Молодіжна преса України: історія і сучасність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля

Факультет масових комунікацій

Кафедра журналістики

Курсова робота

З предмету:

Історія української журналістики

На тему:

Молодіжна преса України: історія і сучасність

Луганськ, 2012.



Вступ

Молодіжна преса - невід'ємна складова інформаційного простору нашої країни, вона, як і інша преса, пройшла багаторічну історію становлення та розвитку. Зараз, коли у молодого покоління бажання читати книжки поменшало, саме молодіжні ЗМІ стають основним джерелом різноманітної інформації та знань для молодих людей. Тому молодіжна преса потроху активізується, але у неї є ряд проблем, які гальмують цей процес. Через це вивчення молодіжної преси є надзвичайно актуально.

Мета - вивчити історію молодіжної преси України. Визначити особливості сучасної молодіжної преси.

Завдання:

1. Простежити історію становлення та розвитку молодіжної преси України на різних її етапах.

2. Визначити особливості аудиторії, тематичної орієнтації, лексики молодіжних ЗМІ.

3. Дізнатися про вплив молодіжної преси на свою аудиторію.

Предмет вивчення - історія і сучасність молодіжної преси України.

Об'єкт вивчення - матеріали журналів «Паліндром», «5 балів», «Отрок», «Помічник абітурієнта», діяльність студії «Шанс».

Новизна роботи: у цій роботі вивчається історія і сучасність молодіжної преси України. Розглядаються матеріали сучасних молодіжних ЗМІ.

Методи вивчення: вивчення робіт вчених, аналіз матеріалів ЗМІ.

Методологічна база: в основі роботи покладено ряд книг про пресу України, у яких розповідалося і про молодіжну пресу.

Структура роботи: робота складається з вступу, двох глав з під главами, висновку, практичних рекомендацій, списку літератури та додатків.

Практичне значення: потреби молоді в різній інформації постійно змінюються, а з цим змінюється і молодіжна преса. Вона постійно розвивається і видозмінюється. Тому треба вивчати історію і сучасність молодіжної преси України.



Глава 1. Становлення та розвиток молодіжної преси України

1.1 Перші молодіжні видання

Періодичні видання беруть свій початок з глибокої давнини, а саме, з повідомлень «Acta senatus», які за наказом Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму. В 8-9 ст. починає виходити «Пекінський вісник», а в 15-16 ст. з'являються летючі листи в Німеччині. З 17 ст. у Європі починають з'являтися часописи.

На українських землях преса з'явилась значно пізніше. «За гетьмана І.Виговського можна побачити зародок української преси. Крім звичайних універсалів за час його гетьманування почали видаватися спеціальні друковані універсали для козацької старшини, в яких побіч різного роду наказів, законів тощо подано вже і поточні вісті. Був це фактично своєрідний сурогат часопису, що появлявся і пізніш аж до 1709р.».

Щодо української молодіжної преси, то її історія почалася з 1860р., коли студенти Київського університету почали видавати рукописний журнал «Самостійне слово». В 1863 - 64 годах выходил журнал «Помийниця» (сатиричекий), а на Галичине первым молоденым изданием считают журнал «Друг», который выходил с 1874 года как печатный орган Академического кружка.

На початку ХХ ст. саме у Львові було найбільше студентської преси. Тут віходив перший український студентський журнал «Молода Україна», щотижневик «Гайдамаки», щомісячник «Іскра», «На розсвіті».

У Києві у той час видавався «Вісник української київської студентської громади», а в Петербурзі - «Український студент». Під час Першої світової війни видань стало значно менше.

Можливість виходити була тільки у окремих: «Стерно» в Києві, «Вісник Драгоманівської організації» у Львові, «Нова думка» під редакцією Ю.Ліпи у Кам'янці - Подільському. У цей час з'явився особливий вид студентської преси - листівки-воззвання, які були реакцією на політичну нестабільність та демонстрували позицію студентства.

1.2 Молодіжні видання СРСР

Для суспільно-політичних і літературно-художніх Молодіжних видань властиві полемічність, прагнення залучити до дискусії широкі кола молоді, живий, розмовний стиль викладу, постійна публікація матеріалів читачів. Для науково-художніх характерні дохідливість, жвавість і цікавість у викладі наукових питань, яскравість і виразність ілюстрування.

Перші самостійні молодіжні видання з'явилися в країні вже в жовтні-листопаді 1917 р. Вони активно брали участь в молодіжному революційному русі, часто нагадували агітки. 14 жовтня в Москві вийшов перший номер журналу «Інтернаціонал молоді» (коштував 80 копійок), трохи пізніше 28 жовтня - в Петербурзі «Юний пролетар». Обидва видання були органами Соціалістичного союзу робочої молоді. Поступово молодіжні видання з'явилися в усіх республіках, областях, великих містах СРСР. Основна їх частина випускалася під егідою Комуністичного союзу молоді, головним органом якого став журнал «Юний комуніст» (вийшов після першого з'їзду робочої і селянської молоді в грудні 1918 г). Надалі система молодіжної друку ширилася, з'являлися нові газети, літературно-художні видання для юнацтва («Молода гвардія», «Юність»), музичні («Ровесник»), науково-популярні («Юний натураліст», «Юний технік») журнали.Молодежние журнали відгукувалися на все, що відбувалося в країні. Активно займалися формуванням нової людини, героя нової епохи. Партія поставила мету перед молодіжної журналістикою - вивчення і поширення позитивного досвіду життя і думки, розвиток ініціативи мас, виховання. І цю мету молодіжна журналістика виконувала.

