Інтернет-ЗМІ: основні функції та особливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтернет-ЗМІ: основні функції та особливості

Медведчук М.М

Протягом тривалого часу друкована преса виступала в якості єдиного засобу масової інформації, поки не з'явилися такі представники ЗМІ, як радіо й телебачення. На сьогоднішній день стрімко починають розвиватися Інтернет-ЗМІ, які складають реальну конкуренцію традиційним засобам масової комунікації. Як показує практика, у розвинених країнах (США, країнах Євросоюзу, Австралії та ін.) роль друкованих ЗМІ, радіо та телебачення помітно знижується, так як користувачами Інтернету являється більше 50% населення. Не стоїть осторонь від цієї тенденції й українське суспільство. Не дивлячись на те, що послугами глобальної мережі користуються близько 1/5 населення України, ця частка стрімко збільшується. Відповідно, громадяни України поступово починають більше уваги приділяти віртуальнім засобам масової інформації, аніж традиційним.

Можна констатувати, що вивчення феномену Інтернет-ЗМІ має тісний зв'язок із важливими на сьогоднішній день науковими та практичними завданнями. Про це в певній мірі свідчить поява наукових праць та досліджень зарубіжних та деяких вітчизняних вчених. Наприклад, Ю.Бурило робиться спроба розгляду Інтернет-видань з адміністративно-правової точки зору [3], І.Биков акцентує увагу на понятті «Інтернет-журналістики» з його специфікою та перспективами розвитку [4], також про особливості нових медіа йдеться в працях О.Вартанової [5], А.Гладкова [7], Ю.Костигової [9] і т.д. Ґрунтовними працями, які присвячені розгляду тих або інших аспектів розвитку Інтернет-ЗМІ, є дослідження таких вчених, як О.Водолагін [6], В.Недбай [11], М.Лукіна та І.Фомічова [13;14] та ін.

Нажаль, вітчизняними дослідниками в даний момент приділяється недостатньо уваги вивченню поняття Інтернет-ЗМІ, особливостей та функцій мережевих засобів масової інформації. Дане дослідження являється досить актуальним, так як в ньому зібрані основні положення щодо Інтернет-ЗМІ, виведені зарубіжними вченими, зокрема російськими. Метою ж статті є довести ефективність роботи мережевих засобів масової інформації, роблячи основний акцент при цьому на особливостях та функціях Інтернет-ЗМІ.

Як свідчить практика, традиційним засобам масової інформації (друкованим виданням, телебаченню та радіо) притаманні наступні ознаки:

особливості аудиторії або соціальна адреса;

цільове або функціональне призначення видання;

характер інформації, що передається (її види, форми та жанри);

зони інформаційної уваги (тематика, сфери відображення);

об'єми та формати інформації, яка передається;

співвідношення різних знакових форм передачі інформації (наприклад, тексту та ілюстративного матеріалу для друку, тексту та відеоматеріалу для телебачення);

періодичність (регулярність виходу номерів, програм, випусків);

час виходу (наприклад, ранкові, обідні, вечірні, недільні видання або випуски і т.д.);

місце виходу і зони, географія розповсюдження інформації (наприклад, випускати газету або телепрограму можна в одному регіоні, а розповсюджувати й транслювати на інші) [13,45-46].

Вважається, що при появі нових засобів масової інформації, тобто Інтернет-ЗМІ, виникає необхідність пошуку нових підходів до «старих» ознак ЗМІ, як, наприклад, періодичність видання, об'єми інформації, що передається, географія її розповсюдження і т.д. Можна погодитися з точкою зору М.Лакіної та І.Фомічової, що Інтернет-ЗМІ на відміну від традиційних мають три відмінні особливості, до яких відносяться гіпертекстуальність, мультимедійність та інтерактивність [13,46-47]. Ці особливості дійсно є новими у сфері розвитку ЗМІ і не відносяться до друкованих засобів масової інформації, радіо або телебачення. Вважається, що Інтернет-ЗМІ це форма систематичного та регулярного розповсюдження інформації за допомогою мережевих мультимедійних технологій [6,52].

Для того щоб з'ясувати особливості використання мережевих ЗМІ, в першу чергу необхідно проаналізувати саме поняття Інтернету. Більшість дослідників розглядають дане поняття з двох точок зору: з технічної та гуманітарної. Вважається, що Інтернет це поєднання транснаціональних комп'ютерних мереж, які працюють за протоколами, поєднують різні типи комп'ютерів і фізично передають дані телефонними проводами та оптиволокном через супутники та радіо-модеми тощо. Під протоколами розуміється зведення конкретних правил, яке дозволяє передавати ті чи інші дані [10,15].

