Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 007:304:070.1:070.48(477.64)„19/20”

Спеціальність 27.00.04 - теорія та історія журналістики

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук із соціальних комунікацій

ПРЕСА ЗАПОРІЗЬКОГО РЕГІОНУ

ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. - ПОЧАТКУ ХХІ СТ.:

ТИПОЛОГІЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА, ЖАНРОВІ ДОМІНАНТИ

Дяченко Марія Дмитрівна

Запоріжжя 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії і практики журналістики Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Пода Олена Юріївна, Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету, доцент кафедри теорії і практики журналістики, заступник директора Інституту журналістики і масової комунікації.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Галич Валентина Миколаївна,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри журналістики і видавничої справи;

кандидат філологічних наук Бондаренко Ірина Станіславівна, Запорізький національний університет, доцент кафедри журналістської творчості, реклами та зв'язків з громадськістю.

Захист дисертації відбудеться “26” травня 2010 р. о 10⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.05 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розісланий “__” квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

к. філол. н., доцент Л. Г. Пономаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

преса друкований типологічний

Актуальність теми. Запоріжжя - адміністративний центр Запорізької області, в якій постійно виходили друком і продовжують виходити обласні, районні, міськрайонні періодичні видання; це - потужний промисловий, освітній і культурний центр із великою кількістю заводів, будівельних організацій, навчальних закладів, які мають багатотиражні газети чи галузеві збірники, журнали.

Періодика запорізького регіону до сьогодні залишається малодослідженим сегментом української преси другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст., хоча для її вивчення є достатні науково-дослідницька і джерельна бази: партійні розпорядчі документи та періодичні видання перших повоєнних років з фондів Державного архіву Запорізької області; ретроспективні реєстраційні бібліографічні покажчики Державного комітету УРСР у справах видавництв поліграфії і книжкової торгівлі; статистичний збірник “Преса Української РСР (1918-1985 рр.)”, бібліографічні довідники “Періодичні видання УРСР”; каталоги-покажчики місцевих періодичних видань; потужний масив регіональної преси (обласні, районні, міські газети та інші видання) у фондах Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Максима Горького.

Період з кінця 1990-х рр. до 2007 р. визначив перспективи подальшої наукової розробки теми регіональної преси - були оприлюднені наукові розвідки, присвячені запорізькій періодиці в межах попередніх історичних періодів, О. Школьної (становлення та розвиток системи періодичної преси Катеринославської губернії 1838-1917 рр.), Т. Хітрової (типологічні особливості періодичної преси запорізького краю 1904-1920 рр.), І. Герман (жанрово-стильові особливості запорізької преси 20-40-х рр. XX ст.). Фрагментарні огляди запорізької періодики початку ХХ ст. у контексті дослідження преси Катеринославської і Таврійської губерній були представлені й у дослідженнях Н. Сидоренко, Н. Яблоновської.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної програми Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету “Масово-комунікаційні процеси у контексті інформаційної глобалізації” (державний реєстраційний номер 0106V000722) у розрізі теми кафедри теорії і практики журналістики “Регіональна журналістика: європейський вибір”.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - дослідити особливості історичного й типологічного розвитку преси запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст., специфіку функціонування її жанрової парадигми.

Реалізація мети передбачала виконання таких завдань:

- узагальнити представлені в працях провідних журналістикознавців теоретико-методологічні засади й практичний досвід типологічного аналізу преси взагалі й регіональної зокрема;

- охарактеризувати розвиток преси запорізького регіону й осмислити її місце і роль у системі національних друкованих ЗМІ (1945-2005 рр.);

- з'ясувати специфіку розвитку типологічної парадигми преси запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.;

- дати характеристику жанровому наповненню регіонального газетного дискурсу другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. і визначити його жанрові домінанти (на прикладі обласних і районних газет);

- довести наявність у регіональному газетному дискурсі процесів жанрового модифікування і трансформації типологічної парадигми друкованих ЗМІ;

- порівняти динаміку функціонування жанрових груп у національній і регіональній пресі (на прикладі всеукраїнських та запорізьких обласних і районних газет) у межах чотирьох періодів, визначених для аналізу.

Об'єкт дослідження - преса запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Предмет дослідження - типологічні й жанрові характеристики преси запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.

Джерельна база дослідження. По-перше, це 113 видань, що виходили друком у запорізькому регіоні в другій половині ХХ ст. (25 з них продовжували свій вихід і на початку ХХІ ст.), серед яких обласні (3) і районні газети (22), галузеві й заводські багатотиражні газети (31), колгоспно-радгоспні багатотиражки (28), газети ВНЗ (3), наукові видання журнального типу (9), галузеві бюлетені (11), додатки до газет (2), альманах (1) та ін. По-друге, 180 місцевих видань, заснованих наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст., серед яких газети (120), в тому числі студентські (7) і шкільні (25); збірники наукових праць (30); журнали різних типів (15); альманахи (11) тощо. По-третє, документи, що стосувалися історії розвитку запорізького краю і регіональної преси з фондів Держаного архіву Запорізької області.

Теоретико-методологічне підґрунтя дисертаційної роботи сформоване на основі результатів: 1) наукових розвідок з питань теорії і практики типологічного аналізу преси українських і зарубіжних учених (О. Акопов, Є. Ахмадулін, О. Бочаров, Я. Засурський, Є. Корнілов, А. Москаленко, Ю. Фінклер, В. Шкляр, М. Шкондін та ін.); 2) досліджень, присвячених вивченню жанрів журналістики і публіцистики (М. Василенко, В. Галич, В. Здоровега, Л. Кайда, В. Качкан, М. Кім, Л. Кройчик, О. Кузнецова, Г. Солганик, О. Тертичний, М. Черепахов, Ю. Ярмиш та ін.); 3) наукових робіт, у яких висвітлюється історія й сучасний стан розвитку регіональної преси України (А. Волобуєва, І. Герман, І. Гребцова, С. Гурьєва, Е. Кангієва, А. Кобинець, В. Кондратська, С. Кость, І. Крупський, І. Михайлин, М. Нечиталюк, Н. Олешко, І. Павлюк, О. Пархітько, В. Рубан, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Тимчишин, Д. Титаренко, О. Уліцка, К. Ульянова, Т. Хітрова, О. Хобта, О. Школьна, Г. Юксель, Н. Яблоновська та ін.); 4) праць, у яких описується методика використання контент-аналізу при вивченні ЗМК (В. Іванов, Н. Костенко, В. Різун, Т. Скотникова, Л. Федотова, І. Фомичова, В. Шевченко та ін.); 5) наукових розвідок провідних істориків-регіонознавців (В. Мороко, О. Ігнатуша, В. Ткаченко, Г. Турченко, Ф. Турченко).

