Суб'єктність країни в міжнародній політичній безпековій системі відповідно до її фактора перспективи

Segoe Serif Display Semilight C Cyr;Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міжнародний університет

СУБ'ЄКТНІСТЬ КРАЇНИ В МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ БЕЗПЕКОВІЙ СИСТЕМІ ВІДПОВІДНО ДО ЇЇ ФАКТОРА ПЕРСПЕКТИВИ

Бондар Володимир Тимофійович,

доктор філософії, доцент кафедри

економіки, підприємництва, менеджменту

економічного факультету

Анотація

перспектива гібридний протистояння інформаційний

У роботі актуалізується проблема деструктивного інформаційно- психологічного впливу на публічний простір країни, яка є об'єктом гібридного протистояння. Мета статті - дослідити місце і роль фактора перспективи країни як чинника у забезпеченні сталого розвитку системи державного управління, національної безпеки через призму концепції гібридної війни. На прикладі обговорення стратегічних програм ЄС, Німеччини, США наведено іноземний досвід модернізації концептуальних підходів, головним завданням якої є збереження, відновлення й розвиток національних ресурсів задля створення умов стабільного розгортання системи державного управління, гарантування національної безпеки. Продемонстровано, що такі кроки влади цих національних та наднаціональних утворень продиктовано їх суб'єктністю, позиціонуванням в системі міжнародних відносин. Встановлено і порівняно визначальні параметри фактора перспективи як чинника утворення партнерських чи союзницьких міжнародних відносин. Розкриття предмету завдячує методології державного управління. Наукова новизна полягає у висвітленні моделі структурованої взаємодії країн за принципом «об'єкт-об'єкт», «об'єкт- потенційний об'єкт», «об'єкт-спостерігач» гібридного протистояння, а також ієрархічного ступеня механізму національних гарантій високого, середнього або низького рівня. Практична значимість статті пов'язана з можливістю подальшого дослідження її основних положень й висновків у теоретичному напрямі при розробці методичних рекомендацій з проблематики застосування фактора перспективи у пізнавальній, практичній та навчальній діяльності органів влади системи державного управління. Зроблено висновки щодо ролі і місця фактора перспективи країни як чинника, який важливо враховувати у забезпеченні сталого розвитку системи державного управління, національної безпеки. Створенні ефективної системи безпекових гарантій для України, повоєнної відбудови країни.

Ключові слова: державне управління, інформаційно-психологічний вплив, національна безпека, фактор перспективи країни, світовий гібридний устрій, сталий розвиток.

Annotation

Bondar Volodymyr Tymophiiovych, Doctor of Philosophy, Associate professor at the Department of economics, management, business, Faculty of Economics, Kyiv International University

SUBJECTIVITY OF THE COUNTRY IN THE INTERNATIONAL SECURITY SYSTEM ACCORDING TO ITS PERSPECTIVE FACTOR

The paper actualizes the problem of destructive informational and psychological influence on the public space of the country, which is the object of a hybrid confrontation. The purpose of the article is to study the place and role of the perspective factor of the country as a factor in ensuring the sustainable development of the system of public administration and national security through the prism of the concept of hybrid warfare. On the example of the discussion of the strategic programs of the EU, Germany, and the USA, the foreign experience of the modernization of conceptual approaches is given, the major task of which is the preservation, restoration and development of national resources in order to create conditions for the sustainable deployment of the public administration system, guaranteeing national security. It has been demonstrated that such steps by the authorities of these national and supranational entities are dictated by their subjectivity, positioning in the system of international relations. The defining parameters of the perspective factor as a factor in the formation of partnership or allied international relations have been established and compared. Disclosure of the subject owes to the methodology of the public administration. The scientific novelty consists in highlighting the model of structured interaction of countries based on the principle of «object-object», «object-potential object», «object-observer» hybrid confrontation, as well as the hierarchical level of the mechanism of national guarantees of high, medium or low level. The practical significance of the article is related to the possibility of further research of its main provisions and conclusions in the theoretical direction in the development of methodological recommendations on the issue of the application of the perspective factor in the cognitive, practical and educational activities of the authorities of the public administration system. Conclusions were made regarding the role and place of the perspective factor of the country as a factor that is important to take into account in ensuring the sustainable development of the system of public administration and national security. Creation of an effective system of security guarantees for Ukraine, post-war reconstruction of the country.