Наведене визначення характеризує Інтернет з технічної точки зору, з гуманітарної ж Інтернет представляє собою комплекс різноманітних служб, до яких можна віднести: електронну пошту, віртуальні платіжні системи та системи обміну повідомленнями, файлообмінні мережі, веб-радіо, ІР-телефонію і т.д. Також Інтернет це глобальний фонд інформації та послуг, локально доступний через персональні комп'ютери, кожен з яких складає частину глобальної системи пов'язаних між собою комп'ютерних мереж.

Можна зазначити, що «веб» (WWW або World Wide Web) розуміється зарубіжними та вітчизняними вченими, як всесвітня павутина або глобальний інформаційний простір, який функціонує на основі фізичної інфраструктури Інтернету і протоколу передач даних НТТР. Всесвітня мережа об'єднує різноманітні сайти, портали, блоги (віртуальні щоденники), форуми, Інтернет-магазини тощо.

Можна погодитися с точкою зору В.Недбай, що Інтернет являється перш за все засобом комунікації. Крім цього дослідником було виділено основні риси даного засобу комунікації, до яких можна віднести наступні:

- унікальність (відсутність аналогів за ступенем охоплення й можливістю звертання до масової аудиторії);

- відкритість (потенційна можливість будь-якого представника світового співтовариства виступати як споживачем інформаційних ресурсів, та і їхнім виробником або транслятором);

- глобальність (відсутність національних або будь-яких інших способів дискримінації людей за ступенем доступу до інформації);

- нелінійність (альтернативність або багатоваріантність шляхів розвитку глобальної мережі в цілому, а також окремих її сегментів);

- складність (наявність великої кількості комунікаційних каналів, що переплітаються, виступаючих альтернативними джерелами інформації);

- інтегрованість (взаємопов'язаність окремих елементів мережі в єдине ціле) [11,276].

На жаль, на сьогоднішній день проблеми розвитку та використання Інтернет-ЗМІ практично не висвітлюються в законодавчій базі України. Відповідно до Закону України «Про інформацію» (ст. 20) під масовою інформацією розуміється друкована та аудіовізуальна інформація, яка поширюється публічно. Друковані засоби масової інформації це періодичні друковані видання (преса), тобто газети, журнали, бюлетені і т.д., а також разові видання з визначеним тиражем. Аудіовізуальні ЗМІ це ніщо інше як радіомовлення, телебачення, відеозапис, звукозапис тощо [8,20]. Як видно, в даному законі не йде мови про мережеві засоби масової інформації, під якими розуміються веб-сайти, що являються складовою частиною мережі Інтернет і мають основне призначення розповсюдження тієї чи іншої масової інформації та здійснення масової комунікації. Такі веб-сайти можуть бути розташовані в будь-якому сегменті глобальної мережі, можуть належати фізичній або юридичній особі, не залежно від географічної чи національної приналежності [3].

Вважається, що до основних мережевих засобів масової інформації можна віднести віртуальні журнали, онлайнові Інтернет-видання, електронні версії газет та журналів, а також інформаційні сайти, форуми та віртуальні щоденники, хоча останні можуть характеризуватися такими особливостями, як подання завідомо неправдивої або неперевіреної інформації чи переважно суб'єктивне бачення проблеми конкретною особою або групою осіб. Також Інтернет-ЗМІ можуть бути суто мережевими виданнями або Інтернет-версіями традиційних засобів масової інформації; тими, що належать державі, медійним або політичних групам, бізнес-структурам та повністю незалежні ЗМІ [6,53].