Методи дослідження. Методологічне забезпечення дослідження ґрунтувалося на використанні загальнонаукових методів (історичного, аналізу, синтезу, зіставлення, типології, узагальнення), спеціальних методів (аналізу документів, вторинного аналізу статистичної інформації, контент-аналізу, вільного інтерв'ювання, математико-статистичних методів (для обробки результатів контент-аналізу).

Емпірична база третього розділу дисертації - результати контент-аналізу (проаналізовано комплекс періодичних видань, що виходили в 1945-2005 рр. на території Запорізької області). До аналізу згідно з обсягом вибіркової сукупності залучено 987 номерів десятьох друкованих ЗМІ, з яких 297 - всеукраїнських газет (три видання) - для порівняльного аналізу; решта - 693 - регіональні (три обласні, чотири районні газети).

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1945-2005 рр. - роки значних суспільно-політичних, економічних і культурних змін, що відбувалися в житті на сьогодні вже різних країн - Української РСР і незалежної України, - і, відповідно, впливали на регіональний контекст життя (на рівні областей, міст, районів, селищ, сіл). Визначений для дослідження проміжок часу було поділено на чотири періоди (в основі поділу - періодизація українського історика О. Бойка Бойко О. Д. Історія України : навч. посіб. - 3-тє вид., виправлене і доповнене. - К. : Академвидав, 2006. - 688 с.): перший - (1945-1964 рр.) - часи повоєнної відбудови і десталінізації; другий - (1965-1984 рр.) - роки наростання застійних явищ; третій - (1985 - серпень 1991 рр.) - період перебудови в СРСР; четвертий - (від серпня 1991 р. і до теперішнього часу) - “Україна на шляху незалежності”. Саме в розрізі вищезазначеної періодизації охарактеризовано розвиток типологічної парадигми й визначено жанрові домінанти преси запорізького регіону 1945-2005 рр.

Територіальні межі дослідження окреслюють географічний простір Запорізької області, в адміністративно-територіальному устрої якої протягом досліджуваного періоду відбувалися певні зміни у зв'язку з реорганізацією системи господарського управління й територіальними реформами

1962-1965 рр. і уточненнями, внесеними після 1991 р.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації визначається тим, що запропонована робота є одним з перших комплексних досліджень преси запорізького регіону другої половини ХХ - початку ХХІ ст., у якому

вперше:

- здійснено історико-типологічний аналіз преси запорізького регіону (1945-2005 рр.);

- визначено жанрові домінанти запорізької газетної періодики другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. і тенденції, пов'язані з виникненням і розвитком жанрових модифікацій у процесі трансформації типологічних ознак преси запорізького регіону;

- порівняно динаміку функціонування жанрових груп у різних типах газет (всеукраїнських, обласних, районних) у межах чотирьох історичних періодів, виділених для аналізу;

удосконалено:

- наявний на початок ХХІ ст. типологічний опис газет запорізького регіону (від 1945 р. до 2005 р.);

- розуміння місця і ролі преси запорізького регіону досліджуваного періоду в системі загальноукраїнських друкованих ЗМІ;

набуло подальшого розвитку:

- з'ясування умов і особливостей розвитку запорізької преси другої половини ХХ ст. - початку ХХI ст.;

- дослідження типологічної та жанрової парадигм газетної періодики, розпочате запорізькими журналістикознавцями Т. Хітровою (період 1904-1920 рр.), І. Герман (період 1920-1940 рр.).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в галузі регіонального пресознавства, краєзнавства, бібліографознавства.

Запропонований фактологічний матеріал, науково обґрунтовані узагальнення, результати контент-аналізу, документи з фондів Державного архіву Запорізької області можна використовувати під час підготовки лекцій, спецкурсів і спецсемінарів з історії української журналістики, краєзнавства для студентів і магістрантів вищих навчальних закладів, для написання монографій і навчальних посібників.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення і висновки, викладені в дисертації, є самостійним доробком автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів: “Сорокова “Журналістська весна” (Київ, 2007), “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2007, 2008, 2009), “Дні науки” (Запоріжжя, 2007, 2008), “Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору” (Тернопіль, 2007), “Журналістика 2008: українське журналістикознавство, освіта, термінологія і стандарти” (Київ, 2008), “Инфоноосфера и массовые коммуникации” (Ростов-на-Дону, 2008), “Українська періодика: історія і сучасність” (Львів, 2008), “Журналістика, філологія та медіаосвіта” (Полтава, 2009), “Региональная журналистика в условиях социально-экономических трансформаций ХІХ - ХХІ вв.” (Ставрополь, 2009).

Публікації. Основні результати дослідження викладено у 21 публікації, три з яких - у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (356 позицій), додатків. Загальний обсяг дисертації 268 сторінок, з них основного тексту 182 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну роботи; сформульовано її мету й завдання; визначено методологічну основу, об'єкт, предмет, наукові принципи і методи дослідження; окреслено територіальні та хронологічні межі, виділено чотири історичні періоди для характеристики типологічної парадигми і жанрового наповнення газетної періодики запорізького регіону 1945-2005 рр.; описано джерельну базу дослідження; охарактеризовано структуру дисертації; розкрито практичне значення одержаних результатів, подано відомості про форми їх апробації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади типологічного аналізу преси” визначено теоретико-методологічну основу дослідження, розкрито рівень наукової розробки теми; проаналізовано погляди вчених на проблему типології, типологізації ЗМІ, застосування типологічного аналізу в журналістиці.

Зазначено, що питання методики дослідження преси, її класифікації й типології активно досліджувалися такими провідними журналістикознавцями, як О. Акопов, Є. Ахмадулін, О. Бочаров, Я. Засурський, Є. Корнілов та ін.

Зокрема О. Акоповим було введено до наукового обігу стійку, суворо формалізовану систему типологічного аналізу періодичних видань із визначенням десятьох типоформувальних ознак (видавець; аудиторія; завдання і програма; авторський склад; внутрішня структура; жанри; оформлення; періодичність; обсяг; наклад). Майже повністю (з певними корекціями згідно з класифікаціями інших учених) ця методика Акопов А. И. Изучение периодических изданий : [учебно-метод. пособ. для студентов-журналистов] / А. Акопов // Периодические издания. - 2-е изд., доп. - Ростов-н/Д : Издательство ООО МП “Книга”, 1999. - С. 43-87. була покладена в основу аналізу преси запорізького регіону.

