Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 070.433: 316.286

МІСЬКА ГАЗЕТА: ТВОРЧО-СОЦІАЛЬНА ПАРАДИГМА ФУНКЦІОНУВАННЯ

27.00.04 - теорія та історія журналістики

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

СЕНКЕВИЧ ГЕННАДІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Запоріжжя 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії і практики журналістики Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (м. Запоріжжя).

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Буряк Володимир Дмитрович, Класичний приватний університет, професор кафедри теорії і практики журналістики.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Яблоновська Наталія Всеволодівна, Таврійський гуманітарно-екологічний інститут, декан гуманітарного факультету

кандидат філологічних наук Корнєєв Віталій Михайлович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальних комунікацій

Захист відбудеться 26 “травня” 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.05 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано “_____” _________________ 2010 р.

Вчений секретар

кандидат філологічних наук, доцент Л. Г. Пономаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У розвитку періодичної преси останнього десятиліття відбуваються важливі процеси, які суттєво впливають не лише на специфіку журналістської діяльності, а й на практику світового інформаційного обміну загалом. Серед причин, насамперед, можна назвати сукупність кардинальних перетворень, пов'язаних зі зміною технологій одержання, обробки, зберігання й передачі інформаційних продуктів, розвитку інтернет-комунікацій.

Трансформація інформаційної парадигми сучасного світу вимагає рішучого перегляду стереотипів мислення й вивчення нових інноваційних парадигм у галузі теорії масових комунікацій, зокрема виявлення соціально-творчих закономірностей функціонування преси. Це дозволяє порушувати питання щодо можливості перенесення парадигмального підходу до сфери практичної діяльності преси, удосконалення структури наукового знання з урахуванням тенденцій розвитку інформаційного суспільства. Вкрай недостатній рівень осмислення взаємодії “соціального” й “творчого” компонентів цього комунікаційного процесу спонукає до необхідності його системного дослідження.

Соціально-політичні умови розвитку України й процеси децентралізації окреслили тенденції, які сприяють розвитку та посиленню впливу різних типів міської преси, підвищують вимоги до інформування людей, котрі стають суб'єктами суспільних відносин. Міська преса безпосередньо бере участь у формуванні нових взаємин між людьми, поширенні нових зразків поведінки в трансформованих соціальних умовах.

У дисертації конкретизується сутність творчо-соціальної парадигми функціонування міської преси на рівні жанрово-тематичних і типологічних преференцій аудиторії газети монофункціонального міста, співвідношення між ступенем повноти інформування про життя міста й рівнем популярності видання серед читацької аудиторії, залежності змісту й форми журналістських текстів від маркетингової оцінки періодичного видання на цьому ринку.

Теоретичною базою роботи стали дослідження українських і зарубіжних журналістикознавців, в яких представлені сучасні наукові концепції в галузі теорії й практики засобів масової інформації та комунікації. Тлумаченню терміна “парадигма” присвячена праця Т. Куна, репрезентативний контекст зміни парадигмальних домінант у галузі соціогуманітарних наук представлений дослідженнями С. Борчикова, О. Буровського, С. Катаєва, С. Клягіна, Є. Кравченка, Л. Мікешиної, С. Лутая. Науковий дискурс журналістикознавчих парадигм, у якому позиціонується пошук передумов створення конкурентоздатної, перспективної моделі журналістикознавчої парадигми розглядають І. Артамонова, В. Буряк, О. Вартанова, Т. Казакова, О. Короченський, Г. Лазутіна, М. Лукіна, І. Михайлин, Б. Потятиник, В. Різун, Л. Світич, В. Тулупов, І. Фомічова та ін.

Теоретичні розвідки щодо типологічної парадигми зосереджені у працях О. Акопова, О. Кажикіна, Л. Реснянської, В. Тулупова, М. Шкондіна та ін.; функціонування регіональної преси розглядається в окремих кандидатських і докторських дисертаціях (в Україні й Росії): В. Антонової, П. Баутиної, О. Винийчук, М. Герулі, С. Гур'євої, Л. Іванової, М. Недопитанського, О. Никитенко, Л. Ригіної, М. Старикової, Ю. Фінклера, Т. Хітрової, Н. Яблоновської та ін.

У дослідженнях А. Алексєєвої, В. Владимирова, Й. Дзялошинського, О. Калмикова, Г. Корконосенка, О. Костирєва, В. Лизанчука, М. Луканіної, І. Михайлина, А. Москаленка, О. Мелещенка, Т. Науменко, Є. Прохорова, Т. Репкової, І. Стєчкіна зосереджено увагу на трансформації ролі мас-медіа в житті суспільства, формах інтерактивної взаємодії журналістів і споживачів інформаційних послуг, акцентовано на аспектах функціонування преси в новому глобалізаційному середовищі.

Методологічним підґрунтям для організації практичного дослідження стали фундаментальні праці з соціології журналістики, контент-аналізу як провідного методу дослідження медіа: В. Іванова, В. Лизанчука, В. Олешка, Л. Федотової, І. Фомичової, О. Чекмишева. Визначення специфіки монофункціонального міста сформовано за допомогою дослідників регіональної економіки: Н. Дніпренко, І. Жабінець, В. Ушакова, П. Трощинського.

