Роль міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги

Малюхов Олександр Сергійович доктор філософії зі спеціальності 281 - Публічне управління та адміністрування

Анотація

У статті розглядається ключова роль міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги. Автор наголошує на важливості координації зусиль між різними державами та організаціями, дотримання міжнародного гуманітарного права та прав людини. Визначено основні виклики та можливості міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги в умовах збройних конфліктів та інших кризових ситуацій. В основі дослідження лежить аналіз діяльності міжнародних міжурядових та неурядових організацій, таких як ООН, ОБСЄ, Міжнародний комітет Червоного Хреста, ІОМ та інших. Встановлено, що міжнародні організації відіграють вирішальну роль у наданні допомоги біженцям, внутрішньо переміщеним особам, дітям та іншим вразливим групам населення. Їх діяльність включає координацію зусиль, забезпечення доступу до життєво необхідних ресурсів, таких як їжа, житло та медичне обслуговування, а також підтримку прав людини. Обумовлено, що однією з основних проблем є доступ до постраждалих регіонів, де політичні та військові перешкоди ускладнюють доставку допомоги.

Зазначено, що для підвищення ефективності гуманітарної допомоги необхідно використовувати сучасні цифрові технології, які дозволяють покращити координацію, моніторинг та розподіл ресурсів. Встановлено, що міжнародні організації мають адаптуватися до нових викликів та використовувати інноваційні підходи для забезпечення максимальної користі від наданої допомоги та поліпшення умов життя постраждалих. Для досягнення цієї мети, міжнародні організації повинні впроваджувати цифрові платформи, мобільні додатки та аналітичні інструменти, які дозволяють зібрати й аналізувати дані в реальному часі, що сприяє прийняттю більш обґрунтованих рішень і швидкому реагуванню на змінні потреби населення.

Крім того, автор звертає увагу на необхідність подолання політичних та військових перешкод, що ускладнюють доступ до постраждалих регіонів та забезпечення безпеки гуманітарного персоналу та визначає, що це завдання потребує значних дипломатичних зусиль та міжнародного тиску на сторони конфлікту. Зазначено, що міжнародні організації мають активно співпрацювати з урядами, місцевими громадами та іншими зацікавленими сторонами для забезпечення безперешкодного доступу до постраждалих та надання їм необхідної допомоги.

Встановлено, що однією з ключових проблем є також забезпечення прозорості та підзвітності у процесі надання гуманітарної допомоги. Міжнародні організації повинні розробляти ефективні механізми контролю та звітності, які дозволяють уникнути дублювання зусиль та забезпечити цільове використання ресурсів. Зокрема, включати в себе координацію дій між різними організаціями, обмін інформацією та спільне планування гуманітарних операцій.

Ключові слова: міжнародні організації, гуманітарна допомога, координація зусиль, кризова ситуація, кризове управління

Abstract

міжнародні організації гуманітарна допомога

Maliukhov Oleksandr Sergiyovich PhD in Public Management and Administration,

THE ROLE OF INTERNATIONAL ORGANIZATIONS IN PROVIDING HUMANITARIAN AID

The article discusses the key role of international organizations in providing humanitarian assistance. The author emphasizes the importance of coordination of efforts between different states and organizations, and compliance with international humanitarian law and human rights. The author identifies the main challenges and opportunities of international organizations in providing humanitarian assistance in armed conflicts and other crisis situations. The study is based on the analysis of the activities of international intergovernmental and nongovernmental organizations such as the UN, OSCE, International Committee of the Red Cross, IOM and others. It is established that international organizations play a crucial role in providing assistance to refugees, internally displaced persons, children and other vulnerable groups. Their activities include coordinating efforts, ensuring access to vital resources such as food, shelter and medical care, and supporting human rights. It is determined that one of the main problems is access to the affected regions, where political and military obstacles complicate the delivery of assistance.

