Тренди мультикультуралізму в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тренди мультикультуралізму в умовах глобалізації

Грицяк Леся Данилівна, Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов і міжкультурної комунікації факультету міжнародної економіки і менеджменту, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Анотація

У сучасному світі, характеризованому швидкими та непередбачуваними змінами, поняття мультикультуралізму набуває все більшого значення. Глобалізація, що є невід'ємною складовою сучасного світу, розширює межі культурного обміну, взаєморозуміння та співпраці між різними націями та культурними спільнотами. У цьому контексті виникають нові тренди та виклики, які впливають на сприйняття та розвиток мультикультуралізму.

Ключові слова: мультикультуралізм, глобалізація, культурний обмін, взаєморозуміння, культурна різноманітність.

Вступ і постановка проблеми

У світі, який стає все більш глобалізованим завдяки широкому застосуванню цифрових технологій, спостерігається неабияка напруженість між тенденціями до економічної інтеграції та проявами націоналістичних рухів. Після економічної кризи 2008-2010 років, яка призвела до зниження світової торгівлі, сучасні політичні та економічні виклики, такі як криза COVID-19, викликали обґрунтовані обговорення щодо майбутнього глобалізації. Ці процеси, разом з мегатенденціями, визначеними Організацією Об'єднаних Націй [1], мають значний вплив на розвиток мультикультуралізму в умовах глобалізації. В сучасній парадигмі глобальної взаємопов'язаності динаміка мультикультуралізму в рамках глобалізації стала центром наукового дослідження та суспільного дискурсу.

Оскільки межі розмиваються, а суспільства стають дедалі різноманітнішими, розуміння тенденцій мультикультуралізму стає вкрай необхідним для орієнтування в складнощах міжкультурної комунікації. Важливо, що заглиблення в ці тенденції дає змогу глибоко зрозуміти, як люди та суспільства обговорюють свою культурну ідентичність, сприяють інклюзивному середовищу та вирішують виклики та можливості, які створює глобалізація. Таким чином, дослідження трендів мультикультуралізму в контексті глобалізації не тільки збагачує науковий дискурс, але також має важливе значення для сприяння взаєморозумінню та співпраці у все більш взаємопов'язаному світі.

Аналіз та дослідження публікацій

Наукові дослідження у області мультикультуралізму часто зосереджені на етнічних та мовних проблемах, а також на ролі мультикультуралізму в освітньо-виховній діяльності. Багато наукових досліджень звертають увагу на поняття "мультикультуралізму", його історію, еволюцію та вплив на сучасні полікультурні суспільства. Ці аспекти активно досліджуються такими вченими, як Ж. Амселль, О. Антонюк, К. Апель, Р. Бернстайн, О. Биков, Е. Бомешко, С. Бондарук, В. Вардеккер, І. Воронов, Н. Глейзер, Е. Гідденс, В. Котигоренко, В. Малахов, А. Перотті, М. Рагозін, С. Саржан, Ч. Тейлор, Ю. Хабермас та багато ін. Серед вітчизняних науковців слід відзначити Т. Ангілогову, В. Бабкіна, Л. Дротянко, Є. Панасенка.

Метою даної статті є проаналізувати та висвітлити тренди розвитку мультикультуралізму в умовах глобалізації. Шляхом системного огляду сучасних наукових досліджень, аналізу визначених мегатенденцій та поглибленого розгляду ключових аспектів міжкультурної взаємодії, стаття спрямована на виявлення викликів та можливостей, що виникають у контексті розвитку мультикультуралізму в сучасному глобалізованому світі. Крім того, метою є визначення стратегій та рекомендацій для сприяння позитивному розвитку мультикультурної спільноти та ефективного вирішення викликів, що виникають у контексті глобалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття "мультикультуралізм" виникло в науковому обігу наприкінці 1980-х років і виражало поважливе ставлення більшості суспільства до меншин, рівний статус різних культурних традицій та право на вибір ідентичності кожного індивіда [2]. Мультикультуралізм передбачає співіснування кількох помітних культурних груп в єдиному політичному суспільстві, які бажають та можуть зберігати свою ідентичність. На ідеологічному рівні мультикультуралізм є визнанням різноманітності та рівноцінності культур, а також політичною доктриною, що передбачає конкретні політичні інструменти для захисту різноманітності та інтересів конкретних груп суспільства. Така концепція також спрямована проти асиміляції, вважаючи різноманітність суспільства цінністю. У економічному аспекті мультикультуралізм потребує значних фінансових інвестицій для підтримки [3].

