainian).
30. History of the Ukrainian Army / P.P. Tkachuk et al. Lviv, 2017. 312 p. (in Ukrainian).
31. Ministry of Defense of Ukraine Order No. 44 of 08.02.2022 On Approval of the Concept of Development of the Professional Sergeant Corps of the Armed Forces of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044322-22#Text (accessed: 13.03.2024) (in Ukrainian).
32. Ministry of Defense of Ukraine Order No. 56 of 24.02.2020 On Military Standardization Issues. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0240-20#Text (in Ukrainian).
33. Defense Reform: Systematic Approach to Defense Management: Monograph / A. Pavlikovskyi et al.; ed. A. Syrotenko. Kyiv, 2020. 274 p. (in Ukrainian).
34. NATO Operational Standards, URL: https://ukrainetonato.com.ua/standarty-nato/operatyvni-standarty-nato-2 (in Ukrainian).
35. The Organization of the Warsaw Pact Was the Cause of Conflicts in the World URL: https://armyinform.com.ua/2023/12/19/organizacziya-varshavskogo-dogovoru-bula-zbudnykom-konfliktiv-u-sviti/ (in Ukrainian).
36. On the Strategic Defense Bulletin of Ukraine: Decree of the President of Ukraine dated May 20, 2016 No. 240/2016. URL: https://president.gov.ua/documents/4732021-40121 (in Ukrainian).
37. Procedures for the Military Decision-Making Process (According to NATO Standards) / D.P. Muzychenko et al. Kyiv, 2018. 140 p. (in Ukrainian).
38. Rossiitsev V. Analysis of Fundamentals and Development of Recommendations for Starting Work with the Doctrine Support System of the US Army Ground Forces in the Context of Bringing Doctrine Support of the Armed Forces of Ukraine to NATO Standards. Social development and Security. 2020. Vol. 10, № 5. pp. 68-89. URL: https://doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.7 (in Ukrainian).
39. Strategy of Military Security of Ukraine, approved by the Decree of the President of Ukraine dated March 25, 2021 No. 121/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/121/2021#n15 (in Ukrainian).
40. Temporary Combat Statute "Mechanized Troops of the Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine. Part 1 (Brigade)", Approved by the Order of the Commander of the Ground Forces of the Armed Forces of Ukraine on March 9, 2021 No. 152 (in Ukrainian).
41. Army Doctrine Publication 3-0, Operations, Headquarters Department of the Army Washington, DC, July 2019, 102 p. URL: https://armypubs.army.mil/epubs/DR_pubs/DR_a/pdf/web/ARN18010_ADP%203-0%20FlNAL%20WEB.pdf
42. B. Joint Doctrine Publication 05. Shaping a Stable World: the Military Contribution. The Development, Concepts and Doctrine Centre Ministry of Defence Shrivenham SWINDON, Wiltshire, UK, March 2016, 102 p. URL: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/516849/20160302-Stable_world_ JDP_05.pdf
43. Chris Mc Nab, Will Fowler, The encyclopedia of combat techniques. London, 2002.
44. FM 6-0. Commander and Staff Organization and Operations. Headquarters, Department of the Army. May 2014.
45. Klaus Schwab (January 14, 2016). The Fourth Industrial Revolution: what it means, how to respond. World Economic Forum. URL: https://www.weforum.org/agenda/2016/01/the-fourth-industrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond
46. NATO Non-Commissioned Officer Bi-SC Strategy and Recommended Non-Commissioned Officer Guidelines, dated 13 October 2010, SH/DOM/SWM/10-270697, 1000 TSC GXX 0200/TT-6327/Ser:NU URL: https://shape.nato.int /resources/site7234/General/NCO%20leadership/NATO-NON-COMMISSIONED-OFFICER%20BI-STRATEGIC-COMMANDSTRATEGY-AND-NCO-GUIDELINES-NU-18SEPT17.pdf
47. Non-Commissioned Officer Professional Military Education Reference Curriculum, URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_2015_10 /20151013_151013-non-comm-officer-eng.pdf (дата звернення: 14.03.2024).
48. Oxford University, Oxford English Dictionary. Oxford, 2016.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз стану безпеки інформаційного простору України як незалежної суверенної держави у контексті глобалізаційних трансформацій та її нормативно-правове регулювання. Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 25.10.2014НАТО: сутність, стратегії, цілі та основні завдання, його розширення як процес внутрішньої трансформації Альянсу. Відношення Росії до розширення зони впливу НАТО. Програми партнерства та еволюція політики "відкритих дверей". Україна в інтересах Альянсу.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 16.06.2011Вивчення структури і діяльності військово-політичного союзу НАТО (Організації Північноатлантичного договору). Аналіз мети НАТО - колективної оборони держав-членів. Переваги розширення НАТО. Спiвробiтництво в рамках програми "Партнерство заради миру".
