Висвітлення в консервативній пресі Великобританії Карибської кризи та її впливу на розвиток радянсько-американських відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висвітлення в консервативній пресі Великобританії Карибської кризи та її впливу на розвиток радянсько-американських відносин

(1962-1963 рр.)

Заікіна Л.С.

Розвиток холодної війни, особливо в її класичному варіанті, характеризувався цілою низкою міжнародних криз, кожна з яких мала змогу актуалізувати потенційну можливість початку нової крупномасштабної війни. Одним з найбільш ризикованих проявів конфронтації США та СРСР була Карибська криза, яка поставила світ на межу ядерної сутички. Об'єктивні та суб'єктивні обставини завадили переростанню цієї кризи у відкрите військове протистояння, яке у вік ядерної зброї мало б своїм наслідком невиправну руйнацію для всього людства. Сучасне розширення «клубу ядерних держав» робить необхідним вивчення тенденцій та механізмів, які були характерними для цього конфлікту, його наслідків, формування на основі цього обґрунтованих і зважених рішень. Вони повинні базуватись на результатах об'єктивного аналізу Карибської кризи, який може бути здійснений тільки на основі виявлення та всебічного вивчення сукупності історичних джерел, що викликає необхідність постійного розширення джерельної бази, уведення до наукового обігу раніше не відомих та маловживаних джерел, одним з яких є консервативна газетна періодика Великобританії.

Аналіз історіографічного комплексу дослідження засвідчив, по-перше, збільшення кількості наукових праць, які висвітлюють різні аспекти аналізу преси як історичного джерела [1]; по-друге, великий науковий інтерес до вивчення історії Карибської кризи [2]; по-третє, відсутність використання у вітчизняній науці британської консервативної преси як історичного джерела для дослідження цієї проблематики.

Мета статті - аналіз джерельного потенціалу консервативної преси Великобританії для вивчення історії Карибської кризи під час її відкритої фази у жовтні 1962 року та її наслідків для розвитку подальших відносин між СРСР та США. Виходячи з однотипності та повторюваності інформації, які характерні для такого джерела, як преса, та проведеного аналізу газетної періодики Великобританії, на нашу думку, центральна національна періодика, зокрема газети «The Times», «The Daily Telegraph», достатньою мірою слугуватимуть реалізації поставленої мети.

«The Daily Telegraph» та «The Times» становлять складні комплекси з внутрішньою структурою та певною ієрархією різних за походженням та формою джерел. Опрацювання їх номерів за жовтень 1962 року дозволило виявити 73 різноманітних матеріали, присвячені подіям Карибської кризи, та 69, у яких висвітлюються її наслідки. Вони були систематизовані за формою втілення інформації та походженням за трьома блоками: 1) газетний матеріал; 2) зображальні джерела; 3) офіційні документи. Проведений статистичний аналіз виявлених джерел дав змогу встановити відсоткове співвідношення між матеріалами цих блоків.

Найбільший відсоток (92 %) становить газетний матеріал, який за видовою належністю поділяється на два блоки: інформаційні (44 %) та аналітичні (48 %) жанри, які різняться ступенем відтворення подій та узагальнення фактів. Зазначимо, якщо спільна риса інформаційних жанрів - прагнення якнайточніше висвітлити подію, факт, то аналітичних - можливість для авторів та редакції розкрити власну точку зору, міркування щодо причин та винуватців кризи. Слід наголосити на тому, що аналітичні матеріали є джерелом для визначення, по-перше, точки зору редакції газет; по-друге, ступеня професійності та обізнаності авторів у подіях.

Зображальні джерела (5 %) представлені мапами, схемами та фотографіями, які використовувались здебільшого як ілюстрації до текстових матеріалів. Вони, як правило, супроводжувались анотацією, яка описувала місце та час подій, подавала миттєву фіксацію зображеного факту. Найбільший відсоток джерел цього блоку становлять фотографії. За своїм змістом та характером зображувальних об'єктів вони поділяються на портретні, які, як правило, супроводжували матеріали офіційних заяв, та видові, які фіксують зображення окремих місцевостей або предметів.

