Регіональна преса у конфліктному полі місцевих органів влади (за матеріалами львівських газет 1994-2004 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.01.08 - журналістика

Регіональна преса у конфліктному полі місцевих органів влади (за матеріалами львівських газет 1994-2004 рр.)

Уліцка Ольга Василівна

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі видавничої справи і редагування Української академії друкарства.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор Зелінська Надія Віталіївна, Українська академія друкарства, завідувач кафедри видавничої справи і редагування

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, доцент Фінклер Юрій Едуардович, Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, професор кафедри журналістики, видавничої справи та редагування

кандидат філологічних наук, доцент Яцимірська Марія Григорівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри мови засобів масової інформації

Провідна установа: Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент Т.Я. Лильо

Анотація

Уліцка О.В. Регіональна преса у конфліктному полі місцевих органів влади (за матеріалами львівських газет 1994-2004 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 - журналістика. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2005.

У дисертації уперше всебічно досліджується журналістське висвітлення конфліктних процесів в органах влади. Конфлікт розглядається як важливий змістовий та формотворчий елемент журналістських творів. На реальних газетних матеріалах аналізується змістове, жанрове, сюжетно-композиційне та стилістичне відображення конфліктності засобами журналістики. З'ясовуються особливості висвітлення у пресі таких параметрів конфліктних процесів, як структура, типологія, причини, динаміка, функції. Автор доповнює загальноприйняту типологію конфліктів новими критеріями диференціації, актуальними для дослідження суперечностей, поданих на сторінках газет. Уперше розроблено та обґрунтовано модель діяльності преси у конфліктних процесах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності. Даються рекомендації працівникам ЗМІ щодо висвітлення конфліктної тематики.

Ключові слова: друковані засоби масової інформації, преса, конфлікт, конфліктний процес, зміст, жанр, сюжет, композиція, стиль, мова, стратегія, тактика.

Аннотация

Улицкая О.В. Региональная пресса в конфликтном поле местных органов власти (по материалам львовских газет 1994-2004 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.08 - журналистика. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2005.

В диссертации впервые всесторонне исследуется журналистское освещение конфликтных процессов в органах власти. Конфликт рассматривается как основной смысловой и формообразующий элемент журналистских произведений. На реальных газетных материалах анализируется смысловое, жанровое, сюжетно-композиционное и стилистическое отражение конфликтности средствами журналистики. Рассматриваются особенности освещения в прессе таких параметров конфликтных процессов, как структура, типология, причины, динамика, функции. Автор дополняет общепринятую типологию конфликтов новыми критериями дифференциации, актуальными для исследования противоречий, представленных на страницах газет. Впервые разработана и обоснована модель деятельности прессы в конфликтных процессах, которая определяет стратегию и тактику журналистского отображения конфликтности. Даются рекомендации работникам СМИ относительно освещения конфликтной тематики.

Ключевые слова: печатные средства массовой информации, пресса, конфликт, конфликтный процесс, содержание, жанр, сюжет, композиция, стиль, язык, стратегия, тактика.

Annotation

Ulitska О.V. Regional Press in the Conflict Field of Local Authorities (Based on Lviv Newspapers in the Period of 1994-2004). - Manuscript.

The thesis is presented to obtain the scientific degree of the candidate of philological sciences within the specialization 10.01.08 - journalism. - Lviv National Ivan Franko University. - Lviv, 2005.

This dissertation is the first to study a journalist's representation of conflicts in bodies of authority. It systematizes basic characteristics of Lviv press in the context of its research into conflict processes which emerge, evolve and resolve in local bodies of authority. It analyzes how mass media represent basic parameters of conflict situations - structure, typology, reasons of emergence and functions.

The dissertation corresponds to topical objectives of fostering a democratic society in Ukraine, developing the science of journalism and improving mass media practices. This research is topical because social and political change in Ukraine intensifies, society is approaching the level of understanding and applying mechanisms of managing conflicts, which now are an integral feature of the developing Ukrainian society, and the important role that mass media, and the press in particular, play in these processes, the peculiarities of how mass media function in the conflict field of bodies of authority.

The peculiar feature of the study is that conflict is regarded as the basic content- and form-driving factor. The author analyzes how the field of conflict is represented with genre, plot-compositional and stylistic means of journalism.

The researcher dwells upon the peculiarities of works on conflict subjects, ways of using paradoxes of conflict, special features of headline complexes. There is support for genre-specific factors that help categorize texts on conflict subjects, analysis of genre modification of the field of conflict. The work studies the peculiarities if the plot of journalistic texts about conflict processes, describes wide-spread compositional techniques and stylistic devices of representing confrontation by journalistic means.

The author develops a model of the press functioning in conflict processes. It defines the strategy and tactics of direct engagement in any conflict. This model includes two elements - the strategy for behaviour of the press in conflict and the tactics that this strategy is realized through - prevention, regulation, resolution, avoidance, instigation. The optimal behaviour of the press in conflict is chosen after all the aspects of confrontation have been accounted for and depends on qualitative registers of subject-object relationships - the creative assignment, the journalist's personal characteristics, on the one hand, and the peculiarities of a particular conflict process, on the other. How the model is applied in the practices of the press is demonstrated by examples from newspaper publications.

