Міжнародне співробітництво в енергетичному секторі в контексті концепції смарт-міст

Размещено на http://allbest.ru

КПІ ім. Ігоря Сікорського

Міжнародне співробітництво в енергетичному секторі в контексті концепції смарт-міст

Дудченко Ірина Андріївна студентка ОП Міжнародна економіка,

спеціальність 051 Економіка,

Корогодова Олена Олександрівна кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри міжнародної економіки,

Черненко Наталя Олександрівна кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри міжнародної економіки,

Глущенко Ярослава Іванівна кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри міжнародної економіки

м. Київ

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням визначення ролі міжнародного співробітництва у трансформації енергетичного сектору України в контексті концепції смарт-міст.

Актуальним на сьогодні є дослідження ефективності процесів міжнародного енергетичного співробітництва та їх напрямків, що дозволить виявити сильні та слабкі сторони, а також найбільш перспективні можливості реалізації окремих проєктів.

У статті проаналізовано динаміку торгівлі енергетичними ресурсами як елементу міжнародного енергетичного співробітництва України, динаміку імпорту та експорту електроенергії, розраховано показники імпортозалежності України від різних джерел енергії та частку відновлюваних джерел енергії у загальному постачанні первинної енергії.

Теоретичний аналіз дозволив виявити, що міжнародне співробітництво в енергетичній галузі має важливе значення для забезпечення енергетичної безпеки та економічної стабільності країни.

Зокрема, ефективне залучення іноземних інвестицій та інноваційних технологій може сприяти зменшенню залежності від імпортних енергоресурсів і збільшенню частки відновлюваних джерел енергії. Зазначено, що міжнародне співробітництво сприяє підвищенню ефективності та конкурентоспроможності енергетичного сектору України. Зроблено акцент на тому, що міжнародне співробітництво виступає не лише інструментом для залучення інвестицій, але й каталізатором інноваційних процесів. У роботі також висвітлено важливі аспекти міжнародної діяльності енергетичних підприємств у контексті міжнародної енергетичної безпеки. Окреслено тенденції розвитку сектору, враховуючи контекст інтеграції України в світовий енергетичний простір. Проаналізовано діяльність Української енергетичної біржі, наведено основні тенденції у сфері міжнародного співробітництва та висвітлено напрями покращення енергетичної взаємодії. Використано метод порівняння (при зіставленні показників у динаміці), табличний та графічний (при дослідженні динаміки і структури), коефіцієнтний (для дослідження показників ефективності міжнародного співробітництва) та інші.

Ключові слова: наукові дослідження в економіці, міжнародне співробітництво та ринок праці, смарт-міста та енергетична безпека, смарт- міста та логістика, ризики та міжнародне страхування, міжнародна безпека та національна економіка.

Abstract

International cooperation in the energy sector in the context of the smart city concept

The article delves into pertinent inquiries concerning the delineation of international cooperation significance in the metamorphosis of Ukraine's energy sector within the purview of smart cities concept. Researching the effectiveness of international energy cooperation processes and their directions is particularly relevant today, as it allows identifying strengths and weaknesses, as well as the most promising opportunities for implementing individual projects. The article analyzes the dynamics of trade in energy resources as an element of Ukraine's international energy cooperation, the dynamics of electricity imports and exports, and calculates Ukraine's import dependence on various energy sources and the share of renewable energy in the total primary energy supply. Theoretical analysis has revealed that international cooperation in the energy sector is crucial for ensuring the country's energy security and economic stability. Specifically, the effective attraction of foreign investments and innovative technologies can help reduce dependence on imported energy resources and increase the share of renewable energy sources. It is noted that international cooperation enhances the efficiency and competitiveness of Ukraine's energy sector. Emphasis is placed on the fact that international cooperation serves not only as a tool for attracting investments but also as a catalyst for innovative processes. The paper also highlights important aspects of the international activities of energy enterprises in the context of international energy security. Development trends are outlined, considering Ukraine's integration into the global energy space. The activities of the Ukrainian Energy Exchange are analyzed, major trends in international cooperation are presented, and directions for improving energy interaction are discussed. The study employs comparison methods (for dynamic indicator comparison), tabular and graphical methods (for examining dynamics and structure), coefficient methods (for analyzing international cooperation effectiveness indicators), and others.

