Текстове видання. Громадсько-політичне, інформаційне видання

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА, КУЛЬТУРИ НА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

ТЕКСТОВЕ ВИДАННЯ.ГРОМАДСЬКО-ПОЛIТИЧНЕ, IНФОРМАЦЙНЕ ВИДАННЯ

Реферат виконала студентка групи101 ГД

Ващенко Інна

Науковий керівник:Якименко Н.О.

Полтава 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

I. Класифкацiя видань

II. Типи текстових видань

2.1 Офіційне видання

2.2 Наукове видання

2.3 Науково-популярне видання

2.4 Виробниче видання

2.5 Навчальне видання

2.6 Громадсько-політичне видання

2.7 Довідкове видання

2.8 Інформаційне видання

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Видання - основний вид опублікованого, друкованого, поліграфічного документа. Це документ, призначений для поширення в ньому інформації, що пройшов редакційно-видавничу обробку, отриманий друкуванням або тисненням, поліграфічно самостійно оформлений, має вихідні відомості. До виданням можуть бути зараховані всі документи, випущені за планами видавництв або позапланово, на основі договорів з авторами, будь-якими способами поліграфічної печатки.

Видання - це документ, виконаний на папері. За друкованої папері для різних способів друку розрізняють видання на крейдованому папері, глазурованої, книжково-журнальної, на папері машинної гладкості.

Видання відрізняється від інших видів документів своєю конструкцією, специфікою оформлення та поліграфічного виконання. Набір типових конструктивних елементів видання, а також вимоги до його оформлення регламентовані спеціальними стандартами. У той же час конструкція кожного виду видання залежить від цільового і читацького призначення, характеру інформації і може конкретизуватися.

Основну частину видань становлять текстові видання, зміст яких передається знаками природної мови Їх основу складає словесний (мовної, літературний) текст, що складається із фраз і слів, значення яких відоме реципієнту (читачеві) або може бути знайдено в тлумачному словнику. З елементарних складових - фонем - створюються слова, які в поєднанні один з одним дають пропозиції і текст. Сенс тексту завжди виражається вербально, письмово. Письмовий текст - найточніше зображення мови. Саме тому спосіб письма, яким ми користуємося, і називається фонетичним.

Еволюція способів фіксування інформації, що базуються на слові, - це рух від закріплення усного мовлення, писемності до друкарства, до можливості тиражувати тексти.

Серед класифікаційних ознак текстових видань особливе місце займає цільове призначення і читацький адресу, які в єдності з характером викладу тексту (тобто жанром) дають можливість визначати різні типи видань. Серед них: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче та ін

I. КЛАСИФIКАЦIЯ ВИДАНЬ

Будучи одним з видів документів, видання може класифікуватися за ознаками документа: за змістом, матеріальної конструкції, періодичності, знаковій природі інформації і т.п. Його типологічне різноманіття, як і документа в цілому, базується на сукупності ознак, головними з яких є цільове і читацьке призначення, а також характер інформації, що міститься у виданні. Це служить підставою для всебічної характеристики видання як виду документа.

Видання класифікують за такими ознаками: цільовим призначенням, обсягу, складу основного тексту, структурі, ступеня аналітико-синтетичної переробки інформації та ін Це дозволяє здійснити внутрішньовидову класифікацію видань, визначити їх різновиди і типологічне розмаїття

За цільовим призначенням виділяють наступні типи видань: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, виробничо-практичне, нормативне виробничо-практичне, виробничо-практичне видання для аматорів, навчальний, суспільно-політичне, довідкове, видання для дозвілля, рекламне, літературно-художнє.

За ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації розрізняють 5 видів видань: ін формаційне, реферативний, бібліографічне, оглядове, а також дайджест - видання, що містить публікацію у вигляді добірки витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення. Це може бути добірка найбільш цікавих матеріалів, передрукованих з інших видань.

За інформаційним знакам (знаковою природою інформації), тобто домінуючому у виданні способом фіксації повідомлень, весь масив видань підрозділяється на 4 види: текстове, нотне, картографічне, образотворчі видання.

У текстовому виданні сенс передається за допомогою письмових знаків природної мови, тобто алфавітний, складове або ієрогліфічне письмо. У наукових та інших виданнях додатково до тексту широко використовуються формули, що складаються з математичних, хімічних та інших знаків, а також графіки, схеми, діаграми та ін Оскільки математичний знак або символ з поліграфічною точки зору мало відрізняється від букви, то видання з подібними знаками також відносяться до текстових.

Видання для сліпих - брайлівські видання - також є текстовими, хоча поліграфічне їх виготовлення (опуклий шрифт для сліпих) істотно відрізняється від звичайних текстових видань. Тому текстове видання як збірне поняття поділяють на два різновиди: плоськопечатниє і брайлівські текстове.

Нотне, картографічне і изоизданий є нетекстові виданнями, в яких сенс передається за допомогою знаків штучної мови (нотних, картографічних), або немовними знаками (образно-зображувальними). До перших відносяться нотні та картографічні видання, до других - ізографіческіе видання (изоиздания).

По матеріальній конструкції (або формі видання) розрізняють такі види видань: книжкове, журнальне,: листове, газетне, буклет, карткове видання, плакат, листівка, комплектне видання, книжка-іграшка. По відношенню до плакатів, буклетів та газетам поняття «листове видання» є збірним. «Книжково-журнальне видання», у свою чергу, збірне для книг, брошур і журналів.

За обсягом, тобто за кількістю сторінок, а також паперу, витраченого на виготовлення одного примірника видання, весь масив ділиться на 3 види: книга, брошура, листівка.

За складом основного тексту (тобто за кількістю включених творів) видання діляться на 2 види: моноиздание і збірник. Моноиздания містить один твір. Збірник - видання, що містить ряд творів.

За структурою (тобто числу одиниць, з яких складається видання) розрізняють такі види видань: серія, однотомне, багатотомне видання, зібрання творів, вибрані твори.

Серія - видання, що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням, однотипово оформленні.

Однотомное видання (однотомник) - неперіодичне видання, випущене в одному томі.

Багатотомне видання (багатотомник) - неперіодичне видання, що складається з двох або більше нумерованих томів і становить єдине ціле за змістом і оформленням.

До зібранням творів відносять однотомне чи багатотомне видання, що містить всі або значну частину творів одного або декількох авторів, що дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому. До обраним творів (творів) відносять однотомне чи багатотомне видання, містить частина значних творів одного або декількох авторів, відібраних за певною ознакою.

По класу художньо-поліграфічного виконання видання діляться на: 1) видання підвищеної якості (подарункові, ювілейні, сувенірні, факсимільні, експортні, особливо ретельно оформлені), 2) видання в покращеному оформленні; 3) видання в звичайному та економному оформленні. Видання може бути ілюстрованим і неілюстрованої, з художньо-образними або науково-пізнавальними ілюстраціями. Ілюстрації можуть складатися з малюнків, гравюр, фотографій, креслень, схем і т.п.

В універсальній схемі класифікації видань їх типи та види суміщені, що зумовлено як труднощами в чіткому визначенні їх відмінностей, так і тим, що вони тісно взаємопов'язані між собою.

Так як основну частину видань становлять текстові видання, має сенс навести характеристику типів текстових видань.

II. Типи текстових видань

2.1 Офіційне видання

видання офіційний науковий інформаційний

Офіційне - це видання, що публікується від імені державних органів, установ, установ чи громадських організацій, що містить матеріали нормативного або директивного характеру.

До офіційних видань відносяться видання конституції, законів, указів, постанов, розпоряджень, рішень, циркулярів, програм, статутів, інструкцій, методичних вказівок, прейскурантів, а також стандартів, нормативів і норм.

Функціональне призначення офіційних видань - вводити в дію і поширювати встановлені, тобто затверджені відповідними органами, норми, вимоги та правила в сфері суспільного життя, науки, культури, виробництва і т.д. Більшість з них, як правило, мають обов'язковий характер, тобто юридичну силу.

Офіційні видання містять інформацію, необхідну для управління суспільством або державою; конкретною сферою діяльності; окремими підприємствами, установами, організаціями.

2.2 Наукове видання

Наукове видання (НІ) містить результати теоретичних чи експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичні документи та літературні тексти.

Головною функцією сучасних НІ є документного забезпечення науковою інформацією різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління. Крім того, є група НІ, основна соціальна функція яких полягає у забезпеченні знайомства суспільства зі змістом творів наукової спадщини минулого.

НІ розраховані на фахівців у цій галузі науки, однак можуть використовуватися і іншими категоріями читачів.

Характер інформації НІ визначається специфікою наукового знання. Вони відображають результати або хід теоретичних чи експериментальних досліджень. Тематика наукових видань фактично безмежна. НІ можуть відображати будь-які питання: теорії, закони, гіпотези, окремі відкриття, хід дослідження, опис конкретного досвіду, генезис науки або наукового напрямку, дискусію з приводу спірних питань, критику будь-яких положень і т.д. Тут описується методика досліджень, історія найважливіших відкриттів, нові явища, закономірності розвитку природи і суспільства, висвітлюються відомі факти з нових позицій і т.п. НІ - це інструмент і результат дослідницької праці.

За характером інформації, співвідношенню теоретичного та емпіричного матеріалу НІ діляться на два підвиди: науково-дослідні видання та джерелознавчі видання (пам'ятники історії і культури).

2.3 Науково-популярне видання

Науково-популярне видання (НПІ) - видання, що містить відомості про теоретичні або експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалісту

Цільове призначення НПІ - розповсюдження та пропаганда наукових та інших спеціальних знань у галузі науки, техніки, виробництва, в тому числі їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не у всьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідно суспільству в цілому.

За читацьким адресою НПІ поділяються на видання, розраховані: 1) на масового читача, 2) на осіб, які не є фахівцями в даній області; 3) на фахівців, що працюють у суміжних галузях науки; 4) на практичних працівників, які бажають використовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.

2.4 Виробниче видання

Виробниче видання (ПІ) призначено для використання у сфері виробництва та інших галузях практичної діяльності, містить матеріали прикладного характеру, розраховані на спеціалістів різної кваліфікації.

Цільове призначення ПІ - забезпечення інформацією всіх сфер практичної діяльності, в т. ч. виробництва.

ПІ відрізняються чітким читацьким адресою. Кожне з них розрахована на певну категорію фахівців. В основному читачі поділяються за рівнем їх загальної та професійної підготовки: а) фахівці з вищою освітою; б) фахівці середньої ланки (технологи, медсестри і т.д.); в) фахівці масових професій (слюсар, токар і т.д.) . Крім того, розрізняють ПІ, розраховані на фахівців, і ПІ для любителів, тобто неспеціалістів.

ПІ містять інформацію, що стосується всіх сфер практичної діяльності, тобто діяльності щодо створення матеріальних благ, перетворенню природи і суспільства. Вони акумулюють відомості з технології, техніки та організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики. Тематика цього виду видань обмежується питаннями, які мають прикладне значення. Багато творів аналізованого виду носять характер рекомендацій, вказівок щодо виконання технологічних процесів, операцій.

2.5 Навчальне видання

Навчальне видання (УІ) містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для вивчення і викладання, і розраховано на учнів різного віку і ступеня навчання

Цільове призначення навчальних видань - забезпечення процесу навчання, сприяння засвоєнню знань в умовах певної системи освіти, підготовки і перепідготовки кадрів. Вони частково виконують також виховну функцію.

2.6 Громадсько-політичне видання

Громадсько-політичне - це видання твору громадсько-політичної тематики. У масово-політичному виданні агітаційно-пропагандистського і виховного характеру інформація викладена у формі, доступною широкому колу читачів.

Книжкові видання випускаються частіше за все в обкладинках. Ілюстрацій у них небагато - до 2% площі набору. Часто в якості ілюстративного матеріалу використовуються фотографії. У їхньому обсязі велике місце займають листові видання. Крім того, велика частина газет за своїм змістом та завданням ставляться до масово-політичним виданням.

2.7 Довідкове видання

Довідкове видання (СІ) містить короткі відомості наукового, агітаційно-пропагандистського або прикладного характеру, викладені, оформлені і розташовані в порядку, зручному для їх швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання.

СІ використовуються у всіх сферах людської діяльності, від наукової роботи до проведення дозвілля. Вони характеризуються високим ступенем узагальнення інформації, що досягається за допомогою стиснутого, лаконічного викладу відомостей у формі готових даних, висновків, рекомендацій. СІ - сховище ємнісної універсальної і галузевої інформації, викладеної з максимальною щільністю.

СІ відрізняється від інших видів видань структурою основного тексту. Воно складається зі статей, що містять короткі відповіді на передбачувані питання потенційного споживача, що мають значеннєву і композиційну закінченість. Довідкові статті призначені не для суцільного, а для вибіркового читання, тому групуються не в логічній послідовності, а в порядку, що дає можливість швидкого знаходження необхідної інформації. Найчастіше застосовується алфавітна чи систематична угруповання статей. Текст чітко структурований не тільки з допомогою (статей, але і розділів, рубрику, підрубрику та ін Специфічний мова (стиль) СІ. Він лаконічний, схематичний, гранично спрощений. Інформація часто згортається за допомогою таблиць, формул і т.п. В СІ застосовуються скорочення, не прийняті у виданнях інших видів.

Всі види СІ, за винятком словників, ілюструють. Ілюстрації в них несуть смислове навантаження, дозволяючи скоротити текст, тому що малюнок часто може замінити кілька сторінок опису.

В СІ ретельно розроблений довідковий апарат, що сприяє пошукової орієнтації споживача: комплекс покажчиків, система посилань, що містить вказівки типу «див» або виділені курсивом слова, що відсилають до тематично близьким статтями, посилальні статті, що містять інформацію про статті на зазначену в заголовку тему і т. д.

Важливе місце в системі пошукової орієнтації займають поліграфічні засоби виділення інформації: шрифтові виділення, висічки, виступи, плашки у обріза, змінний формат сторінки, бібліохром, код кольору, твердий шмуцтитул, рухливі колонтитули. Для СІ характерна двохколонним смуга.

СІ - видання, як правило, великого обсягу, нерідко складається з декількох томів. СІ видають у міцних палітурках, найчастіше в цельнокритих тканинних, іноді - пластмасових. Друкують їх на міцній і разом з тим тонкому папері. За функціональним призначенням і характером інформації СІ прийнято ділити на три підвиди: енциклопедичні видання, словники і довідники.

2.8 Інформаційне видання

2.8.1 Загальна характеристика видання

Інформаційне видання (ІІ) містить систематизовані відомості про документи (опублікованих, неопублікованих, неопублікованої) або результат аналізу та узагальнення відомостей, представлених в першоджерелах. Випускається організацією, що здійснює науково-інформаційну діяльність, в т.ч. органами НТІ.

ІІ містять систематизовану оперативну і коротку інформацію про зміст тих чи інших первинних документів у формі, зручній для швидкого з ними ознайомлення.

ІІ - різновид опублікованого вторинного документа, що є результатом аналітико-сістетіческой переробки одного або кількох первинних документів. Від інших видів видань ІІ відрізняється структурою основного тексту, який складається з відомостей про документи, тобто з вторинно-документної інформації, викладеної в бібліографічного запису, анотації, рефераті, огляді і т.п.

ІІ використовується у всіх сферах діяльності: наукової, практичної, навчальної, виховної, освітньої, управлінської.

Найважливішим завданням ШІ є сприяння подоланню протиріч у документної комунікації - між зростанням масивів і потоків опублікованих, неопублікованих і неопублікованої документів і можливістю їх освоєння суспільством. ШІ є одним з основних засобів упорядкування відомостей про документальні потоках і масивах. Вони забезпечують повноту і достовірність відображення первинних документів шляхом оперативності випуску, підвищення інформативності кожного ШІ, врахування конкретних запитів споживачів. ІІ - джерела оперативної інформації, покликані доносити до споживача в максимально короткі терміни інформацію з найбільш актуальних тем.

Проблема класифікації ІІ остаточно не вирішена. За характером включеної інформації вони поділяються на три підвиди: бібліографічний, реферативний і оглядовий. Вони можуть бути непериодическими, періодичними чи триваючими.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Борсук А.І., Баренбаум І.Є., Гречихин А.А. та ін Типологія видань - М.: Наукова книга, 1990. - 253 с.

2. Діловодство (Організація і технологія документаційного забезпечення управління): Підручник для вузів / Кузнєцова Т.В., Санкіна Л.В., Бикова Т.А. та ін; Під ред. Т.В. Кузнєцової. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 359 с.

3. Документи і діловодство: Довідковий посібник / Т.В. Кузнєцова, М.Т. Лихачов, А.Л. Райхцаум, А.В. Соколов: Сост. М.Т. Лихачов. - М.: Економіка, 1991 - 271 с.

4. Кузнєцова Т.В. Характерні особливості довідкового видання / / Діловодство. - № 2002 - № 1.

5. Кушнаренко Н.В. Діловодство: Навчальний посібник. - М.: ЗАТ «Бізнес-школа« Інтел-Синтез », 2000. - 368 с.

6. Кушнаренко Н.В. Характеристика окремих видів і типів документів / / Діловодство. - 2002 - № 3.

7. Марков В.М. Довідник з діловодства. Санкт - Петербург: "Альфа", 2002. - 187 с.

8. Райцхаум А.Л. Функції наукового видання / / Секретарська справа. - 2001 - № 2.

9. Санкіна Л.В. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань / / Діловод. - 2001 - № 3.

10. Сокова О.М. Текстове видання / / Діловод - 2000 - № 2.

Размещено на Allbest.ru