Проте феномен творчо-соціальної парадигми функціонування міської газети, зокрема монофункціонального міста, на сьогодні є недостатньо вивченим і потребує системного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної програми Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету “Масово-комунікаційні процеси у контексті глобалізації” (державний реєстраційний номер 0106V000722) у розрізі теми кафедри теорії і практики журналістики “Регіональна-журналістика: європейський вибір”.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному аналізі характеристик парадигми функціонування міської газети в контексті репрезентації творчої та соціальної парадигми функціонування.

Реалізація цієї мети передбачала виконання таких завдань:

– розкрити теоретичні основи наукової категорії “парадигма” як моделі й методології наукового знання; описати особливості розвитку та зміни парадигмальних домінант у галузі соціогуманітарних наук;

– дослідити концептуальні особливості існуючих журналістикознавчих парадигм з метою пошуку передумов створення конкурентноздатної, перспективної, різновекторної моделі журналістикознавчої парадигми, що актуалізує творчо-соціальну парадигму функціонування міської газети;

– дослідити шляхи типологічної та функціональної узгодженості міської газети як соціотворчої системи;

– визначити характерні ознаки монофункціонального міста як специфічного міського соціуму та особливості функціонування міської газети;

– здійснити контент-аналіз чотирьох міських газет м. Енергодара (2005-2009 рр.) за параметрами індикаторів виміру (маркерів соціально-творчої спрямованості);

– здійснити контент-моніторинг міських газет за параметрами конвергентної парадигми;

– виявити додаткові можливості соціально-творчої парадигми функціонування газети монофункціонального міста.

Об'єктом дослідження є міські газети в контексті репрезентації творчої й соціальної парадигми функціонування.

Предметом дослідження є творчо-соціальна парадигма функціонування міської газети. міський газета соціум місто

Джерела дослідження. Газети монофункціонального м. Енергодара “Здесь живем”, “Время и мы”, “РОСТ”, “Рациональная газета”.

Хронологічні межі дослідження визначаються періодом 2005-2009 рр.

Методи дослідження. Мета і завдання дисертаційної роботи, специфіка її предмета й об'єкта зумовили використання як загальнонаукових, так і спеціальних методів, зокрема описового, типологічного, традиційного аналізу, дискурсивного та контент-аналізу. Описовий метод сприяв вивченню наукової категорії “парадигма” як моделі і методології наукового знання, що дозволило обґрунтувати особливості розвитку та зміни парадигмальних домінант у галузі соціогуманітарних наук; традиційний (неформалізований) аналіз надав можливість установити наявність закономірностей у вивченні існуючих журналістикознавчих парадигм; типологічний метод допоміг виокремити стійкі ознаки і властивості досліджуваних об'єктів; за допомогою методу контент-аналізу реконструйовано систему періодичних видань м. Енергодара, здійснено порівняльний аналіз міських газет за параметрами індикаторів виміру, досліджена хронологічна динаміка індексів як показників певної соціально-творчої спрямованості газетних публікацій; за допомогою методу контент-моніторингу проведено діагностику мережних версій міських газет (конвергентної моделі соціального діалогу). Використані в дисертації методи дослідження сприяли розумінню творчо-соціальної парадигми функціонування міської газети.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що на основі розробленої концепції (творчо-соціальної парадигми) виявлена специфіка функціонування міської газети монофункціонального міста (із пріоритетним промисловим комплексом - атомні станції).

Також вперше:

– досліджено систему періодичних видань монофункціонального міста;

– визначено та систематизовано позитивні й негативні тенденції функціонування міської преси м. Енергодара за параметрами маркерів соціально-творчої спрямованості;

удосконалено:

– сучасне розуміння розвитку та зміни парадигмальних домінант у галузі журналістикознавства;

– шляхи типологічної та функціональної узгодженості функціонування міської газети;

набули подальшого розвитку:

- рольове призначення конвергентної моделі міської газети;

- способи формування єдиного інформаційного соціально-творчого простору монофункціонального міста.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що поданий у дослідженні фактологічний матеріал, теоретичні положення та висновки дисертації можуть бути використані:

- у науково-дослідній сфері - для подальших розробок при вивченні категорії “соціально-творча парадигма” в загальній теорії журналістики, а також у науково-дослідній роботі студентів факультетів журналістики;

- у навчальному процесі - при викладанні курсів, передбачених навчальними планами спеціальності “Журналістика”;

- у журналістській практиці - як теоретичний та практичний матеріал (інструментарій аналізу) для вдосконалення існуючої парадигми функціонування міської газети монофункціонального міста.

Апробація результатів дисертації. Окремі розділи й рукопис дисертації в цілому обговорено на засіданні кафедри теорії і практики журналістики Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету. Основні положення, висновки і науково-теоретичні результати дослідження опубліковано в матеріалах і виголошено в доповідях на XVI Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2008); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Творчі організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору” (Тернопіль, 2007), “Регіональні ЗМІ України. Історія, етапи і перспективи розвитку” (Луганськ, 2008), “Актуальні проблеми регіональної журналістики в Україні” (Кам'янець-Подільський, 2008); Міжрегіональній науково-практичній конференції “Формування життєтворчої компетентності особистості засобами громадянської освіти” (Запоріжжя, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації викладено в шести публікаціях, три з яких - статті у фахових наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (семи підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок, з них основного тексту - 191 сторінка. Список використаних джерел містить 175 позицій і займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет наукового пошуку, методи дослідження, охарактеризовано стан наукової розробки теми, окреслено наукову новизну й особистий внесок здобувача, практичне значення й апробацію отриманих результатів.

