Міжнародні торговельні організації та їх роль у розвитку зовнішньої політики України в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Міжнародні торговельні організації та їх роль у розвитку зовнішньої політики України в умовах воєнного стану

Валентина Ксендзук, доктор наук з державного управління, кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри міжнародних відносин і політичного менеджменту

Анотація

Державна зовнішньоторговельна політика формується під впливом міжнародних правил торгівлі та враховує особливості не лише принципи побудови внутрішніх ринків, а й закордонних торговельних партнерів. В умовах війни в Україні підвищуються вимоги до системи національної безпеки, у тому числі зовнішньоторговельної. Тому в статті досліджено діяльність міжнародних організацій у сфері регулювання торговельних відносин (СОТ, ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ) та проаналізовано статус членства України в них. Метою здійснюваного дослідження є розкриття напрямів співпраці України й міжнародних організацій у сфері регулювання міжнародної торгівлі в умовах викликів і загроз воєнного стану. Ураховуючи результати аналізу позитивних і негативних аспектів участі країни в СОТ, побудовано організаційний механізм державної зовнішньоторговельної політики в частині формування комунікаційних каналів між органами державної влади та структурними органами СОТ, що сприяє ефективній реалізації принципів і завдань співпраці з міжнародною організацією. Також наведено оцінку діяльності Ради міжнародної торгівлі, яка функціонує при Міністерстві економіки України. Запропоновано налагодити взаємодію Офісу з просування експорту та його регіональних центрів обслуговування експортерів, імпортерів й інвесторів зі структурними підрозділами Ради міжнародної торгівлі. Запропонований ланцюг взаємодії всіх рівнів суб'єктів державної зовнішньоторговельної політики сприяє покращенню комунікаційних можливостей органів державної влади й створює підстави для розвитку співпраці бізнесу, державної влади і міжнародних організацій. Пропозиції дають змогу долучити до процесу формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики України всі рівні суб'єктів політики, що забезпечує створення можливостей для досягнення поставлених цілей і завдань..

Ключові слова: міжнародні торговельні організації, СОТ, ЮНКТАД, зовнішня політика, зовнішня торгівля, російсько-українська війна.

Abstract

Valentyna Ksendzuk,

Zhytomyr Polytechnic State University,

INTERNATIONAL TRADE ORGANIZATIONS AND THEIR ROLE IN THE DEVELOPMENT OF UKRAINE'S FOREIGN POLICY UNDER MARTIAL LAW

State foreign trade policy is formed under the influence of international trade rules and takes into account the peculiarities of not only the principles of building domestic markets, but also foreign trade partners. In the conditions of the war in Ukraine, the requirements for the national security system, including the foreign trade system, are increasing. Therefore, the article examines the activity of international organizations in the sphere of regulating trade relations (WTO, UNCTAD, UN- CITRAL) and analyzes the status of Ukraine's membership in them. The purpose of the conducted research is to reveal the areas of cooperation between Ukraine and international organizations in the field of regulation of international trade in the conditions of challenges and threats of martial law. Taking into account the results of the analysis of the positive and negative aspects of the country's participation in the WTO, an organizational mechanism of the state foreign trade policy was built in terms of the formation of communication channels between state authorities and structural bodies of the WTO, which contributes to the effective implementation of the principles and tasks of cooperation with the international organization. An assessment of the activities of the International Trade Council, which functions under the Ministry of Economy of Ukraine, is also given. It is proposed to establish cooperation between the Export Promotion Office and its regional service centers for exporters, importers and investors with structural units of the International Trade Council. The proposed chain of interaction of all levels of subjects of state foreign trade policy contributes to the improvement of communication capabilities of state authorities and creates grounds for the development of cooperation between business, state authorities and international organizations. The proposals make it possible to involve all levels of policy subjects in the process of formation and implementation of the state foreign trade policy of Ukraine, which ensures the creation of opportunities for achieving the set goals and objectives.

Key words: international trade organizations, WTO, UNCTAD, foreign policy, foreign trade, Russian-Ukrainian war.

