Створення та використання інформаційного реферату

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

документ реферат типізація складання

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади вторинних документів

1.1 Розвиток реферативної інформації

1.2 Реферування як процес згортання первинної інформації

Розділ 2. Реферат - інформаційна модель первинного документа

2.1 Функції та особливості реферату як вторинного документа

2.2 Структура та типізація рефератів

2.3 Порядок та вимоги до процесу складання

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми курсової роботи. В наш час інформація є однією з найважливіших ресурсів будь якої діяльності. Вторинні документи, як певний вид інформації є рушійною силою соціально-економічного і культурного розвитку суспільства. В умовах постійних змін, що відбуваються сьогодні, підвищуються вимоги до якості створення і розповсюдження вторинної інформації. Метою створення інформаційних вторинних ресурсів є інформування споживачів про потоки і масиви первинних документів, щоб у згорнутому, реферативному вигляді викласти основний їхній зміст. Вторинним документом є результат аналітико-синтетичної переробки, інформаційною системою, одного чи кількох первинних документів з метою пристосування інформації до інформаційних потреб споживача. Як правило він подає інформацію, що міститься в первинному документі, тільки у більш скороченому вигляді.

Розробленість теми. Курсова робота підготовлена на основі вивчення виявленої літератури, в якій відображено досліджувану тему. Інформаційною базою дослідження є наукові статті, матеріали наукових конференцій, матеріали Міжнародних семінарів - практикумів, матеріали міжнародних симпозіумів, інформація з мережі Internet, а також результати власних досліджень.

Мета курсової роботи є аналіз і узагальнення теоретичних та практичних основ у створенні та використанні інформаційного реферату.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких основних завдань:

- Відкрити сутність інформаційного реферату в інформаційно - аналітичній діяльності;

- Розкрити особливості реферату та його функції;

- Охарактеризувати процес створення інформаційного реферату;

- Скласти індикативний та інформативний реферат на основі статті;

Об'єктом дослідження є процес створення вторинного документа.

Предметом дослідження є інформаційний реферат його теоретичні, методологічні та практичні аспекти .

Методологічною основою дослідження стали методологічні, описові, експериментально-аналітичні методи, методи аналізу і синтезу, які розкривають сам процес створення реферату.

Теоретична цінність курсової роботи полягає в тому, щоб узагальнити матеріал про теорію та методику створення інформаційного реферату.

Практична цінність обумовлена укладанням списку літератури, що висвітлює поняття, характеристику та процеси створення реферату.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та двох додатків.

Перший розділ називається «Теоретичні засади створення та розповсюдження вторинних документів», в ньому подано відомості про вторинну інформацію, розповсюдження, дана характеристика вторинних інформаційних документів, як результатів аналітико-синтетичної переробки первинних.

У другому розділі, який має назву «Реферат-інформаційна модель первинного документа», в ньому розкрито функції,структура та процес створення інформаційного реферату.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВТОРИННИХ ДОКУМЕНТІВ

1.1 Розвиток реферативної інформації

Згідно з загальним визначенням, реферат - це коротке викладення змісту наукового документа (від лат. Referre - сповіщати).

Необхідність в реферативній інформації у суспільства під впливом книгодрукування, початок якому було покладено в середині 20 ст.

Перше реферування було надруковано в 1665 р., коли вийшли в світ перші наукові журнали: французький «Журнал вчених» і англійський «Вчені нотатки королівського суспільства».[3,c.28-35]

Згодом в журналах друкувалося все більше статей, які займали все більше місця. Статті почали витісняти реферати книг; в свою чергу вони збільшували загальну кількість оригінальних публікацій, потік яких збільшувався і все більше потребував упорядкування та систематизації описання.

Ідея організації спеціалізованих реферативних журналів виникла ще в 18 ст. В Росії автором такої ідеї був М.В. Ломоносов, Який звернув увагу на специфіку нових творів та творчі труднощі, пов'язані, по суті, з працею журналіста - референта.[7,c.16]

М.В. Ломоносов фактично сформулював головні вимоги до реферату та до його складання, він говорив: «Кто берется сообщать публике содержание новых сочинений… предпринимает труд тяжелый и весьма сложный, которого цель не в том, чтобы передавать вещи известные и истины общие, но уметь схватить новое и существенное в сочинениях, принадлежащих иногда людям самым гениальным».

Все це відноситься до першого періоду в розвитку реферату.

Створення першого спеціалізованого реферативного журналу сучасного типу поклало початок другому періоду в розвитку реферату, який характеризується появою все більшої кількості нових реферативних журналів і накопиченням практичного досвіду їх видання. Реферат набував все більшого значення не тільки в області суспільних наук.

Початок третього періоду в розвитку реферату був в кінці 19 і початку 20 ст. Воно пов'язано з посиленням ролі наукових документів та бібліографії в науці та техніці, що було обумовлено вимогам швидко - зростаючого промислового виробництва.[5,c.106]

Четвертий період - формування в єдиній загальнодержавній системі науково - технічної інформації, основи якої були закладені в перші роки радянської влади.[11,c.49]

В наші дні реферат є одним з найрозповсюджених письмових повідомлень. Широкого розповсюдження реферат набуває в наслідок впровадження в нашій країні системи авторського реферування.

Авторське реферування відіграє велику роль в організації оперативного і повного інформування про новітні досягнення науки, техніки, виробництва як в середині країни, так і за рубежем.[14,c.199-207]

Практика розробки та експлуатації документальних інформаційно - пошукових систем, реалізованих за допомогою автоматичних чи механічних засобів, показує, що реферати є обов'язковою частиною пошукових масивів (фондів документів). Використання рефератів в інформаційно - пошукових системах робить посилання для більш оперативного, точного і повного складання пошукових образів документів і дозволяє споживачу уточнювати результати пошуку, отримані безпосередньо від машини.

