Економічна проблематика на сторінках преси ФРН (1996-2001 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК: 070(430): 33 "1996/2001"

Спеціальність: 10.01.08 - журналістика

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Економічна проблематика на сторінках преси ФРН (1996-2001 рр.)

Мальцева Віта Володимирівна

Київ - 2004

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії літератури й журналістики Запорізького державного університету.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Іванов Валерій Феліксович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, завідувач кафедри організації масовоінформаційної діяльності.

Офіційні опоненти:

- доктор філологічних наук, професор Шкляр Володимир Іванович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інституту журналістики професор кафедри міжнародної журналістики;

- кандидат філологічних наук Мукомела Людмила Аркадіївна, головний редактор видавництва "Дане"

Провідна установа: Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Захист дисертації відбудеться "07" квітня 2004 року о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.34 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 041119, м. Київ - 119, вул. Мельникова, 36/1, Інститут журналістики.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано "03" березня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Сидоренко.

Загальна характеристика роботи

На сучасному етапі економічний потенціал будь-якої держави, усе більше залежить від рівня використання інформаційних ресурсів у господарському обігу, від їх надійності, структурованості, уніфікованості, а також від ступеня розвитку інформаційної інфраструктури.

Слабке інформаційне забезпечення органів державної влади і керування неповною, недостовірною і несвоєчасною інформацією унеможливлює прийняття оптимальних рішень. Нерозвиненість механізмів регламентації діяльності в інформаційній сфері дозволяє маніпулювати інформацією на догоду зацікавленим структурам. Відсутність механізму включення інформаційного ресурсу в господарський обіг дезорієнтує суб'єктів господарської діяльності, призводить до економічних втрат.

Актуальність теми дослідження та доцільність вивчення ринку економічної інформації і пов'язаної з ним системи преси зумовлюється переходом України до ринкової форми господарювання в 90-х роках ХХ століття і внаслідок цього різким дефіцитом насамперед економічної інформації (економічна інформація - це необхідний для людей продукт, що існує в друкарській або електронній формі, і так чи інакше пов'язаний із діловим життям країни). Дефіцит спостерігався практично в усіх галузях економіки. Усе зростаючий попит на такого роду інформацію - це результат нової політичної, соціально-економічної обстановки в державі, суть якої полягає в переході до ринкових відносин.

Сьогодні економічна тематика - ключова тема в суспільстві. Економічні та економічно-політичні рішення уряду так чи інакше коригують життя кожного читача, глядача або слухача чи то в робочій, чи то домашній сферах.

Дискусії щодо світової економіки й Євросоюзу, питання про майбутнє ринку праці, роздуми про розташування країни й актуальні реформи - уся інформація зі сфери економіки і фінансів у критичному розгляді набуває центрального значення для політичної й суспільної еліти. Економічні й економіко-політичні питання є центральними в громадських дискусіях і мають велике значення для суспільства. Враховуючи поточні події на ринку акцій та цінних паперів і все зростаючу популярність бірж для капіталовкладень, економічна і фінансова інформація починає цікавити широкий загал.

Поява та розвиток економічної журналістики зумовила і появу вимог до неї. Як і всі засоби масової інформації спеціалізована преса в Україні долала чимало перешкод. Подібна картина спостерігалася й за межами нашої держави. Зокрема, у минулому становлення економічних періодичних видань більшості країн Західної Європи й Америки в умовах розвитку ринкових структур проходило дуже болісно. Прикладом є тернистий шлях становлення і розвитку даного сектору періодичної преси в Німеччині.

На ринку мас-медіа, а надто в пресі, відчувався дефіцит економічної інформації (економічної журналістики). Наприкінці 90-х років для німецьких дослідників актуальним було розв'язання питання про місце економічної журналістики на ринку преси.

Німецькі дослідники, аналізуючи економічну журналістику в пресі, стверджують, що до 90-х років друковані матеріали, кореспонденції в економічних розділах надрегіональної преси були безідейними, позбавленими фантазії, важкими за формою, зі слабким викладом, обтяжені надмірним використанням спеціалізованих економічних термінів; учені також констатували обмеженість організації економічних розділів та вибору тем для широкого читацького загалу і, як наслідок цього, - "тління" економічної журналістики. Сьогодні економічна журналістика постійно вдосконалює свою структуру і форму. У Німеччині способи подачі економічної інформації мають як давні традиції, так і нові розробки. У минулому німецьким журналістам дорікали за "сухий" виклад матеріалів на економічну тематику, тобто за незрозумілий, без наукового аналізу розгляд економічної проблеми. Як результат - незадоволені інтереси і потреби читачів. Сьогодні німецька економічна журналістика зазнала кардинальних змін. Актуальний розвиток економічної журналістики в системі мас-медіа призвів до нового перерозподілу ролей між комунікатами і комунікантами в масовокомунікаційному процесі. Через друковані матеріали економічна журналістика виконує важливу суспільну функцію між мас-медіа й економіко-політичною системою. Журналіст шукає або вибирає тему з наявного життєвого матеріалу та подає події, проблеми, можливі шляхи розв'язання, задовольняючи інтереси спільноти.

Саме тому економічні розділи надрегіональної преси Німеччини представляють безсумнівний інтерес з точки зору вивчення досвіду їх життєдіяльності в різних соціально-економічних умовах. Надрегіональні видання, до яких відносяться "Suddeutsche Zeitung", "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Welt", "Die Zeit" та інші впливові друковані органи Німеччини, здатні не тільки відбивати, але і формувати економічну кон'юнктуру в країні.

Зрозуміло, що сьогодні ділова преса покликана виконувати роль не тільки інформатора. Вона є системоутворюючим чинником усього національного інформаційного ринку. Ділова преса здатна регулювати суспільну думку в галузі бізнесу й економіки, певним чином впливати на розвиток процесів товаровиробництва.

Відповідно до цього можна назвати такі загальні соціальні завдання, окреслені перед якісними діловими ЗМІ:

формування ринкової свідомості;

пропаганда цивілізованої підприємницької етики;

збалансованість економічних інтересів різних суспільних груп, станів.

