Обмін полоненими у контексті московитсько-української війни (2014-2024 роки)

Размещено на http://allbest.ru

Обмін полоненими у контексті московитсько-української війни (2014-2024 роки)

Микола Лазарович Микола Лазарович доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, професор кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності Західноукраїнського національного університету, заслужений працівник освіти України; доброволець московитсько-української війни, учасник бойових дій

Анотація

Обмін полоненими у контексті Московитсько-української війни (2014-2024 роки)

Лазарович Микола, Лазарович Олег

Після перемоги Революції гідності 2013-2014 рр. та зміни влади в Україні вплив Московії на Українську державу кардинально зменшився. Це суперечило геополітичній стратегії Московитської федерації, яка для того, щоб домогтися статусу «великої держави», мала втримати Україну у сфері своїх інтересів. обмін військовополонений україна донецький

Тому Кремль радикалізував дії, спрямовані на дестабілізацію Української держави.

Формально не оголошуючи про початок воєнних дій і навіть публічно заперечуючи свою участь у них та зв'язок із промосковитськими бойовиками, Московія активізувала проти України так звану гібридну війну, відому також як «війна керованого хаосу».

Гібридна війна, яку Московитська федерація розпочала проти України, симбіоз таких різних типів і способів її здійснення, як безпосередні та приховані військові операції з використанням розвідувально-диверсійних і батальйонних тактичних груп Збройних сил Московитської федерації, артилерійські обстріли з території Московії українських військових об'єктів тощо.

Безпосереднім наслідком гібридної війни стали у 2014 р. окупація московитами Кримського півострова та проголошення так званих, відповідно, Донецької й Луганської «народних республік».

21 лютого 2022 р. московитська влада визнала створені нею у 2014 р. терористичні угруповання «ДНР» і «ЛНР» державними утвореннями. Через два дні, 24 лютого, о 4:35 год., завдавши ракетного удару по території України, Московія розпочала новий етап восьмирічної війни проти нашої країни повномасштабне збройне вторгнення.

Одним із наслідків повномасштабної Московитсько-української війни стало збільшення кількості військовополонених з обох сторін. Відповідно зросла й кількість обмінів полоненими та тілами й останками загиблих військових. Власне, про це і йдеться у статті.

Ключові слова: війна, бійці, військовополонені, командування, вороги, територія, звільнення, обмін.

Важливою проблемою, пов'язаною з московитсько-українською війною (2014-2024 рр.), залишається звільнення тих українців, що потрапили у полон чи були взяті в заручники. Вони перебували й перебувають в ув'язненні у тюрмах Московії, на території окупованих районів Донецької й Луганської областей, окупованого Криму.

Перше значне за чисельністю полонення українських вояків сталося в районі м. Іловайськ Донецької обл. так званий Іловайський котел (23-30 серпня 2014 р.) оточення угруповання українських військ чисельністю близько 1200 бійців [1, с. 3] регулярними частинами Збройних сил Московитської федерації та терористичними формуваннями, до яких належали як громадяни Московії, так і місцеві колаборанти, котрих очолювали кадрові офіцери московитських регулярних військ. Воно було безпосередньо спричинене масовим вторгненням регулярних військ Московитської федерації на територію України.