It is noted that in order to increase the effectiveness of humanitarian assistance, it is necessary to use modern digital technologies that can improve coordination, monitoring and resource allocation. It is established that international organizations should adapt to new challenges and use innovative approaches to ensure maximum benefit from the assistance provided and improve the living conditions of the victims. To achieve this goal, international organizations should implement digital platforms, mobile applications and analytical tools that allow collecting and analyzing data in real time, which contributes to more informed decision-making and rapid response to the changing needs of the population.

It has been established that one of the key problems is also ensuring transparency and accountability in the process of providing humanitarian assistance. International organizations should develop effective control and reporting mechanisms to avoid duplication of efforts and ensure the targeted use of resources. This should include coordination between different organizations, information exchange and joint planning of humanitarian operations.

Keywords: international organizations, humanitarian aid, coordination of efforts, crisis situation, crisis management

Постановка проблеми

У сучасному світі, який характеризується глобалізацією, економічними та політичними кризами, а також збройними конфліктами, питання надання гуманітарної допомоги стає надзвичайно актуальним. Гуманітарні кризи виникають внаслідок природних катастроф, техногенних аварій, збройних конфліктів та інших факторів, що призводять до масового страждання населення. «Уряди країн у зонах конфлікту відчувають потребу в контактах і взаємодії з міжнародними неурядовими організаціями. Особливі відносини складаються між державними та недержавними акторами» [1, C. 287]. Роль міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги є центральною, адже вони мають ресурси, досвід та міжнародні зв'язки, необхідні для ефективного реагування на кризи. Міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ, ІОМ, МКЧХ та інші, забезпечують координацію зусиль різних держав, неурядових організацій та інших зацікавлених сторін. Вони також гарантують дотримання міжнародного гуманітарного права та прав людини під час проведення гуманітарних операцій.

Однією з найбільших проблем у сфері надання гуманітарної допомоги є забезпечення її ефективності та цільового використання. Це включає координацію дій між різними організаціями, уникнення дублювання зусиль та забезпечення прозорості і підзвітності процесу розподілу допомоги. Крім того, часто виникають проблеми з доступом до постраждалих регіонів через політичні чи військові перешкоди, що потребує дипломатичних зусиль та міжнародного тиску. Також проблемою є забезпечення довготривалого впливу гуманітарної допомоги. Часто допомога спрямована на негайне реагування на кризу, але не враховує довгострокові потреби та стійкість постраждалих громад. Відсутність стратегії переходу від гуманітарної допомоги до розвитку може призводити до залежності від зовнішньої допомоги та не сприяти стійкому розвитку. Таким чином, дослідження ролі міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги є надзвичайно важливим для розуміння їхнього внеску в подолання гуманітарних криз та розробки рекомендацій для підвищення ефективності цих зусиль.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі питання надання гуманітарної допомоги міжнародними організаціями розглядається з різних перспектив. Багато дослідників акцентують увагу на ефективності координації дій між різними організаціями та державами. Наприклад, у статтях Т. Бєльської та О. Бурдюжа аналізується важливість співпраці між ООН та регіональними організаціями у контексті гуманітарних криз. Наукові праці О. Войтенко, О. Козорог, В. Потапова, О.Стокоз та Н. Хендель розглядають випадки порушень прав людини в контексті гуманітарних операцій та необхідність забезпечення підзвітності для попередження зловживань. Таким чином, у науковому колі дане питання є актуальним і досить обговорюваним, так як висвітлюються різні аспекти діяльності міжнародних організацій у сфері надання гуманітарної допомоги. Це включає координацію дій, роль окремих організацій, довгострокові наслідки допомоги та дотримання міжнародного гуманітарного права.

Метою статті полягає в дослідженні ролі міжнародних організацій у наданні гуманітарної допомоги, вивчення ефективності їхньої діяльності та координації зусиль.