The research has a theoretical and practical value because it widens knowledge of the role of the press in conflict processes, possible applications of the research results in modern practice of the press in order to increase the efficiency of newspaper messages. Basic theses and factual material of the work may be useful in the educational process, during the study of a special course on conflict theory adapted to suit the needs of journalists and editors. There are suggestions for mass media employees about how texts on conflict subjects can be optimized.

Key words: printed mass media, the press, conflict, conflict process, content, genre, plot, composition, style, language, strategy, tactic.

1. Загальна характеристика роботи

пресовий газетний публікація

Актуальність теми дослідження зумовлена зростанням інтересу суспільства до засобів масової інформації у період інтенсифікації соціальних і політичних процесів. У таких умовах посилюється роль ЗМІ як гаранта політичної та соціальної стабільності в суспільстві, як каналу вираження суспільного настрою і як соціального інституту, що активно бере участь у формуванні громадської думки з усіх актуальних питань.

Невід'ємною характеристикою сучасного етапу розвитку українського суспільства є лавиноподібне зростання осередків конфліктності. Нинішній день характеризується конфліктами між виконавчою та законодавчою владою, партіями і рухами, політичними лідерами, парламентськими фракціями, між владою в центрі й на місцях, владою і населенням. З перетворенням українського суспільства на відкрите й демократичне конфлікт стає нормою життя, формою вираження різноспрямованих інтересів.

Природно, що преса як складова масової комунікації, чутливо реагуючи на найменші коливання суспільного розвитку, активно „опрацьовує” конфліктогенні ситуації. Сьогодні широко досліджуються конфліктні процеси, пов'язані з діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, тобто такі конфлікти, які раніше з відомих причин перебували поза увагою редакцій газет, залишалися для них недосяжними.

Присутність конфлікту на сторінках друкованих ЗМІ є не тільки неминучим, а й позитивним фактором поступу суспільства. Конфліктні процеси, віддзеркалені засобами масової інформації, стають предметом обговорення й аналізу у широкому колі громадськості. Преса таким чином виступає не лише своєрідним соціальним простором, в якому розгортаються суспільні конфлікти, а й важливим чинником формування конфліктологічного мислення. Звідси випливає важливість вивчення ролі преси у суспільстві через представлення широким читацьким колам конфліктогенних ситуацій у внутрішній організації та зовнішніх стосунках органів влади.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової проблематики кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства, що розроблялася упродовж часу написання дисертації. Зокрема, вона пов'язана з науково-дослідними темами „Функціонування книги в культурному просторі України” (1995-1999) та „Інформаційний маркетинг на книжковому ринку України” (2000- ), у межах яких досліджувалися такі пріоритетні напрями, як історія засобів масової інформації, стан сучасної пресової практики, перспективи української періодики.

У дисертації використано досвід автора, здобутий при реалізації індивідуального дослідницького проекту „Взаємовідносини мас-медіа та влади у Сполучених Штатах Америки” у співпраці з департаментом журналістики Університету Північної Флориди, редакцією газети „The Florida Times-Union” (м. Джексонвіль) та українською службою телерадіокомпанії „Голос Америки” (м. Вашингтон). Стажування відбулося у рамках державної програми США „Сучасні проблеми” (лютий - червень 2004 р.).

Мета дослідження полягає в тому, щоб обґрунтувати сучасний стан і концептуалізувати тенденції пресової практики щодо відображення конфліктів в органах влади.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) на основі всебічного аналізу газетних публікацій узагальнити досвід львівської преси у конфліктному полі місцевих органів влади за визначений період;

2) дослідити взаємопов'язаність специфіки конфлікту як складного соціально-психологічного явища зі змістовими, жанровими, сюжетно-композиційними, стилістичними характеристиками газетних публікацій;

3) розробити та обґрунтувати модель участі преси у конфліктних процесах;

4) визначити резерви вдосконалення журналістського відображення конфліктів.

Об'єктом дослідження виступає редакційна політика провідних львівських газет, спрямована на інформаційно-аналітичне висвітлення конфліктної тематики.

Предметом дослідження є особливості відображення конфліктних процесів регіональною пресою. У дисертації розглянуто конфлікти у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів (сільського, селищного, районного, міського, обласного), які обговорювалися на сторінках львівської газетної періодики.

Достовірність і наукова обґрунтованість результатів дисертаційної роботи, її теоретично-методологічний рівень забезпечується використанням таких основних методів дослідження: контент-аналізу та моніторингу (вивчення матеріалів конфліктної тематики різних медіа-представників), аналітико-синтетичного (розчленування відомостей за окремими ознаками з наступним поданням їх як системи виділених властивостей і відношень), індуктивного (узагальнення та систематизація проміжних висновків), порівняльного, жанрово-стилістичного, системного, а також подієвого аналізу. Методологічні засади роботи ґрунтуються на принципах достовірності, об'єктивності та комплексності.