Дитячі та юнацькі видання. Після перемоги Жовтневої революції радянські дитячі та юнацькі видання, як і вся радянська дитяча література, стають активними помічниками партії і держави у справі комуністичного виховання підростаючих поколінь. Перший радянський журнал для дітей «Північне сяйво» (1919-20) був заснований М. Горьким. З 1919 Д. і ю. ж. виходять не тільки в Петрограді і в Москві, але також і в багатьох інших містах. Зі створенням піонерської організації (1922) з'являються піонерські журнали «Барабан» (1923-26, злився потім з «Піонером»), «Юні будівельники» (1923-25), «Юні товариші» (1922), «Піонер» (з 1924 ); спеціальні журнали для селянських дітей: «Іскорка» (1924-33), «Дружні хлопці» (1927-53, в 1933-1937 виходив під назвою «Колгоспні хлопці»). Велику роль у розвитку радянської дитячої художньої літератури зіграли журнали «Воробей» (згодом «Новий Робінзон», 1923-25), «Їжак» (1928-35), «Чиж» (1930-41), «Витівник» (1929-41 і 1946-53). Зростання інтересу юнацтва до питань перетворення природи, до техніки викликав необхідність створення спеціалізованих науково-популярних журналів - «Юний натураліст» (з 1928), «Юний технік» (з 1956), «Квант» (з 1969) та ін.

Перед дитячою літературою, в тому числі і перед журналами, постановою ЦК КПРС «Про заходи щодо подальшого розвитку радянської дитячої літератури» (1969) висунута задача підвищення ідейно-художнього рівня публікованих творів з метою виховання у хлопців відданості комуністичним ідеалам, любові до Батьківщини, високих морально-етичних якостей, почуття пролетарського інтернаціоналізму, працьовитості, інтересу до знань.

У 1971 в СРСР випускалися центральні дитячі і юнацькі журнали: «Веселі картинки», «Мурзилка», «Піонер», «Юний натураліст», «Вогнище», «Юний технік», «Радянський школяр» (для сліпих дітей). У союзних республіках, а також в Татарській і Башкирської АРСР виходять дитячі і юнацькі журнали на національних мовах. У деяких великих містах випускаються дитячі альманахи («Зірочка», з 1953, і «Дружба», з 1951, в Ленінграді, «Волзькі зорі», з 1949, в Куйбишеві, «Стежка», з 1967, в Новосибірську, і ін). У коло читання старшокласників входять також комсомольсько-молодіжні журнали - «Вожатий», «Комсомольская жизнь», «Юність», «Зміна», «Знання - сила», «Техніка - молоді» та ін Питання дитячої журналістики і керівництва дитячим читанням висвітлюються критико-бібліографічним журналом «Дитяча література».

Піонерські журнали - в СРСР, масові дитячі літературно-художні та громадсько-політичні періодичні видання ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації ім. В. І. Леніна, ЦК ЛКСМ союзних республік, обкомів комсомолу і відповідних республіканських і обласних рад піонерських організацій. Виникли на початку 20-х рр.. У 1922 почав виходити журнал «Юні товариші», видання ЦК РКСМ і Колегії дитячих установ ВЦИК, який активно пропагував створення піонерських загонів, послідовно розкривав класову сутність дитячої комуністичної організації, її політичні цілі і завдання, форми і методи роботи. У 1922 журнал провів збір поштових марок до фонду допомоги голодуючим Поволжя, що стало першим досвідом активного залучення дітей до суспільно-політичних кампаній. Слідом за «Юними товаришами» (в 1924 злився з журналом «Піонер») з'явилися журнали «Юні будівельники» (1923-25), «Барабан» (1923-1926, злився з «Піонером»). Для сільських хлопців видавалися піонерські журнали «Іскорка» (1924-33) і «Дружні хлопці» (1927-1953, в 1933-37 - під назвою «Колгоспні хлопці»). У 20-і рр.піонерські журнали. організовуються в союзних республіках: «Піонер» (1929, Вірменія), «Білоруський піонер» (1924), «Піонер» (1927, Азербайджан), «Піонер» (1926, Туркменія). У 1928 виходило 18 П. ж. (12 для піонерів і 6 для жовтенят) загальним тиражем 433 тис. примірників, у тому числі спеціалізовані видання «Знання - сила» (1926), «Юний натураліст» (1928).

Піонерські журнали 20-х рр.. носили яскраво виражений публіцистичний характер. На сторінках таких видань виступали Н. К. Крупська, М. І. Калінін, Ем. Ярославський, Ф. Я. Кон, А. І. Єлізарова та ін У 30-і рр.. визначився новий тип піонерського журналу, який об'єднав в собі художні традиції горьківського журналу для дітей «Північне сяйво» і політична загостреність «Юних товаришів», «Барабан» і ін Профіль таких журналів значно розширився: у них з'явилися відділи піонерської і шкільного життя, літератури, публіцистики, науки і техніки, мистецтва, спорту. У журналах почали співпрацювати письменники, вчені, герої праці. Республіканські піонерські журнали активно впливали на становлення і розвиток дитячої літератури на національних мовах. У 1936 видавалося 28 дитячих журналів (19 на національних мовах) разовим тиражем 700 тис. екземплярів.

У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 видання багатьох піонерських журналів було тимчасово припинено (продовжували виходити «Піонер», «Дружні хлопці», «Мурзилка»). У 1948 виходило 15 піонерських і дитячих журналів (10 на національних мовах) разовим тиражем 313 тис. екземплярів.

П'ятдесяті-шістдесяті роки ХХ століття, що увійшли в історію як роки «відлиги» в соціально-політичному та культурному житті країни Рад, ознаменувалися значним розширенням палітри «товстих» літературно-художніх та громадсько-публіцистичних журналів.Наприклад, в 1955 вперше вийшов у світ молодіжний журнал «Юність». Редактором нового журналу для радянської молоді був призначений маститий, зі стійкою репутацією сильного художника, письменник Валентин Катаєв.

