Регіональна преса в демократичному суспільстві (на прикладі періодики США)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 070.23:321.7 (73)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

РЕГІОНАЛЬНА ПРЕСА В ДЕМОКРАТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРІОДИКИ США)

10.01.08 - журналістика

КАРАСЬ МАКСИМ АНАТОЛІЙОВИЧ

Київ-1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

Іванов Валерій Феліксович, доктор філологічних наук, заступник директора Інституту журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти:

Почепцов Георгій Георгійович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв'язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка;

Даниленко Сергій Іванович, кандидат філологічних наук, завідувач сектору прес-служби Адміністрації Президента України.

Провідна установа: факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка Міністерства освіти України.

Захист відбудеться "8" вересня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.34. Інституту журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету ім. Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул. Володимирська 58.

Автореферат розісланий "7" серпня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради Д 26.001.34 В. Ф. Іванов.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Загальносвітовою тенденцією розвитку засобів масової інформації є те, що окремі види ЗМІ - преса, радіо і телебачення - беруть участь у перерозподілі сфер впливу та відповідальності щодо інформаційних потоків, призначених як для індивідуальної, так і колективної людської свідомості. Досвід передових індустріальних держав заходу свідчить, що пласт місцевої та регіональної інформації застовпила за собою преса, віддавши телебаченню сектор новин суспільно-політичного характеру в масштабах країни і світу.

Розвиток будь-якої галузі теоретичного знання завжди базується на вже досягнутому рівні розвитку останнього. Однак революційна зміна суспільного ладу в державі у 90-х роках постановила рішуче відкинути теоретичні надбання масової комунікації авторитарного суспільства і взяти на озброєння демократичні цінності. Досвід перших років розбудови відкритого суспільства переконливо засвідчує двоїсту природу перетворень. З цієї залежності випливає, що будь-який наступний етап у розвитку теоретичного знання завжди ґрунтується на еволюційній чи революційній, але неминуче, наступності щодо попереднього.

Водночас необхідно застерегти, що прискорення процесу інтеграції українських ЗМІ в систему загальносвітового інформаційного порядку повинно бути пов'язаним не з копіюванням якихось взірців західних масовокомунікаційних моделей, а зі створенням власних ефективних напрацьовок, що враховували б риси колективної національної свідомості й водночас рухалися у руслі світових пресових тенденцій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася у руслі досліджень кафедри періодичної преси Інституту журналістики Київського університету, зокрема такими напрямами, як "Закономірності розвитку періодичних видань", "Шляхи підвищення ефективності публікацій", "Засоби масової інформації як бізнес і соціальна інформація". Робота може бути складовою частиною підготовки лекційних курсів "Зарубіжна журналістика", "Друкована журналістика" на факультетах і відділеннях журналістики вищих навчальних закладів.

Ступінь наукового опрацювання проблеми. У конституйованому змістовому ключі ця проблема у спеціальній літературі не порушувалася, за винятком нетривалого періоду демократизації в СРСР. Матеріали радянсько-польського семінару "Типологія місцевої преси" (1991 р.) накреслили всебічну і загалом прогресивну картину функціонування цього виду преси в суспільстві. Особливо відзначаємо доробок польських учених В. Яхімовського, С. Михальчика, росіянина В. Корнілова Типология местной прессы. - Ростов-на-Дону, 1991.. Щодо провідних вітчизняних пресознавців, то ця проблема порушувалася у працях, зокрема, А. Москаленка "Вступ до журналістики" Москаленко А.З. Вступ до журналістики. - К., 1997., В. Шкляра "Національна преса: від розладу до гармонії" Українська журналистика-96. - К., 1997. В. Іванова (у співавторстві) "Масова комунікація" Масова комунікація. - К., 1998. окремі сторони окресленої теми детально розглядали Т. Приступенко Приступенко Т.О. Свобода преси і її реалізація у країнах близького та далекого зарубіжжя. // Вісник Київського університету, вип.2, 1995. А. Юраш Юраш А.В. Community journalism в системі американської преси // Зб. праць кафедри української преси Львівського ун-ту. - Львів, 1996., Б. Потятиник Потятиник Б.В. Тоталітарна журналістика. - Львів, 1992.. Істотна роль у дослідженні проблеми належить західним ученим, зокрема американцям Ф. Каннісу Cannis, Phillis. Making Local News. - Chicago, 1992. та Д. Мерітту Merritt, David. Public Journalism and Public Life. - N.Y., 1995..