Виклад основного матеріалу

Міжнародні організації відіграють ключову роль у наданні гуманітарної допомоги в усьому світі. «Кожна міжнародна міжурядова організація має свій власний мандат, який є похідним від її установчих документів. Під час надзвичайних ситуацій і ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людини, у тому числі в період збройного конфлікту, міжнародні міжурядові та неурядові організації мають діяти скоординовано задля надання необхідної допомоги» [3, С. 101]. Вони забезпечують координацію зусиль між різними державами та організаціями, гарантують дотримання міжнародного гуманітарного права та прав людини.

У контексті гуманітарної допомоги є три види акторів:

- надавачі гуманітарної допомоги (донори);

- розподільні центри (найчастіше громадські чи релігійні організації, благодійні фонди тощо);

- прямі бенефіціари (домогосподарства, представники органів місцевого самоврядування, місцеві волонтери та їхні об'єднання) [7, С.22].

Масштаб діяльності міжнародних організацій значною мірою визначається потребами та можливостями країн-членів у різних сферах глобального співробітництва. Вони спрямовані на досягнення спільних цілей стосовно розвитку, збереження здоров'я, забезпечення освіти, захисту прав людини, екології та вирішення кризових ситуацій.

Наразі питаннями надання гуманітарної допомоги опікуються ціла низка міжнародних організацій, серед яких провідне місце займає Організація Об'єднаних Націй (ООН). Одна з цілей Організації Об'єднаних Націй полягає у «здійсненні міжнародного співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного та гуманітарного характеру». В даний час міжнародне співтовариство покладається на Організацію Об'єднаних Націй у питаннях координації операцій з надання надзвичайної та довгострокової допомоги, включаючи продовольство, житло, медичне приладдя та матеріально-технічну підтримку [2, С. 771]. ООН є однією з найвпливовіших міжнародних організацій у сфері гуманітарної допомоги. Її агентства, такі як Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Управління ООН з координації гуманітарних питань (ООН OCHA), Програма розвитку ООН (ПРООН), Всесвітня продовольча програма (ВПП) та Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), забезпечують допомогу біженцям, внутрішньо переміщеним особам, дітям та іншим вразливим групам населення. ООН координує зусилля різних донорів та організацій для забезпечення ефективного розподілу ресурсів та уникнення дублювання зусиль.

Найбільшою регіональною організацією з питань безпеки в світі є Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), діяльність якої спрямована на запобігання конфліктам, управління кризовими ситуаціями та постконфліктну відбудову. ОБСЄ проводить моніторингові місії для спостереження за виборами та дотриманням прав людини, а також сприяє співробітництву у сфері економіки, екології та військової безпеки.

Науковець О. Вонсович зазначає, що «основними принципами взаємодії країн-членів, якими є: принцип багатостороннього діалогу, рівність учасників, порядок денний, що базується на концепції спільної і всеосяжної безпеки, гнучкість та здатність адаптуватися до змін у безпековому середовищі. Протягом майже 4-х десятиліть свого існування ОБСЄ пройшла шлях від форуму для політичного діалогу представників двох протилежних воєнних блоків і кількох нейтральних країн до організації, що є одним з важливих елементів сучасної системи європейської і глобальної безпеки» [4, С. 5]. Таким чином, її діяльність спрямована на підтримку миру, стабільності та розвитку демократичних інститутів.

Також слід розглянути діяльність провідної міжурядової організації в сфері міграції - Міжнародної організації з міграції (ІОМ), що налічує 175 держав-членів та 8 країн-спостерігачів. ІОМ працює над забезпеченням безпечної, впорядкованої та гуманної міграції, надаючи допомогу як мігрантам, так і уряду країн. Діяльність ІОМ спрямована на забезпечення врегульованого та гуманного управління міграцією, міжнародного партнерства у вирішенні міграційних питань, допомогу в пошуку практичних рішень міграційних проблем, а також на надання гуманітарної підтримки мігрантам, які її потребують, включно з біженцями та внутрішньо переміщеними особами» [5, С. 56]. МОМ також активно займається боротьбою з торгівлею людьми та нелегальною міграцією.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) є також важливим гравцем у сфері гуманітарної допомоги. «МКЧХ - це приватна, багаточисельна, незалежна міжнародна гуманітарна організація, головними завданнями якої є: постійний аналіз ситуації в певному регіоні задля запобігання виникнення потенційно небезпечних ситуацій, контроль за дотриманням міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій 1949 р., обмеження насилля з боку воюючих сторін, запобігання людським стражданням за допомогою зміцнення міжнародного гуманітарного права, надання життєвонеобхідної допомоги як військовослужбовцям, так і цивільному населенню, забезпечення прихистку людям, що постраждали від збройних конфліктів чи інших видів насильства» [6, С. 643]. Діяльність організації базується на принципах нейтральності, неупередженості та незалежності, що дозволяє їм отримувати доступ до постраждалих регіонів, куди інші організації не можуть потрапити.