У 1974 видавалося 25 щомісячних піонерських журналів і 10 журналів для жовтенят і дошкільників загальним разовим тиражем понад 17,5 млн. примірників. Центральні журнали ЦК ВЛКСМ і Центральної ради Всесоюзної піонерської організації ім. В. І. Леніна (1974): «Піонер» (з 1924), «Ватра» (з 1936), «Моделист-конструктор» (з 1966), «Радянський школяр» (з 1938, для сліпих дітей, друкується шрифтом Брайля), «Юний натураліст» (з 1928), «Юний технік» (з 1956), «Мурзилка» (з 1924, для жовтенят), «Веселі картинки» (з 1956, для дошкільного віку); в РРФСР - «Іскорка» (з 1957, щомісячник, додаток до газети «Ленінські іскри», Ленінград), «Піонер» (з 1930, Уфа, на башкирською мовою), «Уральський слідопит» (з 1958, Свердловськ, спільно з союзом письменників РРФСР), «Ялкин»(« Полум'я », з 1933, Казань, татарською мовою); УРСР - «Піонерія»(з 1923, українською мовою, з 1950 і російською мовою),« Барвінок »(з 1928, українською мовою, з 1950 і російською мовою, для жовтенят), «Малятко» («Малютка», з 1960, українською мовою; для дошкільного віку); БССР - «Бярозка» («Берізка», з 1924, на білоруській мові), «Вяселка» («Веселка», з 1957, на білоруській мові, для жовтенят.

1.3 Молодіжні видання незалежної України

Щодо молодіжніх видань незалежної України, то велику частину з них займають Студентські ЗМІ.

Сьогодні в Україні кожен солідний університет видає свою студентську газету (в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка виходить газета «Університет», в Національному університеті «Київський політехнічний інститут» - газета «Київський політехнік», у Львівському національному університеті імені І. Франка - «Каменяр », в Тернопільській академії народного господарства -« Академія », в Острозькій академії -« Острозька академія »). У всіх той чи інший формат і різну кількість сторінок, і іноді вони є чи не єдиним масовим джерелом інформації для молоді. Але кожна така газета перш за все - виразник ідей адміністрації навчального закладу. На противагу до цих видань молодь створює «самвидавні» газети. З більш широким входженням у наше життя Інтернету у нас з'явилася можливість створювати мережеві ЗМІ («Бонет», «Студентський портал», «Колега»). У першу чергу творцем таких електронних газет виступає сам читач, бо майже завжди пише відгуки на запропоновані матеріали, а іноді стає послідовним учасником. Існує думка, що за таким видом молодіжної преси - майбутнє, адже це досить дешевий і дієвий спосіб поширення інформації. Для створення електронної газети потрібні лише комп'ютер і вихід в Інтернет.

Студентська друкована преса сьогодні виглядає не так строкато, як, скажімо, загальнополітичні видання. Причина цього банальна: коштів фінансування, що виділяються навчальним закладом, ледве вистачає на елементарну друк, про колір і гарному папері можуть говорити одиниці. Тиражі студентських газет сьогодні не дуже великі, більше двох тисяч примірників майже не буває, рекламодавець також не спокушається таким накладом, а переважна більшість студентських газет не виписуються і не продаються. Винятком є хіба що «Аудиторія», що має загальнодержавну сферу розповсюдження і на яку можна підписатися в будь-якому куточку України. Але левова частка матеріалів у ній - місцевого характеру. Однак у студентської преси все ж таки є свої перспективи, тому що студентство і далі все активніше входить в суспільне життя, і скоро назріє потреба створення загальнодержавного студентського видання.

Висновки: Історія української молодіжної преси почалася з 1860р.,коли студенти Київського університету почали видавати рукописний журнал «Самостійне слово». Перші самостійні молодіжні видання з'явилися в країні вже в жовтні-листопаді 1917 р. Вони активно брали участь в молодіжному революційному русі, часто нагадували агітки. Перший радянський журнал для дітей «Північне сяйво» (1919-20) був заснований М. Горьким. Піонерські журнали - в СРСР, масові дитячі літературно-художні та громадсько-політичні періодичні видання ЦК ВЛКСМ, виникли на початку 20-х рр. Сьогодні в Україні кожен солідний університет видає свою студентську газету.



Глава 2. Особливості сучасної молодіжної преси України

2.1 Особлівості аудіторії молодіжніх ЗМІ

Молодь - майбутнє будь-якого суспільства. Від того, з яким багажем знань, умінь, духовного досвіду вона вийде в самостійне життя, залежать перспективи соціального, економічного, культурного, інформаційного розвитку держави. У формуванні молодого покоління важливу роль відіграють засоби масової інформації. Через них даються зразки поведінки, стиль життя, з їх допомогою формуються моральні основи.

Особливості молодіжної аудиторії:

- Молодь визнається однорідної віковою групою з єдиними психологічними характеристиками і соціальними потребами;

- Молодість - особлива щабель у розвитку особистості. Моделі поведінки і цінності, засвоювані молодими людьми в цей період, стають ідеологічними орієнтирами, не мінливими в подальшому;

- Перехід від дитячої залежності до дорослої самостійності включає в себе так звану фазу «бунтарства», яка є частиною культурної традиції, що передається від одного покоління до іншого.

Молодіжна журналістика - самостійна ланка загальної системи засобів масової інформації. Вона залучає підростаюче покоління до інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, є важливим каналом передачі інформації від старшого покоління до молодшого і одночасно засобом комунікації, що дозволяє спілкуватися один з одним. З її допомогою юна аудиторія пізнає світ.