В останнє десятиліття, зважаючи на об'єктивні умови розвитку сучасної України, активізувалася увага дослідників до питання розвитку регіональних ЗМІ взагалі й преси зокрема. В Україні зросла кількість наукових праць в галузі регіонального пресознавства, у яких питання типології неодмінно пов'язуються з історією і сучасним станом періодики регіону. Так з'явилися дослідження преси Київщини (А. Волобуєва), Західної України (В. Ковпак, Н. Олешко, І. Павлюк, О. Тимчишин, О. Уліцка), Одещини (І. Гребцова, О. Пархітько), Східної України (С. Гурьєва, К. Ульянова, Д. Титаренко), Криму (Е. Кангієва, В. Кондратська, Г. Юксель, Н. Яблоновська) та ін. Дослідники І. Герман і Т. Хітрова реконструювали типологічну модель запорізької періодики першої половини ХХ ст. і відтворили специфіку розвитку регіональної преси першої половини ХХ ст. як підсистеми по відношенню до періодики держави в цілому.

Увага до регіонального контексту вимагала уточнення й узгодження термінологічного апарату дослідження. Так, тотожними вважаються терміни і поняття, що вживаються в тексті дисертації: “запорізька преса” - “запорізька періодика” - “запорізькі друковані ЗМІ” - “запорізькі друковані ЗМІП” - “запорізькі періодичні видання” - “місцева періодика” - “місцеві періодичні видання” - “місцева преса” - “місцеві друковані ЗМІ” - “місцеві друковані ЗМІП” - “обласна періодика” - “обласна преса” - “обласні ЗМІ” - “обласні ЗМІП” - “обласні періодичні видання” - “регіональні друковані ЗМІ” - “регіональні друковані ЗМІП” - “регіональна періодика” - “регіональна преса” - “регіональні періодичні видання”.

Запропоновано власне визначення регіональної преси: сукупність періодичних видань, що виходять друком в обласних та районних центрах, містах і селах, у державних та приватних установах і організаціях, або на підприємствах окремого регіону й обслуговують його повсякденні інформаційні потреби; фіксують важливі події загальнодержавного та регіонального значення; публікують матеріали про пересічних людей, мешканців провінції, враховуючи специфіку регіону і впливаючи на динаміку місцевого життя; мають регіональну сферу розповсюдження; є органічною складовою, потужним сегментом національної преси.

Другий розділ “Розвиток типологічної парадигми преси запорізького регіону: історія і сучасність” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. Відновлення системи друкованих ЗМІП в період повоєнної відбудови і десталінізації (1945-1964 рр.) окреслено специфіку реконструкції довоєнної структури регіональної преси (обласних, районних та міськрайонних газет) з жовтня 1943 р. до травня 1945 р. Охарактеризовано нормативні документи ЦК ВКП(б) (“Про поліпшення якості та збільшення обсягу республіканських, крайових і обласних газет” (1945 р.), “Про заходи до дальшого керівництва робсількорівським рухом” (1951 р.), “Про власних кореспондентів обласних газет” (1951 р.)) і Запорізького обкому КП(б)У (“Про поліпшення якості районних газет” (1952 р.), в яких визначалися роль, місце і значення газет в умовах мирного будівництва.

Відтворено історико-типологічну характеристику найстаріших періодичних видань запорізького регіону, що виходили друком упродовж 1945-1964 рр., - трьох обласних (“Большевик Запорожья”, “Комсомолець Запоріжжя” “Червоне Запоріжжя”) та 23 районних газет андріївської - “Колгоспна правда”, василівської - “Ленінець”, великобілозерської - “Червоний степ”, великотокмацької - “Більшовицьким шляхом”, веселівської - “Ленінський шлях”, верхньохортицької - “За більшовицькі колгоспи”, гуляйпільської - “Сталінським шляхом”, кам'янсько-дніпровської - “Ударник”, комишуваської - “Червона зірка”, куйбишевської “Соціалістична перемога”, мелітопольської - “Радянський степ”, михайлівської - “Шляхом Сталіна”, нововасилівської - “Колгоспна правда”, новомиколаївської - “Прапор комунізму”, осипенківської - “Більшовицька зірка”, оріхівської - “Ленінським шляхом”, пологської “Колективні лани”, приазовської - “Більшовик Приазов'я”, приморської - “Красное Приморье”, розівської - “Колгоспна зоря”, червоноармійської - “Зоря комуни”, чернігівської - “Ленінська зірка”, якимівської - “Соціалістичний степ”..

У процесі дослідження з'ясовано, що в запорізькому регіоні попри труднощі відбудовного періоду кількість періодичних видань зростала: так загальний разовий наклад регіональних газет у 1950 р. складав 108 тис. прим.; до 1960 р. у області вже виходило 140 газет (зокрема обласних, міських, районних і багатотиражних), що становило 11,8% від загальної кількості газет, які видавалися в Україні в 1960 р.) разовим накладом 339 тис. прим. Окрім того, до другої половини 50-х рр. ХХ ст. відновився вихід багатьох довоєнних багатотиражок (“Кіровець”, “Моторобудівник”, “Комунаровець” та ін.); були засновані нові газети на заводах (“Машиностроитель”) і в новостворених установах та організаціях (“Знамя победы”, “Укрводстроевец”), наукові журнали (“Труды запорожских машиностроителей”, “Труды института”) та інформаційні бюлетені журнального типу (“Бюлетень сільськогосподарської інформації”). При редакції газети “Червоне Запоріжжя” в 1948 р. виникло літературне об'єднання, яке у 1955 р. видало альманах “Вогні Запоріжжя” друга книга якого вийшла в 1957 р.; з 1956 р. у районах області почали виходити колгоспні багатотиражні газети (“За комунізм”. “Ленінець”, “Нива” та ін.).

Встановлено, що упродовж 1945-1964 рр. типологічна характеристика преси запорізького регіону зазнала найбільших змін у зв'язку з укрупненням районів - було засновано міжрайонні газети (органи Запорізького обкому Компартії України та облради по територіальних виробничих колгоспно-радгоспних управліннях); 1 квітня 1963 р. реорганізовано двомовну газету “Запорізька правда”: виходили дві обласні партійні газети (для сільського населення - “Запорізька правда”, для населення промислових міст - “Индустриальное Запорожье”), молодіжна газета “Комсомолець Запоріжжя” з 1 квітня 1963 р. до 30 грудня 1966 р. була у складі міжобласного (зонального) видання “Прапор юності”, що виходило в Запорізькій, Дніпропетровській і Кіровоградській областях.