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з'ясування, теоретичне осмислення умов і шляхів розвитку місцевої преси і вироблення практичних рекомендацій для подолання кризи місцевих ЗМІ в українській державі. Для досягнення мети було вирішено такі завдання:

- з'ясовано основоположні передумови функціонування регіональної преси як "четвертої влади";

- визначено структуру преси в сучасному індустріальному суспільстві на прикладі Сполучених Штатів Америки;

- окреслено основні риси газетного бізнесу в їхньому переносі на місцеву пресу демократичного ринково-орієнтованого суспільства;

- з'ясовано перспективні концептуальні напрями розвитку регіональної преси на прикладі моделі "громадської журналістики" США;

- реконструйовано категорію локальності в американській моделі місцевої преси щодо її застосування в системі українських ЗМІ.

Для виконання поставлених завдань були опрацьовані роботи українських та зарубіжних учених і практиків, що порушували проблеми функціонування регіональної преси. Як одну з передових моделей автор розглянув систему місцевої преси в США і виокремив головні здобутки, що можуть бути засвоєні у ході розвитку регіональних ЗМІ України.

Наукова новизна роботи полягає в аналізі проблеми місця регіональної преси в Україні у порівнянні з американською пресою з позицій комплексного розгляду засад і концепції її функціонування. У результаті автором було зафіксовано комплекс факторів, що визначають провідне місце місцевої преси у структурі друкованої періодики взагалі та вітчизняної зокрема, окреслено шляхи підйому української регіональної преси.

Практичне значення одержаних результатів полягає не лише в матеріалах для підготовки лекційних курсів низки пресознавчих дисциплін у навчальних закладах. Результати допомагають з'ясувати зміни в сучасній, насамперед вітчизняній, системі преси. Розділи щодо пошуків шляхів підвищення ефективності журналістських публікацій, напрямів професіоналізації роботи місцевого журналіста можуть бути корисні для широкого загалу редакторів регіональних видань.

Особистий внесок здобувача. В основу роботи покладені дані, одержані автором протягом 1993-1998 років. Автор опрацьовував велику кількість регіональних газет Сполучених Штатів Америки і України. Закономірності виявлено безпосередньо дисертантом. Наведено структуру прикладових американських газет, зроблені класифікації є авторськими. Переклад українською мовою англомовних газетних публікацій і цитат з наукових праць виконано дисертантом. Аналіз і узагальнення необхідних фондових і літературних матеріалів, обробка даних інших дослідників належить авторові.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на п'яти конференціях у Києві, у навчальному процесі при викладанні в Інституті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, в дипломних роботах студентів названого інституту, на засіданнях кафедри міжнародної журналістики та кафедри періодичної преси Iнституту журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Публікації. З теми дисертації опубліковано п'ять друкованих праць у вигляді статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури. Загальний обсяг роботи - 150 стор. Список використаних джерел - 7 стор., включає 97 найменувань, у тому числі 62 праці українських і зарубіжних авторів і 35 згадуваних періодичних видань.

Автор щиро вдячний за підтримку при виконанні дисертаційного дослідження проф. Іванову В.Ф., окремі подяки складаю проф. Москаленку А. 3., проф. Шкляру В.І., проф. Кудіну В.О., канд. іст. наук Василенку М.К., канд. політ. наук Юрашу А.В., проф. Кеннету Старку (Університет Айови, США), проф. Джералду Сперлінгу (Університет Реджайни, Канада), магістру журналістики Катерині Чурсіній (Університет Індіани, США), батькові Карасю А.А. - досвідченому газетяреві, дружині Карась А.О. за допомогу, консультації і терплячість.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дослідження, що носить назву "Загальна характеристика регіональних газет США", є спробою подати картину відповідного пласту американської преси цілісно. Розділ складають три пункти, перший з яких є вступом до правового поля функціонування преси у США. Суть поняття "четверта влада" мовою американських юристів тлумачиться за допомогою двох концепцій: "контрольної функції преси" та "принципу інформування громадськості". Згідно з першою, преса виступає обраним конституційним засобом запобігання зловживань з боку уряду. Друга стверджує, що ЗМІ є не стільки технічним засобом передачі інформації, скільки політичним інститутом, обмеження діяльності якого порушує збалансованість конституційного механізму.