Keywords: public administration, informational and psychological influence, national security, country's perspective factor, hybrid world order, sustainable development.

Постановка проблеми

Сучасна стрімка трансформація світового гібридного устрою насамперед через зростання деструктивного інформаційно- психологічного впливу зовнішніми акторами на публічний простір разом зі складовими елементами за рахунок розширення бази для залучення інших, на додаток до існуючих традиційних, суб'єктів міжнародних відносин [1, с. 49], актуалізують потребу протидії цим загрозам з боку влади країни, яку обрано об'єктом такого тиску.

Внаслідок проявлення цього феномена, суб'єктності набувають нетрадиційні формування, різноманітні за організацією або формою, до прикладу, політичні партії чи рухи або законодавчі фракції, неурядові організації, дослідницькі фонди, науково-консультативні центри, релігійні і донорські організації, включно фізичні особи з числа провідних науковців, колишніх високопосадовців, представників еліт. Певною мірою активізуються й традиційні суб'єкти міжнародного права, такі, як окремі держави, міжнародні організації, наднаціональні утворення. А їх шкідливий вплив на суспільну сферу знаходить відображення відповідно та на стані усієї глобальної безпекової архітектури.

Звідси - зміна парадигми міжнародних відносин, рівнозначна еволюція світоглядно-філософських аспектів у порівнянні з нівелюванням загальних людських цінностей, поступове поглиблення розламу на осі «правда-дезінформація» з одночасним прискоренням технологічного розвитку обумовлюють важливість нових підходів до розкриття об'єкта вивчення під час дослідження, при формулюванні і реалізації публічної політики, забезпеченні сталого розвитку системи державного управління, національної безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження даного предмета зумовлює міждисциплінарний характер. У фокусі інтересів з вивчення концептуальних підходів влади окремих країн та наднаціональних інститутів у напрямі визначення потенційних загроз й організації протидії у гібридному протистоянні привертають увагу праці зарубіжних авторів Пауль, Дж. Ші, М. Чіхайя, І. Челана, Дж. Рікелеса, А. Родрігуез [7], К. Меллінга, Т. Шютца [9], У. Кларка [10], У. Мак-Намари, П. Модільяні, М. Мак-Грегора, Е. Лофгрена [13].

Також слід відзначити вітчизняних вчених з розробки окремих аспектів у дослідженні: сутності світової гібридної війни у різних її вимірах Горбуліна, О. Власюка, О. Ляшенка, Г. Яворську, О. Їжак, Б. Парахонського, В. Яблонського [2] та інших; методології державного управління Ю. Сурміна, П. Надолішного [3], Ю. Ковбасюка [4], В. Бакуменка, С. Кравченка [5].

Втім залишаються ще поки не повною мірою розкритими теоретичні підходи з врахування фактора перспективи країни у напрямі практичної реалізації її зовнішньополітичного курсу, організації узгодженої протидії деструктивному впливу зовні на публічний простір з метою забезпечення стабільного стану держави, сталого розвитку державоутворювальних компонентів.

Мета статті - дослідити місце і роль фактора перспективи країни як чинника у забезпеченні сталого розвитку системи державного управління, національної безпеки через призму концепції гібридної війни.

Виклад основного матеріалу

Авторським колективом монографії «Світова гібридна війна: український фронт» сформована думка щодо принципового значення фактора перспективи для розуміння гібридної війни. Посилаючись на сучасну історію, вітчизняні дослідники виокремлюють три перспективи відносно подій у залежності від ролі сторін конфлікту, це: агресор, об'єкт гібридного нападу, спостерігач [2]. Погоджуємося з таким висновком, що врахування перспективи країни є вкрай важливим при формулюванні і реалізації країною-об'єктом скорегованої публічної політики для врівноваження та досягненні стабільного й захищеного стану системи державного управління, національної безпеки, сталого розвитку цих та інших компонентів державотворення.

Адже цінність протидії впливу зовні у напрямі захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, оборони державних кордонів безумовна при збереженні спроможності держави відновляти свої національні ресурси. У глобальному вимірі, одним із пріоритетів для країни-об'єкта є визначеність з позицією або політикою по відношенню до іншого учасника системи міжнародних відносин. Оскільки відкритим залишатиметься питання чи підтримуватиме окремо взята країна постраждалу сторону у протидії проти джерела зовнішнього деструктивного інформаційного впливу, чи ні, й якої інтенсивності і розміру ця допомога або імовірні гарантії надаватимуться.