Перший розділ дисертації “Наукова парадигма: теорія питання” присвячено аналізу сумарного досвіду вивчення еволюції теоретичних поглядів й методологічних підходів науковців різних шкіл на природу й проблему функціонування парадигмальних концепцій у контексті творчо-соціальної складової медіасфери.

У підрозділі 1.1. “Теорія наукових парадигм як модель і методологія наукового знання” розглянуто ґенезу й сутність поняття “парадигма”, її міжнауковий дискурс, концептуальну термінологічну варіативність.

Парадигма є категорією наукового пізнання, що застосовується для позначення певної цілісності й конкретного сполучення головних “параметрів” знання (філософсько-світоглядних, ціннісних, епістемологічних і методологічних). Методологічна концепція парадигмального упорядкування, яку Т. Кун визначив як “визнані всіма наукові досягнення, які протягом певного часу дають науковому співтовариству модель постановки проблем і їхніх рішень” Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун. - М.: Прогресс, 1977. - С. 11., реалізується у межах “дисциплінарної матриці” на рівні епістематичного й соціального аспектів.

У науці виділяють загальнонаукові парадигми, що функціонують незалежно від галузі знань; спеціалізовані парадигми, які утворюють теоретичну основу різних галузей знання й використовуються в практичній діяльності у тій сфері, до якої ці науки належать; локальні парадигми, що несуть на собі відбиток специфічного детермінованого пізнання й застосування.

За остаточну дефініцію в дисертації запропоновано таке тлумачення “парадигми” ? це структурна одиниця (модель) наукового світогляду (пізнання), яка визначає його зміст, логіку й особливості функціонування, що канонізуються в стандартних зразках певної фундаментальної теорії, набуваючи ознак традиції.

Аналіз наукових підходів до розкриття поняття “парадигма” довів, що його концептуальний зміст залишається неповним і залежить від світоглядної моделі, ідеології, специфіки функціонування соціальних інститутів, ціннісних домінант, які превалюють у суспільстві на певному етапі розвитку.

У підрозділі 1.2. “Парадигми сучасного журналістикознавства” узагальнено існуючі репрезентації історіографії журналістських парадигм, сформульовано сучасне розуміння наукової парадигми у контексті соціальної комунікації та масово-інформаційних реалій. Аналіз комплексу проблем, що перебувають у центрі уваги провідних українських науковців у галузі журналістикознавства (І. Артамонова, В. Буряк, В. Владимиров, В. Здоровега, Т. Казакова, І. Михайлин, А. Москаленко, К. Серажим, В. Різун та ін.), дозволив акцентувати увагу на складності формування нової інформаційно-інтелектуальної моделі у межах сучасної світоглядної парадигми.

Наукова констатація переходу від класичних моделей до некласичних, що відбувається в теорії комунікації, характеризується поступовим переходом від опосередкованого засобами масової інформації спілкування до інтегрування у свої цільові аудиторії, від взаємодії з окремими суспільними групами до гармонізації соціального середовища (концепція соціальної відповідальності).

Теоретичне осмислення наукових праць та підходів українських і зарубіжних дослідників дало можливість визначити сутність передумов оформлення існуючих концепцій у конкурентоздатну, перспективну, різновекторну журналістикознавчу парадигму, яка позиціонує співвідношення між ЗМІ як соціальною, культурною й економічною системою та журналістикою як окремою галуззю творчої діяльності й економічним медіабізнесом.

Проведений аналіз дозволив констатувати зміни парадигми функціонування преси як соціального інституту, пов'язаного з трансформацією медійної комунікації, та аргументувати появу нової творчо-соціальної парадигми функціонування системи друкованих ЗМІ України, її медіаінноваційного характеру.

У другому розділі дисертації “Шляхи типологічної і функціональної узгодженості функціонування міської газети” проаналізовано основні напрямки розвитку наукової думки щодо розробки теоретичних засад типологічного аналізу в журналістикознавстві, сформовані основні принципи типологічної та функціональної узгодженості газети.

У підрозділі 2.1. “Типологія преси як метод й наукова парадигма” систематизовано історіографію проблеми, визначено домінанти типологічного дискурсу в контексті сучасної наукової парадигми. Методологічною основою дослідження стали наукові розвідки, що торкаються проблем, підходів і методик застосування типологічного аналізу в журналістиці (О. Акопов, Є. Ахмадулін, С. Гурьєва, М. Недопитанський, В. Різун, Т. Хітрова, М. Шкондін), окрема увага зосереджена на новітніх концепціях, що стосуються розвитку типологічної системи периферійних друкованих періодичних видань (В. Антонова, М. Геруля, О. Кажикін, В. Тулупов).

На основі аналізу наукових джерел визначено теоретичні засади типологічного моделювання преси та описано механізм виникнення й творення її основних структурних категорій: тип, клас, формат, типологічна група.

