Інструментарій засобів масової інформації у процесі формування іміджу політиків

У відомих в Україні періодичних виданнях (газети: “Факты”, “Урядовий кур'єр”) журналісти припускаються великої кількості логічних помилок.

Зазначені логічні помилки пояснюються характером публіцистичних текстів. Такий характер текстів ми визначаємо як “офіційне повідомлення”. Саме вказаний характер дозволяє журналістам (може, навіть, вимагає від автора) нехтувати “Логічними правилами доведень”, бо саме логічного доведення у газетному тексті на передових сторінках не потрібно в силу особливостей офіційної інформації, наприклад, про пересування голови держави, голови уряду, перших осіб області тощо. Самі по собі факти, викладені в офіційних повідомленнях, не є логічними посиланнями, тому не потребують аргументації та демонстрації доведення.

Логічні інструменти суперечливості ЗМІ при іміджуванні політиків є функціональним. До того, згаданий інструмент ЗМІ за характером своїх функцій може називатися не інструментом, а помилкою, яка пояснюється ефектом змушеного логічного контролю.

У підрозділі 3.5. ми розглядаємо інструментарій телевізійних ЗМІ в процесі формування іміджу політиків у новинному дискурсі України.

Предметом дослідження виокремлено “ефект навіювання” як маніпуляційний психолінгвістичний інструмент телевізійних масмедіа у процесі формування іміджу політиків у новинному дискурсі.

Нами було передбачено, що у процесі формування іміджу політиків засоби масової інформації (телевізійні інформаційні програми, новини) активно використовують маніпуляційний психолінгвістичний інструмент масмедіа “ефект навіювання”.

Для дослідження було здійснено спостереження за вербальною поведінкою журналістів, які вели інформаційні передачі, брали участь у телевізійних інтерв'ю, вели авторські програми на таких дев'яти каналах українського телебачення: УТ-1, Ера, Інтер, ICTV, 1+1, Новий, Україна, СТБ, 5 канал, НТН. Аналізу підлягали 111 телевізійних публіцистичних матеріалів, що виходили в ефір у період з 4 по 15 серпня 2006 року.

Висунуте передбачення підтвердилося частково, бо найактивнішим у мовленнєвій поведінці репортерів та ведучих на телебаченні виявилися тільки три таких мовленнєво-кінесичних маркери “Ефекту навіювання”: 1) розтягування голосних звуків у середині слова; 2) надмірна паузація та 3) завершення суггестії клішованими словами.

Результати емпіричного дослідження, що описані у третьому розділі, дозволили нам сформулювати такі висновки.

Усі п'ять елементів моделі ЗМІ-ФІП, а саме: мовознавчі, маркетологічні; ті, що аналізуються теоріями масової комунікації; маніпулятивні та іміджологічні - функціональні, а їх складові, тобто 91 конкретний інструмент, - взаємопов'язані між собою та утворюють систему.

Детально, було доведено, що такі інструменти моделі ЗМІ-ФІП, як: 1) “пряме коментування у ЗМІ”, 2) “віз” неіміджевої інформації та маленький “возик” іміджевої інформації про політика у ЗМІ”, 3) “співвідношення когнітивного фонду журналіста, який іміджує політика, з когнітивним фондом споживача інформації ЗМІ”, а також 4) “логічні інструменти суперечливості ЗМІ, 5) “конфлікт-контраст між стандартом літературної мови та експресією журналістів”, 6) “асиндентон, або коментування зображення політика поруч з об'єктами, до яких споживач ставиться позитивно”, 7) “іміджева вербальна тріщина” та 8) “терміновість і роздрібненість” - функціональні.

Верифікація функціональності психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Логічні інструменти суперечливості ЗМІ при іміджуванні політиків” довела, що у текстах журналістів фіксуються більше не суперечливості письмового мовлення ЗМІ, а помилки “Логічних правил доведення”, що ми назвали “Ефектом змушеного логічного контролю”; саме згаданий ефект ще раз підтверджує наше припущення щодо функціональності інструментів ЗМІ у контексті формування іміджу політиків.

4. Шляхом практичної верифікації нами було встановлено, що згадані інструменти ЗМІ для формування іміджу політиків ефективно й дієво функціонують у процесі формування журналістами іміджу українських політиків з позицій їх захисників та противників, а також у процесі формування іміджу політиків у період продовольчої кризи 2003 року в Україні і при утворенні в Інтернеті іміджу політичних лідерів у процесі обговорення проекту політичної реформи України.