реферат [39,4 K], добавлен 28.08.2010Укладення Брюссельського договору між Бельгією, Великою Британією, Люксембургом, Нідерландами та Францією у 1948 році. Ухвалення "резолюції Вандерберга". Етапи розширення НАТО. Структура органів військового управління НАТО. Відносини НАТО з Україною.
презентация [72,4 M], добавлен 04.04.2023Правова основа існування та принципи діяльності НАТО. Можливі шляхи гарантування безпеки України. Умови вступу до Організації північноатлантичного договору. Результати та перспективи співробітництва з НАТО. Розвиток та нинішній стан відносин Україна–НАТО.
реферат [101,8 K], добавлен 18.12.2010Нормативно–правова база відносин України і НАТО. Основи функціонування НАТО. Можливі негативні наслідки вступу України до НАТО та перешкоди. Наслідки вступу України до НАТО для взаємовідносин з Росією. Скільки коштуватиме українцеві членство в НАТО.
реферат [51,2 K], добавлен 21.10.2008Суб'єкти здійснення зовнішньоекономічної діяльності України та Австралії. Динаміка експорту та імпорту країн. Характеристика формування взаємовідносин між Україною та Польщею. Поняття спеціальної митної зони. Принципи митного й податкового регулювання.
контрольная работа [37,9 K], добавлен 13.11.2013Міжнародно-правові джерела регулювання зовнішньоекономічної діяльності, універсальні правила врегулювання відносин між сторонами міжнародних комерційних контрактів. Регулювання укладання договору купівлі-продажу, прав і зобов'язань продавця і покупця.
реферат [23,9 K], добавлен 07.06.2010Оптимальна митно-тарифна політика як регулятор співвідношення умов розвитку діяльності підприємств України на внутрішньому та зовнішньому ринках. Трансформація митних тарифів України для сільськогосподарського експорту в контексті вступу до СОТ.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 20.06.2012Основні принципи та завдання енергетичної політики Європейського Союзу, її правова основа. Забезпечення енергетичної безпеки країн-членів, шляхи підвищення ефективності. "Енергетичний трикутник" ЄС-Україна-Росія: взаємовідносини, інтереси, протиріччя.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 09.12.2013Історія і основні етапи становлення двостороннього співробітництва України та НАТО, їх сучасний стан та оцінка подальших перспектив. Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО. Політика президента Барака Обами відносно співробітництва з Києвом.
контрольная работа [71,9 K], добавлен 16.04.2010Історичні аспекти створення БРІКС - групи з п'яти країн, що розвиваються надшвидкими темпами. Цілі діяльності БРІКС на сучасному етапі розвитку глобалізаційних процесів. Механізм взаємодії країн-членів БРІКС в рамках об’єднання та зі світовою спільнотою.
курсовая работа [422,6 K], добавлен 04.06.2016Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Порівняльний аналіз державного регулювання в країнах з різними моделями управління. Особливості державного регулювання у країнах ЄС (на прикладі Німеччини, Франції і Великобританії).
курсовая работа [45,6 K], добавлен 22.11.2013Зміст, основні принципи, порядок та органи митного контролю зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Сутність та принципи митного регулювання ЗЕД. Митні відносини істотно впливають на характер міжнародних економічних відносин. Рівні митного регулювання.
презентация [61,5 K], добавлен 23.04.2015Інтеграційні об’єднання: поняття та причини створення. Етапи розвитку інтеграційних об’єднань. Динаміка торгівельного співробітництва країн-членів МЕРКОСУР. Економічні зв’язки з традиційними партнерами: міжамериканський і європейський вектори співпраці.
курсовая работа [150,0 K], добавлен 11.12.2014Розвиток і нинішній стан відносин Україна-НАТО. Практичне обговорення підходів України та НАТО. Процес входження. Переваги членства. Процес вироблення і прийняття рішень щодо подальшого розвитку європейської і євроатлантичної безпеки. Фінансовий аспект.
статья [15,8 K], добавлен 04.01.2009ООН як універсальна міжнародна організація: структура та напрями діяльності, спеціалізовані установи. Еволюція миротворчих механізмів ООН на межі ХХ-ХІХ століть та проблема реформування організації. Участь України в сучасній миротворчій діяльності ООН.
дипломная работа [97,5 K], добавлен 12.11.2012Характеристика діяльності головного комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій. Дослідження невійськового науково-технічного співробітництва. Аналіз програм громадської дипломатії. Вивчення екологічних складників політики організації.
реферат [35,4 K], добавлен 18.12.2012Аналіз методики пошуку іноземних партнерів та необхідної інформації щодо потенційних ринків збуту певної продукції та інформації стосовно умов експорту в країнах Європейського Союзу. Розгляд процесу активної інтернаціоналізації українського бізнесу.
статья [1,6 M], добавлен 19.09.2017Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні. Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств. Харктеристика системи регулювання міжнародної діяльності.
реферат [12,7 K], добавлен 07.06.2006