Засоби інтенсифікації газетного мовлення

Демократизація та лібералізація стилістичних засад як поширене нині явище в літературній мові призвело до активного використання у мові засобів масової інформації просторічної лексики, вульгаризмів та суржику. Функціонування субстандартної лексики як компонента газетного тексту є досить поширеним явище, про що свідчать наведені у роботі приклади («Бо мізки наші биті молотом / Бо яйця січені серпом»; «Як зробити з лайна цукерку»; «Настав кінець ресторанові», «Дупа в пиві»; «Ахрєніцєльниє» асоціації під час останнього концерту «ВВ».

Фразеологічні одиниці є оптимальним засобом впливу на читача, який активізує його мислення і увагу. Виражання особливості фразеологізмів спирається на високий ступінь узагальненості значення та експресивно-емоційні наповненості. Використання фразеологічних одиниць дає можливість розв'язати одне із головних завдань публіцистики - поєднати максимальний рівень інформативності з емоційною наповненістю, експресивністю вислову. Узуальні фразеологізми, на відміну від оказіональних, не призводять до створення додаткового ефекту переосмислення семантики. Значення узуального фразеологізму переноситься на текст статті, створюючи потрібні асоціації: «Що дякові можна, то попові зась»; «Крим «коней на переправі не міняє»; «Цей про образи, а той про гарбузи». У роботі проаналізовано асоціативний зв'язок заголовків - узуальних фразеологізмів із змістом статей.

Оказіональні фразеологізми оновлюють традиційні за змістом і формою вислови і є, по суті, індивідуально-авторськими «забавами» із фразеологічним матеріалом: «З каналу по нитці - народові трансляція»; «І люди ситі і коні цілі»; «Бідний студент думкою багатіє». Субституція або цілеспрямована заміна одного, кількох чи всіх компонентів фразеологічної одиниці є одним із найпоширеніших способів продукування оказіональних фразеологізмів, про що засвідчують численні вибірки з сучасної української преси. Мовна практика журналістів показує, що досить поширеним засобом інтенсифікації газетних текстів є використання афористичних висловів, поетичних ремінісценцій, цитат відомих людей. Особливо популярними є рядки із поезій Т. Шевченка, І. Франка, Л. Костенко, оскільки вони загальновідомі і мають максимальний емоційний вплив на читача.

Динаміка соціальних процесів об'єктивно зумовлює і в подальшому розширення і удосконалення функцій української преси, урізноманітнення її виражально-зображальних можливостей. Українська газета ще повинна вчитися говорити вільно, відверто, публічно… і естетично.

У сучасних українських газетах спостерігаємо свої синтаксичні структурні особливості:

- широке використання еліптичних конструкцій, як засобу динамізації і сконденсованості вислову. Функціонування еліптичних конструкцій має свої структурні особливості:

а) вилучення дієслова-присудка, що дозволяє виділити найважливіше, на чому акцентується увага публікації («Природі шкода, первоцвітникам-збитки, хворим-радість»; «У Києві-швейцарські годинники»; «Пора! - суддям» та ін.);

б) використання фразеологічних еліпсованих конструкцій. Еліпсовані одиниці належать до високочастотних синтаксичних конструкцій у ролі заголовків.

- використання парцеляції частин речень, як стилістичного прийому актуалізації:

а) парцеляція підрядної частини складнопідрядного речення разом із сполучником («Як Петро Жмуд з того світу повернувся»; «Щоб свято не кінчалось»; «Щоб не пустити «троянського коня»; «Коли балансують між совістю і гаманцем» та ін.);

б) парцеляція головної частини складнопідрядного речення разом із сполучником («На людство очікує катастрофа, якщо…»; «Люди встануть з колін, коли…»); в) парцеляція конструкцій з називним уявлення («Майдан: хроніки подій»; «Флеш-моб: безглузді дії «розумного натовпу»; «Google: розширення бази»; «Вибори 2004: час збирати каміння» та ін.).

- використання інверсії як стилістичної фігури у структурі газетного тексту (зміна звичайного порядку слів) і винесення комунікативно вагомої частини на: інтенсифікація мовний газетний

а) початок речення («Синів Бога не критикуйте»; «В кінці тунелю світло»);

б) кінець речення («Концерт дає італієць»; «Ярмарок пенсіонерам сподобався).

Як засіб експресії і увиразнення тексту авторами публікацій використовуються скорочені, стягнені конструкції. Особливого поширення в сучасних газетах (2004-2005 р.) набули інтонаційно розчленовані двохелементні речення із словами «Так», «Ні» («лозунгового характеру»: «Кучмізму - ні! Так-Помаранчевій революції»; «Ні-олігархічній владі! Так-демократії і правді!» та ін.). Характерним явищем у мові сучасних українських газет є функціонування у ролі заголовків питальних і окличних синтаксичних конструкцій: «Партія веде? Яка?», «Запитання? Невже перед бурею?», «Якої «випічки» більшість?»; «Чому майбутній час не став теперішнім?»; «Ми це зробили!», «Биймо на сполох!», «Я душею і серцем за помаранчевих!».

Список використаної літератури

1. Васильев А.Д. «Крутой» // Русская речь. - 1993. - №6. - С. 44-47.

2. Вареник С.В. «У пошуках комічних асоціацій // Культура слова. Республіканський міжвідомчий збірник. - 1984. - В.26. - С. 66-69.

3. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови. - К.: Наук. думка, 1990.

4. Гальперин И. Текст как объект лингвистического исследования. - М.: Наука, 1981.

5. Григораш А. Літературні цитати і ремінісценції на газетних шпальтах 90-х років // Урок української. - 2001. - №2. - С. 18-21.

6. Григораш А. Політична метафора на шпальтах сучасної української преси України // Рідний край. Науково-публіцистичний художньо-літературний альманах. - 2003. - №2 (9). - С. 78-83.

7. Грицюк Л.Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка // Мовознавство. - 1989. - №5. - С. 55-58.

8. Грицюк Л.Ф. Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків // Мовознавство. - 1992. - №2. - С. 51-56.

9. Доблаев Л.П. Логико-психологический анализ текста. - Саратов, 1969.

10. Дресслер В. «Синтаксис текста // Новое в зарубежной лингвистике. - М.: Прогресс, 1987 - В. 8. - С. 111-137.

11. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. - К.: Наук. думка, 1973.

12. Єрмоленко С. Мова преси // Українська мова. Енциклопедія. - К.: В-во «Укр. енциклопедія», 2000. - С. 323.

13. Жовтобрюх М. Мова української періодичної преси (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). - К.: «Наук. думка», 1970.

14. Иванчикова Е. О развитии синтаксиса русского языка в советскую эпоху // Развитие синтаксиса русского языка. - М.: Наука, 1966. - С. 18-24.

15. Коваль А.П. Спочатку було Слово. Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. - К.: Либідь, 2001.

16. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української літературної мови. - К.: Вища школа, 1987.

17. Коваль А.П., Коптілов В.В. 1000 крилатих виразів української літературної мови. - К.: Наук. думка, 1964.

18. Ковальчук М. Фразеологізм - заголовок у газеті // На ниві української філології: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 144-147.

Размещено на Allbest.ru