5. Додатково ми довели факт різного ступеня функціональності інструментів ЗМІ в процесі формування іміджу політиків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі досліджувалася проблема утворення теоретичної моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків.

За результатами теоретичного та практичного досліджень ми дійшли таких загальних висновків.

1. Основним припущенням у роботі виступило твердження про те, що інструментарій ЗМІ у процесі формування іміджу політиків відбивається в теоретичній моделі, елементи якої при верифікації є реальними й ефективними.

Висунуте припущення було доведено.

2. За допомогою теоретичної моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (та практичної перевірки її положень), яка виступила в ролі засобу пошуку й опису функцій такого інструментарію ЗМІ, ми довели: ЗМІ мають систему щільно пов'язаних та взаємозумовлених психолінгвістичних інструментів, що в різній мірі актуалізовано використовуються у процесі формування іміджу політиків.

Окрім зазначеного, було виявлено, описано та класифіковано перелік, що складається з 91 психолінгвістичного інструменту ЗМІ для утворення та руйнування образів політиків. Виявлений та описаний психолінгвістичний інструментарій ЗМІ в процесі формування іміджу політиків ми вважаємо принципово новим і таким, що складає сутність всього дисертаційного дослідження.

3. Виявлений, описаний та класифікований перелік 91 психолінгвістичного інструменту ЗМІ у процесі формування іміджу політиків був розподілений нами на 31 психолінгвістичну групу інструментів ЗМІ, які, у свою чергу, склали взаємопов'язані 5 елементів моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків.

4. За допомогою класифікації основних положень наукових джерел останніх років були сформульовані головні принципи утворення теоретичної моделі інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків.

Гіпотеза була перевірена через теоретичну модель інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (таку модель ми скорочено, через абревіатуру, назвали “ЗМІ-ФІП” і обґрунтували всім дослідженням доцільність уведення такого терміну та його змісту в науковий обіг).

Особливістю нашого дослідження інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків є:

пошук, ідентифікація та опис конкретних інструментів (засобів, прийомів, форм);

з багаточисельних інструментів ЗМІ виокремлено такі, завдяки яким в інформаційному просторі засоби масової інформації формують імідж політиків;

протягом усього дослідження доводилася гіпотеза про те, що інструментарій ЗМІ є важливим чинником формування іміджу політиків;

практична перевірка функціональності ідентифікованих інструментів ЗМІ у процесі формування іміджу політиків підтвердила основне передбачення про те, що велика кількість прийомів та засобів, які використовують ЗМІ та які, на перший погляд, недотичні до формування іміджу політиків, взаємопов'язані між собою;

подібний взаємозв'язок системний, бо у випадку функціонального "збою", "виходу з ладу" одного-двох видів таких прийомів ЗМІ починають виконувати зворотну функцію - руйнівну; звідси є об'єктивним те, що у нашому дослідженні визначається системний характер ідентифікованих інструментів ЗМІ у процесі формування іміджу політиків;

згадану системність ми знайшли і визначили через теоретичну модель;

модель ЗМІ-ФІП не може вважатися такою, яка пояснює механізми утворення політичного іміджу, політичного портрету чи політичної біографії; запропонована нами модель ЗМІ-ФІП також не може розглядатися як така, що пояснює закономірності політичної реклами чи, ширше, рекламної комунікації в журналістиці;

модель ЗМІ-ФІП уперше в українському журналістикознавстві описує та пояснює механізми і закономірності психолінгвістичного характеру інструментів ЗМІ, які використовуються у процесі формування іміджу політиків;

оскільки в Україні психолінгвістичний напрямок майже не розробляється як базовий, теоретичний у рамках журналістикознавства, остільки є об'єктивні причини вважати результати нашого дослідження новим напрямком у журналістикознавстві.

7. Одержані нами у дослідженні результати можуть вважатися такими, що мають наукову новизну. По-перше, ми утворили нову теоретичну модель інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (модель ЗМІ-ФІП). По-друге, наша модель ЗМІ-ФІП удосконалила існуючі моделі масової комунікації (наприклад, синтетичну модель масової комунікації Т. Гобан-Класа та семіотичну модель масової комунікації Г.Г. Почепцова з боку психолінгвістичної деталізації їх функцій та складових. По-третє, через доведення реальності функцій моделі ЗМІ-ФІП ми здійснили психолінгвістичне тлумачення інструментарію ЗМІ, що використовується журналістами під час утворення та руйнування образу політиків.