Ці дані характеризують історію розвитку реферату та кордони його поширення в теперішньому часі. Вони свідчать про те що реферат може виконувати різноманітні функції.

1.2 Реферування як процес згортання первинної інформації

Особливості кожного виду інформаційних документів обумовлюють певні відмінності у їх підготовці. Тому розглянута загальна методика/підготовки інформаційних документів потребує доповнення та конкретизації для основних видів інформаційних документів.

Розгляд цих особливостей розпочнемо з реферування як процесу, в якому відображені методи, що лежать в основі ІАД.[1,c.644]

Отже, процес реферування - це процес згортання первинної інформації, що міститься у вихідному документі. До створення реферату пред'являються певні вимоги, що обумовлені особливостями реферату як інформаційної моделі документа:

* повнота відображення інформації;

* об'єктивність відображення інформації;

* змістовність передачі інформації;

* стислість передачі інформації;

* зрозумілість (читабельність) тексту реферату.

Реферат має не тільки багато різновидів, а й своюлітературну форму.

Реферат складається з 3 основних структурних частин:

1. Заголовочна частина / відомості про документ, що реферується/;

2. Власне реферативна частина / інформація з вихідного документа;

3. Довідкова частина / шифри, індекси первинного документа, відомості про таблиці, схеми, ілюстрації, списки літератури, наявні у первинному документі, а також прізвище референта /.

Обсяг реферату:

оптимальний обсяг друкованого реферату - 200 слів. Згідно з вимогами стандарту 7.9 - 77 "Рефераты и аннотация" обсяг реферату має відповідати таким нормам:

для заміток та коротких повідомлень - 500 др. знаків;

для більшості статей, патентів - 1000 др. знаків;

для документів великого обсягу - 2500 др. знаків. У вторинних виданнях, зокрема, з суспільних наук, допускається публікація розширених рефератів, обсяг яких не регламентується. Загальним же правилом для укладача реферату є максимум інформації у мінімальному обсязі. 2. Основні етапи реферування.[2,c.28-35]

Другим основним правилом для укладача реферату слід вважати таке: написання тексту реферату ніколи не розпочинають одночасно із читанням тексту вихідного документу.

Референт повинен розпочинати роботу по складанню реферату із загального ознайомлення із текстом першоджерела, щоб охопити основний зміст первинного документу:

1 етап - загальне ознайомлення з вихідним документом (першоджерелом).

2 етап - читання вихідного документа та виділення інформативних фрагментів.

3 етап-аналіз інформативних фрагментів та відбір основної інформації.

4 етап - узагальнення відібраної інформації, побудова схеми викладу інформації.

5 етап - написання тексту реферату.

На першому етапі референт знайомиться з основним змістом первинного документа, його тематичною спрямованістю, структурою, цільовим та читацьким призначенням, обсягом тощо. З цією метою він переглядає зміст вихідного документа, титульні елементи, видавничу анотацію, передмову, післямову, структуру глав.[4,c.27-30]

На другому етапі у тексті виділяються змістові фрагменти тексту (частини первинного документа, які містять різні аспекти його змісту).

На третьому етапі визначається основна інформація з кожного інформативного фрагменту, неінформативні відомості відкидаються.

На четвертому етапі відібрана інформація має бути систематизована, тобто об'єднана у нову цілісність, у новий текст, але при збереженні змістової характеристики первинного документа. Для логічності викладу інформації референт складає робочий план реферату.

На п'ятому етапі складається текст реферату. Референт повинен при цьому дотримуватися вимог структури та обсягу реферату..

Щоб створити реферат, адекватний первинному документу, потрібно зберегти в процесі АСОД семантичні характеристики вихідного документа. Їх потрібно відшукати у первинному документі, перенести в інформаційний документ та відобразити у пошуковому образі первинного документа. Саме ці змістовні ознаки потрібні споживачеві, він шукає їх у масиві інформації.

Такими ознаками можуть бути основні аспекти змісту. Їх потрібно відобразити у рефераті.[6,c.330]

Вибір змістових аспектів (сторін змісту) у первинному документі та створення на їх основі вторинного документа одержав назву поаспектного методу реферування.

Схеми змістових аспектів досить поширені в роботі референтів. Найбільш розповсюдженими є три формалізованих схеми змістових аспектів: універсальна, для описових текстів, для розповідних текстів. Змістові аспекти єдині для різних галузей знань, хоча й відрізняються за своїм змістом та формою. За допомогою цих схем проводять інформаційний аналіз документа. Референт їх використовує на 2, 3 етапах реферування.[10,c.155-156]

Поаспектний метод може слугувати основою для формалізації процесів складання рефератів, зменшує вплив суб'єктивного фактора на процес реферування.

Розрізняють три основних методи викладу інформації у рефераті: екстрагування, перефразування, інтерпретація.[8,c.330]

Екстрагування - це побудова реферату на основі витягу із вихідного тексту речень, що містять змістові аспекти. Тобто текст реферату будується з речень тексту первинного документа. Ці речення визначаються за зовнішніми ознаками, т. з. маркерами (словесними кліше, мовними зразками). Найчастіше цей метод викладу інформації застосовується при автоматизації реферування.[14,c.199]

Перефразування - це побудова реферату на основі передачі змісту вихідного документа у перефразованому вигляді. При такому методі допускається заміщення, суміщення та узагальнення текстових речень. Текст реферату лише частково співпадає з вихідним документом.[12,c.5-7]

Інтерпретація - це побудова реферату на основі узагальненого уявлення про зміст вихідного документа. При такому методі референт оперує не самим текстом первинного документа, а його змістом. Найчастіше зустрічається при реферуванні зарубіжних матеріалів або документів великого обсягу (напр. дисертацій).

Ще слід зупинитися на формуванні початку реферату. Початок реферату не повинен містити зайвої інформації, загальновідомих положень. Слід уникати дублювання назви вихідного документа. Початок реферату має встановити межу, з якої починається виклад нової інформації. 3. Особливості підготовки рефератів з суспільних наук.