Ступінь наукового опрацювання проблеми визначається інформаційною ситуацією, що склалася у вивченні іншими авторами окремих складових відображення конфліктності засобами масової інформації. У дисертації зроблено спробу дослідити запропоновану проблематику, залучивши напрацювання теорії журналістики, конфліктології, державного управління, соціології, політології. Варто особливо відзначити розробки українських і зарубіжних учених, які аналізували різні теоретичні та прикладні аспекти журналістики в контексті висвітлення конфліктів: В. Горохова, О. Гриценко, П. Давісона, Н. Джонса, В. Здоровеги, В. Іванова, Г. Кривошеї, В. Лизанчука, І. Михайлина, А. Москаленка, Р. Новака, І. Паславського, Б. Потятиника, О. Порфімович, Г. Почепцова, Д. Прилюка, Т. Приступенко, В. Різуна, Б. Файнела і К. Лорда, Ю. Фінклера, В. Шкляра, І. Шукурова Горохов В.М. Основы журналистского мастерства. - М.: Высшая школа, 1989. - 119 с.; Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. - 2-е вид, перероб. і допов. - Львів: ПАІС, 2004. - 268 с.; Гриценко О.М., Кривошея Г.П., Шкляр В.І. Основи теорії журналістської діяльності / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2000. - 203 с.; Гриценко О.М., Шкляр В.І. Преса і політика: проблеми, концепції, досвід / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2000. - 71 с.; Davison P. Mass communication and conflict resolution. - New York: Praeger Publishers, 1974. - 155 p.; Jones N. Strikes and the media: communication and conflict.; Іванов В.Ф. Політика і мас-медіа як вагомі сили суспільного розвитку // Публіцистика і політика: Зб. наук. праць / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2000. - С. 76-82; Іванов В.Ф. Політична боротьба у дзеркалі мас-медіа // Інформаційна сфера як духовне явище. - К.: Центр вільної преси, 1999.- С. 114-119; Лизанчук В.В. Свобода слова в контексті українського державотворення // Вісник Львівського університету. - Сер. журналістика. - Львів, 2001. - Вип. 21. - С. 66-77; Михайлин І.Л. Основи журналістики. - Вид. 3-є, доп. і поліпш. - К.: ЦУЛ, 2002. - 284 с.; Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформаційної діяльності / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 1999. - 634 с.; Москаленко А.З. Основні функції і принципи преси. - К.: РВЦ КДУ, 1998. - 96 с.; Novak R. The mass media and modern democracy. - Chicago: Rand McNally College Pub. Co., 1999. - 232 p.; Паславський І.І. Журналістика „гарячих точок” // Уникаючи апокаліпсису: Зб. стат. та мат. з філософії масової комунікації. - Львів: ЗУМЦНЖ, 1999. - С. 87-94; Порфімович О.Л. Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів з навчального курсу „Конфліктологія” / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2001. - 40 с.; Потятиник Б.В. Проблема свободи слова в масовій комунікації сучасної України // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повід. V Всеукр. наук.-теорет. конф. / ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики. - Львів, 1999. - С. 256-258; Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. - К.: ВПЦ „КУ”, 1999. - 308 с.; Прилюк Д. М. Проблеми теорії публіцистики (архітектоніка твору): Лекція (Київ, 1970) // Наукові записки Ін-ту журналістики. - К., 2002. - Т. 6. - С. 9-36; Прилюк Д.М. Теорія і практика журналістської творчості: Проблеми майстерності. - К.: Вища школа, 1983. - 280 с.; Приступенко Т. О. Тенденції розвитку свободи преси в Україні // Вісник Київського університету. - Сер. журналістика. - К., 1993. - С. 31-42; Різун В.В. Маси / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К.: ВПЦ „КУ”, 2003. - 118 с.; Різун В.В. Штрихи до наукового портрета Д.М. Прилюка // Наукові записки Ін-ту журналістики. - К., 2002. - Т. 6. - С. 37-52; Finel B., Lord K. Power and conflict in the age of transparency. - New York: Palgrave Macmillan, 2002. - 371 p.; Фінклер Ю.Е. Мас-медіа та влада: Технологія взаємин / КНУ ім. Т.Шевченка. Ін-тут журналістики. - Львів: Аз-Арт, 2003. - 212 с.; Шкляр В.І. Мас-медіа і виклики нового століття. - К.: Грамота, 2003. - 48 с.; Гриценко О.М., Кривошея Г. П., Шкляр В.І. Основи теорії журналістської діяльності / КНУ ім. Т.Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2000. - 203 с.; Гриценко О.М., Шкляр В.І. Преса і політика: проблеми, концепції, досвід / КНУ ім. Т. Шевченка. Ін-т журналістики. - К., 2000. - 71 с.; Шукуров И.Ш. Невзирая на лица…: Конфликт в сатирической публицистике. - М.: Мысль, 1988. - 206 с. та інших.

Важливе місце при проведенні аналізу журналістського висвітлення конфліктності відведено науковим розробкам учених, які працюють у царині конфліктології, державного управління, соціології та політології: А. Анцупова і А. Шипілова, І. Бекешкіної, О. Валевського, Р. Дарендорфа, А. Дроньє, А. Ішмуратова, І. Кнепмана, Ю. Мацієвського, А. Пойченка, Г. Райта, В. Ребкала, О. Хворостяного Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 551 с.; Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. - К.: Абрис, 1994. - 48 с.; Валевський О.Л., Ішмуратов А.Т. Політичний конфлікт у сучасній Україні: культурні виміри, структура, принципи аналізу. - К.: НІСДУ, 1997. - Вип. 3. - 110 с.; Dorendorf R. Out of utopia. Essays in the theory of society. - London, 1970. - 232 p.; Дроньє А. Основні принципи успішного керівництва установою. - К.: Вид- во УАДУ, 1995. - 80 с.; Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. Основи когнітивної теорії конфліктів. - К.: Наукова думка, 1996. - 190 с.; Knappman E.W. Government & the media in conflict. - New York: Facts on File, 1974. - 204 p.; Мацієвський Ю.В. Деякі елементи теорії конфліктів та насильства (до проблеми утворення держави) // Студії політологічного центру „Генеза”. - Львів: Фенікс, 1995. - № 1. - С. 5-10; Мацієвський Ю.В. Теорія конфлікту: історико-політологічний аналіз: Дис. ... канд. політ. наук: 23.00.02. - Львів, 1996. - 193 с.; Пойченко А.М., Ребкало В.А., Хворостяний О.І. Конфлікт у політичному житті сучасної України: теорія і технологія розв'язання. - К.: Вид-во УАДУ, 1997.- 96 с.; Райт Г. Державне управління. - К.: Основи, 1994. - 191 с. та інших.

