Галузева система науково-медичної інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Тема: «Галузева система науково-медичної інформації»

1. Наукова інформація та темпи її зростання

Наукова інформація - це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об'єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці.

Наукова інформація - результат науково-дослідницької діяльності, отриманий в процесі пізнання навколишнього світу.

Основні ознаки наукової інформації:

- вона отримується в процесі пізнання закономірностей об'єктивної дійсності, підґрунтям якої є практика, і подається у відповідній формі;

- це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, виробничої та громадської діяльності.

Значення і роль інформації в тому, що, по-перше, без неї не може бути проведене те чи інше наукове дослідження, по-друге, інформація досить швидко старіє, і потрібне постійне поновлення матеріалів. За даними зарубіжних джерел інтенсивність старіння інформації становить понад 10% на день для газет, 10% на місяць для журналів, 10% на рік для книг і монографій.

Окрім цього, інформація для дослідника є предметом і результатом його праці. Осмислюючи та опрацьовуючи потрібну інформацію, дослідник видає специфічний продукт: - якісно нову інформацію. При цьому підраховано, що біля 50% свого часу дослідник витрачає на пошук інформації. Тому досить відповідальним етапом наукового дослідження є вміння оперативно знаходити і опрацьовувати потрібну інформацію з теми дослідження.

наукова інформація медичний

2. Застосування технічних засобів у пошуку інформації

Спеціальні технічні засоби отримання інформації - технічні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, запрограмовані або модернізовані для виконання завдань з пошуку та отримання інформації.

Найбільш поширені шляхи пошуку інформації:

* вивчення бібліотечного каталогу;

* за допомогою пошукових систем в Інтернеті;

* у довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій. У них після статті на визначені теми дається список літератури;

* комунікативний -- можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту.

Найбільш доступними для дослідників є, звичайно, бібліотечні каталоги. Систематичний каталог як інформаційно-пошукова система дає можливість швидко зорієнтуватися, чи є в бібліотеці книги з тієї галузі науки, яка цікавить дослідника. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп'ютера.

Сьогодні найбільш зручним та сучасним засобом пошуку й систематизації необхідної інформації для проекту є інтернет-ресурси.

В Інтернеті можна отримати різноманітну інформацію -- від прогнозу погоди до інформації про політику, техніку і технології, меблеве виробництво, медицину, наукові відкриття тощо. Складно навіть уявити, що неможливо знайти в мережі Інтернет.

Інформацію в Інтернеті шукають за:

* тематичними каталогами;

* за допомогою пошукових машин.

Існує думка, що в Інтернеті є все. Однак, це не зовсім так. Матеріали для розміщення в мережі готують звичайні люди (зрозуміло, фахівці своєї справи), тому там можна віднайти лише те, що вони вважають за потрібне. Однак завдяки їх творчості в мережі утворилося понад двох мільярдів Web-сторінок. В Інтернеті каталоги та покажчики розрізняються технологією підготовки. Над каталогами працюють люди, а покажчики формуються автоматично. Під час каталогізації ресурсу досвідчений редактор уважно проглядає його, визначає, до якої галузі знань його можна віднести, і вносить у відповідний каталог. Найбільш великий каталог Інтернету -- Yahoo. У ньому працює понад 150 кваліфікованих редакторів. Це велика організація, проте її зусиль вистачає лише на те, щоб підтримувати найбільш актуальні каталоги. А не вносити нові.

Для пошуку інформації в мережі Інтернет найчастіше використовують інформаційно-пошукові машини. Такими пошуковими машинами є: Мета, Ukrnet, Atlas, Google, Рамблер, Яндекс, Yahoo, Excite, Hotbot та інші. Потрібно ввести адресу такої системи (наприклад: www.ukrnet.ua) в адресний рядок програми-браузера Internet Explorer. Після цього загрузиться головна сторінка пошукової системи. Пошук потрібної інформації можна здійснити за допомогою ключових слів або за допомогою Web-каталогів.

Як свідчить практика, пошукові машини дають можливість здійснити найбільш повний пошук у рамках заданої теми.

3. Державні установи із збирання та опрацювання науково-технічної інформації

До основних інститутів і організацій України, які здійснюють централізований збір і обробку основних видів опублікованих документів, належать: Книжкова палата України, Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського та інші бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного або регіонального рівня.

4. Основні обліково-реєстраційні бібліографічні видання. Інші джерела інформації

Бібліографічні видання містять упорядковану сукупність бібліографічних записів, показують, що видано з питання, яке цікавить спеціалістів. Бібліографічні описи виконують дві функції. Вони сповіщають про появу документа (сигнальна функція і повідомляють необхідні відомості про його місцезнаходження (адресна функція). З бібліографічних записів складають покажчики і бібліографічні списки.

Бібліографічні покажчики найчастіше є сигнальними і складаються з переліку бібліографічних записів, часто без анотацій і рефератів. Ці видання з максимальною повнотою інформують про вихід у світ вітчизняної і зарубіжної літератури, їх характеризує оперативність підготовки за порівняно короткий термін від часу виходу публікації до відображення її в покажчику.