Специфіка журналістики для молоді визначається чітко вираженою вікової орієнтованістю на дитячу та юнацьку аудиторію. У зв'язку з цим у неї застосовуються особливі, специфічні прийоми відображення дійсності, власні виражальні засоби, форми, способи контакту з аудиторією. Будучи важливим елементом системи виховання дітей і підлітків, вона активно взаємодіє як з іншими компонентами ЗМІ, адресованими цієї аудиторії (теле-і радіожурналістики), так і з різними соціальними інститутами, які беруть участь у педагогічному процесі (освітою, наукою, культурою). Молодіжної друку властиво більш активне залучення різних груп аудиторії до виробництва масової інформації.

Основним тіпоформірующім ознакою молодіжних видань є характер аудиторії, на яку вони розраховані, адже невікових дистанція між самими молодшими її читачами і самими старшими значна: вони знаходяться на різних стадіях біологічного, психологічного та соціального розвитку. Вікові особливості цієї читацької аудиторії та своєрідність роботи з кожною з вікових груп визначили виникнення різних типів видань.Знання вікових особливостей допомагає редакції враховувати інтереси і задовольняти потреби юної аудиторії. В залежності від того, на який вік розрахована видання, редакція визначає його зміст, структуру, форму, об'єм. Враховуються і соціально-психологічні характеристики читачів.

2.2 Про що пишуть молодіжні видання

На прикладі журналів: «Паліндром», «5 балів», «Отрок», «Помічник абітурієнта».

Отже, з особливостями аудиторії молодіжних ЗМІ все більш-менш зрозуміло. Тепер треба дізнатися що ж цікавить молодь і про що для неї пишуть сучасні молодіжні ЗМІ. Для цього я проаналізував три молодіжні інтернет - журнали: «Паліндром» (Луганськ), «5 балів» (Київ), «Отрок» (Київ) та «Помічник студента» (Київ).

«Паліндром» - молодіжний інтернет - журнал. Перший номер вийшов у березні 2009 року. Редакції знаходяться у Харкові та Луганську. Я буду розглядати луганський паліндром.

Журнал містить наступні розділи: - новини, - афіша, - КМЧ (кіно, музика, чтіво), - особистості, - мода, - суспільство, - техно, -екстра. Є можливість скачати старі номера (розділ архів) та зв'язатися з редакцією(розділ контакти).

Розділ «новини» містить найактуальніші для луганської молоді новини, наприклад: «УМБИЛИКУС» выступили в Луганске, «Заря» вылетает из кубка, 7 АПРЕЛЯ В ЛУГАНСКЕ СОСТОЯЛАСЬ ПЕРВАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ GET IT( 3 останні новини, станом на 16.04.12.) Підрозділи: - культура, -суспільство, - політика, - студентство, - спорт.

Розділ «афіша» містить інформацію про найяскравіші події, які незабаром мають відбутися у Луганську, наприклад:

1. 26 Апрель, Четверг.

ТРИАДА выступит в ЛУГАНСКЕ.

2. 29 Апрель, Воскресенье.

В Луганске состоится Открытие сезона "Drag RACING 2012".

3. 04 Май, Пятница.

АК -47 Витя и Максим выступят в Луганске!

Все це ілюструється яскравими картинками.

Підрозділи: - виставки, ярмарки, - кіно, - клуби, ресторани, - концерти, - театр, -фестивалі.

Назва розділу «КМЧ» говорить сама за себе. Тут розміщується останні новинки кіно, музики, літератури. Наприклад: Несколько из числа многих. Немного о начинающих группах, "Кличко" - фильм о воплощении мечты, ін.

У розділі «особистості»розміщується інформація про зірок, а також інтерв'ю з ними. Наприклад:

Павел Астапов: человек, который любит свое дело, Интервью с группой Jane Air, ін..

У розділі «мода» висвітлюються останні новини моди: Показ Burberry Prorsum F/W 2012 в рамках LFW, ін.

У розділі «суспільство» розглядаються суспільно важливі події та проблеми: Почему у НАС не работает как у НИХ?,ін.

Підрозділи: - здоров'я, - освіта, - харчування, - робота, -секс.

У розділі «техно» розповідається про останні технічні новинки та винаходи: Still Life: картины начали двигаться, ін.

Підрозділи: - гаджети. - інтернет, - новинки, - корисне, - Софт.

У розділі «екстра» розповідається про якісь сучасні тенденції, які журналісти «Паліндрому» випробували на собі. Наприклад: Тату: дань моде или жизненная философия?, Ева в 7D, Снять квартиру без ущерба: советы от Евы.

«5 балів» - молодіжний - інтернет журнал. Перший номер вийшов у вересні 2009року. Редакція знаходиться у Києві, яка складається зі студентів ВУЗів.

Журнал містить наступні розділи: - новини, - театр. Також є архів номерів і контакти редакції.

Розділ «новини» містить новини на різні теми: Две новые версии баллады When the Music Dies, «Один день на Землі», ЛАВИКА возглавила первый украинский Billboard Chart, Королева КПІ 2012, Хочеш бути успішним оратором?, 13 квітня Руслана презентує кліп «Давай грай», Всегда новые и интересные «И Друг Мой Грузовик»,ін.

У розділі «театр» я знайшов інформацію про Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей і юнацтва, а саме його історію та його контакти.

Не треба також забувати про тематичні молодіжні журнали, наприклад:

1. «Отрок» - журнал, який видається Києвським Свято-Троїцьким монастирем.

В розділі «о журнале» написано: «Журнал народився з «молодіжки» (зборів-чаювань) в київському Іонинському монастирі. Учасники молодіжки прийшли в монастирську редакцію і стали робити журнал «про своє». Про те, що хвилює, турбує воцерковлятися молодь. Як дивляться православні на закоханість, вибір професії або супутника життя? На туризм, депресію, випивку, мужність, жіночність? На сучасну і класичну музику, літературу, живопис?