Загальні соціальні завдання детально конкретизували функціональні особливості економічної журналістики. Основні з них - це:

аналіз найважливіших економічних подій у країні та за її межами, їх вплив на політичне життя;

аналіз соціальних проблем, пов'язаних зі змінами у сфері економіки;

допомога у налагодженні зв'язків із партнером;

поширення ділового досвіду;

забезпечення аудиторії нормативною інформацією (законопроекти, укази);

вплив на органи влади й управління з метою прийняття рішень;

формування суспільної думки, поглядів читачів.

У роботі будь-яких ЗМІ набуває значення проблема ефективності журналістської діяльності. Саме тому звернення до проблеми функціонування друкованих ЗМІ в сучасному українському суспільстві та ефективності їх впливу на аудиторію в період зростання економічних кризових явищ є актуальним. Адже покращити свою діяльність і збільшити вплив на суспільство засоби масової інформації зможуть лише за умови повного і досконалого вивчення своїх можливостей.

Що ж до вітчизняної економічної журналістики, то тривалий час у нашій країні її просто не існувало. Ґрунтовні дослідження з'явилися лише нещодавно. Раніше створені наукові праці з економічної преси порушували тільки проблеми економічних основ суспільства і характеризували стан ринку дожовтневого і радянського періодів. Йдеться про праці Е. Блажнова, В. Бовикіна, В. Ворошилова, М. Ісмагілова, А. Окорокова, Г. Вороненковой й інших. Репрезентативність російської наукової літератури з економічної преси також обмежена. Це публікації в журналі "Вестник МГУ" (серія "Журналістика") таких авторів, як В. Кулєв, Л. Реснянська, В. Романенковa, Н. Федотовa та ін., можна назвати монографію А. Голікова "Російські монополії в дзеркалі преси (газети як джерело з історії монополізації промисловості", збірник "Типологія періодичної преси" (1995).

Зауважимо, що в статтях і наукових працях російських учених неодноразово наголошувалося на необхідності наявності в умовах переходу до ринкової економіки "відповідних форм інформаційного забезпечення", що особливо актуально для країн пострадянського економічного простору, зокрема це позиція Ф. Горюнова. Подібна думка представлена О. Мордовською в статті "Перспективи розвитку ділової преси Росії". Дослідниця порушувала проблему створення в сучасному суспільстві такого інформаційного простору, який був би здатний його обслуговувати. Активно обговорювалася журналістикознавцями й ученими-економістами проблема ролі know - haw, вона виконує також і роль інтерпретатора важливих явищ господарського життя, пропонуючи своїм читачам компетентні коментарі та наукові огляди. На ролі економічної тематики в газеті та її необхідність осмислення в контексті положень економічної теорії і політики, нових процесів і явищ економічної практики акцентував В. Прокопчук.

Чимало російських дослідників зарубіжної журналістики вивчали ділову пресу світу. Остання має чітку структуру, тривалий досвід існування в умовах ринкового механізму господарювання. Особливу увагу звертали дослідники на помітну роль цього сектору преси в сучасному суспільстві (Л. Косогова, М. Ган, Л. Баранчикова, В. Ворошилов та ін.). Подібні характеристики економічної преси цілком можна віднести й до економічних розділів якісної преси Німеччини. Німецька економічна преса відіграє важливу роль у суспільному житті країни, проте жодне видання не було обрано об'єктом аналізу українськими журналістикознавцями та економістами. Побіжно й опосередковано окресленої нами проблеми торкались Ю. Васьківський та Л. Мукомела. Перший розглядав економічну діяльність економічних видань (тобто редакційну політику газети як основу журналістського маркетингу, роль реклами в редакційній політиці, конкурентноспроможність українських видань). Друга дослідниця аналізувала економічний аспект діяльності німецької преси (зокрема, з'ясовувала основні соціально-політичні умови розвитку ринкових відносин у німецький пресі, вивчала специфіку і різноманітність інформаційних ринків та конкурентних процесів, визначала форми концентрації в журналістських та видавничих організаціях для створення конкурентоспроможних друкованих видань тощо).

Саме недостатня теоретична і практична розробленість аспектів розвитку ринку економічної інформації, необхідність пошуку ефективного впливу економічних друкованих засобів масової інформації на прийняття політичних рішень урядом, зумовили вибір теми нашого дослідження "Економічна проблематика на сторінках преси ФРН (1996-2001 рр.)".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми №01БФ-045-01 "Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір", що розробляється в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета роботи - проаналізувати матеріали надрегіональної преси Німеччини, об'єднані соціально-економічною тематикою, а також визначити роль комунікації як інструмента економічної політики держави та механізму впливу засобів масової інформації на формування економічної політики країни.

Концепція наукової роботи передбачає розв'язання таких завдань:

визначити роль комунікації як основи функціонування інформаційних інструментів економічної політики держави;

розглянути історію та тенденції розвитку економічної преси в Німеччині;

узагальнити досвід становлення економічної преси;

вивчити методи і прийоми висвітлення економічних тем в якісній пресі;

проаналізувати висвітлення економічних проблем у провідних німецьких засобах масової інформації із застосуванням контент-аналізу;

визначити взаємовплив читацької аудиторії, засновників і видавців, а також тенденції, що характеризують розвиток відношень між виробниками і споживачами економічної інформації;

проаналізувати використані якісною пресою Німеччини методи і прийоми психологічного впливу, за допомогою яких здійснюється маніпулювання свідомістю аудиторією й продемонструвати основні подібні і відмінні риси в техніці маніпулювання якісних і масових газет;

оцінити наслідок взаємного впливу сучасних інформаційних технологій на економічну журналістику.

Об'єктом наукового дослідження є економічна проблематика на сторінках впливових надрегіональних видань Федеративної Республіки Німеччини (1996-2001 рр.).