Save the Children - це міжнародна неурядова організація, яка займається захистом прав дітей та наданням їм допомоги у понад 100 країнах світу. Заснована у 1919 році, вона працює над забезпеченням доступу дітей до освіти, охорони здоров'я, харчування та захисту від насильства та експлуатації. Організація реагує на гуманітарні кризи, надаючи екстрену допомогу дітям та їхнім родинам у зонах конфлікту та природних катастроф. Save the Children також активно проводить кампанії для покращення політики та законодавства, які стосуються прав дітей. Її діяльність спрямована на забезпечення сталого розвитку та покращення умов життя дітей у всьому світі. «Організація, зважаючи на власні принципи діяльності, а також загальний суспільний консенсус щодо необхідності допомоги дітям, не обійшла увагою і ситуацію в Україні, де з 2014 року надає гуманітарну допомогу постраждалим дітям та їх родинам, допомагає отримати доступ до освіти та інших важливих послуг» [9, C.428].

Гуманітарна допомога є необхідною у сучасному світі, де конфлікти та природні катастрофи часто призводять до гострих гуманітарних криз. Зусилля міжнародних організацій спрямовані на запобігання гуманітарним кризам, захист прав людини та сприяння міжнародному порозумінню. Важливо визнавати внесок цих організацій у зміцненні світового порядку та підтримку міжнародного співробітництва, що сприяє стабільності та миру у світі. Гуманітарна допомога не лише відновлює життя та зменшує страждання, але й формує основу для сталого розвитку та покращення якості життя мільйонів людей у найбільш вразливих регіонах світу.

Міждержавні міжнародні організації стикаються з конкуренцією з боку нових форм багатостороннього міжнародного співробітництва, таких як коаліційне, регіональне, «приватне» багатостороннє співробітництво. Існує багато можливих пояснень цьому явищу, однак виділяють три основних: темп технологічних змін, геополітичні зрушення та цифрове середовище [10].

Слушно, сучасні технології швидко розвиваються, змінюючи спосіб, у який держави та організації взаємодіють. Нові технології полегшують комунікацію та співпрацю на міжнародному рівні, дозволяючи створювати більш гнучкі та адаптивні форми співробітництва. Це особливо важливо для вирішення глобальних проблем, таких як зміна клімату, кібербезпека та охорона здоров'я, де швидкість реагування та інноваційність є ключовими. Зміни у глобальному геополітичному ландшафті, такі як зростання впливу нових економік і змінення балансу сил між традиційними і новими гравцями на міжнародній арені, створюють потребу у нових формах співробітництва. Наприклад, країни, що розвиваються, все частіше утворюють регіональні коаліції для захисту своїх інтересів і посилення свого впливу. Такі коаліції можуть бути більш ефективними у вирішенні регіональних проблем, ніж традиційні міжнародні організації. Digital-платформи кардинально змінили спосіб, у який відбувається міжнародна співпраця. Цифрове середовище сприяє створенню «приватних» форм багатостороннього співробітництва, де великі компанії, неурядові організації та інші недержавні актори можуть грати значну роль. Це дозволяє швидше реагувати на виклики та більш ефективно використовувати ресурси, оскільки такі форми співпраці можуть бути менш забюрократизованими та більш адаптивними до змінних умов. Усе це веде до того, що міжнародні організації мають адаптуватися та еволюціонувати, щоб залишатися актуальними та ефективними у швидкозмінному світі. Вони повинні інтегрувати нові технології, враховувати геополітичні зміни та використовувати можливості цифрового середовища для покращення своєї діяльності.