Основоположним законодавчим актом для американських журналістів є Перша поправка до конституції США, в якій міститься заборона ухвалювати закони, що обмежували б свободу слова. Такої унікальної норми немає в конституціях більшості країн, у тому числі й Конституції України. Американські суди розглядають конституційну свободу слова як першорядну цінність і найповніше захищають журналістів від переслідувань з боку політичних фігур і службових осіб (за винятком випадків, коли буде доведено зумисне наклепництво або знехтування перевіркою, наскільки правдива негативна інформація). Викривальницькі матеріали про так званих "public persons" (неполітичних знаменитостей) можуть бути покарані в судовому порядку. Тут набирає чинності інша основоположна норма прав людини - право на приватне життя. Останнім у ряду характерних рис стоїть те, що практично кожен у США може, отримавши доступ до друкарського обладнання і відповідної кількості паперу, випустити власну газету. Електронні ЗМІ як носії значно більшого впливу на споживача інформації залежні від рішення наглядової Федеральної комісії з комунікацій, яка може припинити життя органу ЗМІ, позбавивши його ефіру.

Основою життєдіяльності місцевої газети у США є успішний продаж рекламних послуг. Саме він, а не гроші передплатників, або, скажімо, дотації місцевої влади, покривають 4/5 витрат на випуск видання. Творчий процес є максимально прив'язаним до бізнесової діяльності в регіоні, що не суперечить сподіванням читачів - представників численного "середнього класу", який характеризується високою діловою активністю. Другий пункт даного розділу "Економічний базис функціонування" описує загальні засади функціонування газети як економічного організму і містить низку економічних показників преси як виду ЗМІ у США. Зокрема, чіткою є тенденція до неухильного зростання концентрації видавничої справи в руках газетних концернів - "Найт-Ріддер", "Кокс", "Ганнет" та інших, 65 відсотків американських журналістів нині працюють у ЗМІ, власниками яких є групи й мережі. Об'єднаним газетам легше виробляти спільну стратегію як інформаційної роботи, так і підвищення рентабельності й прибутковості періодичних видань. У середині 90-х років сукупні прибутки газет США склали 29,4 млрд. доларів (телебачення - 13,8 млрд., радіо - 5,1 млрд.). Високими залишалися прибутки журналістів США, найвище оплачуванішими серед яких є автори журналів (66 тисяч доларів на рік), кореспонденти інформаційних агентств (43,6 тис. доларів на рік), журналісти щоденних газет (35 тис. доларів на рік), працівники телебачення (25 тис. доларів на рік), замикають рейтинг працівники радіо і тижневих газет.

Характеристиці газет за типологічними ознаками присвячено третій пункт даного розділу. Роблячи висновок про майже суцільний регіональний характер періодики США, американські дослідники поділяють увесь масив преси на дві основні групи "metro journalism" і "community journalism". Термін "metro" походить від інтернаціоналізму "метрополія" і відповідно термін "metro journalism" - сукупність видань, що виходять у великих містах, адміністративних і ділових центрах, розповсюджуються далеко за межами міста-виробника інформаційної продукції. "Community journalism" найбільше відповідає тому масиву української журналістики, який ми звично називаємо місцевою пресою. Регіональні газети США, у свою чергу, поділяються на дві виразні групи за такою типологічною ознакою, як періодичність. Йдеться про щоденні та щотижневі газети.

Відповідний масив американської преси, з точки зору його регіональності, автор розглядає на прикладі газет штату Айова. Він є показовим у кількох відношеннях, передусім своєю унікальною журналістською системою, яка за кількістю газет на одного мешканця посідає перше місце у Сполучених Штатах.