У зв'язку з критичним становищем угруповання українських військ та завданням збереження життя особового складу, командування сил Антитерористичної операції розпочало перемовини з представниками Генерального штабу Збройних сил Московитської федерації. Вони тривали між головнокомандувачем Збройних сил України генерал-полковником Віктором Муженком та першим заступником начальника Генерального штабу Збройних сил Московитської федерації генерал-полковником Ніколаєм Богдановскім, а також на рівні керівництва сектору «Б» та підрозділів Збройних сил Московитської федерації, про надання гарантії безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення вояків Збройних сил України та інших українських військових формувань. За результатами перемовин, під час яких упродовж 26-28 серпня 2014 р. лише між генералами В. Муженком і Н. Богдановскім відбулося 12 телефонних розмов, московитська сторона надала гарантії безпечного виходу українських військових з оточення у не бойовому порядку за узгодженими маршрутами. Додатковою гарантією безпечного виходу мали стати три захоплені у полон московитські десантники, щодо яких була домовленість передати їх представникам Збройних сил Московитської федерації після виходу з оточення. Як згодом виявилося, у ході перемовин представники Збройних сил Московитської федерації умисно затягували час для облаштування вогневих позицій за маршрутом руху сил Антитерористичної операції [21; 27]. 29 серпня, попри ґарантії московитської сторони, що оточенців безперешкодно випустять, їх за безпосередньою вказівкою та наказом командування Генерального штабу Збройних сил Московитської федерації (імовірно, за погодженням із московитським політичним керівництвом) із заздалегідь облаштованих тактично вигідних вогневих позицій впритул розстріляли з важкого озброєння військовослужбовці Збройних сил Московитської федерації [1, с. 19-20; 27]. Унаслідок цих злочинних дій Московії, згідно з далеко не повними офіційними даними, 366 українських бійців загинули, 429 отримали поранення, 300 потрапили в полон. Також московити розстріляли трьох своїх військовослужбовців, що перебували в складі української колони як полонені й за домовленістю мали бути при виході з оточення передані московитській стороні [27].

Як зазначено, полонені українці перебували й перебувають в ув'язненні у тюрмах Московії, на території окупованих районів Донецької й Луганської областей, окупованого Криму. Парадоксально, що, як відзначив відомий український журналіст Віталій Портников, звільнення тих, кого утримували на Донбасі, тривалий час домогтися було простіше, оскільки такі обміни вписувалися в московитську концепцію «прямих переговорів» українського керівництва з маріонетковою владою «ДНР»/«ЛНР». Коли ж мова заходила про Московію і Крим, то українські перемовники вже стикалися з реаліями московитського «правосуддя». Тому, щоб звільняти найвідоміших в'язнів московитських колоній таких, як Олег Сенцов потрібні прямі переговори президентів. А для звільнення ув'язнених у Криму серйозний міжнародний тиск. Як відомо, керівники Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров і Ахтем Чийґоз були звільнені лише після переговорів президента Московитської федерації Владіміра Путіна з президентом Туреччини Реджепом Ердоґаном [24].

Від початку московитсько-української війни відбулася низка обмінів. Перших три у 2016 р. Зокрема, 25 травня українську льотчицю Надію Савченко, викрадену бойовиками окупованих районів Донецької й Луганської областей і засуджену в Московії до 22 років тюрми, обміняли на двох московитів-співробітників ГРУ Алєксандра Алєксандрова і Євґєнія Єрофєєва. 14 червня за засуджених у Московитській федерації кримського активіста Геннадія Афанасьєва та інженера оборонного заводу з Полтавщини Юрія Солошенка Україна віддала країні-аґресору двох своїх громадян Олену Гліщинську і Віталія Діденка, звинувачених СБУ у сепаратистській діяльності в Одеській обл. 17 вересня під час обміну в м. Щастя Луганської обл. за активіста Володимира Жемчугова та співробітника ООН Юрія Супруна бойовикам передали чотирьох їхніх поплічників.

27 грудня 2017 р. відбувся на той час наймасштабніший від початку війни обмін, в результаті якого з полону промосковитських бойовиків повернулися 73 українці, в тому числі військовослужбовець Олексій Кириченко, релігієзнавець Ігор Козловський, захисник Донецького аеропорту Олександр Морозов, активіст Володимир Фомічов. В обмін за них до «ДНР»/«ЛНР» віддали 233 ув'язнених. Їх мало бути майже 300, проте декілька десятків осіб самі відмовились залишати контрольовану українською владою територію.