Постановка проблеми

Глобалізаційні процеси та інтернаціоналізація міжнародних торговельних відносин впливають на зменшення можливостей держави щодо впливу на зовнішньоторговельні відносини. Державна політика в таких умовах формується під впливом міжнародних торговельних вимог, які визначаються на рівні міжнародних організацій і встановлюються відповідно до укладених торговельних угод у межах співробітництва з іншими країнами. У сфері повноважень держави залишаються тарифні та нетарифні методи управління зовнішньоторговельною діяльністю, які реалізовуються в розрізі визначеного напряму зовнішньоторговельної політики.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: «Україна самостійно набуває членства в міжнародних міжурядових економічних організаціях, установчі акти яких не суперечать цілям та принципам Конституції України. Україна може вступити у відносини з міжнародними міжурядовими економічними організаціями на основі відповідних міжнародних договорів й/або установчих актів зазначених організацій» [1]. зовнішньоторговельний ринок міжнародний

В умовах війни перед Україною стоїть один із найбільших викликів - економічний розвиток країни та протистояння діям країни-агресора росії, яка руйнує цілі виробничі комплекси, здійснює окупацію територій, спричиняє масштабні жертви серед цивільного населення й значні пошкодження інфраструктури. Міжнародні торговельні організації, виконуючи свої функції та завдання у сфері регулювання міжнародної торгівлі, стають ключовими гравцями, які надають фінансову, технічну, інформаційну допомогу Україні в умовах воєнного стану. Важливість участі України в міжнародних торговельних організаціях підтверджується також необхідністю захисту національних інтересів у торговельних спорах з іншими країнами, що встановлюють торговельні обмеження для імпорту з України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Г П. Пасемко, Л. Г Бага, С. В. Довгаль [2] розкривають сутність одностороннього та багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі. Одностороннє регулювання «здійснюється урядом держави без узгодження з іншими країнами й зорієнтоване на розв'язання внутрішніх проблем чи укріплення власних позицій на світовому ринку. Також таке регулювання може здійснюватись у відповідь на аналогічні дії інших країн. За двостороннього державного регулювання міжнародної торгівлі передбачається узгодження щодо торгової політики між країнами - торговими партнерами. Частіше всього таке регулювання застосовується для держав із різним правовим полем і відмінними між собою технологічними та якісними нормами виробництва товарів. Багатостороннє державне регулювання міжнародної торгівлі в умовах глобалізації є найбільш часто використовуваним методом формування торгової взаємодії. За такого регулювання торгова політика узгоджується й регулюється багатосторонніми угодами, спираючись на нормативи наддержавних торгових організацій, таких як Світова організація торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата (МТП) та ін.» [3].

У науковій літературі серед учених досить поширеною є тематика у сфері дослідження зовнішньоекономічної діяльності й напрямів її вдосконалення на рівні окремих груп суб'єктів господарювання: О. Гаврилюк, В. Гейць, А. А. Мазаракі, Т М. Мельник, Н. О. Іксарова, Т. Циганкова та ін. Питання участі України в міжнародних торговельних організаціях розглядали у своїх наукових працях Д. П. Єфремов, В. Дорофієнко, О. Сергієнко, Н. М. Заярна, С. М. Олексин, Г С. Терещук, Т. А. Федотова, Д. С. Комарницький, К. Юрченко, О. М. Іваницька, А. О. Ткач. В умовах воєнного стану й зміни вектора розвитку зовнішньоторговельних відносин країни важливі напрацювання І. Г Бабець, К. М. Войціцької, Д. О. Грицишена, Л. В. Сергієнко, що розкривають питання національної безпеки та формування державної політики.

Мета дослідження - розкрити напрями співпраці України та міжнародних організацій у сфері регулювання міжнародної торгівлі в умовах викликів і загроз воєнного стану.

У статті використано загальнонаукові методи наукового дослідження: індукції та дедукції - для визначення напрямів розвитку відносин України з міжнародними торговельними організаціями; порівняння та узагальнення - для ідентифікації позитивних й негативних сторін участі України в СОТ; аналізу та синтезу - для побудови організаційного механізму формування й реалізації державної зовнішньоторговельної політики в частині співпраці органів державної влади та СОТ.