Праці згаданих авторів становлять надійну теоретико-методологічну основу дослідження. Разом з тим, не можна не зазначити, що всі ці розробки так чи інакше дотичні проблематики дисертації і в жодній з них не розглядаються у комплексі всі аспекти журналістського відображення конфліктності.

Емпіричною основою дисертаційної праці виступають публікації у газетах „Високий Замок”, „За вільну Україну”, „Експрес”, „Молода Галичина”, „Поступ”, „Український шлях”. Зазначені видання заслуговують на аналіз з огляду на два моменти. По-перше, це найбільш тиражні газети Львівщини, а, отже, найвпливовіші з точки зору їх задіяності у перебігу конфліктних процесів. По-друге, ці видання - різні за часом існування, аудиторією, формою власності, періодичністю виходу і накладом - виявляють ідентичність поведінки, що дозволяє говорити про закономірності, характерні для регіональної преси у конфліктних процесах. У дослідженні проаналізовано усі газетні публікації конфліктної тематики від 1994 р. до середини 2004 р.

Часові рамки дослідження фіксуються від 1994 р. Такий відлік встановлено з наступних міркувань: на початку зазначеного року набув чинності Закон України „Про державну службу”, в якому вперше у законодавчій практиці нашої країни запроваджено інститут державної служби. До цього часу не був чітко визначений статус посадових осіб, які працювали в органах державної влади та місцевого самоврядування. Службовцями вважалися особи, котрі виконували організаційно-розпорядчі функції як в органах влади, так і на державних підприємствах, в установах та організаціях. Отже, 1994 р. став відправною точкою, з якої розпочалося виокремлення інституту державної служби та врегулювання статусу посадових осіб виконавчої влади та місцевого самоврядування нової держави і саме від неї розпочато дослідження теми.

Наукова новизна роботи визначається насамперед її предметом: уперше в журналістикознавчому дослідженні розглядається висвітлення конфліктності в місцевих органах влади, а також багатоаспектним, комплексним підходом до аналізу цього явища: уперше в теорії української журналістики аналізується змістове, жанрове, сюжетно-композиційне та стилістичне подання конфліктності засобами журналістики.

У роботі вперше всебічно розглядається висвітлення пресою конфліктних процесів, які відбуваються за безпосередньої або опосередкованої участі органів влади. Окреслюються особливості відображення у друкованих ЗМІ таких параметрів конфліктності, як структура, типологія, причини, динаміка, функції. На основі вивчення значного масиву газетних публікацій доводиться взаємопов'язаність конфлікту як складного соціально-психологічного явища зі змістовими та формотворчими характеристиками журналістських творів. Уперше обґрунтовується стратегія і тактика діяльності друкованих ЗМІ у конфліктогенних точках сучасного суспільного життя Львівщини. Викладаються пропозиції працівникам засобів масової інформації щодо висвітлення конфліктної тематики.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає у поглибленні знань про сучасну пресову практику відображення конфліктної дійсності, зокрема конфліктів, пов'язаних з місцевими органами влади. Практична цінність роботи визначається тим, що напрацювання автора можуть бути використані у діяльності працівників ЗМІ при висвітленні конфліктних процесів, а також у навчальному процесі - під час вивчення спеціального курсу з конфліктології, адаптованого для журналістів, редакторів. Подібний курс уже читається в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Особистий внесок здобувача. У дисертації представлені ідеї, концепції та результати особистих розробок автора. Дисертаційне дослідження, автореферат та опубліковані статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконані здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження, що включені до дисертації, відбулася на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (Львів, 1998); Міжнародній науковій конференції - Других Тикторівських читаннях „Українська видавнича справа на зламі століть: досягнення, перспективи, кадри” (Львів, 2002); Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях „Українська періодика: історія і сучасність” - п'ятій (Львів, 1998) та сьомій (Львів, 2002); Звітних науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства за 1999-2003 рр. (Львів, 2000-2004). Апробація засвідчила актуальність поставлених у дисертації проблем та потребу врахування напрацювань автора у практичній діяльності друкованих ЗМІ.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в чотирьох публікаціях у фахових збірниках, а також у шести статтях та матеріалах в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається з переліку скорочень, вступу, чотирьох розділів (12 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та літератури (289 позицій). Повний обсяг дисертації - 203 сторінки.

2. Основний зміст дисертації

У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й основні завдання роботи, визначено об'єкт і предмет дослідження, окреслено теоретичну і практичну цінність отриманих результатів, з'ясовано методи дослідження, аргументовано наукову новизну роботи, вказано на апробацію результатів дослідження.