За кількісною характеристикою найменший блок становлять матеріали офіційного походження (3 %). До складу цього блоку входять в першу чергу тексти офіційних заяв Дж. Кеннеді та держсекретаря Д. Раска, які широко використовувались у дослідженнях з історії Карибської кризи.

Розглянувши загальну характеристику виявлених джерел, перейдемо до аналізу їх джерельного потенціалу та місця в джерельній базі історії Карибської кризи.

23 жовтня 1962 року «The Daily Telegraph» та «The Times», розповідаючи про рішення США встановити карантин на Кубі, наводять великий фрагмент тексту телевізійного звернення президента Дж. Кеннеді, у якому йдеться про те, що «. будь-які ракети, запущені з Куби в напрямі США, розглядатимуться американським урядом як пряма атака СРСР на США... Таємне рішення про розміщення стратегічної зброї вперше в історії за межами радянської території - це навмисна зміна status quo, що є абсолютно неприйнятним для нашої країни...» [3,6;4,1]. У «The Times» було також опубліковано заяву речника Ради національної оборони про те, що кораблі, які йдуть на Кубу, будуть зупинені й оглянуті [5,10].

Редакція «The Times» вказувала, що «. якщо дані розвідки є істинними - немає причин не довіряти їм; розміщення радянських ракет на Кубі - провокація з боку СРСР. .Блокада Куби покладає відповідальність за наступний крок на росіян, але можливість виникнення ядерної війни зростає» [6,6]. При цьому в «The Times» наводилися дані про стягування американських військ у зону конфлікту [7,10], повідомлялося також про організацію широкомасштабних військових тренувань 3 тисяч американських військ у Берліні [8,10].

Доповіді міністра оборони р. Малиновського в дні Карибської кризи, які регулярно надходили в ЦК [9], є свідченням того, що, по-перше, радянське керівництво серйозно допускало можливість початку війни з США, якщо події вийдуть з-під контролю і США завдадуть удару першими; по-друге, що війна носитиме не локальний, а глобальний характер.

23 жовтня 1962 року була опублікована інформація про проведення засідання Організації американських країн, при цьому наводився текст промови Д. Раска про те, що наявність наступальної зброї на території Куби створювала загрозу не тільки США, але й іншим країнам регіону, що «.включає до порядку денного перевірку міцності Договору Ріо» [10,10], і повідомлялось про ухвалення резолюції з вимогою негайного демонтажу й вивозу з Куби всіх реактивних снарядів та іншої зброї наступального характеру з рекомендацією державам-учасницям Організації американських країн вжити всіх індивідуальних та колективних заходів, включаючи використання збройних сил, для недопущення отримання Кубою наступальної зброї [10,10].

Зазначимо, що «The Daily Telegraph» та «The Times», висвітлюючи події карибської кризи, відображали на своїх сторінках позиції двох сторін конфронтації: американського та радянського урядів, що давало змогу читачеві співставити їх та зробити власні висновки. Інша річ у тому, як дібрані факти, як вони висвітлюються, яка послідовність їх подання на сторінках видань. Так, аналіз засвідчив, що характерним було відображення позицій СРСР та США як своєрідного «виклику-відповіді», тобто конфліктність системи міжнародних відносин зумовлювала форму подання міжнародної інформації в «The Daily Telegraph» та «The Times». Так, на основі заяви радянського уряду від 23 жовтня 1962 року кореспонденти повідомляли про негативну реакцію СРСР на заходи, вжиті адміністрацією Білого дому, її оцінку як агресивного кроку й загрозу миру та зазначали, що, з точки зору радянського уряду, зброя призначалась виключно для захисту Куби [11,1;12,13]. Саме на такому характері операції «Анадир» М. Хрущов наполягав у листі до Дж. Кеннеді від 23 жовтня 1962 року [13] та вказував у своїх мемуарах [14,526].