Дослідження в суспільних науках, їх результати, узагальнення, висновки використовують для викладу певних ідеологічних поглядів та політичних доктрин. Тому при реферуванні документів з суспільних наук потрібно проаналіувати світогляд та переконання автора. Важливо також враховувати конкретні історичні умови, місце й час розвитку подій.

В цій галузі використовується переважно розширений реферат, тому що джерела реферування мають великий обсяг та своєрідний стиль викладу. Обсяг реферату вважається оптимальним, якщо він становить не більше 1/10 обсягу вихідного документу. Реферат на такі документи повинен містити інформацію про автора первинного документа. Реферат має широку читацьку адресу, він багатьом замінює читання першоджерела. Для забезпечення найбільшої інформативності реферату в ньому викладаються кінцеві висновки, результати та інша фактографічна інформація автора, його погляди.

Замість приміток користуються оціночними зворотами типу, "автор справедливо стверджує", "автор вважає" тощо.[9,c.40-41]

Припускається пояснення змісту першоджерела. Але реферат не повинен перетворюватися у вступну статтю до первинного документа, переказ його змісту чи критичну рецензію.

РОЗДІЛ 2. РЕФЕРАТ - ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ ПЕРВИННОГО ДОКУМЕНТА

2.1 Функції та особливості реферату як вторинного документа

Цільове призначення документа найбільш повно розкривається при розгляданні його функціональних властивостей. Самою суттєвою та визначною функціональною властивістю реферату є інформативність. Зі всіх вторинних документів ні анотація, ні бібліографічний опис не розкривають так повно основний зміст першоджерела як реферат.

Реферат дозволяє в цілісному, загальному вигляді побачити головне в змісті первинного джерела. Спостереження показують, що читання рефератів може заощадити до 90% часу, необхідного для прочитання первинних документів. Більше того, нерідко реферати заміняють первинні документи.

Реферат необхідно розглядати також в якості пошукової системи. Користуючись рефератами, користувач здійснює по ним безпосередній пошук інформації[5,c.199]

В широкому понятті реферат можна розглядати як пошуковий характер первинного документа. Щоб реферат виконував пошукові функції, він повинен характеризувати рефероване джерело не тільки змістовно, а й описово.

В цілому реферат вказує на існування, наявність відповідного документа; разом з тим реферат описово характеризує окремі елементи змісту і передає бібліографічні ознаки.

Діапазон використання рефератів досить широкий. Так, реферати описів винаходів не тільки сповіщають про нові технічні рішення, доносять до користувача суть цих рішень, допомагають пошуку патентної документації. Зібрані разом, вони можуть бути використані при попередньому дослідженні заявок на винаходи.

Реферат придатний для вирішення ще однієї важливої задачі. Він може бути використаний для індексації змісту тексту первинного документа, що суттєво скоротить затрати часу та праці порівняно з затратами на виконання цієї роботи безпосередньо користуючись першоджерелом.[7,c.16]

Таким чином, реферат являє собою багатофункціональний вторинний документ. Йому притаманні функції:

інформативна;

індикативна;

науково-комунікативна;

довідкова;

пошукова;

сигнальна;

прогностична.

Особливу роль відіграє інформативна функція. З усіх вторинних документів саме реферат розкриває зміст первинного документа найповніше, у цілісному, узагальненому вигляді. Вивчення першоджерел із залученням рефератів суттєво економить час.[11,c.50]

Реферати, вміщені у деяких інформаційних виданнях, можуть замінити первинні документи. Досить часто користувачі обмежуються ознайомленням з рефератами, якщо необхідна їм інформація стосується суміжних питань, а документ-оригінал, недоступний внаслідок мовного або організаційного бар'єрів. За цих умов реферат являє собою засіб розповсюдження інформації про нові досягнення зарубіжної науки й техніки. У такий спосіб реалізується науково-комунікативна функція реферату.

Якщо реферуванням охоплений основний потік документів певної галузі науки чи техніки за значний проміжок часу, то реферати слугують підґрунтям для вирішення завдань прогнозування подальшого розвитку цієї галузі, зокрема, з застосуванням методів бібліометричного, інформетричного та наукометричного аналізу.

Реферат можна розглядати і як ІПС, одержувати за його допомогою необхідні довідки. Користуючись рефератами, абонент здійснює пошук довідкової та фактографічної інформації. Разом з тим, реферат виконує функцію пошукового образу документа, що дозволяє широко використовувати його в ІПС із залученням сучасних технічних засобів.

Наявність у рефераті точного бібліографічного опису документа забезпечує виконання рефератом адресної функції, без чого неможливий документальний інформаційний пошук. Такий пошук, як правило, пов'язаний з переглядом рефератів, представлених у певному зібранні (РЖ, картотека тощо). Особливо важливу роль відіграє РЖ, оскільки містить реферати первинних документів, де б ці документи не знаходилися, і завдяки цьому дозволяє користувачам ознайомитися з великою кількістю не тільки вітчизняних, а й зарубіжних джерел.

Реферати, які друкуються в РЖ, виконують також сигнальну функцію, оскільки повідомляють про вихід у світ і наявність первинного документа. Для НІД особливо важливо, щоб реферати готувалися та були отримані користувачем перш ніж вийдуть з друку первинні документи. В конкретних установах реферати можуть стати підставою для сигнального повідомлення про нові надходження літератури до фондів.[13,c.5-7]

Ще одна функція реферату - можливість індексування змісту первинних документів без використання текстів першоджерел. Така методика у 2-4 рази скорочує витрати часу й праці на проведення цієї роботи.

Для того щоб реферат ефективно ніс пошукову функцію, його зміст повинен адекватно відбивати суть первинного документа. Відображенням цієї вимоги є індикативність реферату. Здійснюючи індикативну функцію, він вказує на наявність відповідного документа, характеризує окремі елементи змісту та висвітлює бібліографічні дані.