Типологічний аналіз у процесі функціонування газети є обов'язковою умовою створення ефективної моделі й випуску інформаційного продукту. Сучасні процеси трансформації традиційної типологічної матриці й зміни концепції її формування, перерозподілу ієрархії сутнісних функцій ЗМІ призвели до корегування основних типоформувальних факторів й появи нових типів видань, зокрема й на рівні місцевої преси. Визначальною типологічною домінантою сучасної преси малих регіонів став локальний детермінант, обумовлений специфікою комунікаційного процесу монофункціональних міст.

У підрозділі 2.2. “Функціонування міської газети як інтерполяція функцій журналістики і ЗМІ” запропоновано концепцію типологічної та функціональної узгодженості газети в умовах локалізованого середовища. Її основні аспекти полягають у конкретизації ключових понять “міська преса” й “міська газета”; розмежуванні термінів “типологія”, “тип видання”, “класифікація” й “формат”; кореляції понять “функції ЗМІ” та “функції журналістики”; у реконструкції новітніх теорій щодо означеного термінологічного дискурсу (для зіставлення з практичним контекстом).

Функціонування газети ? це професійно спроектована й скорельована соціально-творча інтерполяція функцій ЗМІ (встановлення проміжних значень функцій журналістики й ЗМІ), гармонійне осмислення центральної або середньої позиції (“міри центральної тенденції”) щодо завдань сучасної цільової аудиторії конкретної газети (функції, типу, жанру, творчої настанови, форми власності).

Для сучасної міської газети найбільш актуальними є пізнавальна, комунікативна, інтегруюча, контролююча, соціально-креативна, рекламна функції; крім того, набувають додаткового сенсу просвітницька функція й функція формування образу міського середовища - функції адаптації до умов міста (парадигма функціонування міської газети набуває соціально-орієнтованого напряму).

Міська преса - це багатокомпонентна система друкованих видань, що розповсюджуються в межах міста, пріоритетним напрямком діяльності яких є участь у формуванні міського середовища й міського способу життя. Характерною ознакою міської преси є її інтегрованість у структуру регіональної періодики.

Міські газети - це видання, типологічно тотожні за ознакою просторового охоплення, - тяжіють до міст в географічному, економічному, історико-культурному відношенні, інформаційна політика яких спрямована на задоволення потреб й інтересів жителів відповідно до стратегічних і тактичних завдань місцевої громади у формуванні місцевого інформаційного середовища. Міські газети функціонують з певною періодичністю, мають постійну рубрикацію й чітку редакційну програму, містять текстову й ілюстративну інформацію в різних пропорціях (залежно від типу видання), мають різний ступінь аналітичності й публіцистичності (залежно від творчо-соціальної парадигми функціонування).

В інформаційному обслуговуванні малих громад, окрім місцевих, беруть участь також регіональні й загальнодержавні ЗМІ, що робить комунікаційну систему монофункціонального міста відкритою.

У третьому розділі “Творчо-соціальна парадигма функціонування газети монофункціонального міста (практичний аспект)” сформульовано ключові поняття й процедури практичного дослідження, проведено контент-аналіз міських газет та контент-моніторинг медіасередовища. Розроблені практичні рекомендації щодо конвергентного типу міської суспільно-політичної газети монофункціонального міста.

У підрозділі 3.1. “Специфіка функціонування міської газети монофункціонального міста та методологічна база дослідження” узагальнено термінологічні дефініції на позначення соціуму урбаністичних територіальних структур, проаналізовано специфіку організації комунікаційного процесу промислово залежного міста.

Важливе місце в структурі міських поселень України посідають монофункціональні міста, особливості розвитку яких визначаються одним-двома підприємствами, що формують основну частину доходів місцевого бюджету й забезпечують функціонування соціальної інфраструктури. Для позначення таких міст у науковій літературі одночасно використовуються терміни “монопрофільне”, “моновиробниче”, “моноструктурне”, “монофункціональне”, “моногалузеве”, “моноспеціалізоване”, “мономісто”.

Місто Енергодар є одним з найбільших монофункціональних міст України з профільним промисловим комплексом - атомна енергетика (спеціалізація праці економічно активного населення в місті визначається двома містоутворюючими підприємствами - Запорізькою АЕС і Запорізькою ТЕС). В Енергодарі (порівняно з іншими монофункціональними містами України) сформований конкуруючий контекст міської преси, яка одночасно є дзеркалом і каталізатором міських процесів.

Специфіка монофункціонального міста накладає відбиток на функціонування міських ЗМІ, які належать до містообслуговуючої частини економіки й перебувають під впливом адміністрації та керівництва містоутворюючого підприємства. Співпраця журналістів з “подвійною місцевою владою” має ключове значення. На редакційні колективи покладається особлива відповідальність при дотриманні всіх професійних журналістських стандартів (соціальна місія, творче втілення цієї місії, активний соціальний діалог як з усіма містоутворюючими й містообслуговуючими структурами, так і з рівноправним суб'єктом діалогу - аудиторією).

У підрозділі 3.2. “Контент-аналіз міських газет монофункціонального міста Енергодара” узагальнено результати проведеного дослідження методом об'єктивного вимірювання. Контент-аналіз було використано з метою вивчення змістового наповнення міських газет на предмет відповідності сучасним професійним стандартам, пріоритетними серед яких визначені функції соціальної місії на рівні міської громади, соціальної відповідальності, текстуально-творчого журналістського відображення дійсності. На першому етапі контент-аналізу було сформульовано завдання й гіпотезу дослідження, визначено масив документів, який необхідно вивчити за певний проміжок часу, підготовлено категоріальний апарат, вироблено конкретні процедури, розроблено дослідницькі інструменти (адаптований класифікатор контент-аналізу - 13 реєстраційних карток у вигляді 28 таблиць; визначено індикатори виміру (індекси певної спрямованості).

За допомогою методу контент-аналізу здійснено порівняльний аналіз міських газет за період 2005-2009 рр. (672 номери, загальний обсяг вибірки - 1200 публікацій) за параметрами індикаторів виміру; досліджено хронологічну динаміку індексів як показників певної соціально-творчої спрямованості газетних публікацій; виявлено позитивні й негативні тенденції реалізації відповідних функцій газети монофункціонального міста.

Контент-аналіз медійного простору м. Енергодара дозволив визначити основні типоформувальні ознаки й типологічну палітру друкованих ЗМІ міста. Встановлено, що всі аналізовані газети є щотижневими; мають локальну територію розповсюдження; пов'язані з життям і проблемами місцевої спільноти, але беруть участь у формуванні регіонального інформаційного середовища; декларують двомовність; публікацій суспільно орієнтованого контенту замало (тенденція ігнорування інтегративної функції зберігається протягом усього аналізованого періоду). З шести газет і двох телеканалів у місті немає жодного комунального, що характеризує Енергодар як унікальне монофункціональне місто України (влада здійснює тендерну політику серед газет на оприлюднення матеріалів виконкому й міської ради).

У підрозділі 3.3. “Контент-моніторинг конвергентної моделі міських газет: проблеми та перспективи” досліджено перехід від мономедійного середовища до мультимедійного (конвергенційного) середовища на рівні монофункціонального м. Енергодара. За допомогою контент-моніторингу діагностовано втілення комунікативної парадигми як діалогової моделі рівноправності учасників комунікаційного процесу на рівні “горизонтальної” комунікації (журналіст - аудиторія; аудиторія - журналіст), у контексті якої аудиторія одержує право на активну участь у формуванні інформаційного середовища.

Доведено необхідність створення, в умовах глобального інформаційного суспільства, потужного багатофункціонального веб-порталу міської газети, що є одним з найважливіших системних завдань для здійснення цілеспрямованих дій щодо подолання інформаційної нерівності на місцевому й регіональному рівнях.

З цією метою досліджено провідні медіасайти, на яких ексклюзивні можливості медіаконвергенції й медіакомунікації представлені у багатьох проявах (багатомовність, варіативність пропонованих форматів інформації, експортування контенту за допомогою RSS-стрічки, інтерактивність, онлайн-трансляція, мультимедійність тощо); сайти провідних газет м. Запоріжжя; інформаційний простір м. Енергодара; мережні версії двох міських газет - “Рациональной газеты” і газети “РОСТ”.

Встановлено, що мережна версія щотижневої рекламно-інформаційної газети “РОСТ” найбільш відповідає моделі “гібридного” конвергентного видання м. Енергодара, проте містить низку недоліків, зокрема відсутні адаптовані під монофункціональне місто гіперзв'язки, текст публікацій у своїй основній частині залишається лінійним і не містить гіпертекстових посилань, тобто є не інфоцентричним і без “бекграунду” тощо. На основі моніторингу провідних інформаційних медіасайтів, а також сайтів українських газет із пріоритетним промисловим комплексом (атомні станції) розроблено концепцію конвергентної моделі газети “Здесь живем”.

ВИСНОВКИ

У висновках викладено результати здійсненого дослідження та сформульовано основні положення наукової роботи.

1. У дисертації подається загальна оцінка наукової категорії “парадигма” як моделі і методології наукового знання. Парадигма є основною структурною одиницею наукового світогляду, моделлю наукового пояснення, що канонізується в стандартних формах певної фундаментальної теорії, набуваючи ознак традиції. Наукова категорія “парадигма” має вищий методологічний статус і оперує певною термінологію: а) “дисциплінарна матриця” (система правил наукової діяльності, яка забезпечує особливий спосіб наукового бачення й формується лише в спільній діяльності вчених); б) “структура дисциплінарної матриці” (символічні узагальнення, що визначають формальний апарат і мову, фундаментальні теоретичні й методологічні принципи світорозуміння, цінності, що характеризують панівні ідеали й норми побудови та обґрунтування наукового знання); в) “зрушення парадигми”? (періоди зміни парадигм); г) “соціальна матриця” (враховує приналежність людей, відповідальних за суспільні зміни, до певної соціальної групи, систему правил їхньої діяльності в соціальній групі); д) “соціальна парадигма” (сукупність переконань, цінностей і техніко-технологічних засобів, прийнятих у суспільстві, яка забезпечує існування й нормальне функціонування соціальних інститутів). Перехід до нової парадигми є певним соціальним процесом, зміна парадигми ? це соціальна революція, тобто повна або часткова зміна елементів соціальної матриці.

2. Досліджено концептуальні особливості існуючих журналістикознавчих парадигм з метою пошуку передумов створення конкурентноздатної, різновекторної моделі, що актуалізує творчо-соціальну парадигму функціонування міської газети.

Сформульовані методологічні передумови дозволяють порушувати питання щодо можливості перенесення парадигмального підходу до сфери практичної діяльності преси, удосконалення структури наукового знання з урахуванням тенденцій розвитку інформаційного суспільства (“зрушення парадигм”). Наукове розуміння процесів, що відбуваються в суспільстві й у сфері соціальної комунікації та впливають на функціонування сучасних медіа, актуалізує застосування нової структурної одиниці наукового світогляду - синергетичної різновекторної журналістикознавчої парадигми. Вона може бути представлена на рівні: а) теорій журналістської творчості в глибинному філософському контексті (“інформаційно-художньої свідомості”; елементів творчого мислення як проявів журналістської діяльності - магічного мислення, позитивістського мислення, драйв-мислення, гуманістичного мислення); б) теорій соціальної комунікації (синергетизму наукового знання - філологічного, комунікативістського й соціологічного; соціально-рольової парадигми - рівноправних діалогових відносин з аудиторією; медіаконвергенції, глобалізації і диджиталізації; соціальної відповідальності медіаекономіки; “громадянської журналістики”; “універсального журналізму”).

3. У дисертації означені шляхи типологічної та функціональної узгодженості моделі міської газети, які полягають: а) у конкретизації ключових термінів “міська преса” й “міська газета”; б) у розмежовуванні термінів “типологія”, “тип видання”, “класифікація” й “формат”; в) у кореляції понять “функції ЗМІ” й “функції журналістики”; г) у реконструкції новітніх теорій щодо означеного термінологічного дискурсу (для зіставлення із практичним контекстом). Діагностується трансформація традиційної типологічної матриці, множення й перерозподіл ієрархії функцій ЗМІ, їх кореляція й наукова узгодженість.

4. На основі запропонованої концепції (творчо-соціальної парадигми) виявлена специфіка функціонування міської газети монофункціонального міста (із пріоритетним промисловим комплексом - атомні станції), визначені характерні ознаки монофункціонального міста як специфічного міського соціуму.

Досліджено ключові поняття: а) “монофункціональне місто” (місто, спеціалізація праці економічно активного населення в якому визначається одним-двома підприємствами, що формують основну частину доходів місцевого бюджету й забезпечують функціонування соціальної інфраструктури й інших об'єктів життєдіяльності населення); б) “міська газета монофункціонального міста” (газета, що поширюється в межах міста з подвійною позицією місцевої влади - муніципальної та містоутворюючих підприємств - пріоритетним напрямком діяльності якої є ліберально-партнерська модель відношень у формуванні громадської думки міського середовища); в) “специфіка функціонування міських ЗМІ монофункціонального міста” (редакційні колективи опиняються в умовах “подвійної залежності”, перебуваючи під контролем муніципальної влади й керівництва містоутворюючих підприємств).

Зафіксовано, що: а) Енергодар є монофункціональним містом (спеціалізація праці економічно активного населення в місті визначається двома містоутворюючими підприємствами - Запорізькою АЕС і Запорізькою ТЕС; вони формують основну частину доходів місцевого бюджету та забезпечують функціонування соціальної інфраструктури й інших об'єктів життєдіяльності населення); б) специфіка монофункціонального міста накладає відбиток на функціонування міських ЗМІ; в) міська преса й міське середовище перебувають у стані постійного взаємозв'язку й взаємозалежності (“міська преса є дзеркалом міських процесів і одночасно їхнім каталізатором”).

5. Методологічною основою практичного аналізу став метод контент-аналізу. За параметрами індикаторів виміру розробленого класифікатора контент-аналізу проведено порівняльний аналіз міських газет (2005-2009 рр.; 672 номери, загальний обсяг вибірки - 1200 публікацій); досліджено хронологічну динаміку основних індексів як показників певної соціально-творчої спрямованості газетних публікацій; виявлено позитивні й негативні тенденції реалізації відповідних функцій газети монофункціонального міста.

Практичні розвідки діагностували, як саме зміст газети відбиває (моделює, модифікує, трансформує) соціально-творчу парадигму (відповідність сучасним професійним стандартам, пріоритетність соціальної місії на рівні міської громади, текстуально-творчого журналістського відображення дійсності).

Досліджено: а) систему преси м. Енергодара (на тлі медіапростору Кам'янсько-Дніпровського району, інших монофункціональних міст України - супутників атомних станцій); б) основні й вторинні типоформуючі ознаки міських газет м. Енергодара; в) постійні й контекстні рубрики відповідних газет, творча розмаїтість рубрикацій; г) індекси тематичної спрямованості міських газет (місто й влада, взаємовідносини міста й містоутворюючих підприємств, екологія й безпека життя як специфічна тематика монофункціонального міста розглядалися окремо); відносні індекси присутності сталих жанрових груп, жанрового діапазону, тональності повідомлень соціальної спрямованості, комунікаційної активності.