Keywords: scientific research in economics, international cooperation and the labor market, smart cities and energy security, smart cities and logistics, risks and international insurance, international security and national economy.

Вступ

Постановка проблеми. Міжнародне співробітництво в енергетичному секторі - це сукупність форм взаємодії економічних акторів (держав, міжнародних організацій, транснаціональних корпорацій, громадських об'єднань тощо) на основі загальних інтересів і принципів міжнародного права. Зазначена взаємодія спрямована на досягнення спільних цілей у галузі енергетики, в тому числі, побудові смарт-інфраструктури в містах. Це процес, що передбачає обмін інформацією, ресурсами та експертними знаннями для сприяння стабільності, економічного розвитку, енергетичної безпеки, збереження довкілля та розв'язання інших глобальних проблем людства. На сучасному етапі економічного розвитку енергетичний сектор України стикається з комплексом викликів і можливостей, зумовлених як внутрішніми факторами, так і широким спектром міжнародних впливів. Важливу роль у підвищенні інвестиційної привабливості енергетичного сектору України відіграє міжнародне співробітництво. Забезпечення стабільності та конкурентоспроможності цього сектора стає стратегічним завданням для національної безпеки та економічного розвитку країни.

Необхідність дослідження впливу міжнародного співробітництва в енергетичному секторі України зумовлена високим рівнем геополітичної напруженості у регіоні та потребою у розробці ефективних стратегій залучення інвесторів у сферу енергетики. Крім того, інтеграція України в світовий енергетичний ринок, слідування глобальним енергетичним трендам і взаємодія з міжнародними партнерами вимагають ретельного аналізу та створення дієвих стратегій для забезпечення декарбонізації, децентралізації, цифровізації та побудови смарт-інфраструктури. Саме тому дослідження зазначеної тематики є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зацікавленість дослідників у вивченні питань міжнародного співробітництва в енергетичній галузі в контексті національної економіки та міжнародної безпеки постійно зростає. Науковий інтерес, спрямований на дослідження міжнародного енергетичного співробітництва, залучення інвестицій в енергетичний сектор та забезпечення інноваційного розвитку смарт-міст на зазначених засадах, знайшов своє відображення в роботах багатьох учених: Чернишова М. І., Тульчинська С. О. [1], Шацька М. С. [2], Дячук О., Подолець Р., Юхимець Р., Пеккоєв В., Балик О., Сімонсен М. [3], Завербний А. С. [4], Круцяк М. [5], Єпіфанова І. Ю. [6], Матвєєва Ю., Запорожець Г., Корнєєв М., Опанасюк Ю., Коваленко Є. [7] та інші. Тематика також розглядалась раніше у публікаціях авторів [8-11]. Тим не менш, дослідження процесів міжнародного співробітництва підприємств енергетичного сектору, особливо, в контексті національної економіки та міжнародної безпеки, потребують подальшої уваги та уточнення. Додатково необхідно враховувати ризики, пов'язані з міжнародною взаємодією, та питання страхування інвестицій, що є ключовими для забезпечення стабільності та розвитку енергетичного сектору України. енергетичний міжнародний україна

Мета статті - дослідження можливостей та наявних тенденцій міжнародного співробітництва в енергетичному секторі України в контексті концепції смарт-міст.

Виклад основного матеріалу дослідження

Технологічні енергетичні інновації відіграють значну роль у розробці нових продуктів, послуг і процесів, які сприяють розвитку смарт-міст [8]. Концепція смарт-міст передбачає всебічну інтеграцію кіберфізичних систем у розвиток інфраструктури міста з одночасним підвищенням рівня знань людей та покращення якості життя за рахунок відповідної смарт-інфраструктури, в тому числі, й енергетичної. Міжнародне співробітництво в енергетичному секторі є ключовим фактором стабільності та розвитку економіки України. Аналіз динаміки торгівлі енергетичними ресурсами допомагає оцінити ефективність міжнародного співробітництва, а також визначити тенденції та виклики, що стоять перед країною в цій сфері. За даними [12], протягом 2020-2023 років спостерігалися значні коливання в торгівлі енергетичними ресурсами. Ці зміни пов'язані з низкою факторів, включаючи глобальні економічні умови, політичну нестабільність, зміни у внутрішньому виробництві та споживанні енергії, а також зовнішні виклики, такі як пандемія COVID-19 та війна в Україні.