Залежно від змістовних і формальних характеристик, від цільової і адресної спрямованості реферати прийнятому ділити на інформативні реферативні. В одних випадках вимагається реферат, в якому викладався б основний зміст первинного документа, в інших, - реферат, в якому зазначалося б лише на те, що і як (в якій мірі) розглянуто в тому самому документі. Хоча кожний з них виконує усі основні функції, властиві реферату, проявляються вони по-різному. Для одних рефератів домінуючим є інформативність, для інших - описовість, індикативність.

Необхідність в інформативному чи індикативному рефератах у першу чергу обумовлена різницею в інформаційних потребах, які поділяються на потреби щодо відомостей про джерела необхідної наукової інформації і потреби у самій науковій інформації.[2,c.25-26]

Інформативний реферат найповніше розкриває зміст документа, передає важливі фактичні та теоретичні відомості. Інформативність реферату досягається внаслідок скороченого викладення змісту першоджерела. У такому рефераті має бути вказано предмет дослідження та мету роботи, вміщено дані про метод і умови дослідження, висвітлено результати та пропозиції автора щодо їх застосування, наведено основні характеристики нових технологічних процесів, технічних виробів, нову інформацію про відомі явища, предмети та ін. Послідовність викладу матеріалу виступає як головна вимога, що висувається до такого реферату. Інформативний реферат може виконувати увесь комплекс притаманних рефератам функцій. Таким чином, інформативний реферат містить фактографічну інформацію, тобто слугує джерелом відомостей про наукові факти.

Індикативний реферат містить відомості тільки про найважливіші аспекти змісту первинного документа та його інформаційний зміст. Індикативність передбачає узагальнене подання матеріалу відповідно до конкретної функції вторинного документа та характеру тексту, що аналізується. При цьому вирішальним є не послідовність викладення матеріалу (як це передбачено в інформативному рефераті), а логіка бібліографічного задуму. Вона полягає у виділенні найголовнішого та найактуальнішого в документі. У такому рефераті немає детальної фактографічної інформації, практичних і теоретичних результатів, висновків. Його основне цільове призначення - привернути увагу користувача до наукового документа й сприяти вирішенню питання щодо необхідності його використання, тобто виконати завдання представлення документа .

Індикативний реферат характеризує зміст, інформаційне наповнення первинного документа. На відміну від анотації, у ньому розглянуто ті змістові аспекти, які заслуговують на реферування, тобто містять нові, корисні відомості. Реферат характеризує ступінь їх розробки, новизни, корисності, повноти (докладності) висвітлення у першоджерелі. Той факт, що індикативний реферат має у своїй структурі елементи анотації, зайвий раз вказує на діалектичну взаємозалежність та взаємообумовленість у розвитку та функціонуванні різних документальних джерел інформації, які у сукупності становлять собою єдину систему.[8,c.330]

Концепція В.І. Соловйова не обмежується поділом рефератів на інформативні і індикативні. У результаті аналітико-синтетичної переробки інформації можуть бути підготовлені реферати, які містять інформацію, яка стосується одного джерела (всього або певної його частини) або декількох джерел. Це дозволяє виділити такі реферати як монографічний, зведений, аспектний, фрагментний:

Монографічний реферат. Реферат, який складений на основі аналітико-реферат синтетичної переробки інформації, що міститься в одному первинному документі. Іноді такий реферат називають одноджерельним.

Зведений реферат. Реферат, який містить відомості з ряду первинних документів з одної теми, викладені у вигляді зв'язного тексту. Зведені реферати звичайно публікують у реферативних збірниках і експрес-інформації. Аспектний Реферат, складений на основі аналітико-синтетичної переробки інформації, яка відноситься не до всього первинного документа, а лише до одного або кількох змістовних аспектів. Іноді його називають предметно - або проблемно-орієнтованому рефераті. Якщо при цьому відбір інформації здійснюється не з одного, а з ряду першоджерел, одержують зведений аспектний реферат.[12,c.20-22]

Фрагментний реферат. Реферат, складений за одним чи кількома структурними елементами (розділами, частинами, главами) первинного документа, який має великий обсяг і містить різнопрофільну інформацію

Існують й інші аспекти класифікування рефератів. Зокрема, це такі ознаки: орієнтованість на користувача інформації (цільовий і загальний реферати); формалізація структури тексту (текстовий і бланковий реферати, останній може бути анкетним або табличним); виявлення укладача (автор, референт, машина).

Для задоволення певних, конкретних інформаційних запитів складається цільовий реферат. Такі реферати мають чітку читацьку адресу і придатні для використання у системі диференційованого розподілення інформації.

Загальний реферат складається з урахуванням відображення у ньому основних відомостей з первинного документа і адресується тому ж колу користувачів, для яких призначено першоджерело.

Згідно з ГОСТ 7.9-95 [4], середній обсяг реферату - 850 друкованих знаків. Однак у практиці науково-інформаційної діяльності склалися дещо інші підходи до визначення обсягу реферату. Зокрема, дуже часто, визначаючи доцільний обсяг реферату, спеціалісти орієнтуються на вид первинного джерела інформації. Так, якщо об'єктом реферування є коротка замітка чи повідомлення, то обсяг реферату не повинен перевищувати 500 друкованих знаків. Якщо ж першоджерело - стаття у виданні або патентний документ, то обсяг реферату не повинен перевищувати 1000 друкованих знаків. Для первинних документів, великих за обсягом, наприклад, наукових монографій, максимальний обсяг реферату 2500 друкованих знаків. При дотриманні цих норм реферат вважається коротким.[1,c644-650]

Розширеним вважається реферат, обсяг якого перевищує наведені вище кількісні параметри. Іншими словами, обсяг реферату не лімітований. Практика показує, що він може складати 10-І5 %, або 1/8 обсягу першоджерела.

