Глобалізація комунікаційного простору і процеси національної ідентифікації у посткомуністичному світі
Вплив глобалізації комунікаційного простору на національні ідентифікаційні системи в посткомуністичному просторі. Причини і наслідки інформаційного редукціонізму націй після ідеологічних трансформацій в умовах нової інформаційної парадигми світу.
| Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.03.2014 |
| Размер файла | 41,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Електронна глобальна комунікація впливає на мову кількома способами. По-перше, вона змінює принцип використання мови. Інтернет ускладнює не тільки лінгвістичну присутність нації у глобальному комунікаційному процесі, а й прагматизує використання мови, тобто робить акцент на функціональному призначенні мови - засобу комунікації. По-друге, стимулює потребу створення глобальної мови, на яку претендує англійська. Всесвітня комп'ютерна мережа посилює позиції цієї мови і, таким чином, сприяє тенденції до нівелювання національних ідентичностей. По-третє, вона впливатиме на використання інших національних мов. Бурхливий розвиток транснаціональної монополізації електронних ЗМІ ускладнює захист національно-мовної самобутності інформаційної діяльності. Єдина глобальна мова відкриває могутній інформаційний канал, дуже ефективний засіб впливу на світогляд, свідомість, а отже, й на політичні, економічні, культурні процеси у світі, особливо у посткомуністичному просторі.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в з'ясуванні специфіки впливу комунікаційної глобалізації на національні ідентифікаційні системи в посткомуністичному світі. У науковій роботі зроблено такі найголовніші висновки:
1. Глобалізація не є ідеологічно нейтральним процесом і, як правило, сприяє поширенню цінностей масової культури, що може призвести до гомогенізації національних реальностей, особливо у посткомуністичному світі, в якому нації об'єктивно потрапили в умови інформаційного виживання. В комунікаційній площині глобалізація є продовженням впливу тих сил, які можна вважати відносними переможцями “холодної війни”.
2. Плюралізація глобального інформаційного простору за полінаціональним принципом уможливила б узгодження умов комунікаційного процесу з правом народів розповсюджувати інформацію про себе без посередників, а також вихід поза межі інформаційно уніфікованого (узурпованого) світу.
Вона забезпечила б інформаційну адекватність ідентифікаційного процесу, якість якого залежить не тільки від міцності комунікативних зв'язків всередині нації, їх реставраційної здатності, а й від того, як націю детермінує зовнішній світ. У посткомуністичній ситуації, де переважає орієнтаційна модель ідентифікації, таке розуміння комунікаційного плюралізму дуже важливе.
3. Глобалізація та універсалізація - не ідентичні поняття. Виправдовування гегемонії, насамперед Сполучених Штатів Америки, нібито універсальною скерованістю їхньої культури і політики - недоречне і навіть небезпечне. Не універсальність, а домінування витворило могутність Заходу. Спроба ототожнення цих двох понять спричиняє критичне ставлення до власне універсальних цінностей в країнах, що проходять стадію демократизації. Згадані вартості маргіналізуються, їхня адаптація в ідентифікаційному процесі може блокуватися.
4. Агресивна глобалізація ускладнює демократизацію посткомуністичного суспільства, оскільки вона підсилює гіпердемократизм і послаблює національні держави - традиційний простір реалізації народовладдя.
5. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що у посткомуністичному просторі переважає однобоке трактування глобалізації. Особливо на інформаційному (пропагандистському) рівні є спроба звести всі ідентифікаційні альтернативи до двох напрямків: або прозахідного, або проросійського.
6. Конструктивність глобалізації залежатиме від того, чи її ідеологи визнають, що де-факто кожна національна культура уможливлює поступ людства, а права людини неможливо реалізувати без реалізації національного права.
7. Детерміністичний потенціал глобальних медіа-систем щодо реальності після завершення “холодної війни” істотно зріс. Медіа-детермінування національних реальностей в основному побудоване не на семантичній, а на прагматичній адекватності з точки зору інтересів пропагандиста.
8. Для міжнаціонального примирення важлива не кількість інформації, а її зміст, що не елімінує правду, навіть найневигіднішу, а уможливлює компроміс. Комунікаційне псевдотолерування, як і денаціоналізація інформаційного простору, лише ускладнює процес примирення. Його передумовою не може бути поглинення та асиміляція глобальним комунікаційним процесом такого важливого ступеня реальності, як нація.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лильо Т. Медіа-реальність і національна реальність: проблема узгодження // Телевізійна й радіожурналістика (Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє): Збірник науково-методичних праць. - Львів, 2000. - Вип. 3. - С. 109-124.
2. Лильо Т. Віртуальна реальність як місце міжнаціонального примирення // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2000. - Вип. 7. - С. 200-213.
3. Лильо Т. Шанси комунікаційного суб'єктивізму посткомуністичних націй у контексті сучасної геоінформаційної ситуації // Вісник Львів. ун-ту. - Серія журналістика. - Львів, 2001. - Вип. 21. - С. 244-254.
4. Лильо Т. Глобалізація і посткомунізм // Актуальні проблеми журналістики: Збірник наукових праць. - Ужгород, 2001. - С. 130-143.
5. Лильо Т. Глобалізація комунікаційного простору та національна ідентичність посткомуністичних суспільств: проблема узгодження // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідом. шостої Всеукраїнської наук.-теорет. конф. 11 - 13 травня 2000 року. - Львів, 2000. - С. 324-327.