Допомогу в пошуку літературних джерел надають реферативні видання, які містять публікації рефератів, що включають скорочений виклад змісту первинних документів (або їх частин) з основними фактичними даними і висновками. До реферативних видань належать реферативні журнали, реферативні збірники, експрес-інформації, інформаційні листівки та ін. Як правило, ці видання найповніше відображають усі документи з конкретної галузі, причому як опубліковані, так і неопубліковані (РЖ "Економіка. Економічні науки", "Політика. Політичні науки" та ін.).

При відборі літературних джерел дослідники мають звернути особливу увагу на видання Книжкової палати України: бібліографічні покажчики "Літопис книг", "Літопис газетних статей", "Літопис журнальних статей", "Літопис нот", "Літопис образотворчих видань", "Літопис рецензій", "Нові видання України", "Періодичні та продовжувані видання" та ін.

Особливе значення для пошуку та аналізу літератури, що видана в минулі роки, має ретроспективна бібліографія, призначенням якої є підготовка і розповсюдження бібліографічної інформації про твори друку за певний період часу в минулому. Ретроспективна бібліографія представлена широким колом посібників. Серед них - тематичні покажчики та огляди, внутрікнижкові і пристаттеві списки літератури, каталоги, прайс-листи видавництв, персональна і краєзнавча бібліографія та ін. Тематичні покажчики і огляди - основна частина ретроспективних видань.

Поряд із інформаційними виданнями органів НТІ для інформаційного пошуку слід використовувати автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази і банки даних, Internet. Дані пошуку можуть бути використані безпосередньо, однак частіше вони служать сходинкою (ключем) до виявлення первинних джерел інформації, якими є наукові праці (монографії, збірники) та інші необхідні для наукової роботи видання.

Широке використання бібліографічних покажчиків, баз і банків даних, а також Internet забезпечить повноту відбору опублікованих і неопублікованих джерел з досліджуваної теми.

5. Види наукової інформації

Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.

Вторинна інформація - це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Особливе значення первинна і вторинна інформація має для написання дисертації, оскільки служить теоретичним та експериментальним підґрунтям для досягнення мети дослідження і розв'язання його завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень дисертації, їх достовірності й новизни.

Науковим уважається видання, що містить результати теоретичних й (або) експериментальних досліджень, а також науково підготовлені до публікації пам'ятки культури й історичні документи. Наукові видання діляться на види: монографія, автореферат дисертації, препринт, збірник наукових праць, матеріали наукової конференції, тези доповідей наукової конференції, науково-популярне видання.

Монографія -- наукове або науково-популярне книжкове видання, що містить повне й всебічне дослідження однієї проблеми або теми й належить одному або декільком авторам.

Автореферат дисертації -- наукове видання у вигляді брошури, яке містить складений автором реферат проведеного ним дослідження, що представляється на здобуття наукового ступеня.

Препринт -- наукове видання, що містить матеріали попереднього характеру, які публікуються до виходу самого видання.

Збірник наукових праць -- збірник, що містить дослідницькі матеріали наукових установ, навчальних закладів або товариств.

Матеріали наукової конференції -- науковий неперіодичний збірник, що містить підсумки наукової конференції (програми, доповіді, рекомендації, рішення).

Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції -- науковий неперіодичний збірник, що містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей й (або) повідомлень).

Науково-популярне видання -- видання, що містить відомості про теоретичні й (або) експериментальні дослідження у галузі науки, культури й техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалістові.

Навчальне видання -- це видання, що містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для викладання й вивчення, і розраховане на учнів різного віку й ступеня навчанні Види навчальних видань: підручник, навчальний посібник, навчально-методичний посібник й ін.

Підручник -- навчальне видання, що містить систематичний виклад навчальної дисципліни, який відповідає навчальній програмі й офіційно затверджений як даний вид видання.

Навчальний посібник -- навчальне видання, що доповнює або частково (повністю) замінює підручник, офіційно затверджений як даний вид видання.

Навчально-методичний посібник -- навчальне видання,що містить матеріали за методикою викладання навчальної дисципліни або за методикою виховання.

Довідкове видання -- видання, що містить короткі відомості наукового або прикладного характеру, які розташовані в порядку, зручному для їх швидкого відшукання, не призначене для безперервного читання. Це -- словники, енциклопедії,довідники тощо.

Інформаційне видання -- видання, що містить систематизовані відомості про документи (опубліковані, неопубліковані, які не підлягають публікації) або результат аналізу й узагальнення відомостей, представлених у першоджерелах, що випускає організація, яка здійснює науково-інформаційну діяльність, у тому числі органи науково-технічної інформації. Ці видання можуть бути бібліографічними, реферативними,оглядовими.

Періодичні видання - це журнали, бюлетені та інші видання з різних галузей науки і техніки. В періодичних виданнях можуть друкуватись праці і їх результати. Виклад матеріалу проводиться в популярній, доступній формі.