Результати дослідження

До суб'єктів державної зовнішньоторговельної політики належать міжнародні торговельні організації - Світова організація торгівлі (СОТ), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Міжнародний торговий центр, Міжнародна торговельна палата, які формують міжнародне законодавство у сфері торговельних відносин між країнами та їх членами.

У дослідженні окреслено особливості здійснюваної співпраці, зважаючи на статус членства України в міжнародних організаціях, їх тип формування й правове забезпечення питань зовнішньої торгівлі, ратифіковане Україною (табл. 1).

Діяльність міжнародних міжурядових та неурядових організацій передбачає реалізацію сукупності завдань і відкриває перед їхніми членами низку можливостей. Із метою ефективного використання таких можливостей та позитивного досвіду впровадження й адаптації в Україні міжнародного законодавства у сфері регулювання зовнішньоторговельних відносин розглянуто більш детально діяльність міжнародних торговельних організацій та переваги й недоліки участі в них України.

Світова організація торгівлі. Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі укладений у місті Женеві 5 лютого 2008 р. й ратифікований Законом України від 10 квітня 2008 р. № 250-VI [9].

В. В. Слободян зазначає, що «членство в СОТ - це системний фактор подальшого розвитку національної економіки, лібералізація зовнішньої торгівлі, а також можливість українським експортерам отримати передбачуваний план співпраці на світових ринках і здатність урегулювання поточні торговельні проблеми й спірні питань під час здійснення міжнародної торгівлі» [10].

Таблиця 1. Основні відомості про участь України в міжнародних організаціях у сфері регулювання торговельних відносин

Джерело: складено на підставі аналізу інформації на офіційних сайтах міжнародних організацій.

Відразу після вступу України до СОТ (процес вступу розпочався 1993 р., коли до Секретаріату ГАТТ подано офіційну заявку уряду про намір приєднатися до ГАТТ) у науковій літературі з'явилися різносторонні думки з приводу переваг і недоліків, що відкриваються як для апарату державного управління, так і для суб'єктів господарювання. У табл. 2 узагальнено підходи науковців щодо виділення позитивних і негативних сторін участі України в СОТ, які, на нашу думку, є найбільш доцільними та обґрунтованими.

Таблиця 2. Узагальнені підходи науковців щодо виділення позитивних і негативних сторін участі України в СОТ

Джерело: складено на підставі аналізу [11; 12; 13; 14; 15; 16].

Україна використовує економічні методи державного управління зовнішньоторговельною діяльністю з метою сприяння розвитку експорту та вироблення політики імпортозаміщення готової продукції. Такий підхід стимулюється й підтримується СОТ, адже в умовах участі країни в міжнародній організації, розкриваються можливості у сфері розширення торговельного партнерства - підписання торговельних угод, створення зон вільної торгівлі як етапів міжнародної економічної інтеграції країни.

У ході дослідження ідентифіковано наступні передумови участі України в СОТ:

Удосконалення механізмів формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики:

участь України в формуванні правил міжнародної торгівлі, що сприяє врахуванню національних інтересів держави й особливостей соціально- економічного розвитку;

огляд та аналіз торговельної політики України на відповідність вимогам СОТ й участь у моніторингу торговельних політик держав-членів СОТ, які є важливими торговельними партнерами України.

Розвиток системи правового забезпечення у сфері регулювання зовнішньоторговельних відносин:

прийняття та ратифікація угод СОТ, що визначають правила міжнародної торгівлі товарами й послугами, а також торговельні аспекти прав інтелектуальної власності;

сприяння розширенню географії двосторонніх та багатосторонніх торговельних угод з потенційними країнами-партнерами, а також поглиблення рівнів інтеграції та співпраці наявних торговельних відносин з іншими країнами.

Підвищення рівня захисту національних підприємств у зв'язку з отриманням права використовувати механізм урегулювання суперечок у рамках СОТ, які можуть виникнути в країни з її торговими партнерами.