Ще три обміни відбулися у 2019 р. 28 червня додому повернулися четверо звільнених із територій окупованих районів Донецької й Луганської областей українців Дмитро Великий, Яків Веремейчик, Максим Горяїнов та Едуард Міхєєв. 7 вересня за формулою «35 на 35» Україна повернула з Московитської Федерації 24 моряків, яких окупанти затримали поблизу Керченської протоки в листопаді 2018 р., та 11 засуджених московитами українців Володимира Балуха, Едема Бекірова, Павла Гриба, Миколу Карпюка, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Артура Панова, Євгена Панова, Олега Сенцова, Олексія Сизоновича, Романа Сущенка. Серед переданих Московії та її маріонеткам чи не найбажаніший для Кремля бойовик Володимир Цемах, підозрюваний у справі збитого у 2014 р. над Донеччиною малайзійського боїнга МН17, та керівник українського інформагентства «РІА-новости» Кирило Вишинський, звинувачений СБУ в підривній інформаційній діяльності [9; 14; 15; 20; 28; 30; 33].

Внаслідок обміну полоненими, що відбувся 29 грудня на Контрольному пункті в'їзду-виїзду «Майорське» у Донецькій обл. в зоні проведення Антитерористичної операції, в Україну повернули 76 осіб, серед яких журналіст Радіо Свобода Станіслав Асєєв, блогер і викладач Олег Галазюк, учасник боїв за Донецький аеропорт Богдан Пантюшенко, військовослужбовці Іван Дєєв, Олександр Коріньков, Сергій Глондар. Натомість Україна видала 127 утримуваних осіб, серед яких п'ятеро колишніх бійців спецпідрозділу «Беркут» Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура та Олег Янішевський, яких звинувачено у вбивстві 48 та пораненні 80 протестувальників на столичному Майдані 20 лютого 2014 р. під час Революції Гідності. При цьому українська сторона готова була видати 141 особу, але 14 із них відмовилися [5; 19] перебиратися на територію окупованих районів Донецької й Луганської областей чи в Московитську федерацію.

Неоднозначно українським суспільством було сприйнято обмін, який відбувся 16 квітня 2020 р. Україна повернула з території окупованих районів Донецької й Луганської областей 20 своїх громадян, але тільки двоє з них військові. Решта випадкові цивільні, деякі з кримінальним минулим, котрих, як вважають, московити використали в якості обмінного фонду. Натомість українська влада відпустила 18 осіб, більшість з яких це захоплені в полон на Донбасі бойовики «ДНР»/«ЛНР», їхні спільники та громадяни Московії (ще четверо відпущених осіб відмовилися їхати на окуповану територію) [4; 16; 29; 31]. Ці обставин змусили деяких із родичів тих, хто роками перебував у полоні московитсько-терористичних військ, записати відеозвернення до Президента України Володимира Зеленського з вимогою не видавати затриманих бойовиків і московитських громадян за засуджених за кримінальними статтями або колишніх бойовиків, яких репресувала сама окупаційна адміністрація окупованих районів Донецької й Луганської областей. Оскільки виходить, що «вони змінюють своїх на своїх» [2; 6; 13], і це може тривати нескінченно. Тому владі не слід використовувати сам факт обміну для політичного піару.

Отже, як видно, попри обміни, значна частина українців-патріотів залишалася у московитських в'язницях та катівнях окупованих районів Донецької й Луганської областей. Станом на 25 червня 2018 р. знайдено або звільнено з полону 3224 українці. У заручниках московитських терористичних угруповань перебувало 113 громадян України на території Московитської федерації та окупованого Криму станом на першу половину липня 2018 р. за політичними мотивами ув'язнено від 70 до 75 українців. Станом на 30 квітня 2020 р., згідно з даними СБУ, в полоні московитських гібридних сил в окупованих районів Донецької й Луганської областей перебували 214 осіб [22]. Ще 96 українських політв'язнів, за даними правозахисної групи «ZMINA. Центр прав людини» знаходилися у в'язницях Московії та окупованого нею Криму. З них 71 особа це кримські татари [17, с. 125; 26].