Експорт загалом зменшився з 68,072 млн дол. США у 2021 році до 36,186 млн дол. США у 2023 році. Зокрема, експорт мінерального палива, нафти та продуктів її перегонки знизився з 784,31 млн дол. США у 2021 році до 392.25 млн дол. США у 2023 році (-29,33 %). Частка експорту енергоресурсів у загальному експорті коливалася, досягнувши 2,4 % у 2022 році, але впала до 1,1 % у 2023 році. Цей спад значною мірою обумовлений руйнуванням енергетичної інфраструктури внаслідок військових дій і свідчить про зниження можливостей України експортувати енергоресурси. Імпорт загалом зріс з 54,336 млн дол. США у 2020 році до 63,562 млн дол. США у 2023 році. Імпорт мінерального палива, нафти та продуктів її перегонки зріс з 7,982 млн дол. США у 2020 році до 10,363 млн дол. США у 2023 році (зростання на 29,82 %). Зростання імпорту енергоресурсів пояснюється необхідністю компенсувати втрати власного видобутку та виробництва через пошкодження інфраструктури. Частка імпорту енергоресурсів у загальному імпорті збільшилася з 14,69 % у 2020 році до 23,2 % у 2022 році, але потім знизилася до 16,3 % у 2023 році. Це відображає зростаючу залежність України від імпорту енергоресурсів, що також пов'язано з руйнуванням власних енергетичних потужностей [12].

Для глибшого розуміння енергетичної безпеки України та її залежності від імпортних енергоресурсів необхідно провести аналіз показників загального постачання первинної енергії (табл. 1) та імпорту палива й енергії (табл. 2). На основі цих даних можна розрахувати показники імпортозалеж- ності енергоресурсів України. Такий аналіз дозволяє визначити ступінь залежності країни від зовнішніх джерел енергопостачання та виявити потенційні ризики для національної енергетичної безпеки, що є ключовим елементом у формуванні стратегії сталого розвитку енергетичного сектору. На основі отриманих даних можна пропонувати заходи страхування енергетичної безпеки країни.

Таблиця 1.

Загальне постачання первинної енергії 2015-2020 рр., тис.т.н.е

Джерело: складено авторами за даними [12]

Таблиця 2.

Імпорт палива й енергії 2015-2020 рр., тис. т.н.е

Джерело: складено авторами за даними [12]

Аналіз показників імпортозалежності України, розрахованою за формулою [13], за різними видами палива та енергії за період з 2015 по 2020 роки (табл. 3) свідчить про значну залежність країни від імпорту ключових енергоресурсів, таких як вугілля, торф, сира нафта та нафтопродукти.

Таблиця 3.

Розраховані показники імпортозалежності України за типами палива й енергії 2015-2020 рр., тис. т. н. е

Джерело: розраховано авторами за даними [12]

Особливо негативне значення мала стабільно висока імпортозалежність від нафтопродуктів, яка коливалась в межах від 101% до 109%, а також зростаюча на той час залежність від сирої нафти, яка підвищилася з 8,3% у 2015 році до 43,2% у 2020 році. Низька імпортозалежність від біопалива та відходів, яка залишалась стабільною в межах від 1,1% до 1,4%, вказує на потенціал розвитку внутрішніх альтернативних джерел енергії. Показник імпортозалежності електроенергії не обчислюється через негативні значення загального первинного постачання енергії, що свідчить про те, що Україна була чистим експортером електроенергії, і це позитивно вплинуло на енергетичну безпеку країни.

Аналіз рівня імпортозалежності України в енергетичному секторі є важливим елементом для системи управління ризиками, стратегічного планування та прийняття рішень, особливо в умовах постраждалої від війни з росією енергетичної інфраструктури.

Розуміння того, які саме енергоресурси мають найбільшу імпортозалежність, дозволить зорієнтуватися у пріоритетах відновлення та розвитку енергетичної системи.

Дані також вказують на напрямки розвитку альтернативних джерел енергії та підтримку внутрішніх енергетичних проєктів, що сприятимуть зменшенню залежності від імпорту та підвищенню стійкості енергетичної системи.

Розрахунок частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у загальному первинному постачанні енергії (ЗППЕ) є важливим показником для оцінки прогресу у впровадженні відновлюваних джерел енергії. Відсоток відновлюваної енергії (ВЕ) дозволяє відстежувати, наскільки швидко країна переходить до екологічно чистих та стійких джерел енергії.