Конкретному розгляду журналістської методології присвячено другий розділ дисертаційного дослідження - "Висвітлення громадського життя на сторінках місцевих газет США". Виокремлюючи характерні тематичні рубрики, розділи і сторінки, спільні для всіх газет (робота місцевого законодавчого органу, кримінальна хроніка, місцевий спорт, а також такі власне американські розділи, як "Сусідська інформація", "Громадські повідомлення" (Public notices), "Позиція" (Opinion) та інші, автор зупиняється на постатейному розгляді двох узятих для прикладу чисел місцевих газет різного типу: "Дейлі Айован" та "Прес-сітізен". На прикладі "Дейлі Айован" простежується сучасна тенденція, на яку вказують американські дослідники: взаємопроникнення методів збору і подачі новин між "metro" і "community", тобто центральними і місцевими ЗМІ. З 25 публікацій взятого для прикладу номера газети лише ІЗ підготовлено штатними журналістами і стосується місцевої тематики, решта надійшла каналами світового інформагентства "Асошиейтед прес". Велика частка матеріалів позамісцевого характеру пояснюється специфікою читацької аудиторії, яку переважно становлять студенти, викладачі, службовці і їхні сім'ї. Проте реалій місцевої газети не подолати - навіть сторінка "Держава і світ" з її якісними матеріалами урізана наполовину на користь місцевої довідкової інформації, в якій знайде щось цікаве кожний мешканець міста. "Прес-сітізен" - класичний взірець респектабельної місцевої газети, що твориться за рецептами одного з найбільших газетних концернів США - "Ганнетт".

Передусім відмінності стосуються формальних ознак. Щоденна 28-сторінкова газета складена з окремих нескріплених секцій - інформувальної, розважально-публіцистичної, спортивної і рекламної. У передплатника складається враження, що замість однієї він отримує щодня 3-4 газети. Додаткова удосконалена рубрикація матеріалів стосується як форми, так і змісту. Характерні дизайн і верстка полегшує читачеві сприймання інформації, що засвоюється стадіями: заголовок - рубрика - додаткова рубрика - винос - текст. У газеті привертає увагу порядок розміщення тематично спрямованих полос. Перша і друга полоси цілком заповнені репортажами про події громадського життя міста. Третя сторінка - основні події держави і світу, четверта - менш значні події у державі, п'ята - суто місцева соціально-побутова інформація, шоста - місцева довідкова служба, сьома - події штату з "прив'язкою" до міст, дев'ята - листи читачів і "міркування з приводу", десята - менш значні події у світі. Чотири наступні сторінки віддані дозвіллю у місті і розважальному "чтиву", ще три - спорту, остання - бізнес-новинам. На переконання видавців газети, що успішно функціонує, інтереси читачів мають певні рівні - інтелектуальні, професійні, просторово-часові тощо. Газета повинна бути сформована так, щоб кожний з читачів мав доступ до інформації у відповідності з індивідуальними запитами.

Другий пункт другого розділу присвячено дискусії серед американських газетярів щодо підвищення ефективності газетних публікацій. На думку дослідників Девіда Меррітта та Джея Розена, американська преса, передусім місцева, перебуває у глибокій кризі через надмірну концентрацію на "ринковості" свого інформаційного (газетного) продукту. Висунута ними концепція "громадської журналістики" полягала у запереченні професійної безпристрасності журналіста, відкиданні принципу: "невтручання у конфлікт, а лише його об'єктивне висвітлення". Передову методику "максимальної активності громадянської позиції журналіста" запозичили сотні американських газет, вона справила певний імпульс також і на інші види ЗМІ - радіо і телебачення. Прикметно, що підходи "громадської журналістики" застосовуються не лише для подій у політичному житті краю, що має на меті зміцнення демократичного устрою. Газетні компанії у дусі "громадської журналістики" є ефективними у вирішенні гострих соціальних проблем, передусім у профілактиці злочинності.

Увага третього пункту центрального розділу концентрується на рисах подальшої професіоналізації роботи місцевого журналіста. Оскільки основною відмінністю місцевого журналіста від центрального є безпосередня наближеність до описуваних подій і їх героїв, особливої ваги набуває дотримання морально-етичних норм журналістської творчості.

Більшість журналістів США засвідчують вірність двом професійним критеріям:

а) якнайшвидшого донесення інформації до відома громадськості;

б) критичного обговорення рішень органів влади.