Російський дослідник І.Биков переконаний, що традиційні ЗМІ чекає свого роду мутація та злиття з Інтернетом, і пояснює таку тенденцію вчений наступним чином:

- по-перше, в сучасному світі простежується тенденція експансії традиційних ЗМІ по відношенню до Інтернету. Велика кількість видань створила свої власні Інтернет-сайти, а деякі видання особливо комп'ютерної тематики взагалі відмовились від своїх друкованих версій;

- по-друге, засоби масової інформації, котрі функціонують на основі Інтернет-технологій, мають певні переваги у порівнянні з традиційними ЗМІ: вони значно дешевші; доступні практично в будь-яків точці планети; здатні достатньо оперативно передавати й розповсюджувати інформацію. Ці якості стимулюють розвиток другої тенденції посилення плюралізму ЗМІ за рахунок розповсюдження засобів масової інформації, які функціонують на основі Інтернету;

- по-третє, діяльність ЗМІ в мережі Інтернет практично ніяк не регулюється законодавчо, тому з'являються більші можливості для розповсюдження інформації, що за своїм форматом і змістом не підходить для публікації в традиційних ЗМІ. Відповідно, виникає ще одна тенденція використання Інтернет-ЗМІ в якості одного з каналів для так званих «чорних» PR-технологій [4,207-208].

Крім цього, Інтернет-ЗМІ мають й інші особливості, котрі відрізняють їх від традиційних засобів масової інформації:

відсутність процедури тиражування;

Інтернет-ЗМІ не лише надають користувачу необхідну інформацію, але й створюють умови для її обговорення шляхом коментування, проведення соціологічних опитувань тощо;

можливість висвітлення тих чи інших подій нелінійним методом, тобто активне використання гіперпосилань, які дозволяють моментально перейти до іншої Інтернет-сторінки для отримання уточнень та більш розгорнутої інформації з даного питання;

зручність в ознайомленні з наданими матеріалами, у тому числі й можливість збільшення розміру шрифту та ілюстративного матеріалу;

здатність без особливих перешкод виправити існуючі в тексті помилки, навіть після видання Інтернет-газети, віртуального журналу і т.д., чого не можна зробити, працюючи з друкованими ЗМІ;

варто також відмітити легкість створення тематичних добірок інформації, перекладу необхідної частини тексту на ту або іншу мову, форматування тексту і т.д.

А. Гладков вважає, що сьогоднішні друковані ЗМІ широко використовують інформацію з мережі Інтернет для створення матеріалу, особливо це стосується регіональних видань. Особлива роль при цьому відводиться такій складовій Інтернету, як архіви (відцифровані друковані видання, відео-, аудиота фотоматеріали тощо). Якщо в мережі не було б архівів, навіть при найсучасніших можливостях обміну інформацією, вона б була звичайним засобом зв'язку і не більше [7].

Американський вчений Г.Лассуелл в своїх дослідженнях прийшов до висновку, що будь-які соціальні комунікації виконують три основні функції, які, до речі, можна віднести й до електронних засобів масової інформації:

- по-перше, вони контролюють навколишню дійсність;

- по-друге, виступають засобом кореляції ставлення різних соціальних суб'єктів до дійсності;

- по-третє, дозволяють передавати культуру (знання, цінності, норми, традиції) в часі, тобто наступним поколінням [2].

На сьогоднішній день онлайн та офлайн ЗМІ тісно взаємодіють між собою і це в першу чергу помітно з тих функцій, які вони виконують відносно один одного:

Функції онлайн-ЗМІ для засобів масової інформації, що діють в режимі офлайн:

- збільшення об'єму та різноманіття, підвищення оперативності інформації;

- розширення та корегування складу аудиторії;

- промоутування та презентація;

- розширення та спрощення зворотного зв'язку з аудиторією;

- встановлення горизонтальних зв'язків між людьми, котрі входять до складу аудиторії;

- посилення соціального контролю за контентом;

- посилення функції каналу соціальної участі за рахунок інтерактивності;

- зберігання контенту для використання в майбутньому під час нового обговорення;

- можливість виходу на аудиторію при відсутності офлайнового каналу віщання;

- прийом інформації для офлайнової версії від користувачів.

Функції традиційних засобів масової інформації для онлайнЗМІ:

- підтримка існуючим авторитетом;

- промоутування;

- розширення аудиторії;

- посилення аналітичної функції;

- розширення можливостей для тиску на владні структури.

Крім цього деякі дослідники в своїх спостереженнях приходять до висновку, що аудиторія Інтернет-ЗМІ може використовувати достатньо широке коло спілкування між собою та з журналістами: обговорення окремої публікації або передачі, заповнення анкет та відповіді на запитання редакції, участь у рейтингових оцінках матеріалів, відсилання питань в редакцію і конкретним журналістам або виступаючим, оцінка роботи редакції або каналу в цілому, обговорення актуальних соціальних проблем, висловлювання пропозицій відносно тем та персонажів майбутніх публікацій, надання власних матеріалів для публікації тощо [14,20-21].