Активізація участі України в дотриманні базових принципів сталого розвитку (формування взаємозв'язку екологічних, економічних і соціальних чинників розвитку суспільства):

захист навколишнього середовища через упровадження економічних методів державного управління у вигляді нетарифних обмежень щодо національних та іноземних суб'єктів зовнішньоторговельної діяльності;

розвиток підприємницької діяльності у сфері реалізації принципів соціальної відповідальності бізнесу;

забезпечення досягнення позитивного зростання показників соціально-економічного розвитку країни.

Розширення можливостей як державного, так і приватного сектору у сфері участі в міжнародних програмах, проєктах тощо

Отже, формування зазначених передумов, як бачимо, сприяє розвитку державної зовнішньоторговельної політики України й дає змогу отримати позитивний ефект від застосовуваних методів державного управління зовнішньоторговельною діяльністю.

Однак потрібно вказати на той факт, що формування передумов участі України в СОТ неможливе без створення базисного підґрунтя розвитку національного ринку товарів і послуг та системи механізмів формування й реалізації державної зовнішньоторговельної політики. Налагодження взаємозв'язку між структурними органами державної влади та представництвами міжнародних організацій у сфері регулювання торговельних відносин є однією з підстав організаційно-інформаційного механізму формування й реалізації державної зовнішньоторговельної політики.

Під час розробки послідовності дій органів державної влади щодо формування напрямів взаємодії з міжнародними організаціями та їхнього представництва доцільно враховувати не лише позитивні аспекти співпраці, а треба зважати на негативні сторони, які можуть відобразитися на показниках соціально-економічного розвитку країни та вплинути на формування іміджу на міжнародному ринку товарів і послуг.

Серед негативних наслідків найпоширенішою думкою серед науковців є те, що внаслідок участі України в СОТ постраждає національна економіка, а українські підприємства втратять конкурентні позиції на внутрішньому ринку, що позначиться на таких показниках економічного розвитку, як: зайнятість, інфляція, інвестиційна привабливість, експорт, стабільність грошово-валютного ринку тощо. Унаслідок цього Україна може стати ринком збуту для інших країн світу й матиме не партнерський статус країни-експортера, а країни, у якій ефективно розміщувати виробництва з дешевою робочою силою та з якої вигідно імпортувати сировину.

За понад як 10 років членства в СОТ, як бачимо за результатами аналізу показників зовнішньої торгівлі України, така описана ситуація не виправдана й не обґрунтована. Наявність проблемного питання щодо сировинного характеру експортних операцій є тим сигналом, на який повинен звернути увагу апарат державного управління та побудувати зовнішньоторговельну політику таким чином, щоб нівелювати негативний вплив цього фактора розвитку зовнішньої торгівлі на стан соціально- економічної системи країни.

На рис. 1 зображено організаційний механізм формування й реалізації державної зовнішньоторговельної політики в розрізі співпраці органів державної влади зі Світовою організацією торгівлі.

Представлена організаційна структура органів державної влади у сфері формування та реалізації зовнішньоторговельної політики України побудована таким чином, що сприяє ефективній реалізації принципів і завдань СОТ. Адже кожен зі структурних органів державної влади

Рис. 1. Організаційний механізм формуваннятареалізаціїдержавної зовнішньоторговельної політики вчастиніспівпраці органів державної влади та Світової організації торгівлі Джерело:розробленоавтором.

відповідає за певний напрям співпраці й регулює відповідну сферу зовнішньоторговельних відносин в Україні. Такий організаційний механізм формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики забезпечує налагодження й здійснення ефективної співпраці органів державної влади та органів структури системи СОТ.

Комісія ООН із права міжнародної торгівлі є однією зі спеціалізованих установ ООН, яка забезпечує розробку юридичних інструментів, що сприяють зникненню бар'єрів і покращують процеси міжнародної торгівлі. Участь України в цій міжнародній організацій здійснюється через:

участь у підготовці та прийняття нових міжнародних конвенцій, типових й однакових законів і заохочення кодифікації і ширшого визнання міжнародних торгових термінів, положень, звичаїв та практики;

збір і поширення інформації про національне законодавство й сучасні юридичні заходи, уключаючи прецедентне право, у сфері права міжнародної торгівлі.

Так, зокрема, у 2019 р. Україна обрана членом ЮНСІТРАЛ терміном на шість років, її завдання полягатимуть в участі в розробці нових стандартів міжнародного інвестиційного арбітражу, електронної комерції та процедур банкрутства.

