Вплив заходів російських інформаційних центрів на імідж України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ЗАХОДІВ РОСІЙСЬКИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ НА ІМІДЖ УКРАЇНИ

А.М. Самойлов,

В.І. Курилко,

І.М. Харченко

На даному етапі розвитку інформаційний простір України схильний до активного спрямованого впливу з боку Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки. У рамках програми "перезавантаження" ці держави отримали можливість вести конструктивний діалог між собою про узгодження своїх національних інтересів на території України, що припускає якісні зміни їх риторики і дії на українському інформаційному просторі.

Метою цієї статті є вивчення діяльності інформаційно-аналітичних центрів, які впливають на імідж України і працюють в інформаційному полі України, Росії і країн Заходу, з'ясування координаційних зв'язків між ними, класифікація їх за певними ознаками.

Ключову роль у формуванні іміджу України на міжнародній арені грають інформаційно-аналітичні центри, розташовані на території Росії і західних держав. Відповідно до цілей і завдань, а також методів і ресурсів, властивих ряду подібних центрів, може визначатися спрямованість і міра інформаційного впливу на образ України.

Найбільший вплив мають російські ЗМІ. Ще в листопаді 2006 року Президент України Віктор Ющенко в інтерв'ю представникам російських ЗМІ, акредитованих в Україні, заявив: "Я знаю традицію російських ЗМІ реагувати на події в Україні полярно: чорне - біле. Багато речей, які відбуваються на Україні, виписуються простими мазками - московськими. Це неправильно. Необхідно до усього, що відбувається в Україні, відноситися набагато глибше і делікатніше, тоді ви дізнаєтеся усю правду" [1].

Російські організації, які займаються інформаційно-аналітичною діяльністю та приділяють достатньо уваги "українським" питанням, можна умовно класифікувати наступним чином:

"Мозкові центри", які обслуговують перших осіб і вищі ешелони влади.

"Мозкові центри", які надають послуги авторитетним організаціям і відомим політичним діячам.

Інформаційно-аналітичні центри, що задовольняють потреби бізнес-структур і політиків, і працюють за певними напрямами.

Засоби масової інформації і комунікації, інтернет-ресурси, які тиражують, поширюють, аналізують, інтерпретують деякі смислові і цільові установки, прийняті від верхніх рівнів.

Було проаналізовано діяльність Інституту сучасного розвитку, Інституту Європи РАН, Інституту демократії та співробітництва, Національного інституту розвитку сучасної ідеології, Інституту країн СНД, Ради із зовнішньої і оборонної політики, Комітету Держдуми у справах СНД та зв'язків із співвітчизниками, Інституту економіки РАН (Центр пострадянських досліджень), Центру стратегічних оцінок і прогнозів, Інформаційно-аналітичного Центру по вивченню суспільно-політичних процесів на пострадянському просторі, Центру політичної кон'юнктури Росії, Міжнародного громадського фонду "Експериментальний творчий центр" (Центр Кургиняна МОФ-ЭТЦ), Інституту політичного і військового аналізу, Російської асоціації політичної науки.

Також, розглянуто ряд засобів масової інформації та масової комунікації: інформаційно-аналітичний бюлетень "Країни СНД. Російські і російськомовні у ближньому зарубіжжі", журнал "Росія в глобальній політиці", журнал "Світ змін", телеканал ТВЦ, телеканал "Росія", радіо "Маяк", радіо "Росія", газета "Вісті", інформаційний сайт політичних коментарів "nOJIITKOM.RU". Особливий інтерес серед вищезгаданих засобів масової інформації викликає сайт "nOJIITKOM.RU". За 2010 рік на цьому сайті розміщено 560 записів із тегою "Україна". У своїй більшості це статті, що дають експертну оцінку політичним подіям, що сталися в Україні або за участю української сторони. Активно обговорюються питання "газової" політики України, проблеми статусу російської мови і підсумки виборів (як президентських, так і в місцеві органи влади). Відмітимо, що в період з 2009 року по 2010 рік журнал "Світ змін", головним редактором якого є Р. С. Гринберг, опублікував 4 статті, присвячені українській тематиці: І.Ф.Селіванова “Україна: між Росією і Європейським союзом” [5].

М.Ю. Головній “Вплив світової економічної кризи на розвиток взаємодії фондових ринків Росії і України. Проблеми теорії і практики управління” [6].

С.В. Колчін. Новий виток нафтогазових конфліктів на пострадянському просторі [7].

Ю.Ф. Годін (у співавторстві) “Десять років "Великого договору": больові точки російсько-українських відносин” [8].

Інститут економіки РАН не обмежується лише публікаціями у “Світі змін”. У рамках гранту РГНФ № 08-02- 91200a/U в 2009 році було опубліковано збірку наукових статей “Структурна перебудова і модернізація економік Росії і України: напрями взаємного впливу”. У 2010 році в IE РАН надрукована збірка наукових статей “Соціальні чинники пострадянської інтеграції”.