Поряд з цим, інший важливий чинник для країни-об'єкта, це ідентифікувати статус іншої окремої країни або групи країн, які також стали цілями гібридного нападу з метою формулювання суголосного зовнішньополітичного курсу чи колективних заходів протидії, гармонізації геостратегічних сценаріїв з широкого спектру публічної політики.

Виходячи з основних характеристик методології державного управління, досягнення поставленої мети при вивченні того чи іншого явища передбачається орієнтуванням на типовий різновид, це - суб'єкт-об'єктна взаємодія. За Ю. Сурміним і П. Надолішнім, сутність цієї методології полягає у трьох аспектах - практиці, наукових дослідженнях, освіті. А її роль - у забезпеченні пізнавальної, практичної, навчальної діяльності [3, с. 7]. На погляд Ю. Ковбасюка, це зумовлено «міждисциплінарним характером науки державного управління й наявністю в останньої специфічних властивостей об'єкта та предмета [4, с. 5]». Інтерпретація поняття «об'єкт» за В. Бакуменком і С. Кравченком, це: «будь-яке явище, процес або предмет, на який спрямована практична або пізнавальна діяльність людей [5, с. 7]».

На нашу думку, при означених вище змінах світового гібридного устрою, такі перетворення зумовлюють пошук кожною державою ефективних рішень й відображаються на методології дослідження. Тому важлива комплексна оцінка розгортання суспільного середовища, системи державного управління в напрямі реалізації множини інтересів в усіх сферах проявлення деструктивного інформаційно-психологічного впливу.

За таких умов, на переконання автора, одним із ключових чинників виступає фактор перспективи країни. Феномен, прояви якого в залежності від того, якою мірою публічною владою тієї чи іншої країни пізнається, оцінюється та інтерпретується вплив зовні і, як реагуванням нею на зовнішні виклики, відбувається позиціонування суб'єктності країни в координатах глобальної безпекової архітектури у парадигмі «країна-об'єкт (спостерігач / суб'єкт)» гібридного протистояння. Щоб виявити відповідні ознаки такого реагування, пропонуємо звернутися до концептуальних підходів у контексті відповіді на сучасні загрози, з точки зору міжнародних відносин та зовнішньополітичного курсу країни.

На наднаціональному рівні. У програмному документі Європейського Союзу «Стратегічний компас» (2022 р.) з-поміж загроз класифіковано чинники гальмування темпів сталого розвитку: уповільнення економічного розвитку; зростання економічного суперництва; конкуренція за ресурси разом із вичерпанням змісту міжнародної багатосторонньої системи; зміна клімату. На переконання його авторів, для зміцнення регіонального механізму взаємодії керівними для урядів країн-членів повинні стати принципи: діяти, убезпечувати, інвестувати, співпрацювати з партнерами [6, с. 92]. Програмою також визначено інструментарій реалізації цих принципів: оцінювання середовища, комунікація у безпековій та оборонній сфері, модернізація механізмів захисту населення, зворотний зв'язок. Окреслено ключові напрями розвитку інвестиційного компонента, це мають стати: збільшення витрат на оборонний сектор, пільговий режим для партнерських зв'язків; розробка і впровадження у виробництво технологій наступного покоління; прискорення технологічних інновацій для скорочення залежності від іноземних ноу-хау [там само]. За експертною оцінкою, ухвалення «Стратегічного компасу» можна вважати значним прогресом наднаціонального європейського інституту. Оскільки в програмі, крім відповіді на безпекові загрози, також робиться акцент на оборонні інвестиції для досягнення стратегічної автономії ЄС [7].

Досвід окремих країн. Німеччиною, слідуючи регіональній стратегії, було прийнято нову доктрину під назвою «Міцність. Стійкість. Сталість. Інтегрована безпека для Німеччини» (2023 р.). В ній означено три рівнозначні вектори модернізації системи державного управління з акцентом на національну безпеку, це: безпековий й оборонний комплекс; економічний потенціал; громадський сектор. Що стосується громадського сектору - робиться наголос на забезпечення стійкості населення, вдосконалення мобілізаційної складової, розвиток національної стратегічної культури [8].