8. Одержані у нашому дослідженні результати та їх інтерпретація мають, на наш погляд, практичне значення, перш за все, для розвитку в Україні теорії масової комунікації, тому що дозволяють переглянути існуючі положення із синтетичної точки зору соціопсихолінгвістичного тлумачення процесів формування іміджу політиків.

9. Цінність одержаних нами результатів для журналістикознавства України полягає у чітко номенклатуризованому описі психолінгвістичних інструментів, завдяки яким ЗМІ утворює або руйнує образ політиків.

10. Діапазон практичного використання результатів, одержаних нами в дослідженні, для роботи ЗМІ може бути розповсюдженим на аналітичні програми та програми новин, на ток-шоу, телемости, інтерактивне спілкування журналістів зі споживачами інформації, в якій формується імідж політиків.

11.Ураховуючи узагальнену підсумкову оцінку результатів нашого дослідження, слід зазначити перспективні напрямки та шляхи, наукові завдання, що постають перед майбутніми дослідниками.

По-перше, запропоновану нами теоретичну модель ЗМІ-ФІП слід верифікувати не тільки через велику кількість вітчизняних каналів масової інформації (періодичних друкованих, телевізійних, віртуальних видань тощо), але й через, спочатку фокус-групи, потім через цілеспрямовані диференційовані вибірки, і, нарешті, через дослідження великої кількості іноземних інформаційних каналів. Такий пропонований порядок дослідження особливостей моделі ЗМІ-ФІП дозволить підтвердити перспективну гіпотезу щодо універсального характеру функцій нашої моделі.

По-друге, у майбутньому, разом зі змінами, які об'єктивно та необхідно будуть відбуватися у суспільстві, а також у свідомості споживачів інформації ЗМІ, слід не тільки практично перевіряти (досліджувати) запропоновану нами модель ЗМІ-ФІП (її доцільність, функціональність, ефективність та дієвість), але й ураховувати необхідність доповнення діапазону функцій, переліку кількості та якості психолінгвістичних інструментів ЗМІ для утворення та руйнування образу політиків.

По-третє, тому що прогресивна зміна та уніфікація каналів транслювання інформації вимагатиме змін у прийомах та формах презентації в ЗМІ іміджу політиків, необхідно буде досліджувати вплив на свідомість споживачів інформації як нових каналів трансляції, так і саму специфіку нових психолінгвістичних інструментів ЗМІ.

Результати, одержані нами в ході теоретичного та практичного досліджень, дозволяють сформулювати декілька таких практичних пропозицій.

А. Менеджерам ЗМІ, у тому числі редакторам, необхідно ознайомитися з конкретним переліком психолінгвістичних інструментів ЗМІ для формування іміджу політиків. Після детального вивчення запропонованих нами результатів дослідження прийняти рішення про дозований доступ до них низових працівників ЗМІ з метою обмеження їх неконтрольованого та некоректного негативного використання.

Б. Після набуття навичок та оволодіння технологією використання запропонованого нами психолінгвістичного інструментарію ЗМІ для формування іміджу політиків конкретними журналістами та ведучими популярних теле- та радіопрограм пропонуємо дозволити використовувати 91 психолінгвістичний інструмент ЗМІ як засіб інформаційної війни з метою необхідності дотримуватися суперечними сторонами основних принципів журналістики (розуміємо - людяності), а саме: чесності, правдивості, об'єктивності, справедливості та неупередженості.

В. Пропонуємо широкому колу авторів Інтернет-продукції (як вербальної, так і невербальної) урахувати встановлений нами факт її низької ефективності у процесі формування іміджу політиків.

Г. Пропонуємо шефам-редакторам, редакторам та відповідальним за випуски інформаційних матеріалів (у будь-якому вигляді) звернути увагу на низький логічний рівень текстів журналістів та позаштатних дописувачів. Серед поширених помилок, особливо у газетних та журнальних текстах, ми виокремлюємо такі, які виникають із причин незнання або неволодіння авторами текстів “Правилами логічного доведення”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Холод О.М. Імідж: мовлення полiтикiв: Монографія / Київський національний унiверситет iменi Тараса Шевченка. - К., 2002. - 142 с.