У контексті глобалізації мультикультуралізм набуває динамічного характеру під впливом взаємозв'язку суспільств, економік і технологій. Глобалізація сприяє переміщенню людей, ідей, товарів та інформації через кордони, що призводить до збільшення культурного обміну та взаємодії в глобальному масштабі. Отже, мультикультуралізм в умовах глобалізації проявляється через різні канали, включаючи імміграцію, культурну дифузію, транснаціональну комунікацію та поширення мультикультурної політики та ініціатив. Тренди мультикультуралізму в умовах глобалізації визначають нові реалії культурного співіснування та взаємодії на міжнародному рівні. Глобалізація, хоча й забезпечує економічний зріст та сприяє міжнародним зв'язкам, призводить до гомогенізації культурних виразів та розмивання традиційних культурних границь. Західна культура стає домінуючою в масовій культурі, що призводить до маргіналізації та розкладу місцевих культур [4].

Як слушно зазначає В. Бабкін, реалізація політики, спрямованої на сприяння мультикультурності, історично є важливим свідченням різноманітності в межах кожної держави. Сполучені Штати Америки, Австралія та Канада, де імміграція відіграє велику роль, стали прикладами успішних мультикультурних спільнот. У Європі, Нідерланди, Австрія, Великобританія та Німеччина найбільше відповідають критеріям мультикультурності. Поняття мультикультуралізму та його значення, яке активно обговорювалося в кінці 80х та на початку 90-х років минулого століття, стало ключовим в галузі соціальних наук [5, с. 78]. Цей термін вже став важливою складовою філософії, політології та соціології. У наступному десятилітті мультикультуралізм може продовжити свій розвиток і стати основним інструментом для вирішення соціальних проблем і викликів.

В такому становищі, міжкультурна комунікація має першочергове значення для сприяння порозумінню, співпраці та гармонії в сучасних суспільствах. Оскільки суспільства стають дедалі різноманітнішими та взаємопов'язаними, ефективна міжкультурна комунікація слугує ефективним інструментом для подолання культурних розбіжностей і подолання складнощів мультикультурної взаємодії.

Міжкультурне спілкування сприяє культурному обміну, взаємному навчанню та оцінці різноманітних точок зору та світогляду. Сприяє діалогу та взаємодії між людьми з різним культурним походженням, міжкультурне спілкування сприяє міжкультурному розумінню та співчуттю, долаючи стереотипи та упередження.

Окрім того, мультикультуралізм прямим чином впливає на мову та її положення у суспільствах. Як доречно пише Т. Ангілогова: «Найбільш яскравим представником офіційної багатомовності можна назвати Швейцарію. Тут статус державної одразу мають чотири мови. Найпоширеніша - німецька, потім йдуть французька та італійська, найменш поширена - ретороманська (близька до італійської, невелика кількість тих, хто говорить на цій мові, живуть у Швейцарії та на півночі Італії). А ось власної мови швейцарці не мають» [6, с. 104].

Звідси випливає перший тренд мультикультуралізму в умовах глобалізації. Однією з помітних тенденцій у контексті мультикультуралізму та глобалізації є збільшення уваги до мовного розмаїття та двомовності в суспільствах. Оскільки глобалізація прискорює культурний обмін і взаємодію, значення мови як засобу міжкультурної комунікації стає все більш виразним. Багато країн визнають цінність мовного розмаїття та активно просувають двомовність як засіб сприяння міжкультурному взаєморозумінню та інклюзивності. Прийнявши двомовність, суспільства можуть сприяти спілкуванню та взаємодії між культурно різноманітним населенням, водночас зберігаючи та популяризуючи мови та культури меншин.

Крім того, просування двомовності відображає ширше визнання взаємозв'язку між мовою, ідентичністю та культурною спадщиною. Програми двомовної освіти, зусилля з відродження мови та політика підтримки прав мовних меншин стають все більш поширеними, оскільки суспільства прагнуть пристосувати різноманітні мовні спільноти та забезпечити справедливий доступ до освіти та ресурсів [7, с. 170].

Ще одним значним трендом стає зростаюче визнання важливості культурних нюансів і контекстуальних факторів у спілкуванні. Оскільки суспільства стають більш взаємопов'язаними та різноманітними, зростає усвідомлення необхідності враховувати культурні відмінності в комунікаційних практиках. Ця тенденція призвела до розвитку теорій і рамок міжкультурної комунікації, які підкреслюють роль культури у формуванні комунікаційних моделей, норм і інтерпретацій.

Одним із конкретних прикладів цієї тенденції є концепція стилів спілкування з високим і низьким контекстом, яка підкреслює, як культурний контекст впливає на спілкування. Культури з високим контекстом, такі як ті, що зустрічаються в багатьох країнах Азії та Близького Сходу, приділяють більше уваги неявній комунікації, покладаючись на спільні культурні норми, цінності та стосунки для передачі сенсу [8, с. 80]. Навпаки, культури з низьким контекстом, поширені в західних суспільствах, надають пріоритет відвертій вербальній комунікації з меншою опорою на контекстуальні сигнали.