Російська дослідниця Ю.Костигова розглядаючи питання заміни традиційних засобів масової інформації Інтернет-ЗМІ, виділяє три найголовніші аспекти, на які варто звернути особливу увагу: технічний аспект, юридичний та соціальний. Отже, технічний аспект полягає, по-перше, в тому, наскільки Інтернет може виконувати та зберігати функції традиційних ЗМІ, по-друге, в тому, наскільки Інтернет є більш досконалим в порівнянні з традиційними ЗМІ за важливими для читача (користувача) якостями. Під юридичним аспектом розуміється поняття проблеми достовірності інформації, тобто відповідальності електронних засобів масової інформації та інших організацій, що займаються розповсюдженням інформації в мережі, за надання невірних або завідома неправдивих даних. Соціальний аспект являється найбільш складним, оскільки має прояснити, наскільки сучасне суспільство готове до заміни звичайних ЗМІ на мережеві, або яким ЗМІ при паралельному існуванні цих двох видів воно віддає перевагу [9,38].

Крім цього, можна погодитися і з точкою зору О.Вартанової, яка переконана, що на сьогоднішній день Інтернет являється фактично єдиним комунікаційним інформаційним каналом, котрий надає користувачу максимальну свободу вибору контенту. Наступний момент, що дозволяє включити Інтернет в структуру засобів масової інформації це його роль як носія реклами [5,38-39].

Отже, нові медіа та Інтернет-ЗМІ в сфері комунікації, і зокрема політичної комунікації, являються не лише джерелом інформації, але й здатні виконувати функції пропаганди, агітації та організації, які входять в сферу діяльності традиційних засобів масової інформації. Сьогодні Інтернет як комунікаційний простір, де існують медіапродукти, являється в якійсь мірі альтернативою традиційним ЗМІ. Мережеві ЗМІ здатні виконувати інформаційну, комунікаційну, мобілізаційну, інтеграційну та інші функції, які є особливо важливими в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Можна констатувати, що в даний момент вітчизняні Інтернет-ЗМІ знаходяться на стадії розвитку, тому це питання потребує більш ретельного вивчення науковцями, які працюють у різних галузях науки, зокрема таких, як психологія, соціологія, політологія, культурологія, комп'ютерні технології тощо.

інтернет віртуальний видання електронний

Література

1. Human Rights and the Internet. Ed. S.Hick, E. Halpin, E. Hoskins. Macmillan Press Ltd. 2000.

2. Lasswell, H. Function ofMass Communication in Society // Mass Communications. Ed. By W.Schramm. Urbana, 1960.

3. Бурило Ю.П. Щодо визначення адміністративно-правового статусу Інтернет-видань та організаційно-правових засад державного управління в сфері їх діяльності // www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Pravo/21233.doc.htm.

4. Быков И.А. Интернет-журналистика: специфика и перспективы развития Средства массовой информации в современном мире: материалы межвузовской научно-практической конференции / Под ред. В. И. Конькова. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2002. С.207-208.

5. Вартанова Е.Л. Новые медиа как фактор модернизации СМИ // Информационное общество. №5-6. С. 37-39.

6. Водолагин А.Л. Интернет-СМИ как арена политической борьбы // Общественные науки и современность. 2002. №1. С. 49-67.

7. Гладков А. Сеть как СМК // www.journalist-pro.com/2007/11/10/set_kak_ smk.html.

8. Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992 // www.zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.

9. Костыгова Ю.В. Сетевые и печатные СМИ: конвергенция или антагонизм? // Информационное общество. 2001. №1. С. 38-40.

10. Манако А.Ф. Сучасні ітернет-технології. Методичний поабник. К.:, 2004.

11. Недбай В. Інтернет як нова технологія передачі інформації // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. Київ, Миколаїв: Вид-во «Український центр політичного менеджменту», 2009. С. 274-281.

12. Романченко А.Ю. Развитие сетевых СМИ и их правовое регулирование в Российской Федерации // Информационное общество. 2000. №4. С. 28-30.

13. СМИ в пространстве Интернета: Учебное пособие / Лукина М.М., Фомичева И.Д. М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2004, 87 с.

14. Социология Интернет-СМИ: Учебное пособие / Фомичева И.Д. М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. 79 с.

Размещено на Allbest.ru