У переносі на практику місцевої журналістики не втрачає гостроти вдавання до таких суперечливих видів збору і пошуку журналістської інформації, як: 1) опублікування без дозволу документів органів державної влади чи комерційних структур; 2) дратування особи - джерела інформації провокаційними запитаннями чи іншими діями; 3) читання особистих документів (напр., листів) без дозволу; 4) надання грошової винагороди інформантові за конфіденційну інформацію; 5) оприлюднення прізвищ жертв зґвалтувань. Не приділяючи належної уваги місцевій традиції або помилково трактуючи події, що відбуваються, журналіст втрачає довіру місцевої громади. У жодному іншому виді журналістики авторське вміння, піклування про форму та досконалість матеріалу не виявляються так просто, аж до особистої ідентифікації, як у місцевій газеті. Тут увага читача полягає в охопленні всіх елементів сумарного пресового об'єкта, у його змісті разом з можливим відтінком тенденційності, у просторовому і персональному розташуванні окремих матеріалів, в обґрунтованості аргументації, можливих неточностях у фактажі, пропорційності частин змісту і композиції всього номера, включаючи розміщення тексту на полосі. Місцева газета - найбільш усуспільнене видання і тому найбільш залежне від смаків і очікувань читачів. З іншого боку, роботу місцевого журналіста характеризує максимальна чутливість до попиту сусідів-читачів, детальне знання читацького загалу і його контингентів. Орієнтовні теми публікацій у співвідношенні до кількості населення у процентному відношенні, що очікують висвітлення даних тем, наводяться за матеріалами соціологічного дослідження "Американські журналісти у 90-х роках". Доповнюють її розробки польських пресознавців, які (розробки) містять цінність для української преси в силу близькості політично-економічного розвитку в другій половині XX століття.

Третій розділ дослідження - "Вітчизняна місцева преса - від розладу до гармонії". Його цілком присвячено стану місцевої і регіональної української преси та шляхам подолання їхнього занепаду. Революційна зміна суспільного ладу в країні на початку 90-х років якнайгірше відбилася на українському друкованому слові і на періодиці зокрема. Сукупний наклад видань зменшився упродовж 1989-1997 рр. з 90 до 9 мільйонів, тобто у 10 разів. Наклад окремих районних газет становив 65-100 примірників.

Водночас як українські, так і зарубіжні політологи, економісти, дослідники зазначали широкі перспективи місцевих газет у демократично-орієнтованому суспільстві. Цьому сприяє комплекс факторів, серед яких не останню роль відіграє краще становище місцевої газети на ринку рекламних послуг. Як зазначає економіст Г. Корнілов, реклама предметів масового попиту з обсягами продажу мільйонів штук (точніше, торгівельних марок товарів) потрапляє на телебачення із загальнонаціональною аудиторією, де вона ефективніша. А от продаж товарів і послуг носить місцевий характер, що напряму пов'язано з рекламою у регіональній пресі. Допомогу в структурній перебудові редакційно-видавничої політики українська місцева журналістика може очікувати не лише від приватного капіталу, а й недержавних фондів країн Заходу. Приміром, американський IREX ProMedia може надати матеріально-технічну допомогу регіональній газеті за умови, що вона є самостійною від влади приватною юридичною особою і орієнтується на масову (неспеціалізовану) аудиторію. Перший пункт даного розділу містить також результати спеціалізованого дослідження регіональної преси України, проведеного 1996 року. Головними висновками дослідження стали: 1) недостатня роздержавленість регіональної преси, - 46,5 відсотка видань засновані органами місцевої влади; 2) третина населення України взагалі не читає місцеву і регіональну пресу, тому самооцінка журналістів щодо реального впливу на громадську думку є дещо завищеною; 3) 25 відсотків журналістів недержавних видань, 92 відсотки журналістів державних видань підтримують політику чинної державної влади, 35 відсотків опитаних читачів заперечують будь-яку політичну спрямованість "їхнього" регіонального видання. Лояльність до влади ставить під сумнів реальний вплив місцевих газет на регіональну політику.

Другий пункт завершального розділу носить назву "Ідеологічна спадщина тоталітарної журналістики" і має на меті з'ясувати причини конформності українських ЗМІ, зокрема регіональної преси. Практика побудови соціалізму й комунізму в СРСР довела вульгарність ленінського принципу "партійної організації і партійної літератури", що найбільш загострено виявилося в організації та діяльності засобів масової інформації. Тлумачення суті свободи журналіста "у служінні справі робітничого класу, який, борючись за комунізм, втілює в собі найвищий ідеал свободи", призвело до того, що кожний друкований орган мав бути органом партійного комітету, до керівного органу останнього обов'язково входив редактор газети. З розгортанням соціалістичного будівництва газеті заборонили критикувати орган влади, який її видає. Встановилася струнки тоталітарна ієрархія: районна газета вже не мала права на критику районної влади, відповідно обласна газета - обкому і облради, всеукраїнська - ЦК Компартії. Масова радянська преса не знала утисків цензури. Цензор, т. зв. "редактор головлітвидаву", був приставлений лише до найбільших газет не з ідеологічною метою - він мав не допустити витоку секретної інформації (військової, статистичної, методичної тощо). Феноменальним явищем в історії світової журналістики стала самоцензура радянських журналістів. Коріння теперішньої угодовської позиції журналіста щодо влади криється у сутінках тоталітаризму.