Розрахунок показника ВЕ відбувається за формулою [13], результати розрахунку наведено у табл. 4.

Таблиця 4

Розрахунок частки відновлюваних джерел енергії у ЗППЕ у 2015-2020 рр.

Джерело: розраховано авторами на основі [12]

Протягом 2015-2020 років Україна демонструвала значний прогрес у збільшенні частки відновлюваних джерел енергії у загальному первинному постачанні енергії. За цей період ВДЕ зросли з 8,4 млрд кВт-год у 2015 році до 18,44 млрд кВт-год у 2020 році, що призвело до зростання частки ВДЕ з 9,32% до 21,3%. Така позитивна динаміка свідчить про активні зусилля України в напрямку декарбонізації та переходу до стійких джерел енергії.

Використання відновлюваних джерел енергії має численні переваги для економіки України. По-перше, це зменшує залежність від імпортних енергоносіїв, що позитивно впливає на зовнішньоекономічну ситуацію країни. По-друге, впровадження відновлюваних джерел енергії скорочує викиди небезпечних забруднюючих речовин в атмосферу, що призводить до сприятливого впливу на здоров'я населення та навколишнє середовище. По- третє, це сприяє розвитку внутрішнього виробництва у секторі відновлюваної енергетики та сприяє створенню робочих місць. Крім того, використання відновлюваних джерел енергії сприяє зниженню вартості електроенергії та забезпечує більш стабільне та прогнозоване енергопостачання країни [8].

Основними пунктами імпорту енергоресурсів в Україну в 2022 році були нафта (10,1 млрд доларів США), природний газ (9,2 млрд доларів США) та електроенергія (3,3 млрд доларів США). Це забезпечило країну енергією та допомогло уникнути енергетичної кризи. Однак кризова ситуація також призвела до підвищення вартості імпорту енергоресурсів. Ціни на нафту та природний газ на світових ринках зросли вдвічі-втричі порівняно з попереднім періодом, що збільшило витрати на енергонесучі матеріали. У 2022 році витрати України на імпорт енергоресурсів становили 24,2 млрд доларів США, на 33 % більше, ніж у 2021 році [15]. Внаслідок війни зростала також залежність країни від імпорту енергоресурсів, що погіршувало її енергетичну безпеку. Частка імпорту в загальному споживанні енергії в Україні у 2022 році зросла до 56 %, що на 10 % більше, ніж у 2021 році, зробивши країну більш вразливою до зовнішніх впливів. Таким чином, імпорт енергоресурсів для функціонування енергетики України під час війни в 2022 році забезпечив країну енергією та дозволив уникнути кризи. Однак підвищення вартості імпорту та збільшення залежності від імпорту негативно позначилися на енергетичній безпеці країни.

У період активних воєнних дій на території України спостерігається активізація процесів міжнародного співробітництва в енергетичній сфері, що позитивно впливає на впровадження основних положень концепції смарт-міст. Це пояснюється необхідністю розширення джерел енергопостачання та співпраці з країнами Європейського союзу.

Україна уклала ряд договорів про співпрацю в енергетиці з США, ЄС, ВБ, Канадою та Німеччиною. Енергетичне співтовариство виступає як зв'язок між європейськими інституціями, країнами-членами та їхніми сусідами, забезпечуючи платформу для інтеграції ринків, стимулювання стратегічних інвестицій, обміну знань та розбудови потенціалу.

З 2011 року Україна є частиною Договору про заснування Енергетичного співтовариства, і ця співпраця стала ключовим елементом її інтеграції з європейським внутрішнім енергетичним ринком [16].

Енергетична політика України націлена на гармонізацію національного законодавства з нормами Європейського союзу через Угоду про асоціацію та інші двосторонні та багатосторонні платформи співпраці, включаючи активну участь у Енергетичному Співтоваристві. Угода про асоціацію з Європейським союзом, яка набула чинності у вересні 2017 року, посилила вплив європейської політики на реформування української енергетичної сфери, зокрема через обов'язкові консультації та тісне співробітництво на рівні експертної думки.

Враховуючи зазначене, Українська енергетична біржа (УЕБ), реалізуючи свою стратегію, відіграє провідну роль у цих процесах. Визначивши п'ять основних напрямків своєї діяльності, УЕБ активно сприяє євроінтеграції, підвищенню ефективності роботи енергетичних ринків, впровадженню механізмів прозорості та доброчесності, створенню газового хабу та переходу до низьковуглецевої економіки [18].