У підрозділі 2.2. Відносна типологічна стійкість преси в період наростання застійних явищ (1965-1984 рр.) зазначено, що після розукрупнення районів згідно з Постановою ЦК КПРС “Про створення районних газет” з 1 квітня 1965 р. у семи районах області почали виходити нові районні газети: у Запорізькому - “Червоний промінь”, у Якимівському - “Слово трудівника”, у Веселівському - “Колос”, у Василівському - “Нова Таврія”, в Чернігівському - “Колгоспна нива”, у Гуляйпільському - “Зоря комунізму”, у Приморському - “Приморская степь”; було припинено видання міжрайонних і відновлено вихід колишніх районних газет.

Після перейменування у 1966 р. Червоноармійського району на Вільнянський, Пологського - на Пологівський і створення Новомиколаївського було засновано районні газети: вільнянську “Дніпровські вогні”, пологівську “Радянське село”, новомиколаївську “Ленінським шляхом”.

З 1967 р. у Запорізькій області почали виходити нові багатотиражні газети (“Трибуна новатора”, “Феросплавник”, “Авангард” та ін.), вдруге було відновлено випуск обласної газети “Комсомолець Запоріжжя”.

Виявлено зростання разових накладів обласних і районних газет (у 1970 р. наклад газети “Индустриальное Запорожье” був 163 тис. прим. (у 1965 р. - 65 тис. прим.), “Запорізької правди” - 94 тис, газети “Комсомолець Запоріжжя” - 60 тис. прим. (удвічі більше порівняно з 1960 р.). У 1970 р. в регіоні виходило 119 газет загальним разовим накладом 559 тис. прим.; до 1980 р. збільшився наклад обласних газет (“Комсомольця Запоріжжя” - до 88 тис. прим., “Запорізької правди” - до 120 тис. прим., “Индустриального Запорожья” - до 257 тис. прим.

Виявлено, що в системі регіональної преси застійних часів відбулися незначні зміни, але, не зважаючи на це, типологічна палітра друкованих видань поповнювалася або розширювалася: засновано рекламно-інформаційний додаток до газети “Индустриальное Запорожье” - “Запорожские новости”, вишівські (“Педагог” “Медицинский работник”) та заводські (“За ударный труд”, “Голос завода”) багатотиражки, нові газети у виробничих об'єднаннях (“За доблестный труд”, “Импульс”), на будовах (“Бердянський будівельник”, “Днепростроевец” та ін.).

У 60-80-х рр. ХХ ст. на Запоріжжі переважала україномовна преса: з трьох обласних газет дві виходили українською мовою (“Запорізька правда”, “Комсомолець Запоріжжя”), з 18 районних - 15 газет (83,3%) були україномовними.

У цілому ж структура партійно-радянської преси регіону, яка працювала за принципом “один партком - одна газета”, залишалася незмінною в тому вигляді, як її було створено в 1930 рр. і відновлено в 1943 р.

У підрозділі 2.3. Типологічна переорієнтація друкованих ЗМІП у періоди перебудови в СРСР (1985 - серпень 1991 рр.) і України на шляху незалежності (від серпня 1991 р.) зазначено, що в радянські часи в Запорізькій області існувала відносно стабільна за структурою система регіональної преси, яка наприкінці ХХ ст. - початку ХХІ ст. зазнала трансформації, що насамперед позначилося на її типологічній характеристиці, особливо за приналежністю до власників і видавців: “Запорізька правда” у 1989 р. стала газетою обласної ради (до цього була органом Запорізького обкому КПУ); в останні роки перебудови в Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську почали виходити газети “самвидаву” (“В сім'ї вольній, новій”, “Плуг” (правонаступниці: “УГС-Південь”, “СХІД”), “Пробуждение”, “Прямая речь”, “Рух”, “Січ”, “Січ-Азовська”, “Февраль”, “Черная суббота”, “РУХ”, “Мелитополь. Мемориал”), які руйнували стереотипи комуністичної пропаганди, зверталися до історії, шукаючи в минулому додаткові аргументи для прогнозів на майбутнє, були популярними серед населення регіону як зразки непідцензурної преси.

Охарактеризовано нові видання, які почали виходити в Запоріжжі в

1990-1991 рр. (міська газета “Запорозька Січ”, альманахи “Хортиця”, “Великий Луг”) і в 1993-1997 рр. (альманахи “Веселий курінь” (м. Запоріжжя), “Передзвін” (м. Оріхів), “Надежда” (м. Енергодар), “Полинова колиска” (смт. Чернігівка) та ін.).

Виявлено зміни в типологічній структурі регіональної преси у зв'язку зі зміною форм власності друкованих ЗМІ (проголошенням видань незалежними, органами трудових колективів редакцій чи органами місцевої влади; створенням комерційних, або приватних газет). “Индустриальное Запорожье” - перша запорізька газета, до типологічної характеристики якої було введено слово “незалежна” (у 1992 р.).

Окреслено зміни в типології регіональної преси: за цільовим призначенням (на кінець досліджуваного періоду в області виходили друком громадсько-політичні, наукові та науково-просвітницькі, науково-популярні, релігійні видання); за періодичністю (наприкінці ХХ ст. найбільшу кількість складали тижневики (усього 113, із них 25 - шкільні газети) і щомісячники (22 видання), тоді, як у 1945-1984 рр. кількісна більшість належала газетам з періодичністю виходу три-чотири рази на тиждень); за мовно-національною ознакою (якщо у 80-х рр. ХХ ст. україномовними були 83,3% місцевих газет, то у 2003-2004 рр. - 16,5%; двомовними були 19% видань); за читацькою аудиторією (наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ 90-х рр. ХХ ст. - на початку ХХІ ст. більшість видань орієнтувалися на масового читача; також видавалися 30 наукових збірників, 25 молодіжно-шкільних видань, галузеві й науково-практичні газети і журнали).

Визначено причину різкого зниження разових накладів найстаріших обласних (“Запорізької правди” - у дев'ять разів, “Индустриального Запорожья” - більше, ніж у двадцять разів) і районних газет на початку ХХІ ст. Це - насичення газетного ринку великою кількістю заснованих приватними фірмами, компаніями, підприємствами видань, частина з яких до кінця досліджуваного періоду припинила своє існування (“Берег”, “Во время”, “Городок”, “Птица счастья” та ін.).