Абсолютна більшість рефератів має текстову форму. Текстовим вважається й такий реферат, у якому, поряд зі зв'язним текстом, маються ілюстрації, таблиці, формули, оскільки текст становить основу такого реферату.

Анкетний реферат являє собою відповідь на заздалегідь сформульовані запитання. Роль запитань грають: в одних випадках змістовні аспекти, в інших - запити користувачів інформації.

Якщо питання стосуються ряду об'єктів, то іноді є необхідність розташувати відповіді у кількох колонках. Тоді реферат стає табличним, а перелік питань буде виконувати у ньому функції боковика таблиці.

Інші фахівці, наприклад, О.Я. Гойхман і Т.М. Надеіна називають такі види рефератів як реферат-резюме і реферат-огляд. Реферат - резюме (його ще іноді називають рефератом-конспектом) складається за одним джерелом, а реферат-огляд - за кількома джерелами, присвяченими одній темі.

Відмінність реферату-резюме від анотації полягає в тому, що в рефераті відображаються композиція джерела і наявність ілюстративного матеріалу. Змістовна ж відмінність між ними полягає в тому, що реферат-резюме містить конкретні відомості, висновки, ідеї автора. У цьому відношенні реферат-резюме наближається до конспекту, однак відрізняється від нього більшим лаконізмом, оскільки включає лише узагальнені і переважно нові, оригінальні ідеї, концепції, висновки автора первинного документа.

Для великих (центральних) інформаційних установ найбільш притаманний індикативний підхід до аналізу інформації. Найголовніше при цьому не підміняти бібліографічні видання. Наприклад, УРЖ "Джерело" планує на 100 % відображати українську наукову літературу, те саме завдання виконують і бібліографічні видання Книжкової палатиУкраїни. За ступенем охоплення вони майже збігаються, але інформативність УРЖ, завдяки наявності реферату, набагато вища. Таким чином, на базі РЖ можна ефективніше проводити пошук документальної інформації й замовляти копії відповідних першоджерел. До того ж РЖ відбиває не всю, а найціннішу інформацію, тобто на засадах наукового відбору в максимальних межах бібліографічної інформації. Факт подання першоджерела в реферативному виданні вказує на його значущість.[7,c.16]

Дослідники Є. ГД. Журавель та Е. М. Цукерман [19, С. 26], порівнюють реферат з "фотографією" первинного документа, де більш-менш детально відображено фактичний зміст документа.

У літературі зустрічаються різні визначення поняття "реферативна інформація". Термінологічний словник визначає її як вторинну інформацію, подану в формі рефератів та анотацій [32, С. 68].

На відміну від бібліографічної інформації, яка відбиває весь масив документів, реферативна інформація виконує завдання систематизації, пошуку, оцінки, узагальнення даних з першоджерел. Залежно від завдань інформаційного управління, реферат може вказувати на присутність необхідної фактографічної інформації, подавати її з належною систематизацією чи давати оцінку, узагальнювати, синтезувати її та найновішу, найціннішу і корисну рекомендувати конкретному користувачеві.

Реферати широко застосовуються в інформаційній та видавничій діяльності. У цілому ж, реферативна інформація сприяє найбільш повному та точному складанню пошукових образів документів, створенню ІПС, є основою для складання оглядів літератури та засобом міжнародного обміну інформацією.[10,c.160]

Крім того, реферування є найчастіше зустрічаємий спосіб інформаційної компресії.

Взагалі ж різноманітна інформаційно-аналітична продукція є важливим джерелом вторинної інформації та інформаційних видань, складовою інформаційного масиву інформаційно-пошукових систем та баз даних.

Інформативний реферат складається з наступних частин:

- бібліографічний опис (назва документа, заголовок; прізвище і ініціали автора; назва видання (наприклад, журналу), рік, том, номер або дата випуску, сторінки, мова публікації;

- текст реферату;

- додаткові відомості (адреса організації автора в круглих дужках; відомості про кількість ілюстрацій, таблиць і бібліографії; перша літера імені і повне прізвище референта - особи, що складала реферат).

Текст реферату пишеться (друкується) з абзацу і починається з викладу суті проблеми, розглянутої в праці, яка реферується. Текст реферату повинен складатися за певним планом:

1. Тема, предмет (об'єкт), характер, особливості і ціль роботи;

2. Метод або методологію проведення роботи;

3.Конкретні результати, отримані в роботі (теоретичні або експериментальні), виявлені взаємозв'язки й закономірності.

4. Висновки, рекомендації, оцінка, пропозиції, описані в першоджерелі.

5. Галузь застосування і можливості промислового й наукового прикладення результатів роботи, які відзначені автором.

Індикативний реферат містить відомості тільки про найважливіші аспекти змісту первинного документа та його інформаційний зміст. Індикативність передбачає узагальнене подання матеріалу відповідно до конкретної функції вторинного документа та характеру тексту, що аналізується. При цьому вирішальним є не послідовність викладення матеріалу (як це передбачено в інформативному рефераті), а логіка бібліографічного задуму. Вона полягає у виділенні найголовнішого та найактуальнішого в документі. У такому рефераті немає детальної фактографічної інформації, практичних і теоретичних результатів, висновків. Його основне цільове призначення - привернути увагу користувача до наукового документа й сприяти вирішенню питання щодо необхідності його використання, тобто виконати завдання представлення документа [5,c.206].

Індикативний реферат характеризує зміст, інформаційне наповнення первинного документа. На відміну від анотації, у ньому розглянуто ті змістові аспекти, які заслуговують на реферування, тобто містять нові, корисні відомості. Реферат характеризує ступінь їх розробки, новизни, корисності, повноти (докладності) висвітлення у першоджерелі. Той факт, що індикативний реферат має у своїй структурі елементи анотації, зайвий раз вказує на діалектичну взаємозалежність та взаємообумовленість у розвитку та функціонуванні різних документальних джерел інформації, які у сукупності становлять собою єдину систему.