Відмічаємо, що в зовнішньополітичному дискурсі ФРН сформувався підхід за авторства Центра безпеки та оборони афілійованого з Німецькою радою з міжнародних відносин, який представлений у Звіті «Запобігання наступній війні. Німеччина і НАТО змагаються в часом» (2023 р.). Про те, що країні необхідно спільно з Північноатлантичним альянсом забезпечити збройним силам відповідні умови для стримування й, у разі потреби, протистояння військовій агресії рф. Чотири головні тези Звіту актуалізують: 1) спроможність стримувати і захищати; 2) термін шість років на підготовку до протидії потенційній загрозі; 3) реалізацію невідкладних геостратегічних сценаріїв з нейтралізації політичних та економічних ризиків; 4) потребу промисловості в кількісному й якісному стрибку. У цілому, підсилюючи вже прийняту нову державну доктрину, в німецькому експертному середовищі сформовано позицію, яка націлює публічну владу на імплементацію так званої формули «Тотальна оборона, це воєнний потенціал без агресивної мотивації» в основі якої три компонента: військова спроможність, економічний потенціал, стійкість. За інтерпретацією фахівців, термін «стійкість» означає психологічну та фізичну здатність суспільства: підтримувати високий моральний дух, соціальну згуртованість; забезпечувати охорону інфраструктурних об'єктів на транспорті, енергетичних і цифрових мережах, закладів громадського здоров'я; формулювати й артикулювати публічно громадську думку; поширювати позицію з вірою в успіх, подолання будь-яких випробувань; робити внесок не дивлячись на втрати чи наслідки від збройного конфлікту [9].

Очевидно, що підходячи системно та комплексно до оцінювання ризиків, в урядових колах Німеччини сформовано чітке усвідомлення потенційної загрози військового нападу рф, у зв'язку з цим до уваги федерального уряду й трансатлантичного союзу пропонуються стратегії безпеки і стратегії ризиків, в основі яких інвестування в інноваційний розвиток оборонного та економічного сектору, визначення ступеня актуальності й часових періодів реалізації геостратегічних сценарних підходів за широкого діапазону практичної імплементації.

Беручи до уваги фактор перспективи Сполучених Штатів Америки, можемо говорити, що його прояви свідчать про їх трансформацію зі спостерігача гібридного конфлікту на повноцінний об'єкт інформаційного впливу [1, с. 49]. Сучасними глобальними викликами було продиктовано владі цієї країни невідкладно віднайти симетричні заходи протидії на адресу їх джерела походження, як оцінює У. Кларк - «об'єднаній групі авторитарних режимів глибоко опозиційних світовому лідерству США, міжнародному порядку за верховенства права: рф, КНР, КНДР [10]».

Чітка суб'єктна поляризація складових міжнародної безпекової системи від військового експерта значно підсилює смислове наповнення прийнятих раніше концептуальних підходів, що знайшли відображення в програмах «Національна стратегія безпеки» (2022 р.), «Національна оборонна промислова стратегія» (2023 р.). В обох стратегіях за доктринальний напрям розвитку Сполучених Штатів прийнято прискорення зміни поколінь від існуючої оборонного-промислової бази до більш надійної, стійкої та динамічної модернізованої промислово-оборонної екосистеми [11; 12].

Розглядаючи положення «Національної стратегії безпеки», західні фахівці виокремлюють підходи, що націлені передусім на розбудову промислової бази шляхом: забезпечення персоналом, ресурсами для залучення в оборонний сектор компаній стартап, нетрадиційних постачальників і стейкхолдерів ринку капіталів; застосування пільг, відміни тарифних бар'єрів для провідних технологічних компаній контрактерів при замовленнях від оборонних відомств; розгортання приватного сектору й відкритого ринку як життєво важливих джерел національного потенціалу і ключових носіїв інновацій; інвестування в публічний сектор для надання якомога широкого доступу працездатному населенню до медичних послуг, охорони здоров'я дитини; розвитку системи професійного навчання працездатного населення упродовж кар'єри передусім технологічним, технічним дисциплінам, математиці [11; 13].

