Медійність і психолінгвістична характеристика моделі блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

27.00.01 - Теорія та історія соціальних комунікацій

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

наук із соціальних комунікацій

Медійність і психолінгвістична характеристика моделі блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД

медійність блог епістолярний щоденник

Досенко Анжеліка Костянтинівна

Запоріжжя - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

Холод Олександр Михайлович,

Київський міжнародний університет,

завідувач кафедри масової комунікації

Офіційні опоненти:

доктор наук із соціальних комунікацій, доцент

Артамонова Інеса Михайлівна,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри журналістики;

кандидат наук із соціальних комунікацій

Лященко Анжела Вадимівна,

Дніпропетровський національний

університет імені Олеся Гончара,

доцент кафедри реклами та зв'язків із громадськістю.

Захист відбудеться “____” ___________ 2011 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ________ у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б.

Автореферат розіслано “___” _________2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Г. Пономаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі становлення й інституалізації наукової галузі соціальних комунікацій не існує чітко описаних та систематизованих одиниць аналізу предметів її дослідження. Проблемним є питання, що стосується опису характерних ознак вищезазначених одиниць аналізу.

Відповідно до цього, на сьогодні в галузі не визначений перелік одиниць аналізу соціальних комунікацій, одними з яких ми вважаємо електронні щоденники. Визначення й опис одиниць аналізу можливий через дослідження ознак різних жанрів і видів ЗМІ та ЗМК, зокрема дигітальних жанрів, що на теренах соціальної комунікативістики лише проходять шлях свого становлення. До останніх належать блоги, які можуть об'єктивно претендувати на роль однієї з одиниць аналізу соціальних комунікацій, зокрема блоги людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Згадані одиниці аналізу соціальних комунікацій у наш час не описані з позицій психолінгвістики, а отже, відсутні дослідження, автори яких пропонують детальний опис та ідентифікацію психолінгвістичних характеристик блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. Фіксується відсутність і моделі блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, як соціально-комунікаційної структури. Перелічені положення доводять актуальність запропонованої теми дисертації.

Дослідження медійних ознак, психолінгвістичних характеристик і теоретичної моделі блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, є новаторськими і під таким кутом не розглядалися. Попередньо дотично до нашої теми працювали такі науковці, як: О. Леонтьєв, Г. Почепцов, О. Серебрянська, Ю. Сорокін.

Поштовхи до аналізу подібних проблем на сучасному етапі розвитку науки соціальні комунікації були порушені такими науковцями, як: І. Артамонова, О. Горошко, В. Іванов, Л. Кампанцева, С. Квіт, І. Сазонова, Т. Семигіна, О. Холод, М. Чабаненко. До здобутків зарубіжних дослідників відносимо низку праць С. Ваттерса, П. Дюсберга, Д. МакКуейла, М. Шеферда.

До дослідження медійних ознак, психолінгвістичних характеристик і теоретичної моделі блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, нас спонукало ще й те, що зазначена проблема є нерозробленою в соціальних комунікаціях і тісно пов'язана з актуальною проблемою сучасності та є однією з найгостріших в Україні, оскільки на сьогодні наша держава посідає одне з перших місць у світі за кількістю “ВІЛ-позитивних” громадян.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексної програми Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету “Масові комунікації і процеси у контексті глобалізації” (державний реєстраційний номер 0106U000722).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження - виокремити медійні ознаки та психолінгвістичні характеристики й на їх підґрунті запропонувати теоретичну модель блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання:

1) здійснити на базі теорій соціальних комунікацій детальний опис медійності як основної ознаки блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД;

2) дослідити шлях формування та розвитку щоденника як такого;

3) виявити та вирізнити риси епістолярних жанрів для блогів;

4) для кращого розуміння змісту блогів дослідити особистісні картини світу людей - авторів блогів та образи світу індивіда-блогера;

5) на базі виокремлених медійних ознак і психолінгвістичних характеристик досліджених блогів ЛЖВ створити власну теоретичну модель блогів ЛЖВ.

Об'єкт дослідження - модель блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД.

Предмет дослідження - медійність та психолінгвістична характеристика моделі блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД.

Гіпотеза дослідження - блоги людей, які живуть із ВІЛ/СНІД, можуть бути описані завдяки медійним ознакам і психолінгвістичним характеристикам.

Джерельною базою дослідження стали записи в електронних щоденниках, розміщених на інтернет-сайтах. Зазначений перелік становили публікації результатів досліджень у галузі соціальних комунікацій: монографії, статті, наукові доповіді, розміщені в мережі інтернет на спеціалізованих сайтах, та джерела, знайдені через сайти-пошукувачі. Крім того, використовувалась спеціалізована література, просвітницькі та спеціалізовані джерела для заглибленого вивчення сутності проблем ЛЖВ.