Невже погляд церковного людини на всі ці найважливіші речі чорно-білий - або «однозначно погано», або «однозначно добре»?

Журнал містить наступні розділи: - нові надходження, - архів, - автори, -розділи, - де купити?

2."Помічник абітурієнта" - інформаційний журнал для абітурієнтів. Редакція так пише про свій журнал: « Журнал містить найповнішу інформацію, яка допомагає абітурієнтам зорієнтуватися у великому розмаїтті навчальних закладів. Також можна почитати корисні статті для абітурієнтів та їх батьків, зокрема про різні спеціальності, інтерв'ю з ректорами вузів, поради для вступників, олімпіади ВНЗ, конкурси…Цільова аудиторія - старшокласники (причому не тільки учні випускних класів, але й учні 10-тих, 9-тих класів), які збираються продовжувати свою освіту. Але оскільки рішення про вибір майбутньої спеціальності (за даними маркетингових досліджень) понад у 50% випадків старшокласники приймають разом з батьками або іншими членами родини, ми розглядаємо свою цільову аудиторію в більш широкому аспекті: сім'ї, в яких є старшокласники, які збираються отримувати вищу освіту».

Журнал має такі розділи: - новини, -виставки, - від редакції, - навчальні заклади України, - знайомство з ректором, - як я обирав свою майбутню професію, - новинки книжкового ринку,- поради психолога, - готуємось до іспитів разом, - ВНЗ устами студентів, - портрет спеціаліста, - Вам цікаво? Запитуйте!, - усміхніться!

Як ми бачимо, молодіжні ЗМІ роблять акцент на новинах, цікавих молоді (нові музичні хіти, технічні новинки,т.д.). А тематичні молодіжні ЗМІ цікаво і повно описують свої теми.

2.3 Регіональна молодіжна преса

Регіональна журналістика (не тільки молодіжна) різко відрізняється від, наприклад, столичних видань, або видань інших крупних міст.

Це обумовлено низкою специфічних особливостей:

- віддаленість від «бурнного» міського життя;

- набагато гірші технічні можливості (напр. відсутність інтернету);

- недостаток фінансування регіональних ЗМІ.

Але не дивлячись на це все, завдяки інтузіастам, регіональні ЗМІ існують і в окремих випадках потроху розвиваються. Один з таких випадків - діяльність студії "Шанс" при газеті "Життя Лебединщини" (м. Лебедин на Сумщині).

Увага до молодіжної регіональної журналістики зумовлена стрімкими соціальними перетвореннями у суспільстві, що створюють дедалі більшу відокремленість села і міста, що практично унеможливлює самореалізацію молодих людей у невеликих населених пунктах. На формування молодого покоління значною мірою впливає комунікація як усередині молодіжного середовища, так і між молодими людьми та соціумом, а одним із інструментів забезпечення цієї комунікації є ЗМІ. Треба зазначити, що молодіжна регіональна журналістика - явище в Україні не розповсюджене.

У нашому суспільстві узвичаєна думка, що молодь пасивна, не хоче брати участі в суспільному житті, не має жодних серйозних інтересів. Але ж молодь - майбутнє країни, то необхідно забезпечити молодим людям рівні можливості для самореалізації незалежно від місця їх проживання.

Стаття 21 Конституції України твердить: "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужува-ними та непорушними". З переходом світу до інформаційного суспільства дедалі важливішим стає новий вид дискримінації людей, а саме дискримінації інформаційної. У кожній країні, хоч на якому щаблі розвитку вона б не перебувала, люди мають більший чи менший доступ до інформації, до нових засобів комунікації та новітніх технологій. У країнах так званого "третього світу", до яких відносять і Україну, цей розрив найбільш відчутний. Від інформаційного та комунікаційного голоду страждають здебільшого невеликі міста і села, а зважаючи на те, що молодь завжди гостро відчуває нові віяння в суспільстві та потребу в комунікації, то саме молоді люди провінції найбільше потерпають від нестачі зв'язків зі світом та інформації про своїх ровесників із України та інших держав.

У 2000 р. навколо міськрайонки "Життя Лебединщини" згуртувалися молоді люди, які мріяли про славу, що мала їм принести журналістика. Назвавши себе Молодіжна студія "Шанс", вони знайшли підтримку у заввідділом сільського господарства газети О.Гудєлової, і спільними зусиллями навіть змогли здобути офіційний статус - діяльність студії було схвалено на засіданні трудового колективу редакції та співзасновників. Така молодіжна журналістська студія - унікальне явище для Сумщини. Нічим подібним не могли похвалитися ні в інших районних газетах, ні в Сумах. Актив студії, що зазвичай не перевищує п'ять-шість чоловік, щомісячно випускає у міськрайонці тематичну сторінку під назвою "Шанс", цілковито присвячену саме молодіжній тематиці. Журналісти-початківці самі виконують практично весь процес підготовки до друку сторінки: формують тематику, розшукують і пишуть статті, макетують і вичитують сторінку. За надруковані матеріали молоді журналісти отримують гонорари. При потребі, кожен із них може замінити будь-кого зі штатних журналістів редакції. За час існування студії шансівці здобули собі репутацію ініціативної та креативної молоді. Винахід ще перших учасників студії - "Наш рейтинг" - опитування думки лебединців щодо того чи того питання - став доволі популярним серед читачів газети. Тепер ця рубрика постійно подається в суботньому номері газети "Життя Лебединщини". Кореспонденти у своїх "рейтингах" порушують найрізноманітніші проблеми - від подружньої зради чи флірту на роботі до найсерйозніших проблем міста. Тепер іноді навіть представники міськвиконкому Лебедина пропонують теми для проведення опитування серед лебединців, а вже привілей шансівців прийняти чи відхилити запропоновану тематику.