В іншому документі - «Національна оборонна промислова стратегія», з - поміж ключових векторів заслуговують на увагу такі, як планування і впровадження: 1) стійких ланцюгів постачання для виробництва продукції, послуг та технологій необхідних нині й у майбутньому за критеріями - оперативність, масштабність, конкурентоспроможна вартість; 2) доступу до трудових ресурсів кваліфікованої та укомплектованої робочої сили, різнопрофільної і наявної на місцевому ринку праці; 3) гнучких придбань державою в реальному й корпоративному фінансовому секторі задля сприяння стратегіям на динамічний розвиток, збалансування одночасно ефективності з ремонтопридатністю, стандартизацію, скорочення часу на розробку та впровадження, зниження витрат, масштабність виробництва; 4) економічного стримування - як об'єкт, визначено потенційного агресора з обмеженням його доступу до американського ринку, технологій й інновацій - з метою імплементації таких ефективних ринкових механізмів, які б підтримували одночасно стійку оборонно-промислову екосистему США спільно з їх відданими зарубіжними союзниками і партнерами, а також економічну безпеку та комплексне стримування [12; 14].

Підходячи до обговорення суб'єктності України, очевидно, що у контексті фактора перспективи, це - «країна-об'єкт» гібридного протистояння. Тоді компоненти, до прикладу, системи міжнародних гарантій, для нашої держави доцільно було б, на нашу думку, формувати за умов об'єкт-об'єктної взаємодії за принципом першості.

До прикладу, пропонуємо модель отримання національних безпекових гарантій будувати рейтингуванням, від: 1) іншої країни-об'єкта гібридного протистояння; 2) країни потенційного об'єкта, публічний простір якої вже знаходиться у полі зору зовнішніх акторів (нетрадиційних формувань з точки зору міжнародної системи) або країн-суб'єктів гібридної загрози чи країн- агресорів (традиційних юридичних утворень з легальним статусом), яка попередньо визначена ціллю але заходи реалізації відносно якої суб'єктом ще не здійснюються; 3) країни-спостерігача. За ієрархічним ступенем, це може бути механізм національних гарантій високого (об'єкт-об'єкт), середнього (об'єкт-потенційний об'єкт), низького (об'єкт-спостерігач) рівня. Вочевидь, що гарантії наднаціонального чи колективного рівня для нашої держави були б більш результативні завдяки синергійному ефекту.

Розмірковуючи щодо перспектив повоєнної відбудови України та відповідності зовнішньополітичного курсу фактору перспективи, то в міждержавному діалозі з майбутніми або наявними партнерами, або союзниками слід аналізувати й брати до уваги їх фактор перспективи з метою визначення, по-перше, доцільності, а по-друге, перспективності переговорів. Щоб більш ефективно моделювати і розвивати партнерські чи союзницькі механізми співпраці з тими країнами, які перебувають одночасно у насамперед подібному з нашою державою статусі «об'єкт-об'єкт» гібридного протистояння по відношенню до суб'єкта походження деструктивного зовнішнього впливу. Або за умови, коли існує висока або потенційна імовірність трансформації суб'єктності зарубіжної країни у контексті її фактора перспективи до побідного з нашою державою статусу.

На завершення обговорення, можемо відзначити, що за сучасного світового гібридного устрою відбувається переорієнтування напрямів інформаційно-психологічного впливу країнами-агресорами й нетрадиційними зовнішніми акторами на публічний простір визначених ними цілей. Статус яких в рамках міжнародної безпекової системи можна дослідити і визначити завдяки оцінюванню зокрема їх фактора перспективи. З виробленням подальших відповідних рекомендацій владі у модернізації такою країною або наднаціональним інститутом концептуальних підходів у напрямі практичної імплементації невідкладних заходів. Звідси, формулюється і реалізовується публічна політика метою якої є забезпечення стабілізаційних та відновлю- вальних процесів в оборонному, безпековому, економічному, технологічному, ресурсному, людському й інших важливих секторах. З точки зору фактора перспективи, важливо враховувати країною-об'єктом статусність інших країн- учасників гібридного конфлікту задля планування і реалізації національної чи колективної політики протидії.

Підводячи підсумок, можемо зробити такі висновки. Виходячи із концепції гібридної війни, по-перше, фактор перспективи країни як чинник відіграє одну із ключових ролей пізнавальної, практичної та навчальної діяльності для публічної влади при оцінюванні, формулюванні і реалізації державної політики із забезпечення сталого розвитку системи державного управління, національної безпеки, а також інших державоутворювальних компонентів.

Другий підсумок у тому, що значущість фактора перспективи країни особливо проявляється під час реалізації зовнішньополітичного курсу, розвитку міжнародних зв'язків, позиціонування в системі координат міжнародних відносин зокрема глобальної безпекової архітектури. Від того, наскільки суголосні зовнішньополітичні заходи країн партнерів чи союзників, настільки будуть результативними їх двосторонні чи багатосторонні зовнішні зносини.