Методи дослідження. Методологічне забезпечення дисертаційного дослідження ґрунтувалось на використанні загальнонаукових методів - порівняння (використовувався задля доведення гіпотези дослідження під час соціологічного опитування); синтезу (для складання повної картини функціонування електронних щоденників у мережі інтернет). Крім того, були застосовані такі методи: аналіз наукової літератури, структурно-семантичний метод (для здійснення структурно-семантичної класифікації різних типів рис блогів та виокремлення їхніх специфічних ознак); моделювання (для створення моделі як засобу наукового пізнання). Під час дослідження мали місце частково-наукові методи - анкетування, експертне опитування (для доведення валідності, або ступеня відповідності вимірювання поняттям, які ці вимірювання мають відображати).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в таких положеннях:

вперше:

 в українській соціальній комунікативістиці запропоновано теоретичну модель блога, яка допомогла виокремити блоги з-поміж інших аматорських медіа-завантажень мережі інтернет (влоги, тлоги, сплоги, блоги-дайджести тощо);

досліджено рису “медійність” і психолінгвістичні характеристики блога;

удосконалено:

 положення про основні підходи до утворення текстів блогів як форми публічної комунікації. Блог уперше кваліфікується як “публічна комунікативна форма”, що сприяє більш точному його визначенню як теоретичного поняття соціальних комунікацій;

набули подальшого розвитку:

 положення про еволюцію блогів від епістолярних до дигітальних жанрів, які в соціальних комунікаціях тільки починають проходити етап становлення;

 положення про специфіку відображення навколишнього середовища та особистісної картини світу користувачів, відображення власного “Я” у блогах;

 положення про функціонування в нерозривній єдності в блогосфері синтезу картини та образу світу блогера.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в подальшому розробленні принципів і положень побудови теоретичної моделі продуктів блогосфери, а також для удосконалення й опису теоретичних концепцій гіпертекстів у межах існуючих теорій соціальних комунікацій. Теоретична частина, яка містить основні положення дослідження, виявлені підходи, висновки та моделі, можуть бути використані під час викладання курсів “Теорія і практика комунікацій”, “Комунікаційні технології”, “Теорія та історія соціальних комунікацій”, “Соціальні комунікації”, “Електронні видання та інтернет”, “Праксиологія соціальних комунікацій”.

Результати дослідження можуть бути використані під час розробки програм реабілітації людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, у спеціалізованих центрах.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались та обговорювались на таких конференціях: “Освітянські обрії: реалії та перспективи” (м. Кривий Ріг, 2008 р.), “Регіональні ЗМІ: історія, стан і перспективи розвитку” (м. Луганськ, 2008 р.), “Соціальні комунікації сучасного світу” (м. Запоріжжя, 2009 р.), “Журналістика 2009: освітні та наукові проблеми у галузі соціальних комунікацій” (м. Київ, 2009 р.), “Соціальні комунікації сучасного світу” (м. Запоріжжя, 2010 р.), “Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики” (м. Алушта, 2010 р.), “Світ соціальних комунікацій” (м. Київ, 2011 р.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 10 працях, 5 з яких - статті в наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків (5 схем, 1 таблиця та 6 прикладів текстів блогів). Загальний обсяг дисертації - 234 сторінки. Список використаних джерел містить 177 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію.

У першому розділі - “Блог у контексті медіа-системи: теоретичні основи дослідження ознак епістолярних жанрів” - подано загальну характеристику медійності блогів як риси, що притаманна засобам масової інформації. Крім того, зазначено, що електронні щоденники є одним із засобів розповсюдження суб'єктивних інформаційних ресурсів, які мають реальний зворотний зв'язок із читачем.

Підрозділ 1.1. “Особливості дослідження медійності блога як концептуальної складової медіа-системи” присвячено дослідженню теоретичного поняття “медійність”. Дослідник доходить висновку, що медійність - це риса, притаманна засобам масової інформації. Наведено точки зору науковців, які трактують та визначають поняття “медіа-системи” та “мас-медіа”. Дотримуючись думки, що блог - це медіум (термін Б. Потятиника), то очевидним стає те, що блогосфера - середовище функціонування інтернет-щоденників - стає засобом впливу на широкі кола юзерів, який має загальномасовий характер, подібний до процесу масової комунікації.

Медійність - це ознака, притаманна ЗМК, що характеризується доступністю, інформативністю, соціальним аспектом і розрахованістю на широкі маси. Із цього випливає, що через певну дотичність між засобами масової інформації та комунікації, а відтак, і блогами, виникає певна спільна риса, яка притаманна електронним щоденникам як формі публічної комунікації.

Медійність блогів дає можливість безпосереднього впливу комуніканта на комуніката. На відміну від традиційних ЗМІ, блоги створюють свій власний комунікативний простір з однією особливістю - наявністю зворотного зв'язку, створюється віртуальна масова комунікація (термін В. Різуна). Науковець трактує її як вид, який надає кожному з учасників спілкування однакові можливості впливу на аудиторію, може швидко змінювати свої ролі: від комуніканта до комуніката.

Одним із провідних на сьогодні лишається питання про функціонування блогів як однієї з основних складових мас-медіа (у середовищі, що функціонує у віртуальному просторі). Через це постає питання про необхідність дослідження медіа-факторів, притаманних блогам. По-перше, відсутність обмежень з будь-якого боку; по-друге, свобода точок зору юзерів (відображаються у стрічках-коментарях); по-третє, відсутність професійної бази для висвітлення соціальних ситуацій (у більшості блогерів), зображається тільки суб'єктивна позиція; по-четверте, сприйняття інформації, що відбувається під час не лише читання, а й обговорення тем блогів. З такого фактора, як свобода розповсюдження інформації та її загальна доступність і відсутність будь-яких часових та просторових обмежень, випливає факт широкого розповсюдження інформаційного поля блогосфери, тобто має вияв риса масової комунікації.

Блоги - продукт інтернет-комунікативної площини, оскільки безпосереднє середовище їх функціонування - віртуальна сфера. Беремо до уваги те, що електронні щоденники є суспільними (вони є прямим продуктом виробництва самого соціуму) та більше ніж соціальними, оскільки порушуються теми, близькі та важливі для різних суспільних груп. Медійна картина блогосфери стає легшою для сприйняття, розуміння та осмислення її інформаційних ресурсів. Фактор доступності впливає на оцінювання поведінки, а відтак, і картину світу юзерів, що корелює загальну поведінку “електронного суспільства”, дає можливість стати безпосереднім учасником створення медійної картини електронної сфери.

Доходимо висновку, що блоги мають спільні риси зі ЗМІ та ЗМК.

У підрозділі 1.2. “Основні риси записів епістолярного жанру” досліджено базові характеристики електронного щоденника як жанру епістоли. Блог поєднує в собі риси електронно-комунікативного засобу спілкування (наявність мережі, масовість, доступність тощо) та щоденників, есе й листів (хронологія викладу, розрахованість на читача, специфічна лексика, узус функціонування тексту мережі, одна об'єднувальна часова вісь тощо). Перш за все, на такий висновок наштовхує хронікальний характер ведення блогових записів. Блоги, подібно до листів, розраховані на аудиторію, а отже, на читача. Для блогів характерними є відкритість доступу та необмежена кількість користувачів мережі, що призводить до втрати чинника приватності автора.

Для блогосфери властиве поняття “епістолярної формули”, адже тут автори-блогери використовують фрази-кліше та стрижневі слова, притаманні сучасним користувачам мережі.

Необхідно зазначити, що стосунки між блогерами є рівноправно і рольовими, і міжособистісними, оскільки кожен читач - автор іншого блога, виступає як індивід зі своїми якостями, точками зору, що можуть періодично змінюватись. Вони користуються як несправжнім ім'ям, статусом, належністю до мережевої групи, так і симпатіями, антипатіями, зацікавленістю викладеним матеріалом на сторінці іншого користувача, що, у свою чергу, підкріплюється неформальним характером спілкування на довільну тему. Лист розкриває увесь внутрішній світ автора, що робить листування особливою формою комунікації. Таким чином, маємо ще одну причину, через яку зарахуємо блоги до епістолярного мовлення, адже вищезазначена риса є однією з провідних в електронних щоденниках. Це дає нам підставу говорити про “епістолярій блогосфери”. Однак у листах наявне початкове звертання, прощання (форми ввічливості), тоді як для тексту блога це не характерно. Якщо тільки не вважати, що блог - лист самому собі. Проте в цьому випадку нам потрібно звернутися до щоденників, адже наявність спільних рис стає очевидною. Як і щоденник, поява блога зумовлена особистими подіями та почуттями автора, що так само свідчить про спільність із листами. І блог, і щоденник фіксують події, які сталися й призвели до негативного чи позитивного налаштування автора. Однак щоденник розрахований на одного користувача - автора, а блоги - загальнодоступні, хоча й відображають особисті переживання. Інтернет-щоденник, як правило, ведеться у монологічній формі. Як у більшості щоденників, так і в блогах відсутні ввічливі форми звертання і до користувачів, і до самого себе (блогера) чи щоденника як співрозмовника.