Діяльність Української енергетичної біржі в рамках міжнародного співробітництва демонструє значний прогрес у кількох ключових напрямках. Запуск секції з імпорту/експорту електроенергії та створення робочих груп у співпраці з Towarowa Gielda Energii S.A. (TGE), Izba Rozliczeniowa Gield Towarowych S.A. (IRGiT) сприяє інтеграції українських енергетичних ринків з європейськими [19].

Впровадження найкращих практик звітування за підтримки USAID, відповідно до Регламенту ЄС № 1227/2011 (REMIT), підвищує доброчесність та прозорість ринку [18].

У напрямку переходу до низьковуглецевої економіки УЕБ здійснює торгівлю біогазом та біометанолом/біодизелем, а також розвиває ринок твердого біопалива та агробіомаси у співпраці з Держенергоефективності. Суттєве скорочення обсягів торгівлі вугіллям на 17,6% у 2023 році порівняно з 2022 роком свідчить про поступову декарбонізацію енергетичного сектору України [18].

Декарбонізація є одним з основних глобальних трендів у розвитку енергетичного сектору, разом з децентралізацією, цифровізацією, розвитком смарт-інфраструктури при побудові смарт-міст [8].

Характеризуючи ефективність міжнародної діяльності української енергетики у 2022-2023 роках, слід зазначити, що, з одного боку, спостерігалося збільшення обсягів інноваційної діяльності та розширення міжнародної співпраці; з іншого боку, відбулося зменшення обсягів залучення іноземних інвестицій. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами з метою забезпечення енергетичної безпеки країни та Європи. Залучення фінансової підтримки та технічної допомоги з боку міжнародних організацій та країн-партнерів допомагає Україні захистити свою енергетичну інфраструктуру та забезпечити стабільність енергопостачання. Прискорення впровадження енергоінновацій в контексті концепції смарт-міст за зазначених умов буде сприяти підвищенню ефективності енергетичної системи, зменшенню залежності від зовнішніх джерел енергії, децентралізації, декарбонізації та цифровізації енергетичного сектору України.

Висновки

Дослідження процесів міжнародного співробітництва в енергетичному секторі дозволило визначити основні тенденції та виклики, що стоять перед країною в цій сфері. Аналіз даних за 2020-2023 роки показує значні коливання в торгівлі енергетичними ресурсами України, зумовлені глобальними економічними умовами, політичною нестабільністю, пандемією COVID-19 та війною в Україні. Суттєве зниження експорту енергоресурсів через руйнування інфраструктури та зростання імпорту для компенсації втрат власного виробництва підкреслюють залежність країни від зовнішніх джерел енергії. Протягом 2015-2020 років Україна продемонструвала значний прогрес у збільшенні частки відновлюваних джерел енергії, що свідчить про активні зусилля у напрямку декарбонізації та переходу до стійких джерел енергії.

Незважаючи на ці виклики, Україна продовжує нарощувати експорт електроенергії навіть в умовах війни. Подальший розвиток енергетичного сектору вимагає активного впровадження інновацій, розвитку внутрішніх енергетичних проектів та розширення міжнародного співробітництва для зменшення імпортозалежності та підвищення енергетичної безпеки. Загалом, Україна має потенціал для залучення інвестицій у розбудову смарт-міст, проєкти відновлення, розширення міжнародної співпраці, що виступає ключовими чинниками для забезпечення сталого розвитку енергетичного сектору, національної економіки та міжнародної безпеки в цілому.

Література

1. Чернишова М. І., Тульчинська С. О. (2019). Вплив міжнародних фінансових інституцій на розвиток енергетичного сектору України / М.І. Чернишова, С.О. Тульчинська // Інвестиції: практика та досвід. - 2019.- (19). С. 38-41.

2. Шацька М. С. Сучасні форми міжнародного економічного співробітництва. Наукові розробки молоді на сучасному етапі / М.С. Шацька // Київський національний університет технологій та дизайну. - 2019. - С. 268-269.