Інший аргумент, це націлювання публічної влади на застосування якомога повною мірою принципу об'єкт-об'єктної взаємодії при структуру- ванні зв'язків через іноземні юрисдикції. Врахування фактора перспективи країни потенційного партнера або союзника, за широкого кола взаємних інтересів - політика, бізнес, освіта, наука, контакти на рівні національних меншин, культурні обміни тощо.

Література

1. Бондар В.Т. Трансформація зовнішніх акторів за сучасного гібридного світоустрою. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія: «Екологія. Публічне управління та адміністрування», 2023. Вип. 4. С. 46-51. DOI: https://doi.org/10.32782/2786- 5681-2023-4.07.

2. Світова гібридна війна: український фронт: моногр. / за заг. ред. В.П. Горбуліна. К.: НІСД, 2017. 496 с.

3. Сурмін Ю.П., Надолішній П.І. Методологія як інструмент ефективної реалізації можливостей державного управління. Енциклопедія державного управління: у 8 т. Т. 2: Методологія державного управління / наук.-ред. колегія: Ю.П. Сурмін (співголова), П.І. Надолішній (співголова) та ін. 2011. К.: НАДУ. С. 7-16.

4. Ковбасюк Ю.В. Наука державного управління в умовах системних державно - управлінських реформ і суспільних трансформацій. Вісник НАДУ, 2012. № 1. С. 5-20.

5. Бакуменко В.Д., Кравченко С.О. Методологія системних досліджень в державному управлінні / навч. посіб. К.: ВПЦ АМУ, 2011. 116 с.

6. A Strategic Compass for Security and Defence - For a European Union that protects its citizens, values and interests and contributes to international peace and security (2022). Council of the European Union, 64 p. URL: https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/documents/ strategic_compass_en3_web.pdf (дата звернення 08.06.2024).

7. Paul, A., Shea, J., Chihaia, M., Ciolan, I., Riekeles, G. & Rodriguez, A. (2022). Will the Strategic Compass be a game-changer for EU security and defence? European Policy Centre. UR: https://www.epc.eu/en/Publications/Will-the-Strategic- Compass-be-a-game-changer-for-EU-security-and-defen~479820 (дата звернення 08.06.2024).

8. Robust. Resilient. Sustainable. Integrated Security for Germany. Federal Foreign Office. Berlin, Germany. June, 2023. URL: https://www.nationalesicherheitsstrategie.de/National-Security- Strategy-EN.pdf (дата звернення 08.06.2024).

9. Molling, Christian. & Schutz, Torben (2023). Preventing the Next War. Germany and NATO Are in a Race Against Time. German Council on Foreign Affairs. No. 34. URL: https://dgap.org/ system/files/article_pdfs/34-DGAP-Policy-Brief-2023.pdf (дата звернення 08.06.2024).

10. Clark, W. (2024). The United States needs a new strategic approach fir for a new geopolitical era. Memo to the President. Scowcroft Center for Strategy and Security. Atlantic Council. URL: https://www.atlanticcouncil.org/content-series/memo-to-the-president/memo-to- the-president-the-united-states-needs-a-new-strategic-approach-fit-for-a-new-geopolitical-era/ (дата звернення 08.06.2024).

11. National Security Strategy. The White House. Washington, October 12, 2022. Retrieved from https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/2022/10/Biden-Harris-Administrations-National- Security-Strategy-10.2022.pdf (дата звернення 08.06.2024).

12. National Defense Industrial Strategy. Department of Defense. Washington, November 18, URL: https://www.businessdefense.gov/docs/ndis/2023-NDIS.pdf (дата звернення 08.06.2024).

13. McNamara, W.V., Modigliani, P., MacGregor, M., & Lofgren, E. (2022). Commission on Defense Innovation Adoption. Final Report. Scowcroft Center for Strategy and Security. Atlantic Council. URL: https://www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2024/01/Commission- on-Defense-Innovation-Adoption-Final-Report.pdf (дата звернення 08.06.2024).

14. Fact Sheet: National Defense Industrial Strategy. U.S. Department of Defense. January URL: https://www.businessdefense.gov/docs/ndis/NDIS-Fact-Sheet_JAN24.pdf (дата звернення 08.06.2024).