Зафіксовано, що в запорізькому регіоні до кінця 2005 р. постійно виходило друком 185 періодичних видань загальним накладом близько 1 млн. 500 тис. прим.

У третьому розділі “Жанрові модифікації журналістських текстів у контексті трансформації типологічних ознак преси запорізького регіону (друга половина ХХ ст. - початок ХХІ ст.): статика й динаміка”, який складається з чотирьох підрозділів, проаналізовано основні тенденції розвитку жанрової парадигми запорізької преси досліджуваного періоду на матеріалі інформаційної (у підрозділі 3.1. “Особливості розвитку інформаційних жанрів у запорізькій пресі другої половини ХХ ст. - початку ХХ ст.”), аналітичної (у підрозділі 3.2. “Специфіка еволюції аналітичних жанрів у пресі запорізького регіону 1945-2005 рр.”) і художньо-публіцистичної (у підрозділі 3.3. “Новаторські тенденції художньо-публіцистичних жанрів у запорізькій періодиці другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.”) груп жанрів місцевої періодики. На прикладах газетних публікацій доведено, що жанр - категорія гносеологічна, історична, типологічна, творча.

Виявлено, що замітки, репортажі, інтерв'ю, звіти, огляди, статті, коментарі, замальовки функціонували в регіональній пресі в усі періоди як традиційні жанрові одиниці; на початку ХХІ ст. найбільший відсоток площі на шпальтах місцевих друкованих ЗМІ належав інформаційним жанрам.

Встановлено, що такі жанри, як передова стаття, кореспонденція, огляд преси, рецензія, нарис, фейлетон поступово зникали зі шпальт місцевих газет; практично відсутнім виявився памфлет; інші жанри - навпаки, підсилювали свою “присутність” (різні види інтерв'ю, життєві історії, малі й мініатюрні сатирично-гумористичні жанри).

Зазначено, що жанр на шпальтах запорізьких газет початку ХХІ ст. рідко функціонував у чистому, класичному вигляді - значну частину складали гібридні модифікації (інтерв'ю-репортаж, рецензія-нарис, лист-коментар, нарис-репортаж, нарис-інтерв'ю, нарис-лист, фейлетон-репортаж та ін.), що виникли внаслідок жанрової дифузії.

У підрозділі 3.4. “Дослідження жанрової палітри газет методом контент-аналізу” наведено погляди вчених на контент-аналіз як метод журналістських досліджень; обґрунтовано доцільність використання цього методу в дисертації.

Окреслено жанрові домінанти газетної періодики запорізького регіону, які в першому періоді (1945-1964 рр.) репрезентовані інформаційними жанрами: інформаційним повідомленням (13% друкованої площі газети), заміткою (11,6%), звітом (9,7%), інформаційною кореспонденцією (7,5%); жанрами аналітичної групи: статтею, зокрема - передовицею, що була обов'язковою для кожного газетного номера в радянські часи (19,2%), словом (9,3%), коментарем (4,3%), листом (4,2%), оглядом (4%); художньо-публіцистичними жанрами: нарисом (5,7%), замальовкою (3,6%), фейлетоном (1,5%), памфлетом (1,3%).

У пресі застійних часів серед інформаційних жанрів продовжували домінувати жанри замітки (14,3%), звіту (5,6%), інформаційної кореспонденції (7,5%), репортажу (5,5%). Серед аналітичних публікацій, як і в попередні періоди, переважали статті різного виду (11,8%), коментарю (3,7%), листа (3,3%), рецензії (2,9%), слова (2,2%), огляду (1,2%). Жанрові домінанти художньо-публіцистичної групи були представлені нарисом (3%), замальовкою (1,6%), фейлетоном (2,6%), сатиричною заміткою (0,9%).

Для газет періоду перебудови характерним було збільшення площі текстів художньої публіцистики: нарис (7,8%), замальовка (3%), фейлетон (2,7%), сатирична замітка (0,3%); новим домінуючим жанром у цей період стала життєва історія (3,1%), серед сатирично-гумористичних - анекдот (1,3%), афоризм (0,7%). В інформаційній групі домінували жанри замітки (10,9%), репортажу (3,3%), звіту (2,7%), інтерв'ю (4,5%), особливо збільшився в цей період індекс наявності оголошення (10,7%). Жанрові домінанти аналітичної групи репрезентовані різного виду статтями (10,3%), серед яких ще функціонувала передовиця, коментарем (4,1%), оглядом (1,7%), листом (2,2%).

Під час четвертого періоду в 1,5 рази зменшилися кількісні показники наявності художньо-публіцистичних жанрів на шпальтах районних і обласних газет; всередині жанрової групи домінантна роль перемістилася з нарисів (разом з гібридними формами - 0,9%) і замальовок (0,2%) на життєві історії (6,8%), анекдоти (1,2%) й афоризми (1,1%). В аналітичній групі домінували стаття (9,8%), коментар (2,5%), слово (1,4%), гібридна форма лист-коментар (1,4%); серед інформаційних жанрів - замітка (16,7%), звіт (6,2%), інтерв'ю (5,3%), оголошення (15,5%).

Порівняно динаміку функціонування жанрових груп у різних газетних виданнях (всеукраїнських, обласних, районних) у межах чотирьох історичних періодів, визначених для аналізу, і виявлено, що жанрова палітра регіональної періодики розвивалася відповідно до динаміки функціонування жанрів у всеукраїнській пресі; простежено аналогію за індексом наявності жанрових груп на шпальтах обласних і всеукраїнських друкованих ЗМІ.

Виявлено тенденцію до зниження газетної площі публікацій художньо-публіцистичних жанрів, особливо нарисів, фейлетонів; виявлено зникнення памфлетів зі шпальт регіональної преси.

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження й викладено основні положення дисертації.

1. За допомогою використаних у роботі загальнонаукових і спеціальних методів було встановлено, що на Запоріжжі в період з 1945 до 2005 рр. існувала, постійно розвиваючись і вдосконалюючись, підсистема (по відношенню до національної системи) друкованих ЗМІ, яка під впливом соціально-політичних, національно-культурних й економічних факторів зазнала трансформації, зокрема в типологічній характеристиці. У дисертації встановлено історичну спадковість семи назв обласних і 54 назв районних газет, виявлено чотири назви районних газет, які припинили своє існування в 60-х р. ХХ ст.; охарактеризовано 113 видань, що виходили друком у запорізькому регіоні у другій половині ХХ ст.; описано 188 місцевих друкованих ЗМІ, які були засновані наприкінці ХХ ст. - початку ХХІ ст.