Після повномасштабного збройного вторгнення Московії в Україну у 2022 р. зросло як число убитих і поранених, так і військовополонених з обох сторін. Відповідно збільшилася кількість обмінів полоненими та тілами й останками загиблих військових. Загалом за час повномасштабної Московитсько-української війни від початку 2022 р. до початку 2024 р. відбулося кілька десятків обмінів [18, с. 250-457]:

Ювілейним 50-м та одним із найбільших від початку повномасштабної війни мав стати українсько-московитський обмін полоненими 24 січня 2024 р. Однак через катастрофу у Бєлгородській області (Московія) московитського військово-транспортного літака Іл-76 обмін не відбувся. Представники Генерального штабу ЗСУ заявили, що літаком Іл-76 московити перевозили ракети для ЗРК С-300. Міністерство оборони Московії заявило, що літак віз до Бєлгорода українських військовополонених для обміну [23].

Бібліографія

1. Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні-вересні 2014 року. Міністерство оборони України: офіційний вебсайт. 2014. 24 с. URL: http://www.mil.gov.ua/content/ other/anlizrf.pdf (дата звернення: 23.01.2024).

2. Баркар Д. Обмін утримуваними: що приховує влада від українських ЗМІ. Радіо Свобода. 2020. 16квіт. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/obmin-polonpry/30559746.html (дата звернення: 17.04.2020).

3. Бранців Кремля не 70, а більше «Крим SOS». Українська правда. 2018. 15 лип. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2018/07/15/7186403/ (дата звернення: 22.07.2019).

4. Бурдига І. Кого Київ звільнив з тюрем для обміну на Донбасі. Deutsche Welle. 2020. 17 квіт. URL: https://www.dw.com/uk/кого-київ-звільнив-з-тюрем-дляобміну-на-донбасі/a-53167103 (дата звернення: 07.06.2020).

5. В місії ООН прокоментували обмін полоненими та звільнення ексберкутівців. Укрінформ. 2019. 31 груд. URL: https://www.ukrinform.ua/rubricsociety/2847995-v-misii-oon-prokomentuvali-obmin-polonenimi-ta-zvilnennaeksberkutivciv.html (дата звернення: 23.05.2020).

6. «В моем городе лагеря». Голоса тех, кто ждет родных из застенок оккупации. Радіо Свобода. 2020. 3 черв. URL: https://www.radiosvoboda. org/a/30650688.html (дата звернення: 03.06.2020).

7. В плену еще 108 украинцев, 402 считаются пропавшими Грицак. Лiга.net. 2017. 29 декаб. URL: http://news.liga.net/news/politics/14877308-v_plenu_ eshche_108_ukraintsev_402_schitayutsya_propavshimi_gritsak.htm (дата звернення: 22.07.2019).

8. Вже звільнено 3215 осіб, 103 людини залишаються в заручниках у ОРДЛО і вважаються зниклими безвісти Грицак. Інтерфакс-Україна. 2017. 27груд. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/473341.html (дата звернення: 23.10.2019.

9. Власова А. Повернення додому: як зустрічали звільнених з полону українців в аеропорту Бориспіль. Громадське телебачення. 2017. 27 груд. URL: https://hromadske.ua/posts/velykyi-obmin-iak-zustrily-zvilnenykh-ukraintsiv-vaeroportu-boryspil-fotoreportazh (дата звернення: 12.06.2019).

10. Геращенко обговорила з делегацією Міжнародного Червоного Хреста пошук безвісно зниклих у зоні АТО. Дзеркало тижня. 2016. 30 серп. URL: https:// dt.ua/UKRATNE/geraschenko-obgovorila-z-delegaciyeyu-mizhnarodnogochervonogo-hresta-poshuk-bezvisno-zniklih-u-zoni-ato-217540_.html (дата звернення: 23.10.2019).

11. Грицак: бойовики утримують на Донбасі 113 заручників. Радіо Свобода. 2018. 25 черв. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news/29318155.html (дата звернення: 23.10.2019).

12. Завдяки роботі Об'єднаного центру та інших структур вдалося повернути або знайти на Донбасі 3224 полонених, Грицак. Цензор.нет. 2018. 25 черв. URL: https://ua.censor.net.ua/ news/3073284/ zavdyaky_ roboti_ obyednanogo_tsentru_ta_inshyh_struktur_vdalosya_povernuty_abo_znayity_na_donbasi_3224 (дата звернення: 22.07.2019)].

13. Загайнова Л. Обмінюють людей, непричетних до війни на Донбасі: родичі українських полонених вимагають зустрічі з Зеленським. 5 канал. 2020.