Перший розділ - „Методологічні і теоретичні засади аналізу конфліктів у сучасному українському державотворенні засобами масової інформації” - присвячений загальнотеоретичним підходам до розуміння конфліктних процесів та демонструє стан розробленості проблеми.

У підрозділі 1.1 - „Методологічна канва дослідження конфліктних процесів” - аналізуються методологічні основи вивчення конфліктів. Розглядаються наукові постулати основоположників сучасної теорії конфлікту: К. Маркса, Г. Зіммеля, Л. Козера, Р. Дарендорфа. Принциповим моментом методології аналізу конфлікту є визнання останнього необхідним чинником розвитку суспільства. Оскільки конфліктні процеси супроводжують усю історію людства, і об'єктивно їх не можна викорінити, тому слід правильно регулювати.

У підрозділі 1.2 - „Проблема розуміння конфлікту ЗМІ” - розглядаються численні визначення конфлікту, запропоновані вітчизняними і зарубіжними науковцями. Зазначається, що до сьогодні не існує загальноприйнятої дефініції цього поняття. Відповідно єдиного трактування конфлікту не дотримуються і ЗМІ. Пресі притаманний широкий підхід: за конфліктні приймаються усі процеси, які характеризуються зіткненням протилежних інтересів, поглядів, цінностей, позицій, намірів. Часто у друкованих ЗМІ конфлікт ототожнюється зі скандалом - подією, випадком, що набуває широкого розголосу й ганьбить своїх учасників.

У підрозділі 1.3 - „Наукові погляди на журналістське зображення конфлікту” - здійснений огляд українських та зарубіжних наукових розвідок з досліджуваної теми. У них висвітлюються принципи журналістського відображення конфлікту, особливості відтворення перебігу конфронтації, зазначається необхідність з'ясування ролі реального протистояння. Проте жодна наукова праця не подає комплексного журналістикознавчого вивчення конфлікту.

У другому розділі - „Конфлікт як елемент змісту журналістських творів” - конфлікт досліджується як важливий елемент змісту газетних виступів. Автор розглядає, як відображений засобами журналістики конфлікт відтворює реальне протиборство.

У підрозділі 2.1 - „Природа конфлікту” - на масиві публікацій львівських газет детально проаналізовано висвітлення пресою основних параметрів конфлікту: структури, причин виникнення, типології, динаміки, функцій.

З'ясовано відображення засобами журналістики таких елементів структури конфлікту, як склад учасників, об'єкт, конфліктна ситуація, інцидент, конфліктна взаємодія, образи конфлікту, позитивні й негативні наслідки.

Аналіз висвітлених у пресі конфліктів засвідчує, що найпоширенішими причинами їх виникнення є розподіл ресурсів, взаємозалежність діяльності, незадовільне інформування, розбіжність в уявленнях і цінностях, відмінності в манері поведінки і життєвому досвіді.

У цьому підрозділі автор доповнює загальноприйняту типологію конфліктів новими критеріями диференціації, актуальними для дослідження конфліктної тематики. Додатковими засадами класифікації виступають тематика конфліктних процесів, їх локалізація, участь ЗМІ. За тематикою виділяються конфлікти: соціально-політичні, економічні, у сфері духовності; за локалізацією - внутрішні (всередині органів державної влади та органів місцевого самоврядування) і зовнішні (між органами влади і фізичними чи юридичними особами, що структурно не входять до них); за участю засобів масової інформації - конфлікти з безпосередньою участю ЗМІ (коли останні виступають опонентом) та з опосередкованою участю (коли мас-медіа відіграють роль третьої сторони).

Детально розглядається висвітлення пресою динаміки конфліктних процесів, а також їхніх функцій: творчої та руйнівної. З'ясовано, що загалом пресі не властиве трактування конфлікту як виключно негативного явища, однак таке тлумачення конфліктності є більш поширеним.

У підрозділі 2.2 - „Особливості відображення конфліктних процесів” - з'ясовуються схожість та розбіжність між реальним протиріччям і його відтворенням у пресі. Виокремлено дві взаємодоповнюючі тенденції журналістського зображення конфронтації: по-перше, самостійним предметом газетного вивчення може стати окремий аспект конфліктності; по-друге, автор може „освоїти” всі характеристики конфлікту, розкрити конфлікту взаємодію загалом. Тенденція до створення цілісного образу конфлікту полягає у встановленні змістових домінант, пошуку та увиразненні смислового центру колізії, смисловому розширенні зображуваного явища. Вибір варіанту представлення протистояння визначатиме різний масштаб сформульованої проблеми конфліктності.

У підрозділі 2.3 - „Парадокси конфлікту” - розглядається використання у пресі парадоксів конфлікту: парадоксу буття та семантичного парадоксу. Автор дефінітивно означує ці поняття. Парадокс буття - це формально-логічна суперечність, реально існуючий парадокс „з життя”, відтворений у журналістських творах; він може бути передісторією протиріччя, компонентом його структури чи наслідком конфлікту. Семантичний парадокс - це висловлювання, в основі якого лежить підкреслене поєднання логічно суперечливих, аж до повного взаємного виключення, протилежностей, або висловлювання, яке розходиться з усталеними нормами; такий парадокс завжди створюється пресою. Парадоксальний характер зображення виступає важливим резервом журналістики у дослідженні конфліктної дійсності.

У підрозділі 2.4 - „Специфіка заголовкового комплексу публікацій конфліктної тематики” - детально проаналізовано особливості заголовкових комплексів творів конфліктної тематики. Винесення „спресованої” інформації про конфлікт на початок журналістського твору, у заголовковий комплекс, дає змогу розширити проблемні питання конфліктності. Постійні рубрики забезпечують форум для виступів з конфліктологічного менеджменту та створюють ефект присутності цієї проблеми у полі зору читачів.

Третій розділ - „Текстуалізація конфлікту в пресі: формотворчі елементи” - присвячений жанровим, сюжетно-композиційним та стилістичним характеристикам журналістських творів конфліктної тематики.

У підрозділі 3.1 - „Конфлікт і жанротворчі фактори” - розглядається жанрова модифікація конфлікту. На основі аналізу газетних публікацій виводяться основні жанротворчі фактори: якісні особливості конфронтації, її кількісні характеристики, склад реальних чи потенційних учасників конфлікту.

Пошук оптимального варіанту в широкому діапазоні жанрів залежить насамперед від якісних характеристик конфронтації. Якщо конфлікт - очевидне, рельєфне зіткнення інтересів, то преса вдається до замітки та кореспонденції. Видовищні, яскраві за формою конфлікти найчастіше обслуговуються жанром репортажу. Коли об'єктом публікацій стає колізія, яка потребує глибокого опрацювання, журналісти шукають резерви у журналістському розслідуванні, статті, коментарі. До поширених прийомів жанрового оформлення конфлікту з очевидною увагою до його учасників належать звіт, інтерв'ю, листи читачів.

У підрозділі 3.2 - „Сюжетно-композиційні характеристики газетних виступів про конфлікти” - з'ясовується, що сюжет і композиція будуються найчастіше за законами адекватного відображення конфліктного процесу. Розглядаються приклади сюжетної побудови, використання окремих елементів сюжету. Визначаються композиційні прийоми, поширені у творах про конфлікти. Особливо вдалим й органічним для творів конфліктної тематики виглядає пошук виразної композиції на шляху паралельного викладу. Цьому особливо сприяє біполярність досліджуваного явища: одночасне і паралельне представлення конфліктуючих сторін вдало оголює поляризацію сил та унаочнює ключові розходження.

У підрозділі 3.3 - „Стилістичні засоби вираження конфронтації” - досліджуються особливості стилю й мови текстів конфліктної тематики. Окреслені основні тенденції у синтаксисі й лексиці газет: використання конкретно-чуттєвої позиції автора, активне залучення розмовних елементів, прагнення до стандартизованості газетної мови. Проаналізовано використання різних лексичних пластів, синтаксичних прийомів, зображально-виражальних та фразеологічних засобів.

Четвертий розділ - „Інформаційний потенціал преси у конфліктних точках державотворення” - присвячений авторській моделі діяльності преси в конфліктах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності.

У підрозділі 4.1 - „Стратегія інформаційної діяльності” - підкреслюється, що стратегія преси у конфліктних процесах випливає з важливого завдання засобів масової інформації - ефективно впливати на аудиторію. Про реалізацію стратегії свідчить виникнення у влади й населення різних за складністю реакцій: виконання, втягнення, соціальної гарантії, зацікавленості владних структур, прийняття журналістського виступу за консультацію. Однак не варто перебільшувати вплив ЗМІ. Розглянуті випадки з пресової практики, коли навіть багатократні опрацювання осередків конфліктності не змінювали становища, не викликали відповідної реакції.

У підрозділі 4.2 - „Тактичне мистецтво преси” - розглядаються види тактики інформаційної діяльності львівської преси у конфліктах: запобігання, вирішення, урегулювання, уникнення, роздмухування.

У підпункті 4.2.1 - „Запобігання” - аналізується діяльність друкованих ЗМІ щодо недопущення конфліктів у суспільному житті краю. Використовуючи зазначену тактику, журналісти друкованих ЗМІ працюють за такими напрямками: ідентифікація конфлікту; виявлення прихованих конфліктів; дослідження конфліктних ситуацій; підвищення соціальної компетенції населення.

У підпункті 4.2.2 - „Вирішення” - розглядається застосування львівською пресою тактики вирішення, якій властиві такі прийоми: напрацювання власних варіантів управління конфліктом; залучення арбітрів - відомих фахівців і високоморальних особистостей; розгляд конфлікту в компетентно вибудуваній комплексній картині соціального організму; оцінка актуального стану колізії; реалізація системи винагород; переакцентування параметрів конфлікту; переведення конфлікту в площину морально-духовних стосунків; залучення до обговорення читачів.

У підпункті 4.2.3 - „Урегулювання” - з'ясовується, що зазначена тактика передбачає діяльність преси, спрямовану насамперед на вивчення документальної бази щодо нейтралізації конфліктів; налагодження співпраці влади та інших ключових учасників конфлікту; спонукання до дотримання запропонованого владою варіанту розв'язання; засудження незгоди з прийнятими управлінськими рішеннями; констатацію конфлікту.

У підпункті 4.2.4 - „Уникнення” - на основі газетних публікацій констатується, що тактика уникнення реалізується львівською пресою за допомогою таких дій, як обхід конфлікту на основі об'єктивних критеріїв; самоусунення від інтерпретації конфліктних дій. Зазначається, що до такої тактики діяльності у конфліктах преса вдається вкрай рідко.

У підпункті 4.2.5 - „Роздмухування” - аналізуються приклади застосування друкованими мас-медіа тактики роздмухування конфліктних процесів. Участь досліджуваних газетних видань у конфлікті засвідчує успішне з точки зору роздмухування використання таких прийомів: розгляд проблеми через параметри конфліктності; заохочування конфліктної поведінки; зосередження уваги на суб'єктивних чинниках конфліктності; створення образу ворога; намагання примітизувати опонента; перехід від аргументів до особистих випадів; втягування у конфлікт значної кількості учасників; віртуальна глобалізація протистояння.

У „Висновках” узагальнені результати дослідження і викладені основні положення дисертації.

Досвід львівської преси з висвітлення конфліктності в органах влади засвідчує, що публікації на цю тему актуальні, відображають важливі конфліктні процеси. Газетні виступи засвідчують як серйозне змістове опрацювання пресою проблем конфліктності, так і наявність невикористаних ресурсів у зазначеному напрямку.

Хронологічні рамки досліджуваного газетного масиву дозволяють констатувати, що кількість газетних виступів з конфліктології постійно зростає. Це диктується як об'єктивним збільшенням осередків конфліктності та неминучим відтворенням їх у періодиці, так і суб'єктивним намаганням преси детально досліджувати їх.

Преса дедалі частіше розглядає конфлікти у системі державної служби, ототожнюючи конфліктні дії конкретних посадовців (здебільшого йдеться про „непривабливі” дії, некомпетентність або бездіяльність) з владою загалом, додаючи таким чином конфліктним процесам масштабності.

Спостерігається розбіжність між реальним конфліктом і його відображенням у пресі. Поряд з обов'язковим перенесенням у журналістику основних характеристик дійсного протистояння конфлікт, відтворений у пресі, і життєвий конфлікт відрізняються динамікою та структурою. Вимушена однолінійність конфлікту в пресі компенсується тим, що з реальних життєвих подій береться усе найсуттєвіше, найбільш характерне і конкретне.

Звернення преси до теми конфлікту неминуче позначається на змісті журналістських творів. Журналістському поданню конфлікту притаманне встановлення змістових домінант, пошук і увиразнення смислового центру протиборства. Крім цього, конфлікт, відтворений у пресі, набуває смислового розширення. Реальний конфлікт використовується у журналістських текстах як точка відліку авторського повідомлення, розглядається як первинний, що нанизує на себе похідні суперечності, як правило, у вигляді норм і цінностей. Таким чином у поле зору газет потрапляє широке коло взаємостосунків.

Дослідження жанрової модифікації творів конфліктної тематики засвідчує, що конфлікт виступає важливим жанротворчим елементом. До основних факторів, за якими можна здійснити максимально обґрунтований поділ текстів за жанрами, належать якісні особливості конфлікту, його кількісні характеристики, склад учасників.

„Конфліктне” обличчя преси визначають замітка й кореспонденція. Популярними також є звіт, репортаж, інтерв'ю. Перерозподіл у бік інформаційних жанрів продиктований великою кількістю конфліктів у суспільному житті та потребою їх оперативного й точного висвітлення.

Важливою характеристикою дослідження конфліктів у пресі виступає діалогізація процесу спілкування з читацькою аудиторією. Про це свідчать розгорнені інтерв'ю, листи читачів, „прямі лінії”, які є в доробку усіх газет, відкриті дискусії в редакціях з приводу конфліктних подій.

Конфлікт є важливим формотворчим елементом, що зумовлює сюжет і композицію журналістських творів. Сюжетна і композиційна будова творів найчастіше підпорядковується адекватному відображенню руху конфліктного процесу. Сюжет найбільш органічно відповідає життєвому матеріалу конфліктності і найвиразніше оформлює зміст у творах, що містять хронологічно послідовний виклад конфліктної динаміки. Використання окремих елементів сюжету спостерігається тоді, коли немає реального розгортання протиборства, і конфлікт як об'єкт газетної публікації пізнається в іншому русі: аналітичному поділі на елементи. Відтворення конфлікту полягає в логіці авторських роздумів, аналізі фактичних даних, побудові висновків.

З огляду на послаблення сюжету в журналістських текстах зростає роль композиції, покликаної логічно струнко продемонструвати погляди та дії конфліктуючих сторін, аргументи інших зацікавлених суб'єктів. Особливо вдалим й органічним для творів конфліктної тематики є пошук виразної композиції на шляху паралельного викладу. Цьому сприяє біполярність конфлікту: паралельний виклад вдало оголює поляризацію сил та унаочнює ключові розходження.

Особливості стилю газетних виступів про конфлікти полягають у збільшенні потенціалу емоційно-оцінних засобів за рахунок звертання до розмовної тенденції у лексиці та синтаксисі. Важливою стильовою ознакою „конфліктних” публікацій є також особистісна складова. Використання конкретно-чуттєвої позиції автора виражається в авторській оцінності, високій авторській модальності.

Виважене використання розмовних елементів у лексиці та синтаксисі газет слугує ефективному ознайомленню аудиторії з конфліктами у владних органах - сфері, яка значною мірою закрита для загалу. Поєднання суспільно-політичних понять й елементів розмовного стилю допомагає читачеві знайомитися зі серйозними темами, а їхня експресивна полярність приваблює і підтримує увагу.

Інформаційний потенціал преси у конфліктах визначається стратегією і тактикою її діяльності. Стратегія преси у конфліктних процесах зумовлена важливим завданням ЗМІ - ефективно впливати на аудиторію. Про реалізацію стратегії інформаційної діяльності свідчать масові реакції виконання, втягнення, соціальної гарантії, а також зацікавленості владних структур та прийняття журналістського виступу за консультацію.

Реалізацію стратегії інформаційної діяльності преси у конфліктах забезпечують тактики запобігання, вирішення, врегулювання, уникнення, роздмухування. Вибір оптимальної тактики залежить від якісних регістрів суб'єктно-об'єктних відносин: з одного боку, творчого завдання, особистісних характеристик журналіста, а з іншого - специфіки конкретного конфліктного процесу.

На основі висновків дослідження ми підготували рекомендації для представників ЗМІ.

Неприпустимо трактувати конфлікт однобічно, виключно як негативне явище. Принципово важливо виявляти ті аспекти конфліктності, що є продуктивними для суспільного життя, й повною мірою показувати їх.

Як важливий резерв розвитку газетної конфліктології слід розглядати посилення аналітизму журналістики за рахунок поглиблення компетентності газетних виступів, залучення авторитетів і фахівців; активного використання парадоксів конфлікту; оптимізації композиційних характеристик журналістських текстів цієї тематики. Варто продовжувати розвивати політексти (так звані „круглі столи”), які відображають різні думки та погляди на актуальні конфліктні процеси.

Розгляд у пресі таких параметрів конфлікту, як причини виникнення та точки зору конфліктуючих сторін, є обов'язковим для об'єктивного висвітлення конфліктних процесів.

Відхід газетної мови від книжності та офіційності повинен супроводжуватися виваженим і доречним використанням розмовно-просторічних конструкцій. Толерантність газетної публіцистики до нелітературної лексики не повинна шкодити нормативності викладу.

При визначенні тактики ЗМІ в конфліктних процесах необхідним є диференційований підхід преси до конфліктів залежно від їх значення. Конструктивні й деструктивні конфлікти повинні підлягати принципово різним тактичним розв'язанням. До конструктивних конфліктів редакціям газетам варто застосовувати тактики вирішення і врегулювання, намагаючись при цьому розвинути позитивні фактори конфліктності. Дія газет стосовно деструктивних конфліктів - це прогнозування, запобігання, уникнення. Оптимальним вважається такий стиль соціальної активності преси, при якому забезпечується гармонійний розвиток спілкування та співпраці. У всіх випадках засоби масової інформації повинні уміти вивчити ситуацію і знайти правильний шлях поведінки в конфлікті - шлях до ефективної, але не обов'язково безконфліктної діяльності.

Конфліктологічна освіта журналістів потребує більшої уваги, ніж їй приділено сьогодні. Для того, щоб грамотно висвітлювати конфліктні процеси, представники ЗМІ повинні знати закономірності виникнення, перебігу та завершення конфліктів. Доцільно включати вивчення основ конфліктології в програми вищих навчальних закладів та тренінги для працівників засобів масової інформації.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Уліцка О.В. Жанрове втілення конфлікту в журналістському творі: з досвіду львівських газет // Вісник Донецького національного університету. - Серія Б. Гуманітарні науки. - Донецьк, 2003. - Вип. 2. - С. 56-60.

2. Уліцка О.В. Моральний підхід до управління конфліктами (за публікаціями львівської періодики) // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / Львів. наук. бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. - Львів, 2003. - Вип. 11. - С. 279-292.

3. Уліцка О.В. Сюжетно-композиційні особливості представлення конфлікту друкованими ЗМК // Вісник Дніпропетровського національного університету. Літературознавство. Журналістика. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип. 6. - С. 107-112.

4. Уліцка О. В. Особливості відображення конфліктних процесів у засобах масової інформації // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / Львів. наук. бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. - Львів, 2004. - Вип. 12. - С. 124-129.

5. Уліцка О.В. Преса і влада: шляхи управління конфліктними процесами (за матеріалами регіональних газет) // Поліграфія і видавнича справа: Наук.-техн. зб. / Українська академія друкарства. - Львів, 2000. - Вип. 36. - С. 176-181.

6. Уліцка О.В. Преса про конфліктні процеси в сучасному українському державотворенні (за матеріалами газети “Поступ”) // Видавнича галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи: Наук.-практ. зб. - Львів: Аз-Арт, 2002. - С. 84-90.

7. Уліцка О.В. Використання парадоксу в журналістському відображенні конфлікту // Поліграфія і видавнича справа: Наук.-техн. зб. / Українська академія друкарства. - Львів, 2003. - Вип. 40. - С. 141-148.

8. Уліцка О.В. Стратегія управлінської діяльності преси у конфліктах: досвід львівських газет // Становление региональной журналистики: Сб. науч. раб. / Восточноукраинский национальный университет им. В. Даля - Луганск, 2004. - Вып. 1. - С. 119-122.

9. Уліцка О.В. Преса як інструмент впливу на конфліктне поле державної служби (за матеріалами газети “За вільну Україну” за 1997 рік) // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повід. п'ятої Всеукр. наук.-теорет. конф. 27-28 листопада 1998 р. - Львів, 1999. - С. 409-416.

10. Уліцка О.В. Конфлікт як елемент змісту ЗМІ // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повід. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф. 17-18 травня 2002 р. - Львів, 2002. - С. 459-461.

Размещено на Allbest.ru