Провінційність - те негативне явище, що його мусить долати молодіжна регіональна журналістика. Закляклість, повільне проникнення нових віянь і тенденцій та навіть самозаглибленість характерні для регіональної молодіжної журналістики. Перша і найбільша її хиба - дотримання штампів: якщо "молодіжне" - отже, несерйозне, якщо "недосвідчене" - значить, поверхове. І це позначається насамперед на тематиці. Молодіжна сторінка "Шанс" найчастіше висвітлює такі теми: психологічні (нещасливе кохання, конфлікти з батьками та вчителями тощо), молодіжні течії (часто у формі інтерв'ю з представником певної течії, але знову-таки на регіональному рівні), музичні напрями (зазвичай передрук із інтернету чи інших видань), мода і секс (доводиться обстоювати молодим журналістам перед редактором газети "Життя Лебединщини" найбільше). Інша тематика на сторінці з'являється вкрай рідко, а, наприклад, огляд нових книг, музики, фільмів, якісь пізнавальні матеріали відсутні зовсім.

Доволі обмежена тематика визначає і жанрову структуру молодіжної сторінки. Найпопулярніший жанр - інтерв'ю, якому зазвичай відводиться центральне місце. На другому місці за популярністю - есеї як проба публіцистичного пера молодих журналістів. Третім популярним жанром є нариси - здебільшого портретні, і лише іноді подорожні. Інші жанри майже не представлено на сторінці "Шанс".

Емоційне забарвлення текстів відіграє далеко не останню роль у молодіжній журналістиці. Не є винятком цієї тенденції і молодіжна сторінка "Шанс". Тут практично відсутні інформаційні матеріали, але будь-який факт обов'язково обрамляється епітетами, образами, оціночними судженнями тощо. Звідси - схильність молодих журналістів удаватись у своїх матеріалах до складних, довгих речень, різноманітних зворотів та мовних конструкцій. Так виникає загроза того, що сам факт, у якому здебільшого й полягає цінність журналістського тексту, просто загубиться серед рясних мовних прикрас. До того ж, як переконують дослідники цієї теми, "...сама по собі емоційність викладу часто для аудиторії менш важлива, ніж це можна було передбачити. Сучасний молодий читач високо цінує новизну самої інформації, тобто свіжі факти, цікаві повороти теми, оригінальну думку". Молоді журналісти студії "Шанс" намагаються творити свої матеріали українською літературною мовою. Дуже рідко на сторінці можна побачити сленг чи якісь суто молодіжні неологізми.

Природно, що молодіжна преса за змістом та оформленням суттєво відрізняється від інших сучасних періодичних видань. Але оформлення та верстка молодіжної регіональної сторінки "Шанс" теж страждає на певну провінційність. По-перше, верстка сторінки, хай і молодіжної, але ж органічної частини "Життя Лебединщини" не має кардинально вирізнятись із загального графічного та дизайнерського образу газети. Тому, хоча дизайнер і намагається використовувати різні шрифти, більше світлин та інфографіки, візуалізувати рубрики та заголовки, все ж дизайн сторінки можна назвати скоріше традиційним, ніж новітнім. Друга проблема - обмеженість технічних можливостей. Сторінка "Шанс" ніколи не друкується в кольорі, а тому не має потужного виражального засобу. Дизайнер видання та самі журналісти намагаються заповнити цю прогалину іншим: тематикою, емоційном забарвленням текстів, оформленням заголовкових комплексів, чорно-білим сприйняттям світлин та малюнків. Але з іншого боку, чорно-білі фотознімки завжди виразніші, тому, професійно використовуючи цю перевагу, можна досягти потрібного естетичного та психологічного ефекту сприйняття.

Найбільша проблема для регіональної журналістики є та, що до районної газети нові віяння доходять тоді, коли в столичній журналістиці вони вже вважаються банальністю. Та й ці віяння в редакції сприймаються з осторогою і як щось небажане. Новий, креативний погляд у районку могли б принести молоді журналісти, але й тут є чимало пересторог. Найперше, свою, так би мовити, першу журналістську освіту вони здобувають саме в редакції від працівників із провінційним мисленням. Вступаючи до вищих навчальних закладів на факультети чи відділення журналістики, молоді, а найчастіше амбітні люди, звісно ж, із часом звільняються від провінційності, як те курчатко від уже зайвої шкаралупи. Але найімовірніше, що ці молоді журналісти, маючи власний погляд на те як писати матеріал та як робити газету, навряд чи повернуться у свою районку; вони шукатимуть реалізації у більш престижних ЗМІ.

Отже, можна зробити висновок, що провінційність зумовлюється обмеженістю можливостей. Інформаційна та комунікаційна дискримінація змушує молодих людей шукати можливості для реалізації своїх творчих та матеріальних прагнень в обласних центрах чи в столиці. Тому села вимирають, а в суспільстві склався дуже небезпечний стереотип: у селі залишаються лише невдахи. Втрачено багато часу, й зупинити цей процес буде складно. Але можливо: за рахунок розвитку громадського сектора, шляхом упровадження інформаційних технологій не лише у великих містах, а й у містечках та селах, за умови державної підтримки некомерційних і молодіжних ЗМІ та, що найважливіше, завдяки усвідомленню необхідності виховання молодого покоління активним, професійним, небайдужим до історичної, культурної, духовної спадщини України. Тоді молода людина не шукатиме самореалізації десь далеко від дому й ми матимемо в регіонах професійних журналістів, управлінців, агрономів, банкірів і промисловців.

2.4 Вплив молодіжної преси на читачів (на прикладі шкільної газети)

У молодому віці у людини формуються світогляд, система цінностей. На цей процес впливає багато факторів. Одним з них є вплив ЗМІ на молоду людину. Як всім відомо, чим молодше людина, тим легше на неї впливати. Тому вплив молодіжних ЗМІ на аудиторію я вирішив розглянути на прикладі шкільних видань.