3. Довгострокове енергетичне моделювання та прогнозування в Україні: сценарії для плану дій реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 року. Заключний звіт / О. Дячук, Р. Подолець, Р. Юхимець, В. Пеккоєв, О. Балик, М. Сімонсен. - Київ- Копенгаген. Режим доступу URL: https://ens.dk/sites/ens.dk/files/Globalcooperation/ long- term_energy_modelling_and_forecasting_in_ukraine_ukrainian.pdf.

4. Завербний А.С. Проблеми та перспективи інвестиційного забезпечення українських підприємств за євроінтеграційних умов / А.С. Завербний // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - 2019.- Вип. 3, № 1. - С. 153-160.

5. Круцяк М. О. (2023). Трансформація підприємств електроенергетики в умовах євроінтеграції: дис. ... д-ра філософії: 051 Економіка / Круцяк Михайло Орестович. - Київ, 2023. - 292 с.

6. Єпіфанова І. Ю. Методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості підприємств /I. Ю. Єпіфанова // Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова. Режим доступу URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/27939/10.pdf?sequence=1&isAllowed=y

7. Матвєєва Ю. А., Запорожець Г. В., Корнєєв М. В., Опанасю, Ю. А., Коваленко Є. В. Інтеграція принципів Smart-City та запровадження енергетичних інновацій у процес післявоєнної відбудови благоустрою адміністративно-територіальних одиниць / Ю. А. Матвєєва, Г. В. Запорожець, М. В. Корнєєв, Ю. А. Опанасю, Є. В. Коваленко // Актуальні проблеми економіки. -2024. -№ 2 (272). -С. 36-48. DОІ: 10.32752/1993-6788-2024-1-272-36-48.

8. Hlushchenko Yaroslava, Korohodova Olena, Chernenko Natalya, Moiseienko Tetiana. The path to Industry 5.0: a green economy evolution and energy innovations for sustainable development / Yaroslava Hlushchenko, Olena Korohodova, Natalya Chernenko, Tetiana Moiseienko // Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». -2023. -№ 26. DOI: 10.32782/2307-5651.26.2023.3

9. Черненко Н. О., Глущенко Я. І., Корогодова О. О., Моісеєнко Т. Є. Темпорально- ретроспективний аналіз розвитку комунального сектора та використання енергетики в ньому / Н. О. Черненко, Я. І. Глущенко, О. О. Корогодова, Т. Є. Моісеєнко // Академічний огляд. -2022. -№ 2 (57). -C. 233-248. DOI: 10.32342/2074-5354-2022-2-57-18

10. Корогодова О. О., Черненко Н. О., Моісеєнко Т. Є., Глущенко Я. І. Аналіз привабливості відновлюваної енергетики в окремих країнах / О. О. Корогодова, Н. О. Черненко, Т. Є. Моісеєнко, Я. І. Глущенко // Часопис економічних реформ. -2022. -№ 3(47). - С. 74-82. DOI: 10.32620/cher.2022.3.10

11. Глущенко Я.І., Черненко Н.О., Корогодова О.О., Моісеєнко Т.Є. Технології Індустрії 4.0 для забезпечення енергоощадності у комунальному секторі. / О. О. Корогодова, Н. О. Черненко, Т. Є. Моісеєнко, Я. І. Глущенко // Review of transport economics and management. - Дніпро: Український державний університет науки і технологій (Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна). - 2023. -8(24) -С. 109-119. DOI: 10.15802/rtem2022/271045

12. Державна Державна служба статистики України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua/

13. Туряниця В. В. Критерії результативності міжнародного наукового співробітництва енергетичних підприємств/ В. В. Туряниця // Економічний аналіз: зб. наук. праць Тернопільський національний економічний університет; редкол.: О. В. Ярощук (голов. ред.) та ін. - Тернопіль: Видавничополіграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2018. Том 28. № 1. - С. 265-269.

14. Energy Map. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://map.ua-energy.org/uk

15. Energy Map. Статистичний імпорт та експорт паливно-енергетичних товарів: Держмитслужба. 2024. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: : https://map.ua-energy.org/ uk/resources/8b5b9f65-e288-4ba9-abf3-22746205f554/

16. Договір про заснування Енергетичного Співтовариства: Договір Європ. співтовариства від 25.10.2005 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon. rada .gov.ua/l aws/ show/994_926#T ext.