Холод О.М. Iмiдж: мовлення полiтикiв: Монографія. В 2 ч. / За ред. докт. філол. н., проф. Різуна В.В. / Київський національний унiверситет iменi Тараса Шевченка - К., 2003. - Ч.2. - 259 с.

Холод О.М. ЗМІ та імідж політиків: Монографія / За ред. докт. філол., н., проф. Різуна В.В. / Київський національний унiверситет iменi Тараса Шевченка - К., 2004. - 343 с.

Холод О.М. Інмутація у масмедіа: Монографія / Київський національний унiверситет iменi Тараса Шевченка. - К., 2006. - 167 с.

Холод О.М. Основи іміджології: Курс лекцій / Київський університет імені Тараса Шевченка. - К., 2002. - 182 с.

Холод О.М. ЗМІ як засіб формування іміджу політика // Наукові записки Інституту журналістики. - 2003. - Т. 10. - С. 141-148.

Холод О.М. Висвітлення у ЗМІ мовленнєвих витворів політиків як інструмент соціальних технологій // Наукові записки Інституту журналістики. - 2004. - Т. 13. - С. 97-103.

Холод О.М. ЗМІ та іміджування політиків // Наукові записки Інституту журналістики. - 2004. - Т. 14. - С. 106-118.

Холод О.М. ЗМІ як діагностичний інструмент утворення іміджу за допомогою аналізу “звукових малюнків” мовлення політиків // Наукові записки Інституту журналістики. - 2004. - Т. 15. - С. 121-127.

Холод О.М. Роль ЗМІ у формуванні парадигми психолінгвістичного інструментарію при іміджуванні політиків // Наукові записки Інституту журналістики. - 2004. - Т. 17. - С. 74-86.

Холод О.М. Зв'язок психолінгвістичного інструментарію ЗМІ з технологіями маркетингової комунікації при іміджу ванні політиків // Наукові записки Інституту журналістики. - 2005. - Т. 20. - С. 95-100.

Холод О.М. Бідність багатослівності // Філологічні студії. Волинський державний університет імені Лесі Українки. - 2003. - № 1. - С. 159-163.

Холод О.М. Вербальна діагностика іміджу політиків як соціальна технологія // Вісник Черкаського державного університету. Серія “Філологічні науки”. - 2003. - Вип. 46. - С. 123-134.

Холод О.М. Семантичні поля вербального негативізму в іміджі політика (на прикладі вживання дієслів) // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Мовознавство”. - 2003. - Вип. 8. - С. 147-153.

Холод О.М. Психолінгвістичні маркери iмiджу полiтикiв з позицій бібліопсихології М.О. Рубакіна // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Мовознавство”. - 2004. - Вип. 3. - С. 310-314.

Холод О.М. Лінгвістичні засоби Інтернету у процесі формування іміджу політиків // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Мовознавство”. - 2005. - Вип. 2/1. - С. 278-285.

Холод О.М. Зв'язок психолінгвістичного інструментарію ЗМІ з технологіями маркетингової комунікації при іміджуванні політиків // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Філологічні науки. - 2004. - № 3. - С. 242-250.

Холод О.М. Засоби масової інформації, інформаційна подія та імідж політиків // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Філологічні науки. - 2004. - № 7. - 235-250.

Холод О.М. Особливості вивчення мовлення політика у ЗМІ з позицій лінгвістики // Вісник Львівського університету. Сер. Журналістики. - 2004. - Вип. 25. - С. 382-389.

Холод О.М. Специфіка використання інструментів риторичної маніпуляції ЗМІ // Лінгвістичні дослідження: Зб. Наукових досліджень / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. - Харків, 2004. - Вип. 14. - С. 107-117.

Холод О.М. “Звукові малюнки” мовлення депутатів Верховної Ради України // Лінгвістичні дослідження: Зб. наукових досліджень / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. - Харків, 2005. - Вип. 15. - С. 99-106.

Холод О.М. Психолінгвістична маніпуляція у засобах масової інформації (функціональність прагматичних одиниць “великого психозу” помаранчевої революції) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наукових досліджень / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. - Харків, 2005. - Вип. 16. - С. 162-165.