Також слід зазначити, що вивчення міжкультурної прагматики набуло популярності, оскільки науковці досліджують, як культурні фактори впливають на використання мови в соціальних взаємодіях. Прагматичні аспекти, такі як стратегії ввічливості, мовленнєві дії та розмовні наслідки, відрізняються в різних культурах і можуть впливати на ефективність спілкування.

Крім того, глобалізація сприяла поширенню цифрових комунікаційних технологій, які відіграють ключову роль у формуванні міжкультурної взаємодії та дискурсу, що є ще одним сучасним трендом. Платформи соціальних медіа, онлайн-спільноти та інструменти цифрового спілкування виходять за межі географічних кордонів, дозволяючи людям із різними культурами спілкуватися та брати участь у міжкультурному спілкуванні [9, с. 216].

Однак цифровий простір також створює такі виклики, як поширення дезінформації, переслідування в Інтернеті та зміцнення культурних стереотипів. Розуміння впливу цифрової комунікації на міжкультурну динаміку має важливе значення для розробки стратегій пом'якшення цих проблем і використання потенціалу цифрових платформ для сприяння міжкультурному діалогу та взаєморозуміння.

Іншою важливою тенденцією в сфері мультикультуралізму в контексті глобалізації є феномен мовного контакту та мовної гібридності. Оскільки культури зближуються та взаємодіють у все більш взаємопов'язаних суспільствах, мови зазнають процесів контакту, що призводить до появи лінгвістичних гібридів, креольських і змішаних різновидів. Ця тенденція відображає динамічний характер еволюції мови, оскільки мовці творчо поєднують мовні елементи з багатьох джерел, щоб сформувати нові комунікаційні системи. Наприклад, міські центри та мультикультурні спільноти часто служать мовними плавильними котлами, де носії різних мов вступають у контакт і беруть участь у змішуванні мов, що призводить до створення гібридних мовних форм, таких як Spanglish, Franglais або Singlish.

Крім того, зростаюче визнання мовного розмаїття та мов спадщини підкреслює важливість відродження та підтримки мови в мультикультурних суспільствах. Багато мов меншин і корінних народів стоять перед загрозою зникнення через такі чинники, як глобалізація, урбанізація та зміщення мов у бік домінуючих мов. В цьому контексту доцільний приклад приводить Т. Ангілогова: «...Канада та Австралія - це держави, у яких тривалий час пригнічувалося корінне населення, віднімаючи та розкрадаючи їхні землі та природні ресурси, відмовляючи у медичному обслуговуванні та освіті, утискуючи їхню традиційну культуру та мови» [6, с. 105].

Закономірно, що у відповідь на це відродився інтерес до збереження та популяризації мов, що перебувають під загрозою зникнення, через програми відродження мови, ініціативи з документування та мовні проекти на основі громад.

мультикультуралізм глобалізація спільнота

Висновки

Отже, тенденції мультикультуралізму в умовах глобалізації підкреслюють динамічний і багатогранний характер культурної взаємодії та обміну в сучасних суспільствах. Від демографічної різноманітності та культурної гібридності до відродження мови та міжкультурної комунікації, ці тенденції відображають складну взаємодію між процесами глобалізації та культурною динамікою. Оскільки суспільства стають все більш взаємопов'язаними та різноманітними, розуміння та прийняття мультикультуралізму є обов'язковим для розвитку інклюзивних спільнот, сприяння міжкультурному взаєморозумінню та спільного вирішення глобальних проблем. Визнаючи важливість мовного розмаїття, культурної спадщини та міжкультурного спілкування, суспільства можуть використовувати трансформаційний потенціал мультикультуралізму для побудови більш справедливих, стійких і гармонійних суспільств у взаємопов'язаному світі.

Список використаних джерел

1. Report of the UN Economist Network for the UN 75th Anniversary Shaping the Trends of Our Time. (2020, September). Unated Nations.

2. Дрожжина С. Мультикультуралізм: теоретичні і практичні аспекти. Політичний менеджмент. 2008. Т. 3. С. 11.

3. Мультикультуралізм у мовному питанні. DSpace Repository: Home.

4. Ziyan J. Globalization and its Impact on Cultural Identity: An Analysis. Medium.

5. Бабкін В. Мультикультуралізм як вектор культурної глобалізації: нові тенденції і форми. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2018. Вип. 29. С.77-81.

6. Анпілогова Т. Тренди мультикультуралізму в умовах глобалізації. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасних університетів. Київ. 2023. С. 103-106.

7. Шевченко М. Сучасні концепції міжкультурної взаємодії в умовах глобалізації та сучасних міжнародних відносинах. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2023. № 12. С. 164-179.

8. Готинян-Журавльова В. Мультикультуралізм як ключовий параметр аналізу соціальних і культурних явищ і процесів. Докса. 2022. № 2 (38). С. 76-84.

9. Танчер В. Полікультурність сучасних соціумів: тренди та виклики. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2018. № 1. С. 212-222.

Размещено на Allbest.ru