17. International Atomic Enegry Agency. IAEA Action Plan on Nuclear Safety, 2011. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.iaea.org/sites/default/files/actionplanns.pdf

18. ТОВ «Українська енергетична біржа». Звіт про управління. 2023. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ueex.com.ua/stability/reporting/

19. TGE, IRGiT та UEEX підписали польсько-український меморандум про взаєморозуміння 06.09.2023. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ueex.com.ua/ presscenter/news/tge-irgit-ta-ueex-pidpysaly-polsko-ukrainskyj-memorandum-pro-vza/

References

1. Chernyshova M. I., Tulchynska S. O. (2016) Vplyv mizhnarodnykh finansovykh instytutsii na rozvytok enerhetychnoho sektoru Ukrainy [The influence of international financial institutions on the development of the energy sector of Ukraine]. M.I. Chernyshova, S.O. Tulchynska, Investytsii: praktyka ta dosvid-Investments: practice and experience. (19). (pp. 38-41) [in Ukrainian].

2. Shatska M. S. (2019). Suchasni formy mizhnarodnoho ekonomichnoho spivrobitnytstva. Naukovi rozrobky molodi na suchasnomu etapi [Modern forms of international economic cooperation]. Kyivskyi natsionalnyi universytet tekhnolohii ta dyzainu-KyivNational University of Technology and Design, (pp. 268-269) [in Ukrainian].

3. Diachuk O., Podolets R., Yukhymets R., Pekkoiev V., Balyk O., Simonsen M. Zakliuchnyi zvit. (2019). Dovhostrokove enerh etychne modeliuvannia ta prohnozuvannia v Ukraini: stsenarii dlia planu dii realizatsii Enerhetychnoi stratehii Ukrainy na period do 2035 roku. Kyiv-Kopenhahen [Long-term energy modeling and forecasting in Ukraine: scenarios for the action plan for the implementation of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2035.] Retrieved from: https://ens.dk/sites/ens.dk/files/Globalcooperation/long-term_energy_ modelling_ and_forecasting_in_ukraine_ukrainian.pdf [in Ukrainian].

4. Zaverbnyi A.S. (2021). Problemy ta perspektyvy investytsiinoho zabezpechennia ukrainskykh pidpryiemstv za yevrointehratsiinykh umov [Problems and prospects of investment support of Ukrainian enterprises under the conditions of European integration]. Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku-Management and entrepreneurship in Ukraine: stages of formation and development problems, (Vol. 3), (No 1), (pp. 153-160) [in Ukrainian].

5. Krutsiak, M. O. (2023) Transformatsiia pidpryiemstv elektroenerhetyky v umovakh yevrointehratsii [Transformation of electric power enterprises in the conditions of European integration]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

6. Yepifanova I. Yu. (2019). Metodychni pidkhody do otsinky investytsiinoi pryvablyvosti pidpryiemstv [Methodical approaches to assessing the investment attractiveness of enterprises]. Visnyk ONU imeni I.I. Mechnykova - Bulletin of the ONUnamed after I.I. Mechnikova. Retrieved from: URL: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/27939/10.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].

7. Matvieieva Yu. A., Zaporozhets H. V., Kornieiev M. V., Opanasiu, Yu. A., Kovalenko Ye. V. (2024). Intehratsiia pryntsypiv Smart-City ta zaprovadzhennia enerhetychnykh innovatsii u protses pisliavoiennoi vidbudovy blahoustroiu administratyvno-terytorialnykh odynyts [Integration of Smart- City principles and the introduction of energy innovations in the process of post-war reconstruction of the improvement of administrative and territorial units ] / Yu. A. Matvieieva, H. V. Zaporozhets, M. V. Kornieiev, Yu. A. Opanasiu, Ye. V. Kovalenko // Aktualni problemy ekonomiky - Actual problems of the economy. Vol 2 (272). (pp. 36-48). DOI: 10.32752/1993-6788-2024-1-272-36-48 [in Ukrainian].

8. Hlushchenko Yaroslava, Korohodova Olena, Chernenko Natalya, Moiseienko Tetiana (2023). The path to Industry 5.0: a green economy evolution and energy innovations for sustainable development / Yaroslava Hlushchenko, Olena Korohodova, Natalya Chernenko, Tetiana Moiseienko // Ekonomichnyi visnyk NTUU «Kyivskyi politekhnichnyi instytut». Vol. № 26. DOI: 10.32782/ 2307-5651.26.2023.3 [in English].