Крім того, міжнародні організації стикаються з численними викликами під час надання гуманітарної допомоги. Однією з основних проблем, з якою стикаються міжнародні організації під час надання допомоги, є доступ до постраждалих регіонів. «Значна частина постраждалого населення не залишають своїх домівок, що створює для них значну загрозу для життя, ускладнює задоволення щоденних потреб і доступ до гуманітарної допомоги. Значне число громад опинилися в районах бойових дій і відповідно потребують допомоги, зокрема матеріалів для відновлення будинків, одягу, палива, продуктів харчування, медичної допомоги та соціально-правового захисту» [8, С. 12]. Також політичні та військові перешкоди часто ускладнюють доставку гуманітарної допомоги та забезпечення безпеки персоналу, що займається її розподілом. У багатьох випадках конфліктуючі сторони можуть блокувати гуманітарні коридори, встановлювати бар'єри або навіть здійснювати напади на гуманітарні конвої. Це створює серйозні загрози не лише для тих, хто потребує допомоги, але й для самих гуманітарних працівників. Для подолання цих перешкод необхідні значні дипломатичні зусилля та міжнародний тиск на сторони конфлікту. Міжнародне співтовариство повинно активно працювати над тим, щоб забезпечити безперешкодний доступ до постраждалих, використовуючи різні дипломатичні інструменти, включаючи переговори, санкції та інші форми тиску, аби забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та забезпечити доступ до життєво необхідної допомоги для тих, хто її потребує.

Тнтттим важливим викликом у наданні гуманітарної допомоги є забезпечення її ефективності та цільового використання. Це завдання включає координацію дій між різними організаціями, які надають допомогу, щоб уникнути дублювання зусиль і оптимізувати ресурси. Важливою складовою цього процесу є забезпечення прозорості та підзвітності на кожному етапі розподілу допомоги. Організації повинні працювати разом, обмінюватися інформацією та спільно планувати свої дії, щоб допомога надходила до тих, хто її найбільше потребує. Для досягнення максимальної ефективності необхідно також здійснювати моніторинг і оцінку результатів, щоб своєчасно вносити корективи та покращувати процеси розподілу.

Використання цифрових технологій відіграє важливу роль у цьому процесі, оскільки вони дозволяють покращити координацію та моніторинг, забезпечити більш точне відстеження та розподіл ресурсів, а також підвищити прозорість і підзвітність гуманітарної діяльності. Цифрові платформи, мобільні додатки та аналітичні інструменти допомагають зібрати й аналізувати дані в реальному часі, що дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення і швидко реагувати на змінні потреби населення. Завдяки цьому гуманітарна допомога може використовуватися з максимальною користю, сприяючи поліпшенню умов життя постраждалих і наданню їм необхідної підтримки.

Висновки

Міжнародні організації стикаються з численними викликами під час надання гуманітарної допомоги, зокрема з доступом до постраждалих регіонів, політичними та військовими перешкодами, які ускладнюють доставку допомоги та забезпечення безпеки гуманітарного персоналу. Для подолання цих перешкод необхідні значні дипломатичні зусилля та міжнародний тиск на сторони конфлікту. Крім того, важливим завданням є забезпечення ефективності та цільового використання гуманітарної допомоги через координацію дій, уникнення дублювання зусиль і забезпечення прозорості та підзвітності. Використання цифрових технологій стає ключовим фактором у покращенні координації, моніторингу, відстеження та розподілу ресурсів, що дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення і швидко реагувати на змінні потреби населення. Завдяки цим підходам можна забезпечити, щоб гуманітарна допомога використовувалася з максимальною користю, сприяючи поліпшенню умов життя постраждалих і наданню їм необхідної підтримки.