References

1. Bondar, V. (2023). Transformatsiia zovnishnikh aktoriv za suchasnoho hibrydnoho svitoustroiu [Transformation of External Actors in a Modern Hybrid World Order]. Scientific Bulletin of Vinnytsia Academy of Continuing Education. Series: Ecology. Public Administration. 4. 46-51. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.07 [in Ukrainian].

2. Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front: monohr. / za zah. red. V.P. Horbulina. [Global hybrid war: the Ukrainian front]. NISD, 2017. 496 p. [in Ukrainian].

3. Surmin, Yu.P. & Nadolishnii, P.I. (2011). Metodolohiia yak instrument efektyvnoi realizatsii mozhlyvostei derzhavnoho upravlinnia. Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia: u 8 t. T. 2: Metodolohiia derzhavnoho upravlinnia / nauk.-red. kolehiia: Yu.P. Surmin (spivholova), P.I. Nadolishnii (spivholova) ta in. [Methodology as a Tool for Effective Implementation of Public Administration Opportunities. Encyclopedia of Public Administration: in 8 vols. Volume 2: Methodology of Public Administration / scientific editor. board: Yu.P. Surmin (co-head), P.I. Nadolishnii (co-chairman) and others]. NADU. P. 7-16 [in Ukrainian].

4. Kovbasiuk Yu.V. (2012). Nauka derzhavnoho upravlinnia v umovakh systemnykh derzhavno-upravlinskykh reform i suspilnykh transformatsii [The Science of Public Administration in the Conditions of Systematic Public Administration Reforms and Social Transformations]. Bulletin of NADU. P. 1. 5-20 [in Ukrainian].

5. Bakumenko V.D. & Kravchenko S.O. (2011). Metodolohiia systemnykh doslidzhen v derzhavnomu upravlinni / navch. posib. [Methodology of System Research in Public Administration / teacher. manual]. VPTs AMU. 116 p. [in Ukrainian].

6. A Strategic Compass for Security and Defence - For a European Union that protects its citizens, values and interests and contributes to international peace and security (2022). Council of the European Union, 64 p. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/sites/default/files/documents/ strategic_comp ass_en3_web.pdf

7. Paul, A., Shea, J., Chihaia, M., Ciolan, I., Riekeles, G. & Rodriguez, A. (2022). Will the Strategic Compass be a game-changer for EU security and defence? European Policy Centre. Retrieved from https://www.epc.eu/en/Publications/Will-the-Strategic-Compass-be-a-game- changer-for-EU-security-and-defen~479820.

8. Robust. Resilient. Sustainable. Integrated Security for Germany. Federal Foreign Office. Berlin, Germany. June, 2023. Retrieved from https://www.nationalesicherheitsstrategie.de/ National-Security- Strategy-EN.pdf.

9. Molling, Christian. & Schutz, Torben (2023). Preventing the Next War. Germany and NATO Are in a Race Against Time. German Council on Foreign Affairs. No. 34. Retrieved from https://dgap.org/system/files/article_pdfs/34-DGAP-Policy-Brief-2023.pdf.

10. Clark, W. (2024). The United States needs a new strategic approach fir for a new geopolitical era. Memo to the President. Scowcroft Center for Strategy and Security. Atlantic Council. Retrieved from https://www.atlanticcouncil.org/content-series/memo-to-the-president/ memo- to-the-president-the-united-states-needs-a-new-strategic-approach-fit-for-a-new-geopolitical-era/.

11. National Security Strategy. The White House. Washington, October 12, 2022. Retrieved from https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/2022/10/Biden-Harris-Administrations- National-Security- Strategy- 10.2022.pdf.

12. National Defense Industrial Strategy. Department of Defense. Washington, November 18, Retrieved from https://www.businessdefense.gov/docs/ndis/2023-NDIS.pdf.

13. McNamara, W.V., Modigliani, P., MacGregor, M., & Lofgren, E. (2022). Commission on Defense Innovation Adoption. Final Report. Scowcroft Center for Strategy and Security. Atlantic Council. Retrieved from https://www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2024/01/ Commission-on-Defense-Innovation-Adoption-Final-Report.pdf.

14. Fact Sheet: National Defense Industrial Strategy. U.S. Department of Defense. January Retrieved from https://www.businessdefense.gov/docs/ndis/NDIS-Fact-Sheet_JAN24.pdf.

Размещено на Allbest.ru