6. Види читання

Читання -- один з найважливіших видів мовної діяльності, тісно пов'язаний як з вимовою, так і з розумінням мови. Також читання -- це здатність сприймати, розуміти інформацію, яка записана (передана) тим або іншим способом або відтворена технічними пристроями.

Види:

Рідною мовою й іноземною

Читання іноземною мовою значно важче читання рідною; визначається ступенем володіння іноземною мовою і цілями навчання.

Переглядове і навчаюче

Переглядове (ознайомлювальне) читання має на меті отримання загальної інформації. Цим видом читання ми користуємося тоді, коли нам необхідно переглянути книгу, журнал, статтю тощо Нам не потрібно знати подробиці і розуміти зміст тексту. Тут для нас головне -- отримати загальне уявлення про зміст у цілому. Про що текст взагалі і визначити, чи представляє даний матеріал для нас інтерес.

Всі наші зусилля спрямовані лише на те, щоб визначити чи є потрібна нам інформація у даному тексті.

Переглядове читання ми використовуємо для того, щоб зрозуміти в загальних рисах, про що даний текст, а не що саме повідомляється по тому чи іншому питанню.

Цей вид читання вимагає наявності у читача досить значного об'єму мовного матеріалу, тому у школі навчають лише окремим його прийомам, що забезпечує визначення теми тексту. Час, що відводиться на перегляд, визначається з розрахунку 1 -- 1,5 сторінки за хвилину.

Метою навчаючого читання є детальне вивчення змісту тексту.

Поряд з практичними навичками, навчання читанню сприяє підвищенню освіченості та вихованості. Читання великою мірою реалізує пізнавальну функцію мови. Правильний підбір текстів дає можливість використовувати інформацію, що у них міститься, для розширення загального кругозору учнів та у виховних цілях. При читанні розвивається мовна спостережливість, і учні привчаються уважніше ставитися до мовного оформлення своїх думок.

Художнє читання

Художнє читання -- публічне виконання літературних творів. Художнє читання -- жанр естрадного мистецтва.

А також:

Суцільне читання передбачає уважне прочитання книги або окремих її розділів без відволікань і зупинок для записів.

Вивчення -- процес продовження попередньої роботи з книгою (суцільне читання), що передбачає:

* вимогливе ставлення до усвідомлення понять, суджень правил;

* чітке розуміння основних положень, тез, встановлення взаємозв'язків між ними;

* усвідомлення цінності прикладів, пояснень та ілюстрацій;

* уміння відшукати у власному досвіді та в життєвій практиці нові й додаткові приклади до тих положень, які висвітлені в конкретній книзі;

* уміння відокремлювати головне від другорядного;

* уміння критично розібратися у змісті книги, дати об'єктивну оцінку основних положень книги, статті.

Часткове читання застосовують у тих випадках, коли з певної книги (статті) необхідно опрацювати лише окремі розділи, питання та ін.

Синтетичне читання являє собою конкретне і кожен раз раціональне використання усіх видів читання.

7. Галузева система науково-медичної інформації

Характеризуючи сучасну структуру галузевої системи НМІ в Україні, варто відзначити, що вона має три рівні.

Перший -- це Укрмедпатентінформ МОЗ України(концентрує фонди науково-методичної документації, зокрема методичні рекомендації, інформаційні листи, матеріали щорічних досягнень за різними напрямами медицини, БД нововведень, видає"Український реферативний журнал" та Інформаційний реєстр нововведень); відділ докторантури і аспірантури, наукової медичної інформації та інтелектуальної власності Науково-координаційного управління(НКУ) Академії медичних наук(АМН) України(концентрує фонди звітів про наукові дослідження кожної установи, звіти про діяльність установ тощо) та Національна наукова медична бібліотека МОЗ України(фонди науково-технічної, медичної літератури та літератури з інших питань охорони здоров'я).

Другий -- органи наукової медичної інформації науко-во-дослідних інститутів(НДІ) та вищих медичних закладів освіти(ВМЗО).

Третій -- обласні наукові медичні бібліотеки(ОНМБ), обласні структури медико-статистичної та науково-інформаційної роботи, штатні органи(відділення, сектори) науково-інформаційної роботи практичних медичних закладів(у структурі організаційно-методичних відділів тощо).

Оскільки головним інформаційним центром науково-медичної інформації в Україні є Укрмедпатентінформ МОЗУ, то саме його діяльність впливає на рівень і значення інформаційного забезпечення медичної науки та охорони здоров'я в Україні. Тому доцільним є дослідження діяльності цієї установи, головним напрямом роботи якої є своєчасне, повне і цілеспрямоване забезпечення наукових установ, вищих медичних закладів освіти, медичних закладів та установ практичної охорони здоров'я(точніше, спеціалістів перелічених організацій) науковою медичною інформацією, необхідною для здійснення охорони та зміцнення здоров'я населення, розвитку медичної науки та підготовки кадрів, удосконалення й перебудови системи охорони здоров'я. Кінцевою метою служби НМІ є всебічне забезпечення матеріалізації на практиці та в наукових пошуках найновіших та найефективніших методів при застосуванні досягнень світової медичної науки.

Размещено на Allbest.ru