Третій пункт "Ціннісні орієнтації місцевої журналістики у добу демократії" розглядає побудову політика - преса - влада у контексті показових прикладів з практики місцевих газет України. Конфлікт газети "Древлянський край" (м. Коростень Житомирської обл.) з місцевою владою вилився у конфлікт між поборниками державницької ідеї (журналістами на чолі з редактором) та апологетами цінностей казарменого соціалізму. Вирішальне значення у замиренні має якщо не пошук компромісу, то рішення судових інстанцій. Станом на 1999 рік Конституційний суд України не розглядав жодної справи про свободу слова. Необхідно враховувати, що, згідно з соціологічними дослідженнями, журналістам на загал властиве ліберально-демократичне мислення значно більшою мірою, ніж представникам такої суспільної групи, як місцевий політично-господарський "актив".

Газета "Дружковский рабочий" (м. Дружківка Донецької обл.) є прикладом вдалої переорієнтації місцевого видання у нових суспільних умовах. Узявши курс на масовість, журналісти налагодивши випуск соціально-орієнтованої газети, що стала джерелом всебічної інформації про життя регіону і повною мірою задовольняє інформаційні потреби громади.

ВИСНОВКИ

У сучасній практиці функціонування друкованих засобів масової інформації України окреслилася тенденція нівеляції основної ланки системи преси розвинутих демократичних країн - регіональних і місцевих газет. У державотворчому процесі блокується "двосторонній рух" по вертикалі "четвертої влади", остання перетворюється на придаток до основних владних гілок. регіональний преса громадська журналістика

Криза у сфері суспільної побудови виражається у скособоченому розумінні функції ЗМІ з боку владців. Газета вже не "колективний організатор, пропагандист і агітатор", як вона тлумачилася у доктрині тоталітарного суспільства, а засіб "зомбування", інструмент політичної розправи (т. зв. "газетне кілерство"), не остання зброя у війнах політичних еліт. Негативні прояви знайшли розвиток здебільшого саме на рівні місцевого самоврядування.

Короткий розгляд основних рис функціонування визначальної ланки в системі періодики США - місцевої преси дозволяє твердити, що високий рівень її відповідності п'яти соціологічним функціям ЗМІ (інформаційно-пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, комунікативно-естетичній, соціально-організаторській, психологічної регуляції) став можливим унаслідок кількох передумов. По-перше, діяльність преси, у спосіб конституційної норми, було поставлено в США в особливо привілейоване становище. По-друге, економічна незалежність органів ЗМІ забезпечується високими прибутками від продажу рекламних площ, оскільки без участі локального видання неможливо уявити вдосконалення місцевої бізнесово-виробничої інфраструктури. По-третє, аудиторія від 1 до 300 тисяч чоловік, на думку соціологів, формує пов'язану низкою причино-наслідкових зв'язків спільноту громадян, і завдяки градаціям за інтелектуальним рівнем окремих кореспонденцій номера місцевої газети задовольняється найширший спектр читацьких смаків, досягається максимальна читацька аудиторія.

Читання місцевої газети є для сучасної людини, що живе в атомізованому масовому суспільстві, однією з основних життєвих потреб. Це покладає додаткову відповідальність на професійні обов'язки журналіста, що працює в місцевій редакції, оскільки суттєву роль у підготовці матеріалу відіграють нередакційні обумовленості.

У цілому ж, можна зробити висновок, що саме проблема визначення місця і ролі місцевих ЗМІ як поєднання інструментів громадського контролю та суцільного інформування є найактуальнішою і найперспективнішою проблемою української журналістики. Розв'язання її безпосередньо пов'язане з якісно встановленням проблемно-пошукового способу відображення дійсності, притаманного журналістиці демократичного суспільства.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Карась М.А. Регіональна газета в демократичному суспільств. // Українська журналістика в контексті світової; за ред. В.І. Шкляра. - Вип. 1. - К., 1997. - С. 15-19 (0,4 др. ар.).