Як і кожен документ певного часового проміжку, блог вирізняється упізнаваними фразами-кліше (штампами), які дають змогу віднести електронний щоденник саме до ХХІ ст. Подібно до щоденників та листів, блог має одну об'єднувальну часову вісь - теперішній час. Вона дає можливість створювати проекції на минулі та майбутні події, що підпадають під коло інтересів блогера. Електронні щоденники слугують “дзеркалом” для відображання настрою, ставлення блогера до подій, людей тощо. Розкриття внутрішнього світу без засудження чи покарання приводить до більшої відкритості та, почасти, стабілізації емоційно-чуттєвих станів користувачів мережі.

Підрозділ 1.3. “Основні підходи до утворення текстів блога як форми публічної комунікації”. Основна увага в цьому підрозділі присвячена друкованому тексту, який виходить за межі звичайного, перетворюючись на гіпертекст. Вагомою відмінністю від текстів “попередніх поколінь” є належність тексту блога до “Веб 2.0”, що являє собою певну площину для масового спілкування.

Залишаючись основним засобом донесення інформації до певного ряду комунікатів, на відміну від текстів традиційних засобів масової інформації, тексти блогів не проходять фільтрації, тому можуть містити у змісті ненормативні одиниці. Разом з тим, існує поняття комунікативного фільтра (за В. Різуном), що є своєрідним бар'єром в інформаційному полі блогосфери.

Досліджуючи гіпертексти мережі, можна визначити тріаду, яка у їхньому створенні посідає чільне місце: текст - звук - зображення. Блоги дають можливість живого спілкування, створюючи ілюзію живого діалогу, чого позбавлені традиційні ЗМІ. Блогери виступають завуальованими фігурами, що відкриває можливості для сміливого висловлювання та розміщення текстів довільного характеру без засудження з боку соціуму.

Другий розділ - “Модель медійності блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД” - присвячено дослідженню основних психолінгвістичних одиниць, які, на нашу думку, є найдоцільнішими для свідомості блогера: картини світу, образу світу. Наявність цих центральних позицій дала нам змогу створити теоретичну модель блога, що у свою чергу розподіляється на два підвиди: візуальний та змістовий.

У підрозділі 2.1. “Співвідношення особистісної картини світу та образу світу блогерів, які живуть із ВІЛ/СНІД” розглянуто картину світу та образ світу індивіда, що знаходить своє відображення на сторінках електронних щоденників у мережі.

Картина світу людини, яка живе з ВІЛ/СНІД відрізняється від картини світу (далі - КС) інших блогерів. Ключову роль у таких видозмінах відіграють стигми (певного роду негативні штампи щодо людей, наприклад: “ВІЛ/СНІД - чума ХХІ століття” та ін.), які суспільство накладає на осіб, уражених вірусом імунодефіциту людини. З огляду на це, спираємось на праці В. Постовалової, яка виокремлює три основні види картини світу індивіда, а саме: 1) картину світу дорослої людини чи дитячу картину світу; 2) картину світу психічно нормальної людини та психопатологічну картину світу; 3) “цивілізовану” картину світу та “архаїчну”, пропонуємо вивести четвертий: картину світу людей, які живуть із ВІЛ/СНІД.

Явище стигматизації є досить поширеним у сучасному суспільстві. “Усунення” соціумом загрози з боку людини, яка живе з ВІЛ/СНІД, шляхом її ізоляції від інших, відбувається членами суспільства заради забезпечення “шляхів безпеки”. Це призводить до того, що у свідомості людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, розвивається поняття інстигматизації (самостигматизації - накладання негативних штампів на самого себе).

Для усунення стигми власної особистості людині, яка живе з ВІЛ/СНІД, необхідно подолати важкий шлях переоцінки цінностей та кореляції картини світу, що відповідно тягне за собою і зміну або корекцію образу світу. Спираючись на дослідження О. Холода, приймаємо термін “ізоляти” лише з тією різницею, що в нашому дослідженні застосовано його щодо всіх ВІЛ-позитивних.

Дослідження подібних текстів дало змогу виокремити три основні принципи, які відстежуються в картинах світу блогерів, що живуть з ВІЛ/СНІД, - чесність, відкритість та готовність до змін.

Масовокомунікаційні процеси в мережі між блогерами спрямовуються на адаптацію зовнішньої інформації до вже існуючої картини світу індивіда. Маємо на увазі не вплив ззовні на певний факт чи поняття у свідомості користувача. Впливаючи на точку зору в певній ситуації, не можна змінити картини світу блогера, але, перевертаючи картину світу користувача, можна змінити не одну погляд.