Для встановлення ступеня об'єктивності джерельних свідчень преси зіставимо, наприклад, дані статті «Ракети, які здатні вразити Вашингтон» [15,10], опублікованої в «The Times» 23 жовтня, з іншими джерелами (див. табл.1) преса консервативна карибська криза

Отже, проведений аналіз показав адекватність відображення подій «The Times» існуючим історичним реаліям. Порівнюючи різні джерела, можна зробити висновок, що певна новизна виявлених газетних даних полягає в наведенні фотоданих щодо розміщення радянських ракет на Кубі й карті, яка показувала територію враження цих ракет [18,10]. Аналіз картографічних даних засвідчив, що, по-перше, адміністрація

Таблиця 1

Порівняння матеріалів статті та джерел іншого походження

Білого дому припускала наявність на Кубі балістичних ракет середньої дальності (з радіусом 1 000 і 1 200 миль), балістичних ракет дальнього радіусу дії (з радіусом 1 800 і 2 000 миль); по-друге, у зону враження цих ракет потрапляла більша частина США, уся територія Центральної та частина Північної Америки; по-третє, потужність радянських ракет на Кубі перевищувала можливості американських ракет у Туреччині, проте ця перевага була досить обмеженою й обидві країни мали можливість вразити велику територію супротивника.

За виявленими матеріалами можна простежити розвиток кризи, виділити її кульмінаційні фази. Так, за даними преси, 24 жовтня напруга конфлікту спадає у зв'язку з тим, що 25 радянських кораблів повернули на інший курс або лягли в дрейф, про що повідомляв і В. Бакаєв [19,арк.2]. При цьому було подано інформацію про радянський корабель, який пройшов «карантинну лінію», але «. у відповідь дій з боку США не послідувало» [20,6;21,1]. Про спад напруги в регіоні саме 24 жовтня свідчать і спогади А. Добриніна, який писав, що «. загроза безпосереднього військового зіткнення на морі була дещо відсунута, продовжувалися гарячі дипломатичні пошуки компромісного рішення» [22,76]. Кульмінацією кризи, на думку «The Daily Telegraph», були події 27 жовтня, коли над територією Куби було збито американський розвідувальний літак У-2 [23,4]. На те, що саме 27 жовтня було кульмінацією подій відносно Куби, вказував і А. Добринін [22,79].

У матеріалах преси містилася й інформація про листування М. Хрущова й Дж. Кеннеді, проте без конкретних деталей. Так, наприклад, про зміст листа М. Хрущова від 24 жовтня було сказано, що «.він повторював офіційну заяву радянського уряду з приводу блокади» [24,1]. На сторінках «The Daily Telegraph» повідомлялося також, з посиланням на «достовірні джерела у Вашингтоні», про розгляд варіантів вторгнення на Кубу й повітряної атаки на острові [25,1], при цьому американські документи свідчать, що обговорення подібної можливості почалося ще 16 жовтня [14].

29 жовтня було опубліковано повідомлення щодо радіозаяви М. Хрущова про те, що ракети будуть вивезені з території Куби, рішення про це було ухвалене на засіданні Президії ЦК від 27 жовтня [16,623], проте в заяві радянський лідер перевів питання про турецькі бази в контекст кубинської кризи [26,6;27,1]. При цьому в «The Daily Telegraph» повідомлялося «на основі інформації з «джерел, близьких до Вашингтона», про те, що президент не має наміру пов'язувати бази на території Туреччини з кризою» [28,1]. Як зазначав А. Добринін, «.у Білому домі було вирішено вести подальший діалог у двох площинах: в офіційній (публічній) відповіді Хрущову ігнорувати питання про турецькі бази, перевівши його в русло конфіденційного каналу» [22,78].

Аналіз матеріалів «The Daily Telegraph» та «The Times» дав змогу зробити висновок, що їх редакції, інформуючи про розвиток кризи, у власних судженнях виходили з того, що М. Хрущов не мав наміру вступити у фазу відкритого військового протистояння з США. Так, наприклад, «The Times» вказувала: «.Щоб він не бажав від Куби, очевидно, що містер Хрущов не хотів атомної війни. При небезпеці її розв'язання він повернув назад і наказав вивести зброю... делікатність зайняла місце погроз.» [29,10]. Дійсно, матеріали протоколу № 60 засідання Президії ЦК від 22 жовтня 1962 року свідчать про об'єктивність наведеної в газетах інформації, бо, як зазначав М. Хрущов, «.Річ у тому, що ми не бажаємо розв'язувати війну.» [16,618].

Порівнюючи виявлену інформацію преси з іншими джерелами, перш за все з архівними документами та мемуарами, слід зазначити, що велика частина даних, які можна охарактеризувати як таємну історію Карибської кризи, не потрапляла на сторінки газет: зустрічі радянського посла

А. Добриніна з р. Кеннеді [14;22,71-83], зміст листування Дж. Кеннеді та М. Хрущова [14]. Шляхом аналізу джерел преси була виявлена певна «поверхневість» вміщеної в них інформації, що мало об'єктивні причини: кореспонденти та редакція не завжди мали змогу бути обізнаними з усіма аспектами подій, що мало вплив на рівень поінформованості й на сприйняття, а отже й відображення факту. Разом з тим, висвітлення на сторінках «The Daily Telegraph» та «The Times» загальних тенденцій у розвитку карибської кризи, її динаміки та найважливіших подій дає підставу наголошувати на репрезентативності цих джерел.

Виявлені в процесі дослідження газетні матеріали сприяють вивченню відношення до Карибської кризи в американському соціумі. Так, наприклад, у статті «Більшість американців підтримують рішення Кеннеді» наводяться дані результату соціологічного опитування американців з приводу їх підтримки рішення Дж. Кеннеді стосовно Куби: 84 % респондентів схвалили дії президента, тоді як 4 % - ні [30,20]. Про серйозність сприйняття американською громадськістю можливості початку ядерної війни свідчить фотографія, опублікована 26 жовтня 1962 р., на якій студенти Національного коледжу в Канзас-Сіті в тунелі під університетом роблять двотижневий запас їжі, води й кисню [31,1].

Газети порушували питання стосовно впливу цієї кризи на міжнародні відносини. Так, одним з її результатів, на думку «The Times», було те, що відбулася активізація переговорного процесу з питання контролю над озброєнням. Матеріали газети свідчать, що переговори йшли за трьома вузловими проблемами: обмеження випробування ядерної зброї, регулювання питань використання космічного простору у воєнних цілях, уведення заборони на вільну передачу ядерних матеріалів і технологій їх використання в країни, що не володіють ядерною зброєю [32,8;43,7]. Окрім цього, 1 квітня було опубліковано заяву адміністрації Білого дому, яка свідчила про відмову від допомоги кубинським емігрантам у підготовці вторгнення на Кубу [34,8], а 5 квітня було опубліковано згоду радянського представника в Женеві на установку «гарячої лінії», яка в режимі цілодобової роботи дозволила б лідерам обох держав спілкуватися одне з одним [35,8].

Як своєрідний наслідок усвідомлення неможливості військового вирішення конфліктів між США та СРСР, газети сприймали промову президента Дж. Кеннеді, яку він озвучив 11 червня 1963 року, виступаючи в Американському університеті, де вперше було сказано про «необхідність зробити світ безпечним для різноманіття» і де схвалювалась розрядка міжнародної напруженості [36,13;37,10].

Таким чином, матеріали «The Daily Telegraph» та «The Times» є цінним комплексом історичних джерел, який дозволяє уточнювати факти та розширює джерельну базу дослідження з історії Карибської кризи. Аналіз виявлених джерел дозволяє, по-перше, стверджувати про вагомий обсяг оперативно-інформаційного компоненту, що, у свою чергу, дає змогу говорити про їх великий інформаційний потенціал для історії холодної війни; по-друге, говорити про об'єктивність відображення дійсності газетами й можливість використання матеріалів статей у наукових дослідженнях; по-третє, зробити висновок про репрезентативність The Daily Telegraph» та «The Times» для вивчення історії Карибської кризи.

Необхідно окреслити й певні недоліки газетних матеріалів: суб'єктивну оцінку, наявність неточного викладу текстів посилань, певну тенденційність у їхньому доборі, відображення зовнішньої сторони карибської кризи, у той час як її «таємна» історія залишилась в основній своїй сукупності поза зоною досяжності преси.

Література

1. Ганжуров Ю. С. Преса України другої половини 50-х - початку 60-х років як об'єкт кліометричних досліджень в сучасному джерелознавстві / Ю.С. Ганжуров // Український історичний журнал. - 1991. - № 12.- С. 39-48;

2. Ганжуров Ю. С. Чорно-біла «відлига» у дзеркалі преси : газетні публікації як джерело вивчення політичної системи України (1956-1964) / Ганжуров Ю.С. - К., 1999. - 152 с.;

3. Дмитрієнко М. Ф. Більшовицька преса України 1917 - 1918 рр. як історичне джерело / Дмитрієнко М. Ф. - К. : Наук. думка, 1967. - 176 с. ;

4. Ждановская З. В. Большевистская периодическая печать как источник при изучении КПСС (1900-1913) / Ждановская З. В. - М. : Высшая школа, 1965. - 84 с.;

5. Копотиенко И. И. Источниковедческий анализ периодической печати Украины (1917 - 1925 гг.) / Копотиенко И. И. - Днепропетровск : ДГУ, 1978. - 84 с.;

6. Коцур В. П. Партійно-радянська преса початку 20-х рр. / В.П. Коцур // Український історичний журнал. -1990. - № 10. - С.46-54;

7. Санцевич А. В. Періодична преса як комплекс історичних джерел (структурний аналіз) / А.В. Санцевич // Український історичний журнал. - 1988. - № 4. - С.64-75.;

8. Сарбей В. Г. Історія України в дожовтневій більшовицькій пресі / Сарбей В. Г. - К.: Наук. думка, 1986. - 183 с.;

9. Черноморский М. Н. Периодическая печать / Черноморский М. Н. - М., 1956; Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини як джерело вивчення суспільно-політичного життя краю (1870-1940 рр.) : дис. .доктора іст. наук: 07.00.06 / Мирослав Миколайович Романюк. - К., 2000. - 509 с.;

10. Рудий Г. Я. Періодика України як об'єкт джерелознавчого дослідження української культури (1917-1920 рр.) : дис. .доктора іст. наук: 07.00.06 / Григорій Якович Рудий. - К.,2004- 547 с.

11. Микоян С. А. Анатомия Карибского кризиса / Микоян С. А. - М.: Academia,2000 - 1076 с.;

12. Советская внешняя политика в годы «холодной войны» (19451985). Новое прочтение / [ред. Л. Н. Нежинский]. - М.: Междунар. отношения, 1995. - 512 с.;

13. Советская внешняя политика в ретроспективе 1917-1991 [ред.

А.О. Чубарьян]. - М.: Наука, 1993. - 208 с.;

14. Советско-американские отношения в современном мире / [Подлесный П.Т., Аничкина В.Ф., Жданова Т. Д. и др.]; под ред. П.Т. Подлесного. - М.: Наука, 1987. - 302 с.;

15. Стародубов В. Супердержавы XX века. Стратегическое противоборство / Стародубов В. - М.: ОЛМА-ПРЕСС,- 509 с.;

16. У края ядерной бездны (Из истории Карибского кризиса 1962 г.). Факты. Свидетельства. Оценки / [ред. Грибков А. И.]. - М. : Грэгори-Пейдж, - 400 с.;

17. Уткин А.И. Мировая «холодная война» / Уткин А.И. - М.: Изд-во Эксмо,Изд-во Алгоритм,2005. - 736 с.;

18. Фурсенко А.А.Россия и международные кризисы: середина XX века / Фурсенко А.А. - М.: Наука, 2006. - 547 с.;

19. Фурсенко А. Секретная история Карибского кризиса. Адская игра / А.Фурсенко, Т. Нафтали. - М.: ООО «Гел итэрум», 1999. - 558 с.;

20. Холодная война. 1945-1964 гг. Историческая ретроспектива : [сб. статей] / [ред.: Н И. Егорова, А. О. Чубарьян]. - М.: ОЛМА- ПРЕСС, 2003. - Ч.1.

21. President reveals building of missle base // Times. - 1962. - October 23.

22. Russia is accused of threat to Americas // Daily Telegraph. - 1962. - October

23. Missiles able to strike at Washington // Times. - 1962. - October 23.

24. Apparent change in Soviet aims // Times. - 1962. - October 23.

25. Large-scale military preparations // Times. - 1962. - October 23.

26. U.S. troops in Berlin exercise // Times. - 1962. - October 23.

27. Російський державний архів новітньої історії (далі - РДАНІ). - Ф. 89. - Оп. 28- Спр. 14.

28. Withdrawal demanded of Cuba offensive arms // Times. - 1962. - October 24.

29. Threats from Russia // Daily Telegraph. - 1962. - October 24.

30. Russia stops leave for the armed forces // Times. - 1962. - October 24.

31. Foreign Relstions of the United States (FRUS). Kennedy Administration. Volume XI. Cuban Missile Crisis and Aftermath [Electronic resource] // Department of State, Washington, D.C. - Режим доступу: http://www.state.gov/www/about state/ history/frusxi/index.html

32. Хрущев Н.С. Время. Люди. Власть : [воспоминания в 4 кн.]. - М.: Информационно-издательская компания «МОСКОВСКИЕ НОВОСТИ», 1999- Кн. 2. - 1999. - 848 с.

33. Missiles able to strike at Washington // Times. - 1962. - October 23.

34. Президиум ЦК КПСС. 1954-1964. Черновые протокольные записи заседаний. Стенограммы / [гл. ред. А.А. Фурсенко]. - М. : РОССПЭН, 2003. - 1344 с.

35. РДАНІ. - Ф. 89. - Оп. 28. - Спр. 11.

36. Missiles able to strike at Washington // Times. - 1962. - October 23. - P.10.

37. РДАНІ. - Ф. 89. - Оп. 28. - Спр. 13.

38. Details of Cargo known // Times. - 1962. - October 25.

39. No rash decisions on Cuba // Daily Telegraph. - 1962. - October 25.

40. ДобрынинА.Ф. Сугубо доверительно. Посол в Вашингтоне при шести президентах США (1962-1986 гг.) / Добрынин А.Ф. - М. : Междунар. отношения, 2008. - 76 с.

41. Spy-flight accusation // Daily Telegraph. - 1962. - October 29.

42. Letter to Mr. Kennedy // Daily Telegraph. - 1962. - October 24.

43. American State's support // Daily Telegraph. - 1962. - October 27.

44. Russia to withdraw missle from Cuba // Times. - 1962. - October 29.

45. Soviet «contribution to peace» // Daily Telegraph. - 1962. - October 29.

46. U.S. reciprocal measures // Daily Telegraph. - 1962. - October 29.

47. Russia to withdraw missiles from Cuba // Times. - 1962. - October 29.

48. Most americans support Kennedy dicision // Daily Telegraph. - 1962. - October 25.

49. Daily Telegraph. - 1962. - October 26.

50. Russia's proposes nuclear arms agreement // Times. - 1963. - February 13.

51. U.S. reverses nuclear test decision // Times. - 1963. - February 2.

52. U.S. acts to prevent raids against Cuba // Times. - 1963. - April 1.

53. Soviet-U.S. telephone line for keep the peace // Times. - 1963. - April 5.

54. Live&Let live» offer // Daily Telegraph. - 1963. - June 11.

55. President Kennedy calls for change in cold war // Times. - 1963. - July 11.

Размещено на Allbest.ru