Конференція ООН із торгівлі та розвитку. Наступною міжнародною організацією, яка регулює міжнародні торговельні відносини між країнами світу, є Конференція ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), яка «діє на багатосторонній основі, охоплюючи широке коло економічних відносин, пов'язаних, з одного боку, із торгівлею країн, що розвиваються, а з іншого - із розвитком цих країн. Визнаючи торгівлю одним із найважливіших елементів економічного зростання та світового розвитку, а також інструментом для викорінення бідності, вона стала також форумом для координації зв'язків між торгівлею й розвитком як на національному, так і на міжнародному рівнях. У нинішній період її діяльність охоплює також проблеми держав із перехідною економікою, до яких належить Україна» [17]. Тому співпраця та розвиток відносин органів державної влади та ЮНКТАД є одним із пріоритетних напрямів удосконалення державної зовнішньоторговельної політики України.

Оцінюючи співпрацю України і ЮНКТАД, зауважимо, що вона ґрунтується на підставі розвитку діяльності СОТ. ЮНКТАД пропонує інтенсивну спеціальну програму підвищення професійного потенціалу для членів національних комітетів зі сприяння торгівлі. Основна мета програми полягає в наданні можливості національним комітетам успішно виконувати свій мандат на скоординовану реалізацію реформ щодо спрощення торгівлі, уключаючи положення Угоди про сприяння торгівлі СОТ. Успішні та ефективні національні комітети сприятимуть упорядкуванню міжнародної торгівлі країн.

Так, зокрема, відповідно до Угоди про сприяння торгівлі СОТ, в Україні у 2017 р. створено Раду міжнародної торгівлі, яка виконує функції Національного комітету зі питань сприяння торгівлі. Основною функцією цього органу є «сприяння координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади й місцевого самоврядування, установ та організацій різної форми власності у сфері розвитку міжнародної торгівлі України, підтримки зростання експорту й спрощення процедур міжнародної торгівлі» [18]. Діяльність здійснюється відповідно до розпорядження від 19 червня 2019 р. № 444-р «Про затвердження плану заходів з імплементації положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі».

Створення цього органу державної влади є позитивним досвідом у сфері вдосконалення державної зовнішньоторговельної політики. Адже це сприяє покращенню комунікаційних можливостей організаційно- інформаційного механізму державної політики й створює підстави для розвитку співпраці бізнесу, державної влади та міжнародних організацій. Отже, до процесу формування й реалізації державної зовнішньоторговельної політики України залучаються всі рівні суб'єктів політики, а за таких умов створюються можливості для досягнення поставлених цілей і завдань.

Через Раду міжнародної торгівлі ЮНКТАД організовує семінари на регіональному та національному рівнях, публікує відповідну інформацію й навчальні матеріали та надає технічну допомогу в рамках численних проєктів.

Підвищення обізнаності щодо проблем, із якими стикається ділова спільнота в рамках експорту, імпорту чи транзиту, обмін досвідом і найкращими практиками, поширення нової інформації та рекомендацій щодо сприяння торгівлі - це ті складові частини інформаційного механізму державної зовнішньоторговельної політики, які дають змогу побудувати якісні відносини між суб'єктами господарювання, недержавними організаціями у сфері торгівлі й державою.

Оцінюючи діяльність Ради міжнародної торгівлі, зауважимо, що незважаючи на мету створення організації як платформи для діалогу між державою та бізнесом, напрями роботи, які реалізуються, здебільшого мають характер одностороннього діалогу центральних органів виконавчої влади. Така ситуація складається у зв'язку з відсутністю розвиненої системи впровадження функцій Ради на місцях. Тому запропоновано налагодити взаємодію Офісу з просування експорту та їхніх регіональних центрів обслуговування експортерів, імпортерів й інвесторів зі структурними підрозділами Ради міжнародної торгівлі. Це сприятиме формуванню ланцюга взаємодії всіх рівнів суб'єктів державної зовнішньоторговельної політики (рис. 4.6).