Першою особливістю є те, що реферат являє собою повідомлення вторинного характеру, його тема та зміст обумовлені темою та змістом реферованого джерела інформації. В рефераті зберігається рівень доступності матеріалу, притаманного первинному документу.

Другою особливістю є те, що реферат використовується, як правило, незалежним від первинного документа і завжди обумовлює його читання. І не обов'язково, щоб після прочитання реферату виникла або підтвердилась потреба звертання до первинного документу.

Реферат придатний для самостійного використання, він може бути створений за орієнтиром на задоволення інформаційного запиту окремого споживача інформації. При користуванні рефератом читач має іншу спрямованість при читанні первинного документу. Загалом, необхідно перш за все, оцінити по реферату первинний документ та встановити своє відношення до нього. Разом з тим бувають ситуації, коли реферат заміняє читання первинного документа.

2.2 Структура реферату та типізація рефератів

Загалом для реферату як специфічного жанру науково-технічної інформації характерна самостійна літературна форма. Однак в ряді випадків вона випробовує вплив реферованого документа. Тому її самостійність відносна: вона може залежати від типа реферованого документа (книга, стаття, опис винаходу, дисертація і т.д.); від його характеру; від того, до якої галузі знання відносяться відомості, відображені в реферованому джерелі; від мови, стиля першоджерела; від методів доказів, наявності ілюстрацій і т. п.

Найбільшою постійністю відрізняється структура реферату, в якій можна виділити три основні частини:

Заголовну;

Особисто реферативну;

Довідковий апарат.

Заголовна частина включає заголовок реферату та бібліографічний опис первинного документа.[8,c.334]

Особисто реферативну частину іноді називають тілом реферату або основа реферату. Вона включає інформацію, отриману шляхом аналітико - синтетичної обробки змісту первинного документу, і являє собою структурний елемент, якому реферат зобов'язаний своїм існуванням як специфічний вторинний документ.

Текст особисто реферативної частини може бути оформлений двояко: або поабзацно, або безабзаців. Поабзацна побудова текстів використовується в рефератах, які мають об'єм, збільшений за порівнянням із стандартним.

Безабзацна побудова тексту характерна для стислих рефератів, головним чином тих, які узагальнено передають зміст першоджерела.

Такі реферати являють собою єдиний стислий комок основного змісту первинного документу.

Оптимізацію структури документів пов'язують з двома основними факторами - сприйняттям і розумінням їх текстів. Як об'єкт сприйняття текст характеризується змістом та формою; і те, і друге може бути об'єктом уваги при читанні. Фактори, які впливають на розуміння тексту, найбільш різноманітні. Одні з них відносяться до самого тексту, другі - до читача.

До довідкового апарату реферату відносять відомості, додатково характеризуючи реферований документ та реферат: індекс УДК; шифр документа; довідки про кількість ілюстрацій та таблиць в тексті реферованого документа, про присутню в ньому притекстової бібліографії; посилання, примітки референта або редактора; прізвище референта або редактора (назва організації, яка склала реферат).

В процесі реферування інформація, яка знаходиться в первинному документі, повинна бути піддана такій оптимальній степені згортання, щоб складаний реферат був мінімальним по об'єму і в той же час міг максимально повно виконати свої функції.[12,c.20-22]

Як правило, редакції реферативних журналів встановлюють граничний об'єм рефератів, вказуючи його в інструкціях.

Пошуки шляхів оптимізації об'єму реферату відносяться до актуальної задачі теорії та практики реферування. Один з напрямків її рішення пов'язано з вивченням того, як діє споживач, коли він отримує інформацію різної степені згортання.

Питання складання реферату тісно пов'язані з проблемою його типізації, яка є однією з центральних в теорії та практиці реферування.

Обґрунтованою та вірною типізацією реферату може вважатися та, яка склалася емпірично в процесі цього розвитку та практичного використання в науково-інформаційній діяльності.

Типізація заснована на аналізі загальних, суттєвих ознак реферату, які виділяють його з числа інших документів, а також на виявлені ознак одиничних, специфічних, притаманних окремим типам рефератів, які використовуються в системі науково-технічної інформації.

Загальні ознаки реферату намагаються врахувати при формуванні його визначень. Наприклад, в інструкції реферат визначається як «текст, який містить основну наукову інформацію реферованого документа (відомості про об'єкт, ціль, місце, час, методи, результати, висновки)». Згідно державного стандарту «реферат - скорочене викладення змісту первинного документа або цього частини з основними фактичними відомостями та висновками».

Виділяють три відмінні риси рефератів:

Перша характеризує реферат як документ вторинний, написаний з первинного;

Друга відображає особливості змісту реферату чим він відрізняється від інших вторинних документів;

Третя вказує на об'єм реферату.

У запропонованому нижче визначенні реферату зроблена спроба різностороннє охарактеризувати його особливості: реферат - це семантично адекватне обмежене малим об'ємом основного змісту первинного документу, відмінне стабільністю структури та призначене для виконання різноманітних інформаційних функцій при використанні його читачами різних категорій.

Названі риси є загальними для реферату як специфічного письмового повідомлення. Однак вони не завжди і не в усіх рефератах проявляються в однаковій мірі.

В одних випадках вимагається скласти реферат, в якому викладався б основний зміст первинного документа, в других - реферат, в якому вказувалося б лише на те, що, як (в якій мірі) розглянуто в тому ж документі. Два реферату одного й того ж первинного джерела отримують різну цільову спрямованість та відрізняються по формі викладення інформації.

В силу названих причин реферати прийнято поділяти на інформативні та індикативні.[3,c.28-35]

Дані про типологічні ознаки рефератів та їх типізація мають важливе значення для практики.

Реферати про їх цільовому призначенню повинні бути інформативними.

Від того, хто являється автором реферату, можуть суттєво залежати змістовні, формальні характеристики, функціональна та адресна спрямованість реферату.

Дані про типізацію рефератів відіграють важливу роль при відборі матеріалів, які підлягають реферуванню, та вирішення питання, які органи загальнодержавної системи НТІ, та що вони повинні реферувати. Ці дані необхідні для референтів та редакторів, для авторів інструкцій по реферуванню, для індексаторів, для розробників алгоритмів автоматизованого реферування та індексування текстів, для вирішення задач інформаційного сполучення.

При виборі типу реферату доводиться приймати до уваги:

категорію споживачів інформації, яким адресується реферат;

характер інформаційного запиту;

змістовну цінність первинного документу;

чи може споживач інформації особисто скористатися первинним

документом;

спеціалізацію референта та його кваліфікацію;

тип первинного документа його тематичні та об'ємні характеристики;

чи буде реферат виданий як елемент видавничого оформлення первинного документу (видання) або він призначений для реферативного видання;

в останньому випадку повипадку повинен врахуватися вид реферативного видання.

2.3 Порядок та вимоги до процесу складання реферату

Для теорії та практики підготовки рефератів важливе значення має проникнення в інтелектуальний (логічний) механізм процесу реферування. Цю задачу можна вирішувати, спираючись на той факт, що зміст реферату обумовлюється змістом реферованого документа.

Реферат як вторинний документ має на меті розкрити зміст первинного документу таким чином, щоб звернути увагу читача на основну інформацію і передати її в згорнутій формі.

Операції підготовки рефератів відображають загальні закономірності смислового процесу, пов'язанного з мовною уявою інформації, вказані операції називають логічними.

Якщо розглядати логічні операції виділення та представлення інформації при складанні та редагуванні рефератів, то перш за все слід зупинитися на аналізі.[9,c.40-41]

Аналіз - це операція переробки речі, явища або відношення між предметами на складові елементи, виконувана в процесі пізнання та практичної діяльності.

В процесі аналізу зміст поділяється на складові його аспекти.

При виконуванні даної операції підготовки реферату, в тому числі на певному етапі його редагування, потрібно відволікати від того, що не має прямого відношення до змісту, в даному випадку від мови та стиля первинного документа. Основна задача - поаспектно проаналізувати зміст, визначити, яка інформація відноситься до кожного з аспектів, встановити її ціннісну ієрархію та співвідношення цільовому призначенню реферату, зрозуміти й оцінити зміст первинного документа. Аналіз дозволяє знайти головнею, що необхідно включити в реферат, виявити тривіальні та надлишкові відомості та позбавитися їх.[4,c.27-30]

Процес реферування - це інтелектуальний творчий процес, який включає аналітико - синтетичну переробку інформації та створення нового документу - реферату, який має специфічну мовно - стилістичну форму.

Описані логічні операції невід'ємні від практичних процедур створення реферату, які, як правило, приводять до слідую чого:

Загальне ознайомлення з реферованим документом з ціллю його оцінки;

Читання документу, в ході якого виділяються суттєві, ключові елементи змісту;

Аналіз виділених повідомлень та відбір самих важливих, гідних включення в реферат;

Побудування схеми викладення;

Написання та літературна оформлення реферату.

При аналізі документу наявні в ньому відомості ділять на три групи:

елементи, які повинні бути включені в реферат (нові ідеї. гіпотези, нові методики, процеси і т.д.)

фактичні дані

відомості використовувані в якості аргументів та для ілюстрацій.

В процесі згортання інформації, яка відноситься до першої групи, рекомендовано проводити лише текстові скорочення (шляхом лаконізації мовних конструкцій), без втрати відомостей. З того, що віднесено до другої групи, в реферат переносять цифрові дані, формули і т. п. Третю групу відомостей представляють в рефераті узагальнено в індикативній формі.

Одним з важливих в теорії та практиці реферування є питання про те, з чого слід починати викладення особисто реферативної частини.

Можна починати реферат з назви нової проблеми, нового питання. Такий початок відразу вводить споживача інформації в атмосферу того суттєвого, що дано в рефераті.[10,c.160]

До типових відносяться початок реферату, в якому дається узагальнена характеристика змісту реферованого документа або вказується, в чому суть змісту.

По засвідченню референтів, в процесі реферування важко буває здійснити синтез головного з окремих елементі змісту, виділених при аналізі першоджерела, та знайти такі узагальнені форми представлення інформації, які виключили б її втрату. По частинам і в цілому реферований документ єдине, яке коротко сформулювати та логічно, зв'язно, послідовно, з мінімальною втратою фактів представити це головне в рефераті.

Слід звернути увагу на особливість реферування зарубіжних матеріалів.

Для того щоб проаналізувати зміст оригінального джерела інформації, одних спеціальних знань недостатньо. Необхідно вміння розбиратися в усіх формах, обертах та конструкціях іноземної мови, необхідні здібності до перекладу. Переклад при реферуванні - це передача головного із змісту реферованого документа в формі, яка відрізняється від форми оригіналу. Цим і обумовлюються його особливості, основні з яких слідуючи:

При реферуванні здійснюється і переклад з усіма вимогами адекватності, та переробка іноземного тексту, і скорочення, і викладення його відповідно з нормами побудови реферату.

Референт переводить не письмово, а, як правило, усно: він читає текст, безпосередньо сприймаючи його зміст. Письмово перекладає лише найбільш важливі по змісту та важкі частини тексту, а також окремі фрази, слова і терміни, які в процесі реферування можуть бути включені в реферат.

Референт, не будучи зв'язаний необхідністю точно викладати в перекладі стиль та незвичайність оригіналу, як цього вимагає робити перекладач при повному перекладі, можливо більш вільно користуватися текстом першоджерела, ширше використовувати адекватні заміни, робити перестановки та об'єднувати схожі питання та проблеми, висвітлені в різних місцях статті, ділити складні періоди, речення і т.д.