6. Лильо Т. Криза макротексту // Публіцистика і тенденції розвитку світу: Збірник наук. статей. - Львів, 1999. - С. 64-71.
7. Лильо Т. Об'єктивація зла, або Зміщені акценти віртуальної людини // Дзвін. - 1998. - Ч. 2. - С. 104-107.
8. Лильо Т. Глобалізація чи маргіналізація // Арка. - 2000. - Ч. 3.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Історія утворення інформаційного простору та тенденції його розвитку. Поняття інформаційного середовища, його складові та їх характеристика. Огляд друкованого та телерадіоінформаційного простору Сумщини, та засобів масової інформації у м. Шостка.
контрольная работа [2,6 M], добавлен 30.06.2014Розгляд інформаційної політики Росії в Україні. Особливості російсько-українського інформаційного простору та його складові. Комплексне вивчення впливу російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні та визначення факторів його ефективності.
дипломная работа [80,7 K], добавлен 05.01.2011Поняття засобів масової інформації, їх система та види, вплив ЗМІ на інтегративні процеси в суспільстві у період глобалізації. Пропозиції та рекомендації стосовно уникнення негативної дії інтернету та використання соціальних мереж на користь суспільства.
дипломная работа [73,9 K], добавлен 27.11.2010Масова комунікація як основне середовище, в якому функціонують інститути PR. Вплив на громадськість через канали комунікації та за допомогою засобів масової інформації. Механізм комунікаційного процесу (на прикладі розважальної програми "Танцюють всі!")
контрольная работа [17,7 K], добавлен 09.11.2015Засоби масової інформації як зброя інформаційної війни. Аналіз інформаційного контенту на телебаченні. Дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України. Питання "України" в Інтернет-виданнях.
курсовая работа [536,6 K], добавлен 10.12.2014Дивергентність і дисперсність, трансформація й глобалізація системи масової комунікації. Соціальні ролі професіонального комуніканта. Переваги та недоліки глобальної культури. Приклади конгломерації імперій мультимедіа з гігантами комп’ютерного бізнесу.
реферат [24,8 K], добавлен 01.02.2015Формування інклюзивного простору для соціалізації відособлених категорій слухачів засобами радіомовлення. Особливості потенціалу українськомовного радіомовлення в умовах трансформації. Етапи трансформації радіоефіру та рівні трансформації радіоконтенту.
статья [96,4 K], добавлен 07.02.2018Сучасні тенденції в сфері засобів масової інформації та інформаційної політики провідних медіакомпаній, пов’язані з комерціалізацією, їх змістовні та структурно-функціональні характеристики. Негативні і позитивні наслідки даного процесу в Україні.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 10.04.2014Національно-державна ідентичність. Національна ідеологія як основна засада формування національної ідентичності. Роль ЗМІ у політичній діяльності держави. Необхідність захисту національно-державної ідентичності та місце ЗМІ в цьому процесі.
курсовая работа [69,1 K], добавлен 18.09.2007Жанри новинної журналістики. Типи інформаційного змісту замітки. Замітка в районній пресі: основні жанрові форми. Проблеми композиційної адекватності інформаційної замітки. Типові помилки журналістів районних газет у побудові інформаційної замітки.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 09.01.2014Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011Визначення поняття "інформація". Сучасна система ЗМІ в Українському та світовому просторі. Основні ознаки газетних новин. Проблеми системи ЗМІ. Система роботи міжнародних каналів в інформаційному проторі. Приклади дезінформації в ЗМІ.
дипломная работа [97,6 K], добавлен 29.05.2006Методологія журналістської праці, технології сучасних ЗМІ та їх формування під впливом соціокультурного простору, одночасно видозмінюючи його. Роль ЗМІ у формуванні етнічних стереотипів, які відображають уявлення, що виникли в наслідок виховання, освіти.
реферат [19,2 K], добавлен 06.05.2019Взаємозв'язок між засобами масової інформації та міжнародним тероризмом. Вплив тероризму на світову безпеку та небезпечні терористичні організації. Особливості та наслідки висвітлення терористичної діяльності у ЗМІ: реакція суспільства та ісламофобія.
статья [110,7 K], добавлен 11.09.2017Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012Дискурс як об’єкт дослідження лінгвістики. Аналіз дискурсу медіа-простору і телебачення як його частини. Розвиток прагматики мовлення. Соціолінгвістичний аналіз комунікації та логіко-семіотичний опис різних видів текстів. Дослідження мовного використання.
курсовая работа [50,6 K], добавлен 23.01.2015Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".
курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014Особливості дитячого телебачення. Роль телепередач у формуванні внутрішнього світу дитини. Визначення їх впливу на психічні процеси формування особистості. Особливості прийомів, які використовуються для того, щоб зацікавити дитину і зайняти її увагу.
контрольная работа [47,2 K], добавлен 15.01.2015Поняття про інформацію та документ. Напрями і види інформаційної діяльності. Сутність і функції засобів масової інформації, їх вплив на діяльність людей і роль в геополітиці. Особливості роботи з джерелами інформації в процесі журналістського дослідження.
курсовая работа [111,3 K], добавлен 21.10.2012Еволюційні процеси дротового радіо в Україні та м. Запоріжжя. Перспективи розвитку проводового радіо на регіональному рівні. Дротове радіомовлення Запорізької області у контексті звітів представника Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 26.11.2014