16 квіт. URL: https://www.5.ua/suspilstvo/obminiuiut-liudei-neprychetnykhdo-viiny-na-donbasi-rodychi-ukrainskykh-polonenykh-vymahaiut-zustrichi-zzelenskym-212847.html (дата звернення: 12.06.2020).

14. Звільнення з полону Жемчугова і Супруна: подробиці і перші заяви патріотів у Києві. Новинарня. 2016. 17 вер. URL: https://novynarnia.com/2016/09/17/ zvilnennya-z-polonu-zhemchugova-i-supruna-podrobitsi-i-pershi-zayavipatriotiv-u-kiyevi/ (дата звернення: 12.06.2019).

15. Кравець Р., Романюк Р., П'єцух М. День Надії: як Савченко повернулася в Україну. Українська правда. 2016. 25 трав. URL: https://www.pravda.com.ua/ articles/2016/05/25/7109708/ (дата звернення: 12.06.2019).

16. Красінський В. Великодній обмін: як повертали українців з полону бойовиків на Донбасі. РБК-Україна. 2020. 16 квіт. URL: https://www.rbc.ua/ukr/ news/pashalnyy-obmen-vozvrashchali-ukraintsev-1587045892.html (дата звернення: 14.06.2020).

17. Лазарович М. В. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу»: Україна в боротьбі проти збройної агресії Російської Федерації (2014-2020роки) : моногр. Київ : ПП АВІАЗ, 2020. 452 с.: іл.

18. Лазарович М., Мироненко П. Московитсько-українська війна (2014-2024 роки): моногр. 4-те вид., переробл. Київ : Видавництво Політія, 2024. 520 с.

19. «Ми повернемося. Це наша земля». Як проходив масштабний обмін полоненими на Донбасі хроніка. Новое время. 2019. 29 груд. URL: https://nv.ua/ ukr/ukraine/politics/obmin-polonenimi-29-grudnya-onlayn-i-podrobici-noviniukrajini-50062036.html (дата звернення: 15.05.2020).

20. Москвичова А. Обмін «35 на 35»: як це було. Радіо Свобода. 2019. 7 вер. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/obmin-35-na-35-jak-ce-bulo/30151853. html (дата звернення: 23.12.2019).

21. Муженко В. Іловайськ через призму часу. Частина 3. Вихід з оточення. Висновки. Ukrainian Military Pages. 2016. 26 серп. URL: https://www.ukrmilitary. com/2016/08/ilovajsk-kriz-pryzmu-3.html (дата звернення: 23.11.2019).

22. #Незабуті полонені і заручники: хто ще чекає на обмін. Радіо Свобода. 2020. 15 трав. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30489328.html (дата звернення: 16.05.2020).

23. Обмін полоненими 24 січня мав стати одним із найбільших з початку війни ГУР. Слово і діло. 2024. 26 січ. URL: https://www.slovoidilo.ua/2024/01/26/ novyna/suspilstvo/obmin-polonenymy-24-sichnya-mav-staty-odnym-najbilshyxpochatku-vijny-hur (дата звернення: 27.01.2024).

24. Портников В. На лінії зіткнення між Україною і окупованими територіями Донбасу пройшов перший в цьому році обмін полоненими. Telegram. 2020. 16 квіт. URL: https://t.me/portnikov/505 (дата звернення: 22.05.2020).

25. Потильчак О. В., Виговський М. Ю. Система військового полону в Україні (2022-2023 роки): нормативно-правове забезпечення. Драгоманівські історичні студії. 2023. Вип. 8 (12). С. 41-48.

26. Правозащитники насчитали почти сотню украинских политузников в тюрьмах России и Крыма. Крым. Реалии. 2020. 10 июня. URL: https://ru.krymr com/a/news-pravozashitniki-ukrainskie-polituzniki/30662996.html (дата звернення: 17.06.2020).

27. Результати розслідування Іловайської трагедії. Генеральна прокуратура України. 2017. 14 серп. URL: http://www.gp.gov.ua/ua/news.html7_ m=publications&_t=rec&id=213793 (дата звернення: 21.12.2019).