У ході моніторингу діяльності інформаційно-аналітичних центрів Росії були виявлені вчені і політики, які займають найбільш активні позиції у формуванні смислових установок із згадкою України. Серед них:

К.Ф. Затулім - депутат Державної Думи Російської Федерації першого, четвертого, п'ятого скликань (член фракції "Єдина Росія"), директор Інституту країн СНД (Інституту діаспори і інтеграції);

Р.С. Гринберг - російський економіст, доктор економічних наук (1996р.) член-кореспондент РАН (2006р.), академік Міжнародної Академії менеджменту, директор Інституту економіки РАН (з 2005р.), головний редактор журналу "Світ змін";

И.Ю. Юргенс - голова правління Інституту сучасного розвитку (ИНСОР);

С.А. Караганов - російський політолог, голова президії громадської Ради із зовнішньої і оборонної політики (з 1994р.);

А.В. Мигранян - російський політолог, голова нью-йоркського представництва Інституту демократії і співпраці (з 2008р.).

Ключовий вплив на формування тенденцій риторики російських політиків стосовно України мають російсько-американські відношення. На сьогодні обидві сторони намагаються знайти точки зіткнення для побудови взаємовигідної співпраці. Головним питанням, що викликало напруженість стосунків, було посилення впливу СІЛА на пострадянському просторі, зокрема перспектива входження України в НАТО. Проте внаслідок приходу до влади Барака Обами змінилися зовнішньополітичні пріоритети СІЛА. У ході моніторингу двосторонніх (Росія - СІЛА) переговорів, досягнутих угод і їх аналізу було виявлено готовність СІЛА щодо поступок Росії на території України. Про це свідчать звіт “Глобальні тенденції 2025: перетворений світ”, що припускає привнесення Росією нових ставок і правил в систему міжнародних відносин та українська тематика доповідей Центру превентивних дій американської Ради з міжнародних відносин. Слід зазначити, що "українське питання" в діалозі СІЛА і Росії стало вагомим предметом “торгу”. Він має свої індикатори, серед яких:

інформаційні заходи з боку російських структур присвячені адміністративно-територіальним реформам в Україні, активізація зусиль України, стосовно участі в ЄЕП;

поява політичних сил “нового покоління” в Україні;

підвищення активності СІЛА, посилення позиції світової спільноти в питаннях ядерної програми Ірану і відповідні зміни російсько-українських взаємовідносин;

збільшення тиску в СІЛА на Барака Обаму і посилення критики на адресу президента з боку республіканців, щодо потепління стосунків із Росією і поступок на пострадянському просторі.

У ході дослідження було виявлено три основні складові інформаційного поля, в рамках якого відбувається формування ідей, оцінок і рекомендацій відносно іміджу України. Адміністративно-управлінське, експертне і наукове середовища, засоби масової інформації.

Формування негативного міжнародного іміджу України на міжнародній арені та на території самої України і серед населення Росії в даний момент є стратегічним питанням російського політикуму. З 2009 року спостерігається підвищення уваги російських ЗМІ й експертних співтовариств до питань не лише політичного й економічного життя України, але й до історичної, культурної та соціальної сфери. Переговорний процес Росії і СІЛА відносно національних інтересів на території України на цей час знаходиться в активній стадії вироблення взаємовигідного варіанту, до того ж перші угоди вже досягнуто, проте РФ не поспішає проводити активних дій по відношенню до України, що може свідчити про те, що її позиція ще не сформована.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

інформаційний центр україна риторика

1. Віктор Ющенко: російські ЗМІ пишуть Україну “московськими мазками” [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nr2.ru/93391.html. Заголовок з екрану 13.01.11.

2. Соціальні чинники пострадянської інтеграції [Текст] / Відп. ред. к.е.н. Т.В. Соколова. - M.: IE РАН, 2010 - 242 с.

3. Структурна перебудова і модернізація економік Росії і України: напрями взаємного впливу [Текст] Відп. ред. С.П. Глінкіна, Л.Б. Вардомский -M.: IE РАН, 2009. - 187 с.

4. Лукінов LI. Україна і Росія на сучасному етапі: економічні реформи і проблеми інтеграції [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ecsocman.edu.ru/data/542/132/1218/08-Lukinov.pdf. Заголовок с экрана 13.01.11.

5. І.Ф. Селівінова. Україна: між Росією і Європейським союзом. Світ змін, 2010, №2.

6. М.Ю. Головній. Вплив світової економічної кризи на розвиток взаємодії фондових ринків Росії і України. Проблеми теорії і практики управління, 2010, №8.

7. С. В. Колчін. Новий виток нафтогазових конфліктів на пострадянському просторі. Росія і нові держави Євразії, 2010, №1.

8. Ю.Ф. Годін (у співавторстві). Десять років "Великого договору": больові точки російсько-українських відносин”. Світ змін, 2009, №2.

Размещено на Allbest.ru