Отже, за якими напрямками шкільна газета може впливати на своїх читачів:

1. Спілкування з читачем - навіщо?

Редакція будь-якого шкільного журналу, юні журналісти обов'язково чекають відгук на свою творчість. Можна навіть з упевненістю стверджувати, що вони (шкільні видання) заради цього виникають й існують, а будь-яка стаття містить «приманку» для діалогу з читачем, діалогу часом конфліктної. Характерними для них тематичними елементами є, перш за все, гумор (часом близький до глузуванню, що приймає найрізноманітніші форми: пародії, іронії ), потреба в різноманітної інформації, пошуку однодумців, діалозі з однолітками. Цікаві в цьому відношенні спостереження Ж.Гонне, який з дивовижною точністю описує суперечливі відносини, що складаються між газетою та її читачами. На його думку, насмішка - це одночасно інструмент захисту і знаряддя нападу, захисту від байдужості і несправедливості навколишнього світу, напади, як форми протесту проти них, як бажання змінити цей недосконалий світ. Однак, нападаючи і захищаючись, підлітки часто направляють свій запал на адресу своїх же однолітків.

2. Один із шляхів придбання майбутньої професії.

Будь-яке періодичне видання в школі може стати «майстерні» майбутніх професій, пов'язаних з його випуском: журналіста, філолога, художника, користувача комп'ютера, бухгалтера, керівника та ін.

Але це все можливо за умови серйозної організації цієї справи і постійною, якісної і тактовної допомоги дорослих (вчителів, вихователів, батьків, чиновників та ін.).

3.Засіб виховання особистісних якостей.

Однією з найважливіших функцій будь-якого періодичного видання є виховання багатьох особистісних якостей, у тому числі вольових: наполегливість, уміння доводити будь-яку справу до кінця, акуратність і ін Але на перше місце все педагоги, що випускають зі своїми учнями газету або журнал, ставлять виховання відповідальності, перш за все, за достовірність і об'єктивність інформації, яка викладається в статті. «Написати статтю на актуальну тему, поставити свій підпис, знаючи, що газету прочитає багато людей, - все це веде до поняття« відповідальність ». Надруковане залишається, і юний «журналіст», публікується в шкільній газеті, повинен весь час бути пильним, як і його «побратим», журналіст професійний, щоб не провокувати, не ганьбити, не обмовляти, не ображати. Адже якщо справа доходить до крайнощів, то як одному, так і іншого можуть бути пред'явлені судові звинувачення ».

І не тільки тому. Відповідальність - одна із складових частин порядності, моральності. «Газета вчить чесно виконувати добровільно взяті на себе обов'язки, вчить працювати за планом, спираючись на об'єднані зусилля різних учнів, вчить сміливо висловлювати свої переконання, вчить сперечатися, доводячи, а не сварячись, вносить гласність туди, де без газети кружляла б плітка і наклеп, підбадьорює несміливих, витирає ніс зарозумілим, спрямовує громадську думку - є совістю громади. Ти незадоволений? Напиши в газету. Ти сердишся? Напиши в газету. Ти звинувачуєш мене в брехні чи нерозумінні? Будь ласка - спір при свідках, документ, від якого тобі не відімкнути ».

4. Засіб організації класу та / або школи.

Випуск шкільного (або класного) періодичного видання може бути проектом, який стане засобом організації дитячого колективу. Тут необхідно правильно і детально розподілити обов'язки кожного учня. Життя колективу: навчання, інтереси його членів, їх захоплення, обов'язки, різні заходи і т.д., відображені на сторінках газети (чи журналу), - будуть служити одним із засобів виховання активної громадянської позиції. «Газета зближує, пов'язує клас чи школу воєдино, завдяки газеті, знайомляться між собою такі хлопці, які до сих пір нічого не знали один про одного; газета виводить на трибуну тих зосереджених, хто вміє висловлюватися у тиші з пером у руці, але яких перекрічат в шумному суперечці», - пише Я. Корчак в своїх рекомендаціях початківцям журналістам.

5. Засіб естетичного виховання.

Створення макета періодичного журналу: його дизайн, ілюстрування, підбір фотографій і т. д.

Потужний засіб виховання естетики школярів. Величезну допомогу в цьому можуть зіграти комп'ютерні технології, за допомогою яких школяр, навіть не володіє даром рисувальника, може виступити в ролі художника-творця.

Молодіжна журналістика - самостійна ланка загальної системи засобів масової інформації. Молодіжні ЗМІ роблять акцент на новинах, цікавих молоді, а тематичні молодіжні ЗМІ цікаво і повно описують свої теми. Регіональна журналістика (не тільки молодіжна) різко відрізняється від, наприклад, столичних видань, або видань інших крупних міст, це обумовлено низкою специфічних особливостей.Шкільна преса може впливати на своїх читачів за різними напрямками.



Висновок

У цій курсовій роботі була вивчена історія молодіжної преси України та її сучасність на матеріалах журналів: «Паліндром», «5 балів», «Отрок», «Помічник студента», «Клас», «Експрес Cool» та студії «Шанс».

У першій главі було розглянуто становлення та розвиток молодіжних ЗМІ України. Було встановлено коли з'явилися перші українські молодіжні видання, простежено за розвитком молодіжних ЗМІ за часів СРСР, та за часів незалежної України.

У другій главі розглянуті особливості сучасної молодіжної преси України. А саме: - визначені особливості молодіжної аудиторії; - встановлені найпоширеніші теми, про які пише молодіжна преса; - розглянуто два тематичних молодіжних ЗМІ; - вивчені особливості регіональних ЗМІ; - розглянуто вплив шкільних газет на їх читачів.