9. Chernenko N. O., Hlushchenko Ya. I., Korohodova O. O., Moiseienko T. Ye. (2022). Temporalno-retrospektyvnyi analiz rozvytku komunalnoho sektora ta vykorystannia enerhetyky v nomu [Temporal-retrospective analysis of the development of the utility sector and the use of energy in it] N. O. Chernenko, Ya. I. Hlushchenko, O. O. Korohodova, T. Ye. Moiseienko // Akademichnyi ohliad- Academic review. Vol. № 2 (57). (pp. 233-248). DOI: 10.32342/20745354-2022-2-57-18 [in Ukrainian]

10. Korohodova O. O., Chernenko N. O., Moiseienko T. Ye., Hlushchenko Ya. I. (2022). Analiz pryvablyvosti vidnovliuvanoi enerhetyky v okremykh krainakh [Analysis of the attractiveness of renewable energy in certain countries] O. O. Korohodova, N. O. Chernenko, T. Ye. Moiseienko, Ya. I. Hlushchenko // Chasopys ekonomichnykh reform - Journal of economic reforms. Vol. 3(47). (pp. 74-82). DOI: 10.32620/cher.2022.3.10 [in Ukrainian]

11. Hlushchenko Ya. I., Chernenko N. O., Korohodova O. O., Moiseienko T. Ie. (2023). Tekhnolohii Industrii 4.0 dlia zabezpechennia enerhooshchadnosti u komunalnomu sektori [Technologies of industry 4.0 to ensure energy saving in the utility sector] O. O. Korohodova, N. O. Chernenko, T. Ye. Moiseienko, Ya. I. Hlushchenko // Review of transport economics and management. - Dnipro: Ukrainskyi derzhavnyi universytet nauky i tekhnolohii (Dniprovskyi natsionalnyi universytet zaliznychnoho transportu imeni akademika Vsevoloda Lazariana). Vol.8(24). (pp. 109-119). DOI: 10.15802/rtem2022/271045 [in Ukrainian]

12. Derzhavna Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Retrieved from: https:// www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

13. Turianytsia, V. V. (2018). Kryterii rezultatyvnosti mizhnarodnoho naukovoho spivrobitnytstva enerhetychnykh pidpryiemstv [Criteria for the effectiveness of international scientific cooperation of energy enterprises]. V. V.Turianytsia. Ekonomichnyi analiz: zb. nauk. prats-Economic analysis: coll. of science works. Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet; redkol.- Ternopil National University of Economics: O. V. Yaroshchuk (holov. red.) ta in. Ternopil: Vydavnychopolihrafichnyi tsentr Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu «Ekonomichna dumka» - Publishing and Printing Center of the Ternopil National University of Economics "Economic Thought", T. 28. № 1. P. 265-269. [in Ukrainian].

14. Sait. Energy Map. Retrieved from: https://map.ua-energy.org/uk [in Ukrainian].

15. Energy Map. Statystychnyi import ta eksport palyvno-enerhetychnykh tovariv: Derzhmytsluzhba [Statistical import and export of fuel and energy goods: State Customs Service]. 2024. Retrieved from: URL:https://map.ua-energy.org/uk/resources/8b5b9f65-e288-4ba9-abf3- 22746205f554/ [in Ukrainian].

16. Dohovir pro zasnuvannia Enerhetychnoho Spivtovarystva: Dohovir Yevrop. spivtovarystva vid 25.10.2005 [Treaty on the establishment of the Energy Community: Treaty of Europe. of the community from 10/25/2005]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994_926#Text [in Ukrainian].

17. International Atomic Enegry Agency. IAEA Action Plan on Nuclear Safety. 2011. Retrieved from: https://www.iaea.org/sites/default/files/actionplanns.pdf

18. TOV «Ukrainska enerhetychna birzha». Zvit pro upravlinnia. 2023. [Ukrainian Energy Exchange" LLC. Management report]. Retrieved from: https://www.ueex.com.ua/stability/ reporting/ [in Ukrainian].

19. TGE, IRGiT ta UEEX pidpysaly polsko-ukrainskyi memorandum pro vzaiemoro- zuminnia 06.09.2023 [TGE, IRGiT and UEEX signed a Polish-Ukrainian memorandum of understanding on September 6, 2023] . Retrieved from: https://www.ueex.com.ua/presscenter/ news/tge-irgit-ta-ueex-pidpysaly-polsko-ukrainskyj -memorandum-pro-vza/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru