ЗМІ та соціалізація

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІ та соціалізація

Винахід Іоганном Гуттенбергом в середині XV століття друкарського верстата зробило інформацію надбанням багатьох. Зміст процесу розвитку особистості стало більш насиченим. Влади, меценати визначають з тих пір, що саме публікувати і в яких кількостях.

Засоби масової інформації виконують різноманітні функції: інформування населення про події, що відбуваються в країні і світі; освіту і соціалізація; реклама в різних її іпостасях. ЗМІ впливають майже на всі сфери й інститути суспільства, включаючи політику, охорону здоров'я, освіту, релігію; є найважливішими інструментами реалізації політичного процесу.

Актуальність даної теми полягає в тому, що формування масової суспільної свідомості і спрямований вплив на окремі групи населення є політичними функціями ЗМІ. Вони впливають на громадську думку, формують певну ідеологію в масах, залучають до політичних ідей різні групи осіб. Особливо сильно процес впливу на громадську думку відбувається під час політичних виборів, коли впроваджуються установки, стереотипи, нав'язуються свої цілі і людина спонукається до певної дії. Таким чином, завдяки ЗМІ формується громадська думка - стан масової свідомості, укладає в собі приховане чи явне ставлення різних соціальних спільнот до проблем, подій дійсності.

Види ЗМІ.

Друк.

Друк (газети, тижневики, журнали, альманахи, книги) придбала особливе місце в системі ЗМІ. Друкована продукція сприймається читачем-глядачем без допомоги яких-небудь додаткових засобів. По-перше, є можливість швидкого, оглядового ознайомлення з усім «репертуаром» повідомлень, включених в номер чи книгу. По-друге, можна користуватися можливостями «відкладеного читання» - після первинного ознайомлення залишити матеріал для уважного і докладного прочитання в зручний час і в підходящому місці. Однак, у друку є властивості, за якими вона програє іншим засобам комунікації. Якщо телебачення і особливо радіо здатні передавати інформацію практично безперервно і надзвичайно оперативно, то друк самою технологією приречена на дискретність випуску номерів і книг.

Радіо.

Радіозв'язок дозволяє миттєво передавати інформацію на необмежені відстані, причому отримання сигналу відбувається в момент передачі. Однак, радіомовлення в певному сенсі примусове - передачу можна слухати лише в той час коли вона йде в ефір, притому в тому ж порядку, темпі і ритмі, що задані в студії. Тому неможливо відкласти прослуховування в зручний час, робити це швидше або повільніше, в обраному порядку.

Інтернет.

В останнє десятиліття активно розвивається новий тип каналів інформації - всесвітня комп'ютерна мережа (Інтернет). Комп'ютерні мережі поєднують в собі можливості всіх типів ЗМІ, щоправда, друковані тексти можуть читатися лише з монітора. Також на багатьох сайтах неможливо побачити повної структури новин, оскільки переважають так звані «гарячі» теми, сенсації дня. Складно сказати, чи є Інтернет засобом масової інформації. Швидше за все поки не є, але ситуація розвивається таким чином, що Інтернет як джерело інформації стає більш структурованим, добірка новин починає здійснюватися менш хаотично, багато новин поширюються офіційними джерелами. Незабаром, ймовірно, Інтернет стане повноцінним засобом масової інформації.

Телебачення як найбільш значущий і поширений засіб отримання інформації.

Телебачення сьогодні - одне з найбільш масових засобів інформації. Якості телевізійної інформації - її візуальність. Достовірність і гранична оперативність викликали широке застосування телебачення в промисловості, на транспорті. У військовій справі, в освоєнні космосу. За допомогою маленького телеекрану люди отримують доступ до таких творів культури, які віддалені від них не тільки в просторі, але і в часі.

Довіра ЗМІ: респонденти міста і села.

Варіація довіри різним ЗМІ, а також довіри ЗМІ в цілому в групах населення за типом населеного пункту:

Звідси випливає, що в містах-мільйонерах домінуючим засобом масової інформації, багато в чому обумовлює високий рівень довіри ЗМІ в цілому, є друковані видання. У містах з населенням від 100 тисяч чоловік абсолютно домінує телебачення. У містах з населенням менше 100 тисяч чоловік найбільший внесок у довіру до ЗМІ в цілому роблять телебачення і друк. У сільській місцевості більш помітну роль в довірі ЗМІ в цілому відіграє довіра до радіо. Таким чином, опитування показує, що респонденти вважають ЗМІ надійним джерелом інформації.

Саме в підлітковому віці, коли дитина починає користуватися матеріалами ЗМІ, призначеними не тільки для дітей зростає роль засобів масової інформації в соціалізації особистості. Крім того, використання ЗМІ у шкільній освіті і вихованні дозволяє виводити підготовку підростаючого покоління на рівень сучасних суспільних вимог, залучати раніше невідомі резерви підвищення ефективності діяльності школи.

Приміром, французькі навчальні заклади спробували не тільки інтегрувати технічні медіазасоби у вигляді аудіовізуальної допомоги, але й "висунули проблему навчити школярів критично сприймати інформацію, отриману з ЗМІ, навчитися за допомогою ЗМІ займатися самоосвітою, розширювати свій кругозір". Національний французький експеримент під назвою "Активний юний телеглядач" закликав всі виховне співтовариство (сім'ю, педагогів, соціальних працівників) до того, щоб у своїй виховній роботі вони врахували роль, яку відіграє телебачення в повсякденному житті підлітка (так як серед засобів масової інформації за масштабом впливу на школярів лідирує саме телебачення), і прагнули так організувати свою педагогічну роботу, щоб навчити юного телеглядача отримувати користь з даного засобу комунікації. Інакше кажучи, основне завдання експерименту полягала в тому щоб навчити підлітка бути "активним", тобто розбірливим критичним і допитливим і одночасно відкритим для нової інформації; розвинути самостійність і незалежність, які вплинуть на школяра і будуть коригувати його відносини з соціальним середовищем. "Діти вчаться самостійно будувати свою систему доводів і думок, - стверджує Е. П'єрр., Ми бачимо, яким би не був вік дитини, телебачення та погляди, які воно породжує дуже сильно сприяють його соціалізації" [6].

На ЗМІ як фактор соціалізації покладено ряд функцій, у тому числі:

1) інформаційна (є джерелом різноманітної інформації);

2) рекреативна (визначає досуговое времяпрепровождение як групове, так і індивідуальне);

3) релаксаційна - знімає відчуття самотності, служить засобом відволікання при ускладненнях у спілкуванні [7].

Крім того, ЗМІ суттєво впливають на засвоєння спектру соціальних норм, формування ціннісних орієнтацій; є системою неформальної освіти і просвіти. Важливо відзначити, що сучасні умови життя дитини мають на увазі такі орієнтири розвитку, які засновані на все зростаючу роль так званого "інформаційного способу життя".

У зв'язку з тим, що самозміну людини в процесі соціалізації під впливом ЗМІ має як позитивний, так і негативний вектор, вченими і фахівцями багатьох країн ставиться питання про необхідність розвитку інформаційної екології, формує здоровий інформаційний спосіб життя людей в соціальній та природному середовищу, що допомагає створити орієнтири виховання для підлітка. Так, міжнародне право передбачає можливість обмеження свободи слова в тому випадку, коли діяльність ЗМІ загрожує правам і законним інтересам дітей. Федеральний закон РФ "Про основні гарантії прав дитини в Російській Федерації" передбачає "захист дитини від інформації, пропаганди та агітації, що завдають шкоди її здоров'ю, моральному та духовному розвитку, в тому числі від розповсюдження друкованої продукції, аудіо-та відео продукції, що пропагує насильство і жорстокість порнографію, наркоманію, токсикоманію, антигромадську поведінку".

Крім негативного впливу ЗМІ на підлітка виникає небезпека відірваності його від реального життя: у дитини, що знаходиться в комп'ютерній віртуальній реальності, складається враження, що він безпосередньо бере участь в породжених ним же самим подіях, більше того, саме він головний учасник подій. У даній ситуації він здійснюється як Homo probabilis - людина Можливий або Ймовірний, тобто він весь час утримується в напрузі неспівпадання з самим собою [8] його свідомість проживає досвід, який не має нічого спільного з фактичним тілесним досвідом. ЗМІ створило абсолютно нову ситуацію в процесі формування потреб. Кіно і телебачення практично безмежно розсовують перед кожним глядачем пізнання світу, показують самі різні стандарти життя. В результаті можуть сформуватися потреби, які абсолютно не співвідносяться з реальними можливостями. Однак моніторинг соціологічних досліджень, проведене Центром соціології освіти Російської Академії освіти показав, що учні, регулярно користуються комп'ютером, мають більш високі оцінки не тільки з інформатики, математики та предметів природничого циклу, але і з гуманітарних предметів (академічна успішність), а також значно частіше відвідують виставки, музеї, театри, концерти.

Таким чином, вплив засобів масової інформації на соціалізацію підлітка неоднозначно, у зв'язку з чим перебудовуються і сфера дозвілля, і інформаційна сфера, змінюються і характеристики навчального процесу; при правильному стилі спілкування дорослого з дитиною за допомогою ЗМІ, з одного боку, можна вберегти підростаюче покоління від шкідливих впливів медіа, а з іншого - сформувати у нього критичне мислення і здатність до дослідницького аналізу одержуваної інформації.

масовий інформація телебачення

Размещено на Allbest.ru