2. Карась М.А. Реклама чи руїна - третього не дано. // Українська журналістика - 96. - К., 1996. - С. 60-62 (0,2 др. ар.).

3. Карась М.А. Майбутнє газети в електронну добу // Роль засобів масової інформації в громадсько-культурному процесі в Україні. -К., 1995.-С. 76-77 (0,2 др. ар.).

4. Карась М.А. Контраверсійні журналістські прийоми в оцінці працівників ЗМІ США // Сучасна інформаційна політика. - К, 1999.-С. 153-157 (0,3 др. ар.).

5. Карась М.А. "Громадська журналістика" у США як нове бачення функцій регіональної газети // Нові тенденції розвитку ЗМІ в посттолітарний період. - К, 1999. -С. 188-194. (0,5 др. ар.).

АНОТАЦІЇ

Карась М.А. Регіональна преса в демократичному суспільстві (на прикладі періодики США). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08: журналістика. - Київський університет ім. Т. Шевченка. Київ, 1999.

Дисертацію присвячено опису регіонального сегменту як провідного у структурі системи преси розвинутих країн, його перспективам у національному інформаційному просторі. Яскравим прикладом цього виду ЗМІ є періодика США, що носить суцільну природу. Завдяки перевагам локальності газета ефективно вирішує проблему громадського контролю над демократичним самоврядуванням.

Шлях від розладу до гармонії для вітчизняної місцевої преси пролягає через засвоєння проблемно-пошукового методу журналістського відображення дійсності, запозиченням досвіду випуску друкованих органів індустріальних держав Заходу.

Ключові слова: регіональна преса, місцеві газети, громадське життя, структура ЗМІ, ефективність публікацій, тоталітарна журналістика.

Карась М.А. Региональная пресса в демократическом обществе (на примере периодики США). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08: журналистика. - Киевский университет им. Т. Шевченко. Киев, 1999.

Диссертация посвящена описанию регионального сегмента как основного в системе прессы развитых стран, его перспективам в национальном информационном пространстве. Ярким примером этого вида СМИ является периодика США, носящая сплошную региональную природу. Благодаря преимуществам локальности, газета эффективно решает проблему общественного контроля в условиях демократии местного самоуправления.

Интерес для диссертанта представляют вопросы тематической и жанровой наполненности взятых для примера местных газет штата Айова, являющегося показательным по ряду отношений. Газета "Дэйли Айова" - это пример переходного типа между "community" (местным) и "metro" (центральным) изданием. Ее конкурент на рынке газета "Пресс-ситизен" является собственностью крупнейшего газетного концерна Америки "Ганнетт". В его издании, следовательно, используется весь арсенал новейших разработок газетного дела, от подачи материала до дизайнерских решений при верстке полосы.

В исследовании затрагиваются вопросы профессионализации работы местного журналиста, рассматриваются морально-этические нормы журналистики США в их эволюции за последние два десятилетия. Проблемы повышения эффективности журналистских публикаций рассматриваются в свете дискуссии об "общественной журналистике", протекавшей в США в научных и редакционных кругах в середине девяностых годов.

Отдельное место в работе занимает рассмотрение состояния и перспектив местной и региональной прессы в Украине. Данные социологических исследований убеждают в необходимости изменении подходов к журналистской деятельности, утверждении проблемно-поискового метода в журналистском отражении действительности.

Ключевые слова: региональная пресса, местные газеты, общественная жизнь, структура СМИ эффективность публикаций, тоталитарная журналистика.

Karas М. A. Regional Press in Democratic Society (on the example of American newspapers). - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 10.01.68-journalism. - The Kiev Taras Shevchenko University. Kiev, 1999.

The dissertation describes regional segment as a principle one in the structure of the industrial countries press, and contains suggestions of its development for Ukrainian mass media. Regional nature of the press in the USA is a vivid example of this. Due to advantages of locality a newspaper solves effectively the problem of control over the democracy in regional policy-making.

Key words: regional press, local newspapers, community life, mass media structure, effectiveness of news publications, totalitarian journalism.

Размещено на Allbest.ru