Контент-аналіз медійного простору м. Енергодара дозволив визначити його основні типоформувальні ознаки й типологічну палітру друкованих ЗМІ. Всі аналізовані газети є щотижневиками (дають можливість задовольнити потреби читача, звести інформацію в єдиний ряд, простежити тижневі події у динаміці); мають локальну територію розповсюдження, пов'язані з життям і проблемами місцевої спільноти, але беруть участь у формуванні регіонального інформаційного середовища; декларують двомовність; публікацій суспільно орієнтованого контенту замало (тенденція ігнорування інтегративної функції зберігається протягом усього аналізованого періоду). З шести газет і двох телеканалів у місті немає жодного комунального, що характеризує Енергодар як унікальне монофункціональне місто України (влада здійснює тендерну політику серед газет на оприлюднення матеріалів виконкому й міської ради). У дисертації запропоновані рекомендації щодо оптимізації редакційної політики міських газет з урахуванням виявленого порушення балансу контенту в співвідношенні між форматом та обсягом видання.

6. У роботі набули подальшого розвитку рольове призначення конвергентної моделі міської газети й способи формування єдиного інформаційного соціально-творчого простору монофункціонального міста. Сформульовано ключову тезу конвергентної парадигми щодо успішного функціонування газети міста з монофункціональною інфраструктурою: типологічною моделлю газети повинна стати конвергентна модель (конвергентного ЗМІ - як соціально-творчої бізнес-моделі). Сучасну “газетну матрицю” слід розглядати як матрицю конвергентного медіа, яке об'єднує традиційний формат ЗМІ (друковану версію газети), глобальні телекомунікаційні засоби (мережну версію) і суму технологій роботи з масовою аудиторією.

За допомогою контент-моніторингу діагностовано втілення комунікативної парадигми як діалогової моделі рівноправності учасників комунікаційного процесу. Запропоновано створити передумови для впровадження в журналістську практику соціально-творчої моделі функціонування газети монофункціонального міста (міської суспільно-політичної газети конвергентного типу): а) апробувати актуальні ключові тенденції сучасної преси (конвергенція, горизонтальна комунікація, мережна версія, соціальний діалог); б) створити на сайтах мережних версій багатовекторних зв'язків з інформаційним простором (на рівні створення загальноукраїнського інформаційного простору; єдиного інформаційного простору монофункціональних міст України й Росії з пріоритетним промисловим комплексом - атомні станції; єдиного інформаційного простору регіону й м. Енергодара); в) встановити стратегічні інформаційні зв'язки з містоутворюючими підприємствами (ЗАЕС, ЗТЕС), міською радою; г) розробити принципово нову стратегію взаємодії читачів з газетою (інтерактивне залучення читача до основної версії видання; корегування діяльності з урахуванням читацького попиту; залучення читачів як продуцентів власних публікацій); створити сервіси для публікації читачами “своїх” новин; використовувати інтерактивні опитування; практикувати онлайн-конференції; здійснювати веб-взаємодію у межах спеціальних проектів; д) для мережної версії створювати паралельні гіпертекстові публікації; е) започаткувати структуровану блогосферу (соціально-комунікативну зону блогерів - журналістів й читачів-користувачів), яка не тільки соціалізує комунікантів, але й актуалізує творчі функції.

Отже, творчо-соціальна парадигма функціонування міської газети - це скорельована інтерполяція синергетичної моделі журналістикознавчої парадигми у різновекторні прояви журналістської діяльності, модель пошуку передумов створення конкурентноздатної “матриці” як “ідеальної” моделі позиціонування газети.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Фахові публікації:

1. Сенкевич Г. А. Міська газета: творчо-соціальна парадигма функціонування (до постановки проблеми) / Г. А. Сенкевич // Держава та регіони: наук.-виробн. журнал. Запоріжжя, 2008. № 3. С. 131?134. (Серія “Гуманітарні науки”).

2. Сенкевич Г. А. Міська газета: контент-аналіз соціальної спрямованості / Г. А. Сенкевич // Вісник Луганського національного педагогічного університету. Філологічні науки. 2008. № 3 (142). С. 124?131.

3. Сенкевич Г. А. Мережна версія міської газети: специфіка й перспективи розвитку / Г. А. Сенкевич // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький, 2008. Вип. 17. С. 148?151.

Публікації в інших наукових виданнях:

1. Сенкевич Г. А. Моніторинг детермінуючих функціональних ознак мережних версій ЗМІ монофункціонального м. Енергодара / Г. А. Сенкевич // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 43. Запоріжжя, 2009. С. 159?164.

Тези доповідей і матеріали конференцій:

1. Сенкевич Г. А. Трансформація соціальної комунікації в умовах розвитку інтерактивних мас-медіа / Г. А. Сенкевич // Наука і вища освіта: Зб. тез доповідей / Класичний приватний університет, (17?18 квітня 2008 р.): в 3 т. / [ред. кол. В.М. Огаренко та ін.]. Запоріжжя: КПУ, 2008. Т. 3. С. 232.

2. Сенкевич Г. А. Местная газета как инструмент консолидации молодёжного движения / Г. А. Сенкевич // “Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції “Формування життєтворчої компетентності особистості засобами громадянської освіти” (23?24 грудня 2008 р.). Запоріжжя: Акцент, 2008. С. 91?93.

АНОТАЦІЯ

Сенкевич Г. А. Міська газета: творчо-соціальна парадигма функціонування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 - теорія та історія журналістики. - Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2010.

У дисертації здійснено комплексний аналіз функціонування міської газети в контексті репрезентації творчої й соціальної парадигми. Розглянуто теоретичні інтерпретації наукознавчої категорії “парадигма” як моделі і методології наукового знання, описано особливості розвитку та зміни парадигмальних домінант у галузі соціогуманітарних наук. Узагальнено концептуальні особливості існуючих журналістикознавчих парадигм, сформульовано сучасне розуміння наукової парадигми в контексті соціальної комунікації й масово-інформаційних реалій.

Визначено теоретичні основи типологічного моделювання преси, запропоновано концепцію типологічної і функціональної узгодженості газети в умовах локалізованого середовища. Досліджено організацію комунікаційного процесу промислово-залежного міста й специфіку функціонування газети в умовах професійної соціально-творчої інтерполяції функцій ЗМІ.

Узагальнено результати проведеного контент-аналізу міських газет та контент-моніторингу медіасередовища. Діагностовано втілення комунікативної парадигми як діалогової моделі рівноправності учасників комунікаційного процесу. Розроблено практичні рекомендації щодо конвергентного типу міської суспільно-політичної газети монофункціонального міста.

Ключові слова: аудиторія, комунікація, міська газета, конвергентна модель, монофункціональне місто, творчо-соціальна парадигма, типологія, формат.

АННОТАЦИЯ

Сенкевич Г. А. Городская газета: творческо-социальная парадигма функционирования. - Рукопись.

Диссертация представлена на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.04 - теория и история журналистики. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2010.

В диссертации осуществлен комплексный анализ функционирования городской газеты в контексте репрезентации творческой и социальной парадигмы. Рассмотрены теоретические интерпретации научно-исследовательской категории “парадигма” как модели и методологии научного знания, описаны особенности развития и трансформации парадигмальных доминант в области социогуманитарных наук. В процессе исследования установлены концептуальные особенности существующих журналистских парадигм, сформулировано современное понимание научной парадигмы, в контексте социальной коммуникации и массово-информационных реалий.

В работе представлено теоретическое обоснование существующих научно-методологических подходов к проблеме типологического анализа, определены критерии анализа региональной периодики, обозначены основы типологического моделирования городской газеты. Представлена собственная концепция типологически и функционально согласованной модели издания в условиях локальной среды. Исследовано организацию коммуникационного процесса промышленно-зависимого города в условиях профессиональной социально-творческой интерполяции функций СМИ.

Специфика монофункционального города существенно отражается на функционировании местных средств массовой информации, которые относятся к городообразующей части экономики и находятся под влиянием органов местной власти и руководства приоритетных промышленных предприятий. Неотъемлемой частью их взаимосотрудничества является социальный диалог.

Исследование эмпирического материала (по параметрам индикаторов измерения разработанного классификатора) и обобщение практического опыта на основе проведенного контент-анализа городских газет и контент-мониторинга медиапространства монофункционального города позволило выявить и проанализировать позитивные и негативные тенденции реализации творческо-социальных функций печатных изданий.

На основе проведенного анализа разработаны практические рекомендации по созданию конвергентного типа городской общественно-политической газеты, сформулированы конкретные предложения по оптимизации и расширению информационного поля монофункционального города. Диагностировано воплощение коммуникативной парадигмы как диалоговой модели равноправия участников коммуникационного процесса в плоскости “власть-газета-аудитория”.

Результаты исследования имеют научное и практическое значение, поскольку дают возможность полноценного научного анализа тенденций развития современной газеты монофункционального города. Научные выводы являются важным подспорьем для дальнейшего изучения социокоммуникативных процессов малых территориальных структур.

Ключевые слова: аудитория, коммуникация, городская газета, конвергентная модель, монофункциональный город, творческо-социальная парадигма, типология, формат.

SUMMARY

Senkevych G. - City newspaper: creative social paradigm of the functioning. - Manuscript.

Thesis for the degree of the Candidate of Social Communication Sciences. Speciality 27.00.04. - the theory and history of journalism. - Classic Private University. - Zaporizhzhya, 2010.

The thesis makes complex analysis of a city newspaper functioning in the context of creative and social paradigm representation. Teoretical interpretation of a scientific category 'paradigm' as a pattern and scientific methodology is highlighted. The particularities of the paradigmatic dominants evolution and modification are revealed in the sphere of social human sciences. The current journalistsic paradigms concept particularities are summarised, the contemporary idea of the scientific paradigm is formed in the context of social communication and mass media realities.

Theoretical basis of the press typological modelling is determined, the concept of typological and functional interrelations in the situation of the local environment is represented.

The communication process organising of the in an industry dependent city is studied as well as functioning of a newspaper under the condition of professional social-creative correlation of mass media functions. The results of content analysis of local newspaper content monitoring of mass media environment is generalised. The implementation of communicative paradigm as a dialogue model of communicative process members equality is defined. Practical advices as for convergent city social political newspaper in monofunctional city are recommended.

Key words: audience, communication, local newspaper, convergent model, monofunctional city, creative social paradigm, typology, format.

Размещено на Allbest.ru

...