2. З'ясовано, що у періодиці запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст. в межах досліджуваних періодів на рівні типоформувальних факторів (окрім жанрового) відбулися такі зміни:

- перший період (1945-1964 рр.): 1) типологічна парадигма місцевої преси найбільше змінилася за територіальною ознакою і за видавцем, що було пов'язано зі змінами в адміністративно-територіальному устрої області (1962-1965 рр.): почали виходити міжрайонні газети як органи партійних комітетів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь та райрад (“Ленінським шляхом”, “Соціалістична перемога”, “Ленинское знамя” та ін.), міжобласне (зональне) видання (“Прапор юності” - орган Центрального Комітету ЛКСМУ по Придніпровському економічному району); видавалися міська (“За комунізм”), міськобласна (“Индустриальное Запорожье”), міськрайонні (“Комуністичним шляхом”, “Південна зоря”, “Серп і молот”), районні (“Зоря комунізму”, “Радянське село”, “Шляхом Сталіна” та ін.) і багатотиражні газети в селах і містах; 2) зміни за читацькою аудиторією були також пов'язані з територіальною реформою та укрупненням сільських районів до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь - з 1 квітня 1963 р почали виходити дві обласні партійні газети: для сільського населення - “Запорізька правда” (орган Запорізьких сільських обкому КПУ та обласної Ради депутатів трудящих) і для населення промислових міст - “Индустриальное Запорожье” (газета промислового обласного комітету КПУ та промислової обласної Ради депутатів трудящих); 3) за тематикою і цільовим призначенням виходили громадсько-політичні (“Червоне Запоріжжя”, “Большевик Запорожья”, “Більшовицька зірка”, “Колективні лани” та ін.), економічні (“Кіровець”, “Комунаровець”, “Колгоспна правда”, “За врожай” та ін.), наукові (“Наукові записки”, “Научные труды” та ін.), літературно-мистецьке (“Вогні Запоріжжя”) видання; 4) газета “Запорізька правда” з листопада 1956 р. по березень 1963 р. виходила українською і російською мовами; українськомовні видання (“За більшовицькі колгоспи”, “Ленінець”, “Ленінський шлях” та ін.) складали більше 80% від загальної кількості місцевих друкованих ЗМІП; 5) за періодичністю були щоденна (шість разів на тиждень) газета - “Запорізька правда”, ті, що виходили: п'ять разів на тиждень (“Индустриальное Запорожье”), чотири рази (міжрайонні), тричі на тиждень (усі районні після 1952 р.), двічі на тиждень (районні повоєнного часу та деякі багатотиражні (“Голос колгоспника”, “Электрометаллург”), щотижня (заводські та будівельні), двічі на місяць (“Блокнот агітатора”); 6) до 1960 р. в області виходило 140 місцевих газет (порівняно з 1950 р. їх кількість зросла в 4,7 рази) разовим накладом 339 тис. прим. Високим був тираж обласних газет: двомовної “Запорізької правди” (160 тис. прим.) та “Комсомольця Запоріжжя” (30 тис. прим.);

- другий період (1965-1984 рр.): 1) типологічна характеристика преси запорізького регіону за тематикою та цільовим призначенням суттєво не змінилася - продовжували виходити громадсько-політичні (“Радянське село”, “Дніпровські вогні”, “Колос”, “Південна зоря” та ін.), наукові (“Наукові записки”, “Труды института” та ін.); були засновані рекламно-інформаційний додаток до газети “Индустриальное Запорожье” - “Запорожские новости”, вишівські багатотиражні газети (“Медицинский работник”, “Педагог”), нові багатотиражки на заводах (“Голос завода”, “За ударный труд”), на будовах (“Бердянський будівельник”, “Днепростроевец”, “Слава труду”), у виробничих об'єднаннях (“За доблестный труд”, “Импульс”), спеціальні листки народного контролю в багатотиражних газетах (“Под контроль народных масс”), бойові листки на будівництві стратегічних і народно-господарських об'єктів (“Индустриальное Запорожье”+“Знамя труда”+“Слава труду”); 2) у зв'язку з подрібненням партійних виробничих колгоспно-радгоспних управлінь на райкоми партії і розкрупненням районів у межах територіальної реформи 1965 р. припинили існування міжрайонні та зональна (“Прапор юності”) газети; відновився вихід обласної (“Комсомолець Запоріжжя”) і районних (“Колгоспна нива”, “Прапор комунізму”, “Серп і молот” та ін.) газет; 3) за періодичністю були щотижневі (заводські, будівельні, колгоспно-радгоспні), ті, що виходили тричі на тиждень (районні, міськрайонні), п'ять разів на тиждень (“Индустриальное Запорожье”), шість разів на тиждень (“Запорізька правда”); 4) 83,3% регіональних газет були українськомовними (“Вісник комбінату”, “Зоря комунізму”, “Соціалістична перемога” та ін.); 5) до 1984 р. збільшився разовий наклад обласних газет (“Комсомольця Запоріжжя” - майже в 1,5 рази (до 88 тис. прим.), обласної газети: “Запорізька правда” - до 120 тис. прим., російськомовної газети “Индустриальное Запорожье” - до 257 тис. прим.;

- третій період (1985 - серпень 1991 р.) - розпочалася типологічна переорієнтація регіональної преси: 1) з 1987 р. “Комсомолець Запоріжжя” - щотижневик обсягом 12 шпальт; 2) обласна газета “Запорізька правда” з 1989 р. - газета обласної Ради; 3) в останні роки перебудови у Запоріжжі, Мелітополі та Бердянську почали виходити газети “самвидаву”, які поширювалися в регіоні “неформалами” (“В сім'ї вольній, новій”, “Плуг” (правонаступниці: “УГС-Південь”, “СХІД”), “Пробуждение”, “Прямая речь”, “Рух”, “Січ”, “Січ-Азовська”, “Февраль”, “Черная суббота”), інформаційний вісник “РУХ” та інформаційний бюлетень “Мелитополь. Мемориал”; 4) у 1990-1991 рр. почала видаватися міська газета “Запорозька Січ” та літературно-художні альманахи “Хортиця” і “Великий Луг”;

- четвертий період: 1) у зв'язку зі зміною форм власності друкованих ЗМІ області змінилася їх типологічна характеристика за засновником та видавцем - багато запорізьких газет стали органами трудових колективів редакцій (“Азовкабель”, “Импульс”), інші - газетами відповідних органів місцевої влади; було створено комерційні, або приватні газети (“Держава та регіони”, “Личная жизнь”, “Универия”). “Индустриальное Запорожье” - перша запорізька газета, в типологічні характеристики якої було введено слово “незалежна” (у 1992 р.); 2) у 1993-1997 рр. у регіоні почали видаватися гумористичний альманах “Веселий курінь”, районні та міські альманахи (“Передзвін”, “Надежда”, Полинова колиска”); 3) за періодичністю (наприкінці ХХ ст. - початку ХХІ ст. найбільшу кількість серед місцевих друкованих ЗМІ складали тижневики (всього 113, із них 25 - шкільні газети) і щомісячники (22 видання), тоді, як у 1945-1984 рр. кількісна більшість належала газетам із періодичністю три - чотири рази на тиждень); 4) за мовно-національною ознакою (якщо у 80-х рр. ХХ ст. 83,3% газет Запорізької області виходили українською мовою, то у 2003-2004 рр. цей показник дорівнював 16,5%, а 19 місцевих видань були двомовними); 5) до кінця 2005 р. виходили 36 юнацько-молодіжних видань (з них: 7 студентських (“Запорізький університет”, “Таврическая академия”), 4 юнацько-підліткових (“Дзендзик”, “Место встречи”), 25 шкільних газет (“Джерело”, “Дзвінок”, “Здоров'ятко”); 6) причиною різкого зниження разових накладів найстарших обласних та районних друкованих ЗМІ стало насичення газетного ринку великою кількістю нових періодичних видань (всеукраїнських і регіональних).

3. Виявлено, що всі місцеві газети радянського простору в жанровому наповненні орієнтувалися на керівний друкований орган обкому партії - “Запорізьку правду”, де були публікації інформаційних, аналітичних, художньо-публіцистичних жанрів. Газетну періодику області на кінець 2005 р. можна так диференціювати за жанровою ознакою: інформаційні (“Недвижимость Запорожья”); інформаційно-аналітичні (“Ваше дело”, “Улица Заречная”); інформаційно-довідкові (“Все объявления”), спортивно-інформаційні (“Улица Спортивная”); інформаційно-методичні (“Просвіта”); інформаційно-розважальні (“Ваша газета”); рекламно-інформаційні (“Токмацька гривня”, “Удача”); рекламно-довідкові (“Рекламное поле”); рекламні (“Я и ты”); художньо-публіцистичні (“Весела Січ”, “Хортиця”).

4. Визначено зміни у жанрових домінантах регіональних газет за періодами:

- перший період (1945-1964 рр.): домінували інформаційні жанри (52,4% друкованої площі газет); публікації аналітичної групи жанрів займали 31,2% газетної площі; художньо-публіцистичним жанрам належало 11,8%;

- другий період (1965-1984 рр.): відсоток площі, яку займали інформаційні жанри, знизився на 2,6%; (до 49,8%), аналітичні жанри займали 31,3%, твори художньо-публіцистичних жанрів - 14,6%;

- третій період (1985 - серпень 1991 рр.) позначений збільшенням площі жанрів художньої публіцистики до 19%; інформаційна група за площею мала 48,4%, жанрам аналітичної групи відводилося 27,2% площі;

- четвертий період (від серпня 1991 р.): на 6,3% зменшилася площа, яку займали художньо-публіцистичні жанри (12,3%); жанрам аналітичної групи належало 22,8% газетної площі; 64,9% позначені інформаційні жанри. На початку ХХІ ст. в усіх виданнях помітною стала тенденція до зниження газетної площі публікацій художньо-публіцистичних жанрів, особливо нарисів, фейлетонів; виявлено зникнення памфлетів зі шпальт регіональної преси.

5. У ході дослідження виявлено, що в практиці регіональної преси поряд з традиційними жанрами функціонують модифікаційні, гібридні форми; багато жанрів на шпальтах обласних і районних газет кінця ХХ ст. - початку ХХІ ст. є маргінальними, з “розмитими межами”. Явища жанрової дифузії у пресі запорізького регіону - підтвердження динамічного розвитку і вдосконалення сучасних форм журналістської творчості.

6. На основі контент-аналізу 297 номерів трьох всеукраїнських (“Радянська Україна” (правонаступниця - “Демократична Україна”), “Робітнича газета”, “Молодь”), 296 номерів трьох обласних (“Червоне Запоріжжя” (правонаступниця - “Запорізька правда”), “Большевик Запорожья” (правонаступниці: “Запорожская правда”, “Индустриальное Запорожье”), “Комсомолець Запоріжжя” (правонаступниця - “МИГ”), 394 номерів чотирьох районних газет складено порівняльну характеристику і простежено аналогію в динаміці функціонування жанрів (як типоформувальної ознаки) у різних газетних виданнях у процесі історичного розвитку в межах чотирьох періодів, визначених для аналізу.

Публікації в місцевій пресі 1945-2005 рр., реалізовані в широкій палітрі жанрових форм, - не просто легендарна розповідь про людей, про події, які відбувалися в країні й на Запоріжжі, зокрема; це - “жива” сторінка історії, що закарбувалася на шпальтах місцевих газет, це - журналістський літопис запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст., це - наполеглива журналістська праця.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дяченко М. Слово як жанр газетної публіцистики в запорізькій пресі 50-80-х років ХХ століття / М. Дяченко // Діалог: Медіа-студії : збірник наук. праць / [за ред. О. В Александрова]. - Одеса, 2008. - Вип. 7. - С. 88-97.

2. Дяченко М. Система рубрик і види заголовків у регіональній пресі (на прикладі запорізьких газет 40-90-х років ХХ століття) / М. Дяченко // Діалог: Медіа студії : збірник наук. праць / [за ред. О. В. Александрова]. - Одеса,

2009. - Вип. 8. - С. 230-241.

3. Дяченко М. Трансформація жанрової системи в регіональній пресі (на матеріалі запорізьких газет 90-х років ХХ - початку ХХІ століття) / М. Дяченко // Діалог: Медіа студії : збірник наук. праць / [за ред. О. В. Александрова]. - Одеса, 2009. - Вип. 9. - С. 42-49.

4. Дяченко М. Д. Особливості функціонування фейлетону на шпальтах запорізької преси 70 - 80-х років ХХ століття / М. Д. Дяченко // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. - Запоріжжя, 2006. - № 4. - С. 105-108. - (Серія “Гуманітарні науки”).

5. Дяченко М. Д. Афористика як жанр регіональної преси (на матеріалах газет “Запорізька правда” і “Комсомолець Запоріжжя” 70-80 рр. ХХ ст.) / М. Д. Дяченко // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. - Запоріжжя,

2007. - № 4. - С. 103-106. - (Серія “Гуманітарні науки”).

6. Дяченко М. Д. Ідейно-тематична динаміка та жанрові трансформації нарису в регіональній пресі (на матеріалі запорізьких газет 50-90-х рр. ХХ ст.) / М. Д. Дяченко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2008. - № 3. - С. 135-144.

7. Дяченко М. Специфіка епістолярного жанру в регіональній пресі (на матеріалі запорізьких газет 60-90-х рр. ХХ ст.) / М. Дяченко // Творчі та організаційні особливості функціонування сучасного медійного простору : збірник наук. праць / Національний університет “Києво-Могилянська академія”, Галицький інститут імені В'ячеслава Чорновола. - Тернопіль ; Львів : ЛА “Піраміда”, 2008. - Т. 2. - С. 179-181.

8. Дяченко М. Д. Особливості жанрової палітри у місцевій молодіжній пресі 60-90-х років ХХ століття / М. Д. Дяченко // Психолінгвістика : наук. журнал. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Т. 1. - С. 183-189.

9. Дяченко М. Д. Динаміка тематико-проблемного комплексу та модифікації репортажного дискурсу в регіональній пресі (на матеріалі запорізьких газет другої половини ХХ століття) / М. Д. Дяченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - Симферополь, 2008. - Т. 21 (60). - С. 354-359. - (Серия “Филология”).

10. Дяченко М. Д. Специфіка та жанрові модифікації рецензії як результат впливу конотативних і синкретичних тенденцій в запорізькій пресі ІІ половини ХХ століття / М. Д. Дяченко // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. - Кам'янець-Подільський, 2008. - Вип. 17. - С. 148-151. - (Серія “Філологічні науки”).

11. Дяченко М. Д. Регіональна преса ХХ століття - засіб масової інформації, пропаганди та агітації / М. Д. Дяченко // Соціальні комунікації сучасного світу : науково-теоретичний збірник / гол. ред. О. М. Холод. - 2009. - С. 72-74.

12. Дяченко М. Проблема функціонування фейлетону в запорізькій пресі (на матеріалі газети “Запорізька правда” 70-рр. ХХ століття) / М. Дяченко // Наука і вища освіта : зб. тез доповідей / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, (17-18 травня 2007 р.) : в 3 т. / [ред. кол. В. М. Огаренко та ін.]. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Т. 3. - С. 281-282.

13. Дяченко М. Д. Афоризми на шпальтах запорізьких газет

1970-1980-х рр. ХХ ст. / М. Д. Дяченко // Дні науки : зб. тез доповідей / Гуманітарний університет “ЗІДМУ” (Запоріжжя, 11-12 жовтня 2007 р.) : в 4 т. / [ред. кол. В. М. Огаренко та ін.]. - Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ”, 2007. - Т. 2. - С. 241-242.

14. Дяченко М. Д. Взаємозв'язок усного та писемного гумору в регіональній періодиці (на матеріалі запорізьких газет 70-90-х рр. ХХ ст.) / М. Д. Дяченко // Наука і вища освіта : зб. тез доповідей / Класичний приватний університет, (17-18 квітня 2008 р.) : в 3 т. / [ред. кол.: В. М. Огаренко та ін.]. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 232.

15. Дяченко М. Дифузія газетних жанрів у процесі історичного розвитку запорізької преси в контексті викладання курсу “Історія української журналістики” / М. Дяченко // Методика викладання історико-журналістських дисциплін і професійні потреби: матеріали секційного засідання / Київ. нац.

ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики, дослідницький центр історії української преси, (17-18 квітня 2008 р.) / [за ред. Н. М. Сидоренко]. - Київ, 2008. - С. 64-66.

16. Дяченко М. Роль и функции жанра передовой статьи в региональной прессе Запорожья / М. Дяченко // Инфоноосфера и массовые коммуникации: материалы Международной практической конференции / Ростов-на-Дону,

(1-4 октября 2008 р.) / [под ред. Е. В. Ахмадулина]. - Ростов н/Д, 2008. - С. 125-126.

17. Дяченко М. Д. Газетна публіцистика як дзеркало історичної доби (на матеріалі запорізької преси 50-80-х років ХХ століття) / М. Д. Дяченко // Дні науки: зб. тез доповідей / Класичний приватний університет (Запоріжжя,

23-24 жовтня 2008 р.) : в 4 т. / [ред. кол. В. М. Огаренко та ін.]. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 111-113.

18. Дяченко М. Запорізька преса 20-х рр. ХХ - початку ХХІ століття як джерело вивчення історії рідного краю (На прикладі Дніпрогесу) / М. Дяченко // Українська періодика: історія і сучасність. Доповіді та повідомлення десятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (Львів, 31 жовтня -

1 листопада 2008 р.) / [за ред. М. М. Романюка]. - Львів, 2008. - С. 336-343.

19. Дяченко М. Жанровий діапазон теми відродження козацтва в сучасній регіональній пресі (на матеріалі запорізьких газет) / М. Дяченко // Журналістика, філологія та медіа освіта : у 2 т. - Полтава, 2009. - С. 108-111.

20. Дяченко М. Д. Газета “Комсомолець Запоріжжя” в системі регіональних ЗМІП 70-80-х років ХХ століття / М. Д. Дяченко // Наука і вища освіта: зб. тез доповідей / Класичний приватний університет, (9-10 квітня 2009 р.): в 3 т. / [ред. кол. В. М. Огаренко та ін.]. - Запоріжжя: КПУ, 2009. - Т. 3. - С. 220.

21. Дяченко М. Д. Взгляд на общественные события сквозь призму публикаций в запорожской прессе 40-90-х гг. ХХ в. / М. Д. Дяченко // Региональная журналистика в условиях социально-экономических трансформаций ХІХ-ХХІ вв. : сб. материалов Междунар. науч.-практ. конф. / Ставропольский государственный университет (18-19 ноября 2009 г.) / [под. ред. В. И. Белик, О. И. Лепилкиной]. - Ставрополь, 2009. - С. 151-158.

АНОТАЦІЯ

Дяченко Марія Дмитрівна. Преса запорізького регіону другої половини ХХ ст. - початку ХХІ ст.: типологія, характеристика, жанрові домінанти. - Рукопис.

Дисертація представлена на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.04 - теорія та історія журналістики. - Інститут журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету. - Запоріжжя, 2010.

...