У нероздільній єдності поряд із картиною світу функціонує й індивідуальний образ світу блогера. О. Леонтьєв трактує образ світу як такий, що “відображає у психічному стані людини предметний стан світу, що опосередковано предметними знаннями й відповідними когнітивними схемами, та які піддаються при цьому свідомій рефлексії”. Образ світу (далі - ОС) - це уявлення блогером про навколишній світ, його знання про життя та суспільство тощо. Органічний синтез КС та ОС дає можливість комунікатові скласти цілісний образ комуніканта, побачити його внутрішній світ, тип темпераменту.

Підрозділ 2.2. “Модель блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” присвячений виокремленню серед аматорських інтернет-завантажень блогів як окремого комунікативного виду. Серед найпопулярніших можемо навести такі: тлог (тамблог), влог (відеоблог), артлог, цитатник, сплог, лінклог, дорвей, подкаст, блог-дайджест, пошуковий блог, скетч-блог. Серед такої різноманітності медіа-завантажень актуальною є проблема визначення кожного з названих видів. У цьому підрозділі подано визначення, які, на наш погляд, дають більш-менш повну характеристику перерахованих об'єктів.

Кількість “записів”, що містяться у мережі інтернет, досить велика. Через це виокремлення та конкретизація того, чим саме є блог, - важливе завдання. Наявність великої кількості мережевих документів, що тяжіють до блогів, спричинила виокремлення теоретичної моделі електронного щоденника, яка б допомогла відрізнити блоги від інших різновидів засобів інтернет-комунікацій. Спираючись на дослідження Г. Калмикова, Л. Калмикової, І. Лапшиної, Н. Харченко, які визначають процес моделювання “об'єкта” як “необхідний компонент його пізнання”, доходимо висновку, що постає необхідність визначення теоретичного поняття. На нашу думку, це фіксована письмова конструкція у формі тексту електронного щоденника, яка відображає життєві настрої, події, картину та образ світу суб'єкта.

Отже, модель блога має відображення суспільної свідомості, яка може існувати тільки тоді, коли існують її конкретні носії, а саме - блогери як складові соціуму, адже кожна індивідуальна свідомість є складовою не тільки суспільної свідомості, а й блогера як суспільної мережевої одиниці.

Третій розділ - “Практична перевірка психолінгвістичних характеристик медійності блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” - присвячений доведенню висунутої гіпотези: блоги людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, мають свої особливості, що вирізняють їх з-поміж інших різновидів публічної комунікації та мають у плані відображення оточуючого середовища й внутрішніх картин світу ознаки “хворої” людини.

Висунута гіпотеза була підтверджена шляхом проведення анкетування та опрацювання фактичних даних, яке здійснювалося, в першу чергу, на основі порівняльного аналізу між блогами та жанрами засобів масової інформації.

У підрозділі 3.1. “Порівняльна характеристика ознак жанрів ЗМІ з ознаками блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД, як одиниці дигітальних жанрів” доведено, що блоги мають ряд спільних рис із жанрами традиційних ЗМІ, але водночас, їм притаманні й відмінності. З появою інтернет-журналістики актуальним стало питання еволюції жанрів у журналістиці. Тому постає питання про те, що саме сприяє розвиткові блогів як нового жанру ЗМІ. Розширення звичайного друкованого тексту сприяло появі гіпертексту, який значно розширив уже існуючі можливості. Беззаперечним фактом стала така риса, як інтерактивність блогів. Ще однією особливістю є технічні можливості мережі, які розширили саму структуру інформаційного поля соціуму. Спираючись на дослідження науковців С. Ваттерса, О. Горошко, М. Шеферда відносимо блоги до розряду дигітальних жанрів (жанрів віртуального простору мережі інтернет), а саме жанру персональної сторінки, якому притаманні певні основні функції: комунікативна та інформативна. Виокремлюємо ряд функцій, які притаманні блогам як різновидові дигітального жанру, а саме: кореляція дій певного відсотка читачів, спостереження за навколишнім середовищем, самоаналіз автора, замінник контактів.

Цей жанр зацікавлює нас наявністю певних особливостей, притаманних індивідуальному записові: фігура блогера (віртуальний портрет, гендерні ознаки, вікові та розумові особливості індивіда тощо); комунікативна мета (бажання самовираження, оцінка ситуації, налагодження нових контактів); соціальна позиція (ставлення до оточуючих, адекватність сприйняття та осмислення піднятої теми тощо).

Аналіз існуючих трактовок жанрів, дає змогу дійти висновку, що не можна однозначно відокремлювати блоги від них. Основною причиною такого результату є те, що ми знаходимо досить багато спільних рис між електронними щоденниками та дигітальними жанрами. Однак не можна однозначно кваліфікувати блоги як різновид жанрів засобів масової комунікації, оскільки вбачаємо необхідність розмежування “журналістики” та “соціальних комунікацій”. Доцільно говорити про блоги як форму публічної комунікації і трактувати її як одиницю соціальних комунікації.

Підрозділ 3.2. “Верифікація основних мас-медійних ознак блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД”. Мережа блогерів розвивається стрімко за рахунок багатьох наведених факторів, але не варто забувати й про те, що існують групи блогів, які об'єднують авторів, спільних за тематикою, інтересами. Ось чому ми наголошуємо на тому, що всі автори та читачі взаємопов'язані між собою, у тому числі й на сайтах, на яких розміщуються інтернет-щоденники людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. Отже, тексти повідомлень є оперативними, стрімкими у процесі своєї подачі масам. Однак для верифікації ознак блогів як жанру ЗМК постає необхідність практичної перевірки висновків стосовно того, що блоги є насправді одним з найбільш популярних засобів комунікації. З огляду на це нами був обраний метод анкетування, де блогери мали можливість шляхом підкреслення близького для них варіанта відповіді на поставлені запитання, висловити свої думки та враження. У результаті дослідження на першому етапі отримали результати, які показали, що блоги є досить популярним сучасним комунікативним жанром, якому притаманні риси медійності. Показники першого і другого етапів дослідження різнилися в межах 4%, але різниця у показниках між другим і третім етапами дослідження є досить суттєвою і становить до 12%, що відбулося за рахунок збільшення опитаних на 50 осіб. Для підтвердження результатів під час проведення “Пілот 3” кількість опитаних блогерів була збільшена удвічі, а саме ще на 100 осіб, що привело до різкого відсоткового збільшення показників.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що на сьогодні в теорії соціальних комунікацій відсутній детальний опис медійності. Нами здійснено такий опис.

Виокремлено медійні ознаки електронних щоденників, що дали змогу кваліфікувати їх як комунікативну одиницю віртуального простору, зокрема блогосфери. Завдяки виявленим психолінгвістичним характеристикам виникла можливість створення блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД.

Встановлено, що за допомогою теорій соціальних комунікацій (зокрема, 12 постулатів Київської школи журналістикознавства, описаних В.В. Різуном) можна здійснити моделювання блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, що зроблено нами за допомогою теоретичної моделі.

Медійність блогів сприяє безпосередньому впливу комуніканта на комунката, розширюючи обрії пізнання внутрішнього світу блогера. Відповідно до цього електронні щоденники кваліфіковано як форму публічної комунікації, що набуває популярності у блогосфері.

Таким чином, медійність - це ознака, що притаманна ЗМК (а отже, і ЗМІ), що характеризується доступністю, інформативністю, соціальним аспектом широких мас.

2. Досліджено шлях розвитку електронних щоденників від паперових до сучасних мережевих. Виявлено споріднені риси (хронологія викладу, розрахованість на читача, специфічна лексика, узус функціонування тексту мережі, одна об'єднувальна часова вісь тощо) між щоденниками, листами, есе та блогами, що сприяло виокремленню мережевих щоденників з-поміж інших медіа-завантажень.

Для дослідження еволюції щоденників від паперових до сучасних, електронних вагомим внеском стало застосування відповідної лексики, що притаманна певному часовому проміжку. Еволюціонує текст до гіпертексту, розширюючи обрії інформації, яку він уміщує. З огляду на це можна стверджувати, що щоденники, листи та блоги належать до інтимного жанру і є формою самовираження. Ядром блога стає емоційно-почуттєва сфера, центральним епізодом якого є фіксація фактів.

3. Проведене дослідження сприяло тому, що нами були виокремленні риси, притаманні епістолярним жанрам, які є характерними для блогів. До таких рис відносимо: розрахованість на аудиторію і читача (зникає фактор приватності); спонукання читача до дії (коментарі читачів); відображення настрою, ставлення автора до подій, до людей тощо; персональний рівень автора; різноманітність тематики блогів; наявність фраз-кліше, стрижневих слів, притаманних певному часовому проміжку; фіксація подій із життя автора, суспільства тощо. Це твердження дало підґрунтя для виокремлення такого поняття, як “епістолярій блогосфери”.

Описані риси електронних щоденників дають можливість не лише зараховувати їх до теоретичних понять соціальних комунікацій, а й до психолінгвістичних одиниць, а також розподілити блоги на групи: особистісно-комунікативні, угруповано-комунікативні, групово-комунікативні, масово-комунікативні.

У процесі пошуку спільних ознак між блогами та жанрами ЗМІ нами зараховано блоги до окремих дигітальних жанрів. Це дало можливість вирізнити їх з-поміж існуючих жанрів журналістики та звернути увагу на новий вид жанрів, які тільки починають етап становлення на теренах української соціальної комунікативістики.

4. Для кращого розуміння змісту мережевих щоденників були досліджені особистісні картини світу людей - авторів блогів та образи світу індивіда-блогера. Необхідно зазначити, що вони функціонують у текстах блогів у нерозривній єдності та не можуть бути розглянуті окремо, оскільки без одного поняття не може існувати інше. У мовленнєвій картині світу може мати вияв будь-який різновид індивідуальної картини блогера, що також відображено на сторінках мережевих щоденників.

Ключову роль у видозміні картини світу, що потім формує інформаційне поле та зміст тексту електронного щоденника, відіграють стигми (накладення негативних штампів суспільством на індивіда).

5. Науковим здобутком свого дослідження ми вважаємо конкретизацію визначення блога як теоретичного поняття мережі. Чітке визначення поняття дало поштовх для подальшого дослідження блогів як новоутвореного та недослідженого поняття. На нашу думку, блог - це форма публічної комунікації, окрема, особиста, відкрита для стороннього доступу та коментарів сторінка користувача мережі у блогосфері, що створюється задля розширення власних комунікаційних можливостей блогера, створює умови для швидкої та некваліфікованої публікації при бажанні автора залишатися інкогніто.

Все описане вище дало підґрунтя для створення моделі блога людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. У свою чергу, вона розподіляється на дві частини: специфічну форму оформлення блога (аватар, нік-нейм, текст, срічка-коментар та смали за вибором) та модель змістового оформлення блога (інформаційне поле, картина та образ світу, авторське “Я”, гіпертекст, специфічна лексика тощо).

Відтак, доходимо висновку, що блоги проходять шлях еволюції і розвиваються як одиниця соціальних комунікацій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Гончарова А.К. Розвиток руху СНІДу у сучасній друкованій пресі / А.К. Гончарова // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. - Луганськ, 2008. - № 3 (124) лютий. - С. 22-27.

2. Гончарова А.К. Теоретичні основи дослідження ознак епістолярних жанрів (щоденники, есе, листи, блоги) / А.К. Гончарова // Соціальні комунікації сучасного світу : науковий збірник / [за ред. О.М. Холода]. - Запоріжжя, 2009. - С. 165-168.

3. Гончарова А.К. Функціонування поняття картина світу у блогосфері (на матеріалі блогів людей, які живуть з ВІЛ/СНІД) / А.К. Гончарова // Держава і регіони: Серія “Соціальні комунікації”. - Запоріжжя, 2010. - Вип. 1. - С. 7-12.

4. Гончарова А.К. Інформаційне поле проблеми ВІЛ/СНІДу на Криворіжжі / А.К. Гончарова // Держава і регіони. Серія: Соціальні комунікації. - Запоріжжя, 2010. - № 3. - С. 8-12.

5. Досенко А.К. Питально-відповідні конструкції як засіб діалогізації тексту електронного щоденника (блога) / А.К. Досенко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского: Серия “Филология. Социальные коммуникации”. - Симферополь, 2010. - Т. 23 (62). - № 2. - Ч. 1. - С. 339-345.

Публікації в інших наукових виданнях

6. Гончарова А.К. Епістолярій блогосфери / А.К. Гончарова // Психолінгвістика : зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький : ПП “СКД”, 2010. - Вип. 5. - С. 174-178.

7. Досенко А.К. Медійність як одна з основних ознак блога / А.К. Досенко // Психолінгвістика : зб. наук. праць. - Переяслав-Хмельницький : ПП “СКД”, 2010. - Вип. 6. - С. 172-176.

8. Гончарова А.К. Електронні щоденники як різновид ЗМІ / А.К. Гончарова // Гуманітарний вісник Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім Григорія Сковороди”. - 2008. № 15. С. 6972.

9. Гончарова А.К. Синтез картини світу та образу світу у свідомості блогера / А.К. Гончарова // Регіональні ЗМІ України: історія, стан, перспективи розвитку : матеріали І Міжнар. наук. конф. : у 3 т. / відп. ред. В.М. Галич ; Держ. заклад “Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка”. - Луганськ : Вид-во ДЗ “ЛНУ ім. Тараса Шевченка”, 2010. Т. 3. - С. 159165.

10. Гончарова А.К. Психолінгвістичний аналіз існування поняття “блог” у сучасних ЗМІ // Соціальні комунікації та інмутація культури / [за ред. проф. О.М. Холода; А.К. Гончарова, В.М. Субота, А.С. Шевченко, О.О. Шевченко]. - К. : Київський міжнародний університет : Українська асоціація психолінгвістів, 2010. - С. 192-231.

АНОТАЦІЯ

Досенко А.К. Медійність і психолінгвістична характеристика моделі блогів людей, які живуть із ВІЛ/СНІД. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій. -Класичний приватний університет. - Запоріжжя, 2011.

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз блогів як засобу масової комунікації нового покоління. Наведено ряд рис, що доводять належність електронних щоденників до ЗМК. Фрагментарно знайдено риси, що є спільними для блогів, ЗМІ та ЗМК. Розкрито теоретичне поняття медійності як риси, притаманної не тільки електронним щоденникам, а й ЗМК. Виокремлено функції блога як засобу масової комунікації.

Чільне місце відведено розкриттю та деталізації відображення суб'єктивних картин та образів світу комункаторів-блогерів як одних з основних психолінгвістичних постулатів, що допомагають розкриттю внутрішнього стану блогерів.

Розроблено та описано теоретичну модель блога, подано її основні складові. Наявне детальне визначення аматорських медіа-завантажень, їх уточнення та систематизація.

Ключові слова: блог, картина світу, образ світу, медійність, люди, які живуть із ВІЛ/СНІД, комунікант, комунікат, аматорські медіа-завантаження.

АННОТАЦИЯ

Досенко А.К. Медийность и психолингвистическая характеристика модели блогов людей, которые живут с ВИЧ/СПИД. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.01 - теория и история социальных коммуникаций. - Классический приватный университет. - Запорожье, 2011.

В диссертационном исследовании осуществлен комплексный анализ блогов как средства массовой информации нового поколения. Представлено ряд черт, которые доказывают принадлежность электронных дневников к СМИ. Фрагментарно найдены черты, которые отождествляют блоги не только со СМИ, но и СМК, а также жанрами журналистики.

Интернет считается виртуальной средой, в которой функционируют также средства массовой коммуникации. Природным является то, что блоги доступны широкому кругу пользователей сайтов, а значит - подчеркивается их массовость.

Раскрыты функции блога как средства массовой информации. Такие похожие черты дают возможность квалифицировать электронный дневник как единицу социальных коммуникаций, а именно форму публичной коммуникации, которая становиться все более популярной для блогеров.

Одно из основных мест отводится раскрытию и детализации отображения субъективных картин и образов мира коммуникаторов-блогеров как одних из основных психолингвистических позиций, что помогают отобразить внутреннее состояние блогера. В работе представлен анализ возможности отображения картины и образа мира через блог как одно из средств современной коммуникации.

Предложена и описана теоретическая модель блога, представлены её основные составляющие, дано рабочее определение теоретического понятия “модель блога”. Представлена детальная характеристика определения аматорских медиа-загрузок, их уточнение и систематизация.

Детальному анализу подлежит исследование текста как коммуникативной единицы. Превращение текста в гипертекст, возможность более обширной передачи информации с помощью мультимедийных загрузок привело к расширению его информационных возможностей. В процессе исследования доказано, что текст блога имеет общие корни с эпистолой, а именно письмами, дневниками и эссе.

Проанализировав трактовки жанров, можно говорить о неоднозначном выделении блогов среди них. Основной причиной служит наявность черт, свойственных дигитальным жанрам. Но в тоже время мы не можем квалифицировать электронные дневники как подвид СМИ, поскольку считаем необходимым разграничивать “журналистику” и “социальные коммуникации”.

Блогосфера стремительно развивается еще и потому, что существуют группы, которые объединяют в себе блоги общие по тематике, интересам авторов. Поэтому мы говорим о том, что все авторы взаимосвязаны. Таким примером и служит тематическая группа блогов людей, которые живут с ВИЧ/СПИД. Естественно, что тексты сообщений которые созданы блогерами - не профессиональны, но в тоже время стремительно передают информацию массам и распространяют ее.

Ключевые слова: блог, картина мира, образ мира, медийность, люди, которые живут с ВИЧ/СПИД, коммуникант, коммуникат, аматорские медиа-загрузки.

ANNOTATION

Docenko A. Mass-medium and psycholinguistic description of blog's model of people who live with HIV/AIDS. - Manuscript.

Thesis for candidate of social communication sciences specialty 27.00.01. - Classic Private University. - Zaporizhzhja, 2010.

The research made a comprehensive analysis of blogs as media of a new generation. Presented by the number of features that prove the ownership of electronic diaries to the media. Fragments found traits that identify blogs not only with the media, but the adverse communication media.

The internet is considered a virtual environment mass medias function in which also, natural there is that, that blogs are accessible to the wide circle of users of sites, and his mass character is underlined.

Opened as a function of blog media.

One of the main seats for the disclosure and detailed maps of subjective worl pictures and images of the world's communicators bloggers as one of the major psycholinguistic products that help display the internal state of the blogger.

Discovered and described a theoretical model of blog presented its main constituent parts. Also we describe detailed definition of amateur media downloads, their refinement and systematization.

Key words: blog, world picture, the image of the world, mass-medium, people who live with HIV/AIDS, people who communicate (speak and listen), armature media-cargo.

Размещено на Allbest.ru

...