Розглядаючи змістовні особливості реферату як інформаційної моделі, ми звертали увагу на те, що він є проміжною ланкою між первинним документом та його пошуковим характером, складним з ключових слів і дескрипторів. Кінцевою ланкою цього ланцюга буде інформаційний запит, який надійшов від споживача інформації. Доцільно методи реферування та індексування ґрунтувати на аналізі таких характеристик змісту, які інваріантні логічним перетворенням.[14,c.207]

З цього випливає, що загальні ознаки змісту, однаково характеризуючи первинний, вторинний документи, пошуковий образ та інформаційний запит, необхідно шукати в об'єктивній діяльності, яка служить праобразом для описування та відображається в усіх чотирьох перелічених текстах. Такими ознаками можуть бути основні аспекти змісту.

Зміст реферованого документа необхідно розглядати з різних боків, це забезпечує однозначний підхід до його інформаційного аналізу.

Перевага такого підходу в тому, що ці сторони змісту, так звані смислові аспекти, залишаються не змінними на різних етапах переробки інформації.

Смислові аспекти, які заслуговують відображення в рефератах, можуть бути такими:

проблема, предмет або тема дослідження;

наукова (технічна) галузь, в якій проведено дослідження;

ціль дослідження;

матеріал, на якому проведено дослідження;

точка зору на предмет або сторона, з якої він розглядається;

визначення об'єкту дослідження (розробки);

вид дослідження;

метод дослідження;

використане обладнання;

умови, в яких проводились дослідження;

конкретні результати;

технічна ефективність об'єкту, запропонованого в результаті дослідження;

економічна ефективність, вартість обґрунтованого (розробленого) об'єкту. (1, с. 245-246).

ВИСНОВОК

Отже, підготовка рефератів, повно, оперативно і в доступній мірі відображають ідеї та факти, які складають сутність світової науки і техніки, - одна із актуальних задач науково - інформаційної діяльності.

Аналіз складання та редагування рефератів показує, що цю задачу слід вирішувати комплексно - з урахуванням місця і ролі референта в системі науково - технічної інформації, його співвідношення з первинним документом, типізації, специфіки структури, мови, стилю, категорій споживачів інформації, які користуються рефератами.

Необхідно виділити, що підхід до складання рефератів, базується на виявлені основних елементів змісту першоджерела, зараз отримала обґрунтування та оформлення як поаспектний метод реферування. Його сила в тому, що він дозволяє здійснювати аналіз змісту реферованого документа, спираючись на інваріантні змістові характеристики інформації.

Важливу роль в підготовці рефератів відіграє типізація. Запропонована типізація рефератів побудована на аналізі практики реферування, враховує специфіку реферату, його цільове призначення, функціональні властивості, залежність від першоджерела, особливості форми.

Особливу роль представляє розробка методів автоматизації реферування.

Наприкінці потрібно сказати, що нові форми та методи підготовки та використанні реферативної інформації, породжені автоматизацією, не виключає традиційних форм реферату в записи на традиційних носіях, не виключаючи участі спеціалістів в складанні і редагуванні рефератів.

Всі ці форми і методи повинні доповнювати один одного і бути направлені на підвищення ефективності системи науково - технічної інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Белікова О.Ф., Колесник Д.О. Анотування та реферування як методичні прийоми роботи студентів із професійною літературою/ О.Ф. Белікова, А.О. Колесник. - С. 644 - 650.

2. Бірбраєр В. До концепції вітчизняної системи реферування та видання реферативної інформації /В.Бірбраєр, Л.Котенко//Вісн. Кн. палати. - 1998. - №3. - С. 25-26

3. Зайченко Н. Реферативні ресурси - інформаційний продукт сучасної наукової бібліотеки /Н.Зайченко//Бібліотечний вісник. - 2005. - №1. - С. 28-35.

4. Карташов Р. Про створення реферативних журналів України /Р.Карташов//Вісн. Кн. Палати. - 1996. - №1-2. - С. 27-30.

5. Крушельницька О.В.Методологія і організація наукових досліджень: навч. посіб./ О.В.Крушельницька//К.:Кондор,2009.-206с.

6. Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Підручник. -- Аналітико-синтетична обробка документів: Підруч. для студ. ін-тів культури / Е.Т.Карачинська Є.А.Медведєва В.К.Удалова Л.Г.Хромченко. - Х.: Харк. держ. ін-т культури, 1996. - 257 с.те вид., перероб. і доп. -- К.: Знання, 2006. -- 334 с.

7. Кубах А.І. Рекомендації до підготовки рефератів. - Харків: ХНАМГ, 2007. - 16 с.

8. Кушнаренко H.М., Удалова В.К.Наукова обробка документів: Підручник. -- 4-те вид.,перероб. і доп. -- К.: Знання, 2006. -- 334 с.

9. Самойленко Т. Реферат и аннотация. //Секретарь-референт. - 2005. - №3. - C. 40-41.

10. Сенченко М.І. Книжкова палата України: істория і сьогодення/М.І Сенченко//К., 2004. - 160 с.

11. Сілкова Г.В. Основи інформаційно-аналітичних досліджень / Г.В. Сілкова //Р.: РІС КСУ, 1998.- 50с.

12. Сорока М. Інформаційне забезпечення науки в Україні (90-ті роки ХХ ст.) Створення національної системи реферування інформації / М.Сорока//ВКП. - 2001. - №8. - С. 20-25; №9. - С. 20-22.

13. Сорока М. Система реферування українських наукових видань (основні концептуальні положення) /М.Сорока// Бібліотечний вісник. - 1999. - №3. - С. 5-7.

14. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій/ А. С . Філіпенко//2004: Академ-видав, 2004. -207с.

Размещено на Allbest.ru

...