Література

1. Бєльська Т. В. Потенціал співпраці міжнародних громадських організацій та влади у допомозі постраждалому населенню з України. Contemporary International Relations: Topical Highlights of Theory And Practice - 2023: the collective monograph / Edited by Yu. Voloshyn, N. Vasylyshyna. Warsaw: RS Global Sp. z O.O., 2023. Р. 286-294. URL: https://monographs. rsglobal.pl/index.php/rsgl/catalog/book/62 (дата звернення: 10.07.2024).

2. Бурдюжа О.М. Становлення та розвиток міжнародно-правового регулювання гуманітарної допомоги. Юридичний науковий електронний журнал, 2022. №11. С.769-773. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/187

3. Вивчаючи міжнародне гуманітарне право : навчально-методичний посібник. Друге видання / О. Войтенко, М. Єлігулашвілі, О. Козорог, Т. Короткий, В. Потапова, О. Стокоз, Н. Хендель ; за заг. ред. радника президента Товариства Червоного Хреста України з міжнародного гуманітарного права, к.ю.н. Т. Короткого. Київ, УГСПЛ; Одеса : Фенікс, 2021. 268с. URL: https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/MGP_4_3.pdf (дата звернення: 09.07.2024).

4. Вонсович О.С. ОБСЄ як платформа для політичного діалогу з питань європейської безпеки. Актуальні проблеми міжнародних відносин, 2015. Випуск 14. С. 4-11.

5. Горбачова І.В. Міжнародна організація з міграції в Україні: аналітичний аспект. Економіка та суспільство, 2017. №9 С. 55-60. URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/ 9_ukr/8.pdf (дата звернення: 06.07.2024).

6. Іванов А., Уварова М. Окремі аспекти діяльності міжнародного комітету червоного хреста у період збройних конфліктів. Юридичний науковий електронний журнал, 2022. № 5. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-5/155

7. Низові практики громадянського суспільства України у відповідь на широкомасштабну агресію Російської Федерації на території України в період з 24 лютого по 31 травня 2022 року: наук.-практ. вид. / Ірина Ейгельсон, Максим Єлігулашвілі, Тетяна Калениченко, Тетяна Кисельова. Київ, 2022. 48 с. URL: http://www.ucipr.org.ua/images/files/ 1729/635fc70051ac14.04751810_file.pdf (дата звернення: 06.07.2024).

8. Пищуліна О., Юрчишин В., Маркевич К., Міщенко М., Добровольський Д. Соціально-економічні та гуманітарні наслідки російської агресії для українського суспільства. Центр Разумкова, 2022. 277 с. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/ 2022_Gum.pdf (дата звернення: 10.07.2024).

9. Реньов Є.В., Save the Children: історія становлення та сучасні аспекти захисту прав. Юридичний науковий електронний журнал, 2023. №9. С.427-429. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2524-0374/2023-9/103

10. Шуба М. В. Виклики для міжнародних організацій на сучасному етапі розвитку світового господарства. Матеріали Норвезько-Української конференції, присвяченої діяльності Ф. Нансена в Україні у 1921-1922 роках, Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна; Посольство Норвегії в Україні, 2019. URL: https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14999 (дата звернення: 09.07.2024).

References

1. Bielska T. V. (2023) Potentsial spivpratsi mizhnarodnykh hromadskykh orhanizatsii ta vlady u dopomozi postrazhdalomu naselenniu z Ukrainy [Potential for cooperation between international non-governmental organizations and authorities in assisting the affected population from Ukraine] // Contemparary International Relations: Topical Highlights of Theory And Practice. Edited by Yu. Voloshyn, N. Vasylyshyna. Warsaw: RS Global Sp. z O.O. Pp. 286-294. URL: https://monographs.rsglobal.pl/index.php/rsgl/catalog/ book/62 [in Ukrainian].