Актуальність співпраці саме органів місцевого самоврядування та міжнародних організацій актуалізується. «Останнім часом усе частіше партнерами органів місцевої публічної влади України виступають урядові організації зарубіжних держав (наприклад Агентство міжнародного розвитку США (USAID), Канадське агентство міжнародного розвитку (CIDA), Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA) таї ін.), міжнародні міжурядові організації(економ Ічні, фінансові,

Рис. 2. Ланцюги взаємодії всіхрівнів суб'єктів державної зовнішньоторговельної політики Джерело: розробленоавтором.

гуманітарні тощо), транснаціональні корпорації, фірми зарубіжних держав і міжнародні неурядові організації» [19].

«Основні форми міжнародного співробітництва органів місцевої влади в Україні розробляються й реалізуються безпосередньо виконавчими комітетами місцевих рад, міськими, районними та обласними державними адміністраціями. Організаційно-правові форми такого співробітництва мають різноманітний і багатоплановий характер й у своїй сукупності створюють систему міжнародних відносин на локальному та регіональному рівнях» [19].

Дієвість функціонування державної зовнішньоторговельної політики забезпечують суб'єкти, до складу яких входять міжнародні організації (спеціалізовані установи ООН), органи законодавчої (комітети ВРУ) і виконавчої (Департаменти Міністерства економіки України, Рада міжнародної торгівлі, Офіс з просування експорту) влади, органи місцевого самоврядування й регіональні центри обслуговування експортерів, імпортерів та інвесторів, створені при них, а також суб'єкти господарювання й недержавні інституції (бізнес-асоціації, громадські організації, торгово- промислові палати.

У розрізі запропонованого ланцюга взаємодії всіх рівнів суб'єктів державної зовнішньоторговельної політики та в контексті вдосконалення діяльності Ради міжнародної торгівлі запропоновано активізувати її співпрацю в регіонах, зокрема з регіональними центрами обслуговування експортерів, імпортерів та інвесторів. Це сприятиме створенню ефективної комунікації між владою й бізнесом і створюватиме умови для покращення доступу суб'єктів господарювання до міжнародних програм розвитку, що пропонуються міжнародними організаціями.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У ході здійсненого дослідження та проведеного аналізу діяльності міжнародних організацій у сфері регулювання торговельних відносин визначено особливості співпраці й ідентифіковано статус членства України в СОТ, ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ. Із метою забезпечення дієвості та отримання переваг участі в міжнародних торговельних організаціях обґрунтовано канали взаємодії відповідно до розподілу обов'язків усередині організаційного механізму органів державної влади. Зокрема, у напрямі вдосконалення організаційного механізму державної зовнішньоторговельної політики України представлено комунікаційні канали між органами державної влади й структурними органами СОТ, що сприяє ефективній реалізації принципів та завдань міжнародної організації. Кожен зі структурних органів державної влади відповідає за певний напрям співпраці й регулює відповідну сферу зовнішньоторговельних відносин в Україні. Комітети ВРУ співпрацюють із Конференцією міністрів і Секретаріатом СОТ у частині забезпечення супроводження розгляду ВРУ законопроєктів у сфері регулювання зовнішньої торгівлі в Україні відповідно до угод СОТ. Основною функцією Департаменту зовнішньоекономічної діяльності й торговельного захисту Міністерства економіки України є контроль процесу вирішення торговельних спорів у межах СОТ, аналіз та оцінка демпінгових заходів із боку країн-партнерів. Тому цей орган повинен налагодити співпрацю та здійснювати моніторинг діяльності Генеральної ради, зокрема її окремих засідань - Органу врегулювання суперечок та Органу з огляду торговельної політики. Департамент торговельних угод і розвитку експорту Міністерства економіки України (управління співробітництва із СОТ, відділ нотифікацій та обробки запитів) здійснює формування й реалізацію державної політики у сфері співробітництва із СОТ, тому основними органами, із якими має бути налагоджена співпраця, - це Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності, Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами, окремі комітети, роботу яких спрямовано на розвиток і вирішення питань країн, що розвиваються.

Такий організаційний механізм формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики забезпечує налагодження й здійснення ефективної співпраці органів державної влади та органів системи СОТ.

У результаті здійсненої оцінки діяльності Ради міжнародної торгівлі з'ясовано, що відсутність розвиненої системи впровадження функцій Ради на місцях призводить до неможливості реалізації її основних функцій. Тому запропоновано налагодити взаємодію Офісу з просування експорту і його регіональних центрів обслуговування експортерів, імпортерів та інвесторів зі структурними підрозділами Ради міжнародної торгівлі. На підставі цього сформовано ланцюг взаємодії всіх рівнів суб'єктів державної зовнішньоторговельної політики. Такий підхід до формування організаційно-інформаційного механізму державної зовнішньоторговельної політики сприяє покращенню комунікаційних можливостей органів державної влади та створює підстави для розвитку співпраці бізнесу, державної влади й міжнародних організацій. Отже, до процесу формування та реалізації державної зовнішньоторговельної політики України залучаються всі рівні суб'єктів політики, а за таких умов створюються можливості для досягнення поставлених цілей і завдань.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII.

2. Пасемко, Г. П., Бага ,Л. Г., Довгаль, С. В. (2018). Державне регулювання міжнародної торгівлі в умовах глобалізації. Вісник ХНАУ. Серія: Економічні науки, №. 2, с. 226-232.

3. Кулицький, С. (2018). Зовнішня торгівля України: стан, проблеми й перспективи (№ 9, № 10) [Електронний ресурс]. Україна: події, факти, коментарі, № 9, с. 81-93.

4. The World Trade Organization.

5. UNCTAD.

6. The United Nations Commission on International Trade Law.

7. The International Trade Centre.

8. International Chamber of Commerce.

9. Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10 квітня 2008 р. № 250-VI. Відомості Верховної Ради України, 2008, № 23, ст. 213.

10. Слободян, В.В. Україна та СОТ: співробітництво в рамках сприяння міжнародній торгівлі. Актуальні проблеми забезпечення національної безпеки та спрощення процедур міжнародної торгівлі: зб. тез IV наук.-практ. інтернет-конференції (м. Ірпінь - м. Хмельницький, 25-31 трав. 2020 р.). Хмельницький: Наук.-дослід. центр митної справи, 2020, 151

11. Дорофієнко, В. (2007). Про деякі аспекти економічних наслідків приєднання України до СОТ. Економіст, № 8, с. 66-70.

12. Сергієнко, О. Переваги та недоліки вступу України до Світової організації торгівлі.

13. «Міжнародна група розвитку» на розгляд Агентства США з міжнародного розвитку Переваги членства у світовій організації торгівлі для України. 2016.

14. Заярна, Н. М., Олексин, С. М. Членство України у світовій організації торгівлі: переваги та недоліки. Науковий вісник НЛТУ України, 2011, 21,18.

15. Терещук, Г. С., Федотова, Т. А. Позитивні наслідки та переваги вступу України до Світової організації торгівлі, 2012.

16. Вступ України до СОТ: Переваги, проблеми та прогнози.

17. Гребенюк, М. С. Правовий статус конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) та її еволюція: автореферат дис. ... канд. юрид. наук, спец. 12.00.11 - міжнародне право. Київ, 2010.

18. Рада з міжнародної торгівлі.

19. Ткач, А. О. (2015). Участь міжнародних міжурядових та неурядових організацій у процесі розвитку міжнародного співробітництва органів місцевої публічної влади в Україні. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія]. Серія: Державне управління, №. 263, вип. 252, с. 137-143.

Reference

1. Pro zovnishnoekonomichnu diialnist Zakon Ukrainy [Law of Ukraine on foreign economic activity] № 959-XII. (1991).

2. Pasemko, H. P., Baha, L. H., Dovhal, S. V. (2018). Derzhavne rehuliuvannia mizhn- arodnoi torhivli v umovakh hlobalizatsii [State regulation of international trade in the conditions of globalization]. Visnyk KhNAU. Seriia: Ekonomichni nauky [KHNAU Bulletin. Series: Economic Sciences], №. 2, pp. 226-232 (in Ukrainian).

3. Kulytskyi, S. (2018). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: stan, problemy y perspektyvy [Foreign trade of Ukraine: state, problems and prospects]. Ukraina: podii, fakty, komentari [Ukraine: events, facts, comments], № 9, pp. 81-93.