Предмет дослідження - тематика і структура економічних розділів німецьких газет "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Welt", "Suddeutsche Zeitung", "Die Zeit" та ін., їх значення у висвітленні економічних питань періоду 1996-2001 рр. Саме в цей період позначилися тенденції розвитку економіки країни після об'єднання двох держав. Вивчення провідних тенденцій демократичного досвіду системи ЗМІ тих часів й адаптація їх до вітчизняних умов і реалій важливе і необхідне саме сьогодні, у період реформування українських ЗМІ.

Методологічна основа дисертації ґрунтується на працях зарубіжних та вітчизняних учених, фахівців у галузі масової комунікації А. Москаленка, В. Різуна, В. Іванова, В. Шкляра, А. Чічановського, Г. Почепцова, Т. Петріва, С. Недбаєвського, С. Даниленка, В. Бадрака, Л. Мукомели, О. Мукомели. Під час дослідження економічних розділів якісних видань Німеччини і вивчення попереднього досвіду вітчизняної та зарубіжної науки щодо дослідження факторів ефективності впливу друкованих ЗМІ на громадську думку сучасного суспільства значна увага приділялася науковим працям Й. Альбрехта, К. Аренса, Х. Бауера, В. Дікманна, Е. Діхтера, В. Донсбаха, Х. Майна, К. Маста.

Методи дослідження. У процесі роботи застосовувалися такі загальнонаукові методи: спостереження, контент-аналізу, порівняльно-типологічний.

Наукова новизна дослідження. Уперше був зроблений ґрунтовний аналіз значної кількості авторських та редакційних різножанрових матеріалів німецьких газет (розглядався економічний аспект). Дисертація є першим спеціальним дослідженням, у якому безпосередньо аналізуються проблеми діяльності економічної спеціалізованої преси. У роботі вперше досліджується й узагальнюється досвід ЗМІ Німеччини (на прикладі таких провідних видань, як "Suddeutsche Zeitung", "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Welt", "Die Zeit") у висвітлені економічних тем. Сьогодні цінність такого досвіду для української журналістики, орієнтованої на передові інформаційні механізми, важко переоцінити. На прикладі надрегіональної німецької преси визначаються шляхи пристосування кращих сторін механізму впливу ЗМІ на економічну й політичну діяльність держави до умов вітчизняної преси.

На сучасному вітчизняному мас-медійному ринку в діяльності низки українських видань помітна тенденція щодо вироблення ЗМІ механізму впливу на економічну політику держави. Вивчення такого механізму в німецьких виданнях доводить їх прагнення впливати на економічну політику уряду. Вітчизняна преса має активно використовувати досвід роботи провідних німецьких газет з метою адаптації кращих сторін механізму діяльності засобів масової комунікації Німеччини до української преси.

Зважаючи на причини об'єктивного характеру, вітчизняні дослідники ЗМІ не приділяли темі економічної журналістики належної уваги. До того ж відносно новим для нас є й явище спеціалізованої економічної журналістики.

Практичне значення дослідження зумовлюється його актуальністю і науковою новизною, а також окреслюється результатами проведеної роботи (фактичні матеріали, висновки і практичні рекомендації), що можуть прислужитися в подальшому вивченні як німецької, так і української економічної преси взагалі або окремих тематичних матеріалів. Результати дослідження можуть бути використані у вузівських курсах на факультетах журналістики (зокрема в Запорізькому державному університеті дисертантом розроблений і з 2001року викладається курс "Міжнародна журналістика"), при написанні навчальних посібників. Висновки дисертації, як і її зміст, становитимуть інтерес не лише для журналістикознавців, але й для економістів, менеджерів, політологів, соціологів, видавців, керівників та співробітників українських редакцій.

Апробація результатів дисертації. Окремі розділи дисертації й дисертація в цілому обговорювалися на засіданнях кафедри теорії літератури й журналістики Запорізького державного університету, кафедри організації масово-інформаційної діяльності Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Основні положення та результати роботи викладено в доповідях виголошених на щорічних підсумкових науково-практичних конференціях викладачів і студентів Запорізького державного університету (2001-2003), на міжнародних науково-практичних конференціях "Засоби масової інформації в сучасному світі" (Санкт-Петербург, 2001), "Журналістика-2002. Проблеми світового інформаційного простору" (Київ, 2002), "Проблеми жанру, стилю, літературного напряму" (Запоріжжя, 2003).

Публікації. Теоретичні і практичні аспекти досліджуваної проблеми відображені в трьох наукових статтях, надрукованих у провідних фахових виданнях України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і бібліографії. Обсяг роботи - 162 сторінок, з них 159 сторінок основного тексту, список використаної літератури (українською і німецькою мовами) представлений 162 позиціями і поданий на 13 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, окреслено її актуальність і наукову новизну, визначено предмет, мету і завдання праці, подано характеристику рівня дослідженості теми, інформацію про методологічну основу та методику студіювання, дані про апробацію наукових положень роботи.

У першому розділі дисертації "Специфіка репрезентації економічної тематики на шпальтах надрегіональної преси Німеччини: історичний аспект і сучасні тенденції" аналізується проблема особливості представлення економічної тематики в німецьких надрегіональних газетах.

Кінець XIX-початок XX століття - час бурхливого розвитку німецької економічної системи, адже, по-перше, торгово-промислова буржуазія використовувала письмове і друковане слово для агітації мас з метою остаточного знищення феодалізму; по-друге, швидкими темпами позначився розвиток економіки країни; по-третє, у період високої кон'юнктури Німеччина здійснила стрибок і наздогнала США, здобувши при цьому статус однієї з провідних індустріальних країн світу; по-четверте, німецька наука стала явищем світового масштабу; по-п'яте, було вибудовано досконалу юридичну систему. Зважаючи на все це, німецький народ прагнув досягти ще більших успіхів.

Після Першої світової війни, засобами масової інформації активно цікавляться підприємці. Преса розвивається за законами економічного ринку, адже від стану економічної ситуації в країні, від кількості реклами та оголошень залежали прибутки й успішність видання. Найбільший наклад був у популярної берлінської газети "Fossische Zeitung". Вона мала сильну економічну частину і була позапартійною. Популярність виданням забезпечували вміщені в них коментарі, критичні оцінки всіх значних економічних подій.

Уже в 80-х роках ХХ століття не тільки в Німеччині, але й у всій Європі лідерами серед газет стають видання, спеціалізація яких - збір і поширення економічної інформації.

У цей час в Німеччині надрегіональні видання зайняли належне місце в системі ЗМІ і були широко відомі світу. Газети пропонували об'єктивний огляд найважливіших подій внутрішнього і міжнародного економічного та політичного життя.

Головним завдання видавців якісних німецьких видань, зокрема "Frankfurter Allgemeine Zeitung", було створення якісного видання з дуже сильною економічною частиною. І це їм вдалося: по-перше, характерна ознака газети - якісний аналіз економічних, політичних, національних та міжнародних подій; по-друге, газетні матеріали, як правило, завжди мали форму логічного доказу із широким застосуванням аргументації, з використанням теоретичних понять при відсутності яскраво виражених семантичних прийомів. У 1958 році редакція відділу економіки "Frankfurter Allgemeine Zeitung" вирішила створити додаткове видання - "Огляд економіки" ("Den Blick durch die Wirtschaft") - з метою більш повної репрезентації інформації економічного характеру.

З часом, враховуючи попит і тенденції розвитку світової преси, німецька "Frankfurter Allgemeine Zeitung" трансформує систему збору і поширення економічної інформації. В економічних розділах особлива увага починає приділятися політичній інформації.

Перебудова засобів масової інформації НДР почала набирати оберти після 7 жовтня 1989 року. Головним завданням засобів масової інформації у 1990 році була боротьба за виживання. Сучасна криза в німецькій економіці суттєво вплинула на німецькі засоби масової інформації, зокрема надрегіональні видання. Убозство рекламного ринку, відсутність прибутку, шаленні збитки сучасних німецьких якісних видань - все це вплинуло на розвиток журналістики і зробило її вразливою. У цей час почались переговори між західнонімецькими видавничими концернами та керівниками газет НДР про входження останніх на правах акціонерів-видавців і спільну діяльність на терені газетного і журнального бізнесу.

Результат аналізу фактичного і теоретичного матеріалу, опрацьованого в цьому розділі, дозволив зробити наступні узагальнення:

- економічні видання з'явилися на ринку преси Німеччини в кінці ХІХ - на початку ХХ століття. Їх розвиток відбувався в умовах жорсткої конкуренції. До цього часу перевага надавалася масовим газетам;

- у вищезазначений період провідні позиції належали якісній пресі, яка одразу ж привернула увагу підприємців і політиків;

- функціонування якісної преси зумовило появу зовсім нового типу видання - надрегіонального (термін з'явився після Другої світової війни, коли газети втратили свою залежність від контролю союзних військ);

- коментарі і критичні оцінки всіх значних економічних подій з самого початку забезпечили популярність економічним розділам і виданням;

- у 60-х роках, аби вижити і з метою підвищення рентабельності, надрегіональні видання ("Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Welt", "Frankfurter Rundschaft", "Suddeutsche Zeitung") перебувають у постійному пошуку рекламодавця;

- економічне виживання надрегіональних видань залежало також і від вдалого і далекоглядного редакційного маркетингу, який базувався не на розважальній компоненті, а на розширенні економічного розділу;

- через недостатньо високі рекламні інвестиції фінансовий стан якісної преси погіршився. Ряд видань зазнавав значних збитків. Через це керівництво вимушено було звільнити велику кількість співробітників, у тому числі й з редакційного штату. Проте зекономлені кошти не покривали необхідні витрати. Під загрозою опинився якісний журналізм;

- в умовах несприятливого економічного фону друковані ЗМІ вплітаються в політичний процес не як структури, що стоять між суспільством і владою, а як суб'єкти, що захищають "власні інтереси";

- констатуємо, що протягом усієї історії існування надрегіональної преси, економічні розділи удосконалювали свою роботу і дотримувалися основоположних принципів, зокрема незалежності і доступності.

У другому розділі дисертації "Аспекти розвитку економічної журналістики в перспективі демократичної трансформації" йдеться про те, що намагання якісної преси впливати на критичне мислення людей у процесі сприйняття або запропонованої аргументації свідчить, що там, де інтереси уряду різко розходяться, не тільки масова, але і "серйозна" преса надаватиме перевагу соціально-психологічному впливу на читацьку аудиторію шляхом навіювання; таке навіювання спирається на зовсім інші принципи, ніж "автоматизми" повсякденної свідомості. Редакції якісних газет, подаючи свої матеріали, розраховують, у першу чергу, на те, що розбурхані й активізовані ними в процесі сприйняття інформації національні почуття, спрямовуватимуть хід думок реципієнтів у напрямку вироблення тільки тих рішень, які відповідатимуть актуальним цілям і соціально-економічним завданням; маніпулятивний доказ і методи його реалізації є ефективним способом впливу якісної преси на свідомість і поведінку читачів із відносно високим рівнем інтелектуального розвитку. За допомогою методів і прийомів аргументації якісна преса здатна маніпулювати думками і почуттями населення, направляти їхню політичну й економічну активність у русло інтересів політичних сил. Звичайно, такий висновок не є дотепер невідомим, адже вдаючись до техніки психологічного маніпулювання, газета як одна з найстаріших форм насичення суспільства інформацією, у кінцевому рахунку, є засобом поширення визначеної ідеології; якісні газети - це органи інформації і розваги для своєї аудиторії. Вони висвітлюють нові тенденції у світовій політиці й економіці з метою застереження від небезпек, що насуваються, дають можливість пристосуватися до катаклізмів, що відбуваються у світі. Проте все це має чітко визначену межу. Як тільки фінансова олігархія відчує небезпеку упору її діяльності населення, преса одразу ж залучає техніку психологічного маніпулювання і розраховує з її допомогою підкорити свідомість і поведінку людей політико-економічним інтересам капіталу; ефективність інформаційного впливу преси залежить від багатьох аспектів, зокрема вдалого вибору форми, аргументації, можливостей журналістського колективу щодо отримання інформації та навичок у застосуванні різноманітних методів і засобів її подачі, можливостей використання новітніх технологій для оформлення, дизайну видання та ін.; розвиток технологій впливу засобів масової інформації зумовлений також значним загостренням конкуренції між самими ЗМК та політичними угрупуваннями, які, здебільшого, є першоджерелами самої інформації або творцями інформаційного руху. Останній - своєрідний поштовх для написання матеріалів. Це розглядається у першому підрозділі "Парадигма контролю".

Другий підрозділ "Мультимедіа як напрямок розвитку економічної журналістики" присвячено аналізу майбутнього розвитку електронних засобів масової інформації, який зумовлює суттєву корекцію тенденцій розвитку газетних видань, зокрема в економічній журналістиці.

Сьогодні українські журналісти-практики і вчені-теоретики (зокрема, В. Іванов, О. Мелещенко та ін.) констатують факт: електронні засоби масової інформації всюди тіснять друковані видання. Як наслідок, окреслена ситуація і згадані процеси позначаються практично на всіх надрегіональних виданнях Німеччини: останні мають власні сторінки у світовій мережі Інтернет. Комп'ютерні версії газет пропонують постійно нову, безперервно поновлювану інформацію. У Німеччині розвиткові і взаємодії онлайнової інформації та економічної журналістики приділяється багато уваги такими дослідниками, як Клаудіа Маст та Петер Шунке. Осторонь цієї проблеми не залишаються і журналісти-практики (редактори економічних розділів). Останні, наприклад, пропонують посилити процес комерціалізації інтернетівського інформаційного продукту, оскільки більша його частина поширюється в мережі безкоштовно. Це безпосередньо стосується спеціалізованої економічної преси.

Ефективність інформаційного впливу преси залежить від багатьох аспектів, зокрема вдалого вибору форми аргументації, навичок журналіста застосовувати різноманітні методи і засоби подачі інформації тощо. Цьому присвячений третій підрозділ "Трансформація жанрової структури сучасної економічної преси". Для сучасної газети гострою і нагальною є проблема функціонування журналістських жанрів. Західні та вітчизняні учені і журналісти (В. Здоровега, А. Тертичний, В. Кулєв, Л. Реснянська, Л.Землянова, Р. Хубер, В. Донсбах, К. Маст та ін.) відзначають, що навіть у суспільно-політичній пресі, де можливості застосування великого жанрового спектру майже не обмежені, спостерігається значне скорочення жанрової палітри, простежується прагнення авторів до жанрового "міксу".

Кожна газета, редакція обирають теми для висвітлення та визначають стиль подання матеріалів. Проте мінливість світової економіки не дозволяє обрати остаточну стратегію щодо форми подання матеріалів. І лише в одному редакції можуть були солідарними - у необхідності твердої орієнтації на читацький інтерес.

Німецькі дослідники економічної преси прогнозують, що в майбутньому економічна журналістика буде більш консультативною і надаватиме переважно сервісні послуги. Зарубіжні експерти роблять ставку на тему "финансів", оскільки населення більше потребуватиме інформації саме такого характеру. Усе це, відповідно, впливатиме і трансформуватиме систему жанрів економічних розділів німецьких надрегіональних газет. На сторінках сучасних економічних розділів надрегіональної щоденної преси західні вчені виділяють не тільки дві загальні жанрові форми - інформаційну і коментуючу (подібні тенденції спостерігаються й у вітчизняній періодиці), а також констатують їх змішення. Більшість редакторів економічних розділів якісної преси ФРН вважають це ризиком і виступають проти такої "суміші". Це перша точка зору. По-друге, німецькі експерти говорять про позитивні наслідки такої тенденції: беззмістовні, позбавлені коментарів й аналізу друковані матеріали не мають право на існування на шпальтах видань. Третя точка зору ґрунтується на тому, що подібне змішення необхідне як виняток, адже сухе повідомлення економічного змісту більш інформативне. Сьогодні більш вживані не конкретні назви жанрів, а визначення типу "матеріал" або "текст" (буквально розуміється майже все, що надруковано в газеті). Водночас, економічна преса виявилася найменш схильною до появи на її шпальтах нових жанрів, які міцно вкорінялися в суспільно-політичних і масових виданнях.

У третьому розділі дисертації "Стан та розвиток економічної тематики в німецькій пресі" на матеріалі німецької надрегіональної преси сучасності проаналізована тематична і проблемна палітра економічних розділів.

У підрозділі 3.1. "Аналіз ключових напрямків економічної політики держави на сторінках економічних розділів надрегіональної преси Німеччини" досліджується економічна тематика на сторінках економічних розділів якісних німецьких видань. Німецькі дослідники (М. Шенг, Х-П. Крафт, К. Маст та ін.) переконані, що з плином часу зміст економічних розділів буде змінюватися: по-різному подаватимуться матеріали про безробіття, євро, пенсійну реформу чи то податкову систему. Необхідність задоволення інформаційних потреб населення - як основний критерій вибору теми - зумовить посилення питання про тематичний спектр якісних німецьких газет. Другим критерієм вибору теми більшість науковців називає редакторську концепцію газети.

Проведений у цьому підрозділі контент-аналіз визначив домінантні теми і питання, порушувані на сторінках економічних розділів газет. Наприклад, проблема безробіття провокує появу на шпальтах економічних розділів цілу низку соціально-економічних, економічно-політичних проблем і питань, зокрема недосконалий порядок на ринку праці, проблеми іміграції. Майже кожний другий безробітний у Німеччині шукає роботу більше року. Так, у газеті "Die Welt" журналіст Томас Лоффельхольц у статті "Ohnmacht statt Mut" ("Безсилля замість мужності") робить висновок, що на рівень довгострокового безробіття впливає як політика в галузі заробітної платні, так і соціальна політика. Причину цієї проблеми вбачають також і в обсязі соціальних послуг забезпечення. У газеті "Die Zeit" у статті під назвою "Ist das Arbeitslosengeld in Deutschland zu hoch?" ("Грошова допомога по безробіттю в Німеччині є занадто високою") вчені називають таку ситуацію помилковим стимулом і рекомендують федеральному урядові відповідні реформи на ринку робочої сили. Досить часто німецькі журналісти у своїх статтях, кореспонденціях, інтерв'ю апелюють до досвіду інших країн у розв'язанні соціально-економічних проблем. Зокрема, газета "Die Zeit" пропонує звернути увагу на висновки економістів Массачусетського університету з приводу вищезгаданої ситуації, думки Міхаеля Класгена (стаття "Die Negativsteuer - der einfach Weg zur mehr Jobs" ("Простий шлях до ліквідації безробіття - це погане управління") й Оскара Лафонтена в статті "Безсилля замість мужності"(газета "Die Welt"). Проте німецькі якісні видання не завжди одностайні у сприйнятті й оцінці економічних і соціальних змін. Це доводить газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung", яка критично поставилася до пропозиції зменшення соціальних виплат по безробіттю (стаття "Критика нової реформи у сфері зайнятості").

Інша проблема, тісно пов'язана з проблемою безробіття, - імміграційна. Розглядаючи імміграцію як засіб покращення демографічної ситуації, німецькі журналісти наголошували на низькому кваліфікаційному рівні прибулих та поганому знанні німецької мови (наприклад, стаття М. Броста " In der Portfolio " ("У портфоліо") : "Чого вартий тільки-но приплив іммігрантів з Індії, країни, де хворі проказою помирають на вулиці, і іноді лише в радіусі кілометра можна знайти одну штепсельну розетку. І не дивно, що баварський міністр внутрішніх справ Гунтер Бекштайн проти ідеї Герхарда Шредера Green Cart").

Найбільш актуальні проблеми економіки стали предметом ретельного розгляду, проте в економічних розділах домінує політична інформація, інтерес до якої пояснюється все зростаючою політизацією економіки, усе більшим переплетінням інтересів економіки й політики (до того ж сучасне німецьке якісне видання, як правило, прагне не тільки дослідити ту чи іншу проблему, але й подати зразки її ефективного розв'язання).

Так, контент-аналіз економічних розділів якісних видань довів:

по-перше, відсутність одностайної яскраво-вираженої тематичної домінанти;

по-друге фокусування основної уваги на пенсійній реформі і безробітті, імміграційних процесах і проблемах, пов'язаних з ними;

по-третє пріоритетність для "Frankfurter Allgemeine Zeitung" сфери економіки взагалі; сфера фінансів і політики - домінанта газети "Die Zeit" (питання політики подаються у тісному взаємозв'язку і під кутом зору економіки). Видання завжди вважалося ареною політичних дискусій. Представлення протилежних точок зору на одну й ту саму подію, особу, явище надає змогу читачеві формувати власну точку зору.

Результати контент-аналізу, вміщені в таблиці, переконують у тому, що проблема безробіття провокує появу на сторінках надрегіональних видань ("Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Suddeutsche Zeitung", "Die Welt", "Die Zeit") цілої низки соціально-економічних, економіко-політичних проблем і питань.

Окрім того, якщо спеціалізовані видання працюють на чітко визначену аудиторію (їх матеріали розраховані на підготованого читача, якій здебільшого працює в економічній галузі), то матеріали з економічних розділів якісної преси адресуються широкій читацькій аудиторії. Вони написані доступною і зрозумілою нефахівцеві мовою.

Специфічної рисою надрегіональних видань є спеціалізація журналістів. І газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung", і газета "Die Zeit" мають штат журналістів, які безпосередньо займаються висвітленням економічних проблем і питань (при цьому вони є знавцями економічної теорії і експертами-практиками сучасної економіки).

Серед провідних авторів надрегіональних видань, що працюють з економічною інформацією можна назвати Клауса Тіггеса ("Frankfurter Allgemeine Zeitung"), Вольфганга Ухатіуса, Міхаля Класгена, Маркуса Фазне, Клауса Питера Шмідта ("Die Zeit"), Томаса Лоффельхольца, Дімара Лампартера, Крістіана Верніке ("Die Welt") та інших.

Особливістю німецьких видань є спеціалізація журналіста - це обов'язкове володіння економічними знаннями. Аналіз економічних розділів надрегіональної преси Німеччини довів, що німецькі журналісти досконало володіють прийомами і методами аналізу в осмисленні і узагальненні того, що відбувається в сфері економіки країни. Саме цьому і присвячується підрозділ 3.2. дисертації "Специфіка підготовки фахівців з економічної журналістики: німецький досвід". Від кваліфікації журналістів, які пишуть на економічну тематику, залежить наявність читацького попиту і взагалі розвиток ділового сектору преси. Розраховані на широку читацьку аудиторію, матеріали з економічних розділів надрегіональної преси Німеччини написані доступною і зрозумілою нефахівцеві мовою.

Автори публікацій для оцінних висновків і прогнозів, актуальних і суттєвих для економіки країни, надають слово провідним економістам і політичним діячам - від банкірів до міністрів та канцлера Німеччини. Читацька аудиторія сприймає розвиток економіки і політики перш за все через газетні матеріали в ЗМІ. Саме тому виступи політиків у журналістиці значно впливає на політичне, економічне і суспільне життя взагалі.

У підрозділі 3.3. "Роль німецької преси в економічній політиці ФРН" розглядається розвиток технологій впливу засобів масової інформації, обумовлений також значним загостренням конкуренції між самими ЗМК та політичними угрупуваннями, які, здебільше, є першоджерелами самої інформації або творцями інформаційного руху.

В умовах ринкової економіки журналісти повинні надавати читачеві всі аргументи для формування власної адекватної думки. Певним бар'єром на шляху до цього дуже часто стають журналістські війни. Коли одні газети пишуть одне, інші видання інше, і, як результат, читач не може розібратися в справжніх причинах тієї чи іншої події або конфлікту. Переважно, ЗМІ озвучують інтереси певних політичних лідерів, часто зважаючи на думку лише власника видання, якщо він є. Політика має великий вплив на буденність ЗМІ. Але коли політична система досить повільно реагує на розвиток подій, мас-медіа часто шукають інших партнерів. Тоді висвітлення певної проблеми в засобах масової комунікації, навіть ініційоване політиками, може значною мірою відрізняти від їх прагнень. У Німеччині політика спрямовує висвітлення низки проблем, підсилюючи таким чином процеси прийняття рішень. Водночас, ЗМІ зацікавленні в політичних аспектах проблем. Проте політика буде успішною лише за умови використання політиками притаманних їй підсилюючих кризових ситуацій. Взаємодія політики та преси починає змінюватися. Обидві намагаються максимально зменшити активність у висвітленні таких ризиків. Німецькі дослідники наголошують на такій тенденції: захищаючи громадські інтереси, журналісти уникають відповідальності перед суспільством. Політиків звинувачують у моральній невідповідності державним посадам, у той час, як самі пристосовуються до кон'юнктури політичного моменту.

У висновках дисертації подається теоретичне узагальнення та окреслюється підсумкові результати проведеного дослідження.

Потреба в економічній журналістиці наприкінці 40-х років ХХ століття була очевидною. У цей період німецькі видання всебічно характеризували найактуальніші соціально-економічні проблеми німецького суспільства.

Нагальні проблеми економіки стали предметом детального аналізу в економічних розділах надрегіональної преси Німеччини. Структура рубрикації дозволила забезпечити широке охоплення економічної дійсності Німеччини та за кордоном. Економічні розділи складаються з рубрик, які, з одного боку, є суто інформаційними, оскільки вміщують коротку, не коментовану інформацію широкого спектру економічної життєдіяльності країни; з іншого - з рубрик з аналізом найпомітніших подій. Зокрема, у газеті "Frankfurter Allgemeine Zeitung" це рубрики: "Wirtschaft" ("Економика"), "Unternehmen" ("Підприємство"), "Recht Steuern im Uberblieck" ("Перспективи податкового права"), "Finanzmark" ("Ринок фінансів"), "Finanzmark und Geldanlage" ("Ринок фінансів и грошові курси"), "Freiverkehr und Genusscheine" ("Вільний рух і споживання"), "Internazionale Aktion und Warenmarkte" ("Міжнародний ринок акцій і ринок валют").

На сторінках економічних розділів німецьких видань відсутні яскраво-виражені теми-домінанти; увага рівномірно фокусується на пенсійній реформі і безробітті, імміграційних процесах і проблемах, пов'язаних з ними, зокрема, для "Frankfurter Allgemeine Zeitung" пріоритетна сфера - економіка взагалі; сфера фінансів і політики - домінанта газети "Die Zeit" (питання політики подаються в тісному взаємозвьязку і під кутом зору економіки).

На сторінках економічних розділів якісної преси висвітлювався цілий ряд інших суспільно-значимих питань (у галузі політики, екології, історії, спорту, медицини) крізь призму економіки. Наголосимо, що більшого значення набувають політичні питання, увага до яких пояснюється безсумнівною суспільною вагою.

Економічні розділи німецької преси не тільки коментують, кваліфіковано відбивають економічну ситуацію в країні, але й формують економічну кон'юнктуру.

Провідну роль у висвітленні економічних подій відіграє професіоналізм економічних журналістів, які подають компетентний аналіз і кваліфіковані прогнози.

Високий професійний рівень журналістів, які висвітлюють економічну тематику, дозволяє підтримувати стабільний інтерес читацької аудиторії. Спеціалізовані видання працюють на чітко визначену аудиторію (їх матеріали розраховані на підготовленого читача, який здебільшого працює і в економічній галузі). Матеріали з економічних розділів надрегіональної преси адресуються широкії читацькій аудиторії. Вони написані доступною і зрозумілою нефахівцеві мовою.

Провідні банкіри і політики, навіть канцлер країни, виступають на шпальтах економічних розділів у ролі авторів. Вони оцінюють і прогнозують стан і перспективи розвитку актуальних проблем і процесів німецької економіки. преса німеччина економічний політика

Тематична спрямованість економічних розділів зумовила жанрове розмаїття. У першу чергу, варто назвати такі жанри, як аналітична стаття, інформаційна замітка, коментар, інтерв'ю ( та його різновиди).

Глибокий аналіз і компетентний прогноз - головні пріоритети серйозних німецьких видань.

У період кризових явищ, зумовлених різким погіршенням економічної кон'юнктури як німецької економіки, так і світової, невеликі за обсягом публікації з елементами аналізу дозволяли охопити і показати проблему, задовольняючи тим самим інформаційний попит читача.

Не на останніх позиціях у економічних розділах - політична інформація, що пояснюється все зростаючою політизацією економіки, усе більшим переплетінням інтересів економіки і держави.

Прискорює свій розвиток і процес глобалізації. Це проявляється не тільки у створенні газетних консорціумів, але й у швидких темпах доступу до інформації у всесвітньому масштабі. Саме тому прагнення до ексклюзивності інформації зумовить активізацію надання ділової інформації на замовлення і появу вузькоспеціалізованих видань.

Можна констатувати, що економічна і ділова преса забезпечують для своєї аудиторії своєчасний відбиток подій економічного життя, дозволяють бути постійно в курсі важливих економічних новин. Завдяки цим виданням формується цілісна інформаційна картина поточного економічного життя; оцінюється вся сукупність актуальних подій; уточнюється відповідно до динаміки розвитку ринку модель поведінки, плани спільної діяльності в тій або іншій галузі, сфері. Економічна і ділова преса виконує ряд найважливіших функцій: інформативну, просвітницьку, соціальну, інтегративну.

Значення преси економічного напрямку в сучасному суспільстві зростає. Цей сектор преси має змогу впливати на оздоровлення і стабілізацію господарського життя країни.

Досвід німецької преси доводить: процес становлення економічної журналістики в Україні замість стихійного розвитку набуває осмисленого характеру. Зокрема, період, у якому перебуває Україна, суперечливий і особливо важливий для створення надійного фундаменту нового цивілізованого суспільства зі своїми законами, ринковими відносинами і, безумовно, наявністю відповідного інформаційного простору, здатного обслуговувати це суспільство.

Розвиток економічної журналістики в Україні відбувається за складних умов, однак цей процес має тривати і набирати обертів за кращими європейськими зразками. Тенденції розвитку української економічної преси багато в чому визначаються сучасним станом періодичних видань за кордоном, оскільки рівень розвитку ринкових відносин, системи економічної преси на заході вищий і має більш тривалу історію. Але пам'ятаймо, що схема дії практично подібна: це і зумовлює пошук нашого недалекого майбутнього в західній сучасності.

Результати наукових пошуків і досліджень знайшли відображення у таких публікаціях

1. Мальцева В.В. "Frankfurter Allgemeine Zeitung" - одне з найвпливовіших видань у світі // Актуальні питання масової комунікації. Київський національний університет імені Т.Шевченка. Інститут журналістики. - 2001. - Вип. 2. - С. 26-27.

2. Мальцева В.В. Стан німецької преси перед першою світовою війною, її вплив на суспільну думку Німеччини // Актуальні питання масової комунікації. Київський національний університет імені Т.Шевченка. Інститут журналістики. - 2002. - Вип. 3. - Ч. 1. - С. 43-45.

3. Мальцева В.В. Ринок економічної інформації Німеччини // Вісник Запорізького державного університету. Збірник наукових статей. Філологічні науки. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - №2. - С. 59-61.

Анотація

Мальцева В.В. Економічна проблематика на сторінках преси ФРН (1996-2001 рр.). - Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 - журналістика. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2004.

У дисертації здійснено комплексне дослідження економічних розділів над регіональної преси Німеччини. Детально проаналізовано економічні розділи газет "Suddeutsche Zeitung", "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Welt", "Die Zeit", зокрема розглянуто проблемно-тематичний рівень функціонування економічної преси, а а також окремо досліджено темарій економічних розділів якісних видань. У роботі порушено питання впливу економічної інформації на свідомість читача та аспект маніпулятивних технологій (на основі економічної інформації). Акцентовано на важливості спеціальної підготовки професійних економічних журналістів (на досвіді німецької практики). На основі аналізу газетних матеріалів німецької преси доведено, що кваліфікація журналістів, які пишуть на економічну тематику взагалі залежить розвиток економічного сектору преси.

Ключові слова: економіка, журналіст, економічна преса, демократична трансформація, парадигма контролю, маніпуляція.

Аннотация

Мальцева В.В. Экономическая проблематика на страницах прессы ФРГ (1996-2001 гг.). - Рукопись.

Диссертация представлена на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 - журналистика. - Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2004.

В диссертации впервые осуществлено комплексное исследование экономических разделов надрегиональнной прессы Германии. Детально проанализированы экономические разделы газет "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Welt", "Die Zeit", "Suddeutsche Zeitung", в часности рассмотрен проблемно-тематический уровень функционирования экономической прессы, а также отдельно исследован темарий экономических разделов качественных изданий.

Необходимость изучения рынка экономической информации и связанной с ним системой прессы, обуславливается тем, что переход Украины к рыночной форме хозяйствования в 90-х ХХ столетия сразу "оживил" огромный поток деловой информации, как в новых периодических изданиях, так и в уже существующие.

Возникновение экономической журналистики вызвало и появление требований к ней. Как и все средства массовой информации специализированная пресса в Украине преодолевает немало трудностей. Подобная картина наблюдалась и за пределами нашей страны. Так, в недавнем прошлом становление экономических периодических изданий большинства стран Западной Европы и Америки в условиях рыночных структур проходило болезненно. Примером является тернистый путь становления и развития данного сектора периодической печати в Германии. Именно поэтому экономические разделы немецкой надрегиональной прессы представляют интерес с точки зрения изучения опыта их жизнедеятельности в различных социально-экономических условиях.

В диссертации также затрагивается вопрос влияния экономической информации на сознание читательской аудитории и аспект манипуляционных технологий (на основе экономической информации). Примеры проилюстрированны на материалах газет "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Die Zeit". Результат анализа дал возможность создать целостную картину манипулирования мыслями и чувствами населения, что помогает направлять их экономическую и политическую активность в русло интересов политических сил.

Акцент сделан на необходимости подготовки профессиональных экономических журналистов (на опыте немецкой практики). На основе анализа газетных материалов немецкой прессы сделан вывод, что от квалификации журналистов, которые пишут на экономическую тематику, вообще зависит развитие экономического сектора прессы.

Ключевые слова: экономика, журналист, экономическая пресса, демократическая трансформация, парадигма контроля, манипуляция.

Annotation

Malzeva V.V. Economic topic in the Federal Republic of Germany s press (1996 - 2001). - Manuscript.

Thesis for the Candidate s degree in Philology Speciality 10.01.08 - Journalism. Defense of the dissertation will take placedt the Institute of Journalism, Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2004.

The paper presents the linking research of economic headings of Germany's over-areal press. Economic headings of such newspapers as "Frankfurter Allgemeine Zeitung", "Suddeutsche Zeitung", "Die Welt", "Die Zeit", are given detailed consideration in particular the topical with level of economic press functioning is paid special attention to as the newsbeat of economic headings of qualitative editions. The thesis concentrates on the influence of economic information upon the reader s consciousness and the manipulating technologies as well.

Key words: economics, journalist, economics press, democratic transformation, manipulation.

...