Холод О.М. Засоби масової інформації та теорія масової комунікації // Лінгвістичні дослідження: Зб. наукових досліджень / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. - Харків, 2006. - Вип. 19. - С. 128-132.

Холод О.М. Текст як психолінгвістичний інструмент журналістів // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія. - 2004. - Вип. 214-215. - С. 171-175.

Холод О.М. Бібліопсихологічні засади іміджу політиків // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 2004. - № 2. - С. 86-89.

Холод О.М. Мовленнєва дискредитація (або Журналістський інструментарій формування комічного в іміджу російського політикуму кінця

90-х років ХХ століття) // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2005. - № 2. - С. 167-171.

Холод О.М. Прагматичні ознаки інмутаційного інструменту ЗМІ “Вдале збудження актуальних фрагментів” // Східнослов'янська філологія. Мовознавство. Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов. -- Горлівка, 2006. - Вип. 10. - С. 232-239.

Холод О.М. ЗМІ: психолінгвістичні інструменти маніпуляції ззовні через "фахові" оцінки // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - 2006. - Вип. 9. - С. 17-181.

Холод О.М. Інмутація та маніпуляція у засобах масової інформації (співвіднесення семантики термінів) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Сер. Філологія / Відп. ред. Н.Л. Іваницька. - 2006. - Вип. 8. - С. 113-118.

Статті у наукових виданнях

Холод А.М. Психологический портрет президента (к проблеме создания ложного и истинного имиджа политического лидера страны) // Политический дискурс в России-2: Материалы рабочего совещания 29 марта 1998 года. - М.: Диалог МГУ, 1998. - С. 76-79.

Холод О.М. Відображення у ЗМІ процесу іміджування політиків під час подій, пов'язаних з продовольчою кризою літа 2003 року в Україні // Вісник Міжнародного дослідного центру “Людина: мова, культура, пізнання”: Щоквартальний науковий журнал. - Т. 2. - К., 2004. - С. 5-25.

Холод О.М. Інтернет: ефективність психолінгвістичного інструменту // Вісник Міжнародного дослідного центру “Людина: мова, культура, пізнання”: Щоквартальний науковий журнал. - Т. 3. - К., 2004. - С. 7-17.

Холод О.М. Терміновість і роздробленість як психолінгвістичний інструмент електронних засобів масової інформації // Вісник Міжнародного дослідного центру “Людина: мова, культура, пізнання”: Щоквартальний науковий журнал. - Т. 4. - К., 2005. - С. 6-15.

Холод О.М. Модель інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків: мовознавчі та маркетингові складові // Вісник Міжнародного дослідного центру “Людина: мова, культура, пізнання”: Щоквартальний науковий журнал. - Т. 5. - К., 2005. - С. 7-31.

Холод А.М. Психолінгвістичний інструмент ЗМІ в теорії масової комунікації // Вісник Міжнародного дослідного центру “Людина: мова, культура, пізнання”: Щоквартальний науковий журнал. - Т. 7. - К., 2005. - С. 30-39.

АНОТАЦІЯ

Холод О.М. Інструментарій засобів масової інформації у процесі формування іміджу політиків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.08 - журналістика. - Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено проблемі аналізу інструментарію засобів масової інформації (ЗМІ) у процесі формування іміджу політиків. Запропонована теоретична модель інструментарію ЗМІ у процесі формування іміджу політиків (модель ЗМІ-ФІП). Розглянуто функції елементів моделі з таких позицій: мовознавчої, маркетингової, теорії масової комунікації, іміджологічної. Окремо аналізується маніпуляційна складова моделі ЗМІ-ФІП. Запропонована модель складається з 91 психолінгвістичного інструменту ЗМІ для формування іміджу політиків. Функціональність згаданого інструментарію моделі ЗМІ-ФІП перевіряється через теоретичне та практичне дослідження. За результатами дослідження здійснено детальний опис інструментарію ЗМІ та сформульовані умови їх функціонування в інформаційному просторі.

Ключові слова: модель інструментарію засобів масової інформації у процесі формування іміджу політиків, психолінгвістичний інструмент ЗМІ.

АННОТАЦИЯ

Холод А.М. Инструментарий средств массовой информации в процессе формирования имиджа политиков. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальности - 10.01.08 - журналистика. - Институт журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблеме анализа инструментария средств массовой информации (СМИ) при формировании имиджа политиков.