4. The World Trade Organization.

5. UNCTAD.

6. The United Nations Commission on International Trade Law.

7. The International Trade Centre.

8. International Chamber of Commerce.

9. Pro ratyfikatsiiu Protokolu pro vstup Ukrainy do Svitovoi orhanizatsii torhivli Zakon Ukrainy № 250-VI [Law of Ukraine № 250-VI on the ratification of the Protocol on the accession of Ukraine to the World Trade Organization] (2008). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Information of the Verkhovna Rada of Ukraine], № 23, ст. 213.

10. Slobodian, V. V. (2020). Ukraina ta SOT: spivrobitnytstvo v ramkakh spryiannia mizhnarodnii torhivli [Ukraine and the WTO: cooperation in the framework of promoting international trade]. Aktualni problemy zabezpechennia natsionalnoi bezpeky ta spro- shchennia protsedur mizhnarodnoi torhivli: zbirnyk tez IV naukovo-praktychnoi internet- konferentsii [Current problems of ensuring national security and simplifying international trade procedures: collection of theses of the 4th scientific and practical internet conference]. (m. Irpin - m. Khmelnytskyi, 25-31 travnia 2020 roku). Khmelnytskyi: Naukovo-doslidnyi tsentr mytnoi spravy, 151 p.

11. Dorofiienko, V. (2007) Pro deiaki aspekty ekonomichnykh naslidkiv pryiednannia Ukrainy do SOT [About some aspects of the economic consequences of Ukraine joining the WTO]. Ekonomist [Economist], № 8, pp. 66-70 (in Ukrainian).

12. Serhiienko, O. Perevahy ta nedoliky vstupu Ukrainy do Svitovoi orhanizatsii to- rhivli [Advantages and disadvantages of Ukraine's accession to the World Trade Organization].

13. «Mizhnarodna hrupa rozvytku» na rozghliad Ahentstva SShA z mizhnarodnoho rozvytku (2016). Perevahy chlenstva u svitovii orhanizatsii torhivli dlia Ukrainy [The advantage of membership in the world trade organization for Ukraine].

14. Zaiarna, N. M., Oleksyn, S. M. (2011). Chlenstvo Ukrainy u svitovii orhanizatsii torhivli: perevahy ta nedoliky [Membership of Ukraine in the World Trade Organization: advantages and disadvantages]. Naukovyi visnykNLTU Ukrainy [Scientific bulletin of NLTU of Ukraine], 21, 18. (in Ukrainian).

15. Tereshchuk, H. S., Fedotova, T. A. (2012). Pozytyvni naslidky ta perevahy vstu- pu Ukrainy do Svitovoi orhanizatsii torhivli [Positive consequences and advantages of Ukraine's accession to the World Trade Organization].

16. Ukraines accession to the WTO: Advantages, problems and forecasts [Ukraine's accession to the WTO: Advantages, problems and forecasts].

17. Hrebeniuk, M.S. (2010). Pravovyi status konferentsii oon z torhivli i rozvytku (IuNKTAD) ta yii evoliutsiia [The legal status of the United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD) and its evolution]: avtoreferat dysertatsii na zdobuttia nauko- voho stupenia kandydata yurydychnykh nauk, spetsialnist 12.00.11 - mizhnarodne pravo. Kyiv. (in Ukrainian).

18. Rada z mizhnarodnoi torhivli [Council on International Trade].

19. Tkach, A. O. (2015). Uchast mizhnarodnykh mizhuriadovykh ta neuriadovykh orh- anizatsii u protsesi rozvytku mizhnarodnoho spivrobitnytstva orhaniv mistsevoi publichnoi vlady v Ukraini [Participation of international intergovernmental and non-governmental organizations in the process of development of international cooperation of local public authorities in Ukraine]. Naukovipratsi [Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu Kyievo-Mohylianska akademiia]. Seriia: Derzhavne upravlinnia [Scientific works [of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy Complex]. Series: Public administration], № 263, vyp. 252, p. 137-143 (in Ukrainian).

Размещено на Allbest.ru