2. Burdiuzha O. M. (2022). Stanovlennia ta rozvytok mizhnarodno-pravovoho rehuliuvannia humanitarnoi dopomohy [Formation and development of international legal regulation of humanitarian aid]. Yurydychnyi naukovyi elektronnnyi zhurnal, 11, Pp. 769-773. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/187 [in Ukrainian].

3. Voitenko O., Yelihulashvili M., Kozoroh O., Korotkyi T., Potapova V. , Stokoz O., Khendel N.; (2021). Vyvchaiuchy mizhnarodne humanitarne pravo: navchalno-metodychnyi posibnyk [Studying international humanitarian law: a teaching and methodological manual]. Second edition. under the general editorship of the adviser to the President of the Red Cross Society of Ukraine on international humanitarian law, PhD in Law T. Korotkyi. Kyiv: UGSPL; Odesa: Feniks. 268 p. URL: https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2021/09/MGP_4_ 3.pdf [in Ukrainian].

4. Vonsovych O. S. (2015). OBSYE yak platforma dlia politychnoho dialohu z pytan yevropeiskoi bezpeky [OSCE as a platform for political dialogue on European security issues]. Aktualniproblemy mizhnarodnykh vidnosyn, 14, Pp. 4-11. [in Ukrainian].

5. Horbachova I. V. (2017). Mizhnarodna orhanizatsiia z mihratsii v Ukraini: analitychnyi aspekt [International Organization for Migration in Ukraine: an analytical aspect]. Ekonomika ta suspilstvo, 9, Pp. 55-60. URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/9_ukr/8.pdf [in Ukrainian].

6. Ivanov, A., Uvarova, M. (2022). Okremi aspekty diialnosti mizhnarodnoho komitetu chervonoho khresta u period zbroinykh konfliktiv [Some aspects of the activities of the International Committee of the Red Cross during armed conflicts]. Yurydychnyi naukovyi elektronnnyi zhurnal, 5. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-5/155 [in Ukrainian].

7. Yeigelson Iryna, Yelihulashvili Maksym, Kalenichenko Tetiana, Kyselova Tetiana. (2022) Nyzovi praktyky hromadianskoho suspilstva Ukrainy u vidpovid na shyrokomasshtabnu ahresiiu Rosiiskoi Federatsii na terytorii Ukrainy v period z 24 liutoho po 31 travnia 2022 roku: nauk.-prakt. vyd. [Grassroots practices of Ukrainian civil society in response to the large-scale aggression of the Russian Federation on the territory of Ukraine from February 24 to May 31, 2022: a scientific and practical publication]. Kyiv. 48 p. URL: http://www.ucipr.org.ua/images/ files/1729/635fc70051ac14.04751810_file.pdf [in Ukrainian].

8. Pyshchulina, O., Yurchyshyn, V., Markevych, K., Mishchenko, M., Dobrovolskyi, D. (2022). Sotsialno-ekonomichni ta humanitarni naslidky rosiiskoi ahresii dlia ukrainskoho suspilstva [Socio-economic and humanitarian consequences of Russian aggression for Ukrainian society]. Razumkov Center. 277 p. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2022_Gum.pdf [in Ukrainian].

9. Reniov, Ye.V. (2023). Save the Children: istoriia stanovlennia ta suchasni aspekty zakhystu prav [Save the Children: history of formation and modern aspects of rights protection]. Yurydychnyi naukovyi elektronnnyi zhurnal, 9, Pp. 427-429. DOI: https://doi.org/10.32782/2524- 0374/2023-9/103 [in Ukrainian].

10. Shuba M. V. (2019) Vyklyky dlia mizhnarodnykh orhanizatsii na suchasnomu etapi rozvytku svitovoho hospodarstva [Challenges for international organizations at the current stage of world economic development] // Materialy Norvezko-Ukrainskoi konferentsii, prysviachenoi diialnosti F. Nansena v Ukraini u 1921-1922 rokakh, Kharkiv. nats. un-t im. V.N. Karazina; PosolstvoNorvehii v Ukraini. URL: https://ekhnuir.karazin.ua/handle/123456789/14999 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru