Одеську періодичну пресу 1917-поч. 1918 рр. слід вважати початком формування нової післяреволюційної преси, адже сформованою пресу можна вважати лише тоді, коли вона має розгалужену систему типів. Передумовою ж цього виступає стабільність суспільного життя. Весь 1917 рік проходить у сутичках між різними політичними партіями, у постійній боротьбі за владу. Не приносить змін і початок 1918 року, коли до влади приходять більшовики: вони одразу ж значно зменшують кількість видань, гальмуючи процес формування періодики. Тому перший період одноосібного правління в Одесі цієї партії не можна вважати продуктивним для формування нової преси.

Другий етап розвитку одеської періодики (13 березня 1918-8 лютого 1920 рр.) був періодом становлення нової преси. Попри всі негаразди, які принесла на українські землі австро-німецька окупація, вона стала запорукою певної стабільності в житті одеситів. Провідну роль у цей час починає відігравати буржуазна періодика - апологет середнього класу. Сприятливим для розвитку нової преси стає період влади українських урядів. Крім появи нових видань, слід відзначити й поновлення значної кількості часописів, які припинили своє існування впродовж двох місяців більшовицького диктату. Так, знову відкриваються профспілкові видання, активізуються монархічні та кадетські часописи. У цей час у межах масової періодики створюється комерційна преса, збільшується кількість сатирично-гумористичних видань. Плідно, хоч і не зовсім рівномірно, здійснюється розвиток українськомовної преси: впродовж періоду австро-німецької окупації побачили світ сім газет та один журнал. Надалі кожний період встановлення нової влади в Одесі відзначається своєрідністю структури періодики: відбиваючи особливості суспільно-політичного життя, періодична преса збагачується новими типами видань. Так, за часів французької інтервенції з'являється промислово-фінансова та кооперативна преса, другий період радянської влади сприяє розвитку військової та відомчої преси. Оскільки нестабільність тогочасного життя гальмувала розвиток науки, затримується формування наукової преси.

Спільним для двох окреслених етапів розвитку одеської преси є те, що впродовж 1917-1920 років переважну більшість складають меншовицькі та есерівські часописи, існування яких було заборонене за часів царату, поступово зростає й вплив більшовицької преси. Загальними закономірностями розвитку преси обох етапів залишається політична спрямованість та нетривалість існування видань. Зміна суспільно-політичної ситуації в країні призводить до появи нових типів преси та суттєвої трансформації старих. Важливою ознакою обох етапів стає й загальне зниження культурного рівня періодичних видань внаслідок переорієнтації преси на нову цільову аудиторію. Безумовно новим явищем стала поява профспілкової преси завдяки діяльності меншовицько-есерівських кіл. Зрушення в суспільному житті позитивно вплинули й на розвиток преси недержавних націй колишньої Російської імперії. У першу чергу це стосується української періодики, яка за часів царату перебувала під забороною. Становлення українськомовної періодики в 1917-на поч. 1920 рр. сприяло формуванню української державності та національної самосвідомості. До Лютневої революції в Одесі не було жодного українськомовного часопису. У традиційно багатонаціональній Одесі український рух змушений був боротися з численними ворогами: відверто негативно до ідеї української державності ставилися більшовики, російські ліві есери та чорносотенці. Позиція правої преси була більш поміркованою: вороже ставлення висловлювалося обережно в залежності від політичної платформи чергової влади. Партійні органи російських меншовиків та правих есерів намагалися оминати цю тему, непартійна ж преса правосоціалістичної орієнтації була переважно негативною у своїх оцінках. Українськомовна періодика не мала розгалуженої системи типів, вона розвивалася в руслі масової преси. Спорадичним було існування військових видань (період формування українських загонів) та кооперативних часописів (час інтенсифікації кооперативного руху в Україні). Незалежно від типу проблемно-тематичною домінантою всіх українськомовних часописів залишалася боротьба за ствердження національної ідеї, за згуртування та громадянську активність українства одеського регіону. У цій боротьбі простежується спрямованість одеських видань на селянську аудиторію, якої не торкнувся такою мірою, як жителів міста, процес денаціоналізації суспільства.

Розбіжності між першим та другим етапами існування одеської преси зумовлюються тогочасними політичними змінами. Періодичні видання першого етапу з'являються за сприятливих умов скасування цензури, тож одесити змогли одночасно побачити яскраву палітру преси різних політичних напрямів. За часів Гетьманату поновлює свою діяльність цензура, що унеможливлює функціонування антагоністичних щодо влади часописів, але нові умови сприяють появі комерційної та політично нейтральної преси. Революційні події 1917 року призвели до анархії у виробництві та торговельно-фінансовій галузі. На другому ж етапі простежується налагодження економічної сфери, що сприяє появі промислово-фінансової та кооперативної преси. Про певну стабільність одеського життя за часів Гетьманату свідчить також поява дитячої преси.

Одеська періодична преса 1917-1920 років була складним і суперечливим явищем, яке поєднувало в собі характерні риси двох епох. Вона функціонувала в епіцентрі сутичок різних політичних течій, напрямів, партій, що робило її розвиток нерівномірним.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Одеська україномовна періодика 1917-1920 років // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / За ред. М.М. Романюка. - Львів, 2002. - Вип.10. - С.52-63.

2. Соціалістичні газети Одеси періоду між двома революціями 1917 року // Вісник Дніпропетровського університету. Літературознавство. Журналістика / Відп. ред. В.Д. Демченко. - Дніпропетровськ, 2002. - Вип.5. - С.58-62.

3. Профспілкова преса Одеси 1917-1920 років та її проблематика // Наукові записки Інституту журналістики / Гол. ред. В.В. Різун. - К., 2002. - Т.9. - С.133-139.

4. Одеська кооперативна преса 1919-1920 рр. // Українська періодика: історія та сучасність: Доповіді та повідомлення восьмої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, Львів, 24-26 жовтня 2003 р. / За ред.М. М. Романюка. - Львів, 2003. - С.90-93.

5. Одеська монархічно-клерикальна преса 1917 року // Історико-літературний журнал / Відп. ред. О.В. Александров. - Одеса, 2003. - Вип. 9. - С.311-322.

Анотація

Пархітько О.В. Одеська періодична преса періоду визвольних змагань. - Рукопис.

Дисертація подана на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 - журналістика. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2005.

У дисертації здійснено комплексне дослідження одеської періодичної преси періоду визвольних змагань, розглянуто загальні аспекти становлення, розвитку й умов функціонування преси окресленого періоду. Здійснено вивчення змістової наповненості часописів, визначено пріоритетність тем, показано процес розвитку українськомовної преси та передумови її виникнення, запропоновані типологічні спостереження та класифікація періодики дослідженого періоду, з'ясовано залежність характеру преси від суспільно-політичних змін періоду. Роботу підпорядковано дискурсу історичної науки із домінуванням журналістикознавчої складової.

Рівень структурованості преси окресленого періоду в роботі розглянуто на основі аналізу двох її видів - масової та галузевої періодики. Протягом 1917-1920 років видове розмежування одеської преси залишається незмінним. Змінність виявляє типологічна структура кожного виду.

Ключові слова: періодична преса, аспекти становлення, умови функціонування, змістова наповненість, україномовна преса, типологічні спостереження, класифікація періодики.

Аннотация

Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 - журналистика. - Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

В диссертационной работе комплексно исследуется одесская периодическая пресса 1917-1920 гг. как сложное и многогранное явление. С распадом Российской империи на ее землях сложились специфические общественно-политические, социально-экономические, культурно-правовые условия для существования периодики. Пресса одесского региона отразила этническое многообразие и стремительную динамику общественно-политических процессов. Социально-политические изменения способствовали возрождению национального движения. После отмены цензуры национальная идея становится движущей силой в процессе формирования многонациональной прессы региона.

На основании использования историко-типологического и теоретико-типологического методов анализа материала автор выделяет основные виды и типы прессы исследуемого периода, акцентируя внимание на особенностях ее становления. В качестве основных видов выделяются массовая и отраслевая периодика, типологическое расслоение которой дает представление о хронологической динамике региональной прессы.

Особое внимание уделяется изучению процесса становления украиноязычной периодики региона, поскольку в дореволюционный период ее развитие было ограничено царской цензурой. В работе показано, что журналисты украинских изданий в борьбе за становление украинского национального движения на первый план выдвигали формирование национального самосознания и повышения культурного уровня читательской аудитории. Этому способствовала также развернувшаяся в прессе борьба за существование украинских школ.

Автор акцентирует внимание на том, что в 1917-20 гг. одесская периодика формировалась и функционировала под влиянием политического состояния общества, а также идеологического противостояния партий, группировок, движений, которые, декларируя общую цель - создание государства, пытались реализовать ее разными методами. Специфика периодики времен освободительной борьбы состояла в значительной политизированности, проникавшей даже на страницы отраслевых изданий. События Февральской революции приводят к смене политической доминанты в периодике: на первый план выходят социалистические издания. Особую активность демонстрируют меньшевистские и эсеровские газеты и журналы. Постепенно на первый план выходит и большевистская пресса. Продолжают существовать правые издания, однако их влияние существенно уменьшается - в течение 1917-1920 гг. не выходит ни одного официального органа правых партий.

В работе выделены определяющие направления в тематике изучаемых изданий. Среди политических проблем, наиболее часто привлекавших внимание русскоязычной прессы исследуемого периода, ведущее место занимал вопрос о доверии Временному правительству и о созыве Учредительного собрания. Дискуссионными оставались вопросы о необходимости завершения Первой мировой войны, о путях решения национального вопроса и о праве наций на самоопределение.

Результаты диссертационной работы могут быть использованы для преподавания курсов и спецкурсов по истории украинской журналистики, для расширения тематики исследований научных работников - историков, филологов, журналистов.

Ключевые слова: периодическая пресса, аспекты становления, условия функционирования, содержательная наполненность, украиноязычная пресса, типологические наблюдения, классификация периодики.

Annotation