28. Рибалка Г. Обмін полоненими у 2017-2019 роках: кого Україна передала Росії та кого вдалося повернути. 5 канал. 2019. 29 груд. URL: https://www.5.ua/ suspilstvo/obmin-polonenymy-u-2017-2019-rokakh-koho-ukraina-peredala-rosiita-koho-vdalosia-povernuty-205560.html (дата звернення: 12.06.2020).

29. Смирнов Ю. Обмен пленными. Кого Украина отдала террористам: список. Шгамвй 2020. 16 квіт. URL: https://www.liga.net/politics/articles/obmenplennymi-kogo-ukraina-otdala-terroristam-spisok(датазвернення: 02.06.2020).

30. Солошенко та Афанасьєв повернулися в Україну. ВВС. 2016. 14 черв. URL: https://www. bbc.com/ukrainian/ politics/2016/ 06/160614_soloshenko_afanasyev_ comebackor (дата звернення: 12.06.2019).

31. Стець А. Україна почала новий обмін полоненими з бойовиками ОРДЛО. Zaxid.net. 2020. 16 квіт. URL: https://zaxid.net/ukrayina_ta_boyoviki_ordlo_ pochali_noviy_obmin_polonenimi_n1500957 (дата звернення: 02.06.2020).

32. Українських бранців Кремля насправді більше, ніж 70 «Крим SOS» / Т. Ташева. 5 канал. 2018. 15 лип. URL: https://www.5.ua/suspilstvo/ukrainskykhbrantsiv-kremlia-naspravdi-bilshe-nizh-70-krym-sos-173714.html (дата звернення: 22.07.2019).

33. Чотирьох звільнених з полону ОРДЛО українців доправили до Мінська. Українська правда. 2019. 28 черв. URL: https://www.pravda.com.ua/ news/2019/06/28/7219484/ (дата звернення: 09.06.2020).

34. Lazarovych M. «We will give our souls and bodies for our freedom»: Ukraine in the struggle against the armed aggression of the Russian Federation (2014-2020) : monogr Kyiv : PEAVIAZ, 2020. 452p.: ill.

Abstract

Prisoner Exchange in the Context of the Muscovite-Ukrainian War (2014-2024).

Lazarovych Mykola, Lazarovych Oleh

After the victory of the Revolution of Dignity in 2013-2014 and the change of power in Ukraine, Muscovy's influence on the Ukrainian state decreased dramatically.

This contradicted the geopolitical strategy of the Muscovite federation, which, in order to achieve the status of a «great power», had to keep Ukraine in its sphere of interests.

Therefore, the Kremlin radicalized its actions aimed at destabilizing the Ukrainian state.

Without formally announcing the outbreak of hostilities and even publicly denying its participation in them and ties to pro-Moscow militants, Muscovy has intensified the so-called hybrid war against Ukraine, also known as the «war of controlled chaos».

The hybrid war that the Muscovite Federation has launched against Ukraine is a symbiosis of such different types and methods of its implementation as direct and covert military operations using reconnaissance and sabotage and battalion tactical groups of the Armed Forces of the Muscovite Federation, artillery shelling of Ukrainian military facilities from the territory of Muscovy, etc.

The direct consequence of the hybrid war was the occupation of the Crimean peninsula by the Muscovites in 2014 and the proclamation of the so-called Donetsk and Luhansk «people's republics».

On February 21, 2022, the Muscovite authorities recognized the DPR and LPR terrorist groups created in 2014 as state entities. Two days later, on February 24, at 4:35 a.m., by launching a missile strike on the territory of Ukraine, Muscovy began a new stage of the eightyear war against our country a full-scale armed invasion.

One of the consequences of the full-scale Muscovite-Ukrainian war was an increase in the number of prisoners of war on both sides. Accordingly, the number of exchanges of prisoners and the bodies and remains of fallen soldiers increased. This is what the article is about.

Keywords: war, warriors, prisoners of war, command, enemies, territory, dismissal, exchange.

Размещено на Allbest.ru