Предложена теоретическая модель инструментария СМИ при формировании имиджа политиков (модель СМИ-ФИП). Рассмотрены функции элементов модели с таких позиций: лингвистической, маркетинговой, теории массовой коммуникации, имиджелогической. Также анализируется манипуляционная составляющая модели СМИ-ФИП.

Предложенная модель состоит из таких элементов: субъект (СМИ) при формировании имиджа политиков; пять функциональных элементов; условия функционириования инструментария СМИ и объекта (потребителя) СМИ при формировании имиджа политиков.

Пять элементов модели СМИ-ФИП названы нами таким образом:

лингвистические (психолингвистические) инструменты СМИ;

психолингвистические инструменты технологии маркетинговых коммуникаций, которые используют СМИ;

психолингвистические инструменты СМИ, которые анализируют теории массовой коммуникации при презентации имиджа политиков;

манипуляционные психолингвистические инструменты СМИ;

имиджелогические психолингвистические инструменты СМИ.

В свою очередь, каждый из названных пяти элементов модели СМИ-ФИП дифференцируется на группы элементов. Таких подгрупп вычленяется 31. В каждой из подгрупп экспериментально-аналитическим путём идентифицируются 91 психолингвистический инструмент.

Функциональность упомянутого инструментария модели СМИ-ФИП проверяется с помощью теоретического и практического исследования, результаты которого подробно описаны в третьей главе диссертации. Для экспериментальной проверки функциональности психолингвистических инструментов СМИ методом случайного выбора из 91 инструмента были отобраны 10. Они в равных долях представляли составляющие пяти названных элементов модели СМИ-ФИП. Верификация функциональности 10 отобранных инструментов производилась при анализе перечисленных далее информационных событий и процессов в СМИ.

Использование инструментов манипуляции СМИ, которые изменили акценты восприятия массовым потребителем информации об исторических событиях насильственной коллективизации (1929-1930 гг.).

Самопрезентация политиков и презентация их имиджа со стороны оппозиции (ноябрь 1999 года - январь 2004 года).

Создание в Интернете имиджа политических лидеров в процессе обсуждения проекта политической реформы Украины (январь 2003 года - декабрь 2003 года).

Создание имиджа украинских политиков в период продовольственного кризиса в Украине (июнь-июль 2003 г.).

Использование инмутационного инструмента “Использование СМИ умелого возбуждения журналистскими текстами при формировании имиджа политиков актуальных фрагментов общественно-политического опыта потребителей информации”, который фиксировался во время выдвижения кандидатов в президенты Украины в период с 03 по 26 июля 2004 года.

Функционирование психолингвистических единиц “великого психоза” оранжевой революции как составляющих психолингвистической манипуляции в СМИ (октябрь-ноябрь 2004 г.).

Использование процессов коммуникативной суггестии в вербальном поведении телевизионных журналистов (ведущих информационных программ и репортерёв) при формировании имиджа политиков в новостном политическом дискурсе (август 2006 г.).

По результатам исследования предложено описание инструментария СМИ, уточнён его состав. Также сформулированы условия функционирования инструментария модели СМИ-ФИП в информационном пространстве.

Ключевые слова: модель инструментария средств массовой информации в контексте формирования имиджа политиков, психолингвистический инструмент СМИ.

ANNOTATION

Kholod О.M. The mass-medial instruments in process of the created of the image politicians. - A manuscript.

The thesis is presented to obtain a Doctor's Degree of Philology in the specialization 10.01.08 - Journalism. - Institute of Journalism, Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2007.

The dissertation covers of the problem analysis of the mass-media's instruments in the context of the created politician's image. The theoretical model of the instruments of the mass-media in context of the creation the image of politicians (model MM-CIP) is proposed. The functions of the elements model to analysis witch the positions: of a linguistic, marketing, of the theory mass-communication, of the imagelogy. The manipulation as the elements of the model MM-CIP is analysis separately. A proposing the model has 91 psycholinguistic mass-medial instruments for the created of the image politicians. The functionality of instruments of the model MM-CIP was examined through the theoretical and practical researches. For results of the research made the description of the instruments mass-media and formulated the conditions of their functionality in informational expanse.

Key words: the model of the mass-medial instruments in context of the created of the image politicians; psycholinguistic instrument of the mass-media; the create and the destruction of the image.

Размещено на Allbest.ru