Практичні рекомендації:

Визначено, що молодіжна преса - самостійна ланка загальної системи засобів масової інформації. Тому зі сторони влади, журналістів, суспільства треба приділяти більше уваги молодіжній пресі. Робити усе для того, щоб вона як можна активніше розвивалися. Адже з її допомогою юна аудиторія пізнає світ.



Література

1. Володимиров В.М. - Історія української журналістики (1917-1997), Луганськ, СУДУ, 1998.

2. Гонне Ж. - Пресса в школе:формирование активной гражданской позиции.

3. Животко А.П. - Історія української преси, Київ, «Наша культура і наука», 1999.

4. Жилавская И.В. Влияние СМИ на молодежь, Томск, Изд-во Томск. инс-та информационных технологий, 2007.

5. Інтернет - журнал «5 балів».

6. Інтернет - журнал «Паліндром».

7. Інтернет - журнал «Отрок».

8. Інтернет - журнал «Помічник абітурієнта».

9. Михайлин І.Л. - Історія української журналістики 19ст., Київ, 2003.

10. Петуховский К. Блеск и нищета молодежных СМИ// Вестник МГУ - 21 мая 2007.

11. Шайхитдинова С. Тенденции развития молодежных газет. В кн.: Журналистика и перестройка: Учебное пособие/ Под ред. М. В. Шкондина. Москва, издательство МГУ, 1989.



Додаток 1

Газета «Київський політехнік», Національного університету «Київський політехнічний інститут».



Додаток 2

Молодіжний інтернет - журнал «Паліндром», м.Луганскьк.

Молодіжний інтернет-журнал «5 балів», м. Київ.



Додаток 3

Матеріал з журналу «Паліндром» («розділ новини»).

«УМБИЛИКУС» выступили в Луганске.

Текст: Александра Бонд Фото: indarock.com.ua.

Уже обжитый «Донбасс» в одну из дождливых апрельских суббот приютил в своих гостеприимных стенах любителей музыки потяжелее. Луганских гурманов порадовали своими выступлениями как и успевшие полюбиться завсегдатаям «Сверчок за Облаком», так и харьковчане «УМБИЛИКУС».

Само событие условно можно было разделить на представление в двух действиях, которые отличаются и содержанием и настроением: под музыку «УМБИЛИКУС» можно было раствориться в самосозерцании и выплеснуть все то, что отягощало, а «Сверчки» своими заводными ритмами пробудили дух весны, несколько приглушенный непогодой. Обе группы исполнили как свои песни, так и каверы на песни, которые давно стали хитами, чем еще более завели публику.

Хотя обе группы достаточно молоды (были созданы в 2009 году) и не каждый из участников может козырнуть дипломированостью в сфере музыки, обе команды хорошо сыгрались и достойно показывают себя на сцене. Увлеченность тем, что они играют, полная отдача, харизматичность - вот, что завоевывает сердца слушателей, и обеим группам этого не занимать.

В небольшом «антракте» мы отняли у Виталия Шкоды (вокалиста группы «Сверчок за Облаком») пару драгоценных минут:

- Вы очень уверенно держитесь на сцене. Видимо, в «Донбассе» вы выступаете не первый раз.

В.Ш.: - Мы играем здесь уже третий или четвертый раз. В целом аудитория «Донбасса» всегда принимает очень тепло.

- Не могу не отметить ваше и внешнее сходство с Святославом Вакарчуком, и схожесть поведения на сцене, и пару знакомых «океановских» приемов в ваших песнях. Их влияние на творчество вашей группы очень ощущается.

В.Ш.: - Каждый с чего-то начинает, но учились мы не только на «Океане Ельзи». Просто они были первой рок-группой, которую я начал слушать.

- Для вас музика больше робота, чем увлечение или же больше увлечение нежели работа?

В.Ш.: - Увлечение, которое в дальнейшем может стать работой. Мы не строим каких-либо далеко идущих планов, играем в удовольствие. Никто не откажется от лишнего заработка, тем более, если деньги приносит любимое занятие. Но деньги в нашем случае не являются первой и единственной целью.

«УМБИЛИКУС» пришлись по душе аудитории «Донбасса» энергетикой подачи. За достаточно небольшой срок существования группы у харьковчан уже имеется приличный послужной список: ежегодное издание музыкальных наработок, обширная география концертов, сценическое соседство с культовыми группами. Группа стремительно развиваются, хотя для них как для перфекционистов такие успехи кажутся менее значимыми. Дебют группы в Луганске принес положительный эффект всем присутствовавшим, а значит на этом концерте знакомство группы с луганскими слушателями не закончилось.



Додаток 4

Матеріал з журналу «5 балів» (розділ «новини»).

Хочеш бути успішним оратором?

Навчитися володіти увагою публіки?

Вміти переконувати у будь-якій ситуації?

Віртуозно відстоювати свою позицію?

Дебамти (фр. debat) - чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми.

В рамках поширення неформальної освіти 28 квітня (субота) вперше у своїй історії AEGEE-Kyiv спільно з Федерацією Дебатів України проводитиме дебатну школу.

Захід передбачає навчання ораторському мистецтву, вмінню бути переконливим з подальшою активною практикою.

Запрошуються всі бажаючі прийняти участь і навчитися оперативно сприймати та аналізувати інформацію, керувати словами, почуватися вільно та впевнено в будь-якій ситуації. інформаційний преса читач

Професійні дебатники поділяться секретами паблік спікінгу та мистецтва відстоювати свою позицію, а інтерактивний формат заходу сприятиме здобуттю суто практичних навиків.

Внесок учасника - 15 грн, реєстрація обов